https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukSat, 20 Dec 2025 11:15:00 +0200https://www.agravery.com/uk/posts/show/fao-peredala-sucasne-obladnanna-institutu-ribnogo-gospodarstva-ta-okeanografiihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fao-peredala-sucasne-obladnanna-institutu-ribnogo-gospodarstva-ta-okeanografiiSat, 20 Dec 2025 11:15:00 +0200articleПродовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) передала сучасне технічне оснащення Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО), передає «ПроАгро Груп». Як повідомили у Державному агентстві меліорації та рибного господарства України, отримане обладнання призначене для посилення науково-дослідного потенціалу інституту, зокрема у сфері моніторингу стану водних біоресурсів, екологічного стану морських та прибережних екосистем, а також оцінки впливу антропогенних і кліматичних чинників на рибне господарство. У Держрибагентстві зазначили, що передача техніки від ФАО сприятиме підвищенню якості наукових досліджень та аналітики, необхідних для формування ефективної державної політики у сфері рибного господарства й аквакультури. Сучасне оснащення також дозволить фахівцям ІРГЕМО активніше залучатися до міжнародних наукових проєктів та програм відновлення водних екосистем. У відомстві підкреслили, що співпраця з ФАО є важливим елементом підтримки українського аграрного та рибогосподарського секторів в умовах воєнних викликів і спрямована на сталий розвиток галузі та збереження біорізноманіття. Раніше ми писали, що цього місяця ФАО завершила одну з ключових ініціатив 2025 року – розподіл 615 модульних зерносховищ для фермерів із прифронтових областей.https://www.agravery.com/uk/posts/show/pisnij-rizdvanij-stil-podorozcav-na-11https://www.agravery.com/uk/posts/show/pisnij-rizdvanij-stil-podorozcav-na-11Sat, 20 Dec 2025 08:20:00 +0200articleВартість 12 пісних страв до різдвяного столу 2025 року становить 913,57 грн, що на 11% більше проти минулого року, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ), пише Інтерфакс Україна. "Ціни на продукти харчування напередодні різдвяних свят демонструють різноспрямовані тенденції: завдяки рекордному здешевленню овочів вартість деяких традиційних страв знизилася, проте загальний чек різдвяного столу збільшився через подорожчання фруктів, риби та бакалії", - пояснили в асоціації. Аналітики зазначили, що особливістю цьогорічного зимового сезону стала "овочева дефляція". Завдяки гарному врожаю ціни на овочі "борщового набору" суттєво впали: капуста подешевшала на 73%, морква – на 63%, цибуля – на 58%, картопля – на 54%, а буряк – на 51%. Це дозволило суттєво зекономити на приготуванні страв, як-от вареники з капустою (їх вартість знизилася на 47%), картопля з часником (-40%) та вінегрет (-18%). Навіть пісний борщ цього року обійдеться на 18% дешевше ніж торік. Водночас основні символи різдвяного столу – кутя та узвар – помітно додали в ціні, констатували в УКАБ. Індекс куті зріс на 37%. Це зумовлено подорожчанням усіх її складових: горіхи підскочили в ціні на 60%, мед – на 40%, а мак та родзинки додали понад 30%. Лідерами за темпами зростання цін стали інгредієнти для узвару: чорнослив подорожчав на 168%, сушені груші – на 140%, яблука – на 110%, що призвело до збільшення ціни напою на 150%. Рибні страви також подорожчали: вартість оселедця зросла на 24%, а риби (хека) для запікання – на 25%. Додатково на кінцеву вартість страв впливає соняшникова олія, яка є базовим елементом пісного столу і за рік подорожчала на 22%. Що стосується м’ясних страв (для тих, хто не дотримується посту або вже готується до Нового року), то їх приготування дорожче за минулий рік. Запечене м’ясо зі свинячого ошийка коштуватиме на 7% дорожче (330 грн/кг). Сало випереджає темпи росту цін на м’ясо – за рік продукт додав у ціні 16% й коштує 272 грн/кг. Вартість м’ясного борщу зросла на 27%, сягнувши 196 грн, де понад 60% ціни складають свинячі ребра (119,5 грн за 500 г). Курятина зміцнюється в ціні через зростання вартості кормів, а ціни на свинину стабілізує імпорт. Сирна нарізка стане однією з найдорожчих позицій на новорічному столі – 700 грн/кг, що на 40% більше ніж торік. Попри загальний тренд зменшення гуртових цін на молочну сировину виробники утримують високі ціни на сир і масло через дорогі енергоресурси. Яйця, які необхідні для олів’є, зросли на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року й сягнули 81,6 грн за десяток, резюмували в УКАБ.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-za-9-misaciv-2025-r-zbilsiv-virucku-vid-realizacii-zivca-svinej-na-483https://www.agravery.com/uk/posts/show/ksg-agro-za-9-misaciv-2025-r-zbilsiv-virucku-vid-realizacii-zivca-svinej-na-483Fri, 19 Dec 2025 16:50:00 +0200article  KSG Agro за 9 місяців 2025 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2024 р. збільшив виручку від реалізації живця свиней на 48,3% - з 6,21 млн. дол. до 9,22 млн. дол. Про це повідомила пресслужба агрохолдингу. KSG Agro у січні-вересні 2025 р. у порівнянні з аналогічним періодом 2024 р. збільшив виручку від реалізації живця свиней на 48,3% - з 6,21 млн. дол. до 9,22 млн. дол. Прибуток в свинарському сегменті склав сегменті склав майже 1 млн. дол. - 936 тис дол. Такі дані містяться у звіті агрохолдингу, який оприлюднено на офіціальному сайті Варшавської фондової біржі. «Незважаючи на війну, в Україні існує стабільний попит на якісну свинину, - коментує отримані результати голова Ради директорів KSG Agro Сергій Касьянов. – Цьогоріч влітку наше стадо було поповнене 500-ми племінними чистопородними свиноматками генетики Danish Pig Genetics від компанії-постачальника Breeders of Denmark A/S (Данія). Це дозволило оновити свинопоголів’я 4-ма тисячами найстабільніших високопродуктивних гібридних свиноматок F-1. Вся вироблена на нашому свинокомплексі свинина йде на внутрішній ринок, що дозволяє ефективно забезпечувати продовольчу безпеку України в період війни». Як повідомлялося раніше, за результатами 9 місяців 2025 р. операційний прибуток KSG Agro зріс на 68% - з 3,53 млн. дол. до 5,96 млн. дол., а валовий прибуток збільшився на 31% - з 5,27 млн. дол. до 6,92 млн. дол. За 6 міс. 2025 р. агрохолдинг удвічі збільшив виручку від реалізації продукції свинарства, сплатив до бюджету 88,2 млн грн податків та зборів та увійшов до ТОП-100 найбільших платників податків України.https://www.agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-pidtrimue-rozvitok-zinocogo-fermerstva-razom-iz-corteva-agrisciencehttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-pidtrimue-rozvitok-zinocogo-fermerstva-razom-iz-corteva-agriscienceFri, 19 Dec 2025 14:45:00 +0200articleМіністерство економіки, довкілля та сільського господарства України та міжнародна науково-технологічна сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience оголосили про продовження співпраці над підвищенням продовольчої безпеки через зміцнення доступу до освіти та фінансування для українських жінок, які мешкають у сільській місцевості та працюють у сфері сільського господарства. Ініціатива впроваджується в рамках освітньо-грантової програми для жінок-фермерок TalentA 2025-2026, яка ініційована та фінансується Corteva у партнерстві з GlobalGiving та Буковинською агенцією регіонального розвитку. Від початку реалізації програми у 2020 році її постійним партнером виступало Міністерство аграрної політики та продовольства України. Після проведеної реорганізації державних органів ініціативу продовжило підтримувати Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. «Підтримка жіночого фермерства – це інвестиція у стійкість сільських громад. Програма дає учасницям практичні знання та доступ до фінансування, що дозволяє розвивати власний бізнес, створювати робочі місця та посилювати продовольчу безпеку на місцевому рівні», – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький. Співпраця передбачає залучення представників Міністерства до освітньої частини програми з метою інформування учасниць про державну підтримку фермерства, а також участь у церемонії нагородження переможниць грантової програми. Переможниці сезону 2025-2026 розділять грантовий фонд у понад 600 тисяч гривень, які Corteva Agriscience виділить для підтримки проєктів з переробки сільгосппродукції для зміцнення сільських громад. Раніше, з 2020 року Corteva вже спрямувала понад 5,8 млн. грн грантів на розширення можливостей 25 переможниць програми, а також додаткові ресурси, направлені на освіту та ініціативи з розвитку потенціалу мережі TalentA, яка вже об’єднує майже 460 українських фермерок. «В Corteva Agriscience ми віримо, що розширення можливостей жінок у сільських громадах є надзвичайно важливим, адже вони є основою економічного розвитку регіонів, забезпечуючи продовольчу безпеку та створення робочих місць. В цьому контексті ефективна співпраця держави та бізнесу є ключовою для зміцнення аграрного сектору. Ми дуже вдячні Міністерству за підтримку програми TalentA, що ілюструє, як об'єднані зусилля можуть змінити майбутнє сільського господарства», − говорить Анна Бабіч, керівниця корпоративних комунікацій Corteva в Центральній і Східній Європі та Туреччині, координаторка та голова експертної ради Програми TalentA в Україні. В програмі, яку Corteva вже вшосте реалізує в Україні, цього року беруть участь понад 100 українських фермерок з сільської місцевості, які отримують нові знання та опановують навички, що допоможуть їм покращити життєздатність власного бізнесу відповідно до практик сталого розвитку в умовах війни, що триває. До списку учасниць Програми увійшли жінки з майже всіх областей України, котрі працюють у різних сферах сільського господарства – тваринництво, вирощування зернових, бобових, технічних, кормових, овочевих культур, садівництво та ягідництво, аквакультура та бджільництво. Після успішного завершення навчання учасниці зможуть взяти участь в грантовій частині програми. Результати конкурсу оголосять у березні 2026 року. Ознайомитися з перебігом програми TalentA 2025-2026 можна за посиланням та у соціальних мережах. Про програму TalentA TalentA – міжнародна інноваційна освітньо-грантова програма для розвитку та підтримки талановитих сільських жінок-фермерок і покращення продовольчої безпеки їхніх громад. Ініційована компанією Corteva Agriscience у 2019 році разом із Федерацією асоціацій сільських жінок (FADEMUR) в Іспанії, програма реалізована в Україні, Польщі, Португалії, Румунії, Молдові, Угорщині, Аргентині