Раїса Вожегова: На роялті за минулий рік ми заробили близько мільйона гривень

У колі аграріїв чомусь прийнято вважати, що українські наукові установи аграрного профілю не мають великих перспектив, доживаючи свій вік. Втім, це лише думки. Насправді ж є в Україні непересічні особистості, які своїми справами доводять інше. Вони змінюють усталені підходи і формують імідж науки, як надійного партнера аграріїв. Про фінансування агронауки, заробітки від роялті та інноваційні розробки розповідає директор Інституту зрошуваного землеробства НААН Раїса Вожегова.

На сьогодні українська агронаука, як правило, відділена від практики. Натомість, ваш Інститут намагається спростувати це – про активну діяльність та сорти рослин знають далеко за межами Херсонщини. Як це вдається?

- Те, що українські науковці не здатні принести користь сучасному суспільству, – не більше ніж міф. Так, є певний інформаційний вакуум. У науковців не така ефективна реклама, напевно багато чого ми втрачаємо від невміння правильно презентувати свої досягнення, але ж найголовніше, що вони є.

Сьогодні, якщо взяти наш Інститут, то ми цілком впевнені у своїх силах і здатні забезпечити якісний науковий супровід вирощування абсолютно багатьох сільськогосподарських культур в областях як півдня, так і центральної України. Ми намагаємося максимально швидко реагувати на запити сучасності, адже розуміємо, що наука має бути надійним партнером для бізнесу.

Наші вчені постійно працюють над вдосконаленням своїх вмінь, стажуються за кордоном, вивчають досвід кращих вітчизняних господарств. Крім того, в умовах змін клімату наша науково-дослідна установа може запропонувати ефективні розробки систем зрошуваного і неполивного землеробства з відповідним набором сільськогосподарських культур: їх сортів, гібридів та інноваційних технологій вирощування.

Найцікавіше у інтерв`ю Раїси Вожегової: 

-   Інститут витратив близько 2,5 млн. на власний насінєвий завод;

-   Туреччина активно закупає їх насіння високої репродукції;

- мають 500 сортів та гібридів зернових, бобових, технічних і овочевих культур на двох фонах – зрошення і без поливу;

- фінансування Інституту і безпосередньо Національної академії аграрних наук України зараз скоротилось до мінімуму.

Які новинки селекції від працівників  Інституту зрошуваного землеробства агровиробники зможуть побачити цього року?

- Перш за все, хочу наголосити, що наш Інститут унікальний тим, що є єдиною науково-дослідною установою України, яка займається створенням сільськогосподарських культур для умов зрошення. Цього року в "Держреєстрі України..." знаходиться близько 70 сортів і гібридів рослин нашої селекції. Проводимо як селекційну, так і насінницьку роботу. Можу рекомендувати нашим господарникам сорти пшениці озимої м’якої "Росинка", "Овідій", "Ледя", "Марія". Це високоінтенсивні сорти з потенційною урожайністю на рівні 10-12 т/га.

Читайте також: Ціна газу, або де аграріям знайти «блакитне паливо» на осінь?

Є в нас зовсім нові з високими адаптивними властивостями – "Соборна", "Кошова", "Перлина Степу". Хочу відмітити сорти сої "Панна" і "Монарх", які пройшли перевірку на використання в органічному землеробстві, а також "Софія" і "Святогор". Їх потенціал 4-5, а в останнього – більше 5 т/га зерна. Безперечно цікавими для аграріїв є сорти люцерни "Луїза", "Анжеліка", "Елегія", буркуну білого однорічного "Південний".

Дослідження Інституту свідчать, що їх вирощування сприяє збереженню і відновленню родючості ґрунту. Сьогодні створені нові гібриди кукурудзи інтенсивного типу: "Тронка", "Тавричанка", "Ламасан", "Гілея", "Південь", рекомендовані до вирощування у зрошуваних сівозмінах агрогосподарств південних областей України.

Також ми пропонуємо ресурсозберігаючі технології для ефективного ведення землеробства на зрошуваних і неполивних землях, технології захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії, нами розроблені заходи біологізації сільськогосподарської діяльності.

Яким чином про всі ваші досягнення може дізнатися, скажімо, пересічний фермер, адже як правильно ви зазначили  вище, частіше аграрії просто не знають про розробки наших наукковців і користуються інозмними напрацюваннями?

- Ми відкриті для відвідувань і консультацій у будь-який час, практично щотижня у нас проходять конференції і семінари, а двічі на рік проводимо Міжнародні дні поля, де представлено широкий спектр наших інновацій. Ось і 31 травня цього року до Інституту завітало близько 600 учасників з 10 областей України.

На науковому полігоні маємо 500 сортів та гібридів зернових, бобових, технічних і овочевих культур на двох фонах – зрошення і без поливу. Науковці визначають оптимальні агротехнологічні елементи їх вирощування: строки та норми сівби, захист посівів від шкідників та хвороб, норми поливу, добрив тощо.

