https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukSun, 07 Jun 2026 11:15:00 +0300https://www.agravery.com/uk/posts/show/grupa-inter-modernizuvala-fermi-ta-suttevo-pidvisila-produktivnist-stadahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/grupa-inter-modernizuvala-fermi-ta-suttevo-pidvisila-produktivnist-stadaSun, 07 Jun 2026 11:15:00 +0300articleТваринницькі господарства з Чернігівщини СТОВ «Інтер» та ТОВ «АК «Нива-плюс», що входять до структури групи «Інтер», провели масштабну модернізацію тваринницьких комплексів, передає «ПроАгро Груп». Пресслужба компанії повідомила, що завдяки впровадженню цифрових технологій, автоматизації процесів, оновленню приміщень і розвитку генетики поголів’я господарства вийшли на рівень понад 11,6 тонни молока на корову та суттєво наростили загальні надої. «Ми суттєво підвищили продуктивність на дійну корову — на 2,6 тонни , відтак вийшли на рівень 11,6 тонни на корову. Це дозволило нам посісти одне з лідируючих місць серед кращих господарств України. Загалом надоїли понад 15 ти. тонн молока, що на 3 тис. тонн більше за попередній рік. Це суттєвий результат менеджменту і всього нашого колективу», – розповів заступник генерального директора з тваринництва Василь Лобода. Одним із пріоритетів компанії в останні роки стала повна модернізація приміщень. Минулого року освоїли сучасне приміщення на 400 корів та доїльний зал компанії «Делаваль» на 48 голів. Нараз у «Ниві-плюс» освоюють десятирядне приміщення на 1044 корови. Тут встановлені м’які гумові килими для відпочинку тварин, механічні масажні щітки та автоматична вентиляція. Також було повністю автоматизовано процеси: кормовий стіл наповнюється потужними міксерами та підгортається роботами, видалення гною також механізоване. «Ми рухаємося далі від прив’язного утримання. Сподіваюся, незабаром повністю вийдемо зі старих приміщень у максимально комфортні зали для дійного стада та сухостою. Це сучасні світові умови», – зазначив Василь Лобода. Підприємство «Нива-плюс» має статус племрепродуктора, а «Інтер» у процесі реєстрації. «Ми ведемо ремонт стада за двома основними напрямками: це червонорябий голштин і монбельярд. Ми нічого не змінювали у плані порід, але постійно покращуємо рівень. Генетика передає свої властивості наступному поколінню, і з кожним таким циклом ми піднімаємо планку продуктивності», – розповів заступник директор. У найближчій перспективі: довести загальне поголів’я ВРХ до 7,5 тисячі голів у «Нива-плюс»; будівництво ще одного новітнього доїльного залу — «карусель» на 72 голови, із двома роботами; запуск власної переробки, щоби не залежати від штучного впливу переробних заводів на ціну; розвиток великого комплексу в «Інтері», зокрема на 800 бичків для вирощування кондиційного поголів’я. Раніше ми писали, що агрофірма «Білий Стік» розвиває тваринництво та зміцнює аграрний сектор Шептицького району Львівщини. Наразі господарство утримує близько 1300 голів великої рогатої худоби, з яких 600 – корови.https://www.agravery.com/uk/posts/show/pidtrimka-virobnikiv-adaptacia-do-standartiv-es-ta-rozvitok-silskih-teritorij-klucovi-temi-forumu-agrariiv-zitomirsinihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/pidtrimka-virobnikiv-adaptacia-do-standartiv-es-ta-rozvitok-silskih-teritorij-klucovi-temi-forumu-agrariiv-zitomirsiniSat, 06 Jun 2026 08:15:00 +0300article4 червня відбувся Форум аграріїв Житомирщини. Це 9-й регіональний форум, організований ВАР, який об’єднав представників аграрного бізнесу, народних депутатів України, керівництво області для обговорення актуальних викликів і перспектив розвитку аграрного сектору. Відкриваючи захід, начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко наголосив, що агропромисловий комплекс формує понад третину валового регіонального продукту області та залишається однією з ключових галузей економіки Житомирщини. За його словами, попри виклики воєнного часу аграрії регіону продовжують інвестувати у виробництво, а лише минулого року в області було створено 16 нових підприємств із переробки сільськогосподарської продукції. Окремий блок був присвячений державній підтримці аграріїв. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький поінформував учасників про чинні інструменти фінансування, страхування ризиків виробництва та заходи із забезпечення енергетичної стійкості аграрних підприємств. Однією з провідних тем заходу стала європейська інтеграція. Голова ВАР Андрій Дикун акцентував увагу на питаннях функціонування ринку сільськогосподарських земель, системи державної підтримки та необхідності формування рівних конкурентних умов для українських виробників після вступу до ЄС. Продовжуючи обговорення викликів євроінтеграції, заступник голови ВАР Денис Марчук наголосив, що для українського аграрного сектору відкриваються значні можливості. «Українські виробники повинні отримати доступ до європейських дотацій, структурних фондів та інвестиційних ресурсів для розвитку переробки, а також повноцінний доступ до ринку ЄС без штучних бар’єрів і обмежень. Саме такі позиції аграрна спільнота сьогодні відстоює в переговорному процесі з ЄС. Водночас для реалізації цих можливостей необхідна якісна законодавча робота, тому нам потрібна підтримка народних депутатів», — зазначив Денис Марчук. Аграрії мали змогу задати питання спікерам під час панельної дискусії «Роль парламенту у розвитку та відновленні АПК». Участь у ній взяли народні депутати України Дмитро Костюк, Сергій Кузьміних, Андрій Пузійчук, а також члени правління ВАР Михайло Соколов, Олександр Ющенко та Сергій Рибалко. Народний депутат України Андрій Пузійчук наголосив на ключових викликах, які постануть перед українськими виробниками в процесі євроінтеграції, а також підкреслив важливість системної підготовки аграрного сектору до роботи за правилами ЄС. «Найскладнішим для аграріїв може стати перехідний період, коли бізнес уже буде змушений працювати за європейськими правилами, але ще не матиме повного доступу до механізмів підтримки, дотацій та дешевих кредитів ЄС. Європейський аграрний ринок є надзвичайно зарегульованим, тому роз’яснювальна робота та постійний діалог з виробниками мають стати пріоритетом. Ми сьогодні почули ключові проблемні питання аграріїв і будемо ініціювати їх розгляд на законодавчому рівні, щоб забезпечити максимально комфортну адаптацію галузі до нових умов»,  — зазначив Андрій Пузійчук. Про перебіг переговорного процесу щодо вступу України до ЄС розповів народний депутат Дмитро Костюк. Він також підкреслив важливість створення платіжної агенції, яка дозволить повноцінно залучати європейські кошти для підтримки аграрного сектору. «Ми вже презентували європейським партнерам стан нашого ринку. Також ми продовжуємо відстоювати створення Фонду розвитку сільських територій, щоб інвестиції надходили безпосередньо в громади та працювали на розвиток села. Переконаний, що інтеграція до європейського простору відкриє для українських фермерів нові можливості, але вже сьогодні ми маємо закладати для цього необхідні інституційні та законодавчі основи. Наше завдання – зробити так, щоб український аграрний сектор міг максимально скористатися перевагами майбутнього членства», - підкреслив Дмитро Костюк. Аграрії обговорили з депутатами широкий спектр законодавчих ініціатив, які безпосередньо впливають на роботу аграрного сектору. Зокрема, йшлося про законопроєкт щодо повернення агровиробникам мита, сплаченого під час експорту сої та ріпаку, правове врегулювання використання земель приватної власності для будівництва фортифікаційних споруд, удосконалення системи бронювання працівників, підтримку тваринництва, запровадження мораторію на перевірки аграріїв, питання консолідації земель та формування екологічної політики. Підсумовуючи, Денис Марчук повідомив про ініціативу створення регіональної робочої групи аграріїв Житомирщини. «Ми плануємо залучити до роботи групи народних депутатів та представників обласної військової адміністрації, щоб питання, які турбують аграріїв регіону, можна було оперативно порушувати та вирішувати на національному рівні», — підсумував Денис Марчук. Учасники форуму відзначили важливість подібних дискусійних майданчиків для формування спільної позиції аграрної спільноти, налагодження взаємодії між бізнесом та владою, а також прийняття рішень, необхідних для розвитку українського сільського господарства в умовах війни та майбутньої інтеграції до Європейського Союзу.https://www.agravery.com/uk/posts/show/energetika-stane-golovnim-drajverom-popitu-na-zerno-sezar-soareshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/energetika-stane-golovnim-drajverom-popitu-na-zerno-sezar-soaresFri, 05 Jun 2026 16:55:00 +0300articleУ найближчі 25 років енергетична безпека стане одним із головних драйверів попиту на зернові та олійні культури, а Україна має всі передумови, щоб перетворити свій аграрний потенціал на джерело енергії та доданої вартості. Таку думку під час конференції Grain Ukraine 5 червня висловив засновник CAS Consultancy Сезар Соарес, повідомляє Agravery. Аналізуючи розвиток світового аграрного сектору в ретроспективі останніх 25 років і в горизонті до 2050 року, експерт зазначив, що світ переходить від епохи нарощування пропозиції до епохи формування попиту. Одним із ключових джерел такого попиту стане енергетичний сектор. «Ми багато говорили про продовольчу безпеку. Але сьогодні дедалі важливішою стає енергетична безпека. Світ потребуватиме нових джерел енергії, а аграрна продукція може стати їхньою основою», — наголосив Соарес. За його словами, розвиток біоетанолу, біодизеля та сталого авіаційного палива (SAF) відкриває для виробників зерна нові ринки збуту. Особливе місце в цих процесах може посісти Україна. Експерт звернув увагу, що Україна є одним із найбільших експортерів кукурудзи у світі та реалізує на зовнішніх ринках більшу частину власного врожаю. Водночас внутрішнє споживання залишається відносно низьким, що створює значний потенціал для розвитку переробки всередині країни. «Україна має проблему, яку багато країн хотіли б мати, — надлишок кукурудзи. Фактично це означає надлишок потенційної енергії», — зазначив він. На думку Соареса, замість експорту сировини Україна може значно активніше розвивати виробництво біоетанолу, біодизеля та SAF, особливо з огляду на перспективу інтеграції до Європейського Союзу, який відчуває дефіцит власних енергетичних ресурсів. Крім того, розвиток біоетанольної галузі здатний створити додаткові можливості для тваринництва. Виробництво етанолу супроводжується отриманням високобілкових кормових продуктів, які можуть стати базою для нарощування виробництва м'яса та продукції птахівництва. За словами експерта, саме створення доданої вартості через енергетику, переробку та виробництво білкової продукції має стати наступним етапом розвитку українського агросектору. «Майбутні переможці на аграрному ринку — це не лише ті, хто виробляє більше. Це ті, хто здатен створювати новий попит і перетворювати сировину на енергію, продукти харчування та інноваційні рішення», — підсумував Соарес. Він переконаний, що в найближчі десятиліття Україна може зміцнити позиції не лише як один із провідних експортерів зерна, а й як важливий виробник енергії, продуктів глибокої переробки та аграрних інновацій для європейського ринку.https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-kiivsini-zaversili-vesnanu-posivnu-kampaniuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-kiivsini-zaversili-vesnanu-posivnu-kampaniuFri, 05 Jun 2026 14:30:00 +0300articleСільгоспвиробники Київської області успішно завершили весняну посівну кампанію в оптимальні строки, попри виклики воєнного часу та несприятливі погодні умови, передає «ПроАгро Груп». За повідомленням Київської ОВА, під урожай 2026 року господарства області всіх категорій засіяли 1 212,3 тис. га сільськогосподарських угідь. Це відповідає показникам минулого року та свідчить про збереження стабільних обсягів виробництва в регіоні. Найбільшу частку посівних площ традиційно займають зернові та зернобобові культури – 626,4 тис. га. Це майже відповідає торішнім показникам і становить 99,5 % від площ, засіяних у 2025 році. Зокрема, під озимими зерновими культурами зайнято 202,1 тис. га. Із них озимою пшеницею засіяно 180,3 тис. га, озимим ячменем – 16,2 тис. га, житом – 5,6 тис. га. Ярі зернові та зернобобові культури займають 424,3 тис. га (на 2,4 тис. га менше до посівів минулого року). Серед них найбільші площі відведено під кукурудзу на зерно – 336 тис. га. Також посіяно 39 тис. га ярого ячменю, 25,5 тис. га ярої пшениці, 6 тис. га вівса, 5,5 тис. га гороху, 5,2 тис. га гречки, 3 тис. га проса, 0,1 тис. га тритикале та 4 тис. га інших зернових культур. Площі під технічними культурами становлять 409,5 тис. га, що на 2,9 тис. га більше, ніж торік. Найбільше засіяно соняшником – 207 тис. га та соєю – 132,9 тис. га. Під цукрові буряки відведено 8,5 тис. га, ярий ріпак – 4,7 тис. га, інші технічні культури займають 6,7 тис. га. Площі під озимим ріпаком зросли майже на 10%. Цією культурою засіяно 49,7 тис. га, що на 4,4 тис. га більше порівняно з минулим роком. Площі під овочевими культурами та картоплею залишилися на рівні минулого року й становлять 122,1 тис. га. Без змін залишилися й посіви кормових культур – 54,3 тис. га. «Наразі аграрії області проводять комплекс агротехнічних заходів із догляду за посівами, готуються до початку жнив та активно заготовляють корми для потреб тваринництва. Попри всі труднощі, спричинені війною, логістичними обмеженнями та погодними умовами, аграрний сектор Київщини продовжує працювати стабільно. Він залишається одним із ключових чинників економічної стійкості регіону та гарантом продовольчої безпеки», – зазначили в обладміністрації.https://www.agravery.com/uk/posts/show/var-provela-prakticnij-vebinar-sodo-pidtverdzenna-kriticnosti-ta-bronuvanna-pracivnikivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/var-provela-prakticnij-vebinar-sodo-pidtverdzenna-kriticnosti-ta-bronuvanna-pracivnikivFri, 05 Jun 2026 12:10:00 +0300articleВсеукраїнська Аграрна Рада провела онлайн-зустріч для агровиробників на тему «Нові критерії для критичності. Підтвердження існуючої критичності». Участь у вебінарі взяли близько 800 агровиробників, керівників підприємств, бухгалтерів та фахівців, відповідальних за подання документів на критичність і бронювання працівників. Захід відбувся у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів, який ВАР реалізує у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps. Леся Панкратова, консультантка юридично-консультаційної лінії ВАР, роз’яснила учасникам основні зміни в процедурах визначення підприємств критично важливими та бронювання військовозобов’язаних працівників, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №692 від 30 травня 2026 року. Під час зустрічі учасники розглянули чотири ключові блоки змін: строки перегляду статусу критичності, нові вимоги до зарплатного критерію, правила врахування квоти на бронювання та зміни у функціоналі порталу «Дія». Окрему увагу приділили практичним питанням, які вже виникають у підприємств. Зокрема, агровиробникам нагадали, що чинні рішення щодо критичності зберігаються протягом строку, на який вони були прийняті, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. До цієї дати має відбутися перегляд рішень про визначення підприємств критично важливими відповідно до оновлених критеріїв. Також під час вебінару йшлося про зарплатний критерій, який є одним із ключових для підтвердження критичності та бронювання. Для більшості підприємств він становитиме не менше мінімальної зарплати, помноженої на коефіцієнт 3, а для підприємств, які зареєстровані та фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій чи тимчасово окупованих територіях, — на коефіцієнт 2,5. «Для агровиробників питання критичності та бронювання напряму пов’язане зі стабільною роботою господарств і громад, де ці підприємства сплачують податки, забезпечують робочі місця та підтримують економічну активність. Попереду жнива, а кадровий дефіцит в агросекторі і без того відчутний. Тому господарствам важливо зберегти ключових фахівців, вчасно розібратися у нових вимогах і не пропустити строки, визначені постановою», — зазначила Леся Панкратова. Такі вебінари допомагають агровиробникам швидко отримати фахові роз’яснення щодо змін у законодавстві та підготуватися до підтвердження критичності й бронювання працівників. А підприємства, яким потрібна консультація щодо конкретної ситуації, можуть безкоштовно звернутися на юридично-консультаційну лінію ВАР. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-morskij-koridor-pereviz-200-mln-tonn-vantaziv-z-pocatku-roboti-z-nih-118-mln-tonn-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainskij-morskij-koridor-pereviz-200-mln-tonn-vantaziv-z-pocatku-roboti-z-nih-118-mln-tonn-zernaFri, 05 Jun 2026 10:50:00 +0300articleУкраїнським морським коридором від початку запуску у 2023 році перевезено 200 млн тонн вантажів, з них 118 млн тонн – українське зерно, йдеться у повідомленні віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби. "За кожною цифрою – складна робота українських портів, моряків, логістів, залізничників, аграріїв та всіх, хто щодня забезпечує функціонування нашої економіки попри війну", – написав Кулеба у Телеграм у четвер. За його словами, від початку 2026 року через морські порти перевезено майже 35 млн тонн вантажів, а українська продукція надійшла до 56 країн світу. Зазначається, що лише у квітні цього року було зафіксовано більш ніж 500 атак безпілотниками по логістичній інфраструктурі. "Порти перебували під обстрілами фактично через день", – йдеться у повідомленні. Кулеба уточнив, що від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено чи частково зруйновано 935 об’єктів портової інфраструктури, постраждало 191 цивільне судно та поранено 255 людей. "Попри це, український морський коридор працює. Він залишається одним із ключових інструментів підтримки економіки держави, забезпечення експорту та важливим внеском України у глобальну продовольчу безпеку", – наголосив віцепрем’єр. Як повідомлялось, порти України за квітень 2026 року перевалили на 35,8% більше вантажів, ніж за квітень 2025 року – 8,2 млн тонн. За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ), загалом у січні-квітні 2026 року морські порти України забезпечили перевалку 29,5 млн тонн вантажів, що більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Тоді зазначалось, що основу вантажопотоку сформували зернові – 16 млн тонн, що на 7% більше, ніж торік.https://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-sprostiv-mehanizm-nadanna-derzavnoi-pidtrimki-organizaciam-vodokoristuvacivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-sprostiv-mehanizm-nadanna-derzavnoi-pidtrimki-organizaciam-vodokoristuvacivFri, 05 Jun 2026 09:05:00 +0300articleКабінет Міністрів України скасував надмірні вимоги до організацій водокористувачів, як отримувачів державної підтримки. Зміни передбачають скасування окремих вимог щодо визначення рівнів продуктивності насосних станцій, переданих у власність організацій водокористувачів. Це спростить процедуру подання заявок на отримання державної підтримки та прискорить реалізацію проєктів з модернізації та реконструкції меліоративних систем. Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко наголосила, що це Урядове рішення посилить спроможність впровадження реформи у сфері меліорації земель та підвищення продовольчої безпеки держави. «Ми продовжуємо створювати зрозумілі та прозорі умови для роботи організацій водокористувачів. Спрощення механізму державної підтримки дозволить аграріям швидше реалізовувати проєкти з модернізації меліоративної інфраструктури, залучати інвестиції, розвивати зрошення та впроваджувати водоощадливі технології. Це важливий крок для підвищення ефективності використання водних ресурсів і забезпечення стійкості аграрного сектору та збільшення урожайності сільськогосподарських культур», - зазначила Ірина Овчаренко. Спрощення механізму надання державної підтримки організаціям водокористувачів – черговий крок для продовження створення сприятливих умов для розвитку організацій водокористувачів, які стають партнерами держави в питаннях модернізації меліоративної інфраструктури та впровадження сучасних підходів до використання водних ресурсів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/industrialnij-park-terezine-u-reestri-perevaga-nadavatimetsa-virobnictvu-harcovih-produktiv-ta-napoivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/industrialnij-park-terezine-u-reestri-perevaga-nadavatimetsa-virobnictvu-harcovih-produktiv-ta-napoivFri, 05 Jun 2026 08:20:00 +0300articleКабінет Міністрів України ухвалив рішення про включення індустріального парку «ТЕРЕЗИНЕ» у Київській області до Реєстру індустріальних парків. Реалізація проєкту дозволить створити до 500 нових робочих місць та посилити промисловий потенціал регіону. Індустріальний парк створено на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області строком на 30 років. Його площа становить 14,9882 га. На території парку планується розміщення підприємств переробної промисловості. Це сприятиме розвитку місцевої зайнятості, промисловому зростанню, впровадженню новітніх технологій та економічному розвитку громади. Перевага надаватиметься виробництву харчових продуктів та напоїв. Ініціатором створення індустріального парку є товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ПАРК «ТЕРЕЗИНЕ». Для розвитку парку планується залучити 780,4 млн грн з різних джерел, зокрема кошти ініціатора, керуючої компанії, учасників за рахунок звільнення від податку на прибуток, кредитні кошти та державне стимулювання. «Харчова промисловість є одним із секторів, де Україна має сильну виробничу базу та значний потенціал для поглиблення переробки. Індустріальний парк "ТЕРЕЗИНЕ" створює умови для розвитку нових виробництв, появи робочих місць і посилення економіки Київщини. Саме такі проєкти допомагають перетворювати українську сировинну перевагу на готову продукцію з доданою вартістю», — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів. Включення індустріального парку «ТЕРЕЗИНЕ» до Реєстру індустріальних парків підвищить інвестиційну привабливість Київської області, створить умови для додаткових надходжень до місцевих бюджетів та сприятиме розвитку переробної промисловості України.https://www.agravery.com/uk/posts/show/reforma-melioracii-dae-rezultat-organizacii-vodokoristuvaciv-zabezpecuut-ponad-50-zrosenna-v-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/reforma-melioracii-dae-rezultat-organizacii-vodokoristuvaciv-zabezpecuut-ponad-50-zrosenna-v-ukrainiThu, 04 Jun 2026 16:50:00 +0300articleПонад 50% зрошення в Україні вже забезпечують організації водокористувачів — результати меліоративної реформи та подальші кроки для її масштабування обговорили 28 травня на IV Меліоративному форумі, організованому Асоціацією організацій водокористувачів на Полтавщині. Форум став єдиним профільним майданчиком, який визначає вектор розвитку ринку технологій у сфері меліорації: він об'єднав понад 100 агровиробників, представників органів державної влади та постачальників техніки. Захід відбувся за участі заступниці міністра економіки, довкілля та сільського господарства України   Ірини Овчаренко і голови комітету з питань аграрної та земельної політики ВРУ Олександра Гайду. Учасники форуму обговорили досягнення реформи гідротехнічної меліорації, її поточний стан і подальший розвиток. «Одним із ключових результатів реформи на сьогодні є створення 78 організацій водокористувачів, які об’єднують понад 220 агровиробників. Із них 14 вже отримали меліоративні мережі у свою власність. Саме організації водокористувачів стали тією новою формою управління, яка дала можливість залучити у відновлення меліорації приватні інвестиції, гранти та кредити. Передача інфраструктури в управління ОВК дозволяє державі зменшити та оптимізувати бюджетні витрати на її утримання, тоді як самі водокористувачі забезпечують не лише експлуатацію, а й модернізацію систем навіть в умовах війни», - зазначає виконавчий директор Асоціації організацій водокористувачів Дмитро Кохан. За його словами, зрошення понад 50% із 132 тис. га загалом политих площ в країні за підсумками минулого року забезпечили саме організації водокористувачів. Зокрема завдяки підтримці уряду США, наданій через  Програму АГРО,  18 організацій водокористувачів розширили площі зрошення на 6 тис га. Серед них – організація водокористувачів «Джерело 1», на базі якої й проходив форум. ОВК реалізувала інноваційний проект модернізації меліоративної мережі, впровадивши у свою виробничу систему американські безпілотні машини 360 RAIN та сонячну електростанцію. Це дало можливість збільшити площі поливу вдвічі, тоді як використання ресурсів скоротилося на 50-75%. Аграрії налаштовані на подальший розвиток меліорації: за результатами опитування, проведеного Асоціацією серед 78 ОВК, у найближчі чотири роки вони планують інвестувати близько $50 млн власних коштів в оновлення своїх зрошувальних потужностей - переважно через закупівлю американської дощувальної техніки. Водночас, у лютому 2026 року парламент ухвалив закон про операторів державних меліоративних систем, який запускає другий етап реформи. Йдеться про зміну підходів до управління інфраструктурою, що залишається у державній власності, що, своєю чергою, створює прогнозовані умови для довгострокових інвестицій у галузь. Тож розвиток меліорації в Україні виходить на новий рівень і саме організації водокористувачів задають темп системним змінам у цій галузі сільського господарства. Довідка: Україна володіє найбільшою меліоративною мережею в Європі -  понад 2,2 млн га зрошуваних земель та ще 3,3 млн га осушуваних. Водночас через застарілу інфраструктуру з рівнем зносу до 85% у 2021 році фактично поливалося лише 525 тис. га. Після повномасштабного вторгнення рф та руйнування Каховського водосховища площі поливу скоротилися до близько 130 тис. га. На тлі кліматичних змін та зростаючих втрат аграріїв ця ситуація становить серйозну загрозу не лише для агросектору, який забезпечує майже 50% валютних надходжень країни, а й для економіки України в цілому. У 2022 році Україна розпочала реформу гідротехнічної меліорації. Ключовою зміною стало передання управління меліоративними мережами від держави та територіальних громад до організацій водокористувачів (ОВК). Це відкрило можливість залучення приватних інвестицій, грантів та кредитів для відновлення меліоративної інфраструктури. Асоціація організацій водокористувачів (АОВК) — це об’єднання організацій водокористувачів, створене для координації зусиль агровиробників у розвитку зрошення та відновлення меліоративної інфраструктури, а також для представництва інтересів ОВК у діалозі з державою та партнерами. На початку 2026 року Асоціація організацій водокористувачів за підтримки Уряду США, наданої через Програму АГРО,  розпочала реалізацію проєкту зі зміцнення інституційної та технологічної спроможності організацій водокористувачів. У межах проєкту агровиробники отримують комплексну консультаційну допомогу щодо створення організацій водокористувачів, їхньої діяльності, управління інженерною інфраструктурою та забезпечення фінансової сталості. Окрім того, в межах проєкту 25 агровиробникам та 5 ОВК проведуть технічний аудит та розроблять рішення для модернізації їхніх меліоративних мереж на основі американських технологій. Програма з аграрного та сільського розвитку (АГРО), що фінансується Урядом США та впроваджується компанією Chemonics International, підтримує трансформацію аграрного сектору України на більш сучасну, орієнтовану на ринок і стійку галузь.  У межах Програми АГРО Сполучені Штати надають технічну експертизу та сучасне обладнання для відновлення зрошувальної інфраструктури, покращення правового середовища та підвищення стійкості й довгострокової продуктивності аграрного сектору України. Ініціатива також сприяє економічним та промисловим інтересам США, створюючи попит на технології американського виробництва в масштабному процесі відновлення аграрної галузі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ripak-novogo-vrozau-posilue-svoi-pozicii-na-rinku-cerez-obmezenu-propoziciu-sonasnikuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ripak-novogo-vrozau-posilue-svoi-pozicii-na-rinku-cerez-obmezenu-propoziciu-sonasnikuThu, 04 Jun 2026 14:30:00 +0300articleНа українському ринку ріпак нового врожаю продовжує зміцнювати свої позиції. На тлі обмеженої пропозиції соняшнику заводи вже розпочали активний пошук альтернативної сировини, формуючи попит на ріпак врожаю-2026. Водночас світові котирування культури залишаються стабільними, хоча короткострокові ризики цінової корекції зберігаються. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР). Минулого тижня світовий ринок ріпаку продемонстрував стійкість попри зниження нафтових котирувань на тлі новин щодо переговорів між США та Іраном. Інвестори уважно стежать за ситуацією на нафтовому ринку. «Ціни на Euronext продовжували утримуватися біля рівнів 525-530 євро за тонну. Водночас не виключаємо можливості короткострокової корекції. Основним фактором впливу залишається нафта. Останнім часом переговорний процес між Вашингтоном і Тегераном знову ускладнився. Якщо це призведе до нового зростання нафтових котирувань, ринок олійних культур, зокрема ріпаку, може отримати додаткову підтримку. Ми продовжуємо оцінювати перспективи ріпаку нового врожаю як позитивні. Можливий  орієнтир на Euronext становить 550 євро за тонну, в червні-липні ринок має шанси протестувати вищі цінові рівні», - вважають у ПУСК. Водночас на внутрішньому ринку помітно активізувався попит на новий урожай. Переробні підприємства розглядають ріпак як один із ключових ресурсів для завантаження виробничих потужностей після завершення сезону соняшнику. «Переробні заводи вже активно шукають ріпак нового врожаю для заміщення соняшнику. Наразі індикативні ціни становлять 570-580 доларів за тонну CPT-завод. Великі обсяги ріпаку, ймовірно, і надалі спрямовуватимуться на експорт через порти, однак внутрішній ринок залишається конкурентним для невеликих партій. Загалом довгостроковий тренд виглядає позитивним, а наша ціль на Euronext залишається на рівні 550 євро за тонну. У перспективі червня-липня цей рівень виглядає цілком досяжним», — прогнозує аналітик. Станом на початок червня ціни на ріпак нового врожаю з поставкою в липні-серпні на українському ринку перебували в діапазоні 595-600 доларів за тонну. Водночас не можна виключати короткострокових цінових коливань протягом найближчих тижнів, тому рекомендують виробникам зважено підходити до укладання форвардних контрактів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-onoviv-pravila-ocinki-zemlihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-onoviv-pravila-ocinki-zemliThu, 04 Jun 2026 12:35:00 +0300articleКабінет Міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок та позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень. Відповідну постанову, яка змінює Методику нормативної грошової оцінки (НГО) земельних ділянок, ухвалено 27 травня.  Нові правила вдосконалюють загальну методологію, що запроваджена після реформи 2021 року, та пропонують більш ефективні рішення для розвитку громад. Насамперед постанова скасовує жорстку прив'язку до адмінцентру при визначенні базових показників. Раніше визначення рентного доходу залежало виключно від кількості населення адміністративного центру громади. Через це, якщо в межах громади були інші – більші чи економічно активніші населені пункти, оцінка земельних ділянок на всій території громади занижувалася. Тепер громадам дозволено використовувати для розрахунків показники найбільш розвиненого населеного пункту. Окремий блок змін стосується земель оздоровчого та курортного призначення. Часто такі ділянки розташовані в містах та селищах і займають великі площі у привабливих зонах. Після ухвалення Методики в 2021 році їхня нормативна оцінка суттєво знизилась. Санаторії та курортні комплекси сплачували значно менший податок. Тепер такі землі оцінюватимуться за тим же коефіцієнтом, що й забудовані земельні ділянки населених пунктів. Тобто, за вищим показником, оскільки вони активно використовуються і приносять дохід. Крім того, Уряд уточнив перелік курортно-рекреаційних зон і офіційно включив до нього місто Одесу.  «Удосконалення методики нормативної грошової оцінки – це насамперед крок до фінансової самостійності українських громад. Ми прибираємо штучні обмеження, через які місцеві бюджети втрачали реальні доходи від плати за землю. Оновлені підходи до оцінки курортних зон та включення Одеси до відповідного переліку дозволять мобілізувати значні кошти. Лише це рішення додатково приноситиме місцевим бюджетам близько 300 млн грн щороку», – зазначає заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик. Водночас постанова суттєво спрощує життя бізнесу та землевпорядникам, завдяки трьом важливим змінам: Усунення прогалин при розширенні меж населених пунктів: досі не було механізму, як оцінювати земельні ділянки при розширенні меж населених пунктів до моменту проведення повної оцінки всієї території. Нова постанова запроваджує чіткий та зрозумілий алгоритм для таких випадків. Укрупнення оціночних районів: максимальну площу одного району збільшено до 1500 гектарів, що суттєво спростить виконання робіт. Актуальні дані про якість ґрунтів: виконавці робіт з оцінки тепер можуть уточнювати агровиробничі групи ґрунтів на основі реальних сучасних ґрунтових обстежень. Це дозволить отримувати максимально точні дані. Правило поширюється на всі землі, окрім особливо цінних.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/bronuvanna-ta-kriticnist-pidpriemstv-so-zminitsa-z-cervna-2026-roku-poasnenna-varhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/bronuvanna-ta-kriticnist-pidpriemstv-so-zminitsa-z-cervna-2026-roku-poasnenna-varThu, 04 Jun 2026 10:50:00 +0300article30 травня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 692 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», якою оновлено механізм підтвердження статусу критично важливих підприємств та порядок бронювання військовозобов’язаних працівників. Щоб допомогти агровиробникам розібратися у нових вимогах, експерти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps підготували інформаційний дайджест щодо змін у порядку бронювання і визначення статусу критично важливого підприємства. Постанова набирає чинності з 2 червня 2026 року, а в частині регулювання зарплатного критерію — з 1 вересня 2026 року. Рішення щодо визнання підприємств критично важливими, які є чинними на дату набрання постановою чинності, зберігаються на строк, на який вони були прийняті, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року. Органи виконавчої влади мають переглянути критерії критичності до 10 червня, проаналізувати відповідність підприємств новим критеріям до 1 липня та до 1 вересня переглянути вже ухвалені рішення про визначення підприємств критично важливими. Одна з ключових змін стосується зарплатного критерію. З 1 вересня 2026 року нарахована щомісячна зарплата військовозобов’язаних працівників, яких включають до списків бронювання, а також середня зарплата працівників підприємства за останній календарний місяць має бути не нижчою за мінімальну зарплату, помножену на коефіцієнт 3. Станом на 2 червня 2026 року це 25 941 грн. Для підприємств, які зареєстровані та фактично працюють на територіях можливих або активних бойових дій, тимчасово окупованих територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій чи окупації, діятиме нижчий поріг — мінімальна зарплата, помножена на коефіцієнт 2,5. Станом на 2 червня 2026 року це 21 617,50 грн. Водночас експерти звертають увагу, що зарплатний критерій для подання документів на визначення підприємства критично важливим підвищено вже з 2 червня 2026 року. Тому при поданні документів у червні перевірятиметься зарплата за травень, а при поданні в липні — зарплата за червень. Також змінюються правила контролю за кількістю заброньованих працівників. Якщо підприємство перевищило ліміт бронювання, керівник має протягом 10 робочих днів подати через портал «Дія» заяву про анулювання бронювання. Невиконання цієї вимоги може стати підставою для скасування статусу критично важливого підприємства. Ознайомитися з повним текстом інформаційного дайджесту щодо змін у порядку бронювання і визначення статусу критично важливого підприємства можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/106DxpklyRG4nEG_gF0XIFTQ9sPpkBFey/view?usp=drivesdk Нагадаємо, експерти ВАР надають безкоштовні консультації з практичних питань, які виникають у роботі господарств: бронювання працівників, підтвердження критичності, бухгалтерського та податкового обліку, земельних відносин і участі у державних програмах підтримки. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-forumi-agrariiv-dnipropetrovsini-obgovorili-evrointegraciu-pidtrimku-agrariiv-ta-problemi-zrosennahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-forumi-agrariiv-dnipropetrovsini-obgovorili-evrointegraciu-pidtrimku-agrariiv-ta-problemi-zrosennaThu, 04 Jun 2026 09:05:00 +0300articleУ Дніпрі 2 червня відбувся Форум аграріїв Дніпропетровщини, організований Всеукраїнською Аграрною Радою (ВАР) спільно з Дніпропетровською обласною військовою адміністрацією. Захід об’єднав аграріїв регіону, представників центральної та місцевої влади, народних депутатів України та експертів галузі для обговорення ключових викликів, що стоять перед аграрним сектором в умовах війни та підготовки України до вступу в ЄС. Відкрив форум Євген Ситниченко, перший заступник голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький представив актуальну інформацію щодо державної політики підтримки аграріїв, програм фінансування галузі та приділив особливу увагу питанням євроінтеграції та майбутньому українського аграрного сектору. «Сьогодні щодо євроінтеграції аграрного сектору немає жодних наперед визначених рішень чи зобов’язань. Це дійсно буде процес. Ми розуміємо, що аграрний сектор Європейського Союзу отримує в середньому від 250 до 400 євро дотацій на гектар, і розуміємо реалії українського агросектору. Тому оновлення стандартів виробництва повинні корелювати з