https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukFri, 29 May 2026 16:50:00 +0300https://www.agravery.com/uk/posts/show/kabmin-shvaliv-proekt-novogo-mitnogo-kodeksu-ukraini-najblizcim-casom-podast-jogo-do-radihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kabmin-shvaliv-proekt-novogo-mitnogo-kodeksu-ukraini-najblizcim-casom-podast-jogo-do-radiFri, 29 May 2026 16:50:00 +0300articleКабінет міністрів схвалив проєкт нового Митного кодексу України, що є ключовим інструментом виконання р. 29 "Митний союз" переговорного процесу про вступ країни до Європейського Союзу, повідомила Державна митна служба України (ДМС). Як йдеться в телеграм-каналі відомства, наступним етапом стане невідкладне подання євроінтеграційного законопроєкту на розгляд Верховної Ради. "Це один із ключових кроків для вступу України до ЄС та виконання наших зобов’язань у межах переговорного процесу щодо членства. Він повністю узгоджується з Митним кодексом ЄС та запроваджує єдині з Євросоюзом митні правила", – написала прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко в телеграм-каналі у четвер. Вона додала, що кодекс передбачає нові підходи до митних процедур, авторизацій, гарантій, декларування та звільнення від мита. "Для українського бізнесу це означає більш зрозумілі та передбачувані правила, швидшу адаптацію до європейського ринку, спрощення логістики та нові можливості для торгівлі з державами-членами ЄС. Водночас для бізнесу та громадян зберігається безперервність процесів: чинні авторизації продовжать діяти, а система "єдиного вікна" працюватиме у звичному режимі", – пояснила Свириденко. Як повідомлялось, прийняття нового Митного кодексу є однією з умов надання Україні третього траншу макрофінансової допомоги в рамках Позики на підтримку від Євросоюзу розміром близько EUR1,45 млрд. В ДМС підкресили, що проєкт закону складається з 781 статті. Текст кодексу розроблявся Міністерством фінансів із метою адаптації національного законодавства до стандартів ЄС. Документ враховує результати оцінки Європейської Комісії, після направлення до якої було проведено 14 робочих зустрічей із європейськими експертами. Окрім того, з жовтня 2025 року по березень 2026 року профільна робоча група за участю 15 представників найбільших бізнес-об’єднань провела понад 60 консультацій, за результатами яких значну частину пропозицій підприємців було інтегровано в проєкт. Основні зміни порівняно з чинним законодавством передбачають повний перехід на митну термінологію ЄС, запровадження європейських підходів до прийняття рішень, декларування, митного боргу, гарантій та звільнень від сплати мита, а також впровадження системи авторизацій і митних процедур. Водночас задля забезпечення безперервності бізнес-процесів передбачено, що безстрокові авторизації продовжать свою дію, а строкові діятимуть до завершення свого строку або відповідних операцій. Окрім того, однією з ключових новацій оновленого документа є надання митним органам правоохоронної функції для самостійного розслідування злочинів у сфері своєї відповідальності. Заступник голови ДМС Владислав Суворов у коментарі агентству "Інтерфакс-Україна" сказав, що Раді знадобиться час для ознайомлення з проєктом нового Митного кодексу. "Ми розуміємо, що навіть фізично його просто прочитати, не те щоб зрозуміти, як воно функціонує, потрібен час. Це вже залежатиме від готовності парламенту це зробити", – сказав він.https://www.agravery.com/uk/posts/show/singenta-zibrala-500-top-menedzeriv-ta-fahivciv-agrarnoi-galuzi-na-cropwise-camphttps://www.agravery.com/uk/posts/show/singenta-zibrala-500-top-menedzeriv-ta-fahivciv-agrarnoi-galuzi-na-cropwise-campFri, 29 May 2026 15:35:00 +0300article26 травня 2026 року відбувся Cropwise Camp - масштабний професійний захід, що об'єднує агробізнес навколо майбутнього цифрового управління виробництвом.     Вже понад 5 років Cropwise Camp є знаковою галузевою подією. Цього року захід зібрав понад близько 500 топ-менеджерів і фахівців різних рівнів із більш ніж 100 агрокомпаній. У центрі події - Cropwise Operations (CWOperations), комплексна цифрова система управління агровиробництвом від  компанії «Сингента»,  яка пропонує найширший спектр цифрових інструментів в одному просторі, що допомагають українському агробізнесу підвищити продуктивність, знизити витрати та зміцнити стійкість завдяки цифровим технологіям. Cropwise Camp створено для аграріїв, які готові рухатися далі традиційних підходів і будувати бізнес на основі  точних даних. Розробники системи  та самі користувачі наголошують, що це платформа-агрегатор  найрізноманітніших рішень з цифрового управління, яка забезпечує злагоджений і повний виробничий цикл, об'єднуючи команду господарства в єдиному цифровому просторі. Система охоплює моніторинг процесів від планування до збирання