https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukTue, 10 Feb 2026 16:50:00 +0200https://www.agravery.com/uk/posts/show/kitajskij-faktor-pidtrimav-zrostanna-cin-na-ukrainsku-souhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kitajskij-faktor-pidtrimav-zrostanna-cin-na-ukrainsku-souTue, 10 Feb 2026 16:50:00 +0200articleНа експортному ринку соєвих бобів ціни зростали під впливом тенденцій на світовому ринку даної культури після новини про можливе доведення Китаєм імпорту сої зі США до 20 млн тонн. Вірогідно, на даному етапі політичні відносини можуть виявитись сильнішими за ринкові фактори, пише АПК-Інформ. Ціни попиту на українську ГМ сою знаходилися в межах 425-435 USD/т СРТ-порт та в поодиноких випадках сягали 440 USD/т СРТ-порт. Також фіксувалося зростання попиту в напрямку західного кордону - ціни трейдерів зросли до 420-435 USD/т DAP та коливалися в залежності від пункту переходу. На внутрішньому ринку сої ціни теж продовжували зростати на тлі активного попиту та високої конкуренції за сировину.https://www.agravery.com/uk/posts/show/zelenskij-okresliv-pidhid-do-rozvitku-selahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zelenskij-okresliv-pidhid-do-rozvitku-selaTue, 10 Feb 2026 14:55:00 +0200articleСтворення державних підприємств для розвитку села не є найкращою ідеєю, натомість слід створювати кращі умови для приватного сектору та розвивати інфраструктуру, переконаний президент України Володимир Зеленський, пише Інтерфакс-Україна. "Окремі потрібні програми, дотації для того, щоб там (на селі – ІФ-У) були виробництва. Я не впевнений, що найкращий варіант – державні підприємства по всіх селах. Тому що державними підприємствами треба комусь керувати, а держава як менеджер – не найкраща. Держава повинна давати кращі умови, щоб був приватний сектор", - сказав Зеленський під час спілкування з викладачами та студентами Київського авіаційного інституту з нагоди 120-річчя від дня народження авіаконструктора Олега Антонова. При цьому він також зазначив, що спеціальні програми для розвитку села в різних країнах є зазвичай дотаційними. "Що може повернути людей у села? Я бачив країни, які відкривають спеціальні програми для сіл. І зазвичай це дотаційні речі, доти, поки це дійсно невигідно. А вигідно – це коли в державі є гроші й підприємства розростаються. І люди виїжджають за межу міст для того, щоб побудувати там підприємства. Відповідні програми – вони частково є. Є спеціальні кредитні програми, де умови для сіл набагато кращі, ніж для міст. Але цього замало", - зазначив президент. Зеленський також наголосив на необхідності розвитку в селах інфраструктури, згадавши насамперед дорожню. "Бажання відкрити десь підприємство в селі – треба, щоб там були люди, не тільки умови. Люди. Щоб у селі було життя, треба, щоб була інфраструктура, це правда. Ще до початку війни дуже амбітні були плани. Ми багато побудували доріг. Чесно, багато. Але недостатньо, тому що будувалися центральні дороги… І треба спеціальні умови для підприємств, для приватного сектору, який може відкрити щось у селі", - сказав він. Президент зазначив, що сільське господарство в Україні перебуває на високому рівні і "навіть із тимчасовою окупацією певних територій нашої держави врожай більше під час війни, ніж до". "Люди намагаються робити все. Навіть землі менше, а врожаю більше. І навіть із тим, що блокували нам залізницю, морські шляхи тощо. А все одно об’єм продажу в Україні був більший. Тому село буде актуальним. Треба трішки часу", - додав Зеленський.https://www.agravery.com/uk/posts/show/acs-ta-sezonne-padinna-popitu-strimuut-podalse-zrostanna-cin-na-svinejhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/acs-ta-sezonne-padinna-popitu-strimuut-podalse-zrostanna-cin-na-svinejTue, 10 Feb 2026 12:35:00 +0200articleАналітичний відділ Асоціації «М’ясної Галузі» повідомив прогноз закупівельних цін на  9-15 лютого 2026 року, передає «ПроАгро Груп». Прогнозується, що ціна на свиней на наступному тижні залишатиметься на рівні 69-70 гривень за кілограм. При цьому загалом ціни на товарних свиней зберігатимуть тенденцію до зростання. «Водночас подальший рух вгору й надалі стримуватимуть сезонне зниження попиту, перебої з електропостачанням та складна епізоотична ситуація з африканською чумою свиней», – зауважили в асоціації. Для порівняння: на польській біржі CennikRolnicze середня ціна на живих свиней наразі становить 4,31 злотого/кг (52,24 грн/кг). Діапазон цін на живих свиней: 3,7 – 5 злотих/кг (44,84 – 60,6 грн/кг).https://www.agravery.com/uk/posts/show/startue-drugij-sezon-konkursu-sila-agrozminhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/startue-drugij-sezon-konkursu-sila-agrozminTue, 10 Feb 2026 10:50:00 +0200articleСтартує прийом заявок на участь у другому Всеукраїнському конкурсі «СИЛА АГРОЗМІН». У час, коли український агробізнес працює під безпрецедентним тиском, саме здатність правильно управляти кризовими ситуаціями відкриває шлях до нового зростання. Коли кризи опрацьовані стратегічно й усвідомлено, вони стають каталізатором інновацій, яких не народжують «спокійні часи». Інновацій, які підсилюють ефективність, стійкість і конкурентоспроможність. Саме такі трансформації — коли труднощі переходять у технологічні прориви — і прагне підтримати конкурс «СИЛА АГРОЗМІН. Серед основних цілей конкурсу — поширення практичного досвіду з впровадження інновацій серед мікро-, малих і середніх фермерських господарствах. Він покликаний створити простір для обміну знаннями між аграріями та показати реальні приклади того, як агровиробники знаходять ефективні технологічні рішення навіть у складних умовах і перетворюють виклики на можливості для розвитку. Такі історії стануть зрозумілими орієнтирами для інших гравців ринку і допоможуть краще побачити, як інновації працюють на практиці, а відтак впроваджувати технологічні новинки у власне виробництво. Учасниками конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН» можуть стати: фермери й агровиробники, які мають в обробітку до 5 тис. га, а також мікро- й малі підприємства з переробки с.