Борщовий набір овочів: від вирощування до консервного заводу та власної піцерії

Виробники овочів часто намагаються «не розпорошувати» бізнес, а концентруватися на вирощуванні мінімальної лінійки. Не всі з них ризикують йти у переробку. Де ж краще шукати маржу?

Заступниця головного редактора

 

Агро — це не лише зерно та олія. Це смачні молоко і м’ясо, фрукти, овочі та продукти, отримані з них. На щастя, і українському агросектору є чим пишатись, адже все більше вітчизняних фермерів обирають шлях доданої вартості, а значить, і власного виробництва. Та курс до якісного готового продукту не такий вже й безхмарний, як може здатись на перший погляд, та, окрім здорового авантюризму, вимагає від виробників системного підходу і чималих інвестицій.

Коли сьогодення приховує безліч перемінних, часу на помилки немає. Саме тому разом з банком ПУМБ ми розпочинаємо проект «Бізнес на молекули». На реальних прикладах невеликих, але амбітних українських агровиробників, ми розповімо усі подробиці бізнесу «доданої вартості», за участі найкращих експертів різних галузей допоможемо вирішити чи не найболючіші питання наших героїв та дізнаємось, чи є майбутнє в української продукції на світовому ринку. Детально і «до молекул» читайте у наших наступних випусках.
 

 

Поєднати вирощування овочів із зберіганням та консервацією – такий шлях обрали у ФГ «Владам». Засновник бізнесу Адам Мельник одразу орієнтувався на закритий цикл виробництва. Бути присутнім на свіжому ринку 12 місяців на рік, не викидати на смітник овочі нестандартних розмірів, а пускати їх на сік, консервацію, заморозку, чи використовувати у HoReCa – ось його господарський підхід.

А також важливо тримати руку на пульсі ринку та відслідковувати споживацькі уподобання.

На рівні генів

 

Хист до землеробства існує у крові засновника компанії «Владам», агрономічні знання передавалися з покоління в покоління.

- Мій батько за радянської влади зумів мати достаток – хліб і до хліба, будучи на землі. Все було як і у всіх – невеличка кількість соток, але він давав усьому раду і отримував у Рівненській області по два врожаї овочів борщового набору. Як щепу на дереві, так і мені батько привив тягу до землеробства, - розповідає Адам Мельник, який згодом переїхав на Миколаївщину.

У подальшому, до заснування власного бізнесу, молодий фахівець працював у торгівлі, згідно отриманої освіти. Саме тоді заклалися підвалини досвіду торгівлі овочами «за кордон», який пізніше кристалізувався на ФГ «Владам».

– Спілкувався багато із корейцями, які приїжджали із Узбекистану. На той час працював у торгівлі. У 1990-тому році, бригадир корейців попросив, щоб я допоміг реалізувати цибулю. Я їм допомагав по всій Україні продавати. І вони мене взяли на роботу – «замом» з комерційної діяльності. Ми возили цибулю навіть до колишньої Югославії. Я займався логістикою, оформленням документів. Мав справу і з іншими овочами: кавунами, томатами, огірками. Спілкуючись із корейцями, бачив їх плюси і мінуси, прибутки і збитки, вчився в них, черпав краще - згадує засновник ФГ «Владам».

Настали 1991-1992 роки, а з ними указ – колгоспам виділити 10% землі для створення фермерських господарств. Адам Мельник ризикнув тоді і  60 гектарів узяв під фермерську землю.

Перша команда – майже сімейний бізнес

 

У ті часи гарні спеціалісти в аграрній сфері трималися колгоспів, не вірячи у їх неминучий розпад. Адам Мельник, походячи з великої родини, де було семеро дітей, зробив ставку на сімейний бізнес:

- Ми починали бізнес з нуля. Мої перші працівники не були професіоналами, але були люди чесні, старанні і мудрі. Часто це були родичі. Тоді компанія складалася на 60% з родичів. І я вам скажу, що Бог мені дав команду. У мене кістяк команди, котрий був створений до 2000-х років. Основні кадри – більше ніж 20 років працюють.

Назва «Владам» пішла від закордонного партнерства.

– Ще у 1993 році, коли в Югославії почалася війна, приїхав до нас як біженець Влад Малацко. Це наш колишній партнер, якому ми возили у Югославію овочі: цибулю, буряк, томати, огірки і кавуни. Він був професіонал-агроном. У мене в команді не вистачало такого спеціаліста, ми робили помилки в агрономії, на які Влад одразу вказував. Я запропонував йому організувати компанію, щоб працювати сумісно, 50 на 50. Коли оформляли документи, то склали наші два імені, так народився «Владам», - ділиться історією Адам Мельник.

