Аграверіhttps://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://www.agravery.com/site/indexukTue, 13 Apr 2021 17:35:00 +0300В Україні затвердили гігієнічні вимоги до виробництва мінеральних та джерельних водhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zatverdili-gigienicni-vimogi-do-virobnictva-mineralnih-ta-dzerelnih-vodhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zatverdili-gigienicni-vimogi-do-virobnictva-mineralnih-ta-dzerelnih-vodTue, 13 Apr 2021 17:35:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Так, наказом визначаються гігієнічні вимоги до: виробництва та обігу води природної мінеральної та води джерельної; обладнання і технологічного устаткування, які використовуються під час вказаних вище процесів; обробки води природної мінеральної та джерельної. «Наказ врегульовує питання маркування води природної мінеральної та джерельної та застосування до вод природних мінеральних та вод джерельних окремих видів тверджень, наприклад: „Стимулює травлення“, „Підходить для приготування їжі для немовлят“ тощо», — зазначили у міністерстві. Звернемо увагу, що вимоги наказу не будуть застосовуватись до вод, які використовуються для лікувальних цілей (є лікарськими засобами), а також вод, які споживаються людьми в місці їх видобування або в місці їх природного виходу на поверхню. «Наказ дозволить запровадити європейські вимоги до вод природних мінеральних, усунути бар'єри для інвестицій у виробництво таких вод в Україні та створити умови для добросовісної конкуренції на ринку», — наголосив Сергій Глущенко, заступник міністра. Слід додати, що наказ ґрунтується і відповідає вимогам Директиви Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу 2009/54/EC від 18 червня 2009 року про використання і розміщення на ринку природних мінеральних вод. Документ набере чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування. Нагадаємо, USAID відшкодовуватиме частину витрат на впровадження систем безпечності харчових продуктів.ВАРті новини: ВАР надала пропозиції для спрощення руху транспорту дорогами місцевого значенняhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-var-nadala-propozicii-dla-sprosenna-ruhu-transportu-dorogami-miscevogo-znacennahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-var-nadala-propozicii-dla-sprosenna-ruhu-transportu-dorogami-miscevogo-znacennaTue, 13 Apr 2021 17:00:00 +0300articleAgravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проект, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення. Зокрема, пропонується скасувати безумовну заборону на рух транспортних засобів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують встановлені граничні параметри, у разі перевезення подільних вантажів. При цьому, руйнівний вплив на дорожнє полотно має бути компенсований за рахунок застосування встановленої ставки та стягнення відповідної плати (для уникнення зловживань перевізниками запропоновано обмежити таке максимальне перевищення для подільних вантажів 20 відсотками). «На сьогодні існує безумовна заборона — не більше 24 тони загальної маси і не більше 7 тонн на вісь для руху дорогами місцевого значення. Ми ж пропонуємо, дозволити перевезення вантажу дорогами місцевого значення з незначним перевищенням за плату і диференціювати її в залежності від відсотків перевищення. І також цей дозвіл поширити на подільні вантажі, оскільки для них заборонено взагалі будь-яке перевищення. Наразі встановлені заборони призводять до того, що техніка аграріїв їздить напівпорожньою або доводиться її перевантажувати при виїзді на дорогу загальнонаціонального значення, де обмеження становить 40 тонн», — пояснює експерт аналітичного центру ВАР «Розумна країна» Руслан Кальницький. Окрім того, експерти ВАР пропонують повернути встановлення ставок плати за перевищення допустимої фактичної маси в залежності від відсотків такого перевищення (як це було передбачено у редакції Проєкту, що оприлюднений 15.01.2021), а не від фактичної маси. Такий підхід додатково дозволяє отримувати дозвіл на перевезення із перевищенням допустимої маси дорогами місцевого значення (адже у діючій редакції передбачені ставки лише за перевищення «від 40 тон», тоді як для доріг місцевого значення максимальна допустима вага становить 24 тони). Відповідні пропозиції направлені на адресу Державного агентства автомобільних доріг України та Державної регуляторної служби України.Уряд відмінив отримання дозволів на переміщення великогабаритної сільгосптехніки шириною до 3,75 метрівhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-vidminiv-otrimanna-dozvoliv-na-peremisenna-velikogabaritnoi-silgosptehniki-sirinou-do-375-metrivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-vidminiv-otrimanna-dozvoliv-na-peremisenna-velikogabaritnoi-silgosptehniki-sirinou-do-375-metrivTue, 13 Apr 2021 16:41:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА. «Постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2020 року №196 „Про внесення змін до правил дорожнього руху“ скасовано необхідність отримання дозволу для переміщення дорогами великогабаритної сільськогосподарської техніки. Тепер аграріям не потрібно отримувати дозвіл на переміщення сільськогосподарської техніки шириною до 3,75 метрів», — йдеться в повідомленні. Так, відповідно до цієї постанови: у правила дорожнього руху вводиться термін «сільськогосподарська техніка»; для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, збільшено габаритну ширину з 2,6 м до 3,75 м. Крім того, визначаються