Реклама

Один день "Інституту здоров’я рослин"

Коментарі

0

Останнім часом дуже часто можна зустріти матеріали про один день із життя відомого діяча чи політика. Проте Agravery.com вирішило піти далі і описати один день із життя цілого Інституту.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Цього року компанія «Ukravit» ініціювала відкриття "Інституту здоров’я рослин". Це  унікальна науково-практична платформа для досліджень та впроваджень інновацій. Проте цього опису недостатньо, аби уявити, чим займається ця установа. Насправді, ця назва об'єднує  комплекс складних фізико-хімічних процесів, які  щодня відбуваються в лабораторіях Інституту. Над ними працюють понад 50 працівників із різною освітою та досвідом - як досвідчені спеціалісти, так і молоді вчені. Тож запрошуємо вас побачити один день з життя "Інституту здоров'я рослин".

Хроматографічна лабораторія

Хроматографічна лабораторія розташована у двох приміщеннях, устаткована газовим хроматографом Shimadzu, рідинними хроматографами Shimadzu, Waters, Hitachi з сучасним програмним забезпеченням і допоміжним обладнанням (аналітичні професійні ваги фірми Mettler Tolledo, установка отримання ультрачистої води Sartorius та ін.). В лабораторії виконують дослідження вмісту діючих речовин у пестицидах та в сировині для їх виробництва. Лабораторія здатна визначати вміст понад 90 діючих речовин, а також їх сумішей. Для визначення складу пестициду в найкращих світових виробників закуповуються аналітичні стандарти – зразки з відомим вмістом діючої речовини.

День лабораторії розпочинається з підготовки проб. Хімік-аналітик зважує наважки проб та стандартів, розчиняє їх в органічних розчинниках, фільтрує розчини, заповнює флакони та розміщує їх в автосамплері хроматографа.  Хроматографування триває близько 3 годин: за цей час виконується 6-9 інжекцій проб та стандартних зразків у хроматографічну колонку. Програмне забезпечення автоматично порівнює хроматограми проб та стандартів.

Читайте також: Student Wanted: Де прокачати агро-скіл та пройти виробничу практику або стажування?

"Сьогодні в лабораторії на рідинних хроматографах виконується аналіз фунгіциду «Супервін» на вміст флутріафолу та тіабендазолу, гербіциду «Антибур’ян» на вміст ізопропіламінної солі гліфосату та фунгіциду «Дезорал» на вмісті карбендазиму. На газовому хроматографі проводиться дослідження сировини імазаліл, - розповідає керівник хроматографічної лабораторії Світлана Скульбашевська. - На основі хроматограм оператор розраховує результат аналізу та передає результати проведених досліджень на виробництво".

Світлана Скульбашевська, керівник хроматографічної лабораторії

Якщо сировина не відповідає нормативним вимогам, на виробництві розробляються рекомендації про коригування рецептури виготовлення пестицидної формуляції, аби в кінцевому продукті концентрація діючої речовини відповідала нормі.

Якщо вміст діючої речовини у готовій продукції не відповідає технічній характеристиці, партія  продукту відправляється на переробку для доведення до необхідної концентрації. Після отримання позитивних результатів повторного аналізу партія  надходить на склад. Контрольна проба з кожної партії зберігається протягом 4 років - для перевірки якості препарату в разі потреби.

Лабораторія хромато-мас-спектрометрії

Ця лабораторія оснащена двома рідинними та двома газовими хроматографами. «Газовий хроматограф може визначити вміст хлорорганічних та фосфорорганічних пестицидів, таких, як металаксіл, метолахлор та ацетохлор, тоді як на рідинному хроматографі вміст цих пестицидів визначити не вдасться. Але є препарати, які здатен виявити тільки рідинний хроматограф, наприклад, нікосульфурон», - коментує призначення обладнання інженер-дослідник лабораторії хромато-мас-спектрометрії  Андрій Щепак.

