Ми із БЕБ: чи врятує Бюро економічної безпеки від тиску на бізнес?
«Слідчі податкової міліції мене постійно намагаються залякати. Стверджують, що вже рік мій телефон прослуховується. Начебто, за цими розмовами стало відомо, що я не сплачую ПДВ. Вони постійно дзвонять моїм знайомим, бізнес-партнерам, родичам із різноманітними питаннями та залякують їх. На горизонті з’явились так звані «рєшали» з порадами, як це провадження можна закрити».
Такий коментар дав інтерв’ю Agravery.com власник ТОВ «Юг Агро Сервіс» Анатолій Запорожан у липні минулого року. З лютого місяця його «кошмарила» податкова міліція. Тоді на господарство «нагрянуло» зо два десятка їх працівників. Проводились обшуки. Начебто, керівництво використовує незадекларовані поля, а продукцію продає в обхід офіційній звітності. Це, на думку представників фіскальної служби, дало змогу не сплатити ПДВ на суму близько 6,7 млн грн. Далі: арешт майна, обшуки, допити як фермера, так і його родичів та знайомих. У листопаді 2020 року суд зобов’язав закрити справу протягом місяця чи висунути офіційні звинувачення. Правоохоронці цього не зробили, але і справу не закрили. «Процесуальний ад» триває й досі.
Добрий день, працює БЕБ
Історій про тиск на бізнес з боку СБУ, поліції, фіскальної чи податкової служби в кожного збереться чимало. Кожен рік про зміну такого ставлення до підприємців заявляє вище керівництво країни. Від декларацій до реалізації перейшли на початку 2021 року – у січні рада у другому читанні ухвалила законопроект про створення Бюро економічної безпеки. Обіцяють, що це створить новий підхід до розслідування економічних злочинів, а головне, забере на себе функції податкової міліції та підрозділів із розслідуваннями фінансовими зловживаннями СБУ, ГПУ та Нацполіції. На думку депутатів, це має усунути дублювання їх функцій, а самі відділи ліквідують.
Читайте також: Конопляні пристрасті: чи стане рослина сільськогосподарською культурою?
Сам закон про роботу Бюро економічної безпеки містить понад півсотні сторінок, вносить зміни до 4 кодексів та 35 законів. Директора призначатиме Кабмін, за поданням прем’єр-міністра, за результатами відкритого конкурсу. Відбиратиме кандидатуру директора конкурсна комісія. До неї входять: по три представника від Ради національної безпеки і оборони, Верховної Ради та Кабінету міністрів. Термін перебування на посаді очільника БЕБ становить 5 років, але не більше двох термінів поспіль. Максимальна кількість працівників БЕБ становитиме не більше 4 000 осіб. Набір працівників передбачається на конкурсних засадах. Бюро матиме статус правоохоронного органу. Бюро щоквартально має публікувати звіти про діяльність на своєму офіційному веб-сайті та подавати їх щороку до парламенту та уряду не пізніше 1 березня. Понад півмільярда гривень закладено в державному бюджеті на 2021 рік на потреби Бюро економічної безпеки.
Щодо повноважень, то БЕБ зокрема:
- проводить оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування;
- здійснює розшук осіб, які переховуються від органів слідства;
- збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо кримінальних правопорушень;
- створює спільні слідчі групи;
- зберігає кошти та інше майно, на яке накладено арешт;
- надсилає державним органам, обов’язкові до розгляду, пропозиції щодо усунення причин кримінального правопорушення.
Саме бюро має працювати за принципом ризик-орієнтованості. Вводиться посада детектива-аналітика. Посадовий оклад теж прописано законодавчо, він не може бути менше ніж 20 прожиткових мінімумів, у цьому році заробітна плата працівника БЕБ становитиме мінімум 45 тисяч гривень. Щоб бюро почало функціонувати, потрібно пів року перехідного періоду, з моменту підписання, та не менше 30% особового складу.
Читайте також: Солодкий 2021: прогнози щодо майбутнього фруктово-ягідного сезону
«Ефективність розшукових заходів в економічній сфері, останніми роками, дуже низька. За статтею «економічний злочин» відкривається близько 1000 кримінальних справ, але до суду доходить 10-20 з них. Тому, в принципі, створення структури, яка була б єдиною і приборе дублюючі функції у інших органів - є довгоочікуваним кроком. З іншого боку, у першому читанні законопроект був достатньо опрацьованим, але перед другим читанням в нього внесли понад 1500 тисячі правок і більшість з них була підтримана. Тому радіти поки не варто, бо не зрозуміло, яка буде реалізація цього законопроекту», - розповіла партнерка компанії Crowe Erfolg Ukraine, заступниця голови Податкового комітету при ТПП Ольга Богданова.
Детектив зі «стволом»
За її словами, законопроект немає якихось певних особливостей для аграрного сектору, їх будуть перевіряти на загальних, з іншими бізнесменами, підставах. Але, все ж таки, надія, що безпідставних візитів буде менше, залишається.
«Ми всі сподіваємось, що приходитимуть менше. Тому що в БЕБ закладено інший механізм роботи, ніж в економічних слідчих зараз. Аналітики спочатку відпрацюють інформацію, дивляться в інших базах дані, порівнюють, находять більш ризикові операції компанії тощо. І тільки після визначення ризиків для економіки країни, включаються в роботу детективи. З поганого те, що працівникам БЕБ надаються силові функції, в них буде зброя та спеціальні звання. Це погано, тому що в більшості країн ЄС схожі структури працюють в органах виконавчої влади», - зауважила Ольга Богданова.
Та додала, що в законі дуже широко виписані повноваження – працівники бюро можуть трактувати свої можливості на власний розсуд.
Був би бізнес…
Про СБУ та Нацполіцію бізнесу не слід забувати, каже керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько. В кримінальному кодексі залишається ще багато статей, за якими ці органи можуть прийти до підприємців.
«По факту до повноважень БЕБ переходять злочини, які були підслідні податковій міліції, плюс ще одна стаття Кримінального кодексу України щодо незаконних дій при відшкодуванні податку на додану вартість. Залишається ще багато статей, з якими до вас можуть прийти «старі» друзі : стаття 190 - шахрайство, 191 - привласнення, розтрата майна, 366 - службове підроблення, 358 - підроблення документів. Врешті-решт, СБУ може прийти к вам за статтею фінансування тероризму», - зазначив Ігор Ясько.
За його словами, закон про БЕБ не підписували два мысяця через «торги» за очільника нового органу, що безпосередньо вплине на штатну структуру. Хто очолить бюро. той і підтягне свій штат зі старого місця роботи. Вже відомо, що на конкурс очільника БЕБ подасть кандидатуру діючий голова ДФС Вадим Мельник.
Читайте також: Насіннєве питання: довіритись виробнику чи сподіватись на власні сили?
А поки керівник аграрного підприємства чекає на закриття справи вже понад рік, від нього відвернулись контрагенти через відкрите кримінальне провадження. Після завершення перехідного періоду зі створення БЕБ, його справами опікуватиметься саме вони. Надії на зміну ситуації із новим відомством дуже малі.
«Якщо буде зміна функцій і, головне, людей, то шанс у нового органу боротьби із економічними злочинами є. Інакше тиск на бізнес залишиться на тому ж рівні», - прокоментував створення нового органу боротьби із економічними злочинами власник ТОВ «Юг Агро Сервіс» Анатолій Запорожан.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0