https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukTue, 01 Sep 2026 16:50:00 +0300https://www.agravery.com/uk/posts/show/sonasnik-na-mikolaivsini-zbiraut-iz-nizkou-vrozajnistu-cerez-posuhuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/sonasnik-na-mikolaivsini-zbiraut-iz-nizkou-vrozajnistu-cerez-posuhuTue, 01 Sep 2026 16:50:00 +0300articleНа Миколаївщні, в СГВК «Авангард» розпочали збирати соняшник. Наразі обмолотили поле з гібридом P64LE168 (Pioneer), отримавши урожайність 15 ц/га, передає «ПроАгро Груп». «Порівняно з іншими господарствами в нашому регіоні ніби й непоганий результат. Скажімо, дехто молотить цю олійну культуру з уржайністю 400-900 кг/га. Але під цей соняшник віддали поле після томатів. Тому очікували на вищі показники», – розповіла керівниця господарства Людмила Голуб.   За її словами, цьогоріч також посіяли гібрид Сурелі і його цвітіння та налив зерна припали на більш помірні температури, то сподіваються на кращий результат. Найголовнішими причинами невисокої врожайності соняшнику в області є передусім спека та посуха. Так, за словами Людмили Голуб, за період з серпня 2025 року по липень 2026 року випало лише 120 мм продуктивних опадів. Наразі вологи у ґрунті немає. До слова, через це відтерміновують і посівну ріпаку, можливо, розпочнуть сіяти цю озиму культуру після 10 вересня. «Ми подались на програму від Mercy Corps по впровадженню no-till у південних регіонах, яка спрямована на подолання наслідків війни, критичного дефіциту вологи та деградації земель. Пройшли відбір та виділили поле і будемо пробувати прямий посів та мінімальний обробіток», – додала Людмила Голуб.https://www.agravery.com/uk/posts/show/blokada-cornomorskogo-eksportu-prodovzue-pidijmati-svitovi-cini-na-zernohttps://www.agravery.com/uk/posts/show/blokada-cornomorskogo-eksportu-prodovzue-pidijmati-svitovi-cini-na-zernoTue, 01 Sep 2026 13:30:00 +0300articleМинулої п’ятниці, 28 серпня, котирування пшениці як на Чикаго, так і на Євронекст продовжили зростати. Ситуація з чорноморським експортом не покращується і наразі є основним фактором підтримки, передає «ПроАгро Груп». Грудневий ф’ючерс пшениці на СВОТ зріс на $8,5 й торгувався вже по 288,1 $/тонна. Водночас на EURONEXT в Парижі вартість аналогічного ф’ючерса зросла на $2,4 й зафіксувалась на рівні 255,3 $/тонна. За інформацією Barva Invest, унеможливлення нормальної роботи глибоководних портів обмежує експортний потік пшениці з України – поточна пропозиція значно перевищує логістичні можливості та наявний попит за усіма доступними шляхами збуту. На цьому тлі за зернову з вмістом білка 11,5% в дунайських портах пропонували 166-172 $/тонна DAP. На відміну від пшениці, котирування кукурудзи у п’ятницю на Чиказькій біржі продемонстрували стримане зростання – ринок очікує на подальше зниження оцінок стану посівів. Грудневий контракт зернової на біржі на СВОТ подорожчав  на $1,2 й торгувався  по 211,2 $/тонна. В Парижі листопадовий ф’ючерс додав у ціні значно більше – $4, подорожчавши до 314,2 $/тонна. На українському ринку активність торгівлі кукурудзою залишає бажати кращого, як і перспективи покращення ситуації з морським експортом. Попри загальне пожвавлення Дунайського напрямку, черга зерновозів на вивантаження зростає через часті та тривалі повітряні тривоги. В порту румунської Констанци на базисі DAP за зернову пропонували близько 250 $/тонна.https://www.agravery.com/uk/posts/show/tureccina-dostrokovo-zaprovadit-znizene-importne-mito-na-sonasnikhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/tureccina-dostrokovo-zaprovadit-znizene-importne-mito-na-sonasnikTue, 01 Sep 2026 10:50:00 +0300articleМіністерство торгівлі Туреччини ухвалило рішення про запровадження на період з 1 жовтня по 30 листопада п. р. зниженого мита у розмірі 12% при імпорті до країни насіння соняшнику. Про це повідомляється на сайті відомства. Як зазначається в повідомленні, вказане рішення прийнято з метою «належного управління ринками, запобігання спекулятивним коливанням цін, забезпечення безпеки поставок основних продуктів харчування та задоволення потреб країни за рахунок внутрішнього виробництва». В міністерстві також уточнили, що після завершення вищевказаного терміну, імпортне мито на олійну до 15 червня 2027 р. становитиме 20%. Також зауважується, що вказане рішення прийняте з урахуванням потенційних ризиків безпеки поставок та зростання цін на насіння олійного соняшнику через військову ескалацію в Чорноморському регіоні і посуху у Європі та погоджено з Міністерством сільського господарства Туреччини. Нагадаємо, що Туреччина традиційно запроваджує імпортне мито у розмірі 20% на період збирання власного врожаю олійної, але зазвичай воно діє в період з 20 листопада по 15 червня.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/derzprodspozivsluzba-ukraini-formue-pereliki-eksporteriv-kukurudzi-ta-soi-do-kitauhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/derzprodspozivsluzba-ukraini-formue-pereliki-eksporteriv-kukurudzi-ta-soi-do-kitauTue, 01 Sep 2026 09:05:00 +0300articleДержпродспоживслужба України продовжує формування переліків виробників та експортерів кукурудзи та сої, які планують поставляти свою продукцію до Китаю. Про це повідомила пресслужба відомства. Як уточнюється, наразі триває формування переліків місць зберігання, з яких планується експорт вказаних культур до КНР, а також осіб, які планують їх експорт. «Документи, які підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та місць зберігання кукурудзи та сої з метою включення осіб до вищевказаних переліків, надаються на електронну пошту [email protected] в термін до 15 жовтня п. р. для подальшого інформування Китайської Народної Республіки», - підкреслюється у повідомленні. Зразки заяв та список необхідних документів розміщено на порталі Держпродспоживслужби в розділі «Фітосанітарні вимоги країн».https://www.agravery.com/uk/posts/show/ozimij-ripak-v-enselko-vze-posiali-na-83-zaplanovanih-ploshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ozimij-ripak-v-enselko-vze-posiali-na-83-zaplanovanih-plosTue, 01 Sep 2026 08:20:00 +0300articleКомпанія «Енселко» (клстер «Кернел») вийшла на фінішну пряму із сівбою озимого ріпаку урожаю 2027 року. Про це повідомляє пресслужба компанії. «Із запланованих 14023 га озимого ріпаку вже засіяно 83% площ. Також проводимо ґрунтообробіток та сіємо сидеральні культури, які допомагають зберігати структуру й родючість ґрунту», – йдеться в повідомленні. Польові роботи тривають безперервно: поки одні культури достигають, під наступний урожай уже готується ґрунт і закладаються нові посіви – чітко, послідовно та за технологією.https://www.agravery.com/uk/posts/show/biznes-zaklikav-urad-vreguluvati-robotu-vodiiv-vantaznogo-transportu-cerez-ih-deficithttps://www.agravery.com/uk/posts/show/biznes-zaklikav-urad-vreguluvati-robotu-vodiiv-vantaznogo-transportu-cerez-ih-deficitMon, 31 Aug 2026 16:40:00 +0300articleВсеукраїнська аграрна рада (ВАР) спільно з провідними аграрними та харчовими асоціаціями України звернулася до прем’єр-міністра Сергія Корецького через критичний дефіцит професійних водіїв вантажного транспорту. Представники галузі закликають уряд тимчасово адаптувати правила контролю за режимом праці та відпочинку водіїв до умов воєнного стану. Як зазначають представники бізнесу у зверненні, дефіцит водіїв уже перетворюється на системне обмеження для внутрішньої логістики, виробничих процесів та експорту. Особливо гостро проблема постає під час збиральної кампанії, коли у стислі строки необхідно вивезти врожай з полів, доставити продукцію на елеватори, переробні підприємства, внутрішній ринок та до експортних маршрутів. «Повномасштабна війна одночасно збільшила потребу економіки в автомобільних перевезеннях і скоротила спроможність ринку їх виконувати», — наголошується у зверненні. Серед ключових причин ускладнення ситуації асоціації називають блокування та періодичні обмеження роботи морських портів, необхідність постійно змінювати маршрути, систематичні удари по логістичних центрах і транспортних підприємствах, а також руйнування елеваторів та складської інфраструктури. Через це збільшується довжина рейсів і кількість перевантажень, тоді як наявний автопарк скорочується. Додатковим фактором став дефіцит кваліфікованих водіїв, пов’язаний із виконанням мобілізаційних завдань держави. За оцінкою галузевих об’єднань, за нинішньої кількості водіїв та транспортних засобів бізнесу практично неможливо одночасно забезпечувати необхідний обсяг перевезень у визначені строки та повністю дотримуватися встановлених вимог щодо тривалості керування, перерв і відпочинку. «Це наслідок системного дефіциту людей та техніки, а не небажання бізнесу дотримуватися правил. Контрольні й штрафні заходи не відновлюють знищені автомобілі та не замінюють водіїв, але можуть спричинити додаткові простої, зрив постачання продовольства та інших товарів, втрати врожаю, скорочення експортної виручки та додаткове падіння ВВП», — йдеться у зверненні. ВАР та інші профільні асоціації пропонують Кабінету міністрів України ухвалити окрему постанову, яка на період воєнного стану тимчасово врегулює особливості контролю за режимами праці та відпочинку водіїв. Зокрема, запропонований проєкт передбачає до 1 березня 2027 року тимчасово припинити планові, позапланові та рейдові перевірки саме в частині дотримання вимог щодо тривалості робочого часу, часу керування транспортним засобом, обов’язкових перерв, щоденного та щотижневого відпочинку водіїв вантажного транспорту. Крім того, пропонується не витребовувати та не використовувати під час подальших перевірок дані тахографів, карт водіїв, роздруківки та інші документи обліку, що стосуються цього періоду. Підписанти звернення наголошують, що чинні правила вже передбачають окремі механізми адаптації до воєнних умов, однак вони не вирішують проблему гострого дефіциту водіїв та рухомого складу, спричиненого війною й системними ударами по цивільній транспортній інфраструктурі.    https://www.agravery.com/uk/posts/show/centr-demonstracii-sucasnih-tehnologij-zrosenna-stvorili-na-kiivsini-za-pidtrimki-uradu-ssahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/centr-demonstracii-sucasnih-tehnologij-zrosenna-stvorili-na-kiivsini-za-pidtrimki-uradu-ssaMon, 31 Aug 2026 13:35:00 +0300articleНа Київщині на базі організації водокористувачів (ОВК) “Сила Дніпра” за підтримки Уряду США, наданої через Програму АГРО, створили демонстраційний майданчик інноваційного зрошення. До ініціативи долучилась також Асоціація організацій водокористувачів.   На території обслуговування ОВК «Сила Дніпра» представлені сучасні рішення для зрошення від американських виробників, зокрема 19 дощувальних машин Valley, Zimmatic та 360RAIN, а також дизельні генератори, метеостанції, датчики вологості й програмне забезпечення для ефективного управління поливом. Обладнання забезпечує полив понад 4 тис га.   За словами голови ОВК ”Сила Дніпра” Андрія Мазура, майданчик інноваційного зрошення став результатом інвестицій українських агрокомпаній, що входять до складу ОВК «Сила Дніпра», та дофінансування від Уряду США через Програму АГРО, яка виконується американською компанією Chemonics. Він стане платформою для поширення сучасних технологій зрошення в Україні та обміну практичним досвідом між аграріями, експертами і постачальниками обладнання.   “Попри те, що країна має найбільшу меліоративну мережу в Європі, значна частина її інфраструктури потребує докорінного оновлення. На майданчику агровиробники зможуть ознайомитися з роботою техніки в польових умовах та обрати оптимальні технологічні рішення для своїх господарств, а дилери спільно з Асоціацією організацій водокористувачів проводитимуть для них демонстраційні заходи та навчання”, - розповів голова Асоціації Дмитро Кохан.   Він зауважив, що меліоративна реформа, яку впроваджує Уряд України за підтримки міжнародних партнерів ставить за мету посилити роль організацій водокористувачів та залучити приватні інвестиції в оновлення меліоративної інфраструктури. Зокрема Програма АГРО вже реалізувала 19 проєктів із модернізації меліоративних потужностей, які використовують організації водокористувачів, а також 8 державних водогосподарських організацій Держрибагентства.    “За оцінками Світового банку, відновлення та модернізація систем зрошення та управління водними ресурсами України можуть потребувати понад $12 млрд. Водночас цей процес відкриває можливості для впровадження найсучасніших технологій зрошення, що сприятиме підвищенню врожайності, ефективнішому використанню водних ресурсів та зміцненню продовольчої безпеки України. У свою чергу це створює перспективи для розвитку довгострокового партнерства між українським агросектором та американськими виробниками технологій”, - зазначив Дмитро Кохан.   Новий центр демонстрації технологій зрошення покликаний сприяти поширенню сучасних підходів до управління зрошенням та стимулювати подальші інвестиції у відновлення й модернізацію меліоративної інфраструктури України.    Довідка:   Асоціація організацій водокористувачів - об’єднання організацій водокористувачів, створене для координації зусиль агровиробників у розвитку зрошення та відновленні меліоративної інфраструктури, представництва й адвокації інтересів ОВК у діалозі з державою та партнерами. За підтримки Уряду США, наданої через Програму АГРО,  Асоціація реалізує проект зі зміцнення інституційної та технологічної спроможності організацій водокористувачів у впровадженні сучасних підходів в управлінні меліоративною інфраструктурою.   Програма з аграрного та сільського розвитку (АГРО), що фінансується Урядом США та впроваджується компанією Chemonics International, підтримує трансформацію аграрного сектору України на більш сучасну, орієнтовану на ринок і стійку галузь.  У межах Програми АГРО Сполучені Штати надають технічну експертизу та сучасне обладнання для відновлення зрошувальної інфраструктури, покращення правового середовища та підвищення стійкості й довгострокової продуктивності аграрного сектору України. Ініціатива також сприяє економічним та промисловим інтересам США, створюючи попит на технології американського виробництва в масштабному процесі відновлення аграрної галузі. ОВК «Сила Дніпра» об’єднує вісім агропідприємств Київської області та забезпечує зрошення понад 4 тис. га сільськогосподарських угідь. Водночас потенціал наявної меліоративної інфраструктури дає змогу збільшити площу поливу до 10 тис. га. Для реалізації цього потенціалу за підтримки Програми АГРО ОВК «Сила Дніпра» розпочала модернізацію меліоративної інфраструктури, інвестувавши понад 28 млн грн власних коштів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/fermeram-9-prifrontovih-oblastej-nadadut-rukavi-dla-timcasovogo-zberiganna-vrozau-startuvav-prijom-zaavok-u-darhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fermeram-9-prifrontovih-oblastej-nadadut-rukavi-dla-timcasovogo-zberiganna-vrozau-startuvav-prijom-zaavok-u-darMon, 31 Aug 2026 12:50:00 +0300articleАгровиробники дев’яти областей України безкоштовно отримають спеціальні рукави для зерна, щоб зберегти врожай 2026 року в умовах гострої нестачі складських потужностей. Ініціативу Міністерства аграрної політики та продовольства України реалізують Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест. Масштабну антикризову програму вдалося запустити завдяки фінансовій та ресурсній підтримці міжнародних партнерів: Європейського Союзу, Державного департаменту США, Уряду Канади та Фонду Говарда Г. Баффета. Умови участі та критерії відбору: Географія: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області. Масштаб господарства: агровиробники, які обробляють від 100 до 3 000 гектарів землі. Пріоритет надається підприємствам, чия інфраструктура зазнала пошкоджень через бойові дії. Рукави призначені виключно для зберігання власного врожаю зернових та олійних. Заявки приймаються через Державний аграрний реєстр (ДАР) з 28 серпня до 13 вересня 2026 року. Потреба в допомозі є критичною: у нинішньому сезоні аграрії планують зібрати близько 84,18 млн тонн зернових та олійних культур, тоді як уцілілі через війну сховища можуть вмістити лише 58,97 млн тонн. Уповільнення експорту додатково тисне на інфраструктуру – вже до листопада дефіцит потужностей для зберігання може сягнути 11 мільйонів тонн.  «Кожна тонна зерна, яку агровиробникам вдається зберегти, – це результат їхньої праці та інвестиція в наступний сільськогосподарський сезон. Нашим пріоритетом є забезпечення виробників необхідними інструментами, щоб захистити ці інвестиції та зберегти економічну життєздатність господарств. Ми вдячні нашим міжнародним партнерам за оперативну реакцію та об’єднання зусиль з Урядом задля надання конкретної підтримки агровиробникам саме тоді, коли вона найбільше потрібна», – наголошує Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Зерновий рукав – великий гнучкий полімерний мішок місткістю близько 200 тонн зерна – можна встановити безпосередньо на території господарства, створюючи додаткові потужності там, де стаціонарних сховищ немає або їх недостатньо. Завдяки цьому фермери зможуть уникнути вимушеного продажу врожаю за заниженими цінами. «Аграрний сектор України потребує рішень, які відповідатимуть швидкості та масштабу викликів, з якими він стикається. Тимчасове зберігання – одне з таких рішень. Його можна швидко впровадити безпосередньо в господарствах, зменшуючи нагальне навантаження на систему зберігання в умовах експортних і логістичних обмежень», – зазначила керівниця офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.https://www.agravery.com/uk/posts/show/zagroza-eskalacii-vijni-v-ukraini-pidstovhnula-svitovi-cini-na-psenicu-do-triricnogo-maksimumuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zagroza-eskalacii-vijni-v-ukraini-pidstovhnula-svitovi-cini-na-psenicu-do-triricnogo-maksimumuMon, 31 Aug 2026 10:50:00 +0300articleЦіни на пшеницю в Чикаго піднялися до найвищого рівня з липня 2023 року – у середу, 26 серпня, ф’ючерси на найближчий контракт зросли на 45 центів, до $7,30 за бушель. У четвер котирування зросли ще на 2,6% після стрибка на 6,4% напередодні. Від початку серпня пшениця подорожчала приблизно на 19%, пише «ПроАгро Груп». Різке зростання пов’язане з побоюваннями щодо подальшої ескалації війни росії проти України та нових перебоїв з експортом зерна через Чорне море. За даними Bloomberg, москва готується посилити удари по Україні, зокрема по інфраструктурі, після того як Кремль дійшов висновку, що переговори про мир зайшли в глухий кут. Україна й рф разом забезпечують понад чверть світового експорту пшениці, а порти й зернові термінали обох країн вже зазнали значних пошкоджень. «Ринок дуже стурбований логістичними обмеженнями у разі ескалації конфлікту», – прокоментував генеральний менеджер Advantage Grain Кріс Ніколау. Ситуація вже позначається на обсягах поставок. Україна цього сезону очікує падіння аграрного експорту більш ніж удвічі порівняно з попередніми оцінками, тоді як експорт російської пшениці у серпні може скоротитися більш ніж на 50% у річному вимірі. «Якщо ми не отримаємо вирішення проблеми в Чорному морі та покращення доступу до судноплавства без загрози його безпеці, зростання триватиме», – зауважив Ніколау.https://www.agravery.com/uk/posts/show/soa-ta-sonasnik-zajmut-bilse-posivnih-plos-v-ukraini-u-2027-rocihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/soa-ta-sonasnik-zajmut-bilse-posivnih-plos-v-ukraini-u-2027-rociMon, 31 Aug 2026 09:05:00 +0300articleВ Україні очікується подальше збільшення частки олійних культур у структурі посівних площ. Під час весняної посівної аграрії можуть віддавати більше площ під сою та соняшник, одночасно скорочуючи посіви кукурудзи. Про це  повідомив Agravery міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого спілкування з журналістами. «Очевидно, повернеться тенденція 2023–2024 років до зростання частки посівної площі олійних. У випадку ярих це соя і соняшник, де це можливо, і, відповідно, скорочення кукурудзи. Але про весняну посівну кампанію в конкретних цифрах говорити ще зарано». Щодо озимих культур, суттєвих змін площ під ріпаком у міністерстві не очікують. За попереднім прогнозом, вони залишаться приблизно на нинішньому рівні. «По озимому ріпаку не очікується скорочення. Чи буде збільшення площ? Суттєвого теж не буде, тому що ріпак починають сіяти приблизно з 5 серпня, а ситуація з експортом змінилася наприкінці липня. Тому тим, хто не планував його сіяти, дуже складно реально збільшити площі озимого ріпаку. Наш прогноз на сьогодні — площі залишаться незмінними». Інша ситуація складається з озимою пшеницею. У міністерстві вже очікують скорочення її посівних площ. Однією з ключових причин Висоцький назвав погіршення економіки виробництва пшениці через високу вартість логістики. «По озимій пшениці буде скорочення, але яке саме — поки що важко сказати. Щоб інформація була репрезентативною, ми почнемо збирати дані щодо посівної з вересня. На початку жовтня вже зможемо реалістично оцінити, яким було скорочення. Площі під пшеницею зменшаться через те, що за поточної вартості логістики в більшості випадків економіки виробника пшениці немає — вона просто збиткова». При цьому радикального падіння площ під пшеницею у міністерстві не прогнозують. Висоцький наголосив, що скорочення не буде дворазовим чи більшим. Остаточну оцінку структури озимих посівів Мінагрополітики очікує отримати вже під час проходження осінньої посівної кампанії.https://www.agravery.com/uk/posts/show/pidpriemstva-za-7-misaciv-narostili-virobnictvo-aec-na-265https://www.agravery.com/uk/posts/show/pidpriemstva-za-7-misaciv-narostili-virobnictvo-aec-na-265Mon, 31 Aug 2026 08:20:00 +0300articleУ січні-липні 2026 року в Україні виробили 7,6 млрд штук яєць від свійської птиці ‒ на 10,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року, передає «ПроАгро Груп». За даними Державної служби статистики, підприємства протягом семи місяців цього року виробили 4,3 млрд яєць, що на 26,5% перевищує показник аналогічного періоду 2025 року. Господарства ж населення скоротили виробництво на 5,7% проти січня-липня минулого року ‒ до 3,3 млрд штук яєць. У липні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої знизилися на 0,2%, при цьому найбільше подешевшали яйця – на 6%.https://www.agravery.com/uk/posts/show/fermeri-skorocuut-pogoliva-vrh-cerez-nizki-cini-na-molokohttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fermeri-skorocuut-pogoliva-vrh-cerez-nizki-cini-na-molokoSun, 30 Aug 2026 11:20:00 +0300articleЗростання собівартості виробництва молока-сировини, низькі закупівельні ціни та ймовірне подорожчання кормів посилюють тиск на молочне скотарство, повідомляє АВМ. У липні фермери скоротили поголів’я корів, а загалом за рік їх кількість в Україні зменшилася на 18%. За попередніми даними Держстату, станом на 1 серпня 2026 року в Україні утримувалося 1,75 млн голів ВРХ, у тому числі 932,6 тис. корів. За місяць поголів’я ВРХ скоротилося на 0,9%, або 15,9 тис. голів, корів — також на 0,9%, або 8,6 тис. голів. У річному вимірі падіння значно суттєвіше: кількість ВРХ зменшилася на 400 тис. голів, або 19%, а корів — на 208 тис., або 18%. Основне скорочення відбувається у господарствах населення. Станом на початок серпня там утримувалося 798,1 тис. голів ВРХ, у тому числі 539,8 тис. корів. За рік поголів’я ВРХ у присадибному секторі скоротилося на 35%, а корів — на 29%. Водночас промисловий сектор поки демонструє позитивну річну динаміку. На підприємствах утримується 953 тис. голів ВРХ та 392,8 тис. корів — відповідно на 3% більше, ніж торік. Проте вже у липні кількість корів на підприємствах зменшилася на 3,8 тис. голів, або 1%. На виробників тисне насамперед економіка молочного виробництва. Дорожче пальне збільшує витрати на логістику та заготівлю кормів. Обмежена пропозиція добрив і високі транспортні витрати також створюють передумови для подорожчання кормової бази. За таких умов поточні закупівельні ціни на молоко-сировину в кращому випадку дозволяють окремим господарствам працювати на межі рентабельності, а в гіршому — призводять до збитків. Це знижує зацікавленість фермерів у нарощуванні стада та стимулює вибракування худоби. Цю тенденцію підтверджує і статистика забою. У січні–липні 2026 року обсяги забою ВРХ становили 79,24 тис. т, що на 6% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У липні у промисловому секторі показник зріс ще на 2% порівняно з червнем. Додатковим викликом залишається війна: господарства прифронтових регіонів змушені релокувати стада до центральних та західних областей через постійну загрозу обстрілів. Водночас держава розширила підтримку будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів. Для агровиробників, які релокували підприємства з прифронтових територій, компенсацію вартості таких проєктів збільшено до 50%. Наразі будівництво тваринницьких комплексів реалізує 31 підприємство, яке потенційно може скористатися державною компенсацією.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cerez-zatori-na-sulini-znikaut-propozicii-na-perevezenna-z-ukrainskih-dunajskih-portivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cerez-zatori-na-sulini-znikaut-propozicii-na-perevezenna-z-ukrainskih-dunajskih-portivSat, 29 Aug 2026 08:20:00 +0300articleПропозиції щодо перевезення вантажів на невеликих суднах (coaster) із Рені та Ізмаїла фактично зникли з ринку вже другий тиждень поспіль, передає «ПроАгро Груп». Причина – гострий дефіцит доступного тоннажу та зростання ризиків виконання рейсів, повідомила CEO ASAP Agri та брокер Atria Brokers Крістіна Серебрякова. Ситуація значною мірою пов’язана із заторами на Сулінському каналі – ключовому маршруті для суден, що прямують до українських портів Дунаю. Станом на 25 серпня там очікували проходження понад 50 суден, тоді як у напрямку Рені та Ізмаїла щодня проходило лише 5–7 суден. За іншими оцінками, загальна кількість суден, що очікували доступу до українських портів, сягала близько 70. Через простої дорожчають і самі перевезення. За словами керівника відділу фрахтового брокериджу Atria Brokers Тараса Панасюка, кожна доба затримки обходиться приблизно у $5-8 тис. для судна, що додається до й без того високих ставок фрахту. Додатковим фактором залишається обмежена пропускна спроможність Сулінського каналу. За даними учасників ринку, фактичний рух у напрямку українських портів нині може становити лише 2-3 судна на добу. Ситуацію також можуть погіршити несприятливі погодні умови: під час масштабних заторів 2022-2023 років очікування проходження каналу іноді перевищувало місяць.https://www.agravery.com/uk/posts/show/perebudova-logistiki-moze-pidvisiti-sobivartist-aec-i-masa-ptici-na-10-15-souz-ptahivnikivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/perebudova-logistiki-moze-pidvisiti-sobivartist-aec-i-masa-ptici-na-10-15-souz-ptahivnikivFri, 28 Aug 2026 16:50:00 +0300articleЦіни на яйця в Україні за останні два тижні зросли майже вдвічі. Подальша перебудова логістики через пошкодження розподільчих центрів торговельних мереж може додатково тиснути на вартість продукції. Про це Delo.ua заявив виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. За його словами, виробники м’яса птиці та яєць прогнозують зростання собівартості продукції на 10–15% через необхідність перебудови доставки. Після ракетних ударів по розподільчих центрах торговельних мереж ритейл вимагає від постачальників доставляти продукцію безпосередньо до супермаркетів. Крім того, торговельні мережі пропонують перекласти на виробників до 100% ризиків втрати товару, пов’язаних із війною. Карпенко зазначив, що такі умови можуть призвести до подорожчання продукції, скорочення асортименту та зниження конкуренції на ринку. Виробник і ритейл будуть намагатися перекласти додаткові витрати на кінцевого споживача», — сказав він. Водночас, за словами представника галузі, купівельна спроможність українців знижується, тому залишається питання, чи зможуть споживачі платити більше за ті самі товари. Виробники іноді змушені зменшувати свою маржинальність, лише для того, щоб підтримувати споживання своєї продукції», — додав Карпенко.https://www.agravery.com/uk/posts/show/nbu-zbilsiv-granicni-stroki-rozrahunkiv-za-eksport-okremoi-agroprodukciihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/nbu-zbilsiv-granicni-stroki-rozrahunkiv-za-eksport-okremoi-agroprodukciiFri, 28 Aug 2026 15:05:00 +0300articleНаціональний банк України вніс зміни щодо граничних строків розрахунків за операціями з експорту окремих видів аграрної продукції. 25 серпня 2026 року Правління НБУ постановою № 97 виконало рекомендації Кабінету Міністрів України та внесло відповідні зміни до постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Що саме змінюється для агровиробників, пояснюють експерти Всеукраїнської аграрної ради у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів, який ВАР реалізує у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Зміни стосуються операцій з експорту товарів, що класифікуються за кодами УКТЗЕД 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514 та 2306. Для таких експортних операцій передбачені такі граничні строки розрахунків: 120 календарних днів — за операціями, здійсненими з 12 липня 2024 року до 30 червня 2026 року; 150 календарних днів — за операціями, здійсненими з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року; 120 календарних днів — за операціями, здійсненими з 1 вересня 2027 року. Отже, для експорту окремих видів агропродукції, здійсненого в період з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року, граничний строк розрахунків тимчасово збільшується до 150 календарних днів. До переліку товарів, яких стосуються зміни, входять зернові, насіння олійних культур, рослинні олії, макуха та інші залишки переробки рослинних жирів і олій. Зокрема, йдеться про пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, сою, ріпак, соняшник, соєву, соняшникову, сафлорову, бавовняну, ріпакову або гірчичну олії, а також макуху та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів і олій. Ознайомитися з повним оновленим дайджестом щодо змін граничних строків розрахунків можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1BX8nyQ9U5dtnYrkXvXfbo6D3hDFztJ4R/view?usp=share_link Нагадаємо, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР із практичними питаннями щодо роботи господарств. Консультації надаються, зокрема, з питань експорту, валютного регулювання, державної підтримки, кредитування, земельних відносин, бронювання, податкового обліку та інших напрямів діяльності агропідприємств. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://www.agravery.com/uk/posts/show/avtomobilnij-eksport-zernovih-fakticno-vtrativ-ekonomicnij-sens-visockijhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/avtomobilnij-eksport-zernovih-fakticno-vtrativ-ekonomicnij-sens-visockijFri, 28 Aug 2026 14:20:00 +0300articleАвтомобільний транспорт залишається найменшим каналом експорту української агропродукції через високу вартість логістики. У нинішніх умовах використовувати його для експорту зернових фактично економічно недоцільно. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого спілкування з журналістами. За його словами, з 1 по 26 серпня автомобільним транспортом було експортовано близько 80 тис. тонн аграрної продукції. При цьому половина цього обсягу — близько 40 тис. тонн — припадає на олію. «Автомобільний транспорт залишається найменшим каналом — це близько 80 тис. тонн. Із них близько 40 тис. тонн — це олія. Через високу вартість логістики говорити про автомобільний експорт зернових у нинішніх умовах фактично не доводиться», — пояснив міністр. Основними альтернативними каналами експорту залишаються залізниця та Дунай. Обсяги перевезень кожним із цих напрямків становлять близько 600 тис. тонн. Загалом з 1 по 26 серпня Україна експортувала 1,423 млн тонн зернових, олійних культур та продуктів їх переробки. Найбільше відставання від потенційних обсягів спостерігається саме у сегменті зернових: за цей період було експортовано 822 тис. тонн. «По зернових ми закриваємо всього 21% від потенційної потреби. Щодо олійних, олії та шротів, то там обсяги експорту плюс-мінус відповідають потребам на цей період. Тобто на поточний момент найбільше просідання ми бачимо саме по зернових», — зазначив Висоцький. За підсумками серпня в міністерстві очікують, що обсяг експорту може сягнути близько 1,7 млн тонн. У вересні потенціал альтернативних логістичних маршрутів оцінюється вже до 2 млн тонн. «Ми прогнозували, що у вересні альтернативними шляхами потенційно можна буде вийти на 2 млн тонн. Поточна ситуація розвивається відповідно до прогнозу, який ми сформували наприкінці липня. Це підтверджує реалістичність оцінки можливостей існуючих альтернативних маршрутів», — наголосив міністр.https://www.agravery.com/uk/posts/show/dostupni-krediti-5-7-9-463-mlrd-grn-uze-zaluceno-agrariami-cogo-rokuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/dostupni-krediti-5-7-9-463-mlrd-grn-uze-zaluceno-agrariami-cogo-rokuFri, 28 Aug 2026 13:30:00 +0300articleПрограма «Доступні кредити 5-7-9%» залишається головним фінансовим інструментом підтримки аграрного сектору України. Станом на 27 серпня  6 864 агропідприємства залучили 46,29 млрд грн за цією державною програмою. Це показує високу ефективність пільгового фінансування і дієвість програми у непростих макроекономічних умовах. Найактивніше програмою «5-7-9%» скористалися у таких регіонах-лідерах: Одеська область – 6,14 млрд грн для 817 агропідприємств. Київська область – 4,49 млрд грн для 577 агропідприємств. Кіровоградська область – 4,26 млрд грн для 817 агропідприємств. Вінницька область – 4,12 млрд грн для 731 агропідприємства. Харківська область – 3,17 млрд грн для 402 агропідприємств. Загалом з початку року 11 887 агропідприємств залучили понад 105,63 млрд грн кредитних ресурсів за всіма програмами фінансування. У 2025 році 15 574 агрогосподарства отримали 131,47 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. За державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» було профінансовано 7 978 господарств на суму 53,76 млрд гривень. Довідково. Програма «Доступні кредити 5-7-9%» спрямована на стимулювання мікро-, малого та середнього бізнесу через здешевлення кредитних ресурсів за рахунок державних компенсацій або державних гарантій. Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн грн. Кредитування надається за процентними ставками згідно з умовами програми та чинними кредитними договорами.https://www.agravery.com/uk/posts/show/nbu-zbilsiv-termin-povernenna-valutnoi-virucki-vid-eksportu-zernovih-ta-olijnihhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/nbu-zbilsiv-termin-povernenna-valutnoi-virucki-vid-eksportu-zernovih-ta-olijnihFri, 28 Aug 2026 10:50:00 +0300articleНаціональний банк України тимчасово збільшив до 150 днів граничні строки розрахунків за експортом аграрної продукції згідно з отриманими пропозиціями від уряду України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2026 року № 833-р «Про внесення змін до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2019 р. № 76»). Про це повідомляється на сайті регулятора. «Ураховуючи результати проведених консультацій із Міністерством аграрної політики та продовольства України і представниками підприємств аграрного сектору, НБУ збільшує зі 120 до 150 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306 (зернові культури, насіння олійних культур, рослинні олії та побічні продукти їх переробки). Такий строк розрахунку буде застосовуватися до операцій, здійснених у період з 01.07.2026 р. до 31.08.2027 р. включно», - йдеться в повідомленні. Як зазначили в НБУ, унаслідок посилення російських ударів по об’єктах портової інфраструктури та цивільних суднах у липні 2026 року виникли проблеми з морською логістикою. Через це тривалість транспортування товарів іншими шляхами збільшилася, а чинний граничний строк розрахунків став об’єктивно недостатнім для експорту аграрної продукції. «Тимчасове збільшення граничних строків розрахунків підтримає українських експортерів, мінімізує ризики порушення ними валютного законодавства та сприятиме збереженню експортного потенціалу аграрного сектору без створення ризиків для макрофінансової стабільності», - підкреслюється в повідомленні.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-skorotiti-posivni-plosi-na-5-7-mln-ga-cerez-finansovu-krizu-agrariiv-minagropolitikihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-skorotiti-posivni-plosi-na-5-7-mln-ga-cerez-finansovu-krizu-agrariiv-minagropolitikiFri, 28 Aug 2026 09:05:00 +0300articleЧерез систематичні атаки на портову та логістичну інфраструктуру Великої Одеси український агросектор стикається з дефіцитом потужностей для зберігання врожаю та ризиками скорочення посівних площ. Щоб мінімізувати наслідки кризи для українських аграріїв і глобальної продовольчої безпеки, Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з продовольчими структурами ООН посилюють програму підтримки сільгоспвиробників. Питання оперативного реагування та координації донорської допомоги обговорили під час робочої зустрічі за участю Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, Координатора системи ООН в Україні Матіаса Шмале, а також керівництва Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і Всесвітньої продовольчої програми (ВПП). «Перед нами стоять два ключові завдання. Перше – запобігти псуванню вже зібраного врожаю та забезпечити можливості для його зберігання. За нашими розрахунками, дефіцит потужностей може сягнути вже цієї осені 11 мільйонів тонн, а потреба у фінансуванні цього напряму становить 44 мільйони доларів США. Друге, не менш критично важливе завдання, – забезпечити аграріїв обіговими коштами. Навіть якщо зерно вдається зберегти у рукавах, господарства мають щомісяця покривати операційні витрати та виплачувати заробітну плату. Найбільший виклик сьогодні – компенсація відсоткових ставок за кредитами. Якщо ми не підтримаємо фінансову стійкість аграріїв, існує ризик скорочення посівних площ під майбутній урожай на 5–7 мільйонів гектарів», – наголосив Тарас Висоцький. З метою підтримки пільгового кредитування аграріїв Україна вже направила офіційне звернення до Європейського Союзу щодо виділення 220 мільйонів євро на компенсацію відсоткових ставок за банківськими позиками. «Ми провели цю зустріч, щоб чітко підтвердити: ООН чує запит України та готова посилювати підтримку. Наше головне завдання зараз – оперативно мобілізувати ресурси, надати необхідне обладнання та задіяти наявні гуманітарні інструменти, щоб якнайшвидше допомогти агросектору подолати нинішні виклики», – запевнив Координатор системи ООН в Україні Матіас Шмале. ФАО, ВПП спільно з іншими міжнародними донорами висловили готовність надати українським фермерам до 10 000 зернових рукавів, а також модульні сховища. Керівниця ФАО Шахноза Мумінова поінформувала, що перші поставки тимчасових зернових рукавів за підтримки міжнародних донорів очікуються вже найближчим часом. Близько 60% усіх потужностей тимчасового зберігання планують спрямувати до прифронтових та найбільш постраждалих регіонів. Паралельно ФАО розробляє спеціальні інструменти підтримки для малих і середніх господарств, які мають обмежений доступ до традиційного банківського фінансування. Учасники зустрічі зазначили, що переговори вже перейшли від загальних домовленостей до обговорення технічних аспектів. Найближчим часом відбудеться серія консультацій між донорами та міжнародними партнерами, щоб узгодити чіткий механізм збору та обробки заявок від українських фермерів, деталізувати регіональні потреби та сформувати конкретний пакет допомоги. Окремою важливою темою переговорів стала готовність структур ООН активніше долучатися до розв’язання системних проблем, спричинених війною, та подолання її наслідків. Представники ООН підтвердили готовність оперативно реагувати на надзвичайні запити України, мобілізувати ресурси міжнародної спільноти та розширювати оперативну допомогу й підтримувати Україну у подоланні гуманітарних та економічних викликів. Зі свого боку Україна підтвердила відданість своїм міжнародним зобов’язанням і продовженню гуманітарної ініціативи «Food from Ukraine», залишаючись одним із ключових гарантів світової продовольчої безпеки. За підсумками зустрічі сторони погодили спільний алгоритм дій для залучення додаткового донорського фінансування від міжнародних фінансових інституцій, зокрема Світового банку, а також приватних гуманітарних фондів. Основою для залучення ресурсів стануть аналітичні розрахунки Мінагрополітики.https://www.agravery.com/uk/posts/show/polska-logistika-ne-gotova-do-zrostanna-tranzitu-ukrainskogo-zerna-frontier-logisticshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/polska-logistika-ne-gotova-do-zrostanna-tranzitu-ukrainskogo-zerna-frontier-logisticsFri, 28 Aug 2026 08:20:00 +0300articleТранзит українського агроекспорту в Польщі наразі обмежують три фактори - наявність потужностей для зберігання сипучих вантажів і перевалки контейнерів у портах, доступність спеціалізованих вагонів, а також пропускна здатність прикордонних переходів. Про це заявив власник та голова правління компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський, повідомила пресслужба УКАБ. За словами експерта, після початку повномасштабного вторгнення й блокування портів у 2022 р. польські інвестори розширили портову інфраструктуру, додавши близько 250 тис. тонн потужностей для зберігання. Теоретично це дозволяло б обробляти 6-8 млн тонн українського експорту. Проте коли у 2024-2025 рр. українські вантажі повернулися до портів Великої Одеси, ця інфраструктура залишилася без роботи. Аби уникнути збитків, польські компанії переорієнтувалися на інші вантажі. «Як наслідок, вільних потужностей для накопичення великих партій зерна (суднами від 30 тисяч тонн) у польських портах наразі фактично немає. Для можливого рішення Frontier Logistics ініціює проєкт будівництва спеціалізованого термінала та шукає українських співінвесторів для створення своєрідного "страхового поліса" для агроекспорту», - сказав Б. Пенчковський. Другою суттєвою проблемою є гостра нестача спеціалізованих вагонів-хоперів. Польська логістика історично не мала потреби у великій кількості таких вагонів: якщо у 2022 р. державний перевізник мав близько 200 зерновозів, то сьогодні загальний парк разом із приватним становить близько 800 одиниць, що є «краплею в морі» від реальної потреби. Тому Б. Пенчковський закликав українських партнерів не уникати альтернатив і ширше використовувати напіввагони зі спеціальними тентами, а також сипучі контейнери. Досвід компанії підтверджує надійність цього методу без жодних втрат чи скарг на зниження якості.  «Третій виклик – це пропускна здатність кордонів, яка загалом використовується нижче свого потенціалу через нерівномірне навантаження. На одному з найпопулярніших переходів утворилася віртуальна черга з понад 50 потягів, оскільки 80% пропускної здатності там займає імпорт пального. Щоб збільшити транзит зерна, необхідно виділити більше графіків саме для агровантажів. Водночас інші пункти пропуску працюють не на повну потужність і здатні обробляти втричі більше. Рішення лежить у перенаправленні частини потягів з перевантажених напрямків на вільні», – резюмував експерт.