Читайте також: За наукою в Черкаси: як відкривали перший приватний дослідницький центр

Який стан справ із впровадженням сортів та гібридів Інституту в аграрну практику?

- Фактично всі створені нами сорти за останній час уже користуються популярністю агровиробників. Ми працюємо заради наших аграріїв. Повторюю, на сьогодні в Держреєстрі маємо близько 70 найменувань, районованих по всій Україні.

Частина сортів ще проходить державне сортовипробування. Багато наших сортів добре відома не тільки в Україні, але й за кордоном. Один із сортів пшениці озимої "Марія" уже районований в Туреччині, а "Херсонська 99" і "Бургунка" знаходяться там на випробуванні. Туреччина активно закупає наше насіння високої репродукції – близько 20 тонн за минулий рік. У цій країні подібні до наших кліматичні умови і їхні спеціалісти охоче співпрацюють з Інститутом.
 

За вашими підрахунками, яка на сьогодні вартість створення одного сорту чи гібриду?

- Суми значні. Низка країн, у тому числі й Туреччина, з цієї причини взагалі на державному рівні відмовились від власної селекції, натомість закуповують іноземні розробки і районують сорти та гібриди у себе. На створення одного сорту науковцям потрібно щонайменше 10 років, треба проводити багатокомпонентний відбір, над яким працює ціла група досвідчених селекціонерів. Наші витрати порахувати важко, але за даними європейських колег на це витрачається не менше мільйона євро.

Які сорти та гібриди наукової установи є, на ваш погляд, найбільш вдалими?

- Вважаю, що одними з найкращих пшениць є "Овідій", "Марія", "Благо" і "Росинка". Минулого року сорт "Росинка" вразив всю Україну своєю урожайністю, забезпечивши отримання 12 т високоякісного зерна з гектару. Ульстраскоростиглий сорт сої "Діона" добре відомий всім вітчизняним соєвикам, це національний стандарт. Сорти люцерни "Надєжда", "Унітро", "Анжеліка" забезпечують дуже високу рентабельність виробництва насіння.

У вашому регіоні активно діє програма відновлення зрошення. Чи ви задіяні до цього процесу?

- Цей процес триває уже близько 3 років. Я разом з двома провідними співробітниками Інституту входимо у робочу групу при Міністерстві аграрної політки та продовольства. Зараз розроблена "Стратегія відновлення систем зрошення", йдеться про підготовку матеріалів та виділення кредиту на розвиток зрошення у південних регіонах від Світового банку виділення коштів у розмірі близько 1 мільярду доларів.

Читайте також: Фітосанітарний Q&A: важливі аспекти процедур при експорті і встановлення карантинних ділянок

Яким є фінансування вашої наукової установи у поточному році?

- Про конкретні цифри говорити не буду. Фінансування Інституту і безпосередньо Національної академії аграрних наук України зараз скоротилось до мінімуму. Не відкрию таємниці, коли скажу, що воно є недостатнім – вистачає на зарплату наукових робітників, решту – матеріальну базу, комунальні послуги та інше наша установа оплачує самостійно. Намагаємось заробляти кошти власними зусиллями, хочемо стати прибутковим підприємством.

Як вам це вдається?

- Активно співпрацюємо із виробничниками – підприємствами, фермерами. Надаємо консультаційні послуги. Крім того, отримуємо відшкодування по роялті, хоч загалом селекція – це не основний вид заробітку.

Скільки грошей вдається заробити на роялті? Чи немає проблем із сплатою, адже виробники не надто горять бажанням відшкодовувати кошти науковцям?

- На роялті за минулий рік заробили близько мільйона гривень. Проблем із сплатою роялті немає, адже працюємо лише із серйозними, надійними господарствами. Крім того, наша мета не просто продати сорт, але й орієнтуватись на довготривалу роботу. Тож фахівці Інституту зацікавлені самостійно виїздити у господарство, надавати консультації телефоном.

На ваш погляд, наукові установи в Україні можуть стати самоокупними?

- На жаль, скоріше ні, аніж так. Не всі наші дослідження є прикладними, є ще й теоретична наука, яка вимагає державного фінансування у тому числі.

Знаю, що минулого року ви навіть запустили насіннєвий завод, який належить Інституту. Розкажіть, скільки грошей було вкладено? Яка потужність?

- Це правда. Проте це не можна назвати великим заводом, скоріше міні-заводом, потужністю лінії 5000 тонн зернових на годину. Це невеликий завод із обладнанням, розробленим відомим вітчизняним інженером Леонідом Фадєєвим. Там встановлені унікальні решета, які не травмують насіння. Близько півроку нам знадобилось, аби побудувати та змонтувати обладнання, і ще близько року підготовчих робіт. Сумарно ми витратили близько 2,5 млн. грн, але плануємо швидко «відбити» ці гроші – надаємо послуги навколишнім господарствам по очистці та доробці зерна.

А що у планах установи на цей рік?

- Плануємо розширювати площі під зрошенням – на разі фактично поливаємо близько 100 га, але треба майже вдвічі більше, тож хочемо обов’язково придбати дощувальну техніку.