та Чилі та об’єднала вже майже 1500 талановитих фермерок.https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrotrejd-uperse-vviv-do-sivozmini-goroh-ta-rozsiriv-strukturu-posivivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrotrejd-uperse-vviv-do-sivozmini-goroh-ta-rozsiriv-strukturu-posivivFri, 19 Dec 2025 12:35:00 +0200articleГрупа «Агротрейд» у сезоні 2025 року розширила структуру своїх посівів, уперше включивши до виробничої сівозміни горох. Під нову культуру на Харківщині компанія відвела майже 450 гектарів, що стало результатом системного аналізу регіональних агрокліматичних умов і змін клімату, передає «ПроАгро Груп». У компанії пояснили, що горох був обраний як ефективний попередник для злакових культур у цьому регіоні, а також як альтернатива сої, яка за високих температур демонструє нестабільну врожайність. «Ми постійно переглядаємо структуру посівів і підбираємо культури, які найкраще відповідають умовам конкретних регіонів. Горох у цьому випадку — це зважене агрономічне рішення. Водночас він має свої ризики, насамперед сильні морози, які можуть впливати на густоту стояння рослин і кінцеву врожайність», — зазначив головний агроном Групи «Агротрейд» Геннадій Малий. Попередником для гороху став соняшник. Завдяки наявній системі захисту компанії вдалося ефективно контролювати падалицю. Посів культури здійснювали за технологією прямого висіву, яка поступово стає стандартною для основних культур у виробництві «Агротрейду». У компанії наголосили, що впровадження гороху є частиною довгострокового та системного підходу до формування стійкої сівозміни, адаптованої до кліматичних викликів, агрономічних особливостей регіонів і підвищення ефективності агровиробництва. Як повідомлялося, цьогоріч кластер «Агротрейду» на Сумщині, показав найвищу врожайність кукурудзи в компанії — понад 120% від плану.https://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-zerna-za-persu-polovinu-202526-mr-nablizaetsa-do-14-mln-tonnhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-zerna-za-persu-polovinu-202526-mr-nablizaetsa-do-14-mln-tonnFri, 19 Dec 2025 10:50:00 +0200articleСтаном на 17 грудня Україна з початку 2025/26 МР (липень–червень) експортувала 13 821 тис. тонн зернових і зернобобових культур. За даними Держмитслужби, обсяг експорту на понад 5,5 млн тонн або на 28,6% менший за показник на 16 грудня минулого року. Поставки пшениці наразі складають 7 610 тис. тонн, що майже на 1,6 млн тонн або на 17,1% менше обсягу, експортованого за відповідний період минулого сезону. Ячменю за кордон відвантажено 1 222 тис. тонн – на 670 тис. тонн або на 35,6% менше. Поставки кукурудзи значно відстають від минулорічних: наразі вони становлять 4 750 тис. тонн проти майже 8 млн тонн рік тому, тобто на 40,4% менше. Жита за кордон у поточному сезоні поставлено лише 200 тонн, тоді як минулого на цей час вже експортували 10,8 тис. тонн. Крім того, за кордон на звітну дату відвантажено 31,2 тис. тонн борошна (у тому числі 30,2 тис. тонн пшеничного), що на 3,5 тис. тонн менше, ніж у відповідному періоді 2024/25 МР. З початку поточного місяця Україна експортувала 1 389 тис. тонн зерна, у тому числі 291 тис. тонн пшениці, 49 тис. тонн ячменя й 1 045 тис. тонн кукурудзи. Також за кордон поставлено 4,2 тис. тонн борошна.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-za-11-misaciv-2025-roku-importuvala-traktoriv-na-7626-mlnhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-za-11-misaciv-2025-roku-importuvala-traktoriv-na-7626-mlnFri, 19 Dec 2025 09:05:00 +0200articleОбсяг імпорту тракторів в Україну у січні–листопаді 2025 року становив $762,55 млн, що на 5,5% більше, ніж за аналогічний період 2024 року ($722,5 млн). Про це свідчать дані Державної митної служби України, передає «ПроАгро Груп». Найбільшими постачальниками тракторів на український ринок за вказаний період стали США, на які припало 21,8% загального імпорту або $166 млн. Друге місце посів Китай із часткою 17% ($130 млн), третє — Німеччина (16,6% або $126,4 млн). Для порівняння, торік лідером за обсягами постачань була Німеччина ($110 млн), на другій позиції — Китай ($100,56 млн), тоді як США займали третє місце з показником $97,3 млн. Водночас імпорт тракторів з інших країн у січні–листопаді 2025 року скоротився на 18% — до $340,31 млн. У листопаді 2025 року імпорт тракторів в Україну зменшився на 4% порівняно з листопадом 2024 року та склав $59,5 млн. Крім того, цей показник був на 19,4% нижчим, ніж у жовтні поточного року. Як зазначається у статистиці, на початку 2025 року імпорт тракторів демонстрував від’ємну динаміку: у січні обсяги були майже на третину меншими, ніж у січні 2024 року. Однак уже за підсумками першого півріччя показники майже зрівнялися з минулорічними, що й забезпечило підсумкове зростання за 11 місяців. Щодо експорту, то за січень–листопад 2025 року з України було поставлено тракторів майже на $6 млн. Основними напрямками експорту стали Румунія (22,4%), а також Бельгія та Німеччина. Для порівняння, за аналогічний період 2024 року експорт тракторів становив $5 млн, при цьому ключовими ринками збуту були Молдова (25,6%), Казахстан і Чехія. Раніше повідомлялося, що у листопаді 2025 року продажі нових комерційних вантажних автомобілів в Україні знизилися на 10% порівняно з аналогічним місяцем минулого року — до 982 одиниць.https://www.agravery.com/uk/posts/show/obval-zakupivelnih-cin-na-svinej-galuz-povtorue-krizovij-scenarij-2024-rokuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/obval-zakupivelnih-cin-na-svinej-galuz-povtorue-krizovij-scenarij-2024-rokuFri, 19 Dec 2025 08:20:00 +0200articleВ Україні за останній місяць різко впали ціни на свинину — зниження перевищило 30%. Йдеться про закупівельні ціни на живу вагу свиней, пише agronews.ua. Для галузі це критичний показник, пояснив аналітик м’ясного ринку Микола Бабенко. За словами експерта, за собівартості виробництва близько 50 грн за кілограм раніше реалізаційна ціна сягала 100 грн, тоді як нині вона впала до приблизно 70 грн. Основною причиною обвалу цін стали нові спалахи африканської чуми свиней. Осередки захворювання зафіксовано у п’яти західних областях України, а також у Чернігівській і Київській областях. Бабенко нагадав, що у 2024 році АЧС призвела до втрати до 40% поголів’я свиней і тоді ціни опускалися нижче собівартості — менш ніж до 50 грн за кілограм. Фермери змушені продавати м’ясо у збиток через відсутність компенсацій за знищене поголів’я, фактично — за половину вартості.https://www.agravery.com/uk/posts/show/gaz-elektrika-dorogi-derzava-dobudovue-infrastrukturu-dla-industrialnih-parkivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/gaz-elektrika-dorogi-derzava-dobudovue-infrastrukturu-dla-industrialnih-parkivThu, 18 Dec 2025 16:50:00 +0200articleМіністерство економіки, довкілля та сільського господарства України ухвалило рішення про надання державного стимулювання ще одному, 13-тому індустріальному парку — «Місто Скла». На співфінансування реалізації інфраструктурного проєкту держава спрямувала 8,345 млн гривень. Це рішення стало завершальним у 2025 році у межах програми державного стимулювання створення індустріальних парків. Кошти отримає ініціатор створення індустріального парку — ТОВ «Березанський завод листового скла». Державне стимулювання буде спрямоване на будівництво мереж газопостачання на території індустріального парку. Загалом у 2025 році Мінекономіки ухвалило рішення про надання державного стимулювання 13-ти індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів на загальну суму 697,771 млн гривень. Також цього року було перераховано 202,91 млн грн державного стимулювання двом паркам, рішення щодо яких були прийняті у 2024 році. Тож, загальна сума державного стимулювання у 2025 році склала 900,681 млн гривень. Отримання державного фінансування передбачає виконання отримувачем коштів ряду зобов’язань по співфінансуванню проєктів та залученню інвестицій. Зокрема, таке фінансування надається на умовах 50% на 50% (для деокупованих територій - 80% на 20%). Окрім цього впродовж 3 років заявник має ввести в експлуатацію не менше 5 тис кв. м. промислової нерухомості та залучити не менше двох учасників індустріального парку. Таким чином 1 гривня державних інвестицій в промислову інфраструктуру дозволяє залучити приблизно 5-6 грн приватних інвестицій. Державне стимулювання у 2025 році отримали: індустріальний парк «КРОНОСПАН РІВНЕ» (Рівненська область) — 55,307 млн грн на будівництво інфраструктури для когенераційної установки;   індустріальний парк «КИТ» (Київська область) — 147,719 млн грн на будівництво внутрішньомайданчикових мереж;   індустріальний парк «Тернопіль» (Тернопільська область) — 49,244 млн грн на будівництво ділянки вулиці та підведення інженерних мереж;   індустріальний парк «ФРУКТОВА ІНДУСТРІЯ» (Чернівецька область) — 150 млн грн на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі локальних очисних споруд стічних вод;   індустріальний парк «ВінІндастрі» (Вінницька область) — 46,879 млн грн на капітальний ремонт доріг та будівництво системи відведення дощових вод з очисними спорудами;   індустріальний парк «Сигнівка» (Львівська область) — 35,072 млн грн на будівництво внутрішньомайданчикових кабельних мереж, мереж протипожежного водопроводу, теплових мереж та дощового колектора;   індустріальний парк «Вінницький індустріальний парк» (Вінницька область) — 33,875 млн грн на будівництво дорожньої інфраструктури, зовнішніх мереж водопостачання та електропостачання;   індустріальний парк «Долина Стрий» (Львівська область) — 63,877 млн грн на будівництво зовнішніх мереж електропостачання, водопостачання та водовідведення, а також реконструкцію вулиці до індустріального парку;   індустріальний парк «Кривбас» (Дніпропетровська область) — 21,759 млн грн на будівництво зовнішніх інженерних мереж;   індустріальний парк «SUNART» (Миколаївська область) — 49,055 млн грн на будівництво котельної, монтаж систем пожежної безпеки, зовнішніх мереж водопостачання і каналізації, очисних споруд, а також благоустрій та озеленення території;   індустріальний парк «БФ ТЕРМІНАЛ» (Закарпатська область) — 11,908 млн грн на капітальний ремонт з’їзду з автомобільної дороги;   індустріальний парк «БІОСЕНС» (Черкаська область) — 24,731 млн грн на будівництво з’їзду з автомобільної дороги, технічного проїзду та мереж газопостачання;   індустріальний парк «Місто Скла» (Київська область) — 8,345 млн грн на будівництво мереж газопостачання. «Державне стимулювання індустріальних парків у межах політики “Зроблено в Україні” демонструє стабільний попит з боку бізнесу та громад. У 2025 році ми підтримали 13 ініціаторів створення та керуючих компаній індустріальних парків, які інвестують у базову інфраструктуру та готують майданчики для залучення інвесторів та запуску виробництв. Кожна гривня державного співфінансування в інфраструктуру індустріальних парків дозволяє залучати в рази більші приватні інвестиції та створювати нові робочі місця, зміцнюючи економіку під час війни», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів. Програма «Державне стимулювання створення індустріальних парків», що реалізується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №644, передбачає розвиток інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування. Державна підтримка може бути спрямована на будівництво доріг, електричних мереж, систем водопостачання та водовідведення, газопостачання та інших технічних рішень, необхідних для запуску виробництв. Державне стимулювання передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% на суму до 150 млн грн на один індустріальний парк. Для деокупованих територій діє спеціальний механізм співфінансування у співвідношенні 80% на 20%. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України реалізує програму у співпраці з Укрексімбанком, Ощадбанком, Укргазбанком та Сенс Банком, що забезпечує прозорість та надійність фінансування. Для учасників індустріальних парків також передбачено низку фіскальних стимулів, зокрема: звільнення від імпортного мита та імпортного ПДВ на виробниче обладнання;   звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років за умови реінвестування;   право органів місцевого самоврядування знижувати до нуля ставки податку на нерухоме майно та плати за землю. Станом на сьогодні в Україні зареєстровано 114 індустріальних парків у більшості регіонів держави. Індустріальні парки є важливою складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», яка спрямована на нарощення внутрішнього виробництва, залучення інвестицій у реальний сектор економіки та збільшення несировинного експорту.https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-psenici-trivae-znizenna-cinhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-rinku-psenici-trivae-znizenna-cinThu, 18 Dec 2025 14:25:00 +0200articleЗгідно з даними ІА "АПК-Інформ", поточного тижня в українських портах ціни попиту на продовольчу пшеницю продовжують знижуватися. Розвитку знижувальної тенденції сприяють низькі темпи торгово-закупівельної діяльності та обмежений інтерес імпортерів до закупівель української пшениці, що разом із систематичними обстрілами портової інфраструктури та енергетики продовжують чинити тиск на ціни. Також формуванню вказаної цінової динаміки сприяють аналогічна тенденція на зовнішніх ринках та висока конкуренція в пшеничному секторі. Так, у портах Великої Одеси протягом звітного періоду закупівельні ціни на пшеницю 3 класу знизились у середньому на 2-3 USD/т і станом на 17 грудня 2025 р. озвучуються в межах 209-216 USD/т CPT-порт. У портах Дунаю вказані ціни знизились на 2-4 USD/т і переважно становлять 208-214 USD/т CPT-порт. Також варто відмітити, що деякі компанії призупинили закупівлю зернової в очікуванні подальшого зниження цін, а також нормалізації роботи портів і відновлення можливості зберігання на портових терміналах.https://www.agravery.com/uk/posts/show/rinok-soi-prizupinae-zrostannahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/rinok-soi-prizupinae-zrostannaThu, 18 Dec 2025 12:20:00 +0200articleЕкспорт сої з України наразі залишається відносно активним, однак наприкінці місяця можливе уповільнення відвантажень. На ринок починає впливати корекція світових котирувань. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР. «Експорт сої складає близько 200 тис. тонн станом на 15 грудня. Соя ще досить активно відвантажується, але можна очікувати, що наприкінці місяця експорт не буде таким інтенсивним», — зазначають аналітики. Корекція на світовому ринку вже позначилася на українських експортних цінах.  «Минулого тижня котирування в портах переважно не змінювалися або демонстрували незначне зниження, формуючись у діапазоні $422–427/т. Водночас внутрішні переробники продовжують утримувати високі закупівельні ціни завдяки сприятливій маржинальності переробки та активно конкурують з експортерами за сировину», — пояснюють у ПУСК. За оцінкою експертів, український ринок сої входить у фазу короткострокової стабілізації, а подальший рух цін значною мірою визначатиме чикагська біржа, де формуються передумови для можливого розвороту після корекції. «У першій половині січня ринок може скоригуватися, а вищі цінові рівні на сою потенційно сформуються у березні–травні, що робить доцільним перенесення активних продажів на другу половину сезону», - резюмують у ПУСК.https://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roku-derzava-pidtrimala-nesirovinnij-eksport-na-ponad-10-mlrd-grnhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-roku-derzava-pidtrimala-nesirovinnij-eksport-na-ponad-10-mlrd-grnThu, 18 Dec 2025 09:05:00 +0200articleЗа січень-листопад Експортно-кредитне агентство підтримало український експорт на 10,13 млрд грн. Це в 1,4 раза більше, ніж за той же період минулого року. Коефіцієнт підтриманого експорту до страхової відповідальності склав 7,3 грн на 1 грн.  Загальна сума застрахованих кредитних договорів становила 1,35 млрд грн. Загалом же упродовж січня-листопада за підтримки ЕКА було видано 82 кредити та підтримано 104 експортні угоди для 74 українських експортерів. Найбільші обсяги підтриманого експорту зафіксовано: у Львівській області — 2,66 млрд грн,  Хмельницькій області — 1,36 млрд грн,  Тернопільській області — 1,16 млрд грн,  Волинській — 1,15 млрд грн  м.Київ — 613,9 млн грн.  Вагомі показники також продемонстрували Одеська область, Миколаївська, Дніпропетровська та Івано-Франківська. В листопаді українські товаровиробники постачали продукцію до більш ніж 30 країн. Ключовими імпортерами стали: Польща — 2,66 млрд грн,  Австрія — 1,07 млрд грн,  Литва — 605,8 млн грн,  Німеччина — 606,0 млн грн,  Нідерланди — 535,1 млн грн. Також значні обсяги експорту були підтримані на ринках Чехії, Естонії, Швейцарії, Великої Британії, Франції, Швеції, Болгарії, Молдови та Казахстану. Найбільші обсяги підтримки отримали підприємства переробної промисловості, оптової та роздрібної торгівлі та транспортного сектору.  У товарній структурі переважали харчові продукти та продукція агропереробки, а також будівельні матеріали, вироби з деревини, паперу та пластмас.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-istoricnij-castini-kieva-prodaut-kombikormovij-zavodhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-istoricnij-castini-kieva-prodaut-kombikormovij-zavodThu, 18 Dec 2025 08:05:00 +0200articleТОВ «Завод Київкомбікорм», що розташований в історичній частині Києва — на Подолі, виставили на продаж зі стартовою ціною майже 100 млн гривень. Про це свідчить оголошення на порталі аукціонів, пише elevatorist.com. Йдеться про комплекс будівель і споруд на ділянці площею у 6,5 га. В оголошенні рієлтори підкреслюють, що це один з останніх великих активів у межах історичного Подолу. Завдяки наявній інженерній інфраструктурі — електричним потужностям, газу та каналізації — об'єкт позиціонують як локацію для будівництва багатофункціонального житлового комплексу, проєкт якого можна реалізовувати у 5–7 черг. Згідно з оголошенням, на ділянці можливо звести до 130 тис. м² житлової та комерційної нерухомості. На території заводу розташовані адміністративний корпус, виробничі та складські будівлі, насосні, вагові, силосні корпуси, матеріальні склади, робоча башта, головний виробничий корпус та інші об’єкти. Аукціон запланований на 23 грудня 2025 року.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-furaznu-kukurudzu-v-ukraini-minulogo-tizna-prodovzuvali-znizuvatishttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-furaznu-kukurudzu-v-ukraini-minulogo-tizna-prodovzuvali-znizuvatisWed, 17 Dec 2025 16:50:00 +0200articleЦіни на фуражну кукурудзу в Україні минулого тижня продовжували знижуватись, пише АПК-Інформ. Дана ситуація була зумовлена відповідною динамікою на експортному ринку та деяким збільшенням пропозицій на ринку. Попит як внутрішніх споживачів, так і експортно-орієнтованих компаній залишався доволі високим. Також зазначалось, що в деяких регіонах країни через надмірну вологу сповільнюється збиральна кампанія, а вологість зерна сягає 25%. Ціни попиту на фуражну кукурудзу знизились ще на 100-200 грн/т і фіксувались переважно в межах 8400-9700 грн/т СРТ. А в портах Одеси залишились незмінними і фіксувалися в межах 201-210 USD/т СРТ-порт.https://www.agravery.com/uk/posts/show/rada-garmonizuvala-ukrainske-ta-evropejske-zakonodavstvo-u-galuzi-veterinariihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/rada-garmonizuvala-ukrainske-ta-evropejske-zakonodavstvo-u-galuzi-veterinariiWed, 17 Dec 2025 14:25:00 +0200articleВерховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому законопроєкт про приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини у відповідність до права ЄС. Відповідний законопроєкт №12285-д підтримали 285 народних депутатів на пленарному засіданні Верховної Ради у вівторок. Згідно із пояснювальною запискою, ухвалений закон поліпшує механізми фінансування ветеринарно-санітарних заходів для ефективного запобігання та реагування на захворювання тварин, удосконалює систему державного ветеринарно-санітарного контролю (нагляду) за обігом ветеринарних препаратів; оновлює правила виробництва, обігу, реєстрації та застосування ветеринарних лікарських засобів відповідно до стандартів ЄС; узгоджує з європейськими вимогами ліцензування діяльності у сфері ветеринарної практики, виробництва, дистрибуції та роздрібної реалізації ветеринарних препаратів. "Дуже важка і комплексна історія для галузі. Це про нові стандарти ЄС при утриманні, перевезенні та забої тварин, додаткове навчання персоналу, який обслуговує тварин. Але це і про покращення якості та спрощення виходу на експортні ринки", – написав народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція "За майбутнє") у Телеграм-каналі. Він зауважив, що тільки ринок м’ясної продукції в ЄС перевищує EUR250 млрд. Нардеп закликав аграріїв долучатись до навчання, курсів, тренінгів і вивчати методичні рекомендації тощо, щоб поводження як із тваринами, так і з кінцевим продуктом було якіснішим і таким, як працює галузь в ЄС.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-v-ukraini-znizilis-pisla-ataki-na-tanker-z-olieuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-sonasnik-v-ukraini-znizilis-pisla-ataki-na-tanker-z-olieuWed, 17 Dec 2025 12:30:00 +0200articleЦіни на соняшник в Україні почали знижуватися. Після атак на танкери та стрибка фрахтових ставок, переробники намагаються перекласти додаткові витрати на закупівельні ціни, говорить Сергій Репецький, партнер Sunstone Brokers в коментарі Latifundist.com. «Ціни на олію всередині країни знижуються. Фермеру дають на 500 грн менше, ніж тиждень тому — і це тільки початок. Якщо фермер погодиться, далі будуть опускати ще, тому що ці 500 грн не компенсують повністю росту фрахтових ставок і падіння цін на світових ринках», — каже Репецький. Він зазначає, що заводи намагаються законтрактувати обсяги щонайменше до Різдва, після чого очікується пауза. При цьому на світових ринках ціна на січневу українську олію теж просіла: п’ятничні торги в Індії показали мінус $17 до рівнів початку тижня. Після атаки на судно VIVA з українською соняшниковою олією окремі судновласники останніми днями стали обережніше ставитися до заходу в українські порти, говорить Репецький. У кількох випадках, за його словами, фрахт зростав на 20–50%. «Судновласник, який спершу погодився, зрештою відмовився від заходу, попри укладену домовленість. Це свідчить про підвищену чутливість саме в сегменті наливних вантажів», — зазначає Репецький.https://www.agravery.com/uk/posts/show/var-zaklikae-parlament-pidtrimati-zakonoproekt-sodo-posilenna-kontrolu-za-obigom-tutunovoi-sirovinihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/var-zaklikae-parlament-pidtrimati-zakonoproekt-sodo-posilenna-kontrolu-za-obigom-tutunovoi-siroviniWed, 17 Dec 2025 10:35:00 +0200articleВсеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева та його заступника Олександра Ковальчука з проханням сприяти розгляду та прийняттю законопроєкту №14245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини». У зверненні ВАР наголошує, що нелегальний ринок тютюнових виробів на сьогодні сягає колосальних обсягів, що є особливо критичним в умовах війни. «В умовах війни, коли економіка України постійно стикається з проблемами, викликаними діями держави-агресора, а витрати щодня зростають, наповнення Державного бюджету України є одним із найважливіших завдань сьогодення», — зазначається у зверненні. Водночас у ВАР підкреслюють, що існування нелегального ринку призводить до значних втрат бюджету. «Нелегальний ринок призводить до недоотримання коштів до Державного бюджету України в обсягах, що становлять не один десяток мільярдів гривень», — йдеться у документі. Окремо у зверненні звертається увага на ситуацію з аграрним виробництвом тютюнової сировини в Україні, яке наразі залишається обмеженим, попри наявний потенціал галузі. «При цьому аграрне виробництво в Україні тютюнової сировини залишається мінімальним, незважаючи на високий потенціал розвитку цієї галузі, яка б могла сприяти створенню нових робочих місць, розвитку місцевих громад, заміщенню імпортної сировини вітчизняною і, як наслідок, локалізації виробництва та власного виробництва товарів з високою доданою вартістю», — зазначає ВАР. Ознайомившись із поданим законопроєктом, ВАР констатує, що його положення можуть сприяти виправленню ситуації, що склалася. Зокрема, законопроєкт передбачає: формування унікальних ідентифікаторів (електронних марок акцизного податку) для одиниці пакування тютюнової сировини; запровадження Єдиного реєстру виробників тютюнової сировини; запровадження обліку руху тютюнової сировини від моменту введення в обіг до використання у виробництві тютюнових виробів, ферментації, знищення чи інших операцій. «Переконані, що якнайшвидше прийняття законопроєкту допоможе досягти поставлених ним цілей, в тому числі зменшення тіньового сегмента ринку тютюнових виробів та підвищення податкових надходжень, а також розвитку аграрного сектора і збільшення виробництва тютюнової сировини», — наголошується у зверненні. ВАР просить сприяти винесенню законопроєкту на розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради України та його прийняттю.https://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-masa-ptici-z-ukraini-za-11-misaciv-2025-roku-perevisiv-1-mlrdhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-masa-ptici-z-ukraini-za-11-misaciv-2025-roku-perevisiv-1-mlrdWed, 17 Dec 2025 09:05:00 +0200articleУ січні–листопаді 2025 року Україна експортувала 403,3 тис. тонн м’яса та їстівних субпродуктів птиці, що на 1,8% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це свідчать дані Державної митної служби України, пише «ПроАгро Груп». Водночас у грошовому вираженні експорт демонструє зростання. За 11 місяців 2025 року валютна виручка від постачань м’яса птиці за кордон збільшилася на 14,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року та сягнула $1 млрд. Цей показник уже перевищив результат за весь 2024 рік, що свідчить про підвищення експортної вартості продукції та сприятливу цінову кон’юнктуру на зовнішніх ринках. Головними покупцями українського м’яса птиці у січні–листопаді 2025 року залишалися: Нідерланди — 24,1% загального обсягу експорту; Велика Британія — 17,4%; Саудівська Аравія — 9,6%. Таким чином, країни Європейського Союзу та Близького Сходу й надалі формують основу зовнішнього попиту на українську продукцію птахівництва. Експерти аграрного ринку пояснюють зростання експортної виручки попри незначне скорочення фізичних підвищенням середніх експортних цін й зростанням частки продукції з більшою доданою вартістю. Крім того, українські виробники поступово переорієнтовують експорт на платоспроможні ринки, що дозволяє компенсувати логістичні витрати та коливання обсягів виробництва. Очікується, що за підсумками 2025 року експорт м’яса птиці з України може оновити рекорд за вартісними показниками, навіть за умов стриманого зростання фізичних обсягів поставок.https://www.agravery.com/uk/posts/show/import-siriv-v-ukrainu-znacno-zris-cerez-pidvisenna-popituhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/import-siriv-v-ukrainu-znacno-zris-cerez-pidvisenna-popituWed, 17 Dec 2025 08:20:00 +0200articleВ Україні спостерігається суттєве зростання споживання сирів, однак головний приріст забезпечила саме імпортна продукція. Про це розповідає AgroReview Упродовж останнього часу українські споживачі активно збільшують споживання сирів різних видів. У той же час, значна частина цього зростання покривається за рахунок імпортних поставок, а не внутрішнього виробництва. Вітчизняні виробники не змогли повністю задовольнити попит, що виник через зміни споживчих звичок та зростання інтересу до різноманітних сортів сиру. Це відкрило широкі можливості для імпортерів, які активно постачають свою продукцію на український ринок. В Україні споживання сиру зросло, проте основне зростання припало на імпортну продукцію. Ця тенденція свідчить про подальше розширення асортименту імпортних сирів у магазинах та посилення конкуренції між постачальниками.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ak-agrariam-otrimati-kompensaciu-za-voenni-zbitki-rozasnenna-ekspertiv-varhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ak-agrariam-otrimati-kompensaciu-za-voenni-zbitki-rozasnenna-ekspertiv-varTue, 16 Dec 2025 17:10:00 +0200articleЕксперти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) в рамках проєкту з підтримки постраждалих агровиробників у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps підготували аналітичний дайджест щодо постанови Кабінету Міністрів України №1541, яка визначає порядок надання часткової компенсації вартості майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії РФ, а також компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Постанова ухвалена 28 листопада 2025 року, набрала чинності 29 листопада та застосовуватиметься з 1 січня 2026 року. Вона запроваджує два окремі державні механізми підтримки бізнесу, які мають безпосереднє значення для агровиробників, що працюють в умовах воєнних ризиків. Перший механізм передбачає часткову компенсацію вартості майна, знищеного або пошкодженого внаслідок ракетних ударів, обстрілів, вибухів чи пожеж. Йдеться про виробничі та складські будівлі, інженерні мережі та обладнання, що розташовані в регіонах підвищеного ризику. Важливо, що компенсація надаватиметься лише тим підприємствам, які на момент пошкодження майна через збройну агресію РФ вже є учасниками програми, тобто фактично ця процедура розрахована на страхування майбутньої втрати (пошкодження) майна. Максимальний розмір компенсації обмежений сумою до 10 млн грн для одного підприємства разом із пов’язаними особами. Другий механізм стосується часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Він дозволяє аграріям зменшити фактичну вартість страхування майна від ракетних ударів, вибухів та інших наслідків війни. Компенсація виплачуватиметься після завершення строку дії договору страхування, незалежно від того, настав страховий випадок чи ні. Граничний розмір такої компенсації становить до 1 млн грн на рік для одного підприємства разом із пов’язаними особами. Підготовлений експертами ВАР дайджест пояснює умови участі в обох програмах, коло отримувачів, майно, що підлягає компенсації, а також основні ризики, пов’язані з обмеженим бюджетним фінансуванням. Документ допоможе агровиробникам зорієнтуватися в нових інструментах державної підтримки та оцінити доцільність участі в програмах компенсації і страхування воєнних ризиків. Щоб завантажити або ознайомитися з усім документом, переходьте за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1rlhAiRNFPqG-j05ohvSj8KdMDAKB0fD5/view?usp=sharing Нагадаємо, Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS відкрила юридично-консультаційну лінію для надання правових та бухгалтерських консультацій агровиробникам з постраждалих регіонів. Щоб отримати консультацію залиште свій запит в електронній формі за посиланням: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером телефону юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює у більш ніж 40 країнах світу та надає допомогу людям, які страждають від катастроф, війн, бідності, а також наслідків зміни клімату.