-г. продукції.    Період проведення: лютий-квітень 2026 р. Формат: відбір заявок із описом впроваджених кейсів інноваційних рішень у виробництві. Заявки на конкурс відбираються за чотирма категоріями: Інноваційність у землеробстві (для господарств, які застосовують нові підходи до обробітку ґрунту, сівозміни, оптимізують використання ресурсів, використовують на полях американську техніку та технології, застосовують вуглецеве землеробство, системи зрошення й точного поливу). Smart-управління (для господарств, які впроваджують автоматизацію на виробничих процесах та за допомогою сучасних технологій оптимізували процеси управління, фінансів або логістики, використовують у виробництві американський провідний досвід або технологічні рішення, зокрема цифрові платформи, програмне забезпечення та обладнання американського походження, що забезпечують прозорість даних, підвищення операційної ефективності та зниження виробничих витрат). Інноватори агропереробки (для підприємств, які розширюють виробництво, почали випускати нову продукцію, мають сертифікацію для виходу на експортні ринки, виходять на нові канали збуту). Прибуткова ніша (для господарств, які вирощують нетрадиційні нішеві культури — нут, бавовна, льон, квасоля, сочевиця, шафран, коріандр та ін.).   Етапи проведення конкурсу 1 лютого 2026 р. – 1 березня 2026 р. — прийом заявок від фермерів на участь у конкурсі. 2  березня – 15 березня 2026 р. — відбір найкращих заявок у кожній із чотирьох номінацій. 16 березня – 1 квітня 2026 р. — експертна рада оцінює найкращих претендентів у кожній із номінацій. За результатами голосування формується три переможця в кожній із чотирьох номінацій.  Середина квітня 2026 р. — нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН». Переможець конкурсу отримає грошовий приз у розмірі 100 тис. грн для придбання необхідного обладнання для реалізації інноваційних рішень, фіналісти отримають відзнаки від ресурсних компаній. Подати заявку на конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» - https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdnQ0pqVP1QkxuJOOIOaV7HqRlCIhTEto7uXGZpUviLUVsGFQ/viewform Для довідки: Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» реалізується завдяки підтримці Програми АГРО, що фінансується Урядом США та впроваджується компанією Chemonics International.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-mae-zaversiti-adaptaciu-agrosektoru-do-standartiv-es-do-2028-roku-visockijhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-mae-zaversiti-adaptaciu-agrosektoru-do-standartiv-es-do-2028-roku-visockijTue, 10 Feb 2026 09:05:00 +0200articleУкраїна до кінця 2028 року має гармонізувати аграрне виробництво зі стандартами Європейського Союзу. Це дозволить виконати ключові завдання з адаптації агросектору та сформувати сильнішу переговорну позицію для подальшого розширення доступу української агропродукції на ринок ЄС. Про це повідомив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в інтерв’ю РБК-Україна. «Ми докладатимемо максимум зусиль, щоб до 2028 року виконати всі необхідні поставлені завдання. Обсяг роботи справді значний, а часові рамки – стислі, проте альтернативи цьому шляху немає: або Україна системно проходить процес адаптації, або втрачає можливості для подальшого розширення доступу на ринок ЄС», – наголосив Тарас Висоцький. За його словами, ключовим фокусом 2026 року стане практична імплементація законодавства у сфері благополуччя тварин. Відповідна нормативна база вже ухвалена і набрала чинності в січні 2026 року,  а головним завданням є її виконання безпосередньо на рівні господарств. Передусім виробники тваринницької продукції мають привести у відповідність до вимог ЄС інфраструктуру та обладнання для утримання тварин – зокрема, стійла, системи утримання та догляду. Паралельно необхідно забезпечити підготовку персоналу: працівники, які безпосередньо працюють із тваринами, мають пройти навчання і отримати підтвердження знання європейських правил поводження та догляду. Окремий блок – це дотримання вимог до транспортування і забою тварин. Інші напрями адаптації до стандартів ЄС будуть впроваджуватися поетапно, починаючи з 2027 року. Держава вже запустила навчальні та консультаційні програми, щоб цей перехід був поетапним і керованим. Крім того, заступник Міністра зазначив, що Україна вже дотримується європейської політики щодо ГМО та рухається в напрямку статусу країни, вільної від ГМО. В Україні не дозволяється вирощування ГМО-культур, зокрема ГМО-кукурудзи, а для експорту до ЄС використовується виключно не-ГМО продукція. Оновлене законодавство в цій сфері повністю імплементує норми ЄС та набирає чинності з вересня 2026 року. Наступний крок - посилення системи контролю та інституційної спроможності. Водночас найбільш складним напрямом адаптації є перехід на європейські правила використання засобів захисту рослин. Повноцінна зміна технологій потребує тривалого перехідного періоду через багаторічні цикли сівозміни та значні інвестиції. Агровиробництво працює у довгостроковій логіці: повний цикл сівозміни в Україні триває 5–7 років, а технологічні карти та фінансові моделі формуються щонайменше на п’ятирічний період. Змінити пестициди за один сезон фізично неможливо, оскільки це означає повну перебудову технологій, переоснащення техніки, навчання персоналу та перегляд економіки виробництва. Саме тому Україна наполягає на перехідному періоді щодо впровадження цих норм не менше 10 років.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-uvijsov-do-top-3-agroholdingiv-lideriv-zrostanna-akcij-u-2025-rocihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-uvijsov-do-top-3-agroholdingiv-lideriv-zrostanna-akcij-u-2025-rociTue, 10 Feb 2026 08:20:00 +0200articleЗа результатами аналізу динаміки капіталізації українських агрохолдингів у 2025 році, KSG Agro посів одне з трьох провідних місць агрокомпаній з найбільшим зростанням ринкової вартості акцій на фондовій біржі. Про це повідомила пресслужба KSG Agro. Згідно з даними інвестиційної компанії Eavex Capital, протягом 2025 року акції KSG Agro зросли на 60,7 %, що поставило холдинг у трійку лідерів нарівні з такими агрокомпаніями, як Кернел та ІМК — показники зростання значно перевищили середню динаміку на ринку та суттєво випередили результати низки конкурентів галузі.   Протягом 2025 року KSG Agro продемонстрував стабільне покращення операційних фінансових показників та реалізацію важливих стратегічних ініціатив. Серед них - збільшення виручки за перше півріччя 2025 р. на 20,2 %, що відображає зростання реалізації продукції, незважаючи на воєнні виклики. Крім того, виручка від продажу живих свиней у січні-вересні 2025 р. зросла на 48,3 %, що підтвердило ефективність вертикально інтегрованої бізнес-моделі. А значне збільшення операційного прибутку за той же період — показник виріс на понад 37 %, свідчить про підвищення рентабельності.  «Ріст виручки й операційних показників у 2025 році демонструє, що наша стратегія вертикальної інтеграції та програма оновлення свинопоголів’я працюють ефективно навіть у надзвичайних воєнних умовах. Завдяки цим підходам ми зміцнили виробничі позиції, підвищили операційну ефективність і створили додаткову вартість для акціонерів, що підтверджується значним зростанням капіталізації компанії на фондовому ринку», — вважає голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/dolucajtes-do-opituvanna-sodo-rozvitku-gidrotehnicnoi-melioracii-v-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/dolucajtes-do-opituvanna-sodo-rozvitku-gidrotehnicnoi-melioracii-v-ukrainiMon, 09 Feb 2026 16:35:00 +0200articleАсоціація організацій водокористувачів (АОВК) розпочала опитування у форматі анкетування серед організацій водокористувачів та агровиробників, які використовують або планують використовувати гідротехнічну меліорацію. Опитування проводиться в межах проєкту зі зміцнення інституційної та технологічної спроможності організацій водокористувачів,  який АОВК реалізує за підтримки Програми АГРО, що фінансується Урядом США. Мета опитування – визначення ключових технічних, земельних, юридичних та інших перешкод, з якими стикаються ОВК та агровиробники на різних етапах діяльності — від ініціювання створення і реєстрації ОВК до експлуатації та модернізації меліоративних систем. Окрему увагу приділено виявленню потреб у меліоративному обладнанні, а також у фінансових і сервісних інструментах для розвитку гідротехнічної меліорації. Результати анкетування будуть використані Асоціацією організацій водокористувачів для підготовки пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази та подолання існуючих бар’єрів у відновленні й розвитку гідротехнічної меліорації в Україні. Крім того, воно стане основою для відбору учасників навчальних і демонстраційних заходів, а також для визначення 25 агровиробників і 5 організацій водокористувачів, яким експерти Асоціації допоможуть розробити індивідуальні рішення з модернізації меліоративної інфраструктури. Запрошуємо організації водокористувачів та агровиробників, які використовують або планують використовувати меліорацію, взяти участь в опитуванні за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSctOAut-EaWH2W_qig0CGHdxFwmWBK6bWEGBk2szV0L-BShkw/viewform?usp=sharing&ouid=116099206014393767425 Кінцева дата подання анкети – 16 лютого 2026 року. Довідково: Асоціація організацій водокористувачів (АОВК) — це об’єднання організацій водокористувачів, створене для координації зусиль агровиробників у розвитку зрошення та відновлення меліоративної інфраструктури, а також для представництва й адвокації інтересів ОВК у діалозі з державою та партнерами. Гаряча консультаційна лінія для ОВК та агровиробників: +38 067 464 23 05 (пн-пт, з 9:00 до 17:00, [email protected]https://www.agravery.com/uk/posts/show/minfin-poasniv-ak-rahuvati-mpz-pri-zmini-koristuvaca-zemlihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minfin-poasniv-ak-rahuvati-mpz-pri-zmini-koristuvaca-zemliMon, 09 Feb 2026 15:30:00 +0200articleМіністерство фінансів України листом №11230-09-62/3132 від 02.02.2026 р. надало роз’яснення, що мінімальний розмір МПЗ, що підлягає нарахуванню користувачу земельної ділянки, у випадку якщо він користувався нею не повний рік, розраховується пропорційно кількості місяців, які вона перебувала в його користуванні, повідомляє ВАР. Тобто, якщо фізична або юридична особа користувалася земельною ділянкою, в якій рілля складає понад 50%, то річний мінімальний платіж має бути 1400 грн. за га, але якщо строк користування складав три місяці, то мінімальне МПЗ розраховується за наступною формулою 1400 грн./12*3 тобто 350 грн. Відповідно, якщо площа ріллі складає менше 50% земельної ділянки, то мінімальний розмір МПЗ складе 700 грн/12*3 тобто 175 грн. Нагадаємо, що 25 серпня 2025 року Державна податкова служба опублікувала лист №916/2/99-00-21-03-02-02, в якому повідомила платників податків, що у випадку, якщо земельна ділянка використовувалася лише частину звітного року, нарахований мінімальний розмір МПЗ повинен складати 1400 або 700 грн в залежності від частки ріллі, незалежно від терміну її використання. Відповідне роз’яснення Мінфіну, яке виключає подвійне оподаткування, було надано за результатами розгляду звернення ГС «Всеукраїнська аграрна рада» на засіданні робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики щодо питання проблематики застосування мінімального податкового зобов’язання, під головуванням народного депутата Олександра Ковальчука. ВАР висловлює вдячність заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Олександру Ковальчуку та заступниці Міністра фінансів Світлані Воробей за оперативне вирішення проблеми задвоєння мінімального розміру МПЗ та активну співпрацю з метою зміцнення аграрного сектору.https://www.agravery.com/uk/posts/show/agroprosperis-prodae-svou-kompaniu-z-zemlami-v-centri-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agroprosperis-prodae-svou-kompaniu-z-zemlami-v-centri-ukrainiMon, 09 Feb 2026 14:25:00 +0200articleАнтимонопольний комітет України дозволив компанії засновника Alebor Group набути контроль над підприємством «Агропросперіса». Про це свідчить рішення АМКУ від 5 лютого 2026 року. «Надано дозвіл ТОВ «Племінний завод «Україна» на набуття контролю над ТОВ «ЛАТАГРОІНВЕСТ», — йдеться у рішенні. Одним з кінцевих бенефіціарів компанії «Племінний завод «Україна» є Олексій Кустов — засновник Alebor Group. Компанія «Латагроінвест» входить до складу «Агропросперіса». Підприємство вирощує зернові та технічні культури на території 25 населених пунктів Черкаської та Вінницької областей, обробляючи 6050 га землі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-psenicnogo-borosna-z-ukraini-u-202526-mr-moze-skorotitisa-na-26https://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-psenicnogo-borosna-z-ukraini-u-202526-mr-moze-skorotitisa-na-26Mon, 09 Feb 2026 10:50:00 +0200articleЕкспорт пшеничного борошна з України у сезоні 2025/2026 може становити 65 тис. тонн, що на 2,6% нижче за показник попереднього маркетингового року (67 тис. тонн), повідомило інформаційно-аналітичне агентство ‘’АПК-Інформ’‘. Аналітики зазначили, що за сім місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) відвантаження на зовнішні ринки склали 37,5 тис. тонн, що на 7% менше проти липня-січня минулого сезону. Зокрема, у січні 2026 року експорт скоротився на 23% — до 4,3 тис. тонн. Основними споживачами українського борошна залишаються Молдова з часткою 30%, Палестина — 20% та Чехія — 16%. При цьому обсяги закупівель ключовими імпортерами скоротилися: Молдова імпортувала 11,4 тис. тонн (-8%), Палестина – 7,3 тис. тонн (-10%), а Чехія – 5,9 тис. тонн (-32%). Водночас аналітики зафіксували зростання попиту з боку Ізраїлю та Іспанії, які за вказаний період придбали 3 тис. тонн та 2,7 тис. тонн відповідно. Зниження експортних оцінок аналітики пов’язують зі скороченням внутрішнього виробництва. За липень-січень 2025/26 МР в Україні вироблено 510,5 тис. тонн борошна, що на 10% менше за показник попереднього сезону, констатували в ‘’АПК-Інформ’‘.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-nadoluzit-vidstavanna-u-vikonanni-zobovazan-ukraine-facility-ta-novoi-programi-z-mvf-vicepremerhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-nadoluzit-vidstavanna-u-vikonanni-zobovazan-ukraine-facility-ta-novoi-programi-z-mvf-vicepremerMon, 09 Feb 2026 09:05:00 +0200articleУкраїна зробить все необхідне, щоб отримати нову програму з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та заплановані надходження від ЄС в рамках Ukraine Facility, заявив віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, повідомляє Інтерфакс-Україна. "Ніхто ні від чого не відмовляється, всі над всім працюють - це нормально (…) Ми з МВФ будемо мати програму", – повідомив він журналістам в Києві у четвер у кулуарах конференції "Міст до Європи: шлях податкової євроінтеграції України". Качка визнав, що наразі є затримка з виконанням індикаторів Плану України в рамках Ukraine Facility, ніхто цього не приховує, й ведеться робота над тим, як пришвидшити їх виконання. "Але ми не втратили жодної копійки", – наголосив він. Віцепрем’єр уточнив агентству "Інтерфакс-Україна", що з 15 індикаторів, за якими є затримка, найбільш загрозлива ситуація – наближення 12-місячної прострочки, яка позбавляє права на отримання коштів за цей індикатор – за одним: ухвалення нового законодавства про перевірку декларацій доброчесності суддів. "Тут, я вважаю, парламент вже мав би схвалити закон, тому що він узгоджений з Європейським Союзом, версія є прийнятною для всіх: і для МВФ, і для наших суддів", – сказав Качка. "По всьому решті в нас є технічні речі, я не бачу (проблем): по енергетичних законах ми готові, по децентралізації, по цифровізації виконавчого провадження є підтримка", – зазначив віцепрем’єр. Як повідомлялося, консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) днями повідомив про невиконання Україною за підсумками 2025 року 15 індикаторів Плану України в рамках програми Ukraine Facility, що може коштувати Україні близько EUR4 млрд. Згідно з презентацією RRR4U на сайті організації, за підсумками I-III кварталів 2025 року обсяг невиконаних індикаторів становить понад EUR1,3 млрд. Зокрема, в першому кварталі 2025 року не виконано індикатор щодо збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду (близько EUR0,3 млрд), у другому кварталі - індикатори щодо перегляду декларацій доброчесності суддів та цифровізації виконавчого провадження (близько EUR0,7 млрд), у третьому - індикатор щодо прийняття законодавства для інтеграційного пакету електроенергії (близько EUR0,3 млрд). Найбільший обсяг невиконаних зобов’язань припадає на четвертий квартал 2025 року, за який Україна не виконала 11 індикаторів загальною вартістю понад EUR2,6 млрд. Серед них – зміни до законодавства щодо державної служби, скасування призупинення дії закону про державну допомогу, дерегуляція в окремих секторах, удосконалення дозвільних процедур для інвестицій у відновлювальні джерела енергії, визначення спеціального статусу НКРЕКП, призначення номінованого оператора ринку електричної енергії, а також набрання чинності законами у сферах житлової політики, централізованого теплопостачання та залізничного транспорту. Запровадження Єврокомісією механізму часткового оцінювання дозволяє Україні отримувати частину фінансування за окремими індикаторами, однак невиконані зобов’язання можуть зберігатися лише протягом обмеженого періоду. Після цього відповідні кошти можуть бути втрачені безповоротно. RRR4U також звертає увагу на ризики 2026 року. Зокрема, індикатор щодо заповнення вакантних посад у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) залишається невиконаним майже рік, що створює ризик безповоротної втрати близько EUR0,3 млрд уже наприкінці І кв.-2026 Крім того, станом на початок 2026 року Україна не має виконаних індикаторів за І кв.-2026, при збереженні значного переліку зобов’язань на наступні квартали. Ukraine Facility – програма фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу на суму EUR50 млрд на 2024–2027 роки, фінансування в межах якої надається траншами після підтвердження виконання узгоджених структурних індикаторів Плану України. Загальна сума допомоги Україні в рамках Ukraine Facility, яка була виділена з березня 2024 року, становить EUR26,8 млрд, що відповідає майже 70% коштів, доступних за першим напрямом Ukraine Facility. Останній транш від Єврокомісії надійшов 22 грудня 2025 року в обсязі EUR2,3 млрд. МВФ анонсував можливе засідання Ради директорів щодо затвердження для України нової 4-річної програми розширеного фінансування (EFF) обсягом близько $8,1 млрд у лютому. Серед чотирьох prior actions поки виконаний лише один – прийняття держбюджету-2026, тоді як ще необхідно прийняти закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, та просунутися уперед у прийнятті законопроєктів щодо закриття митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування пільг для реєстрації платника ПДВ.https://www.agravery.com/uk/posts/show/fond-oplati-praci-vodiiv-v-agrogaluzi-u-2025-roci-zris-na-16-doslidzenna-agrohubhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fond-oplati-praci-vodiiv-v-agrogaluzi-u-2025-roci-zris-na-16-doslidzenna-agrohubMon, 09 Feb 2026 08:20:00 +0200articleФонд оплати праці водіїв в аграрному секторі у 2025 році зріс на 16% порівняно з 2024 роком і становить 56,2 грн/га. Про це свідчать результати дослідження, проведеного компанією Agrohub серед 45 польових компаній, що входять до 8 холдингів, із загальною кількістю 2700 водіїв. Зарплата помітно відрізняється залежно від класу транспорту: у сегменті 6–16 тонн середній заробіток на 31% вищий, ніж у водіїв автомобілів до 6 тонн. Як і у 2024 році, найбільші доходи зберігаються в категорії понад 16 тонн. Середньомісячний дохід водія вантажного автомобіля у 2025 році склав близько 33,7 тис. грн без урахування бонусів, що на 15% більше, ніж у 2024 році. Водії автобусів і легкових автомобілів у середньому заробляють 23,7 тис. грн — в обох категоріях це на 16% більше, ніж торік. Дохід заправників також зріс на 8% і становить 25,5 тис. грн. Окрему увагу в дослідженні приділено регіональному розрізу доходів. Найвищі заробітки фіксуються у водіїв важкого транспорту (понад 16 тонн) у центрально-східних областях — зокрема Полтавській та Кіровоградській. В інших регіонах рівень доходів є більш рівномірним, що, ймовірно, пов’язано з присутністю великих агрокомпаній та підвищеною конкуренцією за таких водіїв у центрально-східній частині країни. Таким чином, регіональний фактор простежується, однак його вплив не є визначальним. Аналіз ринку також засвідчив, що більшість водіїв в агросфері отримує заробітну плату за комбінованою моделлю (фіксована частина плюс змінна), що формується на основі розцінок за кілометраж або тонну вантажу. На сьогодні така форма оплати займає частку 62%. При цьому чиста відрядна форма оплати праці поступово втрачає актуальність. Ще однією характерною тенденцією є високий рівень залучення найманої техніки. Через дефіцит власного штату водіїв компанії активно користуються послугами сторонніх перевізників як для вивезення врожаю, так і готової продукції. У деяких агрокомпаніях частка найманої техніки перевищує 90%. Вікова структура водіїв вантажного транспорту в агросекторі залишається майже незмінною. Понад 60% працівників — це чоловіки віком 45–65 років. Частка молоді до 25 років становить близько 30%, тоді як кількість жінок, які почали з’являтися на цих посадах у попередньому році, не зростає і досі не перевищує 1%. Загальна чисельність персоналу практично не змінилася порівняно з минулим роком і в середньому становила 9,5 осіб на 10 тис. га. — У 2025 році агрокомпанії фактично змагалися за збереження операційної стабільності через персонал. Зростання фонду оплати праці водіїв на 16% забезпечило утримання персоналу, проте збільшило частку операційних витрат і зменшило ресурси для інвестицій. Ринок демонструє чіткий тренд: дефіцит водіїв зберігається, компанії переходять на комбіновані моделі оплати праці та все активніше намагаються залучити найману техніку. Це структурні зміни, які формуватимуть кадрову й операційну модель агробізнесу в найближчі роки, — підсумував дані дослідження керівник напрямку HR360 Дмитро Лєбєдєв. Дослідження доходу водіїв за 2025 рік HR360 було проведено компанією Agrohub протягом січня-вересня 2025 р. серед 45 польових компаній з загальною кількістю 2700 водіїв. https://www.agravery.com/uk/posts/show/molocni-tovari-rizko-podorozcali-na-torgah-gdt-indeks-zris-vperse-z-2021-rokuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/molocni-tovari-rizko-podorozcali-na-torgah-gdt-indeks-zris-vperse-z-2021-rokuSun, 08 Feb 2026 08:20:00 +0200articleЗа підсумками 397-х торгів Global Dairy Trade (GDT) ключові біржові молочні продукти подорожчали через скорочення пропозиції, сезонне зниження виробництва молока в Океанії та поступове відновлення світового попиту. Ціновий індекс зріс до 1161 пункту (+6,7%) — це найпотужніше підвищення з 2021 року. Середня ціна продукції становила 3830 дол./т (+215 дол.). Обсяг продажів скоротився до 22,7 тис. т, що на 5,1 тис. т менше попереднього аукціону. В торгах взяли участь 175 компаній. Найбільше подорожчали: сухе знежирене молоко — 2874 дол./т (+10,6%) моцарела — 3694 дол./т (+10,6%) вершкове масло — 5773 дол./т (+8,8%) зневоднений молочний жир — 6524 дол./т (+5%) сухе незбиране молоко — 3614 дол./т (+5,3%) чеддер — 4772 дол./т (+3,8%) Аналітики пояснюють зростання цін сповільненням надоїв в Океанії, впливом кліматичних ризиків (Ель-Ніньо) та активізацією імпортного попиту в Азії й на Близькому Сході. Водночас у США та Європі зберігається достатня пропозиція окремих молочних продуктів, що частково стримує ринок. Наступні торги GDT заплановані на 17 лютого.https://www.agravery.com/uk/posts/show/getmancev-opriludniv-top-12-agrokompanij-najbilsih-platnikiv-podatkiv-u-2025-rocihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/getmancev-opriludniv-top-12-agrokompanij-najbilsih-platnikiv-podatkiv-u-2025-rociSat, 07 Feb 2026 08:20:00 +0200articleГолова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оприлюднив перелік агровиробників, які продемонстрували найкращі показники зі сплати податків за підсумками 2025 року. Відповідний рейтинг із 12 компаній народний депутат опублікував у своєму Telegram-каналі, повідомляє growhow.in.ua. За словами Гетманцева, зазначені товариства відзначаються високим рівнем податкової дисципліни та є лідерами серед підприємств аграрного сектору за обсягами сплачених податків. До топ-12 агрокомпаній — платників податків за 2025 рік увійшли: ТОВ «Баришівська зернова компанія» ТОВ «Земля і воля» СТОВ «Говтва» ТОВ «Сігнет-Центр» ТОВ «НВФ «Урожай» ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» ТОВ «Волочиськ-агро» ТОВ «Контінентал Фармерз Тернопіль» ПП «Агроспецпроект» СП ТОВ «Нива Переяславщини» СТОВ «А.Ф. Злагода» ТОВ «Кищенці» У Комітеті наголошують, що прозора сплата податків агробізнесом є важливим фактором фінансової стабільності держави, особливо в умовах війни та відновлення економіки.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-kukurudzu-v-ukraini-prodovzuut-zrostati-cerez-strimuvanna-prodaziv-virobnikamihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-kukurudzu-v-ukraini-prodovzuut-zrostati-cerez-strimuvanna-prodaziv-virobnikamiFri, 06 Feb 2026 16:50:00 +0200articleТривалі морози ускладнюють автологістику та стримують продажі з боку фермерів, які чекають сприятливіших умов для продажів та відвантажень зерна, що призводить до подальшого зростання цін попиту в портах, повідомляє Украгроконсалт. Експортні ціни попиту на кукурудзу в Україні за тиждень виросли на 2-3 $/т до 207-211 $/т або 10200-10250 грн/т з доставкою до чорноморських портів через досить низьку пропозицію від фермерів. В Україні залишаються не зібраними близько 8% посівів кукурудзи, тому фермери очікують підвищення цін внаслідок недобору врожаю. Проте вже намолочено 29 млн т зернової, що перевищує минулорічний врожай 26,8 млн т. У січні Україна експортувала 2,9 млн т кукурудзи, з них в Туреччину – 625 тис. т, Італію – 606 тис. т, Іспанію – 280 тис. т, Єгипет – 239 тис. т, Туніс – 229 тис. т, але загалом у сезоні експортовано лише 8,8 млн т (порівняно з 12,86 млн т торік) із прогнозованих на 2025/26 МР 23 млн т (20 млн т у 2024/25 МР). Березневі ф’ючерси на кукурудзу в Чикаго вже два тижні торгуються на рівні 168 $/т (-3,5% за місяць) і поки не реагують на високі темпи експорту та заяви про можливе збільшення поставок до Китаю та Індії. У 2025/26 МР (станом на 30 січня) США експортували 32,6 млн т, що 50% перевищує минулорічні темпи, хоча й прогноз експорту на цей сезон збільшено порівняно з попереднім з 72,6 до 81 млн т. За даними AgRural, в Бразилії кукурудза першого врожаю зібрана на 10% площ (14% торік), а під другий урожай вже засіяно 13% площ (9% торік). Аналітики знову підвищують прогнози врожаю кукурудзи та сої. В Аргентині через посуху на кінець січня у доброму стані перебуває лише 46% посівів кукурудзи, хоча у грудні таких було 82%, тому аналітики знижують прогнози врожаю. Цього тижня очікуються дощі, які зменшать стрес для посівів та спекулятивний тиск на котирування. За інформацією операторів ринку, південнокорейська компанія Nonghyup Feed Inc. (NOFI) на міжнародному тендері 3 лютого придбала близько 134 тис. т (із запланованих 207 тис т) фуражної кукурудзи походженням зі США, ПАР або країн Південної Америки з поставкою до 10 червня 2026 р. за цінами 242,94-243,99 $/т C&F (+1,5 $/т за розвантаження в порту), які на 6-7 $/т нижчі, ніж були у січні, тому українським фермерам не варто розраховувати на зростання цін на кукурудзу навесні.https://www.agravery.com/uk/posts/show/vid-pola-do-klasu-ak-agrarii-vinniccini-investuut-v-agroosvitu-molodihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vid-pola-do-klasu-ak-agrarii-vinniccini-investuut-v-agroosvitu-molodiFri, 06 Feb 2026 14:25:00 +0200articleАграрний бізнес на Вінниччині дедалі активніше долучається до формування сучасної освіти в громадах. Один із таких прикладів — досвід аграрія з Вінниччини, учасника Всеукраїнської аграрної ради Павла Марущака, який підтримав упровадження курсу «Агросфера» у закладах освіти своєї громади. За його ініціативи та за підтримки Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) й освітнього методологічного центру «СвітОсвіт» курс уже реалізується в Устянському та Бершадському ліцеях, а також у Великокиріївській гімназії. У межах упровадження було підготовлено вчителів, забезпечено школи навчальними матеріалами та зроблено акцент на практичному навчанні й профорієнтації учнів. Як зазначає Павло Марущак, рішення підтримати «Агросферу» було усвідомленим і стратегічним. «Я зрозумів, що це потрібно і громаді, і моєму підприємству. Нам важливо показати молоді, як працює сучасне агро і що вони можуть реалізувати себе в Україні», — розповів аграрій. Курс «Агросфера» знайомить школярів не лише з основами сільського господарства, а й із тим, як аграрний сектор впливає на економіку країни, формування ВВП, розвиток технологій та інновацій. Окрема увага приділяється сучасним професіям, які сьогодні формують агросектор. За словами Павла Марущака, на початку навчання в дітей виникало багато запитань щодо змісту курсу та його практичної користі. Проте ситуація швидко змінилася після старту практичних занять. «Уже другий рік поспіль діти реалізовують власні проєкти: працюють із рослинами як елементами генетики, вчаться планувати бюджети, розуміти економіку та принципи заробляння коштів», — зазначає він. Особливу зацікавленість у школярів викликає знайомство з реальними умовами роботи агропідприємств. Учням демонструють, як змінюються професії в агросекторі: замість звичних спеціальностей з’являються нові — зокрема оператори автопілотних систем, фахівці з аналітики та цифрових технологій. «Сьогодні робота в агро — це не лише поле і не трактор. Це технології, ІТ-рішення та сучасне управління», — наголошує аграрій. Окрім цього, учні займаються вирощуванням городини за новими технологіями, розробляють елементи ландшафтного дизайну та отримують уявлення про можливості самореалізації в агросфері. Довідково: Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) оголосила про масштабування освітнього курсу «АГРОсфера» у 2026/2027 навчальному році. Планується впровадження курсу у 500 громадах і школах України, що дозволить залучити понад 15 000 школярів до вивчення сучасного агросектору та профорієнтації. Курс «АГРОсфера» реалізується вже шостий рік за підтримки освітнього методологічного центру «СвітОсвіт» на основі навчального підручника та методичних матеріалів. Він формує у школярів сучасне уявлення про аграрний сектор — від агротехнологій і цифрових рішень до переробки продукції, логістики та сталого розвитку. Упродовж 2022–2025 років курс успішно пройшли понад 5 тис. учнів. У 2025–2026 навчальному році «АГРОсфера» впроваджується у 200 закладах освіти в 19 областях України, де його вивчають близько 4 тис. школярів. Реалізацію курсу у громадах уже підтримують 30 аграріїв — учасників ВАР.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ponad-90-proektiv-dla-biznesu-ebrr-zbilsiv-investicii-v-ukrainu-do-eur29-mlrdhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ponad-90-proektiv-dla-biznesu-ebrr-zbilsiv-investicii-v-ukrainu-do-eur29-mlrdFri, 06 Feb 2026 12:45:00 +0200articleЄвропейський банк реконструкції та розвитку другий рік поспіль встановлює рекорди з виділення фінансування Україні: у 2025 році воно склало EUR2,9 млрд після EUR2,4 млрд у 2024 році, повідомляє Інтерфакс-Україна. "Енергетична безпека склала понад EUR1,2 млрд фінансування ЄБРР Україні у 2025 році… І другий рік поспіль понад 90% проектів та 57% його інвестицій були спрямовані на приватний сектор", – зазначається в інформації. Відповідно до неї, у 2025 році ЄБРР виділив рекордні EUR1,2 млрд через партнерські фінансові установи в Україні, включаючи EUR550 млн в рамках Програми сприяння торгівлі. Банк також надав EUR504 млн за програмами розподілу ризиків портфеля, що забезпечило нове кредитування українськими партнерськими фінансовими установи на суму до EUR1,6 млрд. Загалом з 2022 року ці програми дозволили надати понад EUR2,4 млрд нового кредитування в рамках 30 тис. субкредитів українським підприємствам, переважно малим та середнім підприємствам (МСП). Окрім того банк зосередився на підтримці розвитку навичок та зайнятості в Україні, що дозволило фінансовим установам-партнерам розробити спеціалізовані кредитні продукти, що мобілізують фінансування для ветеранів та підприємств, керованих ветеранами. Як зазначив журналістам перший віцепрезидент ЄБРР Грегорі Гайєтт, який перебував в Києві з візитом цього тижня, саме проблема кадрів та їх якості наразі виглядає найбільш важливою для компаній, навіть актуальнішою, аніж забезпечення їх електроенергією. У 2025 році в рамках програм з банками-партнерами ЄБРР підтримав для реінтеграції ветеранів 111 субкредитів на загальну суму EUR12,2 млн. За розрахунками ЄБРР, він є найбільшим постачальником послуги розподілу ризиків за кредитними портфелями поза державними програмами. ЄБРР наголосив, що збільшення фінансування України стало можливим за рахунок додаткових його форм та допомоги партнерів. Так у 2025 році це включало значні донорські гранти та торговельне фінансування на суму EUR600 млн, тоді як основні інвестиції ЄБРР склали рекордні EUR2,3 млрд. Згідно з релізом, загалом з моменту початку повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року банк виділив країні EUR9,1 млрд, у тому числі майже EUR3,3 млрд на енергетичну безпеку. За цей час ЄБРР мобілізував EUR3,4 млрд донорських коштів для України, включаючи нефінансовані гарантії, з яких EUR904 млн забезпеченого