Реклама

Соло для сорго, або чому агровиробники обирають цю культуру

Через кілька років площі під сорго будуть займати щонайменше 1-1,3 млн га, а через 5-10 років воно може частково замінити кукурудзу і, навіть, цукровий буряк.  Втім, поки  що площі під сорго в Україні займають всього 40 тис. га, а інфраструктура для його зберігання та переробки лише будується.

журналіст Agravery.com

У вересні цього року у ПП «Тимбай», що в селі Маківка Рокитнянського району Київської області, отримали рекордну врожайність сорго – 14,43 т/га, тоді як зазвичай середня урожайність цієї культури у господарствах становить 3,5 т/га. Рекорд став реальністю завдяки використанню технології Бардина-Чикалюка з вирощування сорго, розробленої фахівцями підприємства «Укрсорго» з використанням препаратів компанії UKRAVIT.  Як розповідає один із авторів технології, генеральний директор ТОВ «НВО «Укрсорго»  Ярослав Бардин, такі рекорди – це лише початок активного розвитку вирощування цієї культури, адже вона в Україні має неабиякий потенціал.

Не без причини

Серед країн СНД одним із найбільших виробників сорго є Україна. Проте за останні сезони його посівні площі суттєво скоротилися, що було пов’язано із більшою рентабельністю кукурудзи сої та соняшнику. Згідно даних Держстату, якщо у 2012 році під сорго аграрії виділяли під нього 171,8 тис. га, то в 2016-му — лише 74,1 тис. га, а зараз – трохи більше 40 тис. га.  Втім, ситуацію із посівами дещо виправляє урожайність – за останнє десятиріччя урожайність сорго в Україні зросла з 19 ц/га у 2007 році, до 39 ц/га у  2017 році.

Сьогодні мода на сорго знову повертається, і на це є цілком об’єктивні причини. Як розповідає керівник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко, посухи, особливо у південних регіонах держави, стають все більш небезпечним явищем для виробництва агропродукції, що змушує шукати надзвичайно посухостійкі культури, однією із яких є сорго. «Сувора атмосферна посуха, яка часто поєднується із ґрунтовою у період активної вегетації культур, має ймовірність 90% на більшій частині території Південного Степу. Кількість днів із суховіями за теплий період (квітень-жовтень) становить 20-33 (в прибережній зоні 3-11) дні, тому заміна традиційних культур є надзвичайно актуальною», – засвідчує фахівець. (Географія врожаїв. Південний Степ – що треба знати агроному)

В першу чергу, до вирощування сорго почали приглядатись фермери із півдня країни, а  за ними – великі та середні підприємства з інших областей. Збільшення зацікавленості у цій культурі  експерти пояснюють тим, що сорго це такий собі «верблюд пустелі серед рослин» – вимагає вдвічі менше води, ніж кукурудза, тому може рости в степовій і лісостеповій зонах, даючи високі врожаї. Власник компанії «ТАК-Агро» Руслан Голуб підтверджує, що сіяти сорго його змусила саме необхідність. Спробувавши сіяти кукурудзу в Одеській області, подекуди, збирали її з врожайністю 8 центнерів з гектару через спеку.  «Тому ми ввели сорго – зараз збираємо 4-4,5 тонни з гектара і це достатньо. Ми там не можемо поставити систему поливу, бо нема джерела води. Обираємо ті культури, що підходять до того регіону, і хоч якось економічно обґрунтовані», – говорить він.

Голова ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов називає сорго прекрасною альтернативою традиційним культурам. Не випадково, за обсягами вирощування вона займає четверте місце в світі після пшениці, кукурудзи і рису. «По енергетичній цінності зерно і зелена маса сорго нічим не поступаються кукурудзі, а за кількістю протеїну навіть перевершують її», – зазначив він.  Сьогодні KSG Agro  має 3 тис. га під сорго, і, розширюючи посіви, отримує цінну кормову культуру для вирощування свиней.

Читайте також: Мораторій на відчуження земель скасовується?

«За цією культурою — майбутнє виробництва біоетанолу. Якщо використовувати крім стебла ще й зерно на виробництво біоетанолу, можна отримати до 7 тис. л/га на рік», –  зазначив генеральний директор ТОВ «НВО «Укрсорго».

Як додає Бардин, про зростаючий попит свідчать і селекція – наразі в Україні офіційно зареєстровано 59 сортів і гібридів сорго. Ще донедавна виробництво культури обмежувала відсутність інфраструктури для переробки та зберігання, проте у цьому напрямку уже зроблені перші кроки. У поточному році «Укрсорго» планує добудувати в Херсоні елеватор на 40 тис. т для зберігання харчового сорго. «Де є харчове сорго, там не може бути інших культур: ні пшениці, ні жита. Сорго не може змішуватися з глютеновими продуктами. Тому потребує специфічних умов зберігання для використання його на харчі», — розповів Ярослав Бардин.

Експерти засвідчують, якщо раніше сорго розглядали в основному, як культуру для потреб тваринництва, то тепер на неї роблять ставку аграрії, як для задоволення попиту всередині країни, так і для експорту.  На світових ринках продукти із сорго користуються великим попитом. Воно не містить глютену і є ідеальним для людей, які мають із цим проблеми.

