Аграверіhttp://www.agravery.com/site/indexhttp://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttp://www.agravery.com/site/indexukThu, 18 Oct 2018 10:10:00 +0300Реформу системи перевірок бізнесу завершать до кінця рокуhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/reformu-sistemi-perevirok-biznesu-zaversat-do-kinca-rokuhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/reformu-sistemi-perevirok-biznesu-zaversat-do-kinca-rokuThu, 18 Oct 2018 10:10:00 +0300articleПро це повідомляє «Інтерфакс-Україна». «Ми повинні завершити цю реформу до кінця року», — повідомив Гройсман на інспекційну форумі «Перевірок.net». У зв'язку з цим прем'єр закликав всі перевіряючі органи до кінця 2018 року активізувати свою роботу і затвердити критерії ризиків в своїх сферах, щоб підключитися до роботи на єдиному порталі перевірок. На форумі представлено онлайн-сервіс «Кабінет з управління ризиками», що дасть можливість підприємцям більш ефективно планувати свою діяльність завдяки можливості онлайн-взаємодії з інспекціями. На даний момент в роботі інтегрованого порталу беруть участь 26 з 33 інспекційних органів. Станом на жовтень в системі зареєстровано близько 250 тис. Планів і 48 тис. Результатів перевірок. У свою чергу, глава представництва Європейського Союзу в Україні Хьюг Мінгареллі зазначив, що важливо знайти баланс між дерегуляцією і зменшенням тиску на бізнес, зберігши належний рівень контролю над якістю. На його думку, ефективності і прозора система перевірок є базовою складовою сприятливого бізнес-клімату. Нагадаємо, у 2019 році агросектор додатково профінансують на 7,9 млрд грн.  Профільний комітет розглянув «правки» аграріїв до бюджету-2019http://www.agravery.com/uk/posts/show/profilnij-komitet-rozglanuv-pravki-agrariiv-do-budzetu-2019http://www.agravery.com/uk/posts/show/profilnij-komitet-rozglanuv-pravki-agrariiv-do-budzetu-2019Thu, 18 Oct 2018 09:35:00 +0300articleПро це повідомляє AgroPolit.com. Нагадаємо, що у законопроекті №9000 «Про Державний бюджет на 2019 рік» загальні видатки для Міністерства аграрної політики та продовольства України становлять 15,7 млрд грн (по загальному фонду – 13,3 млрд грн, спецфонду – 2,4 млрд грн). На програми підтримки галузі – 6,9 млрд грн (тобто на 600 млн грн більше, ніж за 2018 рік): за загальним фондом – 6,9 млрд грн, за спеціальним – 54,3 млн грн. Вчора глава уряду Володимир Гройсман повідомив, що  пряму підтримку АПК на наступний рік збільшать з 6,9 до 7,9 млрд грн, тобто на 1 млрд грн (програм і джерел збільшення він не назвав).  Нардеп від БПП Мустафа Найєм на засіданні бюджетного комітету запропонував проголосувати аграрну поправку №1285, щоб обмежити отримання бюджетних коштів за кожною програмою між пов’язаними особами в сумі 200 млн грн. Втім, така пропозиція отримала лише 5 голосів, відтак голосування не пройшла.  Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) розробила пропозиції щодо удосконалення механізму державної підтримки аграрної галузі на 2019 рік, запропонованого урядом, задля уникнення помилок, що були допущені у поточному році. Довідково: Зі станом виконання бюджетних програм, передбачених на підтримку АПК можна ознайомитись за посиланням.  Новини компаній: «АВІС-Україна» планує виробляти сухі яєчні продуктиhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-avis-ukraina-planue-viroblati-suhi-aecni-produktihttp://www.agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-avis-ukraina-planue-viroblati-suhi-aecni-produktiThu, 18 Oct 2018 09:04:00 +0300articleПро це розповів заступник директора «АВІС-Україна» Валерій Макаренко в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво». «Плануємо поставити через кілька років таку лінію, бо це вигідно, і в цьому є багато переваг, — зазначив він. — Такі продукти можна зберігати тривалий час поза холодильником (яєчний порошок), вони більш транспортабельні й разом із тим високопоживні, мають добру розчинність, їх зручно використовувати в кондитерській промисловості, на підприємствах громадського харчування тощо».  Валерій Макаренко додав, що з погляду ветеринарії, в сухому порошку не розвиваються мікроорганізми через те, що вони гинуть упродовж сушіння яєчної маси та зберігання готового продукту, який має низьку вологість. Довідка: Птахофабрика «АВІС-УКРАЇНА» – найбільший виробник курячих яєць у Сумській області. Виробляє до 200 млн яєць на рік. Має власний комбікормовий завод потужністю 29,2 тис. тонн комбікорму на рік, атестовану лабораторію з сучасним обладнанням для контролю вхідної сировини та готового комбікорму.Омелян анонсував запуск приватних локомотивів на збиткових маршрутахhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/omelan-anonsuvav-zapusk-privatnih-lokomotiviv-na-zbitkovih-marsrutahhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/omelan-anonsuvav-zapusk-privatnih-lokomotiviv-na-zbitkovih-marsrutahThu, 18 Oct 2018 08:43:00 +0300articleПро це заявив міністр інфраструктури Володимир Омелян, передає «БізнесЦензор». «Вважаю за необхідне, не чекаючи прийняття закону, ввести пілотні проекти. Нехай «Укрзалізниця» сама визначить напрямки, які генерують збитки. Я впевнений, що приватний оператор на них покаже прибуток. Сподіваюся, що ми можемо почати роботу над цим проектом в найближчі тижні і почати його реалізацію вже в наступному році», — сказав Омелян. За словами міністра, вже є деякі напрацювання по запуску приватної тяги на мережі «Укрзалізниці» — від двох до п'яти пілотних проектів, однак їх ще рано виводити в публічну площину. «Зараз вони відпрацьовуються на експертному рівні, з компаніями. Ще раз підкреслю: ми працюємо тільки з напрямками, які генерують збитки», — підкреслив глава міністерства. За словами Омеляна, Мінінфраструктури дотримується думки про те, що в Україні повинна бути вільна конкуренція, а «Укрзалізниця» як державний монополіст повинна працювати ефективно. Нагадаємо, заплановане в листопаді підвищення ПАТ «Укрзалізниця» орендних ставок на використання вантажних вагонів спровокує власників приватного парку вагонів і операторів до перегляду своїх цін.