https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukSat, 17 May 2025 11:10:00 +0300https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-bude-stvorenij-persij-zavod-z-virobnictva-soevogo-bilkovogo-koncentratuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-bude-stvorenij-persij-zavod-z-virobnictva-soevogo-bilkovogo-koncentratuSat, 17 May 2025 11:10:00 +0300articleУгода була підписана за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України. На заході був присутній заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Новий пакет фінансування на суму 40 млн доларів буде направлений на створення першого в Україні заводу з виробництва соєвого білкового концентрату. Очікується, що проєкт сприятиме зростанню зайнятості, підвищенню продуктивності сільського господарства та стимулюванню економічного зростання. Пакет фінансування включає позику на суму 27 млн доларів з власного рахунку IFC та пільгову позику на суму 13 млн доларів від уряду Нідерландів. Фінансування IFC підкріплене гарантіями Інвестиційної програми для України Європейської Комісії та уряду Нідерландів на підтримку Програми економічної стійкості (ERA) IFC для України. За оцінками IFC, ці інвестиції завдяки прямому та непрямому впливу на економіку в цілому, принесуть 680 млн доларів надходжень в іноземній валюті, щорічно принесуть 116,5 млн доларів в економіку та створять близько 3 000 робочих місць. Проєкт підтримуватиме фермерів шляхом розширення бази постачальників та збільшення закупівель на ринку. Завод також вироблятиме соєву мелясу, побічний продукт виробництва, для власних потреб у біогазі. IFC співпрацювала з компанією «Астарта» протягом усього інвестиційного процесу, надаючи консультаційну підтримку для оцінки світового попиту на соєвий білковий концентрат та вдосконалення бізнес-плану компанії. IFC у партнерстві з урядом Чехії підтримуватиме «Астарту» у проведенні дослідження ринку та доцільності виробництва комбікормів в Україні, а також надаватиме консультації місцевим громадам, молоді та працівникам старшого віку, а також сприятиме реінтеграції ветеранів. Мета дослідження ринку полягає у формуванні більш стійкої робочої сили та здоровіших громад, що надзвичайно важливо на тлі дефіциту людського капіталу та кваліфікованих кадрів в країн з початком повномасштабного вторгнення. Довідково. Міжнародна фінансова корпорація (IFC) – член Групи Світового банку – найбільша світова установа розвитку, що зосереджена на приватному секторі на ринках, що розвиваються. Працює у понад 100 країнах. Програма ERA IFC для України підтримує критично важливі сектори економіки, зокрема, агробізнес. https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-vrh-zrostatimut-do-kinca-2025-rokuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-vrh-zrostatimut-do-kinca-2025-rokuSat, 17 May 2025 08:10:00 +0300articleПопит на ВРХ та яловичину зростає в Африці, Азії та Латинській Америці на фоні скорочення виробництва в Бразилії, Новій Зеландії та Європі. Очікується, що ціни на ВРХ зростатимуть до кінця 2025 року, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. За попередніми даними ДССУ, у квітні 2025 року Україна експортувала близько 1,88 тис. т ВРХ живою вагою, що на 24% менше відносно березня 2025 року, але на 164% більше відносно квітня 2024 року. Грошова виручка за експортованих тварин становила 5,43 млн дол., що на 9% більше відносно березня 2025 року і на 357% більше відносно квітня 2024 року. У січні-квітні 2025 року Україна експортувала 7,09 тис. т ВРХ живою вагою (+120%) на суму 15,96 млн дол. (+186%). У січні-квітні 2025 року Україна відвантажила на зовнішні ринки 44,9 т охолодженої яловичини (-93%) на суму 270,1 тис. дол. (-93%) в порівнянні з попереднім роком. Натуральні обсяги експорту мороженої яловичини з України у квітні 2025 року становили 1,81 тис. т, що на 20% більше відносно березня поточного року і на 44% більше відносно квітня 2024 року. Грошова виручка за поставлений товар становила майже 7,17 млн дол., що на 27% більше відносно березня 2025 року і на 35% більше відносно квітня 2024 року. В січні-квітні 2025 року Україна експортувала 6,05 тис. т мороженої яловичини (+18%) на суму 22,92 млн дол. (+4%). Георгій Кухалейшвілі зауважує, що на зовнішніх ринках росте попит на ВРХ, що спонукає українських фермерів постачати тварин на експорт в умовах зниження цін на молоко-сировину в Україні. За даними WASDE, очікується активний попит і підвищення цін на ВРХ до кінця 2025 року. Згідно прогнозу RaboResearch, в 2025 році в світі очікується скорочення виробництва яловичини на 3% відносно 2024 року. Фактором зниження виробництва яловичини може стати скорочення поставок червоного м’яса з Бразилії та Нової Зеландії. За даними AHDB, прогнозується скорочення поставок яловичини в Європі. Виробництво червоного м’яса скоротилося або залишилося на тому ж рівні в Німеччині, Франції, Нідерландах. За даними гендиректора USMEF Дена Голстрома, мита, які Китай ввів у відповідь на протекціоністські міри США, можуть  вплинути на експорт у квітні та травні. Американська галузь диверсифікує ринки збуту червоного м’яса. Попит на яловичину був активним в Японії, Мексиці, Південній Кореї, в Центральній Америці та на Тайвані. ЄС збільшив поставки червоного м’яса в Алжир та