врожаю у реальному часі, підтримку рішень на основі об'єктивних даних і глибоку аналітику. Учасники заходу долучилися до панельних дискусій, інтерактивних сесій і практичних демонстрацій - у діалозі з експертами CWO, лідерами ринку та технологічними фахівцями. Живі кейси від практиків галузі про впровадження цифрових технологій поєднали глобальний контекст із локальними прикладами, що безпосередньо резонують з українськими реаліями. Серед ключових тем - операційна ефективність агровиробництва, точне землеробство та інновації, а також використання штучного інтелекту в сільському господарстві. До дискусій долучилися представники провідних агрокомпаній: Контінентал Фармерз Груп, Гадз-Агро, ФГ «П’ятигірське», AST, МХП, Kernel, Агрейн, С-Грейн, Ель Гаучо,   та «Сингента». Глобальний і локальний контекст цифрової трансформації галузі представили Дмитро Шемет, керівник Cropwise Operations, Андре Піза, керівник глобального напряму цифрових агротетхнологічних рішень в Syngenta Group та Олександр Кравчук, генеральний директор «Сингента» в Україні. Учасники також мали змогу особисто побачити й протестувати можливості CWO у спеціальних демонстраційних зонах, дізнатися про нові функції системи та отримати фахову консультацію. Окрема виставкова зона представила обладнання, датчики, сенсори, метеостанції та сервіси, що інтегруються безпосередньо з системою - це дало змогу повніше зрозуміти зв'язки багаторівневого сучасного фермерства. «Сьогодні конкурентну перевагу  має той, хто швидше бачить ситуацію і точніше приймає рішення. Саме тому «Сингента» - це більше, ніж захист рослин чи насіння: ми єдина компанія, яка доставляє інновації у кожне поле комплексно - від агрономічних технологій, фінансових  і трейдингових рішень до цифрових інструментів під одним дахом. Cropwise Operations - лідер FMS-систем України з охопленням понад 7 млн га. Це  також - 4,5 тис. користувачів, 6 тис. агрооперацій та 15 тис. машин у системі щодня.  Більше того, наша система  -  номер 1 на глобальному ринку, охоплюючи 50 млн га.», - зазначив Олександр Кравчук, генеральний директор «Сингента». «Cropwise Camp - можливість зібрати всю спільноту разом: продемонструвати цінність нашої пропозиції, обмінятися досвідом, навчитися одне в одного і , власне, переконатися в тому, що  технології здатні трансформувати сільське господарство. Ми пишаємося тим, що  лідируємо  цю трансформацію вже понад 10 років, а наші аграрії  - відкриті до інновацій» - додав Олександр Кравчук. Де зараз перебуває галузь, як глобальні та локальні тенденції змінюють виробничий шлях і чого варто очікувати від цифрової платформи Cropwise, технології сканування ґрунту InterraScan та інших сервісів у найближчі роки - ці питання стали наскрізними темами дискусій і визначили загальний вектор діалогу між учасниками заходу.https://www.agravery.com/uk/posts/show/kilkist-dronovih-atak-na-portovu-infrastrukturu-ukraini-cogoric-zrosla-bilse-niz-u-10-razivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kilkist-dronovih-atak-na-portovu-infrastrukturu-ukraini-cogoric-zrosla-bilse-niz-u-10-razivFri, 29 May 2026 14:30:00 +0300articleЦього року кількість дронових атак на портову інфраструктуру України зросла більше ніж у 10 разів у порівнянні з минулим роком, а фактично порти зазнавали обстрілів через день. Про це заявив Голова ДП «Адміністрація морських портів України» Микола Кравчук під час UKRAINIAN TRANSPORT FORUM 2026, який відбувся в Одесі, повідомляє пресслужба АМПУ   «У відповідь АМПУ системно посилює захист портової інфраструктури та продовжує реалізацію безпекових заходів у портах. Українські порти продовжують адаптуватися, модернізувати інфраструктуру та готуватися до майбутнього розвитку», — підкреслив М. Кравчук. Проте, наголосив він, попри постійні безпекові ризики, українські порти продовжують залишатися основою українського експорту. «З початку 2026 р. морські порти України вже обробили 35 млн тонн вантажів, із яких понад 19 млн тонн — зернові», - сказав М. Кравчук.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vze-stikaetsa-z-potencijnim-deficitom-azotnih-dobrivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vze-stikaetsa-z-potencijnim-deficitom-azotnih-dobrivFri, 29 May 2026 10:50:00 +0300articleУкраїна вже стикається з потенційним дефіцитом азотних добрив. Ситуація ускладнюється й тим, що внутрішнє виробництво добрив скоротилося з 2,1 млн тонн у 2023 році до 1,6 млн тонн у 2025 році. Водночас у разі збереження геополітичної нестабільності світові ціни на добрива в першій половині 2026 р. можуть зрости ще на 15–20%. Про це у своєму виступі на міжнародній конференції «Добрива України» заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, повідомляє пресслужба УКАБ. «Такі зміни напряму впливають на економіку виробництва. За словами Олега