Андрій Щепак, інженер-дослідник лабораторії хромато-мас-спектрометрії

Цей підрозділ аналізує залишкові кількості пестицидів у різних матрицях, таких як ґрунт, зерно, фрукти, овочі. Наприклад, сьогодні до лабораторії надійшов зразок яблука. Та перш ніж визначити вміст певних пестицидів у цьому зразку, його необхідно підготувати. Для цього проводиться гомогенізація (надання однорідної структури - ред.). Після цього до зразка додаються розчинники, і дослідний матеріал відправляється на хроматограф. Через 25 хвилин оператор отримує хроматограму, яка потім обраховується. В результаті обрахунку працівники лабораторії можуть визначити, які пестициди є в цьому зразку та в якій кількості.

«В цьому яблуці ми виявили залишки таких пестицидів, як діфеноконазол, тебуфенпірад, металаксіл, метолахлор, пірімікарб, пірідабен, ацетоміприд, карбоксим, ципродініл та флудіоксаніл. Усі ці діючі речовини пестицидів наявні у зразку в дуже малих концентраціях і не перевищують норму», - розповідає інженер-дослідник Інституту Андрій Щепак.

Гомогенізований зразок яблука

Потім результати досліджень передають до відділу реєстрації зразків. Там на їх основі готують протокол, в якому зазначається наявність пестицидів та їх кількість, і чи не перевищує це максимально допустиму норму. Після чого результати надсилають замовнику.

На сьогодні лабораторія проводить 3-4 таких аналізи на день. Проте її можливості дозволяють досліджувати до 24 зразків за добу.

Лабораторія елементного аналізу

Робота цього підрозділу спрямована на дослідження ґрунту, добрив, рослинного матеріалу, води на вміст елементів та показники безпеки. Лабораторія обладнана атомно-емісійним спектрометром паралельної дії з індуктивно-зв’язаною плазмою та атомно-абсорбційним спектрометром фірми Shimadzu. «Ці прилади здатні аналізувати до 70 елементів у зразку в доволі низьких межах визначення; до того ж, атомно-емісійний спектрометр здате видавати результати по всім елементам одночасно за короткий проміжок часу», - ділиться особливостями обладнання інженер-дослідник Тетяна Мауріна.

Тетяна Мауріна, інженер-дослідник

Читайте також: Парасолька для аграрія, або чому зростає популярність індексного страхування

Сьогодні спеціалісти лабораторії проводять аналіз мікродобрив виробництва «Фабрики агрохімікатів» на визначення елементного складу та аналіз зразків ґрунту, що надійшов до "Інституту здоров’я рослин" від зовнішнього замовника. Аналіз зразків ґрунту здійснювався у наступні етапи: висушування, відбір середньої проби, подрібнення, взяття наважки, екстрагування розчином, фільтрація та безпосередній аналіз на спектрометрі. «Ми будуємо калібрувальні графіки на елементи, що нас цікавлять. За цими графіками вираховуємо концентрацію необхідного елемента», - коментує хід проведення досліджень  керівник лабораторії елементного аналізу Діна Гусарова.

Діна Гусарова, керівник лабораторії елементного аналізу

За бажанням клієнта, на основі отриманих результатів менджери з технічної підтримки компанії «Ukravit» можуть надати замовникові рекомендації щодо системи внесення добрив.

Агробіологічна лабораторія

Ця лабораторія обладнана аеропонною кімнатою для вирощування рослин та кліматичними камерами. В аеропонній кімнаті можливо отримати декілька врожаїв культури за сезон. Рослини тут вирощуються без ґрунту, а усі поживні речовини потрапляють до кореневої системи за допомогою аерозолю. Співробітники агробіологічної лабораторії постійно слідкують за умовами вирощування та підтримують оптимальні температуру й вологість у приміщенні.

Крім того, фахівці агробіологічної лабораторії вирощують культури для проведення досліджень, аналізують схожість та енергію проростання насіння у кліматичній камері. Рослини тут вирощуються в умовах, наближених до природних. Камера імітує зміну дня та ночі, контролює вологість, температуру, рівень освітленості. Наразі тут вирощують рослини для порівняння схожості та енергії проростання під впливом протруйників і добрив.