Туреччину. В квітні 2025 року Україна не імпортувала ВРХ живою вагою. Обсяги імпорту охолодженої яловичини скоротилися до 15,6 т (-1%), а мороженої яловичини збільшилися до 202,2 т (+17%) відносно березня 2025 року. Обсяги імпорту охолодженої яловичини виросли на 64%, а обсяги імпорту мороженої яловичини скоротилися на 27% відносно квітня 2024 року. В січні-квітні 2025 року Україна скоротила імпорт ВРХ живою вагою до 7 т (-97%), але збільшила імпорт охолодженої яловичини до 49,6 т (+24%) та скоротила імпорт мороженої яловичини до 567,2 т (-35%) відносно минулорічного періоду.https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zasiali-vze-87-arih-zernovih-ta-zernobobovih-kultur-vid-prognozovanih-ploshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zasiali-vze-87-arih-zernovih-ta-zernobobovih-kultur-vid-prognozovanih-plosFri, 16 May 2025 16:45:00 +0300articleНаразі найбільша площа посівів припадає на кукурудзу – 3,5 млн га (87%), ячмінь –  743,1 тис. га (96%), ярої пшениці вже засіяно 215,2 тис. га (95%), гороху – 210,9 тис. га (97%), вівса – 158,3 тис. га (98%). Гречка засіяна на площі 21,7 тис. га (24%), просо – 25,2 тис. га (33%).  Регіони-лідери за темпами сівби: Полтавська область: 533,4 тис. га (пшениця – 4,5 тис. га, ячмінь – 69,1 тис. га, горох – 9,6 тис. га, овес – 3,1 тис. га, кукурудза – 441,9 тис. га); Чернігівська область: 435 тис. га (пшениця – 12 тис. га, ячмінь – 13 тис. га, горох – 9,4 тис. га, овес – 23,5 тис. га, кукурудза – 368,3 тис. га); Вінницька область: 368,2 тис. га (пшениця – 11,5 тис. га, ячмінь – 53 тис. га, горох – 7 тис. га, овес – 1,1 тис. га, кукурудза – 285,6 тис. га); Кіровоградська область: 362,6 тис. га (пшениця – 3 тис. га, ячмінь – 35,4 тис. га, горох – 18,7 тис. га, овес – 0,5 тис. га, кукурудза – 294,8 тис. га); Київська область: 359,2 тис. га (пшениця – 25 тис. га, ячмінь – 40,4 тис. га, горох – 4,5 тис. га, овес – 5 тис. га, кукурудза – 276 тис. га). Технічні культури засіяні на площі 6,04 млн га (76%). З них:  соняшнику – 3,9 млн. га (77%). Лідер Дніпропетровщина – 570,8 тис. га;  сої – 1,73 млн га (72%); цукрових  буряків  –  217,1 тис. га (99%). Загалом у 2025 році заплановано засіяти близько 5,7 млн га ярих зернових та зернобобових культур, що відповідає рівню 2024 року. Головною особливістю нового сезону стане збільшення площ під ярою пшеницею до 227,5 тис. га. Такі зміни в структурі посівів відповідають стабільному попиту на пшеницю з боку переробних підприємств та експортерів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/kompania-signet-zaversila-vesnanu-posivnu-kampaniuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kompania-signet-zaversila-vesnanu-posivnu-kampaniuFri, 16 May 2025 14:30:00 +0300article«Сігнет» завершила весняну посівну, засіявши зерновими, олійними і технічними культурами понад 28 тис. гектарів, передає «ПроАгро Груп». Зокрема, компанія посіяла 16,2 тис. га кукурудзи, 1,9 тис. га – ярої пшениці, 4 тис. га – сої, 2,3 тис. га – соняшника й 3,9 тис. га – цукрових буряків. «Почали ми 25 березня з посіву цукрового буряка. Посіяли 1,5 тис. га і зупинились, бо так склались погодні умови. Дощ і сніг стояли майже 10 днів. Потім продовжили, і вже 12 квітня почали соняшник, а 15 – кукурудзу. Тоді ми сіяли три культури одночасно, і впорались повністю лише власною технікою. 12 травня ми завершили посів сої. Загалом терміни посівної цілком хороші», – розповів заступник генерального директора з рослинництва Олександр Шрамко. Зараз аграрії компанії у плановому режимі проводять роботи по догляду за посівами.https://www.agravery.com/uk/posts/show/travnevi-zamorozki-ta-nestijka-pogoda-zagrozuut-vrozaam-v-ukraini-zvit-naanhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/travnevi-zamorozki-ta-nestijka-pogoda-zagrozuut-vrozaam-v-ukraini-zvit-naanFri, 16 May 2025 12:25:00 +0300articleУ другій половині першої декади травня Україна опинилася в області пониженого атмосферного тиску та нестійких повітряних мас. Внаслідок проходження холоду з північних регіонів Європи погода в країні була нестійкою, з рясними дощами, подекуди з грозами, поривчастим вітром та градом. Про це йдеться у аналітичній довідці НААН про агрометеорологічні умови та стан посівів сільгоспкультур/  У центральній частині Лісостепу місячна відсутність істотних опадів впродовж квітня – початку травня, безсніжна зима з різким чергуванням аномально теплих та морозних періодів, повернення сильних заморозків аж до морозів з температурою до -7 ˚С в період появи сходів ранніх ярих культур та цвітіння плодово-ягідних культур вже справили відповідний негативний вплив. Окрім стресу для рослинного організму це обумовило надмірні непродуктивні втрати ґрунтової вологи, головним чином за рахунок евапорації, що призвело до аномально низьких для цієї пори запасів продуктивної вологи у всіх ґрунтових горизонтах, які у верхніх шарах були критично низькими. На Північному Сході України посіви озимих культур на більшості площ знаходилися в задовільному та доброму стані. Однак брак вологи в орному та півметровому горизонті стримує розвиток рослин, що в подальшому негативно вплине на їх продуктивність. У західній частині Лісостепу та на Поліссі ярі зернові культури мали слаборозвинену кореневу систему, короткий вегетаційний період і дуже високу інтенсивність засвоєння елементів живлення. У східній частині Лісостепу погодні умови, які спостерігалися упродовж останньої декади квітня, були задовільними для вегетації основних сільськогосподарських культур. В той же час через холодну погоду ріст та розвиток озимих і ярих зернових культур дещо стримувався, також малосприятливими були умови для початкової вегетації технічних культур. Продовжувалося цвітіння яблуні, у сливи та вишні – кінець цвітіння та формування плодів, в абрикосу – формування плодів. Від заморозків було виявлено пошкодження зав’язі абрикосу, подекуди в яблуні пошкодження бутонів та квіток.https://www.agravery.com/uk/posts/show/vru-prijnala-za-osnovu-zakonoproekt-pro-perehid-veterinarii-v-ukraini-na-standarti-eshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vru-prijnala-za-osnovu-zakonoproekt-pro-perehid-veterinarii-v-ukraini-na-standarti-esFri, 16 May 2025 10:50:00 +0300articleВерховна Рада України на засіданні 14 травня прийняла у першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу» (рег. №12285-Д), який наближає Україну до стандартів ЄС у сфері ветеринарії. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив голова комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, повідомляє АПК-Інформ. «Мета законопроєкту - гармонізувати українське ветеринарне законодавство з нормами ЄС, забезпечити здоров’я тварин, якість кормів і ветеринарних препаратів, а також зміцнити епізоотичну ситуацію в Україні», - написав депутат. Також він зазначив, що ухвалений проєкт закону є євроінтеграційним та ключовим у переговорах з ЄС за напрямами №12 «Продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика» та №28 «Захист прав споживачів та охорона здоров’я». Подальше прийняття цього документа є сигналом для європейських партнерів про реальну готовність України до євроінтеграції. «Серед основних положень документу - цифрова реєстрація ветеринарних ліків і кормів, фармаконагляд за побічними ефектами препаратів, створення держреєстрів українською  та англійською мовами, а також чіткий розподіл повноважень між органами контролю. Закон також передбачає перехідні періоди, що дасть змогу адаптуватися всім учасникам ринку», - додав А. Гайду.https://www.agravery.com/uk/posts/show/koli-derzava-nakladae-ekologicni-obmezenna-na-agrovirobnictvo-vona-mae-ih-kompensuvati-mihajlo-sokolovhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/koli-derzava-nakladae-ekologicni-obmezenna-na-agrovirobnictvo-vona-mae-ih-kompensuvati-mihajlo-sokolovFri, 16 May 2025 09:05:00 +0300articleУкраїна стоїть перед викликом — трансформацією агросектору в умовах змін клімату та зобов’язань щодо кліматичної нейтральності в рамках євроінтеграції. Якою має бути національна кліматична політика в агросекторі, аби вона була не лише екологічною, а й життєздатною, обговорювали на дискусійному майданчику “AgriFuture UA: Кліматична нейтральність в агросекторі — як розпочати трансформацію вже сьогодні". Питання адаптації аграрного сектору до кліматичних змін підняв Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради: “Потрібно обговорювати, яким чином агросектору адаптуватися до змін клімату. Ця проблема достатньо гостра для аграріїв, і виробники вже багато чого роблять, бо просто змушені. В Україні кліматичні зони змістилися на північ на 200 км. Там, де були осушувальні системи, тепер треба накопичувати вологу. Впровадження технологій обробітку грунту, таких як Strip-Till та No-Till, відбулося не стільки з екологічних міркувань, скільки через потребу зберегти вологу, якої катастрофічно не вистачає. Проте, ці кроки — лише частина необхідної адаптації”. Окрему увагу експерт звернув на необхідність балансувати екологічні цілі з продовольчою безпекою. “Ми повинні думати про клімат і боротися з наслідками його змін, але ми повинні думати і про те, де взяти продукти харчування. Бо кількість населення Земної кулі продовжує зростати. І якщо ми дійдемо до того, що почнемо скорочувати виробництво їжі, то це буде не лише наша проблема — як бізнесу чи країни, — а й світова. І, можливо, вона буде навіть серйознішою за ті проблеми, які ми зараз відчуваємо через зміну клімату”, — підкреслив заступник голови ВАР. На думку експерта, якщо аграріям не запропонують конкретні, практичні рішення, що дозволяють зберігати чи збільшувати рентабельність виробництва, то всі пропозиції щодо боротьби зі зміною клімату залишаться лише розмовами. "Якщо ми хочемо, щоб аграрій підтримував та реалізовував кліматичну політику, запропонуйте йому щось, що покращить господарювання, збільшить урожайність. Інакше — він цим займатися не буде. У нього є інші проблеми: пайовики, кредити, посухи, допомога армії", - наголосив Михайло Соколов. Він також застеріг від автоматичного копіювання європейських підходів без реального аналізу їхньої ефективності: "Часто можна почути, що Євросоюз платить аграріям за екологічні послуги. Але чи багато хто замислюється, чи є ця угода справедливою та якою насправді є їхня вартість? Наші оцінки та досвід спілкування з європейськими партнерами свідчать: це вимушена угода, від якої європейські фермери з радістю відмовилися б. Оскільки втрати значно перевищують компенсації від ЄС. Проаналізувавши господарства учасників ВАР, ми дійшли висновку, що найкращий варіант —  нічого не робити і нічого не отримувати. Навіть не мати доступу на європейський ринок. Українських виробників це повністю влаштовує. Нам є куди продавати. Тому, коли держава накладає екологічні обмеження — вона має їх компенсувати. Інакше це схоже на кріпацтво: тобі не пощастило, ти фермер — відпрацьовуй за всіх".https://www.agravery.com/uk/posts/show/zamorozki-vdarili-po-bdzolah-zrostae-rizik-hvorob-i-znizenna-populaciihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zamorozki-vdarili-po-bdzolah-zrostae-rizik-hvorob-i-znizenna-populaciiFri, 16 May 2025 08:20:00 +0300articleЧерез квітневі приморозки постраждали не тільки ранньоквітучі плодові дерева і рослини, а й комахи, які їх запилюють, пише «ПроАгро Груп». Повернення мінусових нічних температур найбільше позначилося на бджолах, які погано перезимували, і тих, хто першими почали вилітати з вуликів на збір нектару. Самі по собі приморозки не призвели до масової загибелі таких бджіл, однак збільшили кількість хворих й ослаблених комах, а також погіршили стан розплоду, який не у всіх бджолиних сім’ях змогли достатньо зігріти й нагодувати. Погодні умови поточної весни збільшили ризики для виживання і розпліднення бджіл, кількість яких з року в рік меншає й через низку інших факторів. Так, за даними Держстату, кількість бджолосімей в Україні (на контрольованих територіях) за минулий рік зменшилась на 5,7% і на початок 2015-го  становила 2,17 млн. Найбільше бджолосімей в Україні утримується на приватних пасіках, і там їх число скоротилось на 6,6% – до 2,14 млн. В сільськогосподарських підприємствах і фермерських господарствах кількість бджолосімей скоротилась на 7,9% – до 25,8 тис.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cina-na-sou-moze-rizko-zrosti-vze-najblizcim-casomhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cina-na-sou-moze-rizko-zrosti-vze-najblizcim-casomThu, 15 May 2025 16:10:00 +0300articleПро це повідомляють  в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. «На американському біржовому ринку вже фіксуються перші сигнали можливого розвороту тренду по сої. Зараз співвідношення ціни сої до кукурудзи опустилося до рівня 2–2,2, що виступає ринковим індикатором майбутнього зростання. Історично саме за такої пропорції ціни на сою починають демонструвати висхідну динаміку», — зазначають аналітики. В Україні, паралельно зі світовими трендами, змінюється структура посівів: аграрії частково зменшують площі під соєю на користь кукурудзи. Це може посилити дисбаланс пропозиції вже в найближчій перспективі. «Ми спостерігаємо трансформаційний період, і в горизонті одного-двох сезонів соя має потенціал для значного подорожчання», — додають у ПУСК. На внутрішньому ринку також фіксуються ознаки активізації: учасники ринку переорієнтовуються на канали збуту з вищою ліквідністю — зокрема, на переробку. «Закупівельні ціни на переробних підприємствах наразі коливаються в межах 17 700–18 000 грн/т для невеликих партій, що робить цей напрямок вигіднішим у порівнянні з експортом через порти, де ціни знизилися. Водночас очікуємо, що вже до кінця травня котирування сої в портах знову перевищать $400 за тонну», — прогнозують у ПУСК.https://www.agravery.com/uk/posts/show/investori-prodovzili-pidtrimku-ksg-agro-se-15-mln-na-rozvitok-roslinnictvahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/investori-prodovzili-pidtrimku-ksg-agro-se-15-mln-na-rozvitok-roslinnictvaThu, 15 May 2025 14:30:00 +0300article Про це повідомила пресслужба агрохолдингу KSG Agro. Фінансування приватних облігацій серії B компанії «КСГ Дніпро», яка в агрохолдингу KSG Agro відповідає за рослинництво, на суму $1,5 млн. рішенням інвесторів продовжено ще на 1,5 року.  На думку акціонерів компанії це свідчить про довіру інвесторів до операційної діяльності компанії, яка в 2024 р. отримала 3,7 млн. дол. операційного прибутку. Нагадаємо, що приватний випуск облігацій ТОВ «КСГ «Дніпро» у доларах США номінальною вартістю 1,5 млн. дол.серії В було зареєстровано Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) в кінці серпня 2023 р., а андеррайтером випуску виступив АТ «ТАСКОМБАНК». «Ми використовуємо емісію облігацій як дієвий механізм залучення інвестицій  для подальшого динамічного розвитку. Рішення власників наших цінних паперів про продовження їх фінансування є свідченням довіри інвесторів до операційної діяльності компанії та вірності обраної нами стратегії, спрямованої на підвищення ефективності діяльності, надійну та стабільну роботу агрохолдингу, зокрема, в рослинництві, - коментує голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов. - Нагадаю, що за рахунок залучених через облігації коштів, компанія «КСГ «Дніпро» оновлює парк агропромислової техніки, що дозволить поліпшити показники врожайності, а також підвищити ефективність рослинницького бізнесу. Надійна прогнозована діяльність викликає схвалення та довіру наших партнерів, які, пролонгуючи фінансування облігацій, сприяють нашій подальшій активній роботі задля продовольчої безпеки України». Використовуючи емісію облігацій як важливе джерело фінансування, яке дозволяє залучати суттєві інвестиції в агровиробництво, KSG Agro спрямовує додаткові фінансові ресурси на закупівлю агропромислової техніки, яка дозволить підвищити показники врожайності, зменшити витрати на ремонт за рахунок заміни старої техніки новою, зменшити час простою техніки через поточні та капітальні ремонти, підвищити якість оброблення грунтів, що призведе до їх зменшеного зносу, зменшити витрати на експлуатацію техніки. А це, в свою чергу, підвищує рівень продовольчої безпеки країни під час широкомасштабної війни. Як повідомлялося раніше, на початку березня 2025 року власники приватних облігацій  компанії серії А «КСГ Дніпро», яка входить до агрохолдингу KSG Agro, на суму $1,5 млн. вирішили продовжити їх фінансування ще на 1,5 року. Тоді ж своєю постановою НКЦПФР узгодила зміни щодо емісії облігацій серії А на цю суму. Таким чином, цього року інвестори пролонгували фінансування облігацій компанії, що входить до агрохолдингу «KSG Agro» на загальну суму 3 млн. дол.https://www.agravery.com/uk/posts/show/grain-ukraine-2025-ak-zminuetsa-marzinalnist-agrosektora-v-novij-realnostihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/grain-ukraine-2025-ak-zminuetsa-marzinalnist-agrosektora-v-novij-realnostiThu, 15 May 2025 12:15:00 +0300articleПро виклики та потенційні шляхи для зростання говоритимуть спікери міжнародної конференції Grain Ukraine 2025, яка відбудеться 29–30 травня в Києві. Цьогоріч подія відзначає своє 10-річчя з моменту заснування. Ця подія — не просто про галузь, а про людей, які її розвивають. Один із них — Андрій Ставніцер, засновник Grain Ukraine, співвласник і CEO порту TIS, засновник проєкту Superhumans. Саме з його ідеї 10 років тому стартувала перша конференція в Одесі. І сьогодні він звертається до спільноти: «За 10 років, що минули від першої Grain Ukraine в Одесі, ми здобули значно більше досвіду, ніж хотіли. Попри це, ми тут, ми працюємо, ба більше, ми дивимося у майбутнє і складаємо плани. У багатьох народів є вислів: “Нас хотіли поховати, але забули, що ми — насіння”. Як на мене, цілком вдалий слоган нашої конференції. Продовжуючи стояти на критично хиткій опорі, ми ростемо, оптимізуємо і розвиваємося. І я пишаюся тим, що Grain Ukraine усі ці роки слугує платформою, де творяться ці великі справи». Ключова тема цьогорічної події — «Пошук нової маржинальності агросектора. Погляд крізь рамку глобальних викликів». Серед питань, які звучатимуть: Чому внутрішня переробка залишається незбалансованою, які чинники гальмують розвиток і що дає перевагу? Чи витримає український агросектор правила гри ЄС? Торгові війни в умовах великої війни: як зберегти ринки й вийти сильнішими? Також під час події відбудуться наступні панельні дискусії: «Від конкуренції до кооперації: як побудувати ефективний маржинальний ланцюжок від постачання до іноземного споживача» «Відлуння минулого та виклики майбутнього: шлях до зміцнення глобальних позицій українського зерна» «Логістичний бізнес в умовах високої конкуренції та низького попиту: стратегії збереження маржі» «Ринок олійних: виклики деглобалізації» «Відновлення інвестиційного фінансування: де взяти гроші на проєкти розвитку вже зараз?» «Моделі конкурентоспроможності фермерів в Європі і Україні» «Від полів до портів: як EUDR змінює ланцюги постачання українського зерна» Серед спікерів Grain Ukraine: Прішила Тофано (Priscilla Toffano), постійна представниця МВФ в Україні Джонатан Грендж (Jonathan Grange), партнер Sunstone Brokers Томас Мільке (Thomas Mielke), головний редактор і CEO OIL WORLD (онлайн) Петр Крогман (Petr Krogman), власник компанії Agromino, президент Українсько-Чеської Торгової Палати Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства України Мануель Алькарас (Manuel Alcaraz), генеральний директор Garsan Пітер Врінс (Pieter Vrins), керівник відділу торгівлі Allseeds Ієн Дайкс (Iain Dykes), генеральний директор JTZE Horní Moštěnice s.r.o. Ахмед Амін (Ahmed Amin), засновник та СЕО Sprint Trading Кіт Доусон (Keith Dawson), голова Central Plains Group, очільник Шотландського товариства досліджень сільськогосподарських культур (онлайн) Світлана Нікітюк, керівниця департаменту з аграрних питань компанії «Епіцентр К» Дмитро Кашпор, генеральний директор ТОВ «Адама Україна» Володимир Славінський, директор з торгівлі «НІБУЛОН» Олексій Кособоков, комерційний директор ADM Андрій Шафран, комерційний директор «Контінентал Фармерз Груп» Олександр Головін, комерційний директор по Україні компанії Kernel Олександр Івашина, директор з логістики Bunge Ukraine Юрій Скічко, CEO компанії «Гермес-Трейдінг» Валерій Крупко, директор MOST Logistic Terminal Геннадій Іванов, CEO компанії BPG Shipping (онлайн) Микола Волков, радник з питань залучення інвестицій та розвитку бізнесу компанії Activitis Загалом на Grain Ukraine 2025 виступить понад 50 доповідачів — експертів з торгівлі, логістики і фінансів на аграрному ринку. Організатори очікують більше 500 профільних учасників. "Ідеї, які звучать зі сцени Grain Ukraine та серед прогресивної спільноти конференції, часто стають рушієм справжніх змін у галузі. Зокрема, так було з проривом блокади “глибокої води”. Тож, ті, хто прагне перемоги й розвитку, мають не просто спостерігати за змінами на агроринку, вони мають долучатися до обговорень на Grain Ukraine, щоб разом засівати ідеї й зрощувати нову реальність”, – закликала контент-партнерка Grain Ukraine Катерина Конащук, засновниця та партнерка Trend&Hedge Club, керівниця FARMERHOOD. Вечірня програма Grain Ukraine 2025 буде присвячена 10-річчю події. Хедлайнер вечора – драйвова група Kozak System. Деталі та реєстрація на Grain Ukraine 2025: https://tinyurl.com/zw6fvzjd Організатор події — компанія IdeasFirst. Генеральні партнери — Atria Brokers та Укрексімбанк. Партнерами щорічної конференції виступають інвестиційна компанія SD Capital та група терміналів TIS, контент-партнер конференції — Trend & Hedge Club. Конференція GRAIN UKRAINE — міжнародна галузева платформа для діалогу найбільших представників агроринку, керівників агропродовольчих компаній, комерційних та інвестиційних банків, а також технологічних трендсетерів в агросфері, що існує з 2016 року. Тут обговорюють останні тренди аграрного ринку, а також розвиток стійких бізнес-моделей та впровадження технологічних агроінновацій.https://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-poradok-funkcionuvanna-darhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-zatverdiv-poradok-funkcionuvanna-darThu, 15 May 2025 10:50:00 +0300articleРозробили документ Міністерство аграрної політики та продовольства України на виконання Закону України «Про інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр» для визначення порядку ведення, адміністрування, інтеграції з іншими державними реєстрами. А також забезпечення функціонування ДАР та її підсистем. Метою є затвердження порядків функціонування ДАР та Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції. «Прийняті нововведення сприятимуть розвитку цифровізації у сфері аграрної політики, підвищенню ефективності державного управління та підтримці виробників сільгосппродукції та організацій водокористувачів. Крім того, забезпечать швидкий доступ до аналітичної інформації для ухвалення управлінських рішень», – зазначив Міністр Віталій Коваль. Серед основних нововведень – затвердження порядку ведення Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції. Це дозволить ідентифікувати всіх виробників сільськогосподарської продукції та сільськогосподарську діяльність, яку вони здійснюють. Постанова передбачає: удосконалення механізмів надання державної підтримки виробникам сільськогосподарської продукції, забезпечивши прозорість і справедливість розподілу ресурсів; забезпечення інтеграції з іншими державними реєстрами, кадастрами та інформаційними системами для уніфікації та актуалізації інформації; гарантує дотримання законодавчих вимог щодо захисту персональних даних і кібербезпеки. У рамках євроінтеграційних процесів прийняття постанови також сприятиме виконанню плану  Ukraine Facility. Зокрема, щодо надання державної підтримки у сфері сільського господарства через ДАР.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ocilnik-var-andrij-dikun-proviv-robocu-zustric-iz-clenom-evropejskogo-parlamentu-nikosom-papandreuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ocilnik-var-andrij-dikun-proviv-robocu-zustric-iz-clenom-evropejskogo-parlamentu-nikosom-papandreuThu, 15 May 2025 09:05:00 +0300articleПро це пише ВАР. Під час зустрічі обговорювалися ключові питання євроінтеграції України, підтримки українського агросектору, а також інформаційні виклики, зокрема — вплив російської пропаганди на громадську думку в країнах ЄС. «На жаль, російська пропаганда активно просуває тезу про те, що український агросектор загрожує європейському фермерству. І ми вже бачимо, як ця ідея шириться серед політиків та аграрних асоціацій у ЄС», — зазначив Андрій Дикун. Нікос Папандреу, зі свого боку, підтвердив незмінну позицію своєї політичної групи щодо підтримки України: «Парламентарі цієї групи послідовно засуджують агресію Росії проти України і твердо підтримують український народ у його прагненні до свободи, демократії та інтеграції до ЄС, закликаючи Євросоюз до надання нам гуманітарної, військової допомоги, та допомоги у відновленні України. Подякував йому за позицію та підтримку!», - розповів очільник ВАР. За словами Андрія Дикуна, група S&D виступила за продовження торговельних преференцій для України, підтримуючи введення захисних механізмів у разі значних коливань на європейському аграрному ринку. «Ми говорили про спільну роботу на шляху до євроінтеграції України. Це питання є постійним порядком денним у всіх моїх зустрічах з європейськими колегами», — додав Андрій Дикун.https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-kordoni-z-rumunieu-vidkriut-multimodalnij-terminalhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-kordoni-z-rumunieu-vidkriut-multimodalnij-terminalThu, 15 May 2025 08:20:00 +0300articleНа території Глибоцької громади (Чернівецька обл.), поблизу кордону з Румунією запустять мультимодальний термінал підприємства «Фішка-Нов». Про це  повідомили в пресслужбі громади, пише АПК-Інформ. Як було зазначено, запуск цього терміналу стане важливим кроком у розвитку транспортної інфраструктури, підвищить транзитний потенціал регіону та сприятиме економічному зростанню як на місцевому, так і на державному рівнях. Крім того, його розташування поблизу кордону з Румунією надає йому стратегічного значення у перевезеннях між Україною та Європейським Союзом. «Інфраструктура об’єкта включає шість залізничних колій та спеціальне обладнання, що дозволяє здійснювати перевантаження між вагонами з українською колією шириною 1520 мм та європейською — 1435 мм. Також термінал прийматиме вантажі автомобільним транспортом. Встановлені тензодатчики забезпечать точний контроль ваги вантажів при завантаженні та розвантаженні, що відповідає сучасним вимогам логістики», - йдеться в повідомленні. Підприємство «Фішка-Нов» планує створити близько 100 нових робочих місць, що стане вагомим внеском у зайнятість мешканців Глибоцької громади. «Інвестиції в об’єкти такого масштабу не лише відкривають нові можливості для логістики та бізнесу, а й реально піднімають економіку Глибоцької громади, Чернівецької області та України в цілому», - наголошують в пресслужбі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/u-vinnickij-oblasti-aktivno-siut-kukurudzu-sou-grecku-ta-prosohttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-vinnickij-oblasti-aktivno-siut-kukurudzu-sou-grecku-ta-prosoWed, 14 May 2025 16:45:00 +0300articleЯк зазначалось, кукурудзу на зерно посіяли на площі 135 тис. га, що становить 42% до запланованих площ. Окрім того, розпочато сівбу пізніх ярих зернових культур, а саме: гречки та проса. Гречку посіяно на 22%, просо – на 33% запланованих площ. Водночас наразі майже завершено сівбу соняшнику, його посіяно на 98% запланованих площ, а сівбу сої проведено на 43% площ. Також у пресслужбі зауважили, що на полях області проводиться активний догляд за посівами озимих та ранніх ярих культур.https://www.agravery.com/uk/posts/show/innovacii-z-prirodou-nova-glava-v-selekcii-roslinhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/innovacii-z-prirodou-nova-glava-v-selekcii-roslinWed, 14 May 2025 14:45:00 +0300articleВиробництво продуктів харчування стикається з дедалі більшим тиском, спричиненим зміною клімату, обмеженими природними ресурсами та зростаючим населенням планети. Посухи, деградація ґрунтів та нові захворювання рослин стають все частішими, в той час як від фермерів очікують виробництва більшої кількості продовольства з вищою харчовою цінністю і з меншими витратами. Для того, щоб задовольнити ці вимоги, сільське господарство потребує інновацій, а наука пропонує інструменти, які можуть допомогти. Одним з найтрансформаційніших досягнень є нові геномні технології (НГТ). Ці передові інструменти — такі як CRISPR Cas — дозволяють науковцям вносити точні, цілеспрямовані зміни в геном рослини. Замість того, щоб вводити гени з інших видів, CRISPR дозволяє здійснювати такі корективи в межах однієї рослини, які можуть відбутися і природним чином, але значно швидше і точніше. Це схоже на використання редактора тексту для поліпшення одного речення, а не переписування всієї сторінки. На відміну від ГМО, НГТ працюють з власним генетичним матеріалом рослини, що дозволяє здійснювати зміни, які є точнішими, природнішими і часто не відрізняються від традиційної селекції — лише значно швидші. Ця точність дозволяє виводити сорти і гібриди, які краще переносять посуху, ефективніше використовують воду або стійкіші до шкідників та хвороб. НГТ також можуть покращити харчову цінність продуктів — наприклад, збільшити вміст вітамінів або зменшити кількість алергенів, будучи корисними не лише фермерам, а й споживачам. Хоча фермери в інших регіонах світу вже отримують користь від цих технологій, багато хто в Європі досі не має доступу до таких самих інструментів. Щоб залишатися конкурентоспроможними, фермери повинні мати рівний доступ до інновацій, які підтримують продуктивність, стійкість і сталий розвиток. Інновації в сільському господарстві також залежать від сильної співпраці. Науковий прогрес найбільш ефективний, коли дослідники, селекціонери та фермери обмінюються знаннями та реагують на реальні виклики. Селекціонери виграють від доступу до найновіших наукових досягнень, так само як і дослідники отримують користь від розуміння реалій на місцях. Створення можливості для цього обміну є ключовим для забезпечення того, щоб інновації приносили практичну користь. Це також підтверджує точка зору доктора Томаша Чеха, президента Інноваційного центру на Ягеллонському університеті в Кракові, який нещодавно зазначив: «Маючи потрібну кількість даних, ми можемо набагато раніше і легше передбачити, що станеться в сільському господарстві, наприклад, появу грибкових захворювань, періодичні посухи або надлишок води. Завдяки цим даним і сучасним технологіям ми зможемо легше керувати цим процесом, а отже, і обмежувати ризики, які впливають на кількість і якість врожаю». Згоден з цим твердженням і доктор Денеш Дудіц, генетик рослин, лауреат премії імені Шечені та член Угорської академії наук, який наголосив, що науковий прогрес у галузі геноміки відкриває нову главу в селекції рослин. Як він зазначив: «Ера геноміки, заснована на редагуванні генів, розпочалася. Ми бачимо, що селекція рослин стає набагато ефективнішою». Розуміння суспільства також є важливим. Технології, як-от НГТ, ще не є широко зрозумілими, і багато людей досі не знайомі з тим, як вони працюють чи чим відрізняються від ГМО. Тому прозора, науково обґрунтована комунікація є необхідною для того, щоб побудувати довіру та забезпечити обізнаний публічний діалог. Інновації в сільському господарстві відіграють вирішальну роль у вирішенні найбільш актуальних проблем сьогодення, а наука і технології допомагають побудувати більш стійку та стабільну продовольчу систему заради майбутнього. У Corteva Agriscience ми пишаємося тим, що підтримуємо цей прогрес, просуваючи інструменти та знання, які допомагають фермерам вирощувати краще — сьогодні і для майбутніх поколінь.    https://www.agravery.com/uk/posts/show/mi-nagolosuemo-na-poetapnij-evrointegracii-ukrainskogo-agrosektoru-z-perehidnim-periodom-andrij-dikunhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/mi-nagolosuemo-na-poetapnij-evrointegracii-ukrainskogo-agrosektoru-z-perehidnim-periodom-andrij-dikunWed, 14 May 2025 12:45:00 +0300articleУкраїна впевнено рухається до членства в Європейському Союзі, однак аграрний сектор залишається одним із найчутливіших напрямів у процесі євроінтеграції. Про це заявив голова ВАР Андрій Дикун в ефірі телеканалу Ми - Україна. За його словами, український агросектор є набагато ефективнішим, ніж у багатьох країнах ЄС, і це викликає занепокоєння серед європейських фермерів. Водночас українські аграрії теж мають побоювання — передусім через жорстку регуляцію в Євросоюзі, яка може знизити їхню ефективність, урожайність і експортні можливості. «Європейський ринок є преміальним для нас, але говорити, що це наша ключова мета, не можна. Потрібно зважувати і рухатися разом. Ми наголошуємо на поетапній євроінтеграції українського агросектору, з перехідним періодом», — підкреслив Андрій Дикун. Він також додав, що Україна не розглядає фермерів ЄС як конкурентів. «Європейських фермерів ми вважаємо друзями та партнерами. Конкурент у нас один - росія з її агресивною політикою, яка демпінгує ціни, краде українське зерно та витісняє з міжнародних ринків», – зазначив Андрій Дикун. На думку голови ВАР, лише спільними зусиллями Україна та ЄС зможуть стати найпотужнішим гравцем на глобальному продовольчому ринку, здатним подолати виклики голоду в країнах Африки та зупинити нові хвилі міграції.https://www.agravery.com/uk/posts/show/derzstat-u-kvitni-produkti-harcuvanna-dorozcali-vdvici-svidse-za-indeks-spozivcih-cinhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/derzstat-u-kvitni-produkti-harcuvanna-dorozcali-vdvici-svidse-za-indeks-spozivcih-cinWed, 14 May 2025 10:50:00 +0300articleІнфляція на споживчому ринку у квітні порівняно із попереднім місяцем становила 0,7%, з початку року – 4,3%, що вище за базову інфляцію, яка становила 0,4% й 3,9% відповідно, передає «ПроАгро Груп». За інформацію Державної служби статистики, у квітні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,8%. Найбільше подорожчали свинина та фрукти – на 7,9%. На 3,6–0,8% зросли ціни на м’ясо птиці, цукор, яловичину, рибу та продукти з риби, хліб, сало, макаронні вироби, овочі, безалкогольні напої. Водночас на 2,5–0,2% подешевшали яйця, рис і масло. У порівнянні з квітнем 2024 року ціни на продукти зросли на 19,8%. За рік найбільше подорожчали яйця – на  74,6%, овочі – 35,8%, соняшникова олія – 34,8%, вершкове масло – 30,8%, хліб – 21,8%, молоко – 19,9%.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/porti-velikoi-odesi-perevisili-dovoenni-obsagi-eksportu-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/porti-velikoi-odesi-perevisili-dovoenni-obsagi-eksportu-zernaWed, 14 May 2025 09:05:00 +0300articleПопри обстріли портової  інфраструктури порти «великої Одеси» збільшили перевалку зерна на експорт, обсяг якої перевищив довоєнні показники, передає  «ПроАгро Груп». Про це в ефірі національного телемарафону «Єдині новини» розповів голова Одеської ОВА Олег Кіпер. «Ми наростили об’єми по зерновій позиції навіть у порівнянні з довоєнними показниками. І це ми робимо дійсно «з-під коліс», – сказав він. За його словами, морським коридором з серпня 2024 року до портів Одещини пройшло понад 5 тисяч суден, а обсяг прибутків від портової інфраструктури регіону склав 60% від загальноукраїнської економіки. Також очільник області додав, що зросла кількість іноземних компаній, які співпрацюють з одеськими портами. Разом з тим в Адміністрації морських портів повідомили, що станом на сьогодні український морським коридором транспортовано 120 млн. тонн вантажів, у тому числі 76 млн. тонн агропродукції, до 53 країн світу— від Азії до Латинської Америки. Однак наразі активність на ринку морських перевезень із портів «великої Одеси» залишається низькою, а попит на фрахт стримується браком експортних вантажів і надлишком вільного флоту.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-biometan-v-es-mhp-zdijsniv-persu-postavku-bio-lnghttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-biometan-v-es-mhp-zdijsniv-persu-postavku-bio-lngWed, 14 May 2025 08:20:00 +0300articleПро це йдеться у прес-релізі компанії. МХП виробляє біометан повністю з пташиного посліду та інших агровідходів. Продукт сертифіковано за стандартом ISCC EU і повністю відповідає критеріям сталості RED II/III. “Ми перетворюємо пташиний послід на кліматично позитивне паливо, яке вже сьогодні може забезпечувати енергією вантажівки та судна по всій Європі”, — зазначив Адомас Аудіцкас, заступник генерального директора групи МХП, відповідальний за розвиток біоенергетики. Компанія інвестує в біоенергетичну інфраструктуру вже понад десять років та управляє одним із найбільших у Європі портфелів біогазових проєктів, який тепер доповнений виробництвом Bio-LNG.