фінансування було підписано у 2025 році. Додаткові EUR20 млн було мобілізовано у 2025 році через багатосторонні донорські фонди, що дозволило інвестувати в різноманітні проекти по всій країні, зауважив ЄБРР.https://www.agravery.com/uk/posts/show/rekordnij-vrozaj-slabkij-eksport-ukrainskij-rinok-gorohu-zitknuvsa-z-krizou-zbutu-u-sezoni-202526https://www.agravery.com/uk/posts/show/rekordnij-vrozaj-slabkij-eksport-ukrainskij-rinok-gorohu-zitknuvsa-z-krizou-zbutu-u-sezoni-202526Fri, 06 Feb 2026 10:50:00 +0200articleСезон 2025/26 став парадоксальним для українського ринку гороху: рекордний врожай обернувся рекордними труднощами зі збутом. За підсумками сезону виробництво сягнуло 653 тис. т (+40% р/р) — найвищого рівня за останні 7 років, однак темпи експорту виявилися нетипово низькими для першої половини маркетингового року. Про це повідомляє Украгроконсалт. За липень–грудень 2025 року з України було експортовано лише 160 тис. т гороху (–34% р/р), що відповідає лише близько третини загального експортного потенціалу сезону. Для порівняння, у попередні роки до середини сезону реалізовувалося 60–70% обсягів. Така динаміка формує надлишок пропозиції всередині країни та посилює тиск на ціни. Традиційні драйвери попиту — Індія та Туреччина — практично випали з ринку, а очікуваний китайський напрямок поки не став масовим. На цьому тлі експортні ціни наприкінці осені знизилися до 260–270 дол./т CPT Одеса, що стало мінімумом за останній рік і стримує продажі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-agroeksport-es-zberigae-liderstvo-ale-blizkij-shid-stae-drugim-klucovim-napramkom-zbutuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-agroeksport-es-zberigae-liderstvo-ale-blizkij-shid-stae-drugim-klucovim-napramkom-zbutuFri, 06 Feb 2026 09:05:00 +0200articleАгропродукція й надалі залишається основою українського експорту, водночас його географія поступово диверсифікується. Про це повідомив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в інтерв'ю РБК-Україна. За його словами, у 2025 році загальний обсяг аграрного експорту України становив 22,6 млрд доларів, що дорівнює близько 56% усього експорту країни. Найбільшим торговельним партнером в агросекторі залишається Європейський Союз, однак його частка поступово зменшується. «ЄС залишається ключовим партнером, але експортна географія стає більш збалансованою. Якщо у 2024 році частка ЄС в агроекспорті становила 52,1%, то за підсумками 2025 року – вже 47,5%. Це означає, що зростає роль ринків Азії, Африки та Близького Сходу», – зазначив Тарас Висоцький. Одним із чинників зміни структури експорту стало повернення в червні 2025 року до квотного режиму торгівлі з ЄС, який діятиме і у 2026 році. За підсумками 2025 року експорт агропродукції до Євросоюзу скоротився на 2,1 млрд доларів порівняно з 2024 роком. Водночас на динаміку впливають і ринкові фактори – ціни та попит. Зокрема, на 40% скоротилась валютна виручка на кукурудзу,  попри те, що ця культура може експортуватися до ЄС без квотних обмежень. Паралельно Україна нарощує присутність на ринках Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії. Серед ключових напрямків – Індія, Китай, Південна Корея, Індонезія, Бангладеш і В’єтнам, а також країни субсахарської Африки та Центральної Азії. Ці ринки мають іншу економіку поставок, ніж в ЄС. Там м’якші вимоги, але більші цінові коливання. Ці підходи до розширення ринків чітко відображені в регіональному розподілі експорту. У 2025 році агроекспорт України: 10,7 млрд доларів – ЄС, 4,4 млрд доларів – Близький Схід, 2,8 млрд доларів – країни Африки, 1,7 млрд доларів – Південно-Східна Азія. Найбільшими окремими ринками збуту залишаються Єгипет, Нідерланди, Італія, Іспанія, Польща та Туреччина.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zaversila-sezon-cukrovarinna-2025-zavodi-virobili-172-mln-tonn-cukruhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zaversila-sezon-cukrovarinna-2025-zavodi-virobili-172-mln-tonn-cukruThu, 05 Feb 2026 16:50:00 +0200articleСезон переробки цукрових буряків в Україні офіційно завершився 1 лютого 2026 року, загальний обсяг виробництва цукру в країні склав 1,72 млн тонн, повідомила Національна асоціація виробників цукру "Укрцукор". Згідно з даними профільного об’єднання, 26 заводів, що входять до асоціації, виробили 1,64 млн тонн продукції. З урахуванням ще одного підприємства, що працює поза межами асоціації, сукупний показник сягнув 1,72 млн тонн. Попри суттєве скорочення площ під цукровим буряком — на 50 тис. га, або на 23% порівняно з попереднім роком, — обсяги виробництва цукру скоротилися лише на 4%, або на 80 тис. тонн. Голова асоціації "Укрцукор" Яна Кавушевська пояснила таку динаміку історично рекордними показниками врожайності та якості сировини. "Це пояснюється насамперед підвищенням урожайності цукрових буряків до рекордної для галузі позначки 58 т/га, покращенням технологічних характеристик, зокрема цукристості, яка цьогоріч склала 17,6%, а також операційним вдосконаленням на заводах. Усі ці чинники нівелювали вплив скорочення посівних площ", — зазначила Кавушевська. За даними асоціації, середній показник виходу цукру по галузі у 2025 році склав 15,17%, що майже на 1 відсотковий пункт перевищує показник 2024 року. Галузеве об’єднання також оголосило Топ-5 лідерів виробництва цукру у сезоні-2025, до яких увійшли "Радехівський цукор" — 32% від загального обсягу, "Астарта" (21%), "УКРПРОМІНВЕСТ-АГРО" (15%), Теофіпольський цукровий завод (6%), "АСПІК Груп" (5%). Як повідомлялося, цукрова галузь України залишається експортоорієнтованою, при цьому ключовим ринком збуту для українських виробників залишаються країни Європейського Союзу в межах встановлених квот.