Новини компаній: I&U Group будує біогазовий завод на Кіровоградщиніhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-iu-group-budue-biogazovij-zavod-na-kirovogradsinihttp://www.agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-iu-group-budue-biogazovij-zavod-na-kirovogradsiniThu, 18 Oct 2018 08:22:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служби компанії I&U Group на своїй  сторінці у мережі Facebook. Біогазовий об’єкт зводитимуть у чотири етапи — нині будують першу шести мегаватну установку. «Потужна біогазова станція вирішить проблему органічних відходів, які утворюються у процесі виробництва цукру. За один сезон роботи на цукровому заводі накопичується близько 90 тис. т бурякового жому, який гниє спочатку на підприємстві до весни, а потім на кагатному полі», — розповідають інвестори. Об'єкт зможе працювати на різних відходах: буряковому жомі, кукурудзяному силосі, курячому посліді, на гною свиней та ВРХ. Крім того, підприємство розглядає варіант очищення технологічної води до 99,8% і скидання її у пересохлий каскад ставків, який знаходиться поруч із цукровим заводом. Це дозволить поливати сільськогосподарські культури та підвищити рівень ґрунтових вод. Будівництво комплексу з переробки органічних відходів перетворить відходи цукрового виробництва у сировину для виробництва електричної та теплової енергії та органічні добрива, зазначають у компанії. «По факту, ми будемо працювати без відходів, — зазначає керівник будівельного департаменту «I&U Group», — У технологічному процесі ми отримуватимемо без доступу кисню біогаз із вмістом метану 52-65%, насичену азотом технологічну воду з 5% залишком сухих речовин і дегістат (сухий залишок), насичений калієм, азотом і фосфором». Біогаз спалюватиметься, генеруватиметься електрична і теплова енергія. Тепло планують використовувати для власних потреб підприємства: зимового обігріву силосів або для опалення овочевих теплиць, які теж планують тут збудувати. Нагадаємо, ЄБРР запустить в Україні програму з біоенергетики на €70-80 млн.Мораторій чи конституція: що оберуть депутати?http://www.agravery.com/uk/posts/show/moratorij-ci-konstitucia-so-oberut-deputatihttp://www.agravery.com/uk/posts/show/moratorij-ci-konstitucia-so-oberut-deputatiThu, 18 Oct 2018 08:00:00 +0300articleПитання скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення час від часу викликає жвавий інтерес у народних обранців, особливо напередодні виборчого процесу. Не є винятком і події сьогодення. Особливо напередодні виборів, коли питання мораторію почали використовувати у передвиборчій риториці.  Нагадаємо, що каталізатором нового витка активності щодо вирішення земельного питання послугував Європейський суд з прав людини, який 22.05.2018 ухвалив рішення у справі Зеленчук та Цицюра проти України щодо скарги на заборону продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та яким одноголосно встановив порушення Україною статті 1 Протоколу № 1 (захист власності) Європейської конвенції з прав людини. 22.08.2018 вказане рішення Європейського суду з прав людини набуло чинності, що, в свою чергу, відкрило «новий фронт» боротьби за відміну мораторію. Скориставшись нагодою, яку подарував Європейський суд, вже 06.09.2018 69 народних депутатів України звернулися з черговим конституційним поданням до КСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 14, 15 Розділу Х «Перехідні положення» ЗК України, простою мовою щодо питання конституційності мораторію. Слід зазначити, що це не перша спроба народних обранців здолати мораторій руками КСУ в обхід законодавчого процесу, який на цей час не має перспектив з огляду на відсутність більшості народних депутатів, готових проголосувати за земельну реформу, яка є вкрай непопулярною і болючої темою для значної частини виборців. Так, 14.02.2018 Велика палата КСУ розглянувши майже аналогічне подання 55 народних депутатів України постановила ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження за вказаним поданням з огляду на те, що народні депутати не навели обґрунтування невідповідності Конституції України відповідних положень ЗК України, якими закріплено мораторій. Наразі озброївшись аргументацією, яку виклав Європейський суд у рішенні від 22.05.2018, народні депутати з другої спроби намагатимуться довести КСУ свою позицію щодо неконституційності мораторію. Поки зарано щось прогнозувати відносно того, зміниться позиція КСУ в світлі ухваленого Європейським судом рішення чи ні, проте, на нашу думку, принципово нових підстав для відкриття конституційного провадження немає. При цьому, якщо КСУ все ж таки відкриє провадження, розгляне справу та гіпотетично ухвалить рішення, яким встановить неконституційність зазначених положень ЗК України щодо мораторію на продаж земель, останнє в жодній мірі не може розглядатися як підстава для вступу в силу «закону про ринок земель», проект якого в різних варіаціях наразі навіть не розглядався на пленарних засіданнях ВРУ. Натомість, імовірне ухвалення КСУ рішення про неконституційність відповідних положень ЗК України автоматично скасує обмеження й запустить механізм реалізації прав власників землі, зокрема, щодо можливості продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що не потребує ухвалення додаткових законів, в тому числі «закону про ринок земель». Проте законотворці навряд чи допустять такий варіант розвитку подій, і за час розгляду подання КСУ, а це щонайменше кілька місяців, зможуть ухвалити в цілому закон «про ринок земель» або про внесення змін до ЗК України тощо, яким скасують або значно обмежать мораторій та запровадять ринок землі на прийнятних для українського суспільства умовах. Тим більше такий обов’язок вже покладено на України зазначеним вище рішенням Європейського суду з прав людини. Водночас активна частина громадськості вирішила не чекати реакції держави на рішення Європейського суду та ухвалення відповідного закону й відкрила свій «фронт» боротьби з мораторієм. Насамперед, цікавим є випадок, коли одна з компаній «Великої четвірки» від імені власника земельної ділянки с/г призначення ініціювала подання позову проти приватного нотаріуса, який відмовився посвідчувати договір купівлі-продажу земельної ділянки, саме через наявність мораторію. Свою позицію у цій справі позивач обґрунтовує висновками, викладеними в рішення ЄСПЛ переконуючи суд у незаконності дій нотаріуса, які, на його думку, суперечать положенням Європейської конвенції з прав людини. Враховуючи, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та практику ЄСПЛ з прав людини як джерело права, то подальший розвиток подій у цьому судовому спорі викликає неабиякий інтерес з огляду на те, яку позицію обере суд: надати перевагу національному законодавству, тобто «мораторію», або ж «європейському» - ухваливши рішення, яке визнає незаконними дії нотаріуса щодо відмови у посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, і відкриє шлях до подолання мораторію. Поряд з цим не можна оминути увагою і те, що інші власники земельних ділянок починають масово звертатись до Європейського суду зі скаргами тотожними до справи Зеленчук та Цицюра проти України, намагаючись у такий спосіб, якщо хоч і не отримати можливість відчужити земельну ділянку, то хоча б отримати компенсацію від держави внаслідок заборони реалізації такого права. Наведене красномовно свідчить, що питання мораторію атакується з усіх «фронтів»: політичного, суспільного, законодавчого, судового тощо, який з них виявиться найбільш ефективним покаже час, але вже зараз можна констатувати, що держава мала більш ніж двадцятип’ятирічний строк для його ефективного та безболісного вирішення, проте в черговий раз обрала шлях подолання наслідків, а не причини. За таких умов, незважаючи на те, що кілька днів тому в своєму щорічному посланні Президент України запевнив народних обранців: «Що, на жаль, немає шансів на виважене і державницьке рішення щодо створення цивілізованого ринку землі. Зараз це буде важко провести.», проблема мораторію все ж таки набрала свого апогею і її доведеться вирішувати в той чи інший спосіб у найближчій перспективі, в іншому випадку суспільний тиск лише посилиться і держава зазнає не лише матеріальних, а й репутаційних втрат.ТОП-5 експортерів цукру в 2017/2018 МРhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/top-5-eksporteriv-cukru-v-20172018-mrhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/top-5-eksporteriv-cukru-v-20172018-mrThu, 18 Oct 2018 07:38:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба НАЦУ «Укрцукор». Друге місце в рейтингу зайняли ТОВ «Цукорагропром» — 93,0 тис. т цукру ($40,65 млн). Третя сходинка закріпилась за ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля» — 80,4 тис. т цукру ($27,66 млн). Всього за результатами 2017/2018 МР Україна поставила на зовнішні ринки 564,0 тис т цукру на суму $ 221,0 млн, що на 27% менше попереднього року. «Окрім того, що експорт цукру знизився майже на чверть, ми бачимо, суттєві зміни в рейтингу експортерів. Наростивши виробничі потужності ТзОВ «Радехівський цукор» зумів вирватись в лідери, витіснивши ТзОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2», який останні роки очолював рейтинг», — прокоментувала керівник аналітичного відділу НАЦУ «Укрцукор» Руслана Бутило. За оцінками НАЦУ «Укрцукор», експортні поставки в 2018/2019 МР очікуються на рівні минулого року — близько 500-600 тис. т цукру, а основними країнами-імпортерами залишаться Узбекистан, Туреччина та Азербайджан. Нагадаємо, лідером з експорту цукру в 2016/2017МР став ТзОВ «Вінницький комбінат хлібопродуктів №2», який зумів поставити на зовнішні ринки 152,5 тис. т цукру на суму $74,7 млн.Гройсман просить АМКУ перевірити обґрунтованість тарифів «Укрзалізниці»http://www.agravery.com/uk/posts/show/grojsman-prosit-amku-pereviriti-obgruntovanist-tarifiv-ukrzaliznicihttp://www.agravery.com/uk/posts/show/grojsman-prosit-amku-pereviriti-obgruntovanist-tarifiv-ukrzalizniciThu, 18 Oct 2018 07:15:00 +0300articleПро це Володимир Гройсман заявив на засіданні Кабінету міністрів, повідомляє «Інтерфакс-Україна». «Я думаю, можливо, навіть завтра зустрітися і в цьому питанні розібратися», — сказав прем'єр. Володимир Гройсман виступив за залучення до обговорення представників профільних комітетів Ради. Прем'єр також попросив Антимонопольний комітет (АМКУ) втрутитися в ситуацію, щоб перевірити обгрунтованість встановлюваних «Укрзалізницею» ставок. «Я готовий повністю вас підтримувати: і організаційно, і публічно», — підкреслив він, додавши, що чекає також позиції АМКУ з питання підвищення цін на нафтопродукти. Гройсман нагадав, що після дерегуляції вагонної складової все можуть здавати вагони в оренду, визначаючи вартість послуги ринково. Однак прем'єр визнав, що стурбований черговим підвищенням цін «Укрзалізниці». Нагадаємо, «Укрзалізниця» 12 жовтня повідомила про рішення підвищити ставки на користування вагонами в середньому на 41%. Вони вступлять в силу через 30 днів після офіційної публікації в газеті «Урядовий кур'єр». Попереднє підвищення ставок «Укрзалізниця» здійснила 28 липня цього року.Бджолині війни: пасічники проти пестицидівhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/bdzolini-vijni-pasicniki-proti-pesticidivhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/bdzolini-vijni-pasicniki-proti-pesticidivThu, 18 Oct 2018 07:00:00 +0300articleПо Україні прокотилась хвиля загибелі бджіл. Лише станом на початок липня, за даними Тетяни Сушко, виконавчого директору Союзу пасічників України, з початку року загинуло більш ніж 30-40 тисяч бджолосімей. Але але бджолиний геноцид продовжився й восени. На початку жовтня бджолярі навіть принесли під Кабінет міністрів та Верховну Раду труну з мертвими комахами, вимагаючи від держави збільшити рівень відповідальності за неправильне поводження із отрутохімікатами та ввести кримінальну відповідальність за потраву бджіл. Нагадаємо, що Держпродспоживслужба вже створила законопроект, який передбачає збільшення відповідальності за необережне поводження із отрутохімікатами. Що у законодавстві Наразі законодавство чітко регламентує застосування пестицидів при обробці медоносів. Згідно статті 37 закону України «Про бджільництво», сільгоспвиробник має заздалегідь (за три доби) попередити пасічника про обробку медоносних культур та вказати дату обробки, назву препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. Окрім того, сільгоспвиробнику забороняється обробка медоносів під час цвітіння та масового льоту бджіл. При використанні небезпечних для бджіл препаратів сільгоспвиробникам радять також використовувати репеленти, аби бджоли не летіли на оброблене поле. А згідно Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» всі роботи з пестицидами і агрохімікатами проводити в ранкові (до 10) і вечерні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів. Але на практиці усі ці умови не завжди виконуються. Бувають випадки, коли ще вчора обробка поля не була потрібна, а сьогодні проблема вже потребує нагального вирішення. У такому випадку сільгоспвиробник просто фізично не може попередити пасічника про обробку за три доби. За цей час він може просто втратити весь врожай через шкідників. У такому випадку потрібно працювати безпечним для бджіл препаратом та по можливості попередити пасічників. Окрім того, працювати потрібно виключно у години, коли бджоли не літають, тобто зранку до 10.00 та ввечері після 18.00. Також потрібно слідувати регламенту застосування препаратів. Детальніше читайте Міфи про захист: хто винен у загибелі бджіл. Бувають випадки, коли сільгоспвиробники не виконують регламенту використання небезпечних для бджіл препаратів. Проводять обприскування під час масового льоту і в нерегламентований для цього час. У результаті це призводить до загибелі бджіл. Або використовують контрафактні препарати, які можуть нести небезпеку не лише бджолам, а і людям. «Нещодавно помітив обробку поля ріпаку отрутохімікатами. Обробка проводилась о 14 годині дня. Після цього у роті з’явився металевий присмак та почала боліти голова. Жодного попередження про обробку не було», - каже Володимир Захаров, пасічник із Дніпропетровської області, у якого в господарстві є 83 бджолосім’ї. І такі ситуації не рідкість.  Чого прагнуть пасічники Деякі бджолярі налаштовані на радикальне вирішення питання методом заборони ряду препаратів небезпечних для бджіл. Але здебільшого володарі пасік налаштовані на менш зухвалий сценарій. «Ми розуміємо наших сільгоспвиробників і їх необхідність використовувати інсектицидні препарати, але закликаємо дотримуватись регламенту обробітку та чинного законодавства», - наголошує на мирному варіанті вирішення проблеми Тетяна Сушко, виконавчий директор Союзу пасічників України. Читайте також: Пішли на експорт: чому ціни на овочі збільшуются і скільки платитимуть українці Самі ж пасічники прагнуть виконання чинного законодавства, яке за їх думкою цілком продумане. Вони також вимагають збільшення відповідальності за отруєння бджіл. «Необхідно, аби Держпродспоживслужба виконувала свої обов’язки. Також потрібно внести зміни в закони України "Про бджільництво", " Про захист рослин" та в Кримінальний і Адміністративний кодекси відносно отруєння бджіл», - каже пасічник Юрій Крам. Цю думку поділяє і Олег Славинський, бджоляр із Чернігівської області, у якого 18 бджолосімей. «Потрібно створити петицію про затвердження порядку обробки полів з чітко прописаною конкретикою відповідальності за його порушення», - каже Олег. На ці заклики вже відреагувала Держпродспоживслужба, яка розмістила на своєму сайті проект зміни законодавства у якому передбачено збільшення відповідальність за порушення норм використання пестицидів та агрохімікатів аж до кримінальної. Так, згідно