Також в цій лабораторії проводять дослідження дії пестицидів на рослини у стресових умовах. «Зараз у кліматичних камерах ми проводимо досліди на лободі білій. Вивчаємо дію стресових умов на утворення воскового нальоту на листі та дію пестицидів за умови різного рівня покриття восковим нальотом», - розповідає біолог-дослідник Ірина Матвієвська. Окрім того, в цій лабораторії вирощують кімнатні рослини для озеленення приміщень"Інституту здоров’я рослин".

Ірина Матвієвська, біолог-дослідник

Лабораторія фізико-хімічних досліджень

Ця лабораторія займається визначеням показників родючості ґрунту, якості сільськогосподарської продукції і дослідженням питної та технічної води. Окрім того, в лабораторії можливо визначити склад мінеральних, органічних добрив і меліорантів ґрунту.

Процес аналізу ґрунту починається з формування середніх проб, взяття наважок, які потім проходять процес пробопідготовки в залежності від типу ґрунту за різними методами. Визначається ступінь кислотності та лужності ґрунту, вміст азоту, фосфору, сірки, кальцію, магнію, органічної речовини. Вологість визначається висушуванням попередньо зваженої проби ґрунту до постійної ваги. Після висушування її повторно зважують і вираховують вологість. Так само лабораторія може визначити вологість добрив, рослинної продукції.

Сьогодні до лабораторії надійшли проби ґрунту, добрив та води для дослідження. «Ми проводили аналіз мінеральних добрив на вміст азоту за допомогою установки К'єльдаля. В цьому добриві азот міститься у двох формах - амідній та амонійній. Процес проходить досить швидко, і все дослідження зайняло в нас не більше половини дня. Також сьогодні ми аналізуємо зразок води на вміст хлоридів методом титрування», - розповідає хімік-аналітик Ніна Хлівна.

Ніна Хлівна, хімік-аналітик

Відділ наукової діяльності

Цей відділ обладнаний спектрофотометром, віскозиметрами, термостатом, сушильною шафою, люксметром, установками для тонкошарової хроматографії та для визначення пінності та перегонки розчинників. На постійній основі спеціалісти цього підрозділу перевіряють препарати, які служба безпеки компанії «UKRAVIT» закуповує на вільному ринку, на предмет підробок (недобросовісна конкуренція). Завдання цього відділу – визначити, чи дійсно в тарі під торговою маркою компанії «Ukravit» знаходиться оригінальний препарат. Адже дуже часто візуально підробку виявити неможливо.

«Буває, що препарат просто розбавлений водою. Та значно гірше, коли там знаходиться зовсім інша діюча речовина. Наприклад, оригінальний препарат є безпечним для бджіл і оточуючого середовища, однак замість безпечної речовини всередині може міститися токсична. І випадки таких підробок трапляються, на жаль, досить часто», - розповідає керівник відділу наукової діяльності Леон Штейнберг.

Леон Штейнберг, керівник відділу наукової діяльності

Читайте також: Заступник голови правління ПУМБ: Якщо фермер може довести, що продасть свій товар, кредит можна отримати під будь-який бізнес

Цей підрозділ також вивчає хімічний склад пестицидів та їх властивості за методами тонкошарової хроматографії, вимірювання в'язкості, пінності, поверхневого натягу, стійкості до підвищених і знижених температур, води з підвищеною жорсткістю та ультрафіолетового випромінювання.

Крім того, у відділі є ряд приладів, конструкція яких була привезена Леоном Штейнбергом зі Швеції після навчання в науковому центрі компанії АКЗО НОБЕЛЬ. Вони дозволяють імітувати поверхню листа рослини та визначати рівні рухливості, розтікання і клейкості препарату.

Наразі компанія «Ukravit» готується до прийому відпрацьованої тари з-під своїх пестицидів (згідно Закону Украіни "Про пестициди і агрохімікати") для подальшої переробки. Але є одна перепона: всю тару потрібно мити, а забруднену воду очищати шляхом відомих науці систем очистки води. І відділ наукової діяльності вже працює над цими питаннями.


Керівництво Інституту

Керівник сервісно-аналітичного центру Ірина Перехрест

День керівника сервісно-аналітичного центру починається з перевірки пошти та зустрічей із клієнтами, що замовляли в Інституті дослідження. Після цього відбувається зустріч із представниками лабораторії з Канади, які прагнуть проводити досліди в "Інституті здоров’я рослин" за їхніми власним методиками. Після зустрічі керівник сервісно-аналітичного центру скликає нараду, на якій обговорюють можливість проведення аналізів за цими методиками. Після чого розпочинається процес підготовки документації для проведення в Інституті аналізів за методикою канадської лабораторії.

«Канадські партнери мають у своєму розпорядженні програмне устаткування, яке дозволяє автоматично розраховувати аналіз ґрунту та надавати рекомендації сільгоспвиробнику. І вони готові надати нам це програмне устаткування для того, аби ми могли працювати за тією ж системою. Натомість вони хочуть проводити свої дослідження на базі нашого Інституту», - коментує Ірина Перехрест.

Зустріч завершується близько 14.00, після чого решту робочого часу Ірина займається підготовкою звіту про проведену зустріч.


Сергій Проценко, директор "Інституту здоров’я рослин"

Робочий день в "Інституті здоров’я рослин" розпочинається о восьмій годині. А вже о 8.10 директор Інституту проводить нараду з колегами, на якій розглядається стан поточних задач і обговорюється план подальшого розвитку. У разі надмірного навантаження одного із відділів задачі можуть бути дещо перерозподілені між іншими лабораторіями.

Нарада триває приблизно годину, після чого Сергій Проценко зустрічається зі студентами Черкаського технологічного університету з приводу можливих програм стажування. Ця зустріч триває приблизно дві години.

Також директор проводить зустріч із менеджерами з технічої підтримки та економістами компанії «Ukravit», на якій вирішують питання розвитку агробіологічного сервісу компанії. Спільно з економістами складається бюджет сервісу на 2019 рік, вирішуються питання придбання новітнього обладнання для Інституту. Зустріч триває близько трьох годин, після чого починається так звана «рутинна», але не менш важлива робота.


Володимир Малиновський, науковий консультант Інституту здоров’я рослин від ЄБРР

Володимир приїжджає до "Інституту здоров’я рослин" декілька разів на місяць. Термін його перебування залежить від завдань, що стоять перед Інститутом. Але Agravery.com пощастило відвідати Інститут саме в момент прибуття Володимира до Черкас. Тож день наукового консультанта від ЄБРР розпочався із оцінки того, що було зроблено за час його відсутності: «Одразу по приїзді необхідно дізнатись, які завдання наразі стоять перед Інститутом, хто відвідав які конференції чи мітинги (зустрічі – ред.), чи з’явились завдання, з якими ми раніше не зустрічались».

Також зараз в Інституті організовується новий підрозділ, Відділ експериментальних досліджень та інновацій, який буде куруватись безпосередньо Володимиром Малиновським. Тож цей тиждень буде присвячений роботі з новими співробітниками.

Відділ експериментальних досліджень та інновацій: інженери-дослідники В. Лук’яненко  та Н. Старостенко (зліва направо).

Читайте також: Зернові підсніжники: що треба знати про кукурудзу, що ще в полях

Володимир розпочинає свою роботу зі знайомства та аналізу літератури, яку вдалось знайти науковцям групи, та запитанням про те, чого дістати не вдалось, аби допомогти із вирішенням цього питання. «Я бачу, що вони дуже гарно впорались із поставленим завданням. В них є спеціальна дошка, на якій вони записують можливі схеми вирішення задач. І якщо на початку букви, цифри та хімічні формули були доволі великими, то в кінці вони стали геть маленькими через брак місця. Тож я бачу, що треба придбати дошку більшого розміру. Хімія - це і наука, й мистецтво водночас. Потрібні знання, вміння аналізувати, здібності бачити та відчувати те, з чим ми працюємо, тобто бачити та відчувати хімічні речовини, молекули», - говорить Володимир.

Також Володимир бере участь в організаційних питаннях роботи Інституту, які вирішуються на рівні керівництва, та у вирішенні різних загальних питань. Наразі перед Інститутом стоїть завдання із вдосконалення сайту та його наповнення. Адже в Інституті відбувається багато подій, які залишаються невисвітленими, і з цим потрібно щось робити вже зараз.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама