Проект 666, або чому люди скаженіють, почувши про пестициди

В нашій країні прижилась «тотальна зрада», усі бачать лише негатив, лише чорне і вперто не помічають білого. Та просто обожнюють плодити фейки й бояться слова "пестициди". Нещодавно у соціальних мережах був пост, що у селі на пасовищі загинуло 16 корів, а дівчину, що їх випасала, забрала швидка допомога. У загибелі тварин звинуватили агрохолдинг, який ніби-то провів обробку поля пестицидами. У підсумку на місце події виїхала комісія, яка не виявила жодної загиблої корови, а була лише одна хвора тварина, яка начебто нализалась добрив, які хтось із сусідів розкидав неподалік. Проте цей пост вже розповсюдився по мережі, здійняв шквал обурених відгуків та наніс репутаційні втрати самому холдингу. І люди навіть не замислились над питанням, що корова досить велика тварина і кількість препарату, яка повинна була потрапити в її організм просто надзвичайно велика. Агроном мав би заливати ці препарати коровам замість води. Інший варіант – це коли корова постійно їла оброблені рослини і в певний період в неї в організмі таки накопичилась летальна доза, але для цього корова мала б випасатись безпосередньо в полі (що вона робила на пшениці?), та і смерть настала би не у 16 корів одразу. 

Є ще законопроект 6606, який пропонує внести зміни в закон про «Пестициди та агрохімікати» та спростити сертифікацію для імпортних пестицидів. Цей законопроект вже називають «законопроектом диявола», або просто «законопроект № 666». Чому склалось таке відношення до цього проекту змін до закону?

По-перше, через саме нерозуміння тої проблеми, яку він покликаний вирішити. По-друге, через популістів, які кричать з кожного кутку: «Не дамо перетворити Україну на могильник для пестицидів», або «Україну хочуть перетворити на полігон із випробування хімічної зброї». Усі ці крикуни поділяються на дві категорії. На тих, хто не хоче аби цей законопроект пройшов, оскільки він суперечить його інтересам. Та на тих, хто взагалі не розуміє цього законопроекту і почув думку тих, чиїм інтересам він суперечить, а самостійно розібратися у питанні не захотів.  

Але законопроект 6606 покликаний полегшити доступ України до інноваційних засобів захисту рослин, які зможуть збільшити врожайність сільгоспкультур та покращити валовий збір. Він передбачає відміну обов’язкової реєстрації для пестицидів у країні-виробнику. Тобто, якщо препарат роблять у Німеччині, але він там не зареєстрований, його неможливо ввезти в Україну для проходження державної реєстрації. Але ці препарати можуть бути зареєстровані у сусідній країні, наприклад в Австрії. Така ситуація може бути коли в умовній Австрії хвороби або шкідники різняться від умовної Німеччини. Тобто цей препарат вже пройшов реєстрацію, але він не зареєстрований у країні-виробнику. Це досить часто буває на великих заводах, які виробляють пестициди для багатьох країн світу. Наприклад, в одній країні є виробництво пестицидів, але там не вирощують рис, відповідно препаратів для рису у цій країні не реєструють, але виробляють на експорт.

Популісти кричать про могильник для пестицидів. Але хто стане імпортувати пестициди, аби просто залишити їх на зберігання в Україні? Їх потрібно спершу зареєструвати, вкласти у це кошти, зусилля та час. Тому компанії в першу чергу зацікавленні у продажі таких препаратів. Іще один популярний тезис, який постійно мусують супротивники цього законопроекту, – це те, що Україну хочуть зробити полігоном для випробування нових пестицидів. Мовляв, якщо у нас препарат себе гарно зарекомендує, то можна буде і в інших країнах його реєструвати, а якщо він виявиться небезпечним, то Україну не шкода. Але не варто забувати, що перед виходом на ринок препарат в Україні має пройти реєстрацію, яка має встановити, що він ефективний та безпечний для людей, тварин та бджіл, а якщо ні, то препарат просто не отримає реєстрацію в нашій країні. Тобто виходить що популісти не довіряють власній системі реєстрації пестицидів. Тоді взагалі невідомо, чи немає зараз в Україні препаратів, що несуть небезпеку. Ось вам приклад: в Європі обмежили використання ряду препаратів, таких як імідаклоприд, ацетохлор та інші. Досі ідуть дебати з приводу гліфосату, а от в Україні ці пестициди використовуються у промислових масштабах, а їх реєстрація кожного разу продовжується. Як вам таке?

Чого не роблять популісти, так це не пропонують ніяких поліпшень цього законопроекту, аби зробити так, щоб Україна отримала доступ до новітніх розробок і при цьому не втратила власних інтересів. Це за них спробую зробити я.

Я пропоную внести зміни у законопроект, а саме доповнити його: 

 - потрібно визначити перелік країн, чия система реєстрації відповідає вимогам нашої країни, наприклад країни ЕС, Ізраїль, Канада, США та ін;

- дозволити імпорт зразків пестицидів, які не зареєстровані у країні-виробнику, але мають реєстрацію у країні із визначеного переліку (дивись 1 пункт) для проведення дослідів та проходження державної реєстрації в Україні; 

- спростити реєстрацію для пестицидів, які покликані захистити нішеві культури, такі як жимолость, лохина, малина та інші, оскільки реєстрація препаратів на ці культури не вигідна компаніям, але вигідна Україні, оскільки надасть нашим сільгоспвиробникам доступ до захисту цих культур. Можливо навіть на рівні країни частково компенсувати вартість реєстрації таких препаратів для нішевих культур.