Малацко працював у «Владам» більше трьох років. Вже на другому році сумісної праці він запропонував організувати у складі компанії піцерію, яка успішно функціонує у Миколаєві до тепер. «Я ніколи цього не знав. Я не є ресторатором до сьогоднішнього дня. Але Влад Малацко у Югославії бачив такі заклади, розумівся на піцеріях. Він запропонував – я погодився»,  - каже Адам Мельник.

Ідея себе виправдала. Проте партнери з часом розійшлися за згодою, і піцерія дісталася Мельнику, як людині, яка розумілася на торгівлі. Малацко, будучи агрономом, заснував окремий бізнес на землі. Та команда працівників «Владам», що лишилася після поділу компанії, вже була навчена, і подальший шлях був більш професійним.

Переробка як стратегія

 

Незабаром земельний банк взяв планку у 110 гектарів. На початку ніхто і не думав про масштабування бізнесу, і що компанія може сягнути сьогоднішнього розміру. Все планували виключно на 110 га, та вже тоді прагнули замкнутого циклу виробництва - такі вимоги диктувало життя.

– Я думаю, що кожне господарство мріє, щоб запустити цикл. Ми присутні з овочами у торгівлі 12 місяців на рік. А овочі ж не вирощуються цілорічно. Тому маємо сховища, закладаємо на зберігання продукцію і потім реалізовуємо. Переробка - це не розпорошування бізнесу – вона для того, щоб закрити цикл. У овочівництві трапляється продукція, яку супермаркети не готові брати. Прекрасні овочі, які не проходили трохи по стандарту,  мої колеги викидали, або залишали на полі. У «Владам», якщо супермаркет не брав овочі – ми ту продукцію переробляли. Готували соки, робили консервацію, - ділиться досвідом Мельник.

Засновник бізнесу ніколи не забував досвіду роботи із закордонними партнерами. Розпочавши переробку, вектор реалізації спрямували за межі України. Переробка дала відчути стабільність. «Ми консервували, стали продавати на Європу. Таким чином, ми із свіжими овочами до сьогоднішнього дня не виходимо на Європу, ми не конкурентні. А консервацією ми торгуємо з 2005 року і до цього часу. Працюємо тільки у склі.  Закрити повністю цикл – це отримати додану вартість. Природньо, що це дає змогу заробити більше, ніж у овочівництві», - впевнений засновник «Владам».

Коли сприяють час, випадок та Бог

 

Першу переробку налагоджували за власні кошти. Якраз усюди руйнувалися концерни. «Владам» стягував тоді обладнання з усієї України. «Хтось різав на металобрухт, а ми, навпаки, відновлювали. Ми в людей вихоплювали з-під різака. Такі часи були, що і нове обладнання різали, а ми викупляли за невелику ціну і встановлювали. Щось ремонтували, налагоджували – і працювали. Нам посприяли час, випадок та Бог», - згадує Адам Мельник.

- В цьому році пішли на модернізацію, перепрофілювання, щоб відповідати запитам ринку – адже в тренді вакуумовані овочі, дрібне фасування. Зараз стали популярними овочі не стільки в склі - скільки в пакетах. Якщо порівняти консервовані томати і свіжі, які на полицях супермаркетів, то споживачеві дешевше купити свіжі овочі. А консервовані – частіше купляють до столу на свято. Попит на консервацію падає ще й тому, що в населення впали доходи, споживачі обирають базові продукти типу цукру, а без консервації можна обійтись, - розповідає Олександр Клокол, директор з маркетингу «Владам». «Консервація залишається, але набагато менше. Ми бачимо, що сьогодні кожна господиня хоче мати гарний напівфабрикат», - відмічає Мельник.

Коронакриза і в плюс, і в мінус

 

Коли овочі в кризу пішли в мінус, на плаву залишилися продукти переробки.

- Моя продукція лежить на полицях у рестораторів, у супермаркетах, на ринках – то ж коронакризу відчули. Коли ринки закрили, споживачі пішли у супермаркети. Останні почали демпінгувати – понизили закупівельні ціни. Сьогодні всі продають овочі у мінус. А в нас великі інвестиції у зрошення, обладнання, - розповідає Адам Мельник.

В період коронакризи посилився попит на здорові продукти харчування та відчутну роль зіграла відомість бренду. «По продажах топової продукції, наприклад, сік в склі без добавок - ми не відчули коронакризи. «Владам» - це бренд по сокам і консервованим овочам. Нас знають не тільки в Україні, а й в Німеччині, Ізраїлі», -  каже Олександр Клокол. 

