Реклама

Інновації або смерть: як вижити агробізнесу в епоху змін

Коментарі

0

Минулого століття основною технікою для оранки землі був кінь із плугом. У 2019-му нас уже не дивує трактор, якого контролює автопілот. Супутники, дрони, датчики змінюють світ. І аграрний теж. Куда прямують агроінновації та як аграріям “вписатися”?

редактор рубрики МеханікPRO

Аграрний бізнес давно став в Україні драйвером не лише економіки загалом, а й експорту зокрема. Саме завдяки аграріям численні українські IT та технологічні компанії мають великий клієнтський ринок та полігон для випробування своїх ідей. Але й аграрії отримують у сучасному швидкоплинному світі можливість працювати швидше, якісніше, доходніше. Як саме та на що треба звертати увагу? За підтримки агрохолдингу HarvEast Agravery.com розповідатиме у серії публікацій про агроінновації. 

Попри війни, хвороби та голод в окремих регіонах, за прогнозами ООН, до 2020 року населення світу перетне межу в 9 мільярдів. Прогодувати їх, використовуючи ті самі технології, що й зараз, не вдасться. Особливо враховуючи те, що клімат поступово змінюється, стає більш посушливим та складним для аграріїв. “На початку жовтня була конференція по зміні клімату, де було заявлено, що 2018 рік став четвертим найтеплішим роком, який спостерігався у світі. До найтепліших років також відносяться 2015, 2016 та 2017 роки. Тобто останні чотири роки вважаються найтеплішими на планеті, коли середня температура перевищує норму на 1°C”, - розповідала Agravery.com начальник відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяна Адаменко.

Відповідно компанії, які вирощують агропродукцію, змушені активно шукати якісні інноваційні рішення, які здатні підвищити ефективність та продуктивність діяльності, щоб бути впевненим, що зможуть працювати в сучасних більш складних умовах та конкурувати з рештою компаній.

І мова не йде про використання сучасної техніки, районованого насіння чи якісних добрив та ЗЗР - для більшості сучасних агропідприємств це перейшло в категорію “must have”. “Світовий агропромисловий комплекс зіткнувся з глобальними викликами, що були спричинені стрімким розвитком технологій з приходом Четвертої індустріальної революції. Тому головним елементом у агро майбутнього є об'єднання високих технологій, які зроблять агропромисловість більш ефективною і стабільною індустрією”, - впевнений Максим Карижський, засновник консалтингової компанії “Karyzhsky Communications”. За його словами, у більш віддаленому майбутньому людство буде змушене активно використовувати альтернативні технології виробництва їжі - гідропоніку, вертикальні ферми, культивоване м’ясо. Але значна частина продуктів так і буде вирощуватися на звичайних для нас полях. Тому фермерам доведеться активно об'єднувати сільськогосподарські інструменти та машини з іншими технологіями і навіть штучним інтелектом.

“80% всієї інформації, пов’язаної з діяльністю людини, має геопросторову прив’язку. Коли йдеться про агро-галузь, в якій основна діяльність розгортається на полях, де залучена значна кількість як техніки, так і людських ресурсів – важливість геопросторового фактору зростає до 95%.”, - розповідає Андрій Хомин, бізнес-аналітик з питань інноваційних рішень в агробізнесі компанії [bvblogic]. Не менша роль і логістичних ІТ-рішень, які вирішують задачу побудови оптимальних маршрутів для збору та доставки готової продукції від заготівельників до складу чи заводу, спеціалізованих CRM та HRM систем, програм з моніторингу технопарку тощо. “Впроваджувати інновації компанії мусять, щоб ефективніше використовувати ресурси, оптимізувати роботу та підвищити продуктивність працівників, мінімізувати ризики та автоматизувати ключові бізнес-процеси”, - говорить експерт.

Український фактор

В Україні вирощують понад 70% видів сільськогосподарської продукції, якою торгують на світових біржах, при цьому тільки 1/10 частина агрокомпаній почала впроваджувати інновації в своїй роботі, впевнений партнер Agrohub і асоційований партнер Civitta Кирило Криволап.

Читайте також: Q&A: Основні факти про децентралізацію в Україні

Основна причина - значна частина аграріїв вважає інновації дорогими та непотрібними. Особливо в умовах, коли прибутковість падає. За підрахунками Сергія Різанова, головного агронома компанії Ерідон, в найближчі кілька років прибутковість впаде на 200-300 дол/га. На це вплине ринок землі, подорожчання електроенергії, палива, ЗЗР, добрив, зміна клімату тощо.

Але, наголошують спеціалісти, впровадження інновацій, це не лише нові витрати, але й суттєва економія. Почати треба з простого — прибрати непотрібні процеси на господарстві та навчитися управляти активами за тих самих витрат. “Якщо мінімізувати фактори, що обмежують врожайність, а це брак вологи, неправильно підібрана сівозміна, дефіцит елементів живлення, неефективний захист, техніка, люди, то можна зекономити 300 дол/га і додати врожаю на 30-40%”, — говорить Сергій Різанов. Для прикладу, на своїх господарствах в “Ерідоні” навчилися зберігати 50% вологи. Розущільнили  ґрунт глибокорозпушувачем та обмежили випаровування й стікання води, лишивши рослинні рештки на поверхні ґрунту. Як результат — +25% до врожаю.

До речі, згідно дослідження Agrohub Innovation Agenda, яке проводилось з лютого по грудень 2018 року, основний інноваційний пріоритет українських агровиробників — саме точне землеробство. Незважаючи на складність впровадження, аграрії йдуть на це, тому що технологія дає в середньому 15% економії добрив, палива та ЗЗР, дозволяє краще управляти полем і планувати, а також накопичувати дані для прогнозування.

Бо коли зекономили кошти від неефективних процесів, можна йти далі — поетапно інтегрувати інновації. Хоча Ярослав Бойко з компанії Agrilab, яка допомагає аналізувати грунт, розповідає, що інвестиції в нові технології часом не суттєво різняться від тих затрат, які йдуть на класичне вирощування. Приміром, в холдингах, що отримати врожайність кукурудзи 7,5 т/га, потрібно витратити 357 дол/га (добрива + висококласне насіння). Якщо зробити аналіз ґрунту, то затрати будуть виглядати так: 378 дол/га (насіння та добрива) + 30 дол/га (додаткові затрати на дослідження). Тобто в порівнянні зі звичайним вирощуванням, переплата 51 дол/га, а результат +1,2 т/га, а в грошах це +150 дол/га з вирахуванням витрат.

Є з кого брати приклад

Україна досить далеко просунулася у впровадженні інновацій, особливо за останнє десятиліття, але наші рішення в основному спрямовані на максимізацію контролю і запобіганню злодійства, в той час як за кордоном націлені на збільшення врожайності, впевнений Дмитро Скорняков, генеральний директор HarvEast, що входить в п’ятірку прогресивних холдингів України. В компанії впровадили систему контролю витрат палива - заправка всієї техніки і паливозаправників здійснюється за RFID картами. Цей рік почали з переформатування і зміцнення диспетчерського центру, який буде головною точкою контролю в центральному офісі. Не менш активно агрохолдинг впроваджує інновації для росту виробничої ефективності, щоб заробляти більше з одного гектара землі. Наприклад, розвиває технології точного землеробства, встановлює растворно-маточні вузли, інвестує мільйони доларів у системи зрошення для мінімізації загроз посухи. На початку 2019 року HarvEast має вже 1100 га під зрошенням, в планах на найближчі роки довести цей об’єм до 5 тис. га, в тому числі і на новому активі компанії, у Київській області. «Впевнений, що впровадження сучасних технологій та інновацій для аграрія — це питання виживання його бізнесу», —  говорить керівник HarvEast.

Читайте також: Дмитро Скорняков: Ми купили землю саме у Центральній Україні, щоб диверсифікувати ризики

Загалом, агрохолдинги в Україні — це приклад побудови ефективної аграрної бізнес-моделі. Це підтверджують у компанії “Епіцентр”. Адже перше ніж вкласти мільйони в інновації, останні пройшли експериментальну перевірку та довели свою економічність. Як каже Василь Мороз, керівник підприємства, сьогодні нові технології, після тестування, покрили увесь земельний банк холдингу (112 тис.га). “Тепер, на відключенні секцій сівалок точного висіву ми економимо 4% витрат на кукурудзу та соняшник, автопілоти підвищили на 7-10% продуктивність тракторів та скоротили витрати палива до 5%”, — розповідає він.

Це підтверджують і в Kusto Agro. Голова диспетчерської служби підприємства Сергій Дзюмка, розповідає, що через GPS-моніторинг техніки та посівів, різні датчики контролю за погодою та паливом, вдалося скоригувати весь робочий процес. Внаслідок цього в міні-холдингу змогли поставити на облік всі ресурси та побороти крадіжки. Тому витрати на виробництво зменшились на 100 дол/га.

Як бачимо, успішною бізнес-аксіомою є обов’язкове впровадження інновацій у ведення сільського господарства. І нових технологій більше ніж достатньо, проте тільки частина аграріїв використовують їх у роботі. Ринок диктує свої умови, і щоб бути “в тонусі”, треба вивчати та експериментувати з новими можливостями. І це не тільки про землю і техніку, а й про розвиток фахівців, логістику, автоматизацію праці тощо.

Читайте також: Ринок землі по-білоруськи. Як виключно державна власність на ріллю поєднується з високими технологіями управління?



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама