Запитайте у юриста: що треба знати про компенсацію за втрату посівів/насаджень

Питання №1 – Якими документами сільськогосподарському підприємству слід підтвердити загибель/знищення посівів/насаджень?

Факт загибелі/знищення посівів/насаджень необхідно оформити Актом обстеження та списання загиблих посівів (надалі – Акт).

• такий Акт має підписати комісія, що створюється за наказом директора. До цієї комісії можуть входити: директор підприємства, агроном, головний бухгалтер, інші працівники підприємства. Додатково можна в комісію включити голову сільської ради, депутатів сільської ради. Бажано, щоб комісія складалася не менше як із трьох осіб;
• в Акті має зазначатися: дата його складення, місцерозташування земельної ділянки (координати поля), що обстежувалося, види загиблих культур, ступінь їх загибелі (повна/часткова), причина їх загибелі та код надзвичайної події згідно із Класифікатором ДК 019:2010, що затверджений Наказом Держкомітету питань з технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. №457.

Рекомендуємо також отримати:

• висновок Торгово-промислової палати України, де вказуватиметься, що несприятливі погодні умови спричинили загибель і пошкодження  [найменування культури] на площі [площа в га] визнані форс-мажорними обставинами станом на [відповідна дата];
• довідку сільської ради, протокол комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

 Питання №2 – Чи має право с/г підприємство не коригувати шляхом зменшення податковий кредит з ПДВ у зв'язку зі загибеллю врожаю с/г культур, витрати на вирощування яких були включені до податкового кредиту?

• ДФСУ кваліфікує факт загибелі посіві як операції, що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Тому, зазначає, що суб’єкт спеціального режиму оподаткування повинен здійснити операцію зі списання товарів/послуг, що були використані для вирощування таких посівів/насаджень та при придбанні яких було сформовано податковий кредит (незалежно від того, чи отримана компенсація за знищений/загиблий врожай).   
• ДФСУ вказує, що так як товари/послуги не можуть бути використані в господарській діяльності, тому не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається таке списання, платник податку повинен скласти зведену податкову накладну та здійснити нарахування податкових зобов’язань в рядку 1.1 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з позначкою «0121»/«0122»/«0123», затвердженою Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня  2016 року № 21 (інформація із Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу).
• Розрахунок суми податкового зобов’язання з ПДВ доцільно оформити бухгалтерською довідкою.
• Таким чином, ДФСУ вважає, що платник податку має скорегувати шляхом зменшення податкового кредиту з ПДВ, у зв'язку з загибеллю врожаю сільськогосподарських культур, витрати на вирощування яких були включені суб’єктом спеціального режиму з оподаткування до податкового кредиту, та які в наслідок загибелі не взяли участі в оподаткованих операціях.
• Справедливо зазначити, що існуюча судова практика вважає помилковими висновки податкових органів про те, що факт загибелі посівів можна кваліфікувати як операції, що  не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, у зв'язку з чим у податковому обліку операції з придбання у постачальників виробничих факторів, що було використане для здійснення посіву, повинні оподатковуватись ПДВ згідно з вимогами п.198.5 ПКУ та податкові зобов'язання підлягають нарахуванню відповідно до бази оподаткування, визначеної пунктом 189.1 ПКУ.
• Далі, суд вказує, що суми ПДВ сплачені за придбані виробничі фактори (напр. мінеральні добрива, паливно-мастильні матеріали, ядохімікати, насіння), якщо вони були використані виключно для проведення посіву з метою вирощування врожаю, тобто у власній господарській діяльності, то ці суми відносяться до податкового кредиту. У зв'язку з чим позиція податкового органу, що вказані виробничі фактори використано в операціях, які не є господарською діяльністю платника податків, є необґрунтованими.
• Крім цього, суд вказав, що жодними положеннями ПКУ не поставлено віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту в залежність від результатів господарської діяльності підприємства, отримання відповідного комерційного зиску, а також від можливості реалізації виготовленої продукції (Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 р., справа № 820/819/15; відмовлено у відкритті касаційного провадження за заявою податкового органу Ухвалою ВАСУ від 24.06.2015 р. з підстав необґрунтованості доводів податкового органу, що викладені в касаційної скарги).