Аграверіhttps://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://www.agravery.com/site/indexukTue, 26 Sep 2023 06:15:00 +0300Україна та Молдова можуть отримати фінансування інфраструктурних проєктів уздовж «шляхів солідарності» від ЄСhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-moldova-mozut-otrimati-finansuvanna-infrastrukturnih-proektiv-uzdovz-slahiv-solidarnosti-vid-eshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-moldova-mozut-otrimati-finansuvanna-infrastrukturnih-proektiv-uzdovz-slahiv-solidarnosti-vid-esTue, 26 Sep 2023 06:15:00 +0300articleУкраїна та Молдова на однакових із країнами-членами Європейського Союзу умовах зможуть подавати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів, розташованих уздовж "шляхів солідарності". Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".  Відповідне оголошення в понеділок у Брюсселі зробила європейський комісар з питань транспорту Адіна Валеан після завершення зустрічі з віцепрем'єр-міністром з питань відновлення, міністром розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександром Кубраковим. "Завтра ми оголосимо новий конкурс у рамках програми ЄС "З'єднуємо Європу". Вперше Україна та Молдова зможуть подати заявки на фінансування інфраструктурних проєктів (розташованих) уздовж "шляхів солідарності" (проєкт ЄС для забезпечення транспортування української сільгосппродукції). Вони зможуть подавати заявки на тих самих умовах, що й країни ЄС", - повідомила вона. За словами єврокомісара, Європейська Комісія вже провела попереднє обговорення з українською стороною з подальшим проведенням технічних зустрічей з метою визначити "найкращі проєкти, які будуть профінансовані". Валеан зазначила, що в ЄК "хочуть забезпечити майбутню інтеграцію залізничної системи України до транспортної системи ЄС шляхом розгортання колій європейського стандарту з метою створення залізничного сполучення через Україну зі Львова до Польщі та до Яс у Румунії". "Інфраструктура, яку ми модернізували за останні 16 місяців, залишиться назавжди. Фізичний зв'язок між ЄС та Україною відкриє ворота для інтеграції України в європейський єдиний ринок ЄС", - переконана вона. Єврокомісар наголосила, що після того, як Росія вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, "шляхи солідарності" "стали рятівними для України". "З травня 2022 року до серпня 2023 року "шляхи солідарності" дали змогу Україні експортувати понад 53 млн тонн сільгосппродукції, зокрема близько 48 тонн зернових олійних та інших продуктів. За оцінками, цей експорт приніс Україні близько 38 млрд євро загального прибутку. Водночас Україна імпортувала 34 млн тонн товарів "шляхами солідарності" на суму близько 79 млрд євро", - навела вона статистику.На ринку з’явилися пропозиції на поставки зерна з чорноморських портів Україниhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-zavilisa-propozicii-na-postavki-zerna-z-cornomorskih-portiv-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-zavilisa-propozicii-na-postavki-zerna-z-cornomorskih-portiv-ukrainiMon, 25 Sep 2023 16:55:00 +0300articleПісля того, як два судна тимчасовим коридором зайшли до порту Чорноморськ, завантажилися зерном та вийшли з нього, на ринку з’явився попит на фрахт суден до портів Чорного моря та пропозиції на поставки з них продукції, - повідомляють на сайті Електронної зернової біржі України з посиланням на AgriCensus. Джерела повідомляють,що на ринку з’явилися пропозиції, хоча й номінальні, на поставки на FOB Південний, Одеса та Чорноморськ кукурудзи по 183-190 $/т та фуражної пшениці по 186 $/т. Водночас на FOB – порти Дунаю ціни на фуражну пшеницю впали до 166-169 $/т, а на кукурудзу – до 177-195 $/т. У найближчих виробників в регіоні ціни значно вище, так фуражну пшеницю у Констанці пропонують по 235 $/т FOB, кукурудзу – по 226 $/т FOB, кукурудзу на CFR Іспанія – по 240 $/т. Поки переважна частина торгівлі іде на умовах доставки покупцю. Деякі продавці пропонують поставки з портів України, але покупці побоюються ризиків та виникнення форс-мажорних обставин. Для проведення продажів на умовах поставки потрібні адекватні ідеї фрахтових ставок, інакше рівень цін на FOB має ще більше знизитися, оскільки наразі дуже незначна кількість судів готова зайти до чорноморських портів України, тому затрати надто високі. Так, вартість фрахту легкого судна з українських портів РОС до Іспанії складає щонайменше 60 $/т, тоді як фрахт з Констанци за тим же маршрутом коштує 21-22 $/т. Минулого тижня два судна, Resilient Africa та Aroyat, зайшли до порту Чорноморськ, а зараз Resilient Africa з партією пшениці вже успішно пройшло через Босфор. На ринку є інформація, що зафрахтовано ще кілька суден, які найближчим часом зайдуть для завантаження до чорноморських портів.Україна та Канада оновили Угоду про зону вільної торгівліhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-kanada-onovili-ugodu-pro-zonu-vilnoi-torgivlihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-kanada-onovili-ugodu-pro-zonu-vilnoi-torgivliMon, 25 Sep 2023 14:35:00 +0300articleПрезидент України Володимир Зеленський і Премʼєр-міністр Канади Джастін Трюдо підписали  оновлену Угоду про вільну торгівлю між двома країнами. Цей документ замінить існуючу Угоду, яка діяла з 2017 року. Про це повідомляють в Міністерстві економіки України.  За словами Першого віцепрем'єр-міністра України – Міністра економіки України Юлії Свириденко, нова Угода несе суттєві зміни до торгового режиму між Україною та Канадою. Також в рамках цього документу Україна і Канада уклали Угоду з цифрової торгівлі, яка стала для нашої країни другою після відповідної Угоди з Великою Британією. «Ця Угода переводить торговельні відносини двох країн у новий вимір, адже при підготовці документу ми застосували новий ліберальний метод в сфері послуг – дозволено все, що не заборонено. Тобто Угода не регулює, що дозволено, а навпаки - ретельно виписує винятки із повної свободи надання послуг. Це має сприяти максимальному розвитку торгівлі послугами між Україною та Канадою. В розділі, який стосується торгівлі товарами, містяться нові правила походження, які дозволяють використовувати частини або інгредієнти з ЄС, Британії, Ізраїлю для товарів, які експортуються до Канади без мит. Це розширить залучення українських виробників до глобальних ланцюгів постачання», - пояснила Юлія Свириденко. За її словами, в Угоді оновили розділ про захист інтересів бізнесу, додавши в неї комплексний і сучасний набір правових інструментів захисту інвестицій. Також були розширені і спрощені умови для тимчасового в’їзду працівників українських компаній до Канади з метою надання послуг. Підписана Угода містить сучасний розділ про цифрову торгівлю між Україною та Канадою, заснований на принципах вільного і відкритого розвитку цифрової екосистеми економіки. Зокрема, цифрова складова Угоди гарантує свободу транскордонної передачі інформації, свободу вибору місця розташування обладнання, свободу вихідного коду, а також відкритий доступ до інтернету. Нова Угода також включає оновлені глави про правила та процедури походження, конкурентну політику, монополії та державні підприємства, державні закупівлі, навколишнє середовище, працю, розробку та адміністрування заходів та прозорість, протидію корупції та відповідальну бізнес-поведінку. На додачу до цього вона регулює фінансові послуги, тимчасовий в'їзд для ділових осіб, телекомунікації, торгівлю та гендер, торгівлю і малі та середні підприємства.  «Таким чином Україна підтверджує, що наша економіка будується на таких самих засадах поваги до працівників і довкілля, як і в Канаді. Це перша Угода, яка засвідчує, що Україна поділяє торговий порядок денний Канади, США, ЄС, Японії та інших наших партнерів. Її текст побудовано на стандартах Угоди про вільну торгівлю Канади, США та Мексики і Угоди про Транстихоокеанське партнерство, до якої Україна готується приєднатися. Таким чином Україна долучається до загального тренду наших союзників, якій називається friendshoring – розвиток торгівлі з країнами, які поділяють принципи економічної політики. Фактично це сучасний торговий та юридично обов’язковий економічний пакт з партнерами, які підтримують нашу безпеку. В умовах геоекономічної конкуренції такі угоди підкреслюють, які спільні цінності будуть захищені безпековими гарантіями наших партнерів», - пояснила Юлія Свириденко. Також укладена Угода має стати кроком до активної підготовки до майбутнього економічного розвитку деокупованого Криму і ролі кримських татар в цьому. Адже в ній йде мова  по посилення ролі корінних народів в економіці і міжнародній торгівлі.Молоко-сировина в Україні продовжує дорожчатиhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/moloko-sirovina-v-ukraini-prodovzue-dorozcatihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/moloko-sirovina-v-ukraini-prodovzue-dorozcatiMon, 25 Sep 2023 12:41:00 +0300articleВ вересні молоко-сировина в Україні в середньому подорожчала на 49-50 копійок, в залежності від ґатунку. Зростання цін на сире молоко вірогідно відбулося внаслідок скорочення надоїв протягом двох останніх місяців, дорожчання енергоносіїв, а також в умовах активізації попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. Середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 19 вересня склала 12,31 грн/кг без ПДВ, що на 51 коп. більше ніж місяць тому. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 10,75 до 12,80 грн/кг без ПДВ. Нижня межа цінового діапазону виросла на 25 коп., а верхня – на 60 коп. Вищий ґатунок в середньому коштує 12,31 грн/кг без ПДВ. За останній місяць ціни на цей ґатунок виросли на 51 коп. Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 10,00 до 12,50 грн/кг без ПДВ. Нижня межа цінового діапазону не змінилася з моменту проведення попереднього моніторингу, а верхня межа виросла на 50 коп. Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 11,83 грн/кг без ПДВ і збільшилась на 49 коп. порівняно до 19 серпня. Мінімальна ціна в господарствах склала 9,70 грн/кг, що на 20 коп. більше ніж місяць тому. Максимальна ціна на перший ґатунок склала 11,35 грн/кг, що на 20 коп. більше порівняно до попереднього моніторингу. Відповідно, середньозважена ціна трьох ґатунків склала 12,15 грн/кг без ПДВ і збільшилася на 50 коп. Георгій Кухалейшвілі припускає, що на зростання закупівельних цін в Україні вплинуло скорочення виробництва промисловими підприємствами молока-сировини протягом останніх двох місяців внаслідок спеки і скорочення продуктивності корів. Зменшення обсягів надоїв відбувалося паралельно з активізацією попиту на внутрішньому ринку. З початку року споживання молока в Україні виросло на 12% порівняно до минулого року. Вірогідно, на зростання споживання молока вплинуло зниження цін на овочі, оскільки у українців з’явилася можливість витрачати більше грошей на молочні продукти. Зокрема, в серпні сировари та виробники свіжої молочної продукції відчували нестачу в сировині щоби закрити потреби внутрішнього ринку і тому закупівельні ціни були переглянуті в сторону збільшення. Також, на дорожчання сирого молока може вливати зростання цін на енергоносії. В перспективі ціни на молоко-сировину можуть змінюватися в залежності від розвитку подій на внутрішньому ринку. Якщо переробні підприємства піднімуть ціни на готову молочну продукцію, то ймовірно це вплине на скорочення їх споживання з боку населення. Ріст цін на сировину може стримувати імпорт молочних продуктів з європейських країн, зокрема з Польщі. Станом на тепер ціни на сировину почали вирівнюватися в Україні і Польщі. Тому польські товари можуть стати конкурентними на полицях українських супермаркетів. В таких умовах українські переробники скоріш за все будуть змушені скорочувати витрати на виробництво і переглядати закупівельні ціни в сторону зниження. Тому Асоціація виробників молока виступає за прийняття закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока і молочної продукції», що створить правові підстави до зниження ставки ПДВ для виробників і переробників молока з 20% до щонайменше 10%, і в результаті посприяє зниженню цін на молочні продукти вітчизняного виробництва в інтересах українських споживачів.Українські аграрії продовжують накопичувати ЗЗРhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-prodovzuut-nakopicuvati-zzrhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-agrarii-prodovzuut-nakopicuvati-zzrMon, 25 Sep 2023 11:27:00 +0300articleСтаном на 21 вересня українські аграрії мали в наявності майже 32,63 тис. тонн засобів захисту рослин, що на 6% перевищує попередньо заявлену потребу на п.р. (30,97 тис. тонн). Про це повідомила АПК-Інформ.  Обсяг запасів гербіцидів на вказану дату становив майже 19,76 тис. тонн, або 108% від заявленої потреби (18,52 тис. тонн). У розрізі регіонів станом на звітну дату найбільший рівень забезпеченості ЗЗР зберігається в Харківській (135,5%), Одеській (134,8%) та Чернігівській (116,9%) областях. Найменш забезпечені ЗЗР аграрії Херсонської (91%), Черкаської (93,2%) та Волинської (95,9%) областей.За 20 днів вересня Укрзалізниця перевезла майже 700 тис. тонн зернових вантажівhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/za-20-dniv-veresna-ukrzaliznica-perevezla-majze-700-tis-tonn-zernovih-vantazivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/za-20-dniv-veresna-ukrzaliznica-perevezla-majze-700-tis-tonn-zernovih-vantazivMon, 25 Sep 2023 10:12:00 +0300articleУ період з 1 по 20 вересня залізницею з України було транспортовано на експорт 683 тис. тонн зернових вантажів. Про це йшлося під час наради представників АТ «Укрзалізниця» з учасниками аграрного ринку 21 вересня, повідомляє Rail.insider. Як уточнюється, 520 тис. тонн із загального обсягу прямували через західні прикордонні переходи України, ще 163 тис. тонн рухались у напрямку портів. Як спрогнозував заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов, за таких темпів до кінця місяця обсяг вантажних перевезень в експортному сполученні може сягнути 1 млн тонн. Він також додав, що навантаження зернових за перші 20 діб вересня сягнуло 770 тис. тонн. На частку збіжжя у загальному обсязі залізничних перевезень у вказаний період припало 11%. Показник середньодобового навантаження зерна у серпні оцінюється приблизно у 39 тис. тонн.Дефіцит опадів стримує проведення сівби озимихhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/deficit-opadiv-strimue-provedenna-sivbi-ozimihhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/deficit-opadiv-strimue-provedenna-sivbi-ozimihMon, 25 Sep 2023 09:05:00 +0300articleСтійкий недобір опадів, який спостерігається на території Житомирської області протягом серпня-вересня, стримує проведення посівної кампанії озимих культур у регіоні. Про це повідомила пресслужба Житомирської ОВА. «Кількість опадів за цей період не перевищила 16-49% норми, що спричинило незадовільні умови для накопичення вологи в ґрунті під сівбу озимини», - вказується в повідомленні. Як уточнюється, станом на 19 вересня у всіх категоріях господарств області озимі зернові культури були посіяні на площі 3 тис. га (2,2% до прогнозу), з них 2,5 тис. га пшениці та 0,5 тис. га ячменю. Крім того, на площі 37,3 тис. га (88% до прогнозу) посіяно озимий ріпак.Жнива-2023: В Україна намолочено 37,4 млн тонн зернових та олійних культурhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zniva-2023-v-ukraina-namoloceno-374-mln-tonn-zernovih-ta-olijnih-kulturhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zniva-2023-v-ukraina-namoloceno-374-mln-tonn-zernovih-ta-olijnih-kulturMon, 25 Sep 2023 08:40:00 +0300articleУкраїнські аграрії завершили збирання культур ранньої зернової групи та продовжують обмолот пізніх зернових та технічних культур. Наразі намолочено 37,4 млн тонн нового врожаю. Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 6 841 тис. га при врожайності 43,6 ц/га, намолочено 29 800,1 тис. тонн зерна, з яких: пшениці обмолочено 4 690 тис. га, (врожайність — 47,3 ц/га), намолочено 22 190 тис. тонн; ячменю обмолочено 1 504 тис. га (врожайність — 39,0 ц/га), намолочено 5 862 тис. тонн; гороху обмолочено 154 тис. га (врожайність — 25,7 ц/га), намолочено 396,8 тис. тонн; кукурудзи обмолочено 40,6 тис. га (врожайність — 44,9 ц/га), намолочено 182,5 тис. тонн; гречки обмолочено 96,9 тис. га (врожайність — 14,3 ц/га), намолочено 138,2 тис. тонн; проса обмолочено 58,6 тис. га (врожайність — 21,4 ц/га), намолочено 125,3 тис. тонн; інших зернових та зернобобових культур обмолочено 297 тис. га, намолочено 905 тис. тонн. Найбільше зернових культур намолочено на Одещині – понад 3 млн тонн, зокрема пшениці – 2,3 млн тонн та ячменю – 966,4 тис. тонн. Лідером зі збору гречки є Вінниччина, там намолотили 21,38 тис. тонн крупи, проса найбільше зібрали на Полтавщині – 28,10 тис. тонн.  Збирання олійних культур проведено на площі 2 988 тис. га, намолочено  7 649 тис. тонн, зокрема: ріпаку обмолочено на площі 1 396 тис. га, (врожайність — 28,7 ц/га), намолочено 4 003 тис. тонн насіння;  соняшнику обмолочено на площі 1 089 тис. га, (врожайність — 21,8 ц/га), намолочено 2 375 тис. тонн насіння; сої обмолочено на площі 504 тис. га, (врожайність — 25,2 ц/га), намолочено 1 271 тис. тонн. Аграрії Полтавщини є лідером зі збору соняшнику (443,6 тис. тонн) та сої (316,2 тис. тонн), Одещина – ріпаку  (436,9 тис. тонн). Триває збір цукрових буряків, їх викопано на площі 32,3 тис. га, накопано 1 460 тис. тонн солодких коренів при врожайності 451,7 ц/га. Лідером зі збору буряку є Львівщина (118,7 тис. тонн).Друге судно з українським зерном прибуло до Туреччини через тимчасовий коридорhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/druge-sudno-z-ukrainskim-zernom-pribulo-do-tureccini-cerez-timcasovij-koridorhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/druge-sudno-z-ukrainskim-zernom-pribulo-do-tureccini-cerez-timcasovij-koridorMon, 25 Sep 2023 07:15:00 +0300articleДругу судно, яке скористалось тимчасовим коридором для експорту українського зерна, дісталось Туреччини. Про це повідомляє "Економічна правда" з посиланням на France24. Зазначається, що балкер Aroyat з 17,6 тис тонн української пшениці для Єгипту, користуючись тимчасовим коридором, перетнув Чорне море та досягнув Туреччини.  Екіпаж судна – громадяни Єгипту, Туреччини, Азербайджану, Бельгії та Албанії. Нагадаємо: Раніше повідомлялось, що судно Aroyat у пʼятницю, 22 вересня, вийшло з порту Чорноморськ з 17,6 тис тонн української пшениці для Єгипту. Вантажне судно з українським зерном Resilient Africa, яке є першим судном з агропродукцією, що пройшло тимчасовим коридором у Чорному морі, прибуло до турецької протоки Босфор. Перші два балкери підтвердили готовність скористалися тимчасовим коридором у напрямку до порту Чорноморськ під завантаження майже 20 тис тонн пшениці. Україна відкрила реєстрацію для торговельних суден та їхніх власників для проходження тимчасовими маршрутами з/до портів Одеси після того, як Росія в односторонньому порядку вийшла з чорноморської "зернової ініціативи". Перше судно, яке скористалося українським чорноморським коридором після виходу РФ з "зернової ініціативи", прибуло до Стамбулу у Туреччині 18 серпня.Польща підготувала транзитні коридори для українського зернаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/polsa-pidgotuvala-tranzitni-koridori-dla-ukrainskogo-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/polsa-pidgotuvala-tranzitni-koridori-dla-ukrainskogo-zernaMon, 25 Sep 2023 06:25:00 +0300articleПольща підготувала транзитні коридори, завдяки яким українське зерно може експортуватися в ті країни, які його потребують. Про це повідомляє Бізнес-Цензор. "Завдяки праці наших аграріїв ми самодостатні. Нам не потрібне зерно з України. Їх чудові врожаї під час війни дуже мало дісталися країнам, які їх справді потребували. У Польщі підготували транзитні коридори, завдяки яким українське зерно може проходити через Польщу та експортуватися куди потрібно. Ми намагаємося допомогти Україні і тим країнам, які потребують цієї допомоги", – заявив президент Польщі Анджей Дуда, сказано в повідомленні Канцелярії президента. За словами Дуди, це правильне рішення, що польський уряд залишив заборону на продаж українського зерна на польському ринку. "Але ми повинні зробити все, щоб транзит був якомога більшим", – резюмував польський президент. Як повідомлялося, 15 вересня Європейська комісія відмовилася продовжувати дію тимчасової заборони на імпорт українських пшениці, кукурудзи, насіння соняшнику та ріпаку до п’яти сусідніх з Україною країн ЄС. Водночас у повідомленні Єврокомісії зазначається, що Україна погодилася запровадити певні правові заходи (наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути різких стрибків експорту зерна. Однак Словаччина продовжила попередню заборону ЄС на імпорт чотирьох видів зерна, Польща ввела додаткові заборони на українське борошно та корми, а Угорщина заборонила ще 25 продуктів, про які раніше не йшлося, включно з м’ясом. У відповідь Україна подала вимоги про проведення консультацій із Словаччиною, Польщею та Угорщиною, відповідно до правил та процедур вирішення спорів в рамках Угоди про заснування Світової організації торгівлі (СОТ).Сольський: Зернова суперечка - перша, але не остання економічна дискусія при вступі України до ЄСhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/solskij-zernova-superecka-persa-ale-ne-ostanna-ekonomicna-diskusia-pri-vstupi-ukraini-do-eshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/solskij-zernova-superecka-persa-ale-ne-ostanna-ekonomicna-diskusia-pri-vstupi-ukraini-do-esSun, 24 Sep 2023 10:10:00 +0300articleКількість економічних дискусій із наближенням вступу України до ЄС зростатиме, і точитимуться вони здебільшого навколо сільського господарства, оскільки 40% законодавчих норм, що потребують гармонізації, стосуються саме агросектору, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. "Потрібно розуміти, що з наближенням до (вступу України - ІФ-У) до Європейського Союзу у нас кількість економічних дискусій зростатиме. Потрібно виробляти імунітет до них, бути розумними та прагматичними", - сказав він в ефірі марафону "Єдині новини". Міністр також зазначив, що цього року Україна отримала від ЄС список законодавчих норм, які потрібно підготувати та змінити, і 40% з усього, що необхідно адаптувати для вступу в ЄС, пов'язано саме з сільським господарством і продуктами харчування. При цьому Сольський наголосив, що останніми місяцями Україна вперше зіткнулася з необхідністю обстоювати свою економічну позицію перед сусідніми державами. "Це перша, але не остання економічна дискусія", - додав він. Міністр наголосив також, що зернова суперечка із сусідніми країнами - це перший прецедент для України, який викликав таку емоційну реакцію в українського суспільства і політиків. "Пропоную ставитися до цього так, немов ми зробили пів кроку до останньої лінії перед вступом до Європейського Союзу. Коли ми станемо членом Євросоюзу, так буде завжди. Це нормально за правилами Євросоюзу. Це демократичне об'єднання (...) Це такий процес, який ми ще, очевидно, неодноразово переживемо", - заявив очільник Мінагрополітики. Відповідаючи на запитання про можливе загострення емоцій навколо українського аграрного експорту під час вступу до ЄС, Сольський висловив думку, що однозначно такі дискусії будуть, але "боятися їх не варто, а треба одразу готуватися, чогось навчатися і на щось зважати". За словами міністра, робота на рівні Європейської Комісії протягом півроку продемонструвала, що в цьому об'єднанні регулярно проводяться зустрічі аграрних міністрів, на яких постійно відбуваються дискусії. "Кожна держава має своїх фермерів, має своїх переробників, свої інтереси, які вважає національними. Вони іноді суперечать думці інших членів Європейського Союзу. (...) Якщо ми хочемо бути членом Євросоюзу, потрібно бути готовими публічно, а десь - не публічно захищати свої інтереси", - пояснив міністр. Як повідомлялося, протягом тижня Сольський провів телефонні переговори з аграрними міністрами Румунії, Болгарії, Словаччини, Угорщини та Польщі, під час яких обговорювалися деталі запровадження посиленого контролю за експортом українських пшениці, ріпаку, соняшнику та кукурудзи в ці країни після скасування Європейською Комісією обмежувальних заходів. Україна зобов'язана надати сусіднім державам письмові роз'яснення реалізації запропонованих процедур. Наступного тижня переговори триватимуть.У Хмельницькій громаді за утримання корови платитимуть 10 тис. гривеньhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-hmelnickij-gromadi-za-utrimanna-korovi-platitimut-10-tis-grivenhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-hmelnickij-gromadi-za-utrimanna-korovi-platitimut-10-tis-grivenSun, 24 Sep 2023 08:10:00 +0300articleЗа три останні десятиліття кількість корів на Хмельниччині зменшилася втричі. Ще п’ять років тому в господарствах усіх форм власності налічувалось понад 133 тисячі голів, а тепер цифра коливається в межах 123 тисяч. Про це повідомляє  «Голос України». У Хмельницькій громаді прийняли свою програму підтримки аграріїв. Щоб підвищити її ефективність, днями спростили умови надання фінансової допомоги за приріст поголів’я корів власного відтворення. Якщо раніше гроші надавали лише за наявності не менше трьох корів, то тепер 10 тисяч гривень на корову можна отримати без прив’язки до наявного поголів’я в господарстві. Як пояснили в Хмельницькій міськраді, якщо за рік (з 1 вересня 2022-го) у домогосподарстві зросла кількість корів, і зараз власник утримує не менше двох корів, то він може отримати грошову підтримку.За останні п’ять сезонів обсяг експорту замороженої малини з України зріс у 3,1 разаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/za-ostanni-pat-sezoniv-obsag-eksportu-zamorozenoi-malini-z-ukraini-zris-u-31-razahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/za-ostanni-pat-sezoniv-obsag-eksportu-zamorozenoi-malini-z-ukraini-zris-u-31-razaSat, 23 Sep 2023 10:25:00 +0300articleНа думку аналітиків EastFruit, незважаючи на російську агресію, Україна зробила останнім часом величезний крок на шляху до світової першості з експорту замороженої малини. За останні п’ять сезонів обсяг експорту замороженої малини з України зріс у 3,1 раза, тобто щорічно він підвищувався в середньому на 40-45%. За цей же час світовий лідер Сербія знизила чистий експорт цієї продукції на 35%, а Польща – на 26%. “Ще 10 років тому Україна практично не експортувала заморожену малину – а на ринку Європі, та й на світовому теж, панували фактично дві країни – Сербія і Польща. З України на експорт йшло менше ніж 1% того, що експортували спільно Сербія і Польща, що ніяк не впливало на ринок. Однак уже 2018 року Україну помітили, хоча й тоді обсяги експортних поставок з України були непорівнянними з тим, що експортували лідери, – лише близько 5% від їхнього сукупного обсягу. Однак за підсумками сезону 2022/23 років експорт малини з України вже перевищив 50% того, що експортувала Сербія і 43% загального обсягу експорту замороженої малини Польщі. Я підкреслюю слово “загального”, тому що в експорті малини з Польщі майже 37% припадало на реекспорт, переважно української малини. Тож якщо рахувати чистий експорт, то Україна підібралася доволі близько до Польщі за обсягом”, – каже Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Він також зазначає, що в ці цифри входить і експорт замороженої ожини, проте її обсяг порівняно невеликий. Також, за словами Андрія Ярмака, Сербія, як і Польща, прагнучи зберегти позиції на світовому ринку замороженої малини, теж збільшувала імпорт цієї ягоди з інших країн, зокрема і з України, для подальшого реекспорту. Щоправда, темпи нарощування імпорту малини Сербією були нижчими, ніж у Польщі, і на реекспорт припадало лише близько 13% усіх зовнішніх поставок. При цьому Україна взагалі не імпортувала заморожену малину.Вартість живця свиней досягла тимчасової рівновагиhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vartist-zivca-svinej-dosagla-timcasovoi-rivnovagihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vartist-zivca-svinej-dosagla-timcasovoi-rivnovagiSat, 23 Sep 2023 08:05:00 +0300articleКотирування на ринку живця стабілізувалися у другій половині вересня, свідчать результати щотижневого моніторингу цін Асоціації «Свинарі України». У ході торгів минулого тижня ціни закупівлі переважно збереглися на досягнутому рівні. Так, хоча епізодично спостерігалися коливання в межах 0,3-1 грн/кг у бік пониження, діапазон робочих цін на основні товарні партії зберігся в межах 84-86 грн/кг. Як і тижнем раніше, на Сході зустрічалися вищі цінові позначки, а на Заході фіксували нижчі ціни, проте середньозважена ціна кілограму свинини живою масою відхилилася лише на 0,2%, склавши 85,1 грн/кг. Сезонне відновлення пропозиції кондиційної свинини, якого очікують представники м’ясопереробної галузі, поки не має повсюдного характеру, що підтримує ціни на високому рівні. Утім окремі заготівельники відзначили поступове «повернення» тварин до стандартних забійних кондицій, що сприяє вирівнюванню попиту та пропозиції свинини. Тож низка переробників з різних регіонів країни констатує відносну сталість реалізації. Інші, навпаки, очікують сезонного послаблення реалізації, яке традиційно спостерігається у кінці вересня та у жовтні по мірі переорієнтації населення на альтернативні види білку та підготовку до нового опалювального сезону. Утім поки сезонні тенденції не так яскраво виражені, стриманість пропозиції свинини слугуватиме підтримкою для цін закупівлі.Осінній догляд за ріпаком: 4 поради для агрономівhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/osinnij-doglad-za-ripakom-4-poradi-dla-agronomivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/osinnij-doglad-za-ripakom-4-poradi-dla-agronomivFri, 22 Sep 2023 20:05:00 +0300article В сезоні 2022/2023 площі в країні під ріпаком зросли майже на 20% порівняно з попереднім роком через стабільно високі закупівельні ціни та меншу залежність від експорту морським шляхом, адже основні поставки відбувалися залізничним шляхом до країн ЄС. Цьогоріч ріпак зберігає свою привабливість для фермерів – станом на середину вересня було засіяно вже 1 млн. га озимого ріпаку. Тож багатьом агрономам треба пам`ятати про те, що, хоча ріпак вважається доволі витривалою культурою, восени він потребує особливої уваги. Щоб отримати хороший врожай влітку, зараз треба пильнувати декілька моментів, починаючи від строків посіву, закінчуючи особливостями захисту. Досвідом ділиться Сергій Демиденко, спеціаліст з агрономії Corteva Agriscience в Україні 1. Живлення при пізніх строках посіву   Перше за все, треба звернути увагу на терміни посіву – в певних місцях посівну ріпаку провели наприкінці липня, а в деяких вона триває й зараз. Теоретично на півдні можна сіяти на початку жовтня, це вже дуже пізні терміни сівби, адже до зимового спокою може лишитися обмаль часу. Рослини за такого короткого терміну осінньої вегетації не зможуть досягти оптимального розвитку до входження в зиму. Стимулювати нарощування вегетативної маси таких рослин найпростіше в дощову погоду за допомогою прикореневого підживлення азотними добривами, зокрема карбамідно-аміачною сумішшю (КАС). Але якщо прогнозуються нестабільні температури в кінці жовтня, то краще провести кілька листкових підживлень від фази першої-другої пари листків. Для цього можна використовувати комбінації розчинів карбаміду та сульфату магнію, або гідрофертилізатори (комплекс мікроелементів та NPK+S+Mg). Якщо ж строки  посівів дуже пізні, доцільно збільшити норму висіву, якщо висів відбувається суцільним методом з нешироким міжряддям. Рослини все одно не встигнуть достатньо розвинутися до початку зими та ріпак буде слабшим та менш продуктивним, ніж міг би бути за сприятливих умов, але фермери зможуть отримати з гектара бажану кількість олійної.   2. Підбір регуляторів росту   Для майбутнього врожаю ріпаку восени рослина має не тільки набрати достатню масу, але й не перерости. Для цього по ріпаку зазвичай використовують регулятори росту, які не дають рослині витягнути точку росту та стимулювати розвиток бічного коріння. Підбираючи оптимальну дозу препаратів, агрономам варто уважно оцінити середні нічні температури та наявність вологи в ґрунті. Холодні ночі та сухе поле – підстави для оптимізації кількості регуляторів та спрямування коштів на ефективний захист рослин.     3. Системна обробка від шкідників, бур`янів та хвороб    Навіть якщо ріпак вже набрав достатню рослинну масу, не варто втрачати пильність. Зараз період активного поширення гусені білана, метелика, який здатен суттєво пошкодити ріпакові посіви, та  інших листогризучих гусениць. Холодні ночі жовтня та ймовірна нестача вологи стримуватимуть відновлення листя і рослина зимуватиме ослабленою і врожай навесні буде гіршим, якщо фермери не звернуть увагу на захист. Особливо це стосується рослин пізнього посіву, у яких максимально можливий розвиток до зими може бути близько 6 листків.  В тому числі від хвороб, які також можуть активно поширюватися восени – зокрема, варто звернути увагу на поширення грибкових захворювань, наприклад, альтернаріозу, який поширюється і при температурі близько +10°С. Щоб захистити свої посіви ріпаку, варто звернути увагу на наявний в портфелі Corteva препарат Дітан™ М-45 - контактний фунгіцид широкого спектра дії, який ефективно захищає ріпак при осінніх обробітках. Щоб захистити отримані сходи ріпаку від бур’янів та не заважати рослині набиратися сил, варто звернути увагу й на очищення поля від бур`янів. В портфелі Corteva є інноваційний гербіцид для осіннього застосування, який дозволяє отримати максимальну ефективність без надмірного впливу на довкілля. Це препарат унікальної дії на основі інноваційної молекули Arylex™ active - БелкарТМ, що контролює в посівах ріпаку озимого проблемні дводольні види бур’янів, зокрема деякі види хрестоцвітих.   4. Правильні інтервали між обробками.   Восени агрономи мають обмежений час для необхідних операцій, побоюючись зими, яка може розпочатися доволі рано. І тому воліють проводити всі необхідні обробки, або суміщаючи в баковій суміші різні препарати, або обробляючи посіви без достатніх інтервалів між внесеннями препаратів. Невірне поєднання, або перевантаження рослин може спричинити суттєвий стрес, який зменшить потенційний врожай. Щоб уникнути цього, варто дотримуватися інструкцій виробників засобів захисту рослин та насіння та звертатися до них за допомогою. Це можливо навіть протягом війни в умовах ускладненої логістики та комендантських годин, адже, наприклад, Corteva всіляко підтримує фермерів під час повномасштабної війни, а спеціалісти та партнери компанії доступні для своїх клієнтів цілодобово та готові надати всі необхідні консультації будь-яким зручним фермеру шляхом, звертаючись або за телефоном, або через форму на сайті, або дізнаватися всю необхідну інформацію через новий мобільний застосунок Corteva Україна.До портів Великої Одеси йдуть під завантаження чергові три суднаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/do-portiv-velikoi-odesi-jdut-pid-zavantazenna-cergovi-tri-sudnahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/do-portiv-velikoi-odesi-jdut-pid-zavantazenna-cergovi-tri-sudnaFri, 22 Sep 2023 17:10:00 +0300articleЩе три нових судна наразі рухаються у напрямку українських портів під завантаження експортною продукцією. Про це 22 вересня повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков на своїй сторінці у Facebook. «Балкери AZARA, YING HAO 01, ENEIDA підтвердили готовність скористатися тимчасовим коридором для цивільних суден і рухаються у напрямку портів Південний та Чорноморськ. Після завантаження понад 127 тис тонн української агропродукції та залізної руди судна вирушать у напрямку Китаю, Єгипту та Іспанії», - написав міністр.  Також він нагадав, що першими тимчасово встановленим ВМС ЗСУ коридором скористалися балкери RESILENT AFRICA та AROYAT, які експортували понад 20 тис тонн української агропродукції для країн Азіі та Африки.Аграрії Молдови вимагають заборонити імпорт соняшнику з Україниhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-moldovi-vimagaut-zaboroniti-import-sonasniku-z-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-moldovi-vimagaut-zaboroniti-import-sonasniku-z-ukrainiFri, 22 Sep 2023 15:40:00 +0300articleМолдовські аграрії вимагають від уряду республіки запровадження заборони на імпорт соняшнику з України, оскільки це призводить до зниження цін на олійну на внутрішньому ринку, повідомляє newsmaker.md. «За останній тиждень ціни на соняшник у Молдові знизилися на два леї, наразі трейдери закуповують соняшник по 5,5 леїв за кг. Ця ціна нижча за собівартість, яка становить близько 7 леїв за 1 кг. Крім того, у великих виробників через великі обсяги собівартість нижча», — заявив виконавчий директор асоціації сільгоспвиробників РМ «Сила фермерів» Олександр Слусарь, додавши, що у фізосіб соняшник закуповують по 4,5 лея за 1 кг. При цьому зниження цін на олійну він пов'язав із наміром великого внутрішньо гравця ринку компанії Transoil завезти до Молдови велику партію соняшнику з України, де він коштує близько 5 леїв за 1 кг. «На зустрічі з представниками мінсільгоспу та трейдерами ми запропонували заборонити до кінця поточного року імпорт соняшнику з України», — розповів Слусарь, додавши, що до Молдови вже завезли з України дев'ять вагонів насіння олійної. Водночас держсекретар Мінсільгоспу РМ Василь Шарбан спростував заяви про імпорт у Молдову соняшнику з України. «Ми моніторимо ці процеси і не бачили подібного. А трейдери аргументують свої ціни тим, що соняшникова олія — теж біржовий продукт, і на нього ціни теж знижуються. І забороняти імпорт, якого немає, – це дурість», – сказав він.З Чорноморську тимчасовим коридором вийшло друге судно з українською пшеницеюhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-cornomorsku-timcasovim-koridorom-vijslo-druge-sudno-z-ukrainskou-pseniceuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-cornomorsku-timcasovim-koridorom-vijslo-druge-sudno-z-ukrainskou-pseniceuFri, 22 Sep 2023 14:10:00 +0300articleЗ порту Чорноморськ тимчасовим коридором вийшло судно AROYAT (прапор Палау) з 17,6 тис. тонн української пшениці для Єгипту. Про це повідомив міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков. "Це друге судно, яке скористалося тимчасовим коридором для цивільних суден на вхід до порту Чорноморськ з метою експорту агропродукції для країн Азії. Екіпаж судна – громадяни Єгипту, Туреччини, Азербайджану, Бельгії та Албанії", - йдеться в повідомленні. Кубраков додав, що раніше встановленим коридором пройшло судно RESILIENT AFRICA з 3 тис. тонн пшениці для Азії. Джерело: https://censor.net/ua/n3444986Агрохолдинг KSG Agro розпочав збиральну кампанію соняшника з врожайністю 25 ц/гаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agroholding-ksg-agro-rozpocav-zbiralnu-kampaniu-sonasnika-z-vrozajnistu-25-cgahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agroholding-ksg-agro-rozpocav-zbiralnu-kampaniu-sonasnika-z-vrozajnistu-25-cgaFri, 22 Sep 2023 13:02:00 +0300articleГосподарства, що входять до складу агрохолдингу KSG Agro, розпочали збиральну кампанію соняшника на площі майже 7,4 тис. га. Про це повідомила пресслужба компанії із посиланням на керівника рослинницького дивізіону агрохолдингу Дмитра Ємельченка. Господарства, що входять до складу агрохолдингу KSG Agro, розпочали збиральну кампанію соняшника на площі 7 тис. 360 га. На даний момент врожай зібрано на площі 2, 4 тис. га. При цьому намолочено 6 тис. т соняшникового насіння. «За результатами збирання трохи більш ніж 32% посівних площ врожайність соняшника склала 25 ц\га. Це гарний результат, адже за попередніми розрахунками, ми прогнозували 23 ц\га. Такому результату сприяли, як висока якість насіннєвого фонду (ми використовували насіння виробництва лідерів в даній сфері - Limagrain, Sengenta та Lidea), так і сприятливі погодні умови, що характеризувалися достатнім рівнем опадів у травні та червні, - розповідає Дмитро Ємельченко. – Цьогорічна збиральна кампанія буде розтягнута в часі, оскільки на площі майже в 1,5 тис. га ми використовували насіння з пізнім строком. Плануємо, що вона повністю завершиться 15-20 жовтня цього року». В ході збиральної кампанії використовуються 12 комбайнів Claas Lexion та 35 вантажних автівок. Продукція відвантажується на елеватори, переробний завод «Золотий дракон» (м. Кривий Ріг) та на власні складські приміщення агрохолдингу. Паралельно з збиральною кампанією соняшника господарства холдингу здійснюють посів озимої пшениці. На даний момент з 4 тис. га засіяно 1,5 тис. га. Посівна кампанія тимчасово призупинена в зв’язку з сухістю грунту в очікуванні подальших опадів.Україна заборонила ввезення продукції тваринництва з Болгарії через віспу овець і кізhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zaboronila-vvezenna-produkcii-tvarinnictva-z-bolgarii-cerez-vispu-ovec-i-kizhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-zaboronila-vvezenna-produkcii-tvarinnictva-z-bolgarii-cerez-vispu-ovec-i-kizFri, 22 Sep 2023 11:25:00 +0300articleВвезення продуктів тваринництва в Україну з Республіки Болгарія обмежено через реєстрацію віспи овець і кіз, повідомило Східне міжрегіональне ГУ Держпродспоживслужби з посиланням на розпорядження Головного державного ветеринарного інспектора від 18 вересня 2023 року. "Заборонено ввезення в Україну з Республіки Болгарія тварин, сприйнятливих до віспи овець і кіз, репродуктивного матеріалу від них, необробленої вовни та вовни від овець і кіз", - ідеться в повідомленні.