законопроекту, порушення норм законодавства, встановлених для боротьби із шкідниками, бур’янами і хворобами рослин, що спричинило тяжкі наслідки, в тому числі загибель або отруєння тварин – карається штрафом від 300 до 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот годин, або обмеження волі на строк до двох років. Також законопроектом вводиться відповідальність за недотримання вимог інформування щодо застосування засобів захисту рослин. Наразі один неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 гривень, а отже розмір штрафу, передбачений законопроектом Держпродспоживслужби, буде становити від 5100 до 13600 гривень. Тоді як збитки від загибелі однієї бджолосім’ї становлять приблизно 10 тисяч гривень. «За рік одна бджолосім’я може дати 50 кілограмів меду, а її загибель завдасть значної шкоди пасічнику. За моїми підрахунками це щонайменше 10 тисяч гривень», - стверджує Володимир Захаров. Світовий досвід В Європі вже давно діє заборона на ряд препаратів небезпечних для комах запилювачів, але там і досі шукають заміну цим інсектицидам, оскільки їх заборона призвела до погіршення умов ведення сільського господарства. «Раптова заборона інсектицидів в ЄС, без належного вибору замісної продукції, перетворила сільське господарство на дуже складну діяльність, особливо в деяких географічних регіонах, де тиск шкідників значно високий. Це підірвало конкурентоспроможність фермерів та послабило ланцюг харчування на території», - стверджує Сергій Бут, керівник відділу продажів ЗЗР Corteva Agriscience, Сільськогосподарського підрозділу DowDuPont. Читайте також: Страва від агресора: як на виробництво вплине збільшення імпорту гречаної крупи з Росії Наразі в ЄС діє заборона на три діючі речовини інсектицидів, а найбільш радикально до вирішення проблеми підійшла Франція, у цій країні нещодавно розширили заборону до п’яти активних інгредієнтів токсичних для бджіл. «В ЄС діє заборона на три активних інгридієнти: клотіанідин, тіаметоксам та імідаклоприд. Це найбільш токсичні орально та контактно діючі речовини для бджіл», - каже Олександр Мигловець, керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР компанії UKRAVIT. Але далеко не усі препарати групи неонікотиноїдів заборонені до використання в ЄС. «В Європі продовжують використовувати неонікотиноїди для захисту культур. Адже діючі речовини цього класу мають ряд переваг саме для рослин. Вони працюють як при високих, так і низьких температурах, швидко проникають в систему рослини. Не мають фітотоксичності», - кажуть у компанії ALFA Smart Agro. Більше того, наразі вже доведено, що пестициди далеко не головний чинник, який негативно впливає на популяцію бджіл. "Чисельні незалежні дослідження і докази ясно показують, що неонікотиноїди представляють мінімальну загрозу здоров'ю бджіл, порівняно з такими факторами як відсутність їжі, хвороби та холодна погода. Це також доведено статистикою Європейської Комісії щодо вивчення загроз здоров’ю бджіл і рейтингу факторів смертності. Ми переконані, що аналогічні загрози популяції бджіл притаманні багатьом країнам світу, зокрема Україні", - стверджує Крістіан Шлаттер, керівник напряму Захист Насіння в Україні та країнах KAZBEC компанії "Сингента". Що чекає Україну? Звісно, з часом Україна буде імплементувати європейське законодавство і буде вимушена також заборонити ці препарати, але до цього потрібно підходити розумно та зважено. Тим паче, що в ЄС заборонені не тільки небезпечні для бджіл препарати, а ще й такі гербіциди як ацетохлор. Необхідно провести дослідження, знайти гідну альтернативу цим препаратам та розробити рекомендації щодо ведення сільського господарства із врахуванням нових умов. Наразі в Україні вже зареєстровані препарати, які мають мінімальний вплив на комах запилювачів. До них відносяться такі діючі речовини як ацетаміприд, тіаклоприд, пропагіт та інші. Ці діючі речовини в десятки разів менш токсичні від того ж імідаклоприду. «Ацетаміприд має LD50 (летальну дозу у 50% випадків – Ред.) контактно мкг/бджолу на рівні 8,1, тоді як для прикладу імідаклоприд становить 0,081, тобто необхідно в рази менше попадання препарату на основі імідаклоприду для їх загибелі», - стверджує Олександр Мигловець. Але цих препаратів недостатньо задля того, аби замінити препарати, які можуть заборонити. Читайте також: Максим Мартинюк: У земельному питанні нас останні 17 років лякали міфами. Ще однією перепоною до заміни небезпечних препаратів є заборона на ввезення для проходження державних випробувань в Україні незареєстрованих у країні-виробнику препаратів. Навіть якщо в ЄС знайдуть гідну альтернативу небезпечним препаратам, до України вони потраплять щонайменше через декілька років після реєстрації в країні-виробнику. Тобто українські сільгоспвиробники потраплять у невигідне становище і будуть втрачати конкурентоспроможність через неможливість використання новітніх розробок у галузі захисту рослин.