Хоменка, добрива традиційно формують 20–30% собівартості рослинництва, а зараз їх частка може сягати вже 50%. Додатковий тиск створюють витрати на пальне, акцизна політика та потенційне підвищення тарифів на залізничну логістику», - зауважив експерт. За його словами, якщо ціна ресурсів перевищує економічно виправданий рівень, агровиробники змушені оптимізувати технологічні карти внесення добрив. Це запускає накопичувальний ефект: зменшується врожайність, скорочується валове виробництво та експортна виручка. За оцінками, дефіцит добрив потенційно може знизити врожайність зернових культур на 15–20%, що здатне призвести до втрати $4-5 млрд експортної виручки та $0,8-1 млрд бюджетних надходжень. «Окрему увагу варто приділити питанню імпортних мит на добрива. ЄС уже пішов шляхом тимчасового скасування мит як інструменту підтримки власного агровиробника в умовах стрімкого зростання цін на енергоносії, газ та добрива. Водночас в Україні ситуація ускладнюється тим, що внутрішнє виробництво не покриває попит, а отже все більша частка ринку залежить від імпорту», - наголосив експерт. За оцінками УКАБ, збереження мит на імпорт азотних добрив може призвести до втрати $1-2 млрд валютної виручки агросектору в найближчі сезони. Особливо критичним це питання стає напередодні осінньої посівної кампанії, коли аграрії формують запаси добрив під озимий клин та починають контрактування нового врожаю. «Кожна країна сьогодні намагається насамперед зберегти власного агровиробника та застрахувати його від ризиків. У ситуації, коли внутрішнє виробництво добрив не покриває попит, а аграрії змушені купувати дорожчий імпортний ресурс, питання скасування мит стає питанням підтримки конкурентоспроможності всього сектору. Відповідно, Україні також доцільно розглянути рішення щодо скасування мит на імпорт азотних добрив, щоб не допустити подальшого зростання виробничих витрат, підтримати осінню посівну кампанію та зберегти майбутню експортну виручку галузі», - підсумував О. Хоменко.https://www.agravery.com/uk/posts/show/posivni-plosi-pid-kukurudzou-budut-bilsimi-niz-torikhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/posivni-plosi-pid-kukurudzou-budut-bilsimi-niz-torikFri, 29 May 2026 09:05:00 +0300articleКампанія з висіву пізніх ярих культур перебуває на фінальному етапі, а темпи посівної поступово знижуються, передає «ПроАгро Груп». Станом на 25 травня 2026 року ситуація щодо основних культур, які наразі активно висіваються, виглядає так: кукурудза – засіяно 4,2 млн га, що становить 94% прогнозованих посівних площ. Упродовж двох попередніх років цей показник був на рівні 99%; соняшник – 4,3 млн га (87% прогнозованих посівних площ). У два попередні роки – 95%; соя – 1,7 млн га (85% прогнозованих посівних площ). У два попередні роки – 95%. Уже можна сміливо констатувати, що цьогоріч матимемо більші посівні площі під кукурудзою. Хоча посівна кампанія ще не завершена, уже зафіксовано показник на рівні 4,2 млн га. Очікується, що наступного тижня цю нетипову цьогорічну посівну кампанію можна буде вважати завершеною.https://www.agravery.com/uk/posts/show/u-poltavskij-oblasti-zaginulo-majze-40-posiviv-ozimogo-acmenuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-poltavskij-oblasti-zaginulo-majze-40-posiviv-ozimogo-acmenuFri, 29 May 2026 08:20:00 +0300articleЧерез складні умови перезимівлі в Полтавській області загинуло близько 8% посівів озимої пшениці, 37% озимого ячменю та 14% озимого ріпаку. Такі дані озвучив директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської військової адміністрації Сергій Фролов, повідомила пресслужба ОВА. «Більшість загиблих культур – сорти іноземної селекції. Втрачені площі аграрії пересіяли ярими культурами», - уточнив він. Також посадовець додав, що загальна площа посівів сільськогосподарських культур під урожай 2026 р. в області становить 1,7 млн га. Із них озимими культурами засіяли 292,2 тис. га, що на понад 20 тис. га більше, ніж торік. Площа озимого ріпаку збільшилась майже у шість разів – до 56,4 тис. га.   Щодо сівби ярих культур, то станом на 25 травня ними в регіоні було засіяно 1,3 млн га, або 96% від прогнозованих площ. Зокрема, кукурудзою на зерно – 490 тис. га, соєю – 141,9 тис. га, соняшником – 433 тис. га. «Загальна вартість проведення весняно-польових робіт в області оцінюється майже в 40 млрд грн. Найбільшу частку витрат становлять паливно-мастильні матеріали – 27%, мінеральні добрива – майже 24%, насіння та засоби захисту рослин – близько 29%», - додається в повідомленні.https://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-gorohu-do-nepalu-rozblokovanohttps://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-gorohu-do-nepalu-rozblokovanoThu, 28 May 2026 16:50:00 +0300articleУкраїнська бобово-соєва асоціація спільно з Держпродспоживслужбою України оперативно розблокували експорт українського гороху до Непалу, усунувши процедурні перешкоди, які призвели до затримки відвантажень. Причиною затримки стала необхідність додаткового погодження документів у межах процедури аналізу фітосанітарного ризику (PRA), яку проводить компетентний орган Непалу. Це фактично поставило під ризик своєчасне оформлення імпортних дозволів та виконання контрактних зобов’язань українських експортерів. Для врегулювання ситуації УБСА звернулася до Держпродспоживслужби з проханням забезпечити необхідну офіційну комунікацію з непальською стороною. Питання було вирішено у стислі строки, що дозволило відновити безперебійне оформлення поставок. «У 2026 році ми спостерігаємо пожвавлення експорту українського гороху до Непалу. Це перспективний ринок, який запропонував українським експортерам конкурентні умови та привабливу цінову кон’юнктуру. Тому оперативне усунення будь-яких процедурних бар’єрів має принципове значення для стабільності поставок. Ми вдячні Держпродспоживслужбі за оперативне опрацювання звернення та конструктивну взаємодію», — зазначила президентка Української бобово-соєвої асоціації Антоніна Скляренко. УБСА також висловлює особливу подяку Голові Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергію Ткачуку, заступнику Голови Держпродспоживслужби — Головному державному фітосанітарному інспектору України Вадиму Чайковському та директору Департаменту фітосанітарної безпеки і контролю в рослинництві Держпродспоживслужби Андрію Челомбітку за ефективну координацію процесу «Оперативне вирішення таких питань є важливою складовою роботи асоціації із захисту інтересів учасників ринку та забезпечення стабільного доступу української продукції до зовнішніх ринків», — наголосила  Антоніна Скляренко.https://www.agravery.com/uk/posts/show/podatkovi-perevirki-ne-povinni-blokuvati-robotu-agrarnogo-sektoru-v-umovah-vijni-denis-marcukhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/podatkovi-perevirki-ne-povinni-blokuvati-robotu-agrarnogo-sektoru-v-umovah-vijni-denis-marcukThu, 28 May 2026 14:30:00 +0300articleПодаткові перевірки не повинні блокувати роботу аграрного сектору в умовах війни. Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. «Сьогодні ми бачимо ситуації, коли підприємства аграрного сектору отримують запити від Державної податкової служби з вимогою надати документи за останні сім років. В умовах війни такі бюрократичні процедури фактично блокують роботу підприємств, відволікають ресурси та створюють додатковий тиск на білий бізнес», — зазначив Марчук. За його словами, держава безумовно має здійснювати контроль та проводити перевірки, однак вони повинні бути обґрунтованими, ризикоорієнтованими та не паралізувати діяльність підприємств критичної інфраструктури. «Ми пропонуємо обмежити термін перевірки трьома роками та проводити поглиблений контроль виключно щодо проблемних або ризикових податкових звітів. Не можна ставити в однакові умови прозорі підприємства, які офіційно виплачують заробітну плату та сплачують податки, і фіктивні компанії», — наголосив заступник голови ВАР. Також Денис Марчук підкреслив, що відповідальність повинні нести не лише підприємства, а й посадові особи контролюючих органів у випадках неправомірних дій або безпідставного блокування роботи бізнесу. «Коли через надмірні або необґрунтовані перевірки страждають підприємства, які забезпечують робочі місця, валютну виручку та стабільність аграрного виробництва, держава фактично послаблює власну економіку. Особливо неприпустимо це в умовах повномасштабної війни», — резюмував він.https://www.agravery.com/uk/posts/show/kernel-za-4-roki-investuvav-v-ukrainski-gromadi-1-mlrd-grnhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kernel-za-4-roki-investuvav-v-ukrainski-gromadi-1-mlrd-grnThu, 28 May 2026 12:15:00 +0300articleІнвестиції у розвиток громад агрохолдинга "Кернел" за останні чотири роки досягли 1 млрд грн, останнім часом швидкими темпами зростає програма "Моя громада: разом з Kernel" за моделлю співфінансування: на кожну гривню, яку мешканці збирають через краудфандинг, компанія додає ще 10 грн, йдеться у пресрелізі "Кернел" у середу. "Результати 2026 року доводять дієвість підходу: громади залучили майже 1 млн грн, що на 46% більше, ніж торік. Проєкт стрімко масштабується: якщо у 2025 році було подано 196 заявок із п’яти областей, то вже цього року – 411 заявок із 12 регіонів України", – зазначив агрохолдинг. Він уточнив, що за два роки роботи програми "Моя громада: разом з Kernel" компанія профінансувала 67 локальних ініціатив на понад 10 млн грн, а ще понад 1,3 млн грн громади залучили самостійно через партнерів проєкту краудфандингову платформу "Моє місто". Цьогоріч переможцями стали 34 проєкти, для втілення яких компанія профінансувала 4,5 млн грн. Серед пріоритетів – ветеранські простори, програми підтримки ментального здоров’я, безбар’єрні спортивні майданчики та освітні проєкти. Протягом наступних трьох місяців переможці будуть реалізовувати проєкти у своїх громадах. "Ми бачимо великий запит на розвиток своїх міст і сіл навіть під час війни, і наше завдання – дати місцевим активістам інструменти. Механіка краудфандингу допомагає зробити перевірку: якщо мешканці готові підтримати ідею бодай невеликим внеском, значить, запит реальний", – наводяться у релізі слова директорки БФ "Разом з Кернел" Лілії Марачканець. За її словами, головна ідея – навчити громадські організації, школи, комунальні заклади та активістів самостійно створювати проєкти та об’єднувати людей навколо спільних рішень. "Кернел" також навчає місцевих управлінців працювати з міжнародними інвестиціями та європейськими грантами. Агрохолдинг "Кернел" – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією. У першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) "Кернел" скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР, а показник EBITDA знизився на 14% – до $247 млн. Згідно з інформацією на сайті БФ "Разом з Кернел", фонд працює у 12 областях України у 190 громадах та реалізує більше 2 тис. проєктах за вісьмома напрямами.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-vze-zasiali-ponad-90-prognozovanih-plos-arimi-kulturamihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-vze-zasiali-ponad-90-prognozovanih-plos-arimi-kulturamiThu, 28 May 2026 10:35:00 +0300articleАграрії засіяли вже понад 90% прогнозованих площ ярими культурами – це більше 12 млн гектарів. Серед основних викликів – дефіцит кадрів, подорожчання пального та зростання виробничих витрат. Про це повідомив в ефірі телеканалу Суспільне заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький, підбиваючи підсумки весняної посівної кампанії 2026 року.  За його словами, попри п’ятий рік повномасштабного вторгнення українські агровиробники демонструють стійкість та продовжують працювати. Водночас ключові виклики для агросектору й надалі пов’язані з війною.  «Цього року аграрії додатково зіткнулися зі здорожчанням дизелю та паливно-мастильних матеріалів, а також подорожчанням мінеральних добрив. Це не зупинило посівну, але впливає на собівартість виробництва та може позначитися на врожайності», – наголосив Тарас Висоцький. При цьому держава продовжує максимально підтримувати агровиробників у межах різних програм. Зокрема, продовжує діяти програма пільгового кредитування «5-7-9%», у межах якої аграрії можуть отримати до 90 млн грн, в тому числі, на проведення посівної кампанії, а підприємства у сферах тваринництва та переробки – до 150 млн грн. Також триває підтримка розвитку меліоративних систем, грантові програми для садівництва, тепличного господарства та будівництва овоче- і фруктосховищ. Окремий фокус – підтримка аграріїв у прифронтових регіонах, для яких цього року передбачено близько 1,7 млрд грн допомоги. Крім того, держава продовжує реалізацію програми безкоштовного розмінування сільськогосподарських земель, на яку у 2026 році передбачено до 2 млрд грн.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roku-agrarii-otrimali-1025-mln-grn-grantiv-na-sadi-i-teplicihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roku-agrarii-otrimali-1025-mln-grn-grantiv-na-sadi-i-tepliciThu, 28 May 2026 09:05:00 +0300articleАграрії продовжують отримувати державну грантову підтримку на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства. З початку 2026 року 20 підприємств уже залучили 102,5 млн грн на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства.  Зокрема, 12 суб’єктів господарювання отримали 56,5 млн грн на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства, ще 8 агропідприємств – 46 млн грн на розвиток тепличного господарства. «Сьогодні грантова програма – це фінансова підтримка аграріїв та інвестиція в модернізацію українського агросектору. Завдяки цим коштам підприємства закладають нові сади, будують сучасні теплиці, впроваджують технології зрошення та створюють нові робочі місця в громадах. Важливо, що навіть в умовах війни агробізнес продовжує розвиватися, інвестувати у виробництво з високою доданою вартістю та зміцнювати продовольчу безпеку країни», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Загалом від початку дії програми грантової підтримки держава вже виплатила 1,69 млрд грн 361 суб’єкту господарювання.  Із них на розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства спрямовано 1,18 млрд грн для 258 господарств. У повному обсязі фінансування отримали 241 із них.  На розвиток тепличного господарства виплачено 541,2 млн грн для 102 суб’єктів господарювання. Усі тепличні господарства отримали кошти в повному обсязі. https://www.agravery.com/uk/posts/show/cinova-situacia-na-rinku-furaznogo-acmenu-v-ukraini-lisaetsa-stabilnouhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cinova-situacia-na-rinku-furaznogo-acmenu-v-ukraini-lisaetsa-stabilnouWed, 27 May 2026 16:50:00 +0300articleЗа даними АПК-Інформ, для українського ринку фуражного ячменю минулого тижня залишалась характерною відносно стабільна цінова ситуація. «Темпи торгово-закупівельної активності були невисокими. Проте підтримку цінам продовжував надавати сезонний дефіцит пропозицій. Пропозиції зернової майже не надходили. Аграрії переважно пропонували невеликі обсяги зернової за максимальними і наближеними до них цінами», - зазначають експерти. Також уточнюється, що ціни попиту на фуражний ячмінь протягом тижня залишалися в межах 9100-10500 грн/т СРТ та 210-220 USD/т СРТ-порт.https://www.agravery.com/uk/posts/show/za-dvi-dekadi-travna-ukraina-eksportuvala-avtotransportom-ponad-200-tis-tonn-agroprodukciihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/za-dvi-dekadi-travna-ukraina-eksportuvala-avtotransportom-ponad-200-tis-tonn-agroprodukciiWed, 27 May 2026 14:30:00 +0300articleВ період з 1 по 21 травня автомобільний експорт агропродукції через пункти пропуску на кордонах України склав 208,4 тис. тонн, повідомила компанія Spike Brokers. «Середньодобові темпи передачі вантажів у поточному місяці становить близько 9,9 тис. т/добу, що вище квітневого показника у 9,5 тис. т/добу, але поступається результату березня (10,7 тис. т/добу)», - зазначили експерти. Основний автопотік в травні проходить через польський напрямок – 96,1 тис. тонн, або близько 46% від загального обсягу. Далі йдуть Румунія (48,6 тис. тонн), Молдова (33,3 тис. тонн), Угорщина (21,9 тис. тонн) та Словаччина (8,5 тис. тонн). Найбільше навантаження припадає на переходи Краківець–Корчова, Порубне–Сірет, Рава-Руська–Хребенне, Ягодин–Дорогуськ та Чоп–Захонь. «У товарній структурі автоекспорту у травні лідирують соняшникова олія – 17 тис. тонн, цукор – 16,7 тис. тонн, м’ясо птиці – 16,6 тис. тонн, спирт етиловий – 15,5 тис. тонн, соєва макуха – 13,8 тис. тонн та соєва олія – 11,2 тис. тонн», - додається у повідомленні.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sou-mozut-zrosti-do-23-000-grnt-uze-v-cervnihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sou-mozut-zrosti-do-23-000-grnt-uze-v-cervniWed, 27 May 2026 10:10:00 +0300articleУ найближчі тижні умовні ціни на сою в Україні можуть зрости, що пов’язано з дефіцитом сировини на заводах та зростанням вартості соєвого шроту. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). «На ринку сої спостерігається поступове пожвавлення. Зростання цін на соєвий шрот стимулює заводи активніше виходити на закупівлі, адже обсяги доступної сировини залишаються обмеженими. Уже минулого тижня ринок додав близько 200–300 грн на тонні. Це поки лише перший сигнал до зростання. По ГМО-сої очікуємо подальше зміцнення. Найближчим орієнтиром для ринку є рівень 22 700–23 000 грн за тонну, якого переробники можуть досягти вже у червні-липні. Якщо цей сценарій реалізується, це буде сприятливий момент для продажу накопичених обсягів», — зазначють аналітики. Водночас на експортному напрямку попит розподіляється нерівномірно  між не-ГМО соєю та ГМО-продукцією. «Торгівля в портах  сьогодні орієнтована переважно на не-ГМО сою. По ГМО попит дуже епізодичний, системної роботи в цьому сегменті фактично немає. По не-ГМО сої зараз формується попит на рівні 470–475 $/т», — додають у ПУСК.https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zasiali-56-mln-gektariv-arih-zernovih-ta-zernobobovih-kulturhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zasiali-56-mln-gektariv-arih-zernovih-ta-zernobobovih-kulturWed, 27 May 2026 09:05:00 +0300articleСтаном на 25 травня всіма категоріями господарств посіяно 5636,7 тис. або 94% до прогнозу зернових та зернобобових культур, з яких: ярої пшениці – 185,7 тис. га; ярого ячменю – 709,9 тис. га; гороху – 258,2 тис. га; вівса – 137,0 тис. га; кукурудзи – 4156,4 тис. га; гречки – 37,6 тис. га; проса – 32,2 тис. га. Найбільше зернових та зернобобових культур посіяли аграрії Полтавщини, Чернігівщини, Вінниччини, Черкащини та Київщини. Трійка лідерів має такі результати:  Полтавська область – 590,8 тис. га (пшениця – 4,9 тис. га, ячмінь – 65,1 тис. га, горох – 12,1 тис. га, овес – 1,9 тис. га, кукурудза – 502,5 тис. га); Чернігівська область – 550,3 тис. га (пшениця – 10 тис. га, ячмінь – 15 тис. га, горох – 9,2 тис. га, овес – 16,8 тис. га, кукурудза – 490 тис. га); Черкаська область – 403,2 тис. га (пшениця – 3,7 тис. га, ячмінь – 29,9 тис. га, горох – 6,8 тис. га, овес – 1,2 тис. га, кукурудза – 360,8 тис. га). Технічних культур засіяно 6265,6 тис. га. Зокрема, цукрових буряків посіяно 186,3 тис. гектарів або 95 % до прогнозу. Соняшника посіяно 4341,9 тис. гектарів або 87 % до прогнозу. Сої посіяно 1737,3 тис. гектарів або 85 % до прогнозу.https://www.agravery.com/uk/posts/show/sorgo-prakticni-poradi-ta-rentabelnist-reakcia-na-stresovi-umovihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/sorgo-prakticni-poradi-ta-rentabelnist-reakcia-na-stresovi-umoviWed, 27 May 2026 08:20:00 +0300articleВ умовах кліматичних змін, дефіциту вологи та необхідності пошуку економічно ефективних рішень сорго стає однією з перспективних культур для українських агровиробників. Під час заходу експерти галузі поділяться практичним досвідом вирощування сорго, розкажуть про особливості різних видів культури, ринки збуту, технологічні підходи та практичні рішення для подолання основних викликів у виробництві. Дата: 29 травня 2026 року Час: 15:00–17:00 Формат: онлайн (Zoom) Учасники заходу: агровиробники, представники насіннєвих компаній, науковці та інші учасники сектору, зацікавлені тематикою вирощування сорго. Організатор: Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) Модератор заходу: Олександр Валебний, координатор проєкту ВАР з розвитку насінництва. Під час заходу будуть розглянуті такі питання: перспективи розвитку сорго в Україні в умовах кліматичних змін; види сорго, їх особливості та потенційні ринки збуту; практичні технології вирощування культури в українських умовах; основні проблеми, що виникають під час вирощування сорго, та шляхи їх вирішення; економічна доцільність і рентабельність вирощування сорго. Спікери заходу: Вадим Багірян — комерційний директор, Advanta Андрій Прокопенко — менеджер з розвитку технологій у Європі, Advanta Олексій Шелест — регіональний торговельний представник Nufarm Seeds Володимир Середа — директор ТОВ «Науково-виробничий центр Синельниківський Інститут Насінництва, Агроінновацій та Селекції», кандидат сільськогосподарських наук Окрему увагу буде приділено практичним рекомендаціям для агровиробників щодо адаптації технологій вирощування до стресових погодних умов, підвищення стабільності врожаю та ефективності виробництва. Реєстрація обов’язкова за посиланням: https://us06web.zoom.us/meeting/register/6Oo_dCTFSkmyeSqcH8s31A Зверніть увагу: посилання на зустріч прийде на вказану вами пошту після заповнення форми реєстрації. Учасники отримають електронні сертифікати. Захід проводиться Всеукраїнською аграрною радою (ВАР) у межах проєкту з розвитку стратегічного партнерства у галузі насінництва, що є частиною ініціативи Програми АГРО та реалізується за підтримки Уряду США, за участі партнерів з приватного сектору. Метою ініціативи є розширення доступу мікро, малих та середніх агропідприємств до інформації про сорти та гібриди основних польових культур, найбільш адаптованих до агрокліматичних умов України.https://www.agravery.com/uk/posts/show/zrostanna-cin-na-sonasnik-v-ukraini-minulogo-tizna-bulo-dosit-obmezenimhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zrostanna-cin-na-sonasnik-v-ukraini-minulogo-tizna-bulo-dosit-obmezenimTue, 26 May 2026 16:50:00 +0300articleНа ринку соняшнику в Україні протягом минулого тижня переважало зростання цін. Про це повідомляють аналітики ІА «АПК-Інформ». «Однак, підвищення було досить обмеженим, оскільки, по-перше, ціни на олію суттєво не росли, а, по друге, підвищенню пропозиції сировини це не сприяло», - уточнюють експерти. Загалом учасники ринку сповіщали про дуже низькі темпи надходження олійної від виробників та непривабливу рентабельність переробки, внаслідок чого частина заводів прийняла рішення про призупинку роботи до початку нового сезону переробки ріпаку. «Ціни попиту на соняшник в цілому залишалися в межах 32000-33600 грн/т СРТ-підприємство (олійність 48-50%), - резюмується в повідомленні.https://www.agravery.com/uk/posts/show/istoria-fermera-z-dnipropetrovsini-ak-diati-akso-palne-oplacene-ale-ne-postavlenehttps://www.agravery.com/uk/posts/show/istoria-fermera-z-dnipropetrovsini-ak-diati-akso-palne-oplacene-ale-ne-postavleneTue, 26 May 2026 14:30:00 +0300articleПальне для аграріїв у сезон польових робіт — це ресурс, від якого напряму залежить робота техніки, логістика та своєчасне виконання виробничих процесів. Саме тому ситуація, коли кошти за дизельне пальне вже сплачені, а поставка не відбулася, може створити для господарства серйозні ризики. З такою проблемою зіткнулося ТОВ «Преображенівське» з Дніпропетровської області. Підприємство уклало договір на постачання дизельного пального та перерахувало кошти постачальнику, однак пальне не отримало. Постачальник повідомив, що через влучання було зруйновано його базу, а пальне згоріло. Підприємство працює у сільському господарстві вже понад 25 років та спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових і олійних культур, однак із такою ситуацією зіткнулося вперше. Щоб зрозуміти можливі правові кроки, ТОВ «Преображенівське» звернулося на юридично-консультаційну лінію ВАР, яка діє у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Експерти ВАР пояснили, що така ситуація належить до господарських спорів і в разі відсутності домовленості між сторонами може вирішуватися у господарському суді. Водночас перед зверненням до суду підприємству було рекомендовано підготувати та направити постачальнику письмову претензію з вимогою виконати зобов’язання або повернути кошти, а також попередити про можливі правові наслідки невиконання договору. Експерти порадили зібрати копії договору, підтвердження оплати та листування з контрагентом для підготовки претензії. А оскільки постачальник підтвердив руйнування бази та запропонував часткове повернення коштів і розстрочення виконання зобов’язань, підприємству рекомендували перевірити відповідні документи на предмет юридичних ризиків. «Завдяки консультації експертів ВАР ми отримали чітке розуміння, які документи потрібно зібрати, як оформити претензію до постачальника і на що особливо звернути увагу. Це важлива підтримка, яка допомагає агропідприємству захищати свої інтереси у складних обставинах», — зазначили у підприємстві. Нагадаємо, агровиробники можуть скористатися безкоштовною фаховою підтримкою експертів ВАР з питань бронювання, критичності, бухгалтерського та податкового обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://www.agravery.com/uk/posts/show/vesnana-posivna-u-grupi-agrotrejd-zaversilashttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vesnana-posivna-u-grupi-agrotrejd-zaversilasTue, 26 May 2026 12:35:00 +0300articleГрупа АГРОТРЕЙД завершила весняну посівну кампанію в оптимальні строки. Про це повідомила пресслужба компанії. Як зазначається, цього року компанія засіяла 13,4 тис. га кукурудзой, 15,15 тис. га соняшником, 6,9 тис. га соєю та 250 га технічними коноплями. «Цього року компанія збільшила акцент на технічних культурах — зокрема, розширила площі під соняшником та ріпаком, водночас дещо зменшивши частку зернових культур», - наголошується у повідомленні. Посівна проходила в умовах короткої весни та нестабільної погоди: після тривалого похолодання регіони накрили рясні дощі. Додатковим викликом стала робота у прифронтових кластерах, де польові роботи були обмежені часовими рамками з міркувань безпеки. Але завдяки заздалегідь підготовленим сценаріям роботи, злагодженій роботі команди та достатньому технічному забезпеченню посівну кампанію вдалося завершити в оптимальні строки без збоїв. «Після завершення посівної ми вже зосереджені на підготовці до наступних етапів роботи. Насамперед це жнива — збирання озимої пшениці, ячменю та ріпаку. Далі паралельно готуємо наступну посівну кампанію, зокрема плануємо розширення площ під ріпаком. Окремо працюємо над стратегічними пріоритетами компанії на наступний період», — зазначив директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД Іван Крючков.https://www.agravery.com/uk/posts/show/obmezenna-ugorsini-sodo-ukrainskoi-agroprodukcii-superecat-principam-ugodi-pro-asociaciu-z-es-denis-marcukhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/obmezenna-ugorsini-sodo-ukrainskoi-agroprodukcii-superecat-principam-ugodi-pro-asociaciu-z-es-denis-marcukTue, 26 May 2026 10:50:00 +0300articleРішення Угорщини про обмеження імпорту української агропродукції має політичний характер і суперечить принципам Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Таку думку висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. За його словами, будь-які обмеження щодо доступу української продукції на ринок ЄС повинні розглядатися та ухвалюватися на рівні Європейської комісії та Європейського парламенту, а не через односторонні рішення окремих держав-членів. «Економічних підстав для таких обмежень немає. Ми бачимо переважно політичний компонент, пов’язаний із внутрішнім тиском фермерських об’єднань, які є важливим електоральним ресурсом для чинної влади», — зазначив Денис Марчук. Водночас він наголосив, що суттєвого впливу на український аграрний експорт це рішення не матиме. Для України важливим залишається збереження транзиту через територію Угорщини, і наразі перешкод для нього немає. Денис Марчук зазначив, що Україна послідовно виступає за пошук компромісних рішень із сусідніми країнами. Зокрема, за наявності занепокоєнь щодо обсягів імпорту можуть застосовуватися механізми ліцензування поставок, які дозволяють врахувати потреби національного ринку та переробної промисловості. «Багато угорських переробних підприємств зацікавлені в українській сировині, зокрема для виробництва олії та борошна. Тому замість політичних гасел потрібен конструктивний діалог і пошук рішень, які враховуватимуть інтереси всіх сторін», — підкреслив заступник голови ВАР.