додаткові умови руху сільськогосподарської техніки з габаритною шириною, яка перевищує габарити 2,6 м, а саме: обладнання техніки знаком «Розпізнавальний знак транспортного засобу»; супровід сільськогосподарської техніки автомобілем прикриття з проблисковими маячками та додатковими знаками; встановлення габаритних вогнів по ширині сільськогосподарської техніки зліва та справа; забороняється рух сільськогосподарської техніки в колоні та в умовах недостатньої видимості. «Відміна отримання дозволів на переміщення великогабаритної сільськогосподарської техніки для аграріїв є вагомою складовою при проведенні польових робіт у стислі терміни погожих днів. Адже сільськогосподарське виробництво — це „фабрика під відкритим небом“, і часто зі змінами погодних умов аграрії не завжди могли чітко спланувати час і маршрути переміщення їх техніки. Змінити умови природного середовища ми не можемо, проте ми можемо організовано і злагоджено провести польові роботи в оптимальні терміни — посіяти, обробити, зібрати, доставити на елеватори і реалізувати якісну продукцію сільськогосподарських культур», — розповідає Тетяна Гетьман, директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації. За її словами, раніше отримання відповідних дозволів потребувало приблизно щонайменше шість днів до початку руху техніки із зазначення маршруту і дати переміщення техніки. Тепер не треба чекати на отримання дозволів на кожний окремий виїзд по кожній одиниці техніки, а проведення сезону польових робіт зі значним спрощенням тільки на користь сільгосптоваровиробникам. Нагадаємо, Amazone розвиває сучасні технології точного землеробства.ОПЗ відвантажив рекордний обсяг карбаміду за останні 5 роківhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/opz-vidvantaziv-rekordnij-obsag-karbamidu-za-ostanni-5-rokivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/opz-vidvantaziv-rekordnij-obsag-karbamidu-za-ostanni-5-rokivTue, 13 Apr 2021 16:02:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба ОПЗ. «Початок посівного сезону у цьому періоді значно відобразився на збільшенні відвантаження хімічної продукції на внутрішній ринок. Так, за перші три місяці 2021 року відвантажено залізничним та автомобільним транспортом — 14,8 тис. тонн аміаку, що більше у десять разів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, та 39 тис. тонн карбаміду, що є рекордним результатом за останні 5 років», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що чистий дохід, який був отриманий від переробки давальницької сировини, надання послуг з перевантаження та зберігання хімічної продукції, за перший квартал цього року склав 549,2 млн грн, що на 8,8% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. «Загальний розмір сплачених податків та зборів у бюджети усіх рівнів та Пенсійний фонд України за перший квартал 2021 року склав 148,3 млн грн, що на 11,2% більше, ніж у січні-березні минулого року», — додали в ОПЗ. Крім того, протягом звітного періоду на АТ «ОПЗ» проводився комплекс планово-попереджувальних ремонтних робіт на виробничих потужностях підприємства. Окрім цього, фахівці АТ «ОПЗ» провели важливий ремонт в цеху перевантаження карбаміду, зокрема відбулася заміна ланцюга на кратцер-крані, який є одним з основних засобів для перевантаження карбаміду на морський транспорт. Також продовжуються масштабні ремонтні роботи на 2-му агрегаті з виробництва аміаку. «У цьому періоді „Одеський припортовий завод“ приступив до реалізації важливих заходів, передбачених умовами договору з ДП „Зоря"-"Машпроект“ щодо заміни газотурбінного двигуна компресорної установки для цеху перевантаження аміаку. За перший квартал 2021 року загальна сума витрат на придбання технологічного обладнання та запасних частин для проведення капітальних ремонтів, у тому числі за імпортними контрактами, склала 51,4 млн грн», — підсумували у прес-службі. Нагадаємо, «Укрхімтрансаміак» перевиконав план з транзитного транспортування аміаку на 17,8%.ДПЗКУ розпочала форвардну закупівлю зерна врожаю 2021 рокуhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/dpzku-rozpocala-forvardnu-zakupivlu-zerna-vrozau-2021-rokuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/dpzku-rozpocala-forvardnu-zakupivlu-zerna-vrozau-2021-rokuTue, 13 Apr 2021 15:27:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба ДПЗКУ. «Сільгоспвиробники виробники мають подати заявку на участь у програмі до регіональних відділень корпорації. Для участі в програмі с/г виробники повинні мати досвід вирощування с/г культур від двох років. ДПЗКУ обов’язково проводить оцінку фінансового стану потенційного постачальника та посівних площ, за результатами якої приймається рішення про укладання договору», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що при прийнятті рішення враховується фінансова стабільність, позитивна кредитна історія та надійна ділова репутація с/г виробника, а також висновки страхових експертів щодо стану посівів зернових. «Також обов’язковими умовами укладання договору є страхування посівів майбутнього врожаю, який передається в заставу, та оформлення товарної аграрної розписки, або договору застави за рішенням ДПЗКУ, з метою мінімізації ризиків, пов’язаних з неналежним виконанням договорів», — підкреслили у корпорації. Так, після підписання всіх необхідних договорів та надання документів, попередня оплата складатиме 2,8 тис. гривень без урахування ПДВ за тонну законтрактованого зерна. Відсоткова ставка за користування коштами становить від 9,5% до 13% річних в гривні, залежно від обсягу поставки. «За програмою лояльності постійні клієнти можуть отримати додаткову знижку 0,5% до базової відсоткової ставки. Остаточний розрахунок проводиться за ринковими цінами після поставки зерна», — підсумували у ДПЗКУ. Нагадаємо, з України експортували 17,3 млн тонн кукурудзи.«Астарта» у 2020 році збільшила EBITDA на 46%https://www.agravery.com/uk/posts/show/astarta-u-2020-roci-zbilsila-ebitda-na-46https://www.agravery.com/uk/posts/show/astarta-u-2020-roci-zbilsila-ebitda-na-46Tue, 13 Apr 2021 15:05:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба компанії. Зауважимо, що за рахунок погашення банківського боргу і лізингових зобов’язань чистий борг зменшився з €276 млн у 2019 році і, на кінець 2020 року, показник співвідношення чистого боргу до EBITDA був на рівні 1.1х. «Ми зменшили наш кредитний портфель шляхом погашення більшої частини банківського боргу. Це дозволяє відновити гнучкість у підході до майбутніх інвестицій», — Віктор Іванчик, засновник та генеральний директор «Астарти». У 2020 році дохід сегмента рослинництва склав €175 млн проти €206 млн у 2019 році. Це відбулося на фоні зниження обсягів продажу кукурудзи, що, у свою чергу, було спричинено нижчим врожаєм сезону 2020 в Україні. Частка експорту становила 80%. У 2020 році «Астарта» зібрала 811 тисяч тонн зернових та олійних культур. EBITDA цього сегмента зросла з €53 млн у 2019 році до €80 млн у 2020 році. «В умовах високої невизначеності ми продовжили інвестувати у сучасну сільськогосподарську техніку та забезпечили своєчасну закупівлю всіх необхідних ресурсів для виробництва сільськогосподарської продукції. Ми також поглибили співпрацю з нашими партнерами, які вирощують та постачають нам, поміж інших культур, цукровий буряк та сою, що є сировиною для переробки на наших заводах», — додав Іванчик. Крім того, у 2020 році «Астарта» зберегла лідерські позиції на українському ринку цукру з часткою ринку 20%. Виробництво цукру класу «А» збільшилося з 96% у 2019 році до 99%, від загальної кількості 226 тис. тонн, у 2020 році. Дохід зріс на 9% до €127 млн, за рахунок зростання ціни на 2% минулого року і збільшення обсягів продажу цукру на 9% у 2020 році. EBITDA сегмента у 2020 році становила €22 млн. «Сегмент переробки сої згенерував €75 млн доходів. У 2020 році „Астарта“ переробила 208 тис. тонн сої, що на 10% менше ніж торік, на фоні зниження обсягів врожаю в Україні. Частка експорту зменшилася з 89% до 76% у 2020 році, що відображає більшу привабливість місцевих цін порівняно з міжнародними. EBITDA становила €7,4 млн», — підкреслили у компанії. Зазначимо, що у 2020 році продуктивність тваринництва зросла з 20,1 до 21,4 кг молока в день на корову на тлі подальших технологічних удосконалень в області оптимізації стада і кормів. Порівнюючи з минулим роком, у 2020 році доходи скоротились на 4%, до €33 млн. Рентабельність EBITDA зменшилась з 45% до 26% у 2020 році за рахунок збільшення виробничих витрат. «Я щиро вдячний усім нашим працівникам, клієнтам, постачальникам та покупцям, з якими ми успішно подолали усі виклики у 2020 році. Застосовуючи сучасну сільськогосподарську техніку, придбану в рамках п’ятирічної програми з модернізації агротехніки, наша команда проводить посівну кампанію під новий урожай. Ми рішуче налаштовані на те, щоб новий 2021/22 аграрний сезон став для „Астарти“, наших стейкхолдерів та України успішним», — підсумував генеральний директор компанії. Нагадаємо, «Укрексімбанк» відсудив у «Яготинського КХП» 4 млрд гривень боргу «Креатива».«Сєвєродонецький Азот» збільшив обсяг виробництва міндобрив на 67%https://www.agravery.com/uk/posts/show/severodoneckij-azot-zbilsiv-obsag-virobnictva-mindobriv-na-67https://www.agravery.com/uk/posts/show/severodoneckij-azot-zbilsiv-obsag-virobnictva-mindobriv-na-67Tue, 13 Apr 2021 14:32:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Group DF. У січні-березні 2021 року підприємством вироблено 128,4 тис. тонн аміачної селітри, 119,6 тис. тонн карбаміду, 150 тонн аміаку водного технічного, 17,4 тис. тонн КАС (карбамідо-аміачна суміш). Крім того, підприємство випустило 147,8 тис. тонн аміаку, 1,59 тис. тонн діоксиду вуглецю рідкого, 20,1 тис. м³ кисню медичного газоподібного в балонах. «У першому кварталі зростання виробництва склало 67%, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2020 року. Нам вдалося збільшити завантаження виробничих потужностей підприємства з 30% до 50%», — розповів Леонід Бугайов, голова правління ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот». За його словами, подальше зростання обсягів виробництва залежатиме від рівня попиту на мінеральні добрива й від того, яким чином МКМТ розв’яже питання з обмеженням імпорту азотних добрив в Україну. Якщо імпорт обмежать через квоти, «Азот» зможе завантажувати цехи і демонструвати зростання обсягів виробництва. «В травні 2020 року на „Сєвєродонецькому Азоті“ було відновлено повний виробничий цикл — розпочато виробництво власного аміаку та випуск на його основі аміачної селітри, карбаміду, КАС. Це дозволило завантажити виробничі потужності приблизно на третину. Сьогодні на підприємстві працюють два цехи аміаку (1-А та 1-Б), цех виробництва карбаміду, одне відділення цеху виробництва карбаміду-2, цех виробництва аміачної селітри, цех виробництва азотної кислоти», — підкреслив Бугайов. Крім того, до відновлення повного циклу в роботу на привізному аміаку включалися окремі підрозділи. Деякі цехи підприємства перебували у простої понад 7 років через бойові дії в регіоні, відсутність надійного електропостачання від двох джерел, пошкоджену інфраструктуру. «В першому кварталі 2020 року було випущено 180,2 тис. тонн добрив. Зокрема, 141,6 тис. тонн аміачної селітри, 32 тис. тонн карбаміду, 2,8 тис. тонн аміаку водного технічного, 3,7 тис. тонн КАС (карбамідо-аміачна суміш). У 2020 році підприємство випустило 843,1 тис. тонн мінеральних добрив: 444,3 тис. тонн аміачної селітри, 352 тис. тонн карбаміду, 4,4 тис. тонн аміаку водного технічного, 42,3 тис. тонн КАС», — зауважили у компанії. Слід додати, що капітальні інвестиції в «Сєвєродонецький Азот» у 2020 році сягнули 101 млн грн. Основну частину цієї суми було вкладено у відновлення роботи цехів виробництва аміаку та карбаміду. Нагадаємо, «Укрхімтрансаміак» перевиконав план з транзитного транспортування аміаку на 17,8%.Україна зобов'язана рухатися в напрямку зниження податків — радник президентаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zobovazana-ruhatisa-v-napramku-znizenna-podatkiv-radnik-prezidentahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zobovazana-ruhatisa-v-napramku-znizenna-podatkiv-radnik-prezidentaTue, 13 Apr 2021 13:54:00 +0300articleПро це заявив Олег Устенко, радник президента України з питань економіки, передає rbc.ua. «Гра політиків, які закликають зменшити податки, щоб стимулювати економіку, звичайно, хороша. Але проблема тільки в тому, що зниження податків не дасть швидкий ефект. Ефект від зниження податків може бути від шести місяців до пару років. Тому у 2021 році необхідно стимулювати економіку за рахунок бюджетних програм, зберігаючи високий дефіцит держбюджету», — розповів радник президента. Так, у 2022 році рівень дефіциту держбюджету має бути різко зменшено. А значить, повинні бути активно задіяні механізми та податкове стимулювання. «Я, як президент, не відкидаю ідею зниження податків. Ми повинні бути більш конкурентними, в тому числі і за податками, у порівнянні з Європою. Україна зобов'язана рухатися в напрямку зниження податків», — підкреслив Устенко. На думку радник президента України необхідно заздалегідь підготувати відповідні законодавчі акти. Але вводити це все тільки після того, як вийдемо на більш низькі параметри дефіциту держбюджету. «Піддавати країну подвійному ризику — за рахунок стимулюючих економіку програм і зниження податків — вкрай небезпечно», — підсумував Олег Устенко. Нагадаємо, Херсонський аграрій ухилився від сплати податків на понад 18 млн гривень.У Раді аграріям пропонують знизити ставку ПДВ через форс-мажорні обставиниhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-radi-agrariam-proponuut-zniziti-stavku-pdv-cerez-fors-mazorni-obstavinihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-radi-agrariam-proponuut-zniziti-stavku-pdv-cerez-fors-mazorni-obstaviniTue, 13 Apr 2021 13:20:00 +0300articleПро це йдеться у пояснювальній записці до законопроекту №5333 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у разі загибелі врожаю та уточнення норм оподаткування сімейних фермерських господарств». «Метою законопроекту є удосконалення податкового законодавства в частині оподаткування випадків, коли сільськогосподарські рослини, насадження або тварини ліквідуються у зв’язку з їх знищенням, втратою, загибеллю (падежем) або вимушеним забоєм внаслідок дії обставин непереборної сили або в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, а також уточнення норм оподаткування сімейних фермерських господарств», — йдеться у документі. Так, законопроектом пропонується, зокрема наступне: визначити, що з метою оподаткування податком на додану вартість, знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами не є постачанням товарів, і, відповідно, сільськогосподарські товаровиробники на вартість знищеного у зв’язку із форс-мажорними обставинами врожаю або тварин, не нараховуватимуть податок на додану вартість як на витрати, що не використовуються у господарській діяльності; зменшити мінімальний розмір площі сільськогосподарських угідь та або/ земель водного фонду з 2 гектарів до 1,05 гектарів для фізичних осіб-платників єдиного податку четвертої групи; дозволити тимчасово, до 1 січня 2022 року, платникам податку на додану вартість подавати до контролюючого органу повідомлення про наявність обставин (знищення врожаю) у довільній формі разом з податковою декларацією за відповідний звітний (податковий) період, в якому виникли такі обставини. Нагадаємо, в Україні збільшать штрафи за порушення реєстрації сільгосптварин.USAID відшкодовуватиме частину витрат на впровадження систем безпечності харчових продуктівhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/usaid-vidskodovuvatime-castinu-vitrat-na-vprovadzenna-sistem-bezpecnosti-harcovih-produktivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/usaid-vidskodovuvatime-castinu-vitrat-na-vprovadzenna-sistem-bezpecnosti-harcovih-produktivTue, 13 Apr 2021 12:48:00 +0300articleПро це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. «До участі в програмі запрошуються мікро, малі і середні агропідприємства, які ведуть діяльність у таких секторах: овочі, фрукти, ягоди, молоко, м'ясо, свійська птиця (окрім курей), кондитерські вироби та крафтові продукти, аква-культура», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що якщо виробники планують впроваджувати один із міжнародних стандартів стосовно систем управління безпечністю харчових продуктів та хоче отримати частину витрат, необхідно звернутися за деталями та умовами участі до адміністраторів програми «Безпечність харчових продуктів»: Адміністратор програми за стандартами: FSSC 22000, IFS, BRC, Global G.A.P. — ТОВ «Органік стандарт». Адміністратор програми «Безпечність харчових продуктів» за стандартом ISO 22000— Українська Плодоовочева Асоціація. Нагадаємо, Держпродспоживслужба впроваджуватиме проєкти цифрової трансформації захисту споживачів та безпеки харчових продуктів.