Виробники алкоголю заплатять багатомільйонні штрафи за дезінформацію на етикеткахhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/virobniki-alkogolu-zaplatat-bagatomiljonni-strafi-za-dezinformaciu-na-etiketkahhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/virobniki-alkogolu-zaplatat-bagatomiljonni-strafi-za-dezinformaciu-na-etiketkahThu, 18 Oct 2018 06:45:00 +0300articleПро це з посиланням на дані АМКУ, повідомляє «Укрінформ». «20 вересня та 11 жовтня 2018 року на засіданні Антимонопольного комітету України прийнято ряд рішень щодо недобросовісних практик виробників алкогольної продукції», — йдеться у повідомленні АМКУ. Зокрема, визнано, що використання ТОВ «СВКЗ» зовнішнього оформлення етикеток алкогольних напоїв міцних Jack Talker, а саме: Red Level, Black Level, Blue Level, схожих із зовнішнім оформленням етикеток алкогольної продукції Johnnie Walker, а саме: Red Label, Black Label та Blue Label, яке міжнародна корпорація Diageo Brands B.V. (Амстердам, Нідерланди) раніше за ТОВ «СВКЗ» почала використовувати у господарській діяльності, є порушенням у вигляді неправомірного використання позначень. За це на ТОВ «СВКЗ» накладено штраф у розмірі 1 392 428 грн.  Також ТОВ «СВКЗ» розміщувало на етикетці міцних алкогольних напоїв ТМ Jack Talker, а саме: Jack Talker Red Level, Jack Talker Black Level, Jack Talker Blue Level, написи WHISKYЕ (UKRAINIAN WHISKYE), хоча цей товар не є віскі. За це порушення на товариство накладено штраф у розмірі 445 699 грн. Також прийнято рішення щодо використання ТОВ «СВКЗ» та ТОВ «Стронгдрінк» оформлення етикеток алкогольних напоїв BLACK JACK, схожих із  оформленням етикетки JACK DANIEL'S, яке раніше почала використовувати міжнародна корпорація «Джек Деніел'с Пропертіз, Інк» (США) для продукції JACK DANIEL'S. За це неправомірне використання позначень ТОВ «СВКЗ» оштрафовано на 4 169 000 грн, а ТОВ «Стронгдрінк» — на 5 438 658 грн. АМКУ зобов'язав згадані товариства припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Нагадаємо,  АМКУ оштрафував українського виробника за схожість на Martini.Як із власника зробити рейдера?http://www.agravery.com/uk/posts/show/ak-iz-vlasnika-zrobiti-rejderahttp://www.agravery.com/uk/posts/show/ak-iz-vlasnika-zrobiti-rejderaThu, 18 Oct 2018 06:30:00 +0300articleЯк із власника зробити рейдера – знає інтернет. Дякуючи йому, знають усі інші. Чи стане хтось розбиратися у тому, де правда – то вже питання третє, навіть якщо шокуюча «деза» прозвучала на дуже високому, міністерському рівні та, безумовно, завдасть шкоди не лише підприємству чи регіону, але й економіці країни. На жаль, у нашій країні все це не дуже важливо. Тут діє право сказаного першим, а не верховенство права. До чого це я? Ні для кого не секрет, що існує корпоративний конфлікт між мною та моїми партнерами у корпорації Сварог Вест Груп. Корпорації, яку я створював упродовж 14 років! Від моменту заснування і донині - я офіційно та публічно є співвласником даної компанії, і підтверджують дані моєї декларації про доходи як депутата Хмельницької обласної ради. Події, які сталися кілька днів тому в місті Шепетівка на території акціонерного товариства «Добробут АГ», власником якого є я  (про що свідчить реєстр, який не змінювався вже понад 5 років), і яке жодним чином не належить до Сварог Вест Груп, свідчить лише про одне. Про те, що партнерська етика у бізнесі – це поки лише мрія для нас.   Поясню детальніше: охоронна фірма (ліцензія МВС), яка згідно з угодою представляла інтереси АТ «Добробут АГ», представники ГО Національний Корпус, юристи компанії «Агард», які захищають інтереси компанії, - їх вже другу добу затримують в ІТТ без пояснень і обвинувачень . Так, як власники, ми завчасно попередили правоохоронні органи і не чинили опір, надаючи документи власності та всі юридичні документи, що свідчать про законність дій. Звідки ж виникла додаткова «група підтримки», і чому за кілька хвилин і без огляду на документи всі лежали «у підлогу»? На ці питання досі немає відповіді. Немає дати суду над утримуваними, немає конкретних чітких претензій. Власне, немає розуміння, що відбувається. Зате є галас – ловимо рейдерів. Кого? Як ловите? Прикро, що конфлікт, який я упродовж тривалого часу намагаюсь вирішити перемовинами і мовою закону, переріс у незаконність дій і непорядність повідомлень екс-партнерів. Прикро, що структури, що мали б бути опорою законно працюючих компаній, на ділі просто реагують на цей  шум (або на інші чинники, але залишимо підозри та домисли спеціалістам) і маніпулюють інформацією. Прикро, що до цього долучаються (і навіть на цьому піаряться) перші особи. Прикро не лише за себе  - бо, на жаль, гарно відрежисовані шоу, а не реальні публічні дії стають нормою звіту та стилем роботи. Сумніваєтесь у моїх словах? Я маю документи. Всі необхідні для роботи документи. Що можете показати Ви?  Процедура оформлення спадщини та дарування не зміниться - Сукмановаhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/procedura-oformlenna-spadsini-ta-daruvanna-ne-zminitsa-sukmanovahttp://www.agravery.com/uk/posts/show/procedura-oformlenna-spadsini-ta-daruvanna-ne-zminitsa-sukmanovaWed, 17 Oct 2018 23:10:00 +0300articleПро це повідомила перший заступник міністра юстиції Олена Сукманова. «Вже третій рік поспіль у ЗМІ поширюється неправдива інформація, що з 1 листопада громадяни будуть позбавлені можливості оформляти спадщину та укладати договори дарування. Хочу зазначити, що це не так. І сьогодні, і з першого листопада всі громадяни зможуть безперешкодно звертатися як до державного, так і до приватного нотаріусів для оформлення спадщини та укладення договорів дарування», — зазначила Олена Сукманова. За її словами, ЗМІ, які поширюють цю новину, посилаються на Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та постанову Кабінету Міністрів України 2013 року щодо проведення оцінки для цілей оподаткування, яка стосувалася реформування сфери оціночної діяльності. Тобто, йшлося про те, що зникнуть оцінювачі, які зможуть проводити оцінку майна при даруванні та спадкуванні. «Однак ця постанова втратила чинність ще в серпні 2014 року, а особами які мають право визначати оціночну вартість є суб’єкти оціночної діяльності, які відповідають кваліфікаційним вимогам і мають відповідний сертифікат. Тобто діюче законодавство не передбачає обов’язковості проведення незалежної оцінки майна у випадку спадкування або дарування», — наголосила перший заступник міністра юстиції. Олена Сукманова зазначила, що право на оформлення договорів дарування та оформлення спадщини на сьогодні встановлено Цивільним кодексом України, зміни до якого не вносилися, тому проблем при їх укладенні та оформленні на сьогодні у громадян не повинно виникати. Вона також нагадала, що при укладенні договорів дарування та при оформленні спадщини спадкоємцями першого та другого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені) вартість майна оподатковується за нульовою ставкою, тому документи про оціночну вартість майна не повинні вимагатися нотаріусом. Нагадаємо, ДФС спростить митне оформлення товарів.  ПРОГНОЗ: Експорт ріпаку може зрости на 13%http://www.agravery.com/uk/posts/show/prognoz-eksport-ripaku-moze-zrosti-na-13http://www.agravery.com/uk/posts/show/prognoz-eksport-ripaku-moze-zrosti-na-13Wed, 17 Oct 2018 22:20:00 +0300articleТакий прогноз озвучила аналітик олійного ринку «АПК-Інформ» Юлія Іваницька, пише газета «АгроМаркет». За її словами, такі обсяги стануть можливі завдяки збільшенню врожаю й диверсифікації ринків збуту.  За прогнзом USDA, імпортний попит на український ріпак нарощуватимуть Бангладеш, ОАЕ, Ізраїль, Іран, В’єтнам й інші. Також активний інтерес до олійної проявляє Пакистан. «Водночас враховуючи оновлені прогнози Єврокомісії про те, що у 2018/19 МР переробка ріпаку у ЄС скоротиться на 11,4%, а імпорт — на 12%, до 3,75 млн тонн, відвантаження українського ріпаку в цьому напрямку можуть і не вирости», — зауважила аналітик. Нагадаємо, найбільшим виробником ріпакової олії в липні-серпні 2018/19 МР стала компанія «Вінницький олійно-жировий комбінат» (ViOil), з часткою на ринку 25,4%.Україна збільшила експорт на 12,4%http://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsila-eksport-na-124http://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zbilsila-eksport-na-124Wed, 17 Oct 2018 21:17:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Державної фескальної служби України. «У січні–серпні цього року експорт товарів становив $30910,5 млн, або 112,4% порівняно із січнем–серпнем 2017 року, імпорт – $35914,6 млн, або 116,1%. Негативне сальдо склало $5004,1 млн (у січні–серпні 2017 року також негативне – $3434,2 млн)», — повідомили у відомстві. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,86 (у січні–серпні 2017 року – 0,89). Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 215 країн світу. У серпні 2018 року порівняно із липнем 2018 року сезонно скориговані обсяги експорту зросли на 4,7%, імпорту — зменшилися на 4,4%. Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі у серпні 2018 року було негативне і становило $818,7 млн. У липні 2018 року також негативне — $1214,2 млн. Нагадаємо, сільськогосподарське виробництво України відновлює позитивну динаміку. Так, у січні-серпні 2018 року зростання індексу сільгосппродукції склало 2%, порівняно з відповідним періодом минулого року.Місія КНР завершила роботу щодо оцінки системи держконтролю за здоров’ям птиці в Україніhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/misia-knr-zaversila-robotu-sodo-ocinki-sistemi-derzkontrolu-za-zdorovam-ptici-v-ukrainihttp://www.agravery.com/uk/posts/show/misia-knr-zaversila-robotu-sodo-ocinki-sistemi-derzkontrolu-za-zdorovam-ptici-v-ukrainiWed, 17 Oct 2018 20:15:00 +0300articleПро це повідомляє пре-служба Держпродспожислужби. «У цілому китайські колеги високо оцінили як рівень підготовки спеціалістів ветеринарної медицини, так і систему державного контролю за здоров’ям птиці», — повідомляють у відомстві. Зазначається, що отримані у рамках місії результати будуть узагальнені та проаналізовані, після чого вони будуть оприлюднені у формі фінального звіту на сайті компетентного органу. Нагадаємо, місія КНР ознайомилася зі структурою, функціями і повноваженнями Держпродспоживслужби та її територіальних органів, системою державних лабораторій, заходами контролю за здоров’ям птиці, з процедурами державного контролю тощо. А також з роботою ДНДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, регіональних лабораторій, територіальних органів Держпродспоживслужби, відвідала ферми з вирощування птиці, птахофабрики, а також провела зустрічі з представниками профільної асоціації птахівників.Новини компаній: TB Fruit планує виробляти 5 тис. тонн пектину в рікhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-tb-fruit-planue-viroblati-5-tis-tonn-pektinu-v-rikhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/novini-kompanij-tb-fruit-planue-viroblati-5-tis-tonn-pektinu-v-rikWed, 17 Oct 2018 19:10:00 +0300articleПро це повідомив адміністративний директор компанії TB Fruit Андріан Арцишевський, в інтерв'ю Latifundist.com. «У нас зараз досить сировини для виробництва 5 тис. тонн пектину в рік. Це фактично до 10% світового виробництва. Зрозуміло, що це буде нелегко, будемо нарощувати потужності поступово. Будь-які інвестиції ми вкладаємо поетапно. Тобто запуск першої лінії, виробництво, продаж», — розповів він. Андріан Арцишевський поділився, що компанія в цьому році запустила першу лінію виробництва пектину. «Але повинен сказати, що ринок досить маленький і закритий. Є 4 або 5 компаній в світі, які займаються цим. Але ми впевнені, що наша компанія теж будемо досить конкурентною. Це пов'язано з тим, що, по суті, всі інші виробники пектину купують сировину для виробництва, а у нас вона своя», — підкреслив він. Нагадаємо, що TB Fruit планує в 2019-2020 рр. почати будівництво третього заводу з переробки яблук та ягід в Мазовецькому воєводстві (Польща) орієнтовною вартістю понад €40 млн.Експорт свинини у 2018 році впав на 66%http://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-svinini-u-2018-roci-vpav-na-66http://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-svinini-u-2018-roci-vpav-na-66Wed, 17 Oct 2018 18:15:00 +0300articleПро це свідчать дані Державної фіскальної служби. ТОП-3 країнами імпортерами української свинини в звітному періоді стали: Гонконг — 0,83 тис. тонн на $1 796 тис; Грузія — 0,29 тис. тонн на $634 тис; В'єтнам — 0,24 тис. тонн на $528 тис. Також відзначимо, що при цьому імпорт свинини в Україну за січень-вересень склав 19,67 тис. тонн. Нагадаємо, в Україні запроваджують програму аграрних розписок для свинарів.На Харківщині сталася спроба захоплення фермерського врожаюhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/na-harkivsini-stalasa-sproba-zahoplenna-fermerskogo-vrozauhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/na-harkivsini-stalasa-sproba-zahoplenna-fermerskogo-vrozauWed, 17 Oct 2018 17:35:00 +0300articleПро це повідомляє informbyuro.info. Сільгоспвиробники вже не вперше звинувачують їх у рейдерстві. Проте, цього разу вони діяли за рішенням Господарського суду Харківської області, який виніс постанову про арешт фермерських земель і врожаю. За словами представників господарства, ухвала була винесена в останній день перед вихідними, буквально за кілька хвилин до закінчення робочого дня. Так, якби селяни не втрутилися, урожай би зібрали та вивезли протягом святкових днів. «Накладають арешт на наші посіви та все на світі для того, щоб за вихідні все скосити, вивезти все і щоб борги знову залишалися на "Доброму господареві"», — зазначають пайовики господарства. За їх словами, заяву на накладання арешту подали керівник ТОВ «Фермер Агро» та керівник ТОВ «Щедрі лани Слобожанщини» Андрій Карбань. «На даний момент є рішення суду, яке, можна сказати, не вступили у законну силу, тому що воно лише через 10 днів вступає в законну силу. Немає виконавчого провадження і ніхто не буде збирати  врожай, поки немає виконавця», — повідомив начальник поліції Первомайського району. Нагадаємо, Мінагроподітики відмовилось надати дані по отримувачам держпідтримки АПК на 2018 рік у відповідь на депутатський запит.У 2019 році агросектор додатково профінансують на 7,9 млрд грнhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/u-2019-roci-agrosektor-dodatkovo-profinansuut-na-79-mlrd-grnhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/u-2019-roci-agrosektor-dodatkovo-profinansuut-na-79-mlrd-grnWed, 17 Oct 2018 16:55:00 +0300articleПро це повідомив прем'єр-міністр Володимир Гройсман на своїй сторінці у  мережі Facebook. Він повідомив, що у проекті держбюджету-2019 передбачене збільшення видатків за наступними напрямками: 1. Безпека і оборона +31,7 млрд грн Модернізуємо військову техніку та підвищуємо зарплати українським бійцям. 2. Нові дороги +7,4 млрд грн  За 2016 – 2018 роки ми побудували та відремонтували 6500 км українських доріг. Наступного року ми будемо ремонтувати дороги ще більшими темпами. 3. Соціальні видатки +14,8 млрд грн Будемо підвищувати мінімальну зарплату, монетизувати субсидії, запускаємо автоматичну індексацію пенсій. 4. Охорона здоров'я +8,4 млрд грн  Продовжуємо реформу первинної ланки, переходимо до змін в екстреній медицині. Також у 2019 році фінансуємо безкоштовні обстеження за рекомендацією сімейного лікаря. 5. Освіта +28 млрд грн Продовжуємо реформу Нової української школи, модернізуємо шкільний простір, техніку, змінюємо дидактичні матеріали. 6. Підтримка аграріїв +7,9 млрд грн Продовжуємо програми підтримки тваринництва, здешевлення закупівлі української сільгосптехніки, розвиток невеликих фермерських господарств. Нагадаємо, Міністерство аграрної політики та продовольства України відмовилось надати дані по отримувачам держпідтримки АПК на 2018 рік у відповідь на депутатський запит.Україна експортувала понад 11 млн тонн зернаhttp://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-eksportuvala-ponad-11-mln-tonn-zernahttp://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-eksportuvala-ponad-11-mln-tonn-zernaWed, 17 Oct 2018 16:25:00 +0300articleПро це свідчать дані Державної фіскальної служби. Відзначимо. Що це це на 0,4 млн тонн менше, ніж на відповідну дату минулого сезону Зокрема, експорт пшениці з початку сезону склав 6,68 млн тонн (-179 тис. тонн), ячменю — 2,3 млн тонн (-1,03 млн тонн), жита — 57,3 тис. тонн (+51,1 тис. тонн) і кукурудзи — 1,9 млн тонн (+609 тис. тонн). Експорт борошна склав 57,6 тис. тонн, що на 62,4 тис. тонн менше, ніж за відповідний період 2017/18 МР. Нагадаємо, у зв’язку із переглядом валових показників виробництва зерна зазнала змін і оцінка обсягів можливого експорту, які у поточному маркетинговому періоді прогнозуються на рівні 43,4 млн тонн (попередня оцінка – 44,2 млн тонн), із нього: пшениці – 16,7 млн тонн, ячменю – 5,4 млн тонн, кукурудзи – 20,4 млн тонн.