підходами до державної підтримки. Ми перебуваємо в постійному діалозі з аграріями та парламентом й без узгодження єдиної позиції не будемо виходити до колег з ЄС. Усі рішення мають бути максимально консенсусними. Профільні асоціації є гарним майданчиком для формування спільної позиції», — наголосив Тарас Висоцький. Під час форуму учасники також обговорили практичні наслідки євроінтеграції для українського аграрного сектору. За словами голови ВАР Андрія Дикуна, найближчими роками Україні доведеться ухвалити багато рішень щодо адаптації законодавства до норм ЄС, зокрема у сферах застосування засобів захисту рослин, екологічної політики, земельних відносин та державної підтримки агровиробників. «Ключові рішення для майбутнього українського агросектору ухвалюватимуться не в Брюсселі, а в українському парламенті. Тому нам дійсно треба об'єднати всіх аграріїв України, об'єднатися навколо захисту наших інтересів і почати більш конструктивний діалог із народними депутатами. Попереду понад 300 законів і змін, пов'язаних з євроінтеграцією. Ці закони будуть прийматися дуже швидко. Євроінтеграційний процес не чекає завершення війни, він уже відбувається», — підкреслив Андрій Дикун. Особливий інтерес учасників викликала панельна дискусія «Роль парламенту у розвитку та відновленні АПК», модератором якої виступив заступник голови ВАР Михайло Соколов. До обговорення долучилися народні депутати України Сергій Демченко, Роман Каптєлов та Яна Худенко, директор департаменту економічного розвитку Дніпропетровської державної обласної адміністрації. Під час дискусії учасники розглянули актуальні для аграрного сектору питання, зокрема перспективи збереження спрощеної системи оподаткування для сільгоспвиробників, проблеми застосування мінімального податкового зобов’язання, повернення агровиробникам мита, сплаченого під час експорту ріпаку та сої, кредитування під заставу прав оренди сільськогосподарських земель, а також законодавче врегулювання використання земель для будівництва фортифікаційних споруд. Однією з найгостріших тем форуму стало питання вартості води для зрошення. Аграрії Дніпропетровщини наголосили, що через стрімке зростання тарифів використання зрошувальних систем стає економічно невиправданим, що вже призводить до скорочення площ поливу та зниження ефективності раніше зроблених інвестицій у меліоративну інфраструктуру. «Якщо п’ять років тому ми використовували близько 5 млн кубометрів води, то зараз — лише 1,2 млн кубометрів. При вартості води 10,80 грн за кубометр поливати поля просто неможливо, хоча реальна ціна, на нашу думку, мала б становити 3–4 грн. За минулий рік наше господарство сплатило за воду значні кошти, але при цьому шість дощувальних машин фактично не працюють через високу собівартість поливу. Ми знаходимося в зоні ризикованого землеробства, де зрошення є критично важливим для врожаю, тому така тарифна політика ставить під загрозу виробництво. Ми вже три роки звертаємося до всіх можливих органів влади, але досі не отримали реального вирішення проблеми», — зазначив  аграрій з Дніпропетровщини, голова СТОВ Хутірське, Рудовол Сергій. Народні депутати підтримали позицію аграріїв щодо необхідності перегляду вартості води для зрошення та наголосили, що для прифронтових територій мають застосовуватися окремі підходи та механізми підтримки. «Це питання лежить виключно в площині виконавчої влади. У керівництва каналу є певний люфт щодо встановлення вартості води, і він має бути використаний з урахуванням реалій прифронтових громад. Для господарств, які працюють в умовах війни та змушені шукати можливості знизити собівартість виробництва, такі підходи є цілком обґрунтованими. Водночас має бути баланс між підтримкою аграріїв та державними інтересами, але на період воєнного стану для прифронтових регіонів цілком можливі окремі винятки», — підкреслив народний депутат Сергій Демченко. Під час обговорення учасники порушили низку проблемних питань, які потребують як законодавчих змін, так і подальшої координації між аграріями, органами влади та народними депутатами. Заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив на важливості системної роботи над кожною ініціативою та необхідності постійного діалогу між аграрною спільнотою і владою. «Народні депутати Дніпропетровщини дуже активно включаються в роботу і самі пропонують працювати разом. Потрібно використовувати цю можливість. Водночас кожне проблемне питання потребує дуже ретельного опрацювання, такі питання не вирішуються за одну зустріч чи один захід, для цього потрібна постійна робота в робочих групах із залученням аграріїв, народних депутатів та представників влади», — зазначив Михайло Соколов. Форум аграріїв Дніпропетровщини став уже восьмим регіональним майданчиком, який ВАР проводить для прямого діалогу між аграріями, владою та народними депутатами. За цей час такий формат неодноразово довів свою ефективність на практиці: проблеми, які озвучують фермери, отримують продовження у роботі профільних груп, а найважливіші питання вирішуються на державному рівні.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-virobniki-soi-zaklikaut-es-ne-dopustiti-zaprovadzenna-statusu-high-iluc-risk-dla-soihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-virobniki-soi-zaklikaut-es-ne-dopustiti-zaprovadzenna-statusu-high-iluc-risk-dla-soiThu, 04 Jun 2026 08:20:00 +0300articleУкраїнські виробники сої висловлюють глибоке занепокоєння пропозицією Європейської комісії класифікувати сою як сировину з високим ризиком непрямих змін землекористування (high ILUC‑risk) у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії (RED). У разі набуття чинності така пропозиція матиме суттєвий негативний вплив на аграрний сектор України, європейський ринок рослинного білка та ширшу стратегічну продовольчу безпеку ЄС. Ці застереження та ширшу аргументацію викладено в позиційному документі Українського клубу аграрного бізнесу (UCAB) від 29 травня, адресованому інституціям ЄС. UCAB стверджує, що проєкт делегованого акта, який вносить зміни до Регламенту (ЄС) 2019/807, запровадить додаткові вимоги до сертифікації на відповідність низькому ILUC‑ризику (low‑ILUC), фактично покладаючи додатковий значний адміністративний і фінансовий тягар на виробників і переробників, особливо в умовах воєнних викликів, логістичних збоїв і зростання виробничих витрат. На думку UCAB, «українська соя вже відповідає високим