Ручний збір чи техніка?

 

Сьогодні величезна проблема овочівників - це робоча сила, її дефіцит. «Живі робочі руки - на вагу золота. Дефіцит робочих рук відчуваємо. Місцеве населення частково виїхало за кордон, інші – не бажають працювати, оформляючи соцдопомоги. У полях ефективно працюють літні люди, а молодь немає зацікавленості до польових робіт.

Коли перший комбайн вийшов на поле «Владам», то багато робітників поставилися до нього скептично. «Зараз у нас комбайни Джон Дір (John Deere – Ред.), інші комбайни, зокрема, картоплезбиральні, томатозбиральні, і в команді вже зрозуміли, що цього мало, ще потрібна техніка. Капусту тільки вручну мусимо збирати, це окреме мистецтво, інакше мережа її не прийме. Різати капусту потрібно правильно і швидко, не кожен зможе, для цього у нас є спецбригада», - розповідає Олександр Клокол.

Техніка знижує зони ризику в овочівництві. «За відсутності техніки ви часто ризикуєте, що урожай залишиться в полі, або не всі овочі встигнете зібрати через дощі, а техніка виручає. Розширювати парк техніки є куди, завжди хочеться чогось нового, - вважає директор з маркетингу «Владам». - Також і в переробці і в дрібній фасовці – все  вимагає модернізації».

Сила бренду

 

Частину овочів «Владам» віддає на зовнішню переробку, на завод в Одеську область, зокрема, моркву і цибулю.  І на це є чималий попит.

- Хоч сам переробляй, хоч постачай іншим - це два напрямки, і обидва вони приносять прибуток, але головне - ми створюємо бренд, - наголошує Олександр Клокол.

Сила бренду «Владам»  у замкненому циклі. Для споживачів це важливо розуміти. На даному етапі свіжі овочі продаються без бренду, на відміну від консервованих. Та в планах є подальше брендування. На часі робити дрібне фасування овочів до 5 кг, і продавати під власним брендом.

- Овочевий ринок в цьому сезоні лежить, дуже низькі ціни, комусь вигідно заробляти на імпорті. У борщовій лінійці щорічно один або два овочі витягують інші. Диверсифікація частково рятує, але ринок хаотичний. Брендування, доробка і фасування ж дають гарну цінову надбавку. Порізали, запакували овочі, і одразу ціна зростає в рази, - впевнений директор з маркетингу «Владам». - Споживач залюбки купляє красиві пакунки овочів. Така переробка - це дуже вигідно і це дуже подобається супермаркетам, попит буде тільки зростати.

Доставка стає звичкою

 

Культура споживання змінюється. Споживачі звикають, що інтернет-магазини доставляють додому свіжі овочі, і магазини часто їх не встигають відвантажувати. Проте у «Владам» будуть концентруватися на виробництві. «В інтернет-магазини будемо поставляти десятками тонн свіжі овочі, вони нехай доставляють, а наша справа – виробляти», - каже Олександр Клокол.

Адресна доставка страв врятувала і власну піцерію під час кризи. Піцерія вижила завдяки гарній репутації та якості. Плюсом стала вже згадувана фішка - замкнутий цикл. Споживач приходить у заклад, п'є сік з владамівських овочів, вживає картоплю фрі, вироблену також у компанії.  Сила бренду така, що споживач впевнений – тут працюють із сумлінними партнерами.

Земельний банк  - розрахунки до метра

 

Земельний банк, який на сьогодні становить 400 га, компанія розширяти не планує. Засновник бізнесу з першого дня хотів мати господарство невеличке, але рентабельне, яке приносило б задоволення: «Я мав мету, чесно скажу, рахувати землю не гектарами, а метрами.  Це скрупульозність називається. У кожен метр вкладаєш, і рахуєш, скільки ти вклав, і скільки ти витягнув із кожного метра».

За його словами,  овочівництво зараз іде на збиток. «Я думаю, що якщо не знизять овочівникам ПДВ, то згублять овочівництво», - каже Адам Мельник.

В компанії вирощують звичайний борщовий набір, в останні роки йдуть шляхом звуження переліку овочів. «В ідеалі вирощувати один овоч, і на ньому спеціалізуватися, наприклад, картопля. Ми йдемо шляхом звуження асортименту, щоб не розпорошуватися і вирощувати те, в чому ми дійсно професіонали. Наприклад, в цьому році відмовилися від кукурудзи. Треба робити те, в чому ти кращий», - впевнений директор з маркетингу «Владам».

фото: "Владам"



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама