Реклама

Михайло Малков: Завжди можна визначити, хто викинув пестицид  повз «урни» і хто є учасником схеми

Коментарі

0

журналіст Agravery.com

За оцінками експертів, частка фальсифікованих пестицидів на ринку України становить близько 60%. У Верховній Раді зареєстровано декілька законопроєктів, покликаних виправити ситуацію. Чого чекати виробникам та аграріям після їх впровадження? Про це спілкуємося із міжнародним консультантом «Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО)» в Україні Михайлом Малковим.

Чи вдається уряду України знизити кількість контрафактного ЗЗР останнім часом?

— Для вирішення цього питання потрібен цілісний підхід: законодавчі та роз'яснювальні ініціативи, пов'язані з поліпшенням роботи правоохоронних органів. Це розуміння вже є у всіх ключових гравців — представників бізнесу, Держпродспоживслужби, правоохоронних органів, і завдяки цьому вже відбуваються певні зміни. Особисто я очікую найближчим часом кардинальні зміни, які можуть не точково, але системно зламати ситуацію. Під «фальсифікатом» ми розуміємо неякісний товар, тому необхідно ламати систему, як внутрішнього виробництва так й імпорту.

Читайте також: Споживчі тренди майбутнього: крокуємо до рослинного м’яса чи ні?

Тут важливо відійти від слова «контрафакт» і зосередитися на так званій «нелегальній торгівлі». З точки зору ООН, торгова операція є нелегальною, якщо вона відповідає одному з трьох обов'язкових критеріїв. Перше — товар є непридатним для продажу: порушені права інтелектуальної власності, або він не відповідає характеристикам тощо. Другий критерій — метод торгівлі є некоректним. Третій варіант, який в нашому законодавстві слабо відображений, але все більше починає хвилювати власників преміум марок, це постачання товару, призначеного для іншого ринку.

Що сприяє розвитку контрафактного виробництва в Україні?

— Якщо ми говоримо про нелегальні товари, то мова йде ні тільки про ті, що ввозяться, а також про ті, що виробляються тут. Якщо подивитися методологію виробництва, то вироблені товари у середині країни мають в складі ті ж самі діючі речовини. Що відбувається в такому випадку? Виходить, що у нас ввезення пестицидів є жорстко контрольованим, а ввезення діючих речовин — не дуже. Це створює можливості нелегального виробництва на території країни. Так само відсутній контроль обороту тари з-під пестицидів, яку купують після їх використання, замість того, щоб утилізувати. Тобто склалися всі умови для виробництва контрафакту в середині країни: є діючі речовини, які ніхто не контролює та тара, в яку можна «наливати». Ми це називаємо «Garage blended», що можна зробити просто в гаражі, а не на заводі.

Що треба зробити для контролю та мінімізації кількості контрафакту на українському ринку?

— По-перше, запровадження цифровізації для контролю повного циклу виробництва, включаючи утилізацію тари. По-друге, запровадження порядку імпорту діючих речовин. Продавці повинні чітко вказувати, для кого вони їх ввозять. Припустимо, умовне підприємств є офіційним виробником пестицидів. У нас таких всього 4−5 структур, які мають ліцензію на виробництво засобів захисту рослин. Треба дізнаватися, яка продуктивність на рік, для якої необхідна певна кількість діючих речовин.

Читайте також: Сталий розвиток. Як цифра допомагає в агрономії

Також потрібно з’ясувати, яким чином ввозяться діючі речовини — самостійно, або через дилерів, оскільки у другому випадку можуть бути націнки. Однозначно є якась кінцева цифра, економічно обґрунтована для певного підприємства. Якщо підприємство стверджує, що закуповує речовини самостійно, а після хтось заявляє, що ввезли товар для них, в такому випадку можливі два варіанти: або хочуть обійти державу з податками, або випускають підробку. Це вже предмет активної роботи для правоохоронних органів.

Чи не буде цей процес забюрократизованим? Чи не буде скаржитися бізнес?

— Бізнес сьогодні зацікавлений у контролі і вже намагається навести лад в цьому напрямку. Розглядається питання про введення повної простежуваності всього ланцюжка продажів. Будь-яка людина, або підприємство, яке продає нелегальний товар, зацікавлені інтегруватися в легальну систему продажів. Тому що поняття «нелегальні пестициди» настільки щільно увійшло в голови, що фермер ніколи не буде купувати поганий товар за власним бажанням. Тому, щоб продати, порушнику треба інтегрувати цей товар в легальну систему продажів. Ось чому необхідно відстежувати і вибудовувати блокаду на всі точки входу. А яка технологія — це вже комплексне питання.

фото: facebook Михайла Малкова

Новий законопроєкт про захист рослин регулює цей процес?

— У цій сфері необхідна єдина політика. Основні моменти можуть бути включені до законопроєкту про засоби захисту рослин та законопроєкту про пестициди і агрохімікати. Однозначно повинен відслідковуватися повний життєвий цикл, з встановленими вимогами до обороту хімічних речовин. Ми давно наполягаємо, щоб вилучені з обігу пестициди правоохоронними органами, офіційно визнавалися токсичними відходами. Це очевидно з одного боку, але з іншого, якщо це буде визнано на законодавчому рівні, то буде інша підсудність та інші вимоги поводження з вилученими пестицидами.