Тож закономірно, незважаючи на відносно невеликі площі, експорт з України постійно зростає. Згідно даних Державної фіскальної служби, за підсумками 2017 року Україна експортувала 148,3 тис. тонн сорго. Це вище за показник роком раніше в 1,6 рази (93,2 тис. тонн). У грошовому вираженні постачання на зовнішні ринки сорго в минулому році досягли $ 21,6 млн, в той час, як в 2016-му цей показник дорівнював $13,4 млн. Що стосується цього року, то з січня по жовтень 2018 Україна відправила на експорт 111,8 тис. тонн сорго, сумарною вартістю $17,2 млн. Серед країн-покупців українського сорго є Іспанія, Польща та Ізраїль. Але найімовірніше, Україна дедалі розширюватиме список ринків збуту. «З точки зору експорту найбільш перспективний для України китайський ринок. Китай у великих обсягах імпортує цукровий сорго – і для кормів, і для виробництва біоетанолу», – говорить Бардин.

Цукрове чи зернове?

Передусім, аграрії мають розуміти, що існує два види сорго – цукрове і зернове. Кожен вид має свої переваги. Цукрове сорго за технологією вирощування, якістю продукту і користю значно перевершує цукровий буряк. Білий цукор на 99,8% складається із сахарози. Характерною особливістю цукрового сорго є те, що в соку стебел рослин містяться вуглеводи (10-20%), які на 60-80% складаються із сахарози і 20-40% — фруктози та глюкози.

«Через 8-10 років ми перейдемо від вирощування цукрових буряків до отримання цукру з цукрового сорго, яке дає врожайність 120 т/га, що значно більше, ніж цукровий буряк. Сік цукрового сорго на 24 % складається із цукру, після його виварювання ми отримуємо 80% цукровий сироп», — розповідає Ярослав Бардин.

Читайте також: Ni hao Шанхай, або як українці China International Import Expo - 2018 підкорювали

Зернове сорго, окрім кормового використання, має великий потенціал у переробці, добре зберігається та його склад багате на такі компоненти, як вітаміни РР, Н, В, Е, С, холін, мікроелементи кальцій, цинк, калій, мідь, магній, залізо, кремній. У харчовій промисловості його переробляють на крупу, борошно та крохмаль.

Попри те, що сорго саме по собі є невибагливою культурою та здатне давати високі урожаї, є низка інноваційних технологій, які здатні ще більше підвищити рентабельність вирощування цієї культури і зняти певні технологічні обмеження. За словами Бардіна, відмінно працює для сорго в Україні інноваційний спосіб посіву «твін-роу» — здвоєні рядки. Спосіб вже давно відомий на американському ринку та передбачає схему міжрядь 50+20.

Здвоєні рядки дають приріст урожаю сорго 0,7 т/га тільки за рахунок більш раціонального розміщення рослин у грунті - менша конкуренція за водоспоживання й мінеральне живлення з грунту. Крім того, сучасні сівалки дають можливість посередині вужчого міжряддя вносити на глибину 10-14 см мінеральні добрива. Це дуже важливо в посушливі роки або в такій ситуації, як цього року, коли весна проминула за 2-3 тижні й перейшла в літо, в результаті чого верхній шар присихає, і ті добрива, які вносяться сівалкою, фактично не працюють через брак вологи. А на глибині 10-14 см завжди є волога, тож міндобрива гарантовано спрацьовують. «Коли ми вносимо мінеральні добрива врозкид, ми фактично живимо 70-сантиметрове міжряддя, завдяки чому бур’яни активно там ростуть. За технології здвоєних рядків бур’янів буде мало, і вони дуже кволі», – розповідає Ярослав Бардин. 

Що стосується світових новинок, то у цьому році компанія Advanta вивела на ринок лінію igrowth – перше в світі зернове сорго, стійке до гербіцидів, і не є генетично модифікованим.

Випробування нового сорго проводили на своїх полях 35 фермерів в Аргентині. Адже саме тут дослідники компанії Advanta ще в 2007 році виявили форми сорго, стійкі до гербіцидів, які стали основою для селекції igrowth. Як запевняють в компанії Advanta, толерантне до гербіцидів сорго було виведено шляхом мутагенезу, тобто без застосування ДНК інших видів.

Читайте також: Вірити нотаріусам, або як Мін’юст пропонує вирішити проблему «чорних реєстраторів»

Річ у тому, що традиційне сорго слід було обробляти спеціальним препаратом, який представляв собою протиотруту до гербіцидів, якими повинно було оброблятися поле. А імідазоліни значно ефективніші проти бур'янів, ніж гербіциди, що раніше застосовувалися. До того ж гербіциди доводилося вносити в максимальній дозі, що викликало стрес на культурі. А з толерантним до гербіцидів сорго таких проблем немає. Крім Аргентини, воно успішно вирощується в Австралії і впроваджується по всій Південній Америці та Східній Європі, цілком імовірно, що незабаром його зможуть побачити і в Україні.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама