Аграверіhttps://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://www.agravery.com/site/indexukMon, 02 Aug 2021 23:35:00 +0300Гречку цього року не досіяли багато господарств у західному регіоні Україниhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/grecku-cogo-roku-ne-dosiali-bagato-gospodarstv-u-zahidnomu-regioni-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/grecku-cogo-roku-ne-dosiali-bagato-gospodarstv-u-zahidnomu-regioni-ukrainiMon, 02 Aug 2021 23:35:00 +0300articleПро це повідомив Юрій Кулик, заслужений працівник сільського господарства України, директор з інноваційних технологій в рослинництві «Аграрний Центр Innovation», передає agrotimes.ua. «У сівозміні після озимого та ярого ячменю в більшості агропідприємств західного регіону сіють озимий ріпак. А протягом останніх кількох років, якщо дозволяє сівозміна та погодні умови, висівають ранньостиглу гречку і до жовтня отримують непоганий прибуток. Два врожаї з одного поля на рік», — розповідає аграрій. Звернемо увагу, що ціна на цю культуру з кожним роком стрімко зростає. Втім, цього року через аномальні температури в травні та червні, а також спеку в липні багато агровиробників не змогли досіяти гречку. Нагадаємо, з України експортовано 2,48 млн тонн зернових культур.Лохина та малина зрівнялися у цініhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/lohina-ta-malina-zrivnalisa-u-cinihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/lohina-ta-malina-zrivnalisa-u-ciniMon, 02 Aug 2021 22:20:00 +0300articleПро це повідомляє agrotimes.ua. «На найбільшому гуртовому фермерському ринку півдня України „Неждана“, що в селі Великі Копані на Херсонщині лохину пропонують по 100−110 грн/кг, малину — тільки по 100 грн/кг. У Польщі, куди експортується значна частина українських ягід, минулого тижня ціни на лохину провалювалися до 35−42 грн/кг, нині піднялися до 63−77 грн/кг. Тоді як ціни на малину в Європі — понад 100 грн/кг», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що високі ціни на ринку у Великих Копанях також і на інші ягоди: червоні порічки — по 40 грн/кг, смородина — по 65−70 грн/кг. Кісточкові теж у ціні: абрикоса — 53−43 грн/кг, персик — 25−35 грн/кг, черешні — 45−80 грн/кг. «Виноград потроху дешевшає, але доволі дорогий 50−65 грн/кг. Перші літні яблука „Білий Налив“ та „Ерлі Женева“ продаються за ціною від 9 до 15 грн/кг», — додали аналітики. Нагадаємо, на Харківщині запустили органічне господарство повного циклу.В Україні зростає виробництво морозиваhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zrostae-virobnictvo-morozivahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zrostae-virobnictvo-morozivaMon, 02 Aug 2021 21:03:00 +0300articleПро це повідомляє Держпродспоживслужба. «Чудово, що українські виробники демонструють зростання виробництва. Це позитивно впливає на економіку країни загалом. При цьому якість та безпечність продукції має бути на першому місці — саме про це ми говорили з профільною асоціацією», — розповідає Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби. За даними Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» найбільшими регіонами-виробниками морозива в Україні є такі області: Житомирська (54,1% від загального обсягу виробництва за 5 місяців 2021 року), Харківська (18,5%), Дніпропетровська (11,2%), Львівська (5,6%), Кіровоградська (4,5%). «В Україні виробляється понад 900 видів морозива. Структура асортименту така: з комбінованим складом — 55,4%, пломбір — 22,4%, вершкове — 11,3%, молочне — 1,8%, плодово-ягідне — 9,1%. Найбільш популярним морозивом в Україні залишається класичний пломбір, як в індивідуальній, так і сімейній упаковці (його купують більше 80% населення). Другим за частотою покупок виступає морозиво з фруктовими добавками (близько 40%)», — додали у відомстві. Зауважимо, що українці найчастіше купують морозиво у вафельному стаканчику. Другим за популярністю морозивом є ескімо на паличці. Крім того, поступово зростає кількість покупців органічного морозива. Також у числі трендів останніх років є зростання продажів морозива на вагу на вулиці та збільшення попиту на морозиво у великій «сімейній» упаковці — від 0,5 до 2 кг. Нагадаємо, у червні вартість мінімального продуктового кошика знизилася.За програмою «Доступні кредити 5-7-9%» видано 55,8 млрд гривеньhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/za-programou-dostupni-krediti-5-7-9-vidano-558-mlrd-grivenhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/za-programou-dostupni-krediti-5-7-9-vidano-558-mlrd-grivenMon, 02 Aug 2021 20:26:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства економіки України. «Із загальної суми 20,4 млрд грн видано на рефінансування попередньо отриманих позик, 7,2 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та 28,2 млрд грн в якості антикризових кредитів на поповнення оборотних коштів під 0%», — йдеться в повідомленні. Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (46%), торгівлі та виробництва (25%) та промислової переробки (17%). За регіональною класифікацією лідерами залишаються Львівська, Харківська, а також Київська області. «За останній тиждень банки-учасники програми „Доступні кредити 5−7-9%“ підписали 438 договорів на суму понад 1,3 млрд грн. Зокрема, майже 963 млн грн від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають антикризові кредити на поповнення оборотних коштів під 0%, а 175 млн грн — це видані уповноваженими банками угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів», — підсумували у міністерстві. Нагадаємо, законом щодо «інвестнянь» хочуть скористатися понад 25 інвесторів.Мінекономіки та ФДМУ протягом місяця підготують перелік об'єктів для приватизації на 2022/23 рокиhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-ta-fdmu-protagom-misaca-pidgotuut-perelik-obektiv-dla-privatizacii-na-202223-rokihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-ta-fdmu-protagom-misaca-pidgotuut-perelik-obektiv-dla-privatizacii-na-202223-rokiMon, 02 Aug 2021 19:11:00 +0300articleПро це повідомив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, на своєму каналі в Telegram. «Вже цього місяця стартує велика приватизація. Підготовку до аукціонів обговорили на нараді з головою Фонду державного майна Дмитром Сенниченком та міністром Кабінету міністрів Олегом Немчіновим», — написав Шмигаль. У Фонді доповіли, що за підсумками 2020 року доходи від приватизації склали 2,25 млрд грн. Цьогоріч від аукціонів планують залучити до державного бюджету до 12 млрд грн, що сумарно більше, ніж за останні 5 років. «Маємо також уже планувати наступні кроки. Тому дав завдання Мінекономіки спільно з Фондом держмайна протягом місяця підготувати перелік об'єктів для приватизації на 2022/23 роки», — підсумував очільник уряду. Нагадаємо, ФДМУ виставив «Радивилівський комбінат хлібопродуктів» на приватизацію.Микола Румянцев очолив Закарпатську митницюhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/mikola-rumancev-ocoliv-zakarpatsku-mitnicuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/mikola-rumancev-ocoliv-zakarpatsku-mitnicuMon, 02 Aug 2021 18:15:00 +0300articleПро це йдеться на Telegram-каналі Держмитслужби. «Призначити із 27 липня 2021 року Румянцева Миколу Олександровича на посаду начальника Закарпатської митниці, як переможця конкурсу, шляхом укладання контракту про проходження державної служби з посадовим окладом згідно зі штатним розписом митниці у розмірі 18 тис. гривень на місяць», — йдеться у наказі. Зауважимо, що Миколі Румянцеву встановлюють випробування на посаді керівника Закарпатської митниці строком на шість місяців. Додамо, що з 2006 по 2020 роки Румянцев працював у Службі безпеки України, починаючи з оперуповноваженого і до начальника підрозділу за різними напрямками діяльності, далі - на керівних посадах в ГУ ДФС м. Київ та Харківської області. Нагадаємо, в Україні запрацювала система моніторингу видачі дозволів на міжнародні автоперевезення.Українська та Польська залізниці обговорили питання розвитку вантажних залізничних перевезеньhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-ta-polska-zaliznici-obgovorili-pitanna-rozvitku-vantaznih-zaliznicnih-perevezenhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-ta-polska-zaliznici-obgovorili-pitanna-rozvitku-vantaznih-zaliznicnih-perevezenMon, 02 Aug 2021 17:42:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба АТ «Укрзалізниця». «Вже сьогодні спостерігається суттєве збільшення вантажних залізничних перевезень між країнами. Польща — давній та перевірений стратегічний партнер України. Спільними зусиллями ми робимо все можливе для розвитку залізничних перевезень та економік наших держав, і показники першого півріччя 2021 року є тому доказом», — розповідає Іван Юрик, в. о. голови правління АТ «Укрзалізниця». Так, за 6 місяців 2021 року загальний обсяг перевезень між двома країнами зріс на 22% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року — до 5,56 млн тонн. У загальному обсязі цих перевезень майже 73% складає експорт. За вказаний період він зріс на 13,6% — до понад 4 млн тонн. Найбільше залізничним транспортом у Польщу «Укрзалізниця» експортує з України залізну та марганцеву руду. Також Україна експортує, зокрема, мінбудматеріали, чорні метали та кольорову руду. «Обсяг імпортних перевезень між Україною та Польщею в січні-червні цього року зріс на 98%, до 740,6 тис. тонн, вхідні транзитні перевезення — на 94%, до 40,2 тис. тонн, вихідні — на 21,7%, до 734 тис. тонн. Попереду — тільки зміцнення наших відносин та спільний розвиток. Ми вже розпочали масштабні роботи з електрифікації дільниці Ковель-Ізов-Держкордон, що дозволить значно підвищити обсяги залізничних перевезень між нашими державами», — наголосив Юрик. Крім того, сторони обговорили питання розвитку контейнерних перевезень між країнами та оглянули ділянку широкої колії 1520, що пролягає у Волинській області з України в Польщу та дозволяє поїздам, не змінюючи візків, заїжджати на територію сусідньої країни. За 6 місяців 2021 року між країнами було перевезено 27,7 тис. контейнерів, що більше на 77,2% аналогічного періоду минулого року. Нагадаємо, в «Укрзалізниці» РНБО ініціює введення тимчасового керівництва.АМПУ має сплатити 22 млн гривень ТОВ «ГідроБуд Україна»https://www.agravery.com/uk/posts/show/ampu-mae-splatiti-22-mln-griven-tov-gidrobud-ukrainahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ampu-mae-splatiti-22-mln-griven-tov-gidrobud-ukrainaMon, 02 Aug 2021 17:00:00 +0300articleПро це повідомляє maritimebusinessnews.com.ua. «В обґрунтування позовних вимог „Гідробуд Україна“ посилається на неналежне виконання ДП „Адміністрація морських портів України“ своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором №301-В-ФДЛ-19 від 24 жовтня 2019 року в частині своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції», — йдеться в повідомленні. За матеріалами справи, 24 жовтня 2019 року між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-Лоцман» ДП «АМПУ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГідроБуд Україна» за результатами процедури публічної закупівлі було укладено договір №301-В-ФДЛ-19 про надання послуг з технічного обслуговування судноплавних каналів (Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу і Херсонського морського каналу) для підтримки у працездатному стані відповідно до паспортних характеристик шляхом днопоглиблення з транспортуванням вилученого ґрунту на звалище ґрунту. Нагадаємо, до кінця року буде завершена передача в концесію двох морпортів.МХП та Український фонд стартапів підписали меморандум про співпрацюhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/mhp-ta-ukrainskij-fond-startapiv-pidpisali-memorandum-pro-spivpracuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/mhp-ta-ukrainskij-fond-startapiv-pidpisali-memorandum-pro-spivpracuMon, 02 Aug 2021 16:36:00 +0300articleПро це повідомляє ukrinform.ua. «Меморандум закріплює наміри співпраці сторін щодо обміну інформацією про найкращі практики розбудови стартап-екосистеми. Також було домовлено про сприяння передачі відповідних знань і навичок, шляхом участі у спільних проєктах, подіях, зустрічах», — йдеться у повідомленні. МХП зможе взаємодіяти з низкою стартапів, діяльність яких допоможе вирішити виробничі питання, а також надасть можливість пошуку нових технологій для розвитку бізнесу МХП. «Ми йдемо шляхом світової практики, коли велика корпорація хоче й шукає шляхи співпраці зі стартапами. Я певен, що це надзвичайно корисно для нас, для нашої трансформації з сировинної в кулінарну компанію і маю надію, що наша співпраця допоможе інноваційній екосистемі нашої країни розвиватися, багатіти, створювати й залишати в Україні ще більшу кількість стартапів», — розповідає Микола Такзей. Крім того, Український фонд стартапів отримає доступ до експертів та менторів від МХП, які допоможуть стартапам валідувати свої гіпотези чи бізнес-моделі, а також отримають майданчики в МХП, на яких зможуть протестувати свої рішення. «Я сподіваюся, що МХП стане надійним партнером фонду і слугуватиме для окремих стартапів зручним та дієвим майданчиком для реалізації їхніх пілотних проєктів, а вже в найближчому майбутньому МХП розглядатиме ці стартапи в якості потенційного інвестора», — наголошує Павло Карташов. В МХП також підкреслили, що сторони планують спільно проводити заходи для розвитку стартап-екосистеми. Слід додати, що Український фонд стартапів є державним фондом, започаткованим за ініціативою Кабінету міністрів України. Місія фонду — сприяти створенню та розвитку технологічних стартапів на ранніх стадіях з метою підвищення їх глобальної конкурентоспроможності. У 2020 році Фонд став найбільшим інвестором в Україні, вже профінансувавши майже 200 стартапів на суму понад $5 млн. Нагадаємо, капіталізація МХП знизилась на 6,6%.Зі старту ринку землі здійснено понад 3,2 тис. земельних угодhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zi-startu-rinku-zemli-zdijsneno-ponad-32-tis-zemelnih-ugodhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zi-startu-rinku-zemli-zdijsneno-ponad-32-tis-zemelnih-ugodMon, 02 Aug 2021 16:07:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України. «Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 4327 нотаріусів. Всього заяв — 4848, із них погоджено 4268, в черзі на розгляд — 18, відмову отримали 562. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі», — йдеться в повідомленні. Нагадаємо, за перший місяць ринку землі середня ціна за український гектар складає 40 тис. грн.До кінця року буде завершена передача в концесію двох морпортівhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/do-kinca-roku-bude-zaversena-peredaca-v-koncesiu-dvoh-morportivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/do-kinca-roku-bude-zaversena-peredaca-v-koncesiu-dvoh-morportivMon, 02 Aug 2021 15:29:00 +0300articleПро це повідомив Олександр Кубраков, міністр інфраструктури, на своїй сторінці у Facebook. «У той час коли портова інфраструктура країн ЄС та інших наших сусідів дотується державою, ми роками не тільки не підтримували, але й забирали у держбюджет кошти, які мали б спрямовуватися на підтримку та розвиток інфраструктури. Внаслідок цього — ступінь зношеності портової інфраструктури досягнув рекордних 80%», — розповідає міністр. Тому Мінінфраструтктури ініціювало зміну дивідендної політики — зниження виплат від АМПУ та держстивідорів в держбюджет до рівня 30%. Зараз — це 80% від прибутку після сплати всіх податків. Такі зміни дозволять більше ніж на половину покрити потребу в капітальних інвестиціях, що дасть поштовх для розвитку міжнародної торгівлі та економіки в цілому. Також міністерство використовує різні сценарії взаємодії з інвесторами, найбільш пріоритетним з яких є концесія. «До кінця року буде завершена передача в концесію ДП „Стивідорна компанія „Ольвія““ та ДП „Херсонський морський торговий порт“. Наразі реалізація концесійної угоди ускладнена бюрократичними процедурами. Необхідно імплементувати міжнародний досвід, щоб спростити процес передачі об'єктів концесії інвестору», — додає Кубраков. Крім того, спільно з Офісом простих рішень триває робота з розробки комплексних дозволів на будівництво об'єктів портової інфраструктури та їх обслуговування. Це стане додатковим стимулом для виходу на українських ринок інвесторів. «Необхідні зміни також в орендне законодавство. Йдеться про подовження термінів оренди для наявних портових операторів, з метою додаткового інвестування. Зокрема, через недосконалість законодавства відомо про недоотримання близько $100 млн інвестицій в портову галузь», — коментує урядовець. Також впроваджується системний підхід — завдяки паралельному розвитку як портової, так і припортової інфраструктури державних стивідорів, зокрема залізничної та автомобільної: До кінця цього року буде проведена низка заходів з модернізації ДП «Морський торговельний порт „Южний“», одночасно з завершенням укладання та електрифікації залізничних колій дільниці Чорноморська-Берегова. Це значно збільшить пропускну спроможність держстивідора. Триває будівництво 5,3 км автодороги, що з'єднає М-28 Одеса-Южний з Одеським морським портом. Маршрут стане безкоштовною альтернативним до наявного, що проходить через територію приватної компанії. Реалізуються проєкти розвитку портової та залізничної інфраструктури в портах Чорноморська, Миколаєва, Маріуполя. Нагадаємо, ДП «Одеський порт» у липні отримає прибуток вперше за півроку.На Київщині овочева ферма відмовилася від органічної сертифікаціїhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-kiivsini-ovoceva-ferma-vidmovilasa-vid-organicnoi-sertifikaciihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-kiivsini-ovoceva-ferma-vidmovilasa-vid-organicnoi-sertifikaciiMon, 02 Aug 2021 15:04:00 +0300articleПро це повідомляє agrotimes.ua. «Дія наших сертифікатів закінчилася 31 грудня 2020 року, за рік до цього я розуміла, що не хочу продовжувати цей процес, перестала використовувати в комунікаціях словосполучення „органічний продукт“», — розповіла Анастасія Кладова, власниця фермерського господарства «Супергерой». Зауважимо, що фермери проговорювали з постійними клієнтами можливість відмови від сертифікації, отримали їх підтримку. «Мені було складно ухвалити рішення і відмовитися від органічного статусу. Багато років роботи і більше ніж сто тисяч гривень, витрачених на процес сертифікації, — це важливий аргумент продовжувати. Але зважений аналіз показав, що в нашій моделі немає сенсу в добровільній сертифікації. Це витрати, які моєму клієнтові не дають якісно нічого. Відсутність сертифіката не заважає мені використовувати технологію і вирощувати якісний продукт», — пояснює Кладова. Крім того, для її клієнтів важливо, у що упакований продукт, як вирощують і що залишають після себе, як ведуть комунікацію, які цінності транслюють і чи дотримуються їх самі. Нагадаємо, «Контінентал Фармерз Груп» будує сучасне картоплесховище з лінією мийки.Мінінфраструктури оголосило конкурс на посади директорів трьох морпортівhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/mininfrastrukturi-ogolosilo-konkurs-na-posadi-direktoriv-troh-morportivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/mininfrastrukturi-ogolosilo-konkurs-na-posadi-direktoriv-troh-morportivMon, 02 Aug 2021 14:23:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Мінінфраструктури. Міністерство інфраструктури України оголосило конкурс на зайняття наступних вакантних посад: Директора державного підприємства «Бердянський морський торговельний порт». Директора державного підприємства «Миколаївський морський торговельний порт». Директора державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт». Директора державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях». «Приймання заяв та необхідних документів від претендентів на участь у конкурсі дійсне протягом 15 календарних днів після дати оприлюднення оголошення про проведення конкурсу», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що на період проведення конкурсу та укладання контракту з переможцем, Олександра Медведика призначено в.о. директора ДП «Миколаївський морський торговельний порт». Також було призначено керівників двох філій ДП «Адміністрація морських портів України»: начальником адміністрації Маріупольського морського порту стане Сергій Гусаков; начальником адміністрації Миколаївського морського порту — Андрій Гранатуров. Нагадаємо, ДП «Одеський порт» у липні отримає прибуток вперше за півроку.ФДМУ виставив «Радивилівський комбінат хлібопродуктів» на приватизаціюhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fdmu-vistaviv-radivilivskij-kombinat-hliboproduktiv-na-privatizaciuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fdmu-vistaviv-radivilivskij-kombinat-hliboproduktiv-na-privatizaciuMon, 02 Aug 2021 13:50:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Фонду державного майна України. «„Радивилівське КХП“ має 10 земельних ділянок загальною площею 414,5 тис. га, на яких розташоване нерухоме майно площею близько 65 тис. м², серед якого зернові склади, магазини, елеватори, майстерні та інші виробничі приміщення», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що в рамках приватизації державних комбінатів хлібопродуктів це вже другий об'єкт, який буде виставлено на прозорий аукціон. «Ці активи мають чудовий інвестиційний потенціал — КХП створювалися як виробничі майданчики з ретельним вибором локацій та розвиненою логістичною інфраструктурою. Підприємства використовувалися як для переробки зерна на борошно або комбікорми, так і для зберігання чи перевалки продукції — КХП мають потужні елеватори та доступ до залізничних колій», — підсумували у фонді. Нагадаємо, приватизації «Дунаєвецького хлібокомбінату» та двох спиртзаводів увійшли у ТОП-5 аукціонів півріччя.На Херсонщині зафіксовано випадки захворювання на африканську чуму свинейhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-hersonsini-zafiksovano-vipadki-zahvoruvanna-na-afrikansku-cumu-svinejhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-hersonsini-zafiksovano-vipadki-zahvoruvanna-na-afrikansku-cumu-svinejMon, 02 Aug 2021 13:13:00 +0300articleПро це повідомляє ksza.ks.ua. «Рішенням регіональної комісії з питань ТЕБ та НС на території угідь НПП „Нижньодніпровський“ Дар'ївської тергромади та ТОВ НВО „Екофільтр“ Олешківської громади заборонено полювання та відвідування сторонніми особами. Також для недопущення поширення інфекції там проведуть заходи з депопуляції диких кабанів в епізоотичному вогнищі», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що представники районної державної адміністрації та органів місцевого самоврядування мають вжити попереджувальні заходи щодо недопущення розповсюдження на підвідомчій території африканської чуми свиней. Крім того, для оперативного виявлення нових фактів розповсюдження інфекції та швидкого реагування на такі випадки Департамент агропромислового розвитку ОДА спільно з Г У Держпродспоживслужби в області забезпечать моніторинг в зонах ризику можливого виникнення африканської чуми свиней на території Херсонщини. Нагадаємо, вітчизняні свинарі розробляють унікальні технології штучного інтелекту.Законом щодо «інвестнянь» хочуть скористатися понад 25 інвесторівhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zakonom-sodo-investnan-hocut-skoristatisa-ponad-25-investorivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zakonom-sodo-investnan-hocut-skoristatisa-ponad-25-investorivMon, 02 Aug 2021 12:40:00 +0300articleПро це він повідомив Денис Шмигаль, прем'єр міністр України, на своїй сторінці у Facebook. «Цього тижня на засіданні уряду затвердили порядок та методологію проведення оцінки інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями. Це ще один крок до повноцінної реалізації закону про „інвест-нянь“», — йдеться в повідомленні. На сьогодні є вже понад 25 інвесторів, які хочуть скористатися нормами закону та звернулися до UkraineInvest. Так, загальний обсяг їх проєктних інвестицій вже становить $1,7 млрд. Нагадаємо, уряд продовжує роботу у сфері покращення інвестиційного клімату в громадах.На Полтавщині планують розробити програму розвитку зрошення в областіhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-poltavsini-planuut-rozrobiti-programu-rozvitku-zrosenna-v-oblastihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-poltavsini-planuut-rozrobiti-programu-rozvitku-zrosenna-v-oblastiMon, 02 Aug 2021 12:08:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Полтавської ОДА. «Приємно бачити зацікавленість аграріїв у розвитку свого регіону і власного бізнесу, готовність конструктивно співпрацювати з державою та громадами. Торік в ОДА ми розглядали проблемні питання, які виникли під час поливного сезону з подачею води до водокористувачів. Щоб їх врегулювати, більш тісно почали взаємодіяти з офісом водних ресурсів і водокористувачами. Розуміємо, що затримка навіть у кілька днів може вплинути на сам результат», — розповідає Євген Греков, заступник голови облдержадміністрації. За його словами, взаємодія має бути не лише тісною, а й фактично щоденною. Важливо чітко розуміти вектор руху, щоб безпосередньо або модернізувати, або збудувати щось нове й залучати наявний потенціал потужностей, які дісталися в спадок від минулих часів. «Меліорація має корелювати з раціональним водовикористанням. На виконання доручення голови облдержадміністрації Олега Синєгубова Департамент агропромислового розвитку ОДА спільно з Регіональним офісом водних ресурсів розпочнуть роботу над проєктом програми розвитку зрошення в області», — коментує Греков. Таким чином, дуже важлива думка водокористувачів, аграріїв, які бачать перспективу ведення зрошувального землеробства. У ході розробки програми буде створено профільну робочу групу, яка розгляне всі пропозиції до проєкту документа. «Поки що державна програма з меліорації ще не прийнята, проте ми розпочнемо розробку обласної й за потреби вноситимемо до неї корективи. Стосовно державної підтримки, в Мінагрополітики озвучили, що по меліорації вона відбуватиметься за кількома напрямами. Перший — крапельне зрошення, яке стосується садівництва та ягідництва. Другий — 25% компенсації вартості обладнання й машин вітчизняного виробництва. До слова, в області є приклади успішної роботи української техніки, яка була отримана саме таким чином», — підкреслює Сергій Фролов, директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА. Починаючи з 2014 року спільними зусиллями із залученням коштів сільгосппідприємств, управління водного господарства й обласного екологічного фонду після 10 років консервації відновлена робота Градизької й Карпівської зрошувальних систем у Кременчуцькому районі. За останні роки спостерігається позитивна динаміка у використанні державних поливних систем, зокрема приріст площ поливу з використанням сучасної техніки збільшився з 372 до 4668 гектарів. «Працюють 7 насосних станцій, полив здійснюють 46 сучасних дощувальних машин. У перспективі розглядають відновлення Бабичівської й Максимівської зрошувальних систем», — зауважила Ірина Таран, в.о. начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області. Нагадаємо, концепція ВАР ляже в основу нового законопроєкту про операторів магістральних зрошувальних каналів.«Вінницька харчова фабрика» готує до запуску лінію з виробництва живого пиваhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vinnicka-harcova-fabrika-gotue-do-zapusku-liniu-z-virobnictva-zivogo-pivahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vinnicka-harcova-fabrika-gotue-do-zapusku-liniu-z-virobnictva-zivogo-pivaMon, 02 Aug 2021 11:31:00 +0300articleПро це повідомляє Vinbazar.com. «Новий продукт виготовлятимуть на обладнанні угорської компанії ZIP Technologies. Технолог постачальника також контролюватиме процеси на початкових етапах. Завдяки власним коштам та кредитним ресурсам побудували новий цех з виготовлення пива. На сьогодні вже отримали ліцензію на оптовий продаж. З 1 серпня пропонуватимемо „живе пиво“ вінничанам через роздрібні магазини та місцеві заклади харчування», — розповідає Любов Семенюк, директорка підприємства. На Вінниччині власного виробника до цього не було, а подібну продукцію завозили з інших регіонів. Для того, щоб утримувати колектив, наважилися на розширення асортименту та пошуку нового ринку збуту. «Лінія з виробництва вінницького пива цілком автоматизована та контролюється одним оператором. У місяць вироблятимуть до 80 тонн напою, але з часом об'єми планують збільшити. Поблизу заводу також відкриють фірмовий магазин», — зауважує Семенюк. До випуску готують 4 види пива під торговою маркою Barley&Hops: Преміум світле «Вінницьке»; Світле «Блонд-ель „Вінницький“»; Пшеничне світле «Вайсбір»; Напівтемне «Віденське». «Напій цілком натуральний та матиме термін придатності до 10 діб. Розливатимуть продукт в металеві кеги. Про роздрібну торгівлю у скляних пляшках на сьогодні не йдеться, але якщо „новинка“ сподобається споживачам, то на підприємстві обіцяють вивчити таку можливість. Ми пропонуватимемо здоровий, смачний, натуральний продукт. Орієнтуємося на Вінницьку область. Порівняно з іншими виробниками, які везуть пиво з сусідніх регіонів, ми зможемо менше витрачати на логістику», — пояснює директорка підприємства. Нагадаємо, за рік Україна збільшила експорт вина у 2 рази.На Дніпропетровщині вбили фермераhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-dnipropetrovsini-stalosa-zahlive-vbivstvo-fermerahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-dnipropetrovsini-stalosa-zahlive-vbivstvo-fermeraMon, 02 Aug 2021 10:58:00 +0300articleПро це повідомив Анатолій Гайворонський, заступник голови Всеукраїнського Конгресу фермерів, на своїй сторінці у Facebook. «Близько третьої ночі п’ятеро невідомих у балаклавах через відчинене вікно залізли до оселі фермера Володимира Ражди, 1954 року народження, зв’язали і почали душити удавкою. Давили лицем у подушку, викрикуючи „де гроші?