Зараз, в законодавчому полі, немає розуміння, хто повинен платити за вилучений правоохоронними органами фальсифікат. Його необхідно десь зберігати та знищувати, поновлювати його в обороті не можна, тому що він не відповідає вимогам. Знищити його можна лише на спеціальних підприємствах, яких в Україні немає. Зараз з'являються спеціальні печі, але потрібно зважувати їх можливості, а для їх роботи потрібно створити протокол. Сьогодні у правоохоронних органів немає грошей на знищення чи зберігання вилучених ЗЗР. Уповноважити їх позбуватись від контрафакту — означає створювати підгрунтя для корупції, і тоді з’являються схеми, які повернуть конфіскат на полиці. Або вони будуть звертатись до представників великого бізнесу і просити допомоги зі знищенням пестицидів — що не зовсім коректно. Якщо речовину визнано відходом, то потрібно за принципом «Polluter pays», створювати законодавче підґрунтя яке змусить платити забруднювача. Завжди можна визначити, хто викинув пестицид повз «урни» і хто є учасником схеми

Якщо у аграрія закінчився термін придатності пестицидів, що робити в такій ситуації? Як зараз відбувається утилізація?

— Існує два варіанти. Перший — аграрій повинен звернутися до виробника, який, в свою чергу, повинен забрати прострочений пестицид, можливо треба буде заплатити певну суму грошей. Але сьогодні популярний інший варіант, яким користуються більшість дрібних і середніх фермерів. Пестицид, який вичерпав термін зберігання, застосовують за призначенням, але збільшують дозу для, начебто, підвищення його ефективності. На жаль, люди не до кінця уважно читають інструкції. В той час, якщо ми впровадимо систему повної простежуваності, такої ситуації можна буде уникнути. Вирішуючи питання з виведенням тари з обороту, буде зрозуміло, що сталося, де є конкретний контейнер. Можна простежити, чи придатний товар, узгодити питання з власником торгової марки тощо.

Ввезення інноваційних зразків ЗЗР діє з кінця 2015 року. Як це обмеження відчули на собі українські аграрії?

— В аграрному блоці є певні препарати, з якими всі звикли працювати. Хтось працює в дешевому сегменті, хтось купує тільки оригінальні ЗЗР. Так, ця проблема хвилює інноваційні аграрні холдинги, які зацікавлені в нових інструментах. Так само ця проблема хвилює виробників. Зараз, коли європейський зелений курс має все більший вплив на сільськогосподарське виробництво, всередині країни, можу припустити, що все більше підприємств, які працюють в експортному ланцюжку на ЄС, будуть зацікавлені скоротити свої хімічні витрати щодо застосування ЗЗР, надати перевагу інноваційним продуктам.

Читайте також: Курс на автоматизацію: як уникнути виробничого паралічу

Думаю, що з 2022 року це питання постане значно серйозніше. Плюс до всього не забуваємо, що в нас запускається ринок землі, а з ним й інтегральна оцінка вартості землі. Якщо ґрунти «перетруєні» ​​ хімією, мають велику кількість пестицидів, особливо тих, що заборонені в Європі, то вартість цієї землі буде різко занижуватись.

Що заважає дозволити ввезення ЗЗР весь цей час?

— Цьому передувало те, що діяли тимчасові ліцензії препаратів на випробування. Так як в цій ліцензії не було обмежень щодо ввезення, то ввозили що завгодно. Отримуєш ліцензію на певний товар, робиш перереєстрацію для ввезення іншого пестициду, але це той же самий товар, тільки іншого бренду.

Нечесний торговець мав можливість ввозити незареєстрований товар низької якості, маючи велику маржинальність при здійснені нелегальної торгової угоди. Тоді було запропоновано заборонити цю схему. Але проблема полягає в тому, що так само ввозився й інноваційний товар для реальних випробувань. Ідея була гарна, але виник цей абсурдний момент. Вважаю, що два фактори зможуть змінити ситуацію, що склалася.

Перше — має бути чітке розуміння, що товар можна ввозити в певній кількості, ця частина вже імплементована. Подібні ліцензії зараз видаються, просто обмежується кількість ввезення. Друге — вирішити питання географії товару. Компанії ввозять свої товари, які в них не зареєстровані. Насправді, це звичайна практика. Є компанії, які не реєструють свій бренд, а тільки свій товар. Бренд не зареєстрований в тій чи іншій країні, або країна, в якій створена речовина, не вирощує ту чи іншу культуру. Треба законодавчо прописати дозвіл на ввезення по діючим речовинам, це буде розумний компроміс.

Агрохімічний бізнес в Україні досить роз'єднаний. Є компанії-виробники інноваційних продуктів, є легальні компанії генеричних засобів, а є внутрішні виробники, які стали робити власні продукти та все більше виходять на ринок. У кожного є свої інтереси. Завдання законотворців полягає в тому, щоб створити чіткі правила поведінки на ринку та забезпечити рівні умови гри на ринку для цих трьох сегментів. Якщо ці правила будуть єдиними і зрозумілими для всіх, тоді буде всім значно простіше.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама