Особливості національної реєстрації, або на чию користь працює Мін’юст?

Цього року більше 150 ділянок сільськогосподарської землі вдалось врятувати від рейдерів та повернути до рук законних власників. Про це 25 липня заявив міністр юстиції Павло Петренко. Чиновник наголосив, що такі результати – це заслуга комісії з питань державної реєстрації при Мін’юсті, яка працює із січня 2016 року.

Але зі сторони агровиробників лунають інші заяви. Згадану вище комісію вперше за два роки її роботи почали звинувачувати у посібництві «аграрним» рейдерам. Зокрема, керівник підприємства «Перлина Поділля» Сергій Іващук, заявив, що дії комісії з державної реєстрації спричинили рейдерське захоплення ріллі його підприємства представниками підприємства «Білогір’я Агро–М», що належить агрохолдингу «Мрія». Нагадаємо, що у 2014 році було оголошено про технічний дефолт «Мрії», оскільки власники холдингу відмовились сплачувати 1,3 млрд доларів боргу інвесторам. У 2015 році керівництво компанії перейшло до її інвесторів. У той же час із структури холдингу різними, в тому числі незаконними, шляхами було виведено близько 50 тисяч га ріллі. Зокрема 360 га ріллі на Хмельниччині, через які зараз сперечаються «Перлина Поділля» та «Мрія».

Іващук запевняє, що купив землю у компанії, з "Мрією" не пов'язаною, а перед тим, як платити гроші за права оренди, звертався із запитом до Держгеокадастру, чи не перебувають згадані 360 га в оренді інших структур. На що з Держгеокадастру відповіли, що договорів оренди по цій ріллі нема. Але, говорить директор з юридичних питань агрохолдингу «Мрія» Сергій Ігнатовський, у 2015 році той же Держгеокадастр підтвердив компанії, що на спірну ріллю зареєстровано прави оренди на «Мрію». 

Цей випадок не поодинокий. На дії комісії з держреєстрації також скаржаться у підприємстві «Прометей», що працює на Івано-Франківщині. Обліковець підприємства Олег Томинчук розповідає, що весною 2017 року «Прометей» підписав договір із 190 жителями села Гвіздець Коломийського району про оренду їхніх 160 га паїв. Обліковець наголошує, що при реєстрації договорів оренди державний реєстратор надсилав запит до Держгеокадастру, аби там дали інформацію по всім земельним ділянкам. У Держгеокадастрі відповіли, що ділянки «чисті», і по ним нема жодного договору оренди.  Але влітку 2017 року претензії на ті ж 160 га паїв висловило підприємство «Райз-Прикарпаття». Представники компанії заявили, що мають на руках договори оренди дійсні ще з 2012 року, які начебто зареєстрував Держгеокадастр.

«Ми провели сход громади села. І там більша половина селян заявила, що не підписувала ніяких договорів оренди із «Райз-Прикарпаття». Інша частина заявила, що підписувалась хіба що під чистими бланками для нарахування орендної плати зерном», - говорить Томинчук. З’ясовувати стосунки представики «Райз-Прикарпаття» пішли не до суду, а до комісії з держреєстрації при Мін’юсті.

«13 червня 2017 року нам договори скасовують, а 15 червня буквально за день холдинг реєструє нові договори оренди. Комісія не поставила до відома ні нас, ні реєстратора, не провела жодних слідчих дій і ніякої перевірки. Ми досі не маємо цього рішення на руках. Нам ніхто не пояснив, чому скасували законну реєстрацію», - наголошує Томинчук.

За його словами, рейдери після рішення комісії спробували зайти на поле та зібрати врожай.  Але цьому завадили самі власники паїв, які три дні блокували роботу техніки «Райз-Прикарпаття». Через це представники компанії мусили розпочати процедуру розриву укладених договорів. «Фактично Мін’юст визнав ті документи дійсними. А судову тяганину про незаконність укладення таких документів ми починати не хочемо, бо справа затягнеться на два роки мінімум», - наголошує аграрій.

Втім, за його словами, представники комісії з державної реєстрації при міністерстві юстиції так і не пояснили мотивацію своїх дій. «Наші юристи надіслали два листи на адресу цієї комісії, але відповідь так досі і не надійшла», - скаржиться Томинчук.

Міністерство не всесильне

Фахівці та представники Мін’юсту запевняють, що в діях комісії з держреєстрації  не потрібно шукати «злочинності» та «посібництва рейдерам». Голова Мін’юсту Петренко говорить, що комісія з держреєстрації «доволі часто» розглядає суперечки аграріїв щодо права оренди на ті чи ті земельні ділянки. І у переважній більшості випадків суперечки виникають через недобросовісне оформлення документів на право оренди ріллі. Але у кожному такому випадку потрібно окремо розбиратись. «Але при укладенні договорів потрібно покладатись не на совість контрагентів, а на законодавство», - говорить Петренко.

Очільник Мін’юсту також наголошує, що «комісія з держреєстрації у своїй діяльності керується виключно законодавством, тому її рішення потрібно поважати». Хоча і визнає, що роботу згаданої комісії справді можна зробити ефективнішою. Чим і займеться новопризначений заступник з питань державної реєстрації Олена Сукманова.

Agravery.com вдалося взяти коментар і у неї. Чиновниця пояснює, що комісія з держреєстрації завжди повідомляє учасників суперечок лише за добу до засідання. Робиться це для того, щоб «інші сторони конфлікту» не могли зірвати засідання комісії. «У нас були випадки, коли ми про засідання комісії попереджали заздалегідь. І на такі заходи приходили люди уже з готовими судовими рішеннями, які забороняли засідання комісії», - говорить Сукманова.

Олена Сукманова. фото: justicekyiv.gov.ua

Вона також запевняє, що міністерство регулярно перевіряє законність дій державних реєстраторів та нотаріусів. Якщо порушення і справді були, то реєстраторів позбавляють акредитації та позбавляють доступу до реєстрів,  на півроку, або взагалі назавжди. Сукманова наголошує, що рейдерство не вдасться побороти як явище, якщо силові структури не каратимуть «чорних нотаріусів». І навіть наведення ладу в реєстрах не допоможе. Службовець говорить, що до 2012 році майже всі реєстри в України велись у паперовому форматі. Після 2012 року реєстри почали переводити в електронний формат. Але паперові реєстри також залишились чинними. І не завжди співпадають з електронними. Чим і користуються нечисті на руки реєстратори.

«Законодавство прямо забороняє вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно обтяженого судовою тяганиною майна. Але є такі реєстратори чи «чорні нотаріуси», котрі роздруковують витяги про «обтяжене» майно із реєстрів, а пункти про «обтяження» просто заклеюють стрічкою чи замальовують. І далі собі займаються своєю чорною справою», - коментує Сукманова. Але безпосередньо карати нечистих на руку реєстраторів чи нотаріусів мають правоохоронні органи. «Незаконні дії реєстраторів підпадають під відповідну статтю кримінального кодексу та 10 років тюремного ув’язнення. Але якщо правоохоронці не доводять злочинність дії реєстратора чи нотаріуса, то ми не маємо права назавжди відмикати від реєстру», - говорить Сукманова. Вона також запевняє, що лише у 2017 році Мін’юст передав у правоохоронні органи близько 100 справ щодо неправомірності дій державних реєстраторів. Але «відповіді по тим справам досі нема».