Живлення в Авангарді: сучасна стратегія щодо управління мінеральним живленням культур

Живлення рослин — це не лише застосування азоту, фосфору та калію: надважливо забезпечити сільськогосподарські культури і мікро- (Mn, Zn, B, Cu, Mo) та мезоелементами (Ca, Mg, S, Si, Cl). Кожен з них відіграє свою фізіологічну роль в продуційних процесах культур. А їх дефіцит може призвести до зниження врожайності, погіршення її якості та зниження стійкості культур до стресів і хвороб. Тому Agravery.com разом з компанією «UKRAVIT» розпочинає спецпроект «Живлення — в авангарді: від старту до врожаю», в якому буде розповідати про особливості застосування мікродобрив та їх вплив на культури, а також, як з їх допомогою отримати щедрий, якісний врожай з високим економічним ефектом.

Сучасне сільське господарство давно вже відійшло від застарілих методів роботи та перетворилося на сучасну інноваційну галузь, в якій застосовується величезна кількість новітніх розробок. Однак значна кількість господарств ще й досі працюють «на око». Особливо що стосується встановлення дефіциту елементів живлення та науково-обґрунтованого застосування добрив. Про те, чому потрібно переходити від середньовічного до сучасних підходів у застосуванні добрив, Agravery.com розповіли керівник сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров'я рослин» Ірина Перехрест та керівник напрямку розвитку продуктів і сервісів мікродобрив компанії «UKRAVIT» Сергій Адаменко.

Нерідко буває так, що аграрій бачить характерне для дефіциту певного елемента мінерального живлення забарвлення листків та вирішує, що він виявив проблему і зможе її усунути декількома позакореневими підживленнями. Насправді ж проблема в тому, що візуальні ознаки дефіциту проявляються у разі критичної нестачі елементу, яка вже призвела до втрати врожаю на рівні понад 15%. А якщо в період цвітіння культури перебувають в борному або цинковому голодуванні, то більшість квіток взагалі не запліднюються, і це призведе до ще більшого зниження продуктивності культур.

До того ж, аграрій не завжди може визначити причини зміни забарвлення листкової поверхні культур «на око» та встановити дефіцит елементів мінерального живлення. Культури інколи піддаються прихованому голодуванню елементами мінерального живлення, яке є непомітним. Або ж голодуванню із явно вираженими ознаками дефіциту одного з елементів мінерального живлення, тоді як дефіцит інших візуально не проявляється. Лікування вказаних симптомів без проведення ґрунтовного аналізу та хімічної діагностики культур може не принести бажаного ефекту. Як наслідок, застосування добрив на «око» призводить до підвищення собівартості вирощеної товарної продукції, і відповідно, до зниження окупності витрачених грошей на добрива.

Найбільш дефіцитними макроелементами в Україні в «Інституті здоров’я рослин» вважають сполуки азоту та сірки — їх нестача, згідно з дослідженнями, виявляється найчастіше; дуже часто в дефіциті знаходяться й мікроелементи. Так, на зернових нерідко виявляється дефіцит марганцю (Mn), міді (Cu), цинку (Zn), а інколи й бору (B), соя страждає від нестачі бору (B), цинку (Zn), молібдену (Mo), заліза (Fe) та кобальту (Со), кукурудза полюбляє цинк (Zn), сірку (S), мідь (Cu), магній (Mg), а бобові культури, цукрові буряки та соняшник — бор (B), марганець (Mn), магній (Mg), цинк (Zn).

Треба розуміти, що все дуже індивідуально, тож потрібно обов’язково проводити комплексний аналіз ґрунту на конкретному полі та тканинну експрес-діагностику потреби культур в елементах мінерального живлення. Адже на засвоєння елементів мінерального живлення із ґрунту та добрив впливає багато чинників: рН, вміст кальцію, неоптимальне співвідношення між елементами, температура, вміст води, ущільнення, біологічні особливості культури, попередник тощо.

Сучасний підхід

Нинішні технології вирощування культур вимагають сучасних стратегій в управлінні мінеральним живленням. Для цього обов’язково проводиться агрохімічний аналіз ґрунту, встановлюється його забезпеченість елементами мінерального живлення та визначається рН. Після цього враховується культура, яка була попередником, післядія внесених під попередник добрив, вміст води у ґрунті, його кислотність та розраховуються норми застосування вапнякових добрив, азоту, фосфору, калію, сірки і мікроелементів для конкретного поля. Це дозволяє оптимізувати мінеральне живлення культур, застосувати лише ті елементи, яких не вистачає в ґрунті та які відповідають особливостям фізіології їх мінерального живлення, вологозабезпеченню ґрунту, а також отримати заплановану врожайність, поліпшити якість, товарність і екологічність товарної продукції, відтворити родючість ґрунту та отримати найвищу окупність витрачених на добрива коштів.

Дослідження ґрунту не потрібно проводити кожного року — така періодичність необхідна зазвичай лише виробникам органічної продукції, та й то не на всі показники. Зазвичай один рік проводять повний аналіз на агрохімічні та фізико-хімічні показники, а на наступний — обирають лише ті показники, які до цього були в дефіциті, щоб встановити, скільки культура винесла певних елементів, та чи є ще їх дефіцит.

Повне дослідження ґрунту рекомендується проводити один раз за ротацію сівозміни, тобто через кожні 3−4 роки.

Картограма агрохімічного дослідження ґрунту

Хімія в листку

Та навіть за такої стратегії в управлінні мінеральним живленням культурних рослин є імовірність виникнення дефіциту елементів живлення, оскільки за певних ґрунтових і погодних умов їх доступність культурам може змінитись. Такі показники, як рН та вміст вологи у ґрунті можуть варіюватись навіть упродовж одного сезону, і це не завжди позитивно впливає на коефіцієнти засвоєння елементів мінерального живлення. Тому ці показники бажано перевіряти кожного року.

Крім того, протягом вегетації культур доцільно ще проводити хімічну діагностику на вміст елементів мінерального живлення в тканинах культур (мг/кг) та експрес-діагностику активності хлоропластів, яка теж засвідчує потребу культур в елементах мінерального живлення. Це дозволить вчасно відкоригувати мінеральне живлення культурних рослин за рахунок позакореневих підживлень легкодоступними спеціальними добривами ТМ Авангард або коректорами дефіциту елементів живлення — добривами Авангард Бор, Авангард Марганець, Авангард Мідь, Авангард Кремній Біо (Si), Авангард Фосфор+Калій, Авангард Фосфор тощо та забезпечити культури потрібною мінеральною поживою протягом вегетації, особливо коли це стосується критичних фаз їх росту і розвитку.

Слід відзначити, що хімічна діагностика точніша порівняно з експрес-методом, бо останній дозволяє визначити лише якісні показники потреби культур в елементах мінерального живлення і орієнтовно зрозуміти, якого елементу не вистачає. Його цілком достатньо, щоб встановити, які елементи живлення є в дефіциті, дає зрозуміти, наскільки високим є цей дефіцит, та які добрива ТМ «Авангард» потрібно застосувати щоби їх компенсувати.