Високий врожай, соєві правки та падіння експорту, або все про особливості ринку сої України

Аби отримати гарний врожай сої – треба розумітись на тонкощах вирощування цієї культури. Щоб продати зерно по найвищих цінах – потрібно орієнтуватись на ринку. Аби отримати додатковий прибуток – необхідно налагоджувати переробку, або шукати свою нішу. Саме для цього Agravery.com разом із компанією BASF продовжує освітній спецпроект "Актуальне про сою", в якому розповідаємо все про цю культуру, починаючи зі світового та українського ринків збуту, найменших нюансів у вирощуванні і закінчуючи найнеймовірнішими продуктами переробки та сферами використання сої.

Україна, хоч і зайняла шосте місце серед світових експортерів соєвих бобів у 2018 році, та все-одно суттєвого впливу на ринок не має. Ринки збуту та цінова кон’юнктура залежать лише від основних гравців – США та Бразилії, а також від найбільшого споживача сої – Китаю. І, як раніше писав Agravery.com, через АЧС в Китаї та торгову війну Пекіну з Вашингтоном різко впали світові ціни на цю культуру та продукти її переробки. Дещо виправилась ситуація після того, як ці країни розпочали перемовини, але нещодавно ситуація знов загострилась. «Дональд Трамп відкладав введення мит через перемовини із Пекіном, але з 10 травня тарифи на китайські товари на суму $250 млрд все-таки були підвищені з 10 до 25%», - говорить Вікторія Блажко, консультант-аналітик компанії «Agritel». Окрім того, очільник США планує накласти 25% мито на раніше не оподаткувані товари з Китаю (загальний імпорт в 2018 році склав $325 млрд). Причина - переконання Трампа у тому, що офіційний Пекін затягує перемовини та намагається переглянути досягнуті домовленості. «Від домовленостей та мита сильно залежить ситуація на ринку сої, в тому числі і України», - стверджує заступник президента Української зернової асоціації Олена Нероба. За словами Вікторії Блажко, після невеликого зростання ціни на сою, на фоні цих повідомлень усі ринки та фондові біржі пішли донизу. Тому усі гравці ринку чекають на вирішення цього питання.

Під знаком «соєвих правок»

Але ситуація в Україні залежить ще й від внутрішніх факторів. Головний із них – це введення так званих «соєвих правок», які з вересня 2018 року відмінили відшкодування ПДВ у розмірі 20% при експорті сої компаніям, що її не вирощують. За словами заступника директора ProAgro Group Марії Колесник, це суттєво вплинуло на експортерів та знизило закупівельні ціни на сою всередині країни: «Якщо раніше експортери давали більшу ціну на сою, ніж переробники, і на ринку завжди була конкуренція за сировину між цими групами гравців, то тепер переробники можуть запропонувати кращу ціну через те, що експортери втратили компенсацію ПДВ». Із цим погоджується Вікторія Блажко. Однак, ані переробка, ані зміцнення гривні не змогли втримати внутрішні ціни від стрімкого падіння: «У центральному регіоні України соя на умовах EXW у вересні 2018 року коштувала 10700 грн або $380 за тонну. Наразі ціна на сою впала до 8800 грн або до $330 за тонну».

Читайте також: Невеселі яйця, або чому різко впали ціни та що загрожує експорту

У підсумку через зміни законодавства в Україні на третину впав експорт соєвих бобів та більш, ніж на 20% зросла внутрішня переробка. У довгостроковій перспективі це позитивне явище. «Будемо експортувати продукцію із більшою доданою вартістю, отже більше валюти буде надходити до країни», - говорить  Вікторія Блажко. Окрім того, в Україні розвиваються потужності з переробки, а це додаткові робочі місця. «Така стратегія обмежує можливості трейдерів неринковим способом, але дозволяє створити додану вартість в Україні», - стверджує Олена Нероба. Тим не менш, зміни умов гри наносять шкоду гравцям, які не встигли перебудуватись та знайти нові ринки збуту. Відповідно, відбулось падіння експорту соєвих бобів, оскільки для тих, хто не може отримувати компенсацію ПДВ, це стало невигідним. Експорт соєвих бобів за період вересень 2018 – березень 2019 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого сезону впав на 32%, до відмітки 1,5 млн тонн.

У той самий час внутрішня переробка зросла не так значно, аби компенсувати падіння експорту. Україна вже має своїх постійних покупців соєвих бобів, а от із продуктами переробки потрібно виходити на нові ринки. Звісно, українські трейдери вже експортували соєвий шрот та олію, але не в таких кількостях. Тому наразі потрібно шукати нових покупців та нарощувати об’єми поставок до тих країн, із якими вже налагоджені торгові відносини. «Це легко сказати, але усі розуміють, що це не робиться в один момент, на це потрібні роки», - стверджує Вікторія Блажко.

Крім того в Україні у 2018 році був дуже високий врожай сої, що також створило тиск на ціни. «За нашими оцінками в Україні у 2018 році зібрали 4,5 млн тонн сої, тоді як у 2017 році врожай склав лише 3,8 млн тонн», - стверджує аналітик компанії «Agritel». Такий рекордний врожай вдалось досягти, навіть незважаючи на скорочення посівних площ під цією культурою. За словами Марії Колесник, аграрії в очікуванні змін у законодавстві вирішили зменшити посівні площі під цією культурою. «Розмови про зміну законодавства ходили ще з зими 2017 року, відповідно аграрії вже тоді запланували зменшення площ під цією культурою», - додає Вікторія Блажко. Але втрутилась погода, яка сприяла суттєвому зростанню врожайності, яка за даними Мінагрополітики збільшилась з 2 тонн з гектару у 2017 році, до 2,6 тонн з гектару у 2018 році. За словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, це лише 30-40% від можливого валового врожаю, який можна отримувати в Україні: «Згідно досліджень на зрошенні у південних областях соя може давати до 60 центнерів з гектару».

Експорт бобів врятувала Туреччина

Падіння експорту бобів посилила переорієнтація деяких гравців ринку на інші джерела постачання. «Єгипет та ЕС перейшли на закупки американської сої, яка була дешевшою за українську. Якщо у минулому сезоні на поставки до Нідерландів приходилось 8%, то цього року вони взагалі не купують українську сою», - стверджує Вікторія Блажко. Також із переліку основних покупців у 2019 році випав Іран через санкції, які були накладені на цю країну Штатами. Натомість зросла частка експорту до Туреччини. Її доля збільшилась майже у два рази. «Ця країна збільшила імпорт сої з України через охолодження відносин з США, що стало причиною відмови від американської сої», - стверджує аналітик компанії «Agritel». Крім того, за словами Олени Нероби, Туреччина знаходиться досить близько від України і географічно їм зручніше імпортувати українську сою: «Основними ринками збуту, як і раніше є країни, які межують з Україною: Туреччина та Білорусь».

Читайте також: Ринок землі по-білоруськи. Як виключно державна власність на ріллю поєднується з високими технологіями управління?

Згідно прогнозам USDA, експорт сої з України цього року буде на рівні 2,6 млн тонн. На думку Вікторії Блажко, прогноз є завищеним: «На даний момент половина сезону вже пройшла і, враховуючи темпи експорту, такий об’єм відвантажити буде складно. Особливо, якщо порівнювати з минулим сезоном, коли за період з квітня по серпень Україна експортувала усього 500 тисяч тонн сої». І це при тому, що минулого року на об’єми поставок не впливали зміни до законодавства, які вже діють у цьому сезоні, а також при активній торгівлі з Іраном та ЕС. Відповідно, цього року об’єм експорту навряд чи може сягнути більше 2 млн тонн. Також у другій половині сезону на ринок виходять Бразилія та Аргентина, що зменшує попит на сою з України.

Переробка в тренді, а що зі збутом?

Падіння експорту та високий врожай інтенсивно стимулювали переробну галузь, яка за прогнозами компанії «Agritel» цього сезону зможе спожити 1,4-1,5 млн тонн сої. Із цим також погоджується Марія Колесник: «Наразі будуються нові потужності по переробці, які здатні перемикатись з соняшнику на сою та ріпак, це також збільшить об’єми переробки цієї культури». При цьому загальні потужності на сьогоднішній день здатні переробити весь врожай української сої, але варто враховувати, що частина із них переробляє також ріпак і соняшник. «Дефіциту потужностей переробки в Україні немає. Вони наразі можуть спожити 5,5 млн тонн сої. Основна проблема полягає у ринках збуту цієї продукції», - стверджує Вікторія Блажко. За її словами, останні місяці темпи переробки почали активно зростати. «У березні цією галуззю було спожито більш ніж 164 тисяч тонн сої, що є рекордним показником. А загалом з вересня по березень було перероблено 761 тисячу тонн сої – це на 21% більше ніж за аналогічний період минулого сезону», - стверджує аналітик. А згідно даних представника аналітичного відділу UFEB Людмили Пасічник, у 2019 році виробництво соєвої олії зросло більш ніж на 50%. За січень-березень 2019 року українські компанії виготовили 87 тисяч тонн продукції, що на 52,6% більше показника аналогічного періоду 2018 року.

Зростання переробки вимагає росту споживання та експорту продукції, інакше вона замість доданої вартості принесе лише збитки у вигляді плати за оренду складських приміщень. Саме тому Україна почала активно нарощувати об’єми постачання продуктів переробки сої на зовнішні ринки. За словами Вікторії Блажко, об’єми експорту соєвого шроту у цьому сезоні суттєво зросли - за період з вересня 2018 по березень 2019 року було відвантажено 374 тисячі тонн. Це більше ніж за весь сезон 2017-2018 років, коли було експортовано 364 тисячі тонн. Істотно збільшився експорт шроту до Туреччини. У минулому сезоні її частка складала лише 2%, тоді як у цьому вона збільшилась до 19%. Натомість, Грузія імпортувала на цей момент лише половину об’єму від показника минулого сезону. Проте, на думку аналітика компанії «Agritel», вона ще може збільшити свою частку імпорту.

Поставки соєвої олії на зовнішні ринки також істотно зросли. З початку сезону, який триває з вересня 2018 по липень 2019 року, об’єми експорту станом на березень становлять 166 тисяч тонн, що на 60% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Загалом експорт минулого сезону склав 192 тисячі тонн. А за словами Людмили Пасічник, за період січень–лютий закордон було вивезено 50 тисяч тонн продукції, що на 23,7% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Тоді як за календарний 2018 рік було експортовано 214,7 тисяч тонн рафінованої та нерафінованої соєвої олії, що на 28,9% більше показника 2017 року. «Сильно збільшила об’єм імпорту української соєвої олії Індія. Якщо у минулому сезоні поставки до цієї країни становили лише 11 тисяч тонн, то у цьому вже було експортовано 44 тисячі тонн. Натомість, поки-що відмічається падіння експорту до Китаю», - стверджує аналітик компанії «Agritel». За словами Вікторії Блажко, у минулому сезоні до Піднебесної було експортовано 63 тисячі тонн олії, тоді як станом на березень 2019 року було поставлено лише 17,5 тисяч тонн. Хоча, впевнена вона, минулого року ця країна активно купувала соєву олію у липні та серпні, тому є надія, що об’єми поставок ще можуть зрости. Також збільшився імпорт в цьому сезоні за рахунок постачання Україною олії в новому напрямку – до Алжиру. Отже відслідковується чітка динаміка до нарощування поставок соєвої олії на зовнішні ринки і вже зрозуміло, що показник експорту у цьому сезоні перевищить минулорічний.

Прогнози на 2019 рік

Через погодні умови посівна затягується і невідомо яким буде сезон. На думку Вікторії Блажко, площі під соєю в Україні скоротяться, але не істотно, оскільки соя навіть при такій ціні залишається рентабельною культурою. За її словами, рентабельність сої впала з 62 до 58%. Тоді як у сезоні 2016 року вона була вище 80%. Проте, навіть така рентабельність робить сою більш вигідною культурою, ніж більшість інших культур. Вона поступається по рентабельності лише ріпаку, який значно зріс в ціні. Власне через це, за прогнозом Олени Нероби, площі під соєю у цьому сезоні збільшаться на 122 тисячі гектарів: «Незважаючи на обмеження експортних можливостей для не-виробників і низьку вартість сої на зовнішньому ринку, площі ростуть, адже є попит на шрот, тому переробники в Україні пропонують відносно привабливу ціну».

Також збільшенню посівних площ під цією культурою сприяє глобальна зміна клімату. За словами Тетяни Адаменко, останні чотири роки були найтеплішими у світі. Вклад України у це потепління склав приблизно 1,3-1,5°C: «Середня температура перевищувала норму на 1,3°C на півночі Чернігівської області та на 2,4°C у Херсонській та Запорізькій областях». На її думку, така зміна клімату розширює площі, на яких може вирощуватись соя. «Якщо раніше у західному Поліссі не можна було вирощувати сою, оскільки цій культурі не вистачало накопленого тепла, то тепер її можна вирощувати майже будь-де. Виключенням є лише північні райони Волинської області. А взагалі через зміну клімату загальні посівні площі сої в Україні можуть досягати 2-2,5 млн гектарів», - стверджує начальник відділу агрометеорології. За даними компанії BASF, посівні площі під соєю зміщуються на північний захід. Найбільші темпи зростання демонструє Закарпатська область, де кількість посівних площ за цей період зросла на 300%. Другою за темпами зростання є Львівська область, де посівні площі сої збільшились на 136%.

Читайте також: Поглянути згори: який дрон обрати аграрію

Проте, за словами Тетяни Адаменко, бур’яни, які були характерні для більш теплих регіонів, також поширюються на Північ, що ускладнює вирощування цієї культури. Окрім того, за даними компанії BASF, високі температури роблять деякі бур’яни більш стійкими до гербіцидів за рахунок формування щільного воскового нальоту, його важко подолати більшості препаратів. На щастя, на ринку вже існує дієве рішення проти дводольних та перерослих бур’янів, селективний гербіцид, що в більшості випадків забезпечує захист на весь сезон після одноразового обприскування – новий препарат Корум. Бентазон та імазамокс у складі гербіциду дозволяють побороти особливо злісний та залежний від клімату бур’ян – лободу – вже через 5 днів після внесення.

Загалом ситуація важка, але контрольована. Хоч український ринок і втратив у кількостях експортованої сировини, виробник сої адаптується та активно освоює нові горизонти в секторі переробки. Це у майбутньому дозволить збільшити обсяги експорту соєвого шроту та олії. Та і сама культура досі залишається рентабельною та привабливою для сільгоспвиробників. Тому перед аграріями постає завдання вже на своєму полі – оптимізувати систему вирощування, вчасно захистити сою від хвороб, бур’янів та шкідливих комах, мінімізувати вплив на рослини несприятливих погодних факторів. Як це зробити ми розповімо у наступному матеріалі.