“. Двоє кинулися до дружини фермера, інваліда праці після інсульту, і також накинули удавку. Катування фермера-ветерана і пограбування будинку тривали біля години, був відкритий сейф. Оселю бандити покинули миттєво, як і з’явилися», — йдеться в повідомленні. Після цього дружина змогла повідомити про трагедію родину сина, що живе неподалік, викликала «швидку допомогу» та поліцію. На жаль, медикам не вдалося врятувати Володимира Ражду — він помер до їхнього приїзду, причина «асфікція внаслідок задушення». «Родина, односельці і вся фермерська спільнота Придніпров'я глибоко сумують з приводу вбивства члена Ради Асоціації фермерів Криничанського району, депутата місцевої ради Володимира Ражди. Він сумлінно трудився головним інженером колгоспу, в експертно-технічному відділі „Південмашу“, у фермерському господарстві», — коментує Гайворонський. Наразі правоохоронці розслідують розбійний напад та вбивство фермера-ветерана, інформації про підозрюваних у скоєному поки що немає. Нагадаємо, на Херсонщині дощі принесли фермеру збитків на сім мільйонів гривень.На Харківщині запустили органічне господарство повного циклуhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-harkivsini-zapustili-organicne-gospodarstvo-povnogo-cikluhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-harkivsini-zapustili-organicne-gospodarstvo-povnogo-cikluMon, 02 Aug 2021 10:25:00 +0300articleПро це повідомляє jagodnik.info. «Підприємство взяло до уваги та не побоялося нещодавнього негативного досвіду з перевиробництвом малини і критичним падінням ціни. В той час як багато хто з ягідівників просто викорчовував плантації малини, тут у 2018 році заснували господарство. Кажуть, напрям може бути перспективним за декількох основних умов: органічна ягода, заморожування та великі обсяги продукції», — йдеться в повідомленні. Додамо, що ТОВ «Диво-ягода» розташоване в селі Дружба Красноградського району Харківської області. Господарство створене на цілинних землях і вже з січня 2019 року отримало сертифікацію як виробник органічної продукції, згодом і сертифікат «Органік Стандарт» на переробку та зберігання органічної ягоди. «Перед запуском підприємства протягом року я відвідував галузеві заходи, їздив у ягідні господарства, словом, детально вивчав тему. Здебільшого інформація подається в позитивному руслі, на практиці ж ми зіткнулися з труднощами, з мінливою кон’юнктурою ринку. Але від початку будували бізнес-модель саме навколо органічного напрямку, який і розвиваємо. У 2019 році, згідно з планом, побудували комплекс із заморожування ягоди, що охоплює етапи охолодження, заморожування, сортування та зберігання. Ми розуміли, що заморожена органічна ягода — експортний продукт, попит на який існує за кордоном», — пояснює Віталій Васильєв, директор ТОВ «Диво-ягода». За його словами, у процесі становлення випробували різні напрями збуту, зокрема свіжий внутрішній ринок, ритейл. Щороку якісь обсяги ягід продають у свіжому вигляді, залежно від цінової політики та фінансової складової підприємства. «Перспектива органічного вирощування малини в Україні існує для виробників хоча б середнього розміру враховуючи нашу бізнес-модель. Важливий нюанс, із яким стикається кожен виробник органічної ягоди, — низька врожайність, якщо порівнювати, наприклад, з конвекційним вирощуванням. З цим фактором не можна нічого вдіяти, адже сертифікація включає суворий контроль, використовувати можна лише допустимі для органічного землеробства препарати, сертифікат потрібно постійно підтверджувати», — підкреслює директор. Таким чином, ці заходи захищають органічного виробника. Можливе рішення — виробляти великі обсяги продукції та ставати більш привабливим для потенційних покупців, звідси й може формуватися рентабельність господарства. Якщо маєш маленький ягідник, говорити про прибуток в органіці складно. Зауважимо, що плантації «Диво-ягоди» починалися з 8 га ремонтантної малини та гектара суниці садової. Сьогодні тут уже збирають врожай з 16 га малинника і 2 га суниць. Для ремонтантної малини обов’язкове встановлення капітальної шпалери на другий рік. Суницю ж саджають на гряді висотою близько 20 см, вкритій чорною плівкою. Нагадаємо, у «Саду Буковини» планують експортувати яблука.