Своя ніша: рекордний експорт та великі перспективи нерозвинутого виробництва слив

У 2017 році Україна наростила експорт слив аж на 669%, вторгувавши за них $6,1 млн, і зміцнивши свої позиції серед світових виробників цього виду продукції. Незважаючи на рекорди та перспективність, слива залишається нецікавою садівникам – вони  продовжують вирощувати яблуко та вишні.

Лідери пішли у «мінус»

Минулий 2017 рік став катастрофічним для європейських виробників сливи – через  дефіцит води, а також несприятливі погодні умови, вони не змогли виростити запланований урожай і навіть зазнали збитків.  Наприклад, у Іспанії минулого сезону було вироблено близько 390 тис тонн слив. Урожай був пошкоджений негодою, тож фермери отримали €0,18-0,25 за кг, що значно нижче очікуваної вартості (€ 0,50 за кг). Таким чином лише у цій країни збитки від продажу сливи становили  €80 млн. І ця ситуація найімовірніше може повторитися і у поточному році – за оцінками ФАО, 8 тис. фермерських господарств, які займають площу у 27 тис. га, знаходяться під загрозою зникнення після того, як власники не змогли відшкодувати навіть половину своїх виробничих витрат через колапс цін на сливу влітку 2017 року.

«Сезон був настільки катастрофічним, що багато виробників відмовляються від своїх садів. Фермери залишають навіть нові плантації, яким не більше п’яти років», – розповів у коментарях європейським ЗМІ галузевий координатор Комітету сільського господарства Мурсії Педро Гарсія Альберт.

Читайте також: Сім тез про експорт до Об'єднаних Арабських Еміратів

У інших світових постачальників – США, ситуація по сливі була не кращою. За свідченням Мінсільгоспу США, там вдалось зібрати лише 135 000 тонн свіжих слив і виручити за них $109 млн., що на 30% менше запланованих обсягів. Це стимулювало збільшення імпорту із Чилі – майже 80% урожаю цієї  країни  придбала  США за $54 млн. 

На цьому несприятливому фоні для  України, як для виробника сливи, відкрилися гарні перспективи і вона ними скористалася. Саме ця культура стала найбільш експортованим фруктом з України – за період з липня по жовтень 2017 року було продано 8 тисяч тонн на сумму $6,1 млн. Тоді як у в попередні роки експорт свіжих слив з України складав всього 100 тонн за весь сезон, а у 2016 році країна відвантажила на зовнішній ринок  взагалі мізер – тільки 70 тонн слив.

Експортний прорив

За статистикою, найбільше українські садівники вирощують яблук –  55% площ, черешні  та вишень – 25%, а  решта – груші, абрикоси, персики та сливи – вирощується за залишковим принципом. Як засвідчують у галузевій асоціації «Укрсадпром» , площа насаджень останньої за останні 5 років практично не змінюється і становить 18  тис. га. Валові збори коливаються в межах  147-184 тис. тонн, а врожайність – від 7,7 до 10,2 тонн з гектара.

«Минулоріч вітчизняні садівники побили новий рекорд  за всі роки незалежності нашої країни. Цікаво, що за той самий період яблук експортувалось 7,8 тис. тонн, хоча саме цей фрукт вважався безсумнівним лідером в українському фруктовому експорті», – засвідчує експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман.

Читайте також: Своя ніша: вирощувати редис вигідно лише невеличким виробникам

За даними  info.shuvar.com, пік експорту української сливи припав на жовтень, коли на зовнішній ринок було відвантажено майже 4,2 тис. тонн цих продуктів, з них 3,5 тис. тонн закупила Польща. Загалом, за липень-жовтень 2017 року до цієї країни було відвантажено 6,5 тис. тонн, або майже 82% від загального обсягу експорту українських слив. Також до списку імпортерів увійшли Білорусь, Латвія та Румунія. Цікаво, що до 2016 року майже весь обсяг слив Україна експортувала в країни СНД, зокрема до Білорусі та Росії.

Основною експортною перевагою української сливи у минулому році стала її ціна – господарства починали у серпні експорт із 8 грн/кг, у жовтні ціна сливи експортної якості  сорту «Стенлей» виросла до 14-15 грн/кг, а сорт «Президент» купувався по 17-19 грн/кг. Такі ціни для наших фермерів вважалися дуже приємними, а от для виробників у країнах ЄС навіть не покривали витрат на виробництво. Приміром, у сусідній Польші оптова ціна у жовтні стартувала 0,7-0,95 EUR/кг. Трохи довелось «поштовхатися» за місце серед експортерів із сусідньою Молдовою, яка теж активізувалась, і експортувала більше 40 тис. тонн свіжої та сушеної сливи як до країн ЄС (Чехії, Латвії, Польщі), так до Російської Федерації (18,4 тис. тонн). А ще молдавські сливи вперше купили в США, Канаді та Іраку.

Опитані Agravery.com експерти та гравці ринку визнають, що наші виробники могли б експортувати і більше, проте у розпал сезону гарних слив для трейдингу уже не було – ніхто не очікував такого  попиту. Оптові поставки сливи такими господарствами як «Гадз», «Агро-Еталон» були зроблені через трейдингові компанії, от напряму виробники вирішили не виходити та й збільшувати площі під сливою поки не хочуть.

Читайте також: Знайдуться в просторі: як працюватиме нова система об'єднаних даних про землю?

«Загальна площа наших садів сягає 575 га, основною культурою є яблуко, а слива займає трохи більше 8 га.  Працювали через контракт із  ринком «Шувар», відправили близько 60 тонн продукції. Експортна ціна була нормальна, спрацювали добре», – засвідчує очільник ТОВ ООО «Агро-Еталон» Гачай Шафієв. У іншому господарстві, «Зоря Інгула», що на Миколаївщині, мають 20 га під сливою і експортували у поточному сезоні більше 20 тонн. «Плануємо експортувати у наступному році, але планувати точні обсяги зарано. Збільшувати виробництво сливи не будемо», – прокоментував голова господарства Сергій Кравцов.

Знайти свого покупця

Економіст департаменту технічного співробітництва ФАО Андрій Ярмак вважає, що для українських виробників поточний і наступні сезони – це гарний час укріпитись у ніші виробництва цих кісточкових. «Слива давно розглядалася як більш прибуткова альтернатива яблуку. Однак, попиту внутрішнього не було, а працювати на експорт особливо ніхто не вмів. У 2016-17 роках, завдяки лібералізації торгівлі з ЄС та девальвації нашої валюти, експорт став дохідним, і закладені раніше сади підросли, почали давати врожай. Ціни в ЄС привабливі, а ми дуже конкурентні», – говорить він.

Обмежувальними факторами для нарощення виробництва може бути відсутність гарних сортів сливи, які придатні для транспортування і смакуватимуть європейцям, та невизначенність із маркетингом. Адже багато імпортерів просто не знають у в Україні є багато сливи. Це можна пояснити тим, що більшість виробників сливи невеликі і часто не афішують свою діяльність. Отже порахувати реальні обсяги експорту сливи у наступні роки буде важко.

Читайте також: Школа експорту: аграріїв будуть вчити продавати в ЄС

Перспективним експерти  називають не лише  експорт свіжої сливи, а й перероблених плодів (джемів, варення, фруктових пюре) і чорносливу. Ним традиційно займались  на Закарпатті, але через низьку рентабельність справа не просувалась. Сьогодні, коли закупівельна ціна чорносливу у США становить  $ 2200 за тонну і країна відчуває постійний дефіцит продукту, це може стати гарною нішею для бізнесу в Україні.