https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukSun, 17 Oct 2021 16:40:00 +0300https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-odeskomu-morportu-rozpocali-ekspluataciu-novogo-frontu-obrobki-zaliznicnih-vagonivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-odeskomu-morportu-rozpocali-ekspluataciu-novogo-frontu-obrobki-zaliznicnih-vagonivSun, 17 Oct 2021 16:40:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Адміністрацій морських портів України. «За інформацією інженерів групи залізничних операцій головної диспетчерської Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів України“ (ОФ ДП „АМПУ“), днями підписано доповнення до „Єдиного технологічного процесу“ про включення нових колій №№17-а та 17-б, довжиною майже 200 метрів кожна, у технологічний цикл припортової залізничної станції „Одеса-порт“», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що новий фронт обробки залізничних платформ у тилу причалу №2 Карантинного молу спорудив за власні кошти портовий оператор ДП «Контейнерний Термінал Одеса» (КТО). Наприкінці вересня компанія завершила процес отримання пакету узгоджень на експлуатацію об'єкта від АТ «Укрзалізниця» та відповідних державних інспекцій. З початку жовтня на коліях №№17-а, 17-б здійснюються операції з навантаження/розвантаження залізничних платформ. «Новий фронт обробки рухомого складу розрахований на одночасний прийом 26 платформ. Після його введення в експлуатацію пропускна спроможність залізничних колій, якими оперує ДП „КТО“, зросла до 152 вагонів на добу. Розширення залізничної інфраструктури контейнерного терміналу на Карантинному молу Одеського порту є черговим етапом у реалізації Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року», — підкреслив Максим Лапай, начальник ОФ ДП «АМПУ». Нагадаємо, обсяг перевезення зернових Дніпром зменшився на 17,4%.https://www.agravery.com/uk/posts/show/derzprodspozivsluzba-proponue-zaboroniti-vikoristanna-nebiologicnih-zzr-dovkola-zapovidnika-askania-novahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/derzprodspozivsluzba-proponue-zaboroniti-vikoristanna-nebiologicnih-zzr-dovkola-zapovidnika-askania-novaSun, 17 Oct 2021 14:48:00 +0300articleПро це інформує Держпродспоживслужба. «Створення 40-кілометрової зони екологічної безпеки навколо заповідника допоможе запобігти повторенню трагедії, яка відбулася взимку цього року, коли у „Асканії-Новій“ відбулася масова загибель птахів, у тому числі, червонокнижних. Тоді в зразках патолого-анатомічного матеріалу, відібраного від загиблої птиці, було виявлено бродіфакум», — йдеться в повідомленні. На сьогоднішній день у Державному реєстрі пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні для захисту посівів від гризунів, окрім біологічних родентицидів, представлені родентициди хімічного походження на основі таких діючих речовин як бродіфакум, бромадіолон і флокумафен. Препарати з зазначеними діючими речовинами являються антикоагулянтами з групи кумаринів та мають подібну дію на тварин, в тому числі і птахів, тобто призводять до їх болісної загибелі через численні внутрішні кровотечі. «Для попередження загибелі представників фауни, зокрема і червонокнижної, Держпродспоживслужба ініціює заборону застосування на території Херсонської області в межах 40-кілометрової зони Біосферного заповідника „Асканія-Нова“ родентицидів небіологічного походження», — наголосили у відомстві. Нагадаємо, аграрії України використали 38,6 тис. тонн пестицидів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cetvertij-misac-pospil-pributki-virobnikiv-moloka-ukraini-zrostauthttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cetvertij-misac-pospil-pributki-virobnikiv-moloka-ukraini-zrostautSun, 17 Oct 2021 12:30:00 +0300articleПро це повідомив Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у Facebook. Варто зазначити, що УМІ — це відношення ціни на сире молоко ґатунку екстра до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше. «Як і в серпні, близько половини зростання забезпечило підвищення ціни на молоко, хоч зростання ці і уповільнилися. Здешевлення кормів теж відбулося, аж на 1%, правда всередині концентрованого міксу знову дешевшали шроти олійних, а росли ціни на кукурудзу. Прибутки, у кого вони були, в вересні 2021 року вперше були вищими — на 0,5%, ніж в тому ж місяці 2020 року. Але це не тому, що зараз все так добре, а тому, що минулого року в цей час прибутки стрімко падали», — пояснює експерт. За його словами, все ж, це був третій найкращий показник прибутковості за останні 5 вереснів. Перші три квартали 2021 року дозволили українським молочникам заробити на 23% менше, ніж рік тому за той самий період. І поки що це другий найгірший рік за останні 5 років. Гірше з прибутками були лише востаннє в 2017 році. «Як правило УМІ в жовтні різко зростає. Середнє зростання УМІ за останні 10 років в жовтні становило 10%, але минулого року вперше в жовтні УМІ знизився. Але то ж був пандемійно нестабільний рік. Також зовнішній фактор є досить позитивним. Протягом останнього місяця вартість молочних продуктів на біржах зросла приблизно на 5%, та й в Україні попит тримається високим», — підсумовує Ярмак. Нагадаємо, ціни на сир продовжують зростати.https://www.agravery.com/uk/posts/show/eksperti-usda-znizili-prognoz-urozau-kukurudzi-v-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/eksperti-usda-znizili-prognoz-urozau-kukurudzi-v-ukrainiSun, 17 Oct 2021 10:08:00 +0300articleПро це свідчать дані звіту USDA за жовтень. За даними звіту, прогноз експорту кукурудзи з України в 2021/22 МР знижений до 31,5 млн т, що на 0,5 млн т менше прогнозованого обсягу у вересні. Кінцеві залишки зернової прогнозуються на рівні 0,91 млн т, що на 0,2 млн т менше попереднього прогнозу (1,11 млн т). Проте, прогноз світового врожаю кукурудзи в 2021/22 МР підвищений до 1,198 млрд т, що на 0,45 млн т менше прогнозу за вересень (1,197 млрд т). Також експертами USDA оцінка світового експорту кукурудзи підвищена на 0,64 млн т і очікується на рівні 201,9 млн т, кінцеві залишки кукурудзи досягнуть 301,7 млн т, що на 4,11 млн т вище попередньої оцінки — 297, 63 млн т. Нагадаємо, на Вінниччині відкрили новий елеватор потужністю 40 тис. тонн.https://www.agravery.com/uk/posts/show/nibulon-splativ-ponad-541-mln-griven-podatkivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/nibulon-splativ-ponad-541-mln-griven-podatkivSun, 17 Oct 2021 09:14:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба компанії. «Компанія „Нібулон“ традиційно дотримується принципу прозорості ведення бізнесу та завжди виконує власні податкові зобов’язання, через що неодноразово визнавалася сумлінним великим платником податків в Україні», — йдеться в повідомленні. За січень-вересень 2021 року до місцевих бюджетів громад було сплачено 251,03 млн грн, ще 290 млн грн компанія спрямувала до державного бюджету України. «Для більшості із 68 територіальних громад, де представлені підрозділи ТОВ СП „Нібулон“, податкові надходження компанії складають основну дохідну частину місцевих бюджетів», — додають у компанії. Підкреслимо, що «Нібулон» є найбільшим платником податків у агросфері України, сплачуючи до мільярда гривень податків і зборів на рік до бюджетів різних рівнів, у тому числі 282 млн грн податку на прибуток. Нагадаємо, «Нібулон» у вересні став найбільшим одержувачем відшкодування ПДВ в агросекторі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/tempi-rostu-cin-na-moloko-maksimalno-spovilnilisahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/tempi-rostu-cin-na-moloko-maksimalno-spovilnilisaSun, 17 Oct 2021 08:21:00 +0300articleПро це повідомляє Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока, передає прес-служба АВМ. «Останній моніторинг показав незначне зростання середньозваженої ціни на 0,05 грн, до 10,71 грн/кг без ПДВ. При цьому екстраґатунок в середньому подорожчав на 0,06 грн — 10,92 грн/кг, вищий на 0,05 грн ― 10,76 грн/кг, перший на 0,04 грн ― 10,44 грн/кг без ПДВ», — йдеться в повідомленні. Середні ціни на великі та середні партії молока екстраґатунку по регіонах: північ ― 11,08 грн/кг, центр — 11,12 грн/кг, південь — 11,2 грн/кг, схід — 11 грн/кг, захід — 11,1 грн/кг. «Подальший ріст цін на молоко-сировину поки що очікується малоймовірним. Це зумовлено складною економічною ситуацією в переробників, особливо на фоні зростання тарифів на газ для промислових підприємств. У таких умовах переробні підприємства вимушені підвищувати відпускні ціни для мереж. Зростання цін вітчизняної продукції на полиці, що вже зафіксоване у вересні, неминуче призведе до падіння попиту на неї, а в іншому випадку вона може заміститися імпортною, об'єми якої продовжують активно нарощуватися і в поточному році», — пояснює аналітик. За його словами, ситуація починає набувати обрисів порочного кола, з якого до весни можуть вийти не всі учасники ринку. Галузь потребує уваги з боку держави, посилення державної підтримки та кроків, які б змогли знизити собівартість продукції через механізми зниження податкового навантаження на всіх учасників, в тому числі і споживачів. Нагадаємо, ціни на сир продовжують зростати.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cat-bot-dopomoze-ukraincam-obirati-bezpecni-fermerski-produktihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cat-bot-dopomoze-ukraincam-obirati-bezpecni-fermerski-produktiSat, 16 Oct 2021 16:02:00 +0300articleПро це повідомляє ukrinform.ua. «Звичні для всього світу речі часто обростають домислами і це стосується продуктів харчування та їх впливу на організм. Питання використання пестицидів, трансжирів, геномодифікованих організмів хвилюють сьогодні кожного. Тому така програма буде дуже корисною для здоров'я наших дітей», — розповіла Владислава Магалецька, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. За її словами, потрібно бути уважними в питанні просування органічної продукції в Україні, і чат-бот «А дитині можна?» також допоможе звернути увагу фермерів на необхідність виробляти безпечну та якісну продукцію. Слід додати, на офіційній сторінці у чат-боті «А дитині можна?» на Facebook, починаючи із запуску кампанії, кількість користувачів досягла 12,4 млн, 36% з яких — унікальні. Нагадаємо, у Раді зареєстрували законопроєкт щодо вирівнювання умов співпраці виробників та торгових мереж.https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-harkivsini-prokuratura-vimagae-u-fermera-povernuti-366-gektariv-orendovanih-zemelhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-harkivsini-prokuratura-vimagae-u-fermera-povernuti-366-gektariv-orendovanih-zemelSat, 16 Oct 2021 14:16:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Харківської обласної прокуратури. «Ізюмською окружною прокуратурою Харківської області направлено позов до суду з вимогами про визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, визнання недійсними договорів оренди та суборенди земельних ділянок та повернення земель загальною площею 366 га», — розповідає Микола Дементьєв, керівник окружної прокуратури. Встановлено, що чоловіком використано процедуру створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання в користування земель державної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою, а саме без проведення земельних торгів, що передбачено ст. 135 Земельного кодексу України. «Після отримання земель в оренду та створення власного фермерського господарства чоловік передав їх в довгострокову суборенду іншому господарству. Отже, відсутність у громадянина дійсного волевиявлення на створення та ведення фермерського господарства в силу прагнення отримати земельні ділянки за спрощеною, пільговою процедурою без проведення земельних торгів призвело до того, що держава як законний власник землі не отримує найвищу плату за користування нею», — пояснили у прокуратурі. Таким чином, вказані обставини стали підставою для направлення окружною прокуратурою позовної заяви до Господарського суду Харківської області. Нагадаємо, Мінагрополітики оприлюднило інформацію про громадян, які неодноразово скористалися правом безоплатної приватизації землі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zareestrovano-294-tis-zemelnih-ugodhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zareestrovano-294-tis-zemelnih-ugodSat, 16 Oct 2021 12:33:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Так до трійки лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини увійшли такі області: Кіровоградська — 10,1 тис. га; Харківська — 9,5 тис. га; Полтавська — 6,5 тис. га. «Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5129 нотаріусів. Всього заяв — 5759, із них погоджено 5094, в черзі на розгляд — 3, відмову отримали 662. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі», — підкреслили у міністерстві. Нагадаємо, на «Прозорро.Продажі» виставили перші лоти для проведення земельних аукціонів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrovirobniki-doneccini-majze-zaversili-sivbu-ozimogo-ripakuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrovirobniki-doneccini-majze-zaversili-sivbu-ozimogo-ripakuSat, 16 Oct 2021 10:25:00 +0300articleПро це інформує Департамент агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької облдержадміністрації. «Озимої пшениці посіяно на площі — 310,9 тис. га (82,9% до прогнозу), у 2020 році — 265,2 тис. га, або 77,3% до прогнозу», — йдеться в повідомленні. Крім того, озимого ріпаку на зерно посіяно на площі 18,6 тис. га (93% до прогнозу), у 2020 році — 16,5 тис. га, або 53% до прогнозу. Додамо, що по всіх категоріях господарств Донецької області під урожай 2022 року, передбачається посіяти озимих культур на зерно та зелений корм, включаючи озимий ріпак на зерно, на площі — 417,5 тис. га, в тому числі: озимих культур на зерно — 395 тис. га; озимого ріпаку на зерно — 20 тис. га. Нагадаємо, фахівці розповіли, про особливості підживлення ріпака озимого восени.https://www.agravery.com/uk/posts/show/vperse-ukraina-importuvala-ajca-z-bilorusihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vperse-ukraina-importuvala-ajca-z-bilorusiSat, 16 Oct 2021 09:09:00 +0300articleПро це повідомив Сергій Карпенко, виконавчий директор асоціації «Союз птахівників України», передає agrotimes.ua. «Галузь птахівництва збиткова вже два роки, і наслідки цього для ринку кричущі. Закрилося понад 30 підприємств із виробництва яєць, більше 9 підприємств із виробництва м’яса птиці. За два роки поголів'я скоротилося на 11 млн голів. Виробництво м’яса птиці скоротилося на 40 тис. тонн з початку року. Виробництво яєць — на 3 млрд штук, що становить чверть від обсягу виробництва у 2020 році», — розповідає експерт. Зазначається, наразі вже зрозуміло, що зниження цін на корми, навіть із рекордним цьогорічним урожаєм, не відбудеться. «Ми бачимо ціни на електроенергію, на газ. Чи є в держави підстави підвищувати рівень оподаткування за таких умов? Зрозуміло, що ні — це лише поглибить кризу. Зокрема, виключення птахівників із переліку платників єдиного податку IV групи передбачено законопроєктом №5600», — пояснює Карпенко. Таким чином, можливості з підвищення цін на внутрішньому і зовнішньому ринках у виробників досить обмежені. Але, за прогнозом виконавчого директора асоціації «Союз птахівників України», продукція птахівництва дорожчатиме. «Ми передбачаємо, що ціни на м’ясо птиці, на яйце зростатимуть. Враховуючи навіть те, що удвічі збільшиться нормативна грошова оцінка землі (якщо таке рішення ухвалять), це потягне за собою певне зростання цін на продукцію рослинництва», — наголошує фахівець. Разом з тим, Сергій Карпенко сподівається, що народні депутати не підтримують норму щодо птахівників у проєкті закону №5600. Нагадаємо, Йорданія та Україна погодили сертифікат на експорт продукції птахівництва для безперебійної торгівлі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-11102021-13102021https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-dajdzest-vid-enota-agrovira-11102021-13102021Sat, 16 Oct 2021 07:00:00 +0300articleПривіт, дорогі мої Коли вся країна відпочиває, але нам з вами не до цього: робота є завжди і нам не звикати. Тільки от халепа, останнім часом нам не вистачає рідких комплексних добрив. Навіть більше скажу, під загрозою майбутній врожай. Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР)  уже звернулась до президента, прем’єр-міністра України, секретаря Ради національної безпеки та, очільника Державної митної служби із закликом звернути увагу на ситуацію, що склалась на митниці із блокуванням сировини для виготовлення добрив учасника ВАР ТзОВ «Трікса» — понад місяць компанія не може отримати свій товар. Подивимось, що з цього вийде, до кого обличчям повернеться влада. Крім того, цього року сталося епохальна подія для ягідного бізнесу України — вперше великі партії замороженої малини українського виробництва були експортовані в США і до Канади. Важливість цієї події для розвитку виробництва і заморозки ягоди в Україні пояснюється високим рівнем вимог до якості продукції та логістики, які були успішно подолані українськими постачальниками. Відповідно, український експортер малини попередньо успішно пройшов сертифікацію FDA (The United States Food and Drug Administration). А ви колись могли подумати, що наш крохмаль буде експортуватися у Нігерію? У серпні з України було експортовано 3,7 тис. тонн кукурудзяного крохмалю (-42% від липня, -8% від серпня 2019/20 МР). За весь сезон експорт склав 77,9 тис. тонн (на 14% менше, ніж в 2019/20 МР). Нігерія — новачок сезону — за підсумками 2020/21 МР зайняла четверте місце в списку ТОП-імпортерів українського крохмалю. З приємних новин, то у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №6155 «Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами», який має на меті врегулювати відносини між виробниками і постачальниками харчових продуктів та торговими мережами. Одним з пунктів цього проєкту буде встановлено граничні терміни оплати постачальнику за поставлену продукцію від 10 до 60 днів в залежності від терміну придатності. А також — відповідальність покупця за їх порушення (за прикладом рулювання країн ЄС). Тепер не потрібно буде довго чекати на кошти за реалізований товар. А ще, 11 жовтня 2021 року під час позачергового засідання Кабінету міністрів України було затверджено порядок надання державної підтримки товаровиробникам, які використовують меліоровані землі. Держава компенсує 25% витрат тим агровиробникам, які встановили або модернізували системи зрошення у своїх господарствах. Модернізація системи зрошення земель у південних регіонах України дасть змогу збільшити їх врожайність щонайменше удвічі, що сприятиме зростанню ВВП та створенню нових робочих місць. З неприємних новин: знову варто чекати подорожчання хліба. Зростання протягом року вартості природного газу у сім разів та дворазове подорожчання електрики збільшить частку енергоресурсів в собівартості хлібобулочних виробів втричі — з 5-7% до 15-20%, що з урахуванням інших чинників призведе до їх подорожчання на 10-25%. А тепер поговоримо про наш хід-парад цифр. Цифра тижня № 1: 345,6 тис. т цукру уже виготовлено в Україні. Коментар Єнота: ми усі мріємо про солодке життя, щоб швидше до нього приблизитись, достатньо купити цукру. Цифра тижня № 2: 692,4 млн грн виділи аграріям на придбання техніки і обладнання. Коментар Єнота: модернізація господарства важливий момент для фермерів, адже новітня техніка дозволяє отримати додатковий прибуток. Приємно, що держава готова частково компенсувати затрати на придбання сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Цифра тижня № 3: 70 тис. гектарів уже продано за 100 днів функціонування ринку землі. Коментар Єнота: найвищу ціну дають, що зрозуміла, за землі біля нашої столиці. Ціни ростуть не тільки на землю, але й на добрива. Так, ціна на карбамід досягає позначки 25 тисяч гривень за тонну, та й за таку ціну його важко придбати, товару фізично не вистачає. А отже треба починати економити кошти та ресурси, але бажано не втрачаючи у врожаї. Причиною здорожчання добрив за словами директора аналітичного агентства «Інфоіндустрія» Дмитра Гордейчука стало зростання ціни на газ. За таких цін на добрива аграрії будуть змушені переходити до ощадливого використання ресурсів. І одним з шляхів для заощадження є диференційоване внесення добрив. Сьогодні агропромисловий комплекс  – це ключова  галузь економіки, де працює значна кількість працівників. Але не дивлячись на сучасні технології, ця  галузь все ще залишається травмонебезпечною. Про поширені нещасні випадки на агропідприємствах, страхування робіт підвищеної небезпеки, виявленням неоформлених працівників тощо, Agravery.com спілкувався з заступником Голови Держпраці Віталієм Сажієнко. Виявляється, що за останні 5 років на підприємствах сільського господарства травмовано - 1 341 працівник, загинуло – 212 працівників. Звичайно, загальний травматизм починаючи з 2016 року до 2020 року має тенденцію до поступового зниження, тоді як смертельний травматизм має спад з незначним коливанням. Щоб хто не говорив, але саме жінки із сіл є агентами змін у своїх громадах та утворюють великий потенціал жіночих фермерських господарств, який зараз потребує допомоги. Другий рік в Україні проводиться освітньо-грантова програма TalentA, ініційована компанією Corteva Agriscience. Минулого року навчання пройшли 25 жінок фермерок, а шість з них отримали гранти на проєкти, що сприяють розвитку громад, де вони мешкають. Валентина Денисенко, Олена Берьозіна, Наталія Кальчева – жінки, які уже працюють і прагнуть донести до співвітчизників, що органічна їжа набагато корисніша. Ще не стомилися, мої дорогі? Тоді на останок розкажу про ціни на зернові та олійні від компанії «Фенікс-Агро». Котирування зернових культур на світовій американській біржі СВОТ за результатами минулого тижня знизилось. Внаслідок падіння об'ємів продажів американської зернової, ціна на пшеницю знизилась до 269,7 дол/т (-7,8 дол/т). Котирування кукурудзи впало до 208,8 дол/т (-4,3 дол/т) через хороші темпи збору зернової культури та зниження ціни на сусідньому ринку пшениці. Однак ще більшому падінню ф’ючерсів завадив хороший попит на кукурудзу від іноземних країн. Внутрішні ціни СРТ-порт розвивались в позитивному напрямку. Ціна на пшеницю 3 клас зросла до 8700 грн/т (+50 грн/т), проте котирування пшениці фураж не змінилось — 8200 грн/т. Попит на фуражну зернову низький. Ціна на ячмінь підвищилась до 7550 грн/т (+50 грн/т) через ріст ціни на експортному ринку. Кукурудза зросла в ціні до 7700 грн/т (+150 грн/т). Попит на зерно високий. Щось забалакався я з вами, час мені у поле. До зустрічі, дорогі мої.https://www.agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-acmin-zrostauthttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-acmin-zrostautFri, 15 Oct 2021 16:41:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade. «В Україні закупівельні ціни на фуражний ячмінь нарешті відновили зростання та сягнули рівня цін на фуражну кукурудзу, проте залишаються на 20 $/т нижчими, ніж на фуражну пшеницю. З початку сезону станом на 8 жовтня Україна експортувала 3,9 млн т ячменю, що на 28% випереджає торішні темпи та майже відповідає загальному обсягу експорту у попередньому сезоні 4,2 млн т», — йдеться в повідомленні. За оцінками аналітиків, вільними для експорту в Україні залишаються ще мільйон тонн ячменю, але виробники активізують його продажі лише навесні після сівби ярого ячменю. «Минулого тижня турецька агенція ТМО придбала на тендері 310 тис. т фуражного ячменю з поставкою у жовтні за середньою ціною 315,4 $/т CFR, яка на 10,6 $/т перевищує ціну закупівлі на попередньому тендері 21 вересня, на 15,4 $/т — ціну тендеру 7 вересня та на 30,4 $/т — ціну закупівлі тендеру від 20 серпня», — додають експерти. Зауважимо, що ціни пропозицій у порівнянні з попередніми торгами відчутно виросли та знаходилися в межах 316,5−347 $/т CFR, що підтверджує тенденцію зростання ціни. «В Україні закупівельні ціни на ячмінь виросли за тиждень в портах на 100−200 грн/т до 7,5−7,7 тис. грн/т або 253−255 $/т внаслідок дефіциту пропозицій з боку виробників, які зайняті збиранням пізніх культур та сівбою озимини», — підсумували фахівці. Нагадаємо, хліб може подорожчати на 10−25% через зростання вартості газу та електроенергії.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-teplicni-ovoci-v-ukraini-v-2022-roci-mozut-pobiti-vsi-rekordihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-teplicni-ovoci-v-ukraini-v-2022-roci-mozut-pobiti-vsi-rekordiFri, 15 Oct 2021 14:12:00 +0300articleПро це повідомляє east-fruit.com. «Цінові рівні можуть виявитися позамежними для більшості українських споживачів, які вже почали звикати до споживання свіжих помідорів, огірків і перцю круглий рік. До речі, ціни на тепличні овочі почали швидко зростати вже зараз. Тому, не виключено, що ще до нового року цінові рівні по тепличним огіркам, помідорам і перцю оновлять історичні рекорди», — йдеться в повідомленні. Так, серед основних причин перспектив різкого зростання цін експерти виділяють наступні: Різке зростання цін на газ та інші енергоносії, і, як наслідок, підвищення вартості генерації теплової та електричної енергії для теплиць. Різке зростання вартості імпортних тепличних овочів через подорожчання міжнародних перевезень. Різке зростання вартості матеріально-технічних ресурсів (МТР), таких як добрива і засоби захисту рослин (ЗЗР). Зростання витрат на робочу силу. Вихід з виробництва найменш ефективних тепличних господарств через порівняно низькі ціни на тепличні огірки та помідори в 2021 році, причому навіть в сегменті дрібних господарств, що забезпечували основний обсяг виробництва в весняно-осінній період. «Слід пам'ятати, що Україна інтегрована в європейський ринок тепличних овочів, тому складності, які відчувають українські виробники, притаманні і тепличникам інших країн, в тій чи іншій мірі. На тлі дорогого газу вже зараз серйозно страждають тепличні господарства та Німеччини, Польщі, Великобританії, Нідерландів та інших країн ЄС. Таким чином, ціни на овочі вже ростуть повсюдно, тому імпорт з порівняно теплих країн, таких як Туреччина, Марокко, Єгипет, Узбекистан, Ізраїль різко подорожчає, навіть без урахування зростання вартості перевезень», — розповідає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Додамо, Україна в останні роки активно нарощувала імпорт тепличних овочів, що дозволяло утримувати ціни на них на порівняно низькому рівні. При цьому, навесні ціни на тепличні овочі з українських тепличних комбінатів зазвичай були значно, іноді навіть в рази вищі, ніж на імпортні. Однак ця продукція непогано продавалася, завдяки більш високій свіжості і хорошим смаковим якостями. Однак не факт, що в новому сезоні ціни на український тепличний огірок і помідор будуть доступними для споживачів. «Не виключено, що українські тепличні комбінати будуть змушені пізніше почати новий сезон виробництва в 2022 році. Хоча, імпортні овочі можуть теж різко подорожчати. Адже в 2021 році вони теж були неймовірно дешевими. А значить можна виключати зниження виробництва тепличних овочів і в порівняно теплих країнах, що тільки погіршить ситуацію з високим рівнем цін», — пояснює Ярмак. За перші 7 місяців 2021 року Україна активно скористалася низькими цінами на імпортні овочі, наростивши їх імпорт на 20%, але знизивши витрати на імпорт на 16%. Таким чином ціни на імпортні тепличні овочі в 2021 році були в середньому на 36% нижче, ніж в 2020 році, і це, незважаючи на зростання витрат на транспорт. «Головним постачальником тепличних овочів в Україну залишається Туреччина, на яку за перші 7 місяців 2021 року припало 86% всього імпорту. На другому місці Польща з 4%. Тобто з цих двох країн в Україну було ввезено 90% всіх імпортних тепличних овочів. Туреччина при цьому наростила поставки на 36%, а Польща знизила — на 58%», — підкреслюють фахівці. Звернемо увагу, що найбільш різко — на 26% в 2021 році виріс імпорт тепличного солодкого перцю. Імпорт помідорів виріс на 20%, а імпорт огірка — на 17%. При цьому Україна навіть наростила експорт тепличних овочів. Огірка було експортовано в 2,4 рази більше, ніж за перші 7 місяців 2020 року, а помідори — на 41% більше. Перець Україна практично не експортує. Огірок і помідор з України експортувався переважно в Естонію, Польщу, Молдову і Білорусь. Нагадаємо, «Контінентал Фармерз Груп» вироблятиме картоплю фрі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/derzreestr-popovnivsa-novim-sortom-lezkoi-cibulihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/derzreestr-popovnivsa-novim-sortom-lezkoi-cibuliFri, 15 Oct 2021 12:35:00 +0300articleПро це повідомляє zemliak.com. «Загальна урожайність сорту цибулі ріпчастої „Галичанка“ 25−38 т/га, у тому числі товарна 24−36 т/га. Маса однієї цибулини 160−270 грам. Сорт середньостиглий, вегетаційний період 106−112 діб. Лежкість 96−97%. Рівень достигання перед збиранням 94%», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що сорт має щільну цибулину: придатність до механізованого збирання — 5 балів. Пошкодження шкідниками і хворобами на рівні контролю Стригунівський носівський. Сорт стійкий до стрілкування за весняної і осінньої сівби. У цибулинах нового сорту міститься: сухої речовини 18,61%, моноцукри — 1,11%, дицукри — 11,17%, загального цукру 12,87%, аскорбінової кислоти 6,82 мг/100 г. «Рослина має середню кількість листків з помірним восковим нальотом та помірним зеленим забарвленням. Листок середній за довжиною та діаметром. Цибулини даного сорту середнього розміру: висотою 8,4 см, діаметром 8,2 см. Позиція максимального діаметру цибулини по середині. Цибулина має вузьку шийку. Форма цибулини округла, забарвлення сухої шкірки жовте. На цибулині міцність тримання сухої шкірки сильна. Товщина шкірки тонка. Забарвлення соковитих лусок відсутнє», — зауважили фахівці. Додамо, що цей сорт цибулі ріпчастої «Галичанка» рекомендується для освоєння агрофірмами усіх форм власності і господарювання та у приватному секторі в усіх зонах України у відкритому ґрунті. Нагадаємо, «Контінентал Фармерз Груп» вироблятиме картоплю фрі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/vartist-sonasnikovoi-olii-moze-najblizcim-casom-zrosti-eksperthttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vartist-sonasnikovoi-olii-moze-najblizcim-casom-zrosti-ekspertFri, 15 Oct 2021 10:24:00 +0300articleПро це повідомляє news.obozrevatel.com. «Головна причина прийдешнього подорожчання — собівартість виробництва олії через різке подорожчання газу збільшиться на 5−10%, для бізнесу ціна злетіла за кілька місяців із 15 грн/м³ до 38 грн/м³. Ситуація ускладнюється тим, що одночасно відбувається значне, майже на 25%, зростання інших складових витрат переробки, таких як електроенергія і гексановий розчинник, що більш як 30% собівартості виробництва», — розповідає Станіслав Таршин, власник групи компаній «ГрадОлія», член Української ради бізнесу. За оцінками експерта, якщо ситуація з цінами на енергоносії не зміниться, то незабаром у магазині літр олії можна буде купити за ціною вище за 100 грн. Українці, ймовірно, будуть шукати більш дешеві аналоги, наприклад, навіть оливкова олія для смаження. Таким чином, фахівці називають цілу низку причин для такої ситуації: українські ціни залежать від світових, але знижуються повільніше; на експортну продукцію українські виробники не платять ПДВ, а за олію, яка продається в ЄС, доводиться віддавати 20% податку на додану вартість; в ЄС є конкуренція на ринку соняшникової олії, в той час як в Україні в основному місцеве виробництво. «У 2021 році в більшості країн Європи ціни на олію злетіли в 1,5−2 рази. Це сталося на тлі відносно хорошого врожаю і порівняно невисокого попиту. За таким попитом пішов різкий відкат: соняшникова олія почала дешевшати, деякі країни перейшли на дешевші рослинні жири, хтось почав антимонопольне розслідування, а в інших державах вирішили використовувати накопичені запаси», — пояснює Таршин. Нагадаємо, виробництво олійних в Україні зросте на 20%.https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-doneccini-tri-molocni-fermi-planuut-zbilsiti-nadoi-molokahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-doneccini-tri-molocni-fermi-planuut-zbilsiti-nadoi-molokaFri, 15 Oct 2021 09:01:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Департаменту агропромислового розвитку та земельних відносин Донецької облдержадміністрації. «Завдяки впровадженню сучасних технологій виробництва тваринницької продукції, створенню сприятливих умов утримання молочної худоби, модернізації та раціональному використанню виробничих потужностей такі підприємства, як ТОВ „Агрофірма „Світанок““, ТОВ „Агрофірма Агротіс“, ПрАТ „Екопрод“, нарощують та зміцнюють свій виробничий потенціал. В поточному році вищезазначені підприємства планують отримати надій молока на корову до 8,2 т», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що досвід кращих молочних ферм України і зарубіжжя свідчить, що досягнути рівень генетичного потенціалу продуктивності корів 8−10 т молока за лактацію, можливо лише за умови застосування в господарствах сучасних технологічних рішень з правильного, науково обґрунтованого, інтенсивного вирощування ремонтного молодняку. Середньодобові прирости молодняку ВРХ в цих підприємствах досягають до 1,2 кг. «Племінний молодняк великої рогатої худоби з високим генетичним потенціалом, який вирощується в у суб'єктах племінної справи у тваринництві Донецької області, користується великим попитом, як в нашій області, так і за її межами. Так з початку року племзаводами та племрепродукторами вже реалізовано понад 320 голів племінного молодняку ВРХ», — підкреслили у відомстві. Нагадаємо, Дніпропетровщина та Харківщина приєднаються до проекту «Сімейні молочні ферми».https://www.agravery.com/uk/posts/show/prisibskij-elevator-kompanii-gr-agro-vdvici-zbilsiv-tempi-zagotivli-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/prisibskij-elevator-kompanii-gr-agro-vdvici-zbilsiv-tempi-zagotivli-zernaFri, 15 Oct 2021 08:07:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба G.R. Agro. «На сьогодні заготовлено 85 тис. тонн зернових і олійних культур. Заявлена місткість зберігання на елеваторі — 126,4 тис. тонн. Оборот такого великого елеватора на сьогодні становить 67% від загального обсягу зберігання», — йдеться в повідомленні. Зазначається, що даний показник перевищує результати минулого сезону більш ніж у 2 рази. Станом на 12 жовтня 2020 року на елеватор було прийнято близько 40 тис. тонн зернових і олійних культур. «Збільшенню обсягу прийнятого зерна елеватором в нинішньому році сприяли зростання врожайності всіх видів культур в регіоні, а також спеціальні програми для сільгоспвиробників. Особливо програма „Безкоштовного зберігання“ на весь маркетинговий рік і „Агробізнес на дисплеї“, а також вищий кредит довіри в новому сезоні серед аграріїв за підсумками роботи минулого року з елеватором компанії G.R. Agro в новому регіоні», — підсумували у компанії. Нагадаємо, KMZ Industries встановив на броварні зерносушарку для зерна підвищеної вологості.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-ripak-ta-sou-znizuutsahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-ripak-ta-sou-znizuutsaThu, 14 Oct 2021 16:28:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба Електронної зернової біржі України Graintrade. «Експерти завдяки сприятливій погоді в Австралії підвищили оцінки виробництва каноли у 2021/22 МР до 5,5 млн т, а за офіційним прогнозом ABARES воно сягне рекордних 5,03 млн т (у порівнянні з торішніми 4,1 млн т), тому USDA оцінює експорт каноли у 4 млн т», — йдеться в повідомленні. Так, завершення збирання врожаю каноли в Канаді, хоча й низького, тисне на котирування, і листопадові ф’ючерси на біржі у Вінніпезі опустилися на 1% до 917,7 CAD/т або 734,87 $/т після того, як у четвер сягнули 927,7 CAD/т, що все одно поступається рекорду липневих ф’ючерсів — 1000 CAD/т. «7 жовтня котирування на ріпак на паризькій Euronext сягнули рекордних 782 $/т, але у 8 та 11 жовтня т вони впали на 4% до 751,4 $/т, оскільки трейдери почали фіксувати прибутки на тлі зростання цін на місяць на 14%. Ціни на ріпак в Європі залишаються на 15−20 $/т вищими, ніж на канадську канолу, проте Канада навряд чи зможе активізувати експорт, тоді як Австралія активно продає канолу», — додають фахівці. Звернемо увагу, що в Україні сезон закупівлі ріпаку завершується, трейдери до кінця жовтня планують закрити програми на тлі відсутності значних обсягів, тому ціни в портах залишаються на невисокому рівні 700−710 $/т або 20,8−21,2 тис. грн/т. Найбільше ріпаком цікавляться переробники з Білорусі, які пропонують за нього на кордоні 730−740 $/т. «Сезон дощів в Бразилії прискорює сівбу сої, що призводить до поступового зниження цін на неї. Листопадові ф’ючерси на сою на чиказькій СВОТ вчора впали на 1% до 457,5 $/т, втративши за місяць 4,7% під тиском покращення перспектив врожаю сої в США та прогнозів рекордного врожаю в Бразилії завдяки розширенню площ сівби», — підкреслюють експерти. Крім того, звіт USDA по олійним, в якому імовірно буде збільшено прогноз виробництва, може додатково посилити тиск на котирування. Нагадаємо, цього сезону експорт сої з України зросте на 20%.https://www.agravery.com/uk/posts/show/gk-prometej-uspisno-projsla-audit-kpmghttps://www.agravery.com/uk/posts/show/gk-prometej-uspisno-projsla-audit-kpmgThu, 14 Oct 2021 14:41:00 +0300articleПро це повідомляє прес-служба компанії. Аудитором підтверджені наступні фінансові дані групи за 2020 рік: валовий дохід — $254,2 млн (за 2019 рік — $221,4 млн); активи — $199,3 млн; EBITDA — $32,6 млн, що на $2,1 млн перевищує показники минулого року ($30,5 млн в 2019 рік); капітал — $ 76,1 млн ($72,3 млн в 2019 році). «Ми дуже задоволені отриманими результатами: показник EBITDA виріс більш ніж на $2 млн, незважаючи на вкрай несприятливий минулорічний сезон, що зробив негативний вплив на весь агроринок. На наступний рік ми плануємо різкий стрибок, внаслідок високої врожайності і гарної ціни, тому цілком можна прогнозувати EBITDA на рівні $50 млн, не менше», — розповідає Рафаель Гороян, засновник ГК «Прометей». Так, компанія KPMG провела аудит наданого групою консолідованого балансу станом на 31 грудня 2020 року і пов'язаних з ним звітів про фінансові результати, рух грошових коштів та зміни власного капіталу за 2020 фінансовий рік відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності. «Згідно з висновком KPMG Limited, фінансова звітність ГК „Прометей“ є достовірною, об'єктивно відображає її фінансовий стан, а також результати діяльності ГК „Прометей“ за підсумками 2020 року», — додає Гороян. У «Прометей» також підкреслюють, що отримання чергового висновку свідчить про підвищення прозорості бізнесу та зміцнення ринкових і репутаційних позицій групи компаній «Прометей». «Успішне проходження аудиту — це індикатор статусності компанії, показник того, що компанія може сміливо співпрацювати з міжнародними банками, фондами, інвесторами. Ми отримали прекрасний аудит, без єдиного застереження і це підкреслює наше вміння працювати в фінансовому просторі сучасного світу», — підсумував засновник ГК «Прометей». Нагадаємо, в «Аграрному фонді» виявили втрату активів на 2,17 млрд гривень.