стандартам простежуваності та сталості. Україна офіційно визнана країною з низьким ризиком за Регламентом ЄС щодо запобігання обезлісненню (EUDR), тож запровадження додаткової класифікації як високого ILUC‑ризику фактично дублюватиме регуляторні вимоги та створюватиме необґрунтовані бар’єри для українських агровиробників». Україна залишається найбільшим виробником сої в Європі. У 2025 році очікується, що виробництво сої в Україні сягне 5,6–5,7 млн тонн, тоді як українська соєва продукція й надалі відіграє важливу роль у забезпеченні білкової та продовольчої безпеки Європейського Союзу. У 2025 році частка України в імпорті соєвої олії ЄС зросла до 66%, тоді як 43% експорту української соєвої олії було спрямовано на ринок ЄС. UCAB наголошує, що українська соя є не лише важливою складовою європейського ринку рослинного білка, а й стратегічною альтернативою імпорту з регіонів, що пов’язані з підвищеними екологічними ризиками. Українська соєва продукція є не‑ГМО, має повну простежуваність і виробляється без ризиків, пов’язаних із вирубуванням лісів. Водночас запропонований підхід, здається, суперечить низці ключових стратегічних цілей Європейського Союзу, зокрема: посиленню продовольчої та білкової автономії ЄС; майбутньому Білковому плану ЄС; підтримці регіонального виробництва рослинних білків; меті спрощення та гармонізації регуляторних процедур. Аграрний сектор України закликає Європейський парламент і Раду ЄС не підтримувати проєкт делегованого акта в його чинній редакції в межах офіційного періоду перевірки. Як держава‑кандидат на вступ до ЄС, Україна має розглядатися як європейський постачальник сої у будь‑яких майбутніх регуляторних ініціативах ЄС, пов’язаних зі статусом соєвої рослинної олії як сировини для сталих біопалив у межах Директиви ЄС з відновлюваної енергії.https://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-soi-ta-ripaku-bez-mita-so-zminitsa-dla-agrovirobnikiv-poasnenna-varhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-soi-ta-ripaku-bez-mita-so-zminitsa-dla-agrovirobnikiv-poasnenna-varWed, 03 Jun 2026 12:25:00 +0300article27 травня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 675, якою запроваджено новий механізм підтвердження права сільськогосподарських товаровиробників та кооперативів на звільнення від сплати експортного мита на власно вирощені сою та ріпак. Щоб допомогти агровиробникам розібратися у нових правилах, експерти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) у межах проєкту з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps підготували інформаційний дайджест щодо змін у порядку експорту сої та ріпаку. Згідно з новим порядком, верифікація сільгоспвиробників і кооперативів здійснюватиметься автоматично через Державний аграрний реєстр. Це дозволить підтверджувати право на звільнення від експортного мита без додаткових бюрократичних процедур, зокрема без висновків Торгово-промислової палати. Право на верифікацію матимуть агровиробники, які експортують або планують експортувати власно вирощені сою та/або ріпак, а також кооперативи, що експортують продукцію, вирощену їхніми членами. Для цього товаровиробник має бути зареєстрований у ДАР, бути платником ПДВ, мати у власності або користуванні сільськогосподарські землі та вирощувати відповідну культуру. Для кооперативу додатковою умовою є щонайменше п’ять верифікованих товаровиробників серед його членів. Заявки на верифікацію подаватимуться щороку через електронний кабінет у ДАР. Для ріпаку — з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року, для сої — з 1 вересня поточного року до 1 червня наступного року. Окремо експерти звертають увагу, що звільнення від мита діятиме в межах обсягів власно вирощеної продукції поточного маркетингового року та залишків урожаю попереднього маркетингового року — починаючи з 2026/2027 маркетингового року. Водночас залишок урожаю 2025/2026 маркетингового року вважатиметься нульовим. Також встановлено ліміти врожайності, які враховуватимуться під час верифікації через ДАР: для ріпаку — до 5 тонн з гектара, для сої — до 3,5 тонни з гектара. Постанова набирає чинності з 1 липня 2026 року, а в частині експорту сої — з 1 вересня 2026 року. Ознайомитися з повним текстом інформаційного дайджесту щодо змін у порядку експорту сої та ріпаку можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1gQbvOiXwSarpwODewjgBp0mKgaAJhTyV/view?usp=sharing Нагадаємо, агровиробники можуть безкоштовно звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР із питань бронювання, критичності, податків, бухгалтерського обліку, земельних відносин та участі у державних програмах підтримки. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://www.agravery.com/uk/posts/show/majze-200-zasobiv-zahistu-roslin-ta-dobriv-otrimali-derzavnu-reestraciu-v-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/majze-200-zasobiv-zahistu-roslin-ta-dobriv-otrimali-derzavnu-reestraciu-v-ukrainiWed, 03 Jun 2026 10:50:00 +0300article28 травня відбулося чергове засідання науково-експертної ради з питань державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України. За результатами засідання майже 200 препаратів були рекомендовані до державної реєстрації, повідомила пресслужба Європейської Бізнес Асоціації. «Зокрема, рекомендацію до реєстрації отримали 158 засобів захисту рослин і 27 добрив, регуляторів росту та біопрепаратів», - уточнюється в повідомленні. Як зазначили в ЄБА, проведення таких засідань є важливою складовою гарантування продовольчої безпеки держави, забезпечення стабільної роботи аграрного сектору та нарощування експортного потенціалу України. «Бізнес-спільнота також очікує, що це не останнє засідання ради в поточному півріччі та сподівається на проведення щонайменше ще одного засідання протягом червня», - додається в повідомленні.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ucasniki-var-obgovorili-z-danilom-getmancevim-aktualni-problemi-agrariivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ucasniki-var-obgovorili-z-danilom-getmancevim-aktualni-problemi-agrariivWed, 03 Jun 2026 09:15:00 +0300articleУчасники Всеукраїнської аграрної ради зустрілися з головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим та його заступником Олександром Ковальчуком. Під час зустрічі порушили низку питань, які сьогодні найбільше хвилюють сільгоспвиробників. Зокрема, зниження акцизу на пальне для аграