Аграверіhttps://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://www.agravery.com/site/indexukSun, 23 Jan 2022 08:04:00 +0200З України експортували 36 млн тонн зернаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-ukraini-eksportuvali-36-mln-tonn-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-ukraini-eksportuvali-36-mln-tonn-zernaSun, 23 Jan 2022 08:04:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 16,5 млн тонн; ячменю — 5,3 млн тонн; жита — 148,9 тис. тонн; кукурудзи — 13,7 млн тонн. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 62,1 тис. тонн, що на 20,7 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР. Нагадаємо, Індонезія акредитувала українські лабораторії для безперебійного експорту вітчизняної агропродукції.OpenDairy запускає цифровий ринок для торгівлі молочними продуктамиhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/opendairy-zapuskae-cifrovij-rinok-dla-torgivli-molocnimi-produktamihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/opendairy-zapuskae-cifrovij-rinok-dla-torgivli-molocnimi-produktamiSat, 22 Jan 2022 16:35:00 +0200articleПро це повідомляє dairyreporter.com. «Покупці можуть подавати свої вимоги та специфікації, а система платформи з'єднуватиме їх з відповідними постачальниками для кожного продукту. Продавці можуть завантажувати свої пропозиції, щоб покупці з усього світу могли переглядати пропозиції та реагувати на них. Для надання повного спектру послуг користувачам платформи, компанія надає інтегровані логістичні та фінансові послуги», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що OpenDairy співпрацює з фінансовими та кредитними компаніями, щоб гарантувати швидку оплату продавцям, а покупцям подовження термінів оплати. Платформа також має інтегровані функції фінансування. OpenDairy співпрацює з експертами з логістики та транспортування, щоб обробляти безпосередньо через платформу всі транспортні документи, необхідні клієнтам для роботи. «Централізоване управління замовленнями на платформі також дозволяє робити всі процеси простими та прозорими. Система дозволяє покупцям і продавцям виконувати свої замовлення в режимі реального часу для отримання більш точної логістичної інформації. Користувачі можуть оцінювати один одного після транзакції, і ця інформація оприлюднюється», — розповідають розробники. Додамо, що ідея оцифрувати бізнес торгівлі молочними продуктами виникла у засновників Хенка де Вейєра та Мартійна Гоедхарта, обидва з яких працювали трейдерами в Hoogwegt — одній із найбільших компаній у цьому секторі — протягом десяти років. «Час, який ми пропрацювали у галузі, показав нам, що є серйозна потреба в прозорості на кожному етапі торгового процесу. Настав час для інновацій, і ми знаємо, що єдиний спосіб досягти цього — оцифрувати весь процес від початку до кінця», — пояснює Хенк де Вейєр. Крім того, під час пілотної фази в 2021 році через платформу було здійснено численні операції між покупцями та продавцями по всій Європі. У 2022 році компанія очікує досягти обсягу торгівлі в 40 тис. тонн, в основному це сухе молоко та вершкове масло. Нагадаємо, на торгах GDT ціни на вершкове масло і сир оновили історичні максимуми.В Україні проведуть презентацію основної державної топографічної карти масштабу 1:50000https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-provedut-prezentaciu-osnovnoi-derzavnoi-topograficnoi-karti-masstabu-150000https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-provedut-prezentaciu-osnovnoi-derzavnoi-topograficnoi-karti-masstabu-150000Sat, 22 Jan 2022 14:07:00 +0200articleПро це інформує прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України. «Надання доступу користувачам та використання ними основної державної топографічної карти забезпечить єдину картографічну основу для держателів геопросторових даних на центральному та місцевому рівні», — розповів Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Зазначається, що це дозволить уникнути несумісності картографічної основи та сприятиме створенню наборів геопросторових даних та їх інтеграції в національну інфраструктуру геопросторових даних. «У майбутньому Держгеокадастром передбачається організація топографічного моніторингу зазначеної карти, що дасть можливість використовувати її як надійне, офіційне, державне джерело топографічних даних для всієї території України, у тому числі для територіальних громад», — пояснює Дзьоба. З метою презентації результатів створення основної державної топографічної карти Держгеокадастром 27 січня 2022 року заплановано проведення відкритої онлайн ZOOM-конференції на тему «Роль та місце основної державної топографічної карти масштабу 1:50 000 для реалізації національної інфраструктури геопросторових даних». Під час проведення ZOOM-конференції будуть презентовані особливості створення та оновлення основної державної топографічної карти, можливості її використання та практичного застосування у майбутньому. Нагадаємо, після запровадження ринку землі інвестиції в агросектор зросли на 30%.Власне виробництво крупи рисової в Україні становить лише 35%https://www.agravery.com/uk/posts/show/vlasne-virobnictvo-krupi-risovoi-v-ukraini-stanovit-lise-35https://www.agravery.com/uk/posts/show/vlasne-virobnictvo-krupi-risovoi-v-ukraini-stanovit-lise-35Sat, 22 Jan 2022 12:40:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Національної академії аграрних наук України. «В останні роки площі вирощування рису в Україні були у межах 11,2−12,7 тис. га з незначним зниження в останні два роки через низьку ціну імпортного рису та зростання вартості матеріальних ресурсів. Виробництво цієї культури в середньому за останні три роки становило 61,5 тис. тонн зерна, при цьому експорт у 2020 році становив 112,2 тис. тонн крупи рисової шліфованої. Таким чином, власне виробництво крупи рисової в Україні становить біля 35%, що свідчить про значну імпортозалежність галузі», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що в Україні рис вирощується на рисових зрошувальних системах із застосуванням зрошення за типом «постійного затоплення», тобто водний режим має промивний характер з усіма наслідками — вимивання у підґрунтові води водорозчинних сполук, у тому числі і добрив, зокрема азотних. У ґрунтах рисових чеків активно відбуваються процеси нітрифікації та денітрифікації, що приводить до непродуктивних втрат азоту, забруднення водних джерел та збільшення викидів парникових газів в атмосферу. «Проведені науковцями Інституту рису НААН дослідження підтверджують, що застосування інгібіторів нітрифікації у рисівництві дозволяє зменшити вилуговування нітратів на 16%, обсяги викидів оксиду азоту на 51%, а їхнє застосування у системі удобрення рису забезпечує отримання додаткового врожаю у межах 1,2 т/га, або 8,4 тис. грн/га», — підкреслюють у НААН. Крім того, окремим є питання відсутності на українському ринку рисової крупи ароматичних сортів вітчизняної селекції, тому в інституті розпочато роботу зі створення вітчизняних ароматичних сортів рису. З цією метою у рамках міжнародної співпраці до селекційного процесу залучено 13 зразків рису з групи Basmati, отриманих з колекції Міжнародного інституту рису (IRRI). Отримано 5 гібридних популяцій, які будуть використано для наступного цільового добору. «Подальші наукові дослідження у галузі рисівництва потребують вирішення ряду завдань. Актуальними залишаються питання щодо реалізації створених інноваційних рішень у практичній сфері рисівництва, невирішеною залишається проблема засміченості червонозерними формами насіннєвих та товарних посівів, збільшується відсоток вирощування незареєстрованих сортів іноземної селекції», — наголошують у відомстві. Разом з тим, висока імпортозалежність внаслідок втрати рисових систем та зменшення через це валового виробництва продовжує негативно впливати на рівень внутрішніх цін на продукцію рисівництва. Також залишається недостатнім рівень співпраці вчених у питаннях міжнародного співробітництва у сфері селекції та технологій, а також взаємодії з країнами-виробниками рису щодо торгівлі насінням рису. Нагадаємо, зміна клімату спричинить зниження врожайності усіх сільгоспкультур на 20−25%.З початку роботи ринку землі укладено 82,8 тис. земельних угодhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roboti-rinku-zemli-ukladeno-828-tis-zemelnih-ugodhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roboti-rinku-zemli-ukladeno-828-tis-zemelnih-ugodSat, 22 Jan 2022 10:27:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України. «Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5431 нотаріусів. Всього заяв — 6093, із них погоджено 5400, відмову отримали 693. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі», — підкреслили у міністерстві. Нагадаємо, на аукціон виставлено 26 земельних ділянок ТОВ «Група компаній Земельний Капітал».Одеські аграрії збільшили виробництво агропродукції на 90%https://www.agravery.com/uk/posts/show/odeski-agrarii-zbilsili-virobnictvo-agroprodukcii-na-90https://www.agravery.com/uk/posts/show/odeski-agrarii-zbilsili-virobnictvo-agroprodukcii-na-90Sat, 22 Jan 2022 09:12:00 +0200articleПро це свідчать дані Державної служби статистики. У 2021 році зростання виробництва агропродукції по Україні зростання склало 14,4%, у порівнянні з 2020 роком. Збільшення цих показників відбулось за рахунок зростання виробництво продукції рослинництва на 19,9%. Однак, виробництво продукції тваринного походження зменшилось на 4,4%. Зауважимо, що в Україні найбільше зростання виробництва агропродукції показали Миколаївська область — +42,6% та Кіровоградська область — +40,8%. Нагадаємо, на Херсонщині врожай озимих під загрозою вимерзання.Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (17.01.2022-21.01.2022)https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-17012022-21012022https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-17012022-21012022Sat, 22 Jan 2022 08:00:00 +0200articleВітаю, любі! Тільки й балачок на тижні, що про зростання цін на харчі та регулювання їх державою. Врожай рекордний, а продукти дорогі. Все через інфляцію? І через неї також. Буквально на днях Національний банк України погіршив прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%, мовляв, ціни на енергоносії будуть залишатися високими ще довго. І взагалі встпаємо у період високих облікових ставок. Тож нам, фермерам, годі й сподіватися на дешеві кредити на весняну посівну. Що подешевшає, то це олія,  закупівельні ціни на олійні в Україні знижуються, бо в світі виробили багато рослинних олій. І, до речі, це мало не єдина галузь, яка не залежить від цін на газ, олійники працюють, спалюючи лушпиння соняшнику. Між тим борошно лише подорожчає, бо ціни на пшеницю залишаються високими. До того ж незрозуміло, що буде з озиминою, перепади температур на Херсонщині вже погіршили стан посівів.  І трохи цифр. Цифра тижня № 1: -9% від ємності ринку - таким буде зниження використання добрив у 2022, за прогнозами агроасоціацій. Коментар Єнота: Добрива дорогі, але ж і заробітки в агросекторі цьогоріч високі, то ж є за що купляти. Головне, щоб дефіциту добрив  не було.  Цифра тижня № 2: на 20-30% зріс імпорт молокопродуктів за 2021 рік. Коментар Єнота: Невтішно, але далі може бути гірше. Якщо фермери мають альтернативні джерела енергії, то більшість молокозаводів у заручниках високої ціни на газ. На виході - занадто високі ціни на вітчизняне молоко для споживачів. Цифра тижня № 3: на 20% здорожчав мед за 2021 рік Коментар Єнота: Не було б щастя для наших пасічників, так аргентинське нещастя допомогло, бо в них там поганий сезон і світові ціни "рванули". Дорогі харчі - це не завжди означає "якісні" харчі. Коли продавчиня агітує пропонує вжити «домашньої, дієтичної курочки на бульйон» і каже, що виростила її від курчати, вигодувала без хімії, і вона сама дає їх своїм дітям-онукам, - нема підстав сумніватися в її щирості, і що вона аж ніяк не має на меті обдурити покупця. Але важливо інше: чи знає ця господиня напевно, що її курочка справді безпечна? Що слід знати, зокрема, про небезпечність курятини, читайте детально тут - Харчова безпека. Що треба знати виробнику, щоб не отруїти покупця «дієтичною курочкою»?  Протистояння між виробниками молока і переробниками триває, у фокусі - закупівельні ціни на молочну сировину. Невже все закінчиться тим, що Україна перейде на імпортні молокопродукти? Чи варто все списувати на дорогий газ? Молоко мінус 10%: як виробникам балансувати на межі банкрутств. Чи можливо зупинити ціни на продукти харчування? Вочевидь, ні, хоча б через інфляцію. Проте є дієві методи зниження темпів цього подорожчання, не обовязково вдаватися до "ручного" державного регулювання. Цікава світова практика - зниження ПДВ на продукти харчування. Якби що не дорожчало, але цікавим трендом є зниження фючерсів, як на американських, так і на європейських біржах. Вочевидь, не все так погано, і очікування все ж не на здорожчання? Зокрема, за результатами минулого тижня котирування ф’ючерсів на американській торговельній біржі СВОТ розвивалось в негативному тренді. Внаслідок даних січневого звіту від USDA, в якому було збільшено показники світового виробництва та запасів до 778,6 млн тонн та 279,9 млн тонн відповідно, росту курсу американського долару та низької експортної активності США, ф’ючерси на пшеницю знизились до 272,4 дол/т (-6,2 дол/т). Котирування кукурудзи впало до 234,7 дол/т (-4,1 дол/т) через падіння виробництва етанолу, підвищення світового експорту кукурудзи за даними USDA та достатній рівень запасів зернової культури в США. Детальніше дізнавайтеся тут -  Україна аграрна: що відбувається з ринком зернових і олійних (10.01 – 14.01.2022). Аграрний 2021-й: які нові «правила гри» для агробізнесу ухвалили депутати? - цікавий та глибокий аналіз від мого колеги з прогнозами на 2022 рік. Якщо у 2021 "проривом" став земельний ринок та реєстрація ЗЗР, то  головні акценти майбутнього року - це зрошення та водокористування.  Завжди краще звертатися до спеціалістів. Коли законодавство оновилося, то Запитайте у юриста: як землевпоряднику стати державним кадастровим реєстратором? Така тема рубрики на цьому тижні. 29.12.2021 Уряд прийняв постанову № 1438 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки сертифікованими інженерами-землевпорядниками», завдяки якій, починаючи з 01.01.2022 сертифіковані інженери-землевпорядники отримали нові і широкі повноваження у сфері державної реєстрації в Державному земельному кадастрі.  Трохи непристойного на завершення, а це може бути лише про ціни на газ та добрива. Аграрний 2021-й: шлях азотних добрив від безціні до непристойності - аналіз року з коментарями кращих експертів. А вони свідчать, що непристойна ціна на добрива минеться, але на докризовий рівень вже не повернеться.   Бувайте, любі. До наступної суботи!  ВАР визначила основні умови для розквіту галузі садівництваhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/var-viznacila-osnovni-umovi-dla-rozkvitu-galuzi-sadivnictvahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/var-viznacila-osnovni-umovi-dla-rozkvitu-galuzi-sadivnictvaFri, 21 Jan 2022 19:20:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради. «Садівництво — один з найбільш перспективних напрямків агросектору та економіки загалом, адже він створює високу додану вартість та дає надходження до бюджету. Специфіка галузі садівництва у тому, що вона потребує великої кількості робітників, що дає можливість створювати нові робочі місця. Згідно з даними учасників ВАР, гектар сучасних садів дає виручку близько мільйона гривень та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці», — йдеться в повідомленні. Разом з тим, у садівництві є низка проблем, які гальмують його розвиток, відтак, потребують негайного вирішення. Це, зокрема, обмежений доступ до якісного посадкового матеріалу та експортно-орієнтованих сортів, дефіцит засобів захисту рослин для нішевих культур. «Садівництво — експортно-орієнована галузь і для її успіху доступ агровиробників до якісного посадкового матеріалу — не лише українського, а й імпортного, а також сучасних інноваційних сортів, які користуються попитом за кордоном, є визначальним», — коментують у ВАР. На жаль, українські розсадники не мають можливості забезпечити садівників достатньою кількістю посадкового матеріалу, сучасними сортами, безвірусними саджанцями. Саме тому ВАР пропонує надавати однакову компенсацію вартості посадкового матеріалу українського та іноземного виробництва. Більше того: започаткувати окрему програму розвитку розсадництва в Україні. «Також українські садівники обмежені у використанні сучасних сортів, які мають великий попит за кордоном та створюють експортний потенціал галузі. Наразі, згідно із законодавством, можна використовувати лише сорти, які зареєстровані в Україні. Саме тому лібералізація законодавства з метою доступу до тих сортів, які використовуються у світі, є пріоритетом роботи експертів ВАР у 2022 році», — наголошують в асоціації. Крім того, ще одна згадана проблема для садівництва — дефіцит засобів захисту рослин для нішевих культур. У зв’язку з тим, що реєстрація ЗЗР проводиться на конкретну культуру, компаніям невигідно реєструвати препарати на культури, які займають незначні площі. Тому важливо розробити механізм спрощеної реєстрації ЗЗР для нішевих культур «Наша ціль — забезпечити українським аграріям першими доступ до найбільш сучасних сортів, аби мати можливість швидкими темпами запустити роботу садівничого напрямку», — коментує Андрій Дикун, голова ВАР. У ВАР стверджують, що комплекс таких заходів дасть суттєвий поштовх для розвитку галузі садівництва. Відповідно, — надходжень до бюджетів у сіх рівнів через збільшення зайнятості населення у садівництві і переробці та збільшення валютних надходжень до України завдяки експорту продукції. Більше новин асоціації — на офіційному Telegram-каналі ВАР та на Facebook-сторінці.ФДМУ та Мінагрополітики покращили якість розрахунків оціночної вартості земділянок та нерухомостіhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fdmu-ta-minagropolitiki-pokrasili-akist-rozrahunkiv-ocinocnoi-vartosti-zemdilanok-ta-neruhomostihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fdmu-ta-minagropolitiki-pokrasili-akist-rozrahunkiv-ocinocnoi-vartosti-zemdilanok-ta-neruhomostiFri, 21 Jan 2022 18:16:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Мінагрополітики. «У роботі сервісу покращилася якість розрахунків оціночної вартості земельних ділянок та нерухомості в тих локаціях, де були відсутні аналоги для її розрахунку», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що раніше ключова проблема полягала в тому, що оціночна вартість деяких земельних ділянок розраховувалася некоректно. Це в свою чергу створювало незручності для учасників ринку землі, адже, виходячи з показника оціночною вартості, вираховується податок при купівлі-продажу (міні) земельної ділянки. Крім того, вартість її продажу не може бути нижчою від її оціночної вартості. «Сервіс автоматичної оцінки — дуже зручний інструмент, який може істотно спростити і здешевити укладення угоди для сторін. Але через недостатню кількість угод для порівняння та некоректне внесення до бази інформації про деякі угоди в роботі сервісу траплялися випадки некоректного обчислення оціночної вартості. Ситуація ускладнюється тим, що середні ціни можуть спотворюватися окремими угодами, де сільськогосподарські землі купуються за цінами для несільськогосподарських земель, із прицілом на їх використання для інших потреб», — коментує Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України. Так, завдяки співпраці Мінагрополітики, Держгеокадастру та Фонду держмайна в напрямі удосконалення алгоритму розрахунку оціночної вартості ринок сільгоспземель отримав новий потужний поштовх до розвитку. «Сервіс автоматичної оцінки постійно наповнюється даними з реальних угод на ринку та покращується фахівцями фонду для створення ефективного й безкоштовного інструмента визначення вартості нерухомості. «Модернізація сервісу автоматичної оцінки нерухомості відбулася з урахуванням відгуків споживачів. Фонд державного майна співпрацює з усіма учасниками цього процесу: Міністерством аграрної політики, Нотаріальною палатою України, професійними оцінювачами та враховує необхідні пропозиції при оновленні сервісу. Така актуалізація відбуватиметься і в майбутньому», — наголошує Юлія Бєлова, заступниця голови Фонду держмайна. За її словами, змінилися на краще алгоритми розрахунку оціночної вартості як земельних ділянок, так і деяких типів житлової нерухомості, зокрема, гуртожитків. Нагадаємо, Кабмін схвалив Концепцію загальнодержавної цільової програми з використання та охорони земель.«Кернел» скоротив обсяги продажів рослинної олії на 6%https://www.agravery.com/uk/posts/show/kernel-skorotiv-obsagi-prodaziv-roslinnoi-olii-na-6https://www.agravery.com/uk/posts/show/kernel-skorotiv-obsagi-prodaziv-roslinnoi-olii-na-6Fri, 21 Jan 2022 17:42:00 +0200articleПро це свідчать дані звіту компанії. За даними звіту, що обсяг продажів олії за звітний період склав 399 тис. т., включаючи 19 тис. т ріпакової олії та 36 тис. т бутильованої соняшникової олії. Таким чином, за першу половину 2022 фінансового року цей показник знизився на 14% до 619,4 тис. т «У другому кварталі 2022 ФР „Кернел“ переробив 985 тис. т насіння соняшника, що на 2% менше, ніж за аналогічний період минулого року, оскільки цього сезону фермери зазнають відносно менший післязбиральний тиск при продажу олійного насіння, враховуючи надзвичайно прибутковий попередній сезон», — йдеться в документі. Зауважимо, що обсяг переробки соняшнику в першому кварталі 2022 року знизився на 12% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Нагадаємо, закупівельні ціни на олійні в Україні знижуються.ВАРті новини: ВАР просить включити у порядок денний парламенту законопроект 4558 про агрохімікатиhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-var-prosit-vkluciti-u-poradok-dennij-parlamentu-zakonoproekt-4558-pro-agrohimikatihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-var-prosit-vkluciti-u-poradok-dennij-parlamentu-zakonoproekt-4558-pro-agrohimikatiFri, 21 Jan 2022 17:00:00 +0200articleAgravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проект, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення. З таким проханням Всеукраїнська Аграрна Рада звернулась до голови Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Миколи Сольського. Документ має на меті удосконалити правове регулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами. «Протягом останніх років в українському суспільстві досить гостро обговорюється питання застосування пестицидів. Однак, Закон України „Про пестициди і агрохімікати“ було прийнято у 1995 році. За 25 років існування до його положень було внесено ряд безсистемних змін, внаслідок чого чинна редакція закону наразі містить низку недоліків», — йдеться у зверненні. Норми законопроєкту 4558 деталізують вимоги до маркування пестицидів і агрохімікатів, наближують законодавство України до законодавства ЄС, приводять визначення термінів у відповідність до визначень, передбачених законодавством ЄС, посилюють боротьбу з фальсифікованими препаратами тощо. Родіон Рибчинський очолив «Союз виробників харчової промисловості України»https://www.agravery.com/uk/posts/show/rodion-ribcinskij-ocoliv-souz-virobnikiv-harcovoi-promislovosti-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/rodion-ribcinskij-ocoliv-souz-virobnikiv-harcovoi-promislovosti-ukrainiFri, 21 Jan 2022 16:30:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба ТПП України. «Нового голову ГО „Союз виробників харчової промисловості України“ обрано лідерами галузевих спілок на загальних зборах громадської організації 20 січня 2022 року», — йдеться в повідомленні. Зокрема, рішення особисто підтримали представники Асоціацій «Укркондпром», «Укрмолпром», «Укрхлібпром», Всеукраїнської асоціації пекарів, ЗАТ «Укрпиво», «Укроліяпром», Національної Асоціації «Укрконсервмолоко», Спілки «Борошномелів України», Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти», НПЦ «Бурякоцукрового виробництва». «Родіон Рибчинський проявив себе як один із найактивніших членів комітету й виключний фахівець у проблематиці харчової промисловості з чітким баченням шляхів вирішення завдань та розвитку галузі», — коментує Олег Юхновський, голова комітету підприємців АПК при ТПП України. Нагадаємо, уряд відклав питання держрегулювання цін на пшеничний хліб.В Україні оновилися умови заходу іноземних суден до річкових портівhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-onovilisa-umovi-zahodu-inozemnih-suden-do-rickovih-portivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-onovilisa-umovi-zahodu-inozemnih-suden-do-rickovih-portivFri, 21 Jan 2022 16:08:00 +0200articleПро це йдеться у постанові Кабінету міністрів №40 від 19 січня 2022 року. Згідно постанови встановлено, що до річкових портів (терміналів) можуть заходити іноземні невійськові судна у разі наявності таких документів: свідоцтва судна внутрішнього плавання та кваліфікаційних документів екіпажу, виданих відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт» або виданих державами — членами ЄС; або суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам Кодексу торговельного мореплавства України; або суднових документів та кваліфікаційних документів екіпажу, що відповідають вимогам, встановленим міжнародними договорами України у сфері торговельного мореплавства. «Перевірку зазначених документів здійснює Державна служба морського та річкового транспорту в порту, в якому відкрито пункт пропуску через державний кордон (пункт контролю). Такі судна можуть заходити до річкових портів (терміналів) з метою здійснення каботажних рейсів у разі, коли їх судновласниками є зареєстровані на території України суб'єкти господарювання», — вказано у документі. Крім того, під час входження у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби іноземні невійськові судна подають інформацію до неї відповідно до законодавства. Доступ до інформації щодо входження іноземних невійськових суден у встановлену зону дії Річкової інформаційної служби надається Державній службі морського та річкового транспорту та органам охорони державного кордону; «До річкових портів (терміналів) можуть заходити судна, параметри яких (довжина, ширина, надводний габарит, фактична осадка) та маневрові характеристики відповідають фактичним габаритам суднового ходу та судноплавних гідротехнічних споруд. У разі коли судно не відповідає зазначеним вимогам Державна служба морського та річкового транспорту приймає рішення про разовий перехід такого судна внутрішніми водними шляхами України в порядку, визначеному Міністерством інфраструктури», — зазначено у постанові. Нагадаємо, у порту Чорноморська завершено днопоглиблення до 15 метрів.Українські перевізники вимагають від Польщі не зменшувати квоту на вантажні перевезенняhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-perevizniki-vimagaut-vid-polsi-ne-zmensuvati-kvotu-na-vantazni-perevezennahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-perevizniki-vimagaut-vid-polsi-ne-zmensuvati-kvotu-na-vantazni-perevezennaFri, 21 Jan 2022 15:21:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України. Зазначається, що учасники акції передали звернення Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Польща в Україні з проханням сприяти врегулюванню питання щодо поновлення для українських перевізників на 2022 рік контингенту дозволів у кількості 200 тисяч. «Україна завжди відчувала підтримку з боку Республіки Польща та її народу. Польща однією з перших країн Європейського Союзу ратифікувала Угоду про Асоціацію України з ЄС. Разом з тим в останні роки ми не знаходимо підтримки та розуміння в питанні, яке стосується забезпечення торговельно-економічних зв'язків України з країнами ЄС та безпосередньо з Республікою Польща через зменшення польською стороною контингенту дозволів на міжнародні автомобільні перевезення з 200 до 160 тисяч на рік», — розповідає Леонід Костюченко, президент АсМАП України. За його словами, це негативним чином впливає на роботу експортерів і перевізників, блокує перевезення до понад десятка європейських країн, наносить економічні збитки Україні та країнам ЄС і є порушенням статті 136 зазначеної Угоди про Асоціацію. Нагадаємо, Азербайджан та Україна вдвічі збільшили обсяг транспортних перевезень.Індонезія акредитувала українські лабораторії для безперебійного експорту вітчизняної агропродукціїhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/indonezia-akredituvala-ukrainski-laboratorii-dla-bezperebijnogo-eksportu-vitciznanoi-agroprodukciihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/indonezia-akredituvala-ukrainski-laboratorii-dla-bezperebijnogo-eksportu-vitciznanoi-agroprodukciiFri, 21 Jan 2022 15:02:00 +0200articleПро це інформує Держпродспоживслужба. «Міністерством сільського господарства Республіки Індонезія поновлено акредитацію Одеської прикордонної державної контрольно-токсикологічної лабораторії з продовольчої безпеки та Одеської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби терміном на 3 роки. Тим самим гарантовано подальші безперебійні поставки української сільськогосподарської продукції, насамперед пшениці, на ринок Індонезії», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що прийняття цього рішення стало можливим завдяки узгодженій координації дій дипломатів МЗС, фахівців Держпродспоживслужби та індонезійської сторони. «Рішення, яке було прийняте, надає можливість нашим експортерам здійснювати постачання сільськогосподарської продукції до Республіки Індонезія протягом наступних трьох років», — підкреслила Владислава Магалецька, голова Держпродспоживслужби. Нагадаємо, з України експортували 12,9 млн тонн кукурудзи.Після запровадження ринку землі інвестиції в агросектор зросли на 30%https://www.agravery.com/uk/posts/show/pisla-zaprovadzenna-rinku-zemli-investicii-v-agrosektor-zrosli-na-30https://www.agravery.com/uk/posts/show/pisla-zaprovadzenna-rinku-zemli-investicii-v-agrosektor-zrosli-na-30Fri, 21 Jan 2022 14:34:00 +0200articleПро це розповів Денис Шмигаль, прем'єр-міністр, передає ukrinform.ua. «Ще одним вагомим досягненням для нашої економіки стало відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення. З моменту запуску ринку землі, станом на середину грудня минулого року, ми в Україні отримали укладення 66 тисяч угод купівлі-продажу земельних ділянок. І це лише початок, який відкриває багато можливостей для того, аби український аграрний сектор зріс удвічі вже протягом наступних десяти років», — повідомляє очільник уряду. Так, за 9 місяців минулого року інвестиції в агрогалузь зросли більш ніж на 30%. Це демонструє, що інвестори бачать багато перспектив в агросекторі, тому влада обіцяє активно підтримувати цей напрямок. За словами Шмигаля, уряд й надалі працюватиме над поліпшенням бізнес-клімату в України. У цьому контексті приділяється велика увага антикорупційним реформам, запровадженню відповідних стандартів, цифровізації. «Ми вважаємо пріоритетом номер один реформування судової системи, створення такої точки отримання справедливості для бізнесу, тому що будь-який бізнес хоче юридичних гарантій своєї безпеки. Ми розуміємо це. Ми просуваємося доволі активно», — підсумував прем'єр. Нагадаємо, іноземні інвестори йдуть з України через фінансову кризу в «зеленій» енергетиці.«Кернел-Трейд» проводить аукціон на відправлення у власних зерновозах у травні–червніhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kernel-trejd-provodit-aukcion-na-vidpravlenna-u-vlasnih-zernovozah-u-travni-cervnihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kernel-trejd-provodit-aukcion-na-vidpravlenna-u-vlasnih-zernovozah-u-travni-cervniFri, 21 Jan 2022 13:24:00 +0200articleПро це свідчать дані порталу «Кернел-Трейд». На торги уже виставлені вагонні відправки групами із 10, 20, 30 та 50 одиниць. Також вперше додано лоти із 5 вагонів. Зазначимо, що аукціон стартував 20 січня та триватиме до 17.00 24 січня. Додамо, що стартова ціна за вагон становить 1,6 тис. грн/добу без ПДВ. Торги проводяться на веб-порталі компанії. Нагадаємо, для підсилення програми оновлення вантажних вагонів «Укрзалізниці» буде запущено підтримку машинобудування.НДІ «Украгропромпродуктивність» передали до управління Мінагрополітикиhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ndi-ukragropromproduktivnist-peredali-do-upravlinna-minagropolitikihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ndi-ukragropromproduktivnist-peredali-do-upravlinna-minagropolitikiFri, 21 Jan 2022 12:49:00 +0200articleПро це йдеться у постанові КМУ №39 від 19 січня 2022 року. «Внести зміну до пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 17 березня 2021 року №222 „Про реорганізацію зональних і регіональних науково-дослідних центрів продуктивності агропромислового комплексу“, замінивши слова „Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства“ словами „Міністерству аграрної політики та продовольства“», — йдеться в документі. Зауважимо, що НДІ «Украгропромпродуктивність» — державна бюджетна наукова установа, є єдиною в галузі агропромислового комплексу з розроблення систем економічних норм праці і нормативів часу, а також методологій управління продуктивністю підприємств АПК. Нагадаємо, Мінагрополітики запрошує китайські компанії долучатися до інвестиційних проектів в Україні.З 2025 року мають розпочатися масові списання зерновозівhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-2025-roku-maut-rozpocatisa-masovi-spisanna-zernovozivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-2025-roku-maut-rozpocatisa-masovi-spisanna-zernovozivFri, 21 Jan 2022 11:42:00 +0200articleПро це розповів Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця», передає railinsider.com.ua. «У 2022 році заплановано списати 43 зерновози, із них 38 — належать „Укрзалізниці“, а 5 — іншим власникам. У 2023 році з вагонного парку „Укрзалізниці“ вибудуть 398 зерновозів, а з приватного парку — 71. У 2024 році „Укрзалізниця“ має списати 574 вагони-зерновози, натомість інші власники — 725», — пояснює Ткачов. За його словами, масове списання рухомого складу розпочнеться з 2025 року і сягатиме від 2 до 4 тис. вагонів на рік. «Наразі в неробочому парку перебуває 4,5 тис. зерновозів», — підкреслив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця». Нагадаємо, для підсилення програми оновлення вантажних вагонів «Укрзалізниці» буде запущено підтримку машинобудування.На Дніпропетровщині хлібзавод призупинив роботу через ціну на газhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-dnipropetrovsini-hlibzavod-prizupiniv-robotu-cerez-cinu-na-gazhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-dnipropetrovsini-hlibzavod-prizupiniv-robotu-cerez-cinu-na-gazFri, 21 Jan 2022 11:08:00 +0200articleПро це повідомляє «ТН-Експрес». «16 січня на наше підприємство тимчасово припинилося постачання природного газу. Це пов'язано з тим, що зараз ринкова ціна газу не є рентабельною для нас, враховуючи наші виробничі потужності. Ми не закупили необхідний обсяг блакитного палива, тому нам перекрили вентиль. Зараз керівництвом підприємства вживаються всі заходи для того, щоб відновити постачання газу», — розповідають на підприємстві. За словами керівництва, виробництво тимчасово призупинилося, але при цьому підприємство в повному обсязі виконує замовлення. «Ми оперативно провели роботу та уклали договори з іншими хлібзаводами на виробництво та постачання продукції за нашою рецептурою. Ми намагаємося відновити нашу роботу чим раніше, тим краще. Але у зв'язку зі специфікою роботи газотранспортної системи (подання заявок, погодження тощо) ми зможемо запуститися не раніше 1 лютого. Чи ця ситуація вплине на вартість хлібобулочної продукції для населення сказати складно. Ви ж бачите, що зараз відбувається з вартістю на продукти за багатьма напрямками. Але якби ми вільно могли встановлювати рентабельні для нас ціни, то ми давно підняли б вартість своєї продукції і не припиняли виробництво у себе. Але ми не можемо цього зробити з низки причин», — пояснюють на хлібзаводі. Крім того, завод до останнього розраховув на підтримку держави (постачання газу за пільговими цінами), але станом на 15 січня такого не сталося. «Ми подали всі необхідні документи для закупівлі газу за пільговими цінами. Чекаємо на торги», — підкреслили у ПрАТ «Павлоградхліб». Нагадаємо, до газових торгів на лютий допущено 256 українських виробників продовольства.