Польові настрої: чим думки орендарів про ринок землі відрізняються від думок власників

Наше дослідження мало на меті з’ясувати, яким бачать власники земельних паїв, спадкоємці, землекористувачі (орендарі), керівники фермерських господарств та сільськогосподарських підприємств, представники територіальних громад майбутню модель обігу земель сільськогосподарського призначення, з тим, щоб якомога повніше урахувати їх інтереси при формуванні державної політики у сфері земельних відносин.

В організації і проведенні анкетного опитування взяли участь 24 наукові установи системи НААН. Опитування проводилося в усіх регіонах України за винятком Автономної Республіки Крим та тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей.

В цілому дослідженням охоплено 520 сільських та 25 міських населених пунктів. Опитано 3000 осіб, з них 2503– власники земельних паїв, 900 – землекористувачі.

Під час опитування вивчалася думка громадян України – суб’єктів земельних відносин – за такими категоріями:

1. власники земельних паїв – залежно від способу набуття земельних ділянок;
2. керівники сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств;
3. очільники та представники територіальних громад.

При опитуванні землекористувачів, у т.ч. орендарів важливо було з’ясувати:

• Чи задовольняють їх нинішні орендні відносини?
• Як багато із них хочуть розширити площу землекористування за рахунок оренди, чи викупу земельних ділянок?
• Яка ціна викупу є для них прийнятною? тощо.

У результаті досліджень встановлено, що продати свої земельні паї має намір близько 10,4% власників. Це означає, що пропозиція на ринку земель, у разі його запровадження, може скласти близько 1,5-2,8 млн га сільськогосподарських угідь. Водночас, придбати земельні ділянки виявило бажання 48,5% опитаних землекористувачів. Але, коли ми сформулювали питання дещо по-іншому, кількість бажаючих зросла до 65%. Це говорить про те, що потенційно попит може бути вищим.

Однак значною мірою він залежатиме від цінової політики.

Це свідчить про те, що селяни добре обізнані у тому, якою ж насправді є вартість сільськогосподарських угідь. Однак, чи виправдаються їх очікування при укладанні угод купівлі-продажу земель, особливо з огляду на вкрай низьку купівельну спроможність, відповісти важко.

Читайте також: Ні копійки від держави, або чому свинарі готові відмовитись від дотацій

Щодо землекористувачів, то за результатами проведеного опитування, прийнятна для викупу земель ціна є суттєво нижчою, ніж очікування власників паїв. Понад половину опитаних землекористувачів (54%) спроможні заплатити не більше 1000 дол. США/га. І лише кожен шостий (15,3%) готовий заплатити 2500 дол. США за 1 га. Звідси очевидним є і їх бажання, щоб процес запровадження ринкового обігу доповнювався механізмами пільгового кредитування та розстрочення платежу.

У результаті досліджень окремо вивчалася думка власників земельних паїв, які набули їх за місцем роботи як члени колективних господарств та спадкоємців. Встановлено, що майже половина опитаних спадкоємців визнають необхідність запровадження ринку земель. Це у 1,5 рази більше, ніж у безпосередніх учасників паювання. Однак при цьому вони застерігають про необхідність уведення відповідних регуляторних інструментів й обмежень.

Разом з тим частка прихильників «вільного» ринку земель серед спадкоємців хоч і є більшою, але не перевищує 6% опитаних. З огляду на це було поставлено завдання визначити, які ще варіанти розпорядження земельними паями, у разі зняття мораторію, окрім наміру продати земельний пай або ж передати його в оренду висловлюють спадкоємці: започаткувати власне фермерське господарство (7% проти 4%), а також використовувати його для ведення особистого селянського господарства (15% проти 10%). Утім, практика малих форм підприємництва на селі, показує, що нині відсутні сприятливі умови для реалізації означених намірів. Чи стануть вони дійсністю у перспективі – покаже час.

Вивчення моделі обігу земель у розрізі власників земельних паїв, які обробляють їх самостійно та тих, що передали в оренду, продемонструвало, що прихильників ринку серед них значно більше.  Водночас «самостійники» вважають, що залишати теперішню ситуацію без змін у подальшому буде дедалі важче, тому прагнуть отримати цивілізовані, регульовані державою й максимально прозорі земельні відносини, які включатимуть й купівлю-продаж. Щоправда, більшість із них висловлюються за обмеження обігу земель фізичними особами (16%), або ж громадянами України та фермерськими господарствами (12%).

Під час опитування представників територіальних громад встановлено, що серед них більшою є частка тих, хто підтримує необхідність запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, але вважає, що дане питання зараз не на часі.

Тож результати анкетних опитувань вказують на те, що власники земельних паїв, як і землекористувачі досить помірковані у відповідях з питань запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. Однак, обираючи майбутню модель земельних відносин в Україні значна частка опитаних відповіла, що хотіла б господарювати на землі, що буде їх власністю. При цьому вони висловлюють недовіру органам державної влади, як розпорядникам земель. Небагато виявилося тих, хто у подальшому хотів би мати відносини з державними органами влади з приводу оренди земель державної власності.

Читайте також: Небесний сканер: яку «літальну» технологію обрати аграрію

Однією з суттєвих перешкод на шляху запровадження ринкового обігу земель є брак обігових коштів у потенційних покупців. З огляду на це вони цілком справедливо зазначають, що процес «запуску» ринку земель має доповнюватися механізмами пільгового кредитування та розстрочення платежу з наданням пріоритету тим, хто самостійно господарює на землі або молодим фермерам, які хочуть започаткувати власну справу.