У квітні середні ціни на молоко все ще залишаються стабільними — АВМhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-kvitni-seredni-cini-na-moloko-vse-se-zalisautsa-stabilnimi-avmhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-kvitni-seredni-cini-na-moloko-vse-se-zalisautsa-stabilnimi-avmTue, 13 Apr 2021 12:13:00 +0300articleПро це розповів Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока, передає прес-служба АВМ. «Переважно змінилися ціни на малі та середні партії вищого та першого ґатунків, проте це відбувалося точково і загалом там, де раніше вони були встановлені вище середньоринкової медіани», — повідомив аналітик. Таким чином, середні ціни залишаються на своїх попередніх рівнях: екстра ― 10,2 грн/кг, вищий ― 9,8 грн/кг, перший ― 9,2 грн/кг, середньозважена трьох ґатунків ― 9,7 грн/кг (без ПДВ). Слід додати, що середньоринковий діапазон коливання цін на середні та великі партії молока екстрґатунку по регіонах: північ та центр ― 9,8−10,5 грн/кг; південь ― 9,8−10,5 грн/кг; схід ― 9,7−10,5 грн/кг; захід ― 9,7−10,4 грн/кг. «Стабільність цін у цей період визначається дефіцитом сировини, який зараз і нівелює сезонні коливання. Темпи вибуття корів в секторі особистих селянських господарств досягнули точки, яка не дозволить забезпечити потрібний вал молока. Це дає усі підстави говорити про те, що цьогоріч сезону великого молока як такого не буде, з чим неофіційно погоджуються представники переробки», — підкреслив Андрієць. Тому очікується, що цьогоріч низхідний тренд матиме значно менший ступінь «просідання» цін у весняно-літній період. Нагадаємо, Донеччина приєдналася до програми контролю сирого молока.ВРУ розглядає правки до законопроекту щодо дерегуляції у сфері земельних відносинhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vru-rozgladae-pravki-do-zakonoproektu-sodo-deregulacii-u-sferi-zemelnih-vidnosinhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vru-rozgladae-pravki-do-zakonoproektu-sodo-deregulacii-u-sferi-zemelnih-vidnosinTue, 13 Apr 2021 11:40:00 +0300articleПро це свідчать дані офіційного сайту ВРУ. Зауважимо, що загалом парламентарії розглянули 1049 правок з 3128 законопроекту. Також на порядку денному на цей день заплановано розгляд у другому читанні проекту закону №2195 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони». Нагадаємо, Разумков впевнений, що парламент розглядатиме земельні питання до травня.На Львівщині виробники фальсифікованого алкоголю заробляли щомісячно до 4 млн гривеньhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-lvivsini-virobniki-falsifikovanogo-alkogolu-zaroblali-somisacno-do-4-mln-grivenhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-lvivsini-virobniki-falsifikovanogo-alkogolu-zaroblali-somisacno-do-4-mln-grivenTue, 13 Apr 2021 11:06:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Національної поліції. «У житловому приміщенні в одному з сіл Яворівського району вони розташували ціле виробництво горілчаних виробів. Потужності обладнання дозволяли виготовляти до 2 тис. пляшок фальсифікату відомих горілчаних брендів за день», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що реалізовували готовий товар зловмисники через мережу гуртової та роздрібної торгівлі в регіоні. За попередніми даними, сума коштів, яку вдавалося заробляти фігурантам лише протягом одного місяця, сягає 4 млн грн «За результатами проведених обшуків у приміщенні незаконного виробництва виявили та вилучили понад 12 тис. пляшок горілки з етикетками різних торговельних марок, близько 5 тис. марок акцизного податку з ознаками підробки та 2,8 тис. л спирту», — додали правоохоронці. Наразі тривають слідчо-оперативні заходи. Вирішується питання про повідомлення фігурантам підозр у скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199 (Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів) та ч. 2 ст. 204 (Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів) Кримінального кодексу України. Нагадаємо, в Херсонській та Миколаївській областях виявлено фальсифікат алкоголю на 15 млн гривень.Виробники не бачать підстав для здорожчання продуктів харчуванняhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/virobniki-ne-bacat-pidstav-dla-zdorozcanna-produktiv-harcuvannahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/virobniki-ne-bacat-pidstav-dla-zdorozcanna-produktiv-harcuvannaTue, 13 Apr 2021 10:34:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Мінекономіки. «За даними оперативного моніторингу Держстату споживчих цін на соціально значущі товари, спостерігається стабілізація цінової ситуації — ріст цін зупинився і підстав для подальшого зростання не вбачається», — йдеться в повідомленні. Крім того, за останній тиждень зафіксовано зниження вартості деяких соціальних продуктів, зокрема, деяких видів хліба, круп, масла вершкового, яєць, цибулі, моркви та картоплі. «За оцінками представників рітейлу, до Великодніх свят цінова ситуація на продукти залишатиметься стабільною. Зокрема, представники Союзу птахівників України підтвердили, що найближчий місяць збільшення цін на яйця та м’ясо птиці не передбачається», — зауважили у міністерстві. Разом з тим, представники НАЦУ «Укрцукор» також наголосили, що немає передумов для зростання ціни на цукор. «Що стосується цінової ситуації, на внутрішньому ринку цукру було відмічено, що попит і пропозиція збалансовані, зростання цін не спостерігається. На сьогоднішній день оптово-відпускні ціни складають 21,3−22 грн/кг з ПДВ», — підкреслили в асоціації. Зокрема, це пов’язано з очікуванням найближчим часом на імпорт в Україну 120 тис. тонн цукру-сирцю для подальшої переробки на внутрішньому ринку. Також в деяких регіонах України оптово-відпускна ціна на цукор вже знизилась. Нагадаємо, в Україні відсутні значні цінові коливання на продукти харчування.Український бізнес не приймає проєкт уряду щодо приєднання України до Паризької кліматичної угодиhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-biznes-ne-prijmae-proekt-uradu-sodo-priednanna-ukraini-do-parizkoi-klimaticnoi-ugodihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-biznes-ne-prijmae-proekt-uradu-sodo-priednanna-ukraini-do-parizkoi-klimaticnoi-ugodiTue, 13 Apr 2021 09:53:00 +0300articleПро це вказано у зверненні Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центру економічного відновлення до уряду. «Представляючи інтереси провідних секторів української промисловості та сільського господарства та будучи занепокоєними ситуацією, що складається навколо підготовки Другого національно-визначеного внеску (НВВ2) України до Паризької угоди та діалогу з ЄС із проблематики ініціативи „Європейський зелений курс“ (ЄЗК), низка провідних українських бізнес-асоціацій звертається до Дениса Шмигаля, прем'єр-міністра України, з відповідним листом», — йдеться у заяві. Так, 1 квітня 2021 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України представило проект розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Другого національновизначеного внеску України до Паризької угоди» та розпочало процедуру електронних консультацій з громадськістю щодо нього. Вказаний документ пропонує на загальнонаціональному рівні встановити ціль викидів парникових газів у 2030 році у розмірі 35% від рівня 1990 року. Ознайомившись із документом, представники українських бізнес-асоціацій та 14 асоціацій аграрного сектору хочуть представити наступні зауваження та пропозиції: Оприлюднений проект НВВ2 представляє собою якісний крок вперед у порівнянні з попередніми модельними сценаріями, розробленими на експертному рівні. Водночас, потребує пояснення конкретна процедура врахування зауважень та пропозицій бізнесу при формуванні проекту розпорядження Кабінету міністрів України щодо НВВ2. Залишається незрозумілим, як саме був сформований запропонований у документі оновлений показник НВВ2, та чи було спрогнозовано вплив цих коректив на соціально-економічні індикатори держави. Згідно з Національною економічною стратегією на період до 2030 року, яку затверджено постановою Кабінету міністрів України №179 від 3 березня 2021 року, встановлено параметри економічного зростання на рівні 6,8%. Разом з тим, згідно із запропонованим сценарієм НВВ2 (базовий макроекономічний сценарій, що був використаний для всіх трьох модельних сценаріїв викидів парникових газів) передбачається середнє зростання показника ВВП на рівні 3,5−4,5% за період 2018/50 року. Тому є потреба у суттєвій корекції НВВ2 задля відображення вже затверджених параметрів економічного зростання або ж у повній корекції Національної економічної стратегії 2030. Пояснювальна записка до проекту розпорядження Кабінету міністрів України «Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди» заявляє про відсутність безпосереднього впливу його реалізації на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я. Водночас, розробка відповідного фінансово-економічного обґрунтування передбачається після схвалення документу. «Національна кліматична гра, в якій Україна може програти, якщо ми не погодимо виважену позицію країни щодо визначення своїх зобов’язань у межах Паризької кліматичної угоди (НВВ-2). І це питання загальнонаціонального рівня, яке зачепить прямо чи опосередковано усі сектори економіки. Green Deal — це невід'ємна частина Національної економічної стратегії і він має бути імплементований в Україні з чіткою дорожньою картою та наявним суспільним діалогом», — наголосив Дмитро Лось, голова правління UBTA. Таким чином, український бізнес категорично не приймає таку позицію. Адже реалізація цілей з декарбонізації економіки вимагатиме залучення значного об'єму інвестицій. Проект розпорядження Кабінету міністрів України визначає необхідну суму у розмірі €102 млрд до 2030 року. В умовах невизначеності походження фінансових ресурсів для реалізації кліматичних цілей держави, члени UBTA виражають занепокоєння щодо перекладення цього тягаря на плечі вітчизняного бізнесу. «Крім того, виникають питання чому оцінка потреб інвестицій у проекті розпорядження Кабінету міністрів значно відрізняється у меншу сторону від фінансових оцінок, раніше озвучуваних міжнародною групою експертів щодо модельних сценаріїв НВВ2», — підсумували представники бізнесу. Нагадаємо, парламент розглядатиме земельні питання до травня.Парламент розглядатиме земельні питання до травня — Разумковhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/parlament-rozgladatime-zemelni-pitanna-do-travna-razumkovhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/parlament-rozgladatime-zemelni-pitanna-do-travna-razumkovTue, 13 Apr 2021 09:19:00 +0300articleПро це заявив Дмитро Разумков, голова Верховної Ради України, передає unn.com.ua. «Регламент Верховної Ради побудований наступним чином: якщо ви зайшли в питання, поки ви за нього не проголосуєте, ви вийти не можете. Тобто, поки не буде проголосовано законопроект №2194 „Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин“, нічого іншого зробити не можна. Тому стоїть питання позачергових засідань», — повідомив голова ВРУ. Слід додати, що до законопроекту №2194 залишилось розглянути близько тисячі правок. «Плюс-мінус до травня, тиждень-два, ми повинні пройти. Але там наступний законопроект, також пов’язаний з реформою ринку землі — там трохи менше, всього 700 правок, якщо я не помиляюсь. Подивимось, хто на них буде наполягати», — підкреслив Разумков. Нагадаємо, у ВРУ пропонують вартість споруд враховувати до вартості землі.«Укрексімбанк» відсудив у «Яготинського КХП» 4 млрд гривень боргу «Креатива»https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukreksimbank-vidsudiv-u-agotinskogo-khp-4-mlrd-griven-borgu-kreativahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukreksimbank-vidsudiv-u-agotinskogo-khp-4-mlrd-griven-borgu-kreativaTue, 13 Apr 2021 08:45:00 +0300articleПро це повідомляє finbalance.com.ua. «Згідно з судовими матеріалами, „Яготинське хлібоприймальнео підприємство“ було поручителем ПрАТ „Креатив“», — йдеться в повідомленні. Так, у листопаді 2020 року «Укрексімбанк» заявляв про борг групи «Креатив» перед ним на 4,6 млрд грн. «Укрексімбанк» повідомляв, що у Верховному Суді вимагає скасувати продаж за 51 млн грн заводу «Протеїн-Продакшн» з переробки соєвих бобів у Кіровоградській області, який був переданий у заставу держбанку як забезпечення боргу групи «Креатив». В «Укрексімбанку» додають, що відповідний аукціон з продажу заводу відбувся у вересні 2019 року за відсутності згоди банку як забезпеченого кредитора та за значно заниженою ціною в 51 млн грн порівняно з ринковою оцінкою в 700 млн грн. Варто зазначити, що ПрАТ «Креатив» було визнано банкрутом постановою Госпсуду м. Києва від 16 квітня 2018 року. Нагадаємо, на Херсонщині існуванню агрофірми «Білозерський» загрожує кредитний борг.Ціна на свинину стабілізується влітку — KSG Agrohttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cina-na-svininu-stabilizuetsa-vlitku-ksg-agrohttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cina-na-svininu-stabilizuetsa-vlitku-ksg-agroTue, 13 Apr 2021 08:23:00 +0300articleПро це повідомив Сергій Касьянов, голова ради директорів агрохолдингу KSG Agro, передає прес-служба компанії. Після чотиритижневого невеликого падіння в кінці березня нинішнього року, ціна на свинину підвищилася на 2,6%, а вже в квітні показала більш стійкий ріст у вигляді 6% зміцнення котирувань. За даними Асоціації «Свинарі України» (АСУ), якщо в останніх числах березня товарне поголів'я в закупівлі коштувало 38,5−41,5 грн/кг, то на початку квітня вже по 43−44 грн/кг. «На різницю показників цін вплинув вступ в силу зниженої ставки ПДВ, оскільки це один з факторів, який призвів до ослаблення цін на свинину впродовж березня. Однак, навіть із збереженням 20% ставки ПДВ, середня ціна закупівлі в першому кварталі, найімовірніше, поступалася б минулорічній на 4%», — розповідає Оксана Юрченко, президент АСУ. За словами Касьянова, як і прогнозувалося, після невеликого просідання у другій половині березня, на початку квітня ціни пішли вгору, досягнувши середньої позначки в 43,3 грн/кг, таким чином, максимізувавшися напередодні Великодніх свят. Період напередодні теплих великодніх та травневих святкувань в країні традиційно характеризується зростанням попиту на свинину, яку люди закуповують для приготування барбекю на природі. «Надалі, в кінці весни та влітку ми прогнозуємо збереження цін на свинину на передвеликодньому рівні. Її здешевлення не варто очікувати через літній сезон м'яса на природі, а також збільшення цін на зернові, що призвело до зростання витрат на виробництво свинарської продукції через подорожчання на комбікорми, в ряді випадків на 40% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року», — пояснює голова ради директорів. Однак, зростаючий попит українців на свинину не може бути задоволений за рахунок імпорту свинарської продукції. Обсяги імпорту свинини в нашій країні падають: в березні більш ніж на третину менше, ніж за лютий. «Зниження обсягів імпорту свинини пояснюється зростанням попиту й цін на європейських ринках — майже на 12% з початку березня. Звичайно ж, європейським виробникам вигідніше реалізовувати свою продукцію на ринках ЄС з більш високим платоспроможним попитом, ніж імпортувати в Україну», — підсумував Сергій Касьянов. Нагадаємо, світовий ринок свинини почав відновлюватися.Україна аграрна: що відбувається з ринком зернових і олійних (05.04 – 09.04.2021)https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-agrarna-so-vidbuvaetsa-z-rinkom-zernovih-i-olijnih-0504-09042021https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-agrarna-so-vidbuvaetsa-z-rinkom-zernovih-i-olijnih-0504-09042021Tue, 13 Apr 2021 08:00:00 +0300articleЗЕРНОВІ На кінець торгового тижня, котирування ф’ючерсів зернових культур зупинилось в позитивній точці. Внаслідок засухи в США, що може зашкодити сівбі ярої пшениці та зниження прогнозу глобальних кінцевих запасів зернової культури до 295,52 млн тонн в поточному сезоні за даними квітневого звіту від USDA, ф’ючерси на пшеницю зросли до 234,6 дол/т (+10,1 дол/т). Котирування кукурудзи підвищилось до 227,2 дол/т (+6,9 дол/т) через високий попит від іноземних країн, особливо з боку Китаю та росту цін на пшеницю. Додатковим фактором росту ціни стало падіння американського долару. Котирування ф’ючерсів на європейській торговій біржі EuroNext розвивалось в позитивному русі. Ф’ючерси на пшеницю зросли в ціні до 212,75 євро/т (+3,5 євро/т) через прогноз збільшення споживання зерна Китаєм за даними експертів USDA та підвищення ціни на американську зернову. Котирування кукурудзи підвищилось до 217 євро/т (+2,75 євро/т). Головними факторами впливу став ріст ф’ючерсів кукурудзи на ринку СВОТ та прогноз низьких запасів кукурудзи в країнах ЄС. На експортному ринку України, ціни FOB розвивались в різних напрямках. Котирування пшениці 11,5% та пшениці фураж знизилось до 247 дол/т (-2 дол/т) та 242 дол/т (-3 дол/т). Чинниками ціноутворення було падіння російської пшениці в ціні та низький попит на зерно старого врожаю. Ціна на кукурудзу зросла до 263 дол/т (+1 дол/т) через ріст ф’ючерсів на світових ринках. Ячмінь у свою чергу залишився без змін — 230 дол/т. Внутрішні ціни СРТ-порт на пшеницю 3 клас та пшеницю фураж знизились до 7200 грн/т (-300 грн/т) та 7100 грн/т (-300 грн/т) відповідно. Зниження ціни пояснюється подібною ситуацією на експортному ринку та низьким попитом в портах України. Кукурудза зросла в ціні до 8000 грн/т (+100 грн/т) через зростання ціни на ринку FOB. Ціна на ячмінь знизилась до 7450 грн/т (-250 грн/т). Попит низький. Пропозиції зернових культур від аграрних підприємств достатньо. На внутрішньому ринку України, середні ціни пропозицій EXW продовжують своє зниження. Котирування продовольчої та фуражної пшениці знизилось до 7150 грн/т (-250 грн/т) та 7050 грн/т (-250 грн/т). Ячмінь впав в ціні до 7250 грн/т (-350 грн/т). Пропозиції зерна від фермерів побільшало, хоча попит на зернові старого врожаю низький. Ціна на кукурудзу залишилася без змін — 7450 грн/т. ОЛІЙНІ За результатами тижня, котирування ф’ючерсів соєвих бобів на біржі СВОТ зросло до 515,5 дол/т (+0,4 дол/т) через низькі темпи збиральної кампанії в Аргентині і Бразилії та збільшення прогнозу експорту олійної культури США до 62,05 млн тонн за даними квітневого звіту USDA. Ціна на соєвий шріт знизилась до 442,2 дол/т (-9,9 дол/т). Падіння ціни пояснюється новими випадками АЧС в Китаї, що може знизити попит з його сторони та зниженням експортних продаж США за даними Міністерства сільського господарства США. Котирування ріпаку на європейській біржі EuroNext підвищилось до 510,5 євро/т (+16,5 євро/т) через ріст ціни ріпакової олії в Канаді, прогноз зниження виробництва олійної культури за даними Strategie Grains та росту ціни на нафту. На світовому ринку олій, ціна на соняшникову олію FOB Роттердам залишилася без змін — 1540 дол/т. Хоча попит на олію залишається низьким. Котирування пальмової олії зросло до 1030 дол/т (+35 дол/т) через високий попит від іноземних країн. Експортні ціни FOB на соняшникову олію зросли до 1513 дол/т (+10 дол/т) через підвищення ціни на сусідньому ринку — в Росії. Котирування соняшникового шроту зросло до 315 дол/т (+20 дол/т). Попит на продукт переробки підвищений. Ціна на соєві боби залишилася без змін — 560 дол/т. Ріпак зріс в ціні до 530 дол/т (+10 дол/т) через подорожання ф’ючерсів на європейському ринку. На внутрішньому ринку України, ціни на олійні культури залишилися без змін. Котирування соняшнику на базисі СРТ-порт- 23 000 грн/т, ціна на сою СРТ-завод — 18 500 грн/т. Попит від трейдерів та переробних заводів — стабільний. Внутрішні ціни пропозицій EXW в сегменті соняшникового комплексу майже не змінилися. Тільки ціна на соняшниковий шріт зросла до 9800 грн/т (+100 грн/т) через підвищення ціни на експортному ринку. Котирування соняшникової олії та макухи залишилось без змін — 53 500 грн/т та 10 500 грн/т відповідно. У сегменті соєвого комплексу котирування соєвої олії не змінилося — 40 500 грн/т. Ціна на соєву макуху знизилась до 18 500 грн/т (-200 грн/т) через достатня кількість пропозиції від переробних підприємств. Попит на корма низький. Соєвий шріт залишився без змін — 18 000 грн/т.Через холодну весну ранні овочі подорожчають на 20% — експертhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cerez-holodnu-vesnu-ranni-ovoci-podorozcaut-na-20-eksperthttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cerez-holodnu-vesnu-ranni-ovoci-podorozcaut-na-20-ekspertTue, 13 Apr 2021 07:44:00 +0300articleПро це повідомляє golos.ua. «Великдень у нс в цьому році пізній і випадає на 2 травня, тому до цього часу на ринку з’явиться багато української продукції. Зокрема, ранніх овочів, таких як молода цибуля, капуста, огірки, помідори, редис. Всі ці овочі подорожчають не тільки через великодні і травневі свята, а й із-за погодних умов. Тобто через те, що в цьому році дуже холодна весна», — розповідає Іван Томич, голова Союзу українського селянства. За його словами, у цей період заморозки, сніг, дощі призводять до того, що ранні овочі вимагають більше енергетичних витрат, їх складніше вирощувати. Як наслідок, фермери зберуть менше врожаю. Відповідно в порівнянні з минулим роком, в Україні в цьому році ранні овочі подорожчають приблизно на 20%. «Овочі і зараз недешеві. Минулий рік був неврожайний. Відповідно ситуація на ринку складається так, що внутрішнього запасу овочів вже практично немає, а по імпорту не зовсім складається прибуткова економічна ситуація», — підсумував Томич. Нагадаємо, на український ринок надійшли перші партії місцевих тепличних томатів.