Аграрний 2017-й: сої переробляють все більше, але площі під нею скорочуються

Поточний аграрний сезон для  ринку олійних культур аналітики і виробники одноголосно називають спокійним. Аби не нещодавній «подарунок» від депутатів у вигляді можливої відміни експортного мита на олійні культури, який буквально збурив аграріїв і заставив вийти на  масові акції протесту.

Все вниз

Основна частка  виробництва олійних, як і раніше, припадає на соняшник. Після рекордного врожаю 2016 року (14,5 млн. тонн) в 2017 році Україна зібрала 13,2 млн. тонн. Причина - несприятливі погодні умови, через які врожайність знизилася з 2,28 т/га до 2,07 т/га, а олійність до 42-44%. В той час як, за даними ОDA Україна, площі соняшнику майже не змінилися - 6,4 млн. га). За словами аналітика «ПроАгро» Марії Колесник, через зменшення врожаю скоротилось і виробництво - на 6-10% (рафінована та нерафінована) у листопаді 2017 року рік до року.

Читайте також: Аграрний 2017-й: всі основні агроподії року

Постраждала від погоди і соя. Незважаючи на зростання посівних площ на 120 тис. га – до 2 млн. га, Україна зібрала майже на 400 тис. тонн олійної менше, ніж в 2016 році (3,9 млн. тонн проти 4,3 млн. тонн). При цьому середня врожайність склала 1,96 т /га, проти 2,31 т/га в 2016 році.

Пощастило аграріям, які саджали ріпак. За словами аналітика ринку зернових та олійних  ОDA Україна Вікторії Блажко, сприятливі погодні умови під час перезимівлі забезпечили як зростання збиральних площ (790 тис. га проти 457 тис. га минулого року), так і високу врожайність олійної (2,8 т/га проти 2,56 т /га). Всього аграріями зібрано 2,2 млн т, що на 88% більше, ніж в 2016 році.

Попри те, що ціни на олійні росли (в середньому на 5-5,5% соняшник, 8,5-9% соя, та 7-7,5% ріпак, за даними «УкрАгроКонсалту»), рентабельність змінювалась відповідно до врожайності - за підрахунками Інституту аграрної економіки ріпак приніс аграріям до 58,8% до прибутку (44,9% торік), соняшник 30,8% проти 63%, а соя удвічі менше - 25,4%.

Куди повезуть

у 2016/17 сезоні експортний потенціал ринку соняшнику (+130%) і сої (+ 22%) був вищим, ніж роком раніше, ріпаку, навпаки, нижче (-28%), говорять в УкрАгроКонсалті. За даними Мінагропроду, за 10 місяців 2017 року на зовнішні ринки було продано олійних на $1,3 млрд, з них на сою та ріпак припадає по $0,6 млрд. При цьому структура експорту майже не зазнала змін порівняно з попереднім сезоном: основним покупцем олійних були країни ЄС, однак за результатами перших п'яти місяців їх частка знизилася до 81% проти 92% в 2016/17 МР. Понад 11% українського експорту ріпаку в цьому році у ЄС «відібрав» Пакистан, хоча в минулому році ця країна взагалі не фігурувала в списку імпортерів олійної.

Читайте також: Перемога VS Зрада: найкращі та найгірші рішення влади у 2017 році

Провідними покупцями вирощених в Україні олійних культур стали Туреччина, Нідерланди, Німеччина, Іран.  Серед нових відкритих напрямків експорту соняшнику за останній рік Бангладеш, Австралія, Ліхтенштейн, Малайзія і Андора, соєві боби вперше були експортовані в Данію, Марокко, Анголу, Республіка Корея, Киргизстан. До закупівель українського ріпаку повернулися Малайзія та Індонезія.

Соняшникову олію стабільно купують Індія, ЄС, Китай, Іран та Єгипет, також почалися поставки до країн африканського та американського континенту. Найбільшим імпортером української олії  за січень-листопад 2017 року стала Індія (на $1,4 млрд, 36,1%). На другому місці ― Китай ($409,6 млн, 10,26%), третє займає Іспанія ($388,6 млн, 9,7%). Імпортувала Україна олію з Росії — на $55 тис. (32,9%), Нідерландів ― на $46 тис. (27,5%), Китаю ― на $27 тис. (16,1%).

Цього сезону стали більше переробляти cою: за підсумками перших трьох місяців МР обсяги переробки на 38% перевищують показник за аналогічний період минулого року, в той час як темпи експорту практично відповідають торішнім, говорить Вікторія Блажко.

Скандальний ПДВ

Наприкінці минулого року багато говорили про можливе скасування ПДВ (що в результаті вирішили). Опитані Agravery.com експерти сходяться на думці, що стимулювання внутрішньої переробки олійних культур необхідно, однак операторам ринку буде потрібно, принаймні, 1-2 роки для адаптації своїх виробничих і торгових стратегій до нових умов. Як пояснює Марія Колесник, найбільше  скасування ПДВ могло відобразитись на експортерах сої та ріпаку, адже 95% його йде на експорт, переробляти його всередині країни можливостей замало. Тому навіть, якщо ПДВ при експорті ріпака  не змінюватимуть, ситуація буде уже не настільки гострою. «Для решти виробників олійних  ПДВ не є критичною. Соняшник і так обкладається експортним митом і майже повністю переробляється всередині країни,  той мінімальний відсоток який йшов на експорт не грав ролі. Ціну на ринку продовжує формувати саме переробник, а не трейдер», – говорить вона.  І додає – якби поправка до Податкового Кодексу запрацювала з березня, то незадоволені були б всі. Якщо це буде з наступного сезону, гравцям будуть зрозумілі правила гри, буде простіше.

Читайте також: Словник кооперації, або що треба знати початківцю?

За словами керівника відділу управління ціновими ризиками на товарних та валютних ринках SP Advisors Олексія Єрьоміна, рішення про експортне ПДВ для олійних, навіть у випадку його прийняття у ВР, навряд чи стимулюватиме швидке  збільшення переробних потужностей  олійних, як про це говорили прихильники новації. “Побутувала думка, що основними лобістами введення ставки ПДВ є такі потужні підприємства як «Кернел» та «Миронівський хлібопродукт», які планують збільшення та розбудову своїх потужностей на 2018 рік, проте швидко перейти на переробку того ж ріпака вони не зможуть”, – говорить він.  Приміром, той же  МХП є найбільшим споживачем соняшникового шроту, але не лідером з виробництва, а Кернел є найбільшим переробником соняшнику, можливості переробки інших культур у нього в рази менші. В Україні  на сьогодні по переробці сої лідирує «Глобино», по ріпаку – львівський «Оліяр». Проте їхніх потужностей зовсім мало, аби  повністю залишати боби та ріпак в середині держави та переробляти на продукти з доданою вартістю.

Замість сої

З огляду на останні події, в Україні очікують ймовірне зменшення площ під соєю. За даними Світлани Купрєєвої, площа сівби сої у наступному році може скоротитися на 10% і стати мінімальною за останні чотири роки. З іншого боку, ймовірно відбудеться подальше зростання потужностей переробки сої (якщо у 2016 році  переробили 2,8 млн. тонн,  то у 2017 році –  3,6 млн. тонн), це пояснюється як гарною маржею переробки, так високим попитом на соєву олію на світових ринках (особливо з боку Польщі, Китаю та Індії). Тож подальше нарощування обсягів внутрішнього споживання є неминучим і в перспективі позитивним фактором для ринку, який дозволить збільшити приплив валютного виторгу в країну. А от скорочення посівних площ під соняшником у наступному році очікувати не варто – ним аграрії компенсуватимуть втрачені площі сої. Що стосується ріпаку, то вже зараз відомо, що він посіяний на площі понад 937 тис. га, що для України є хорошим результатом і перевищує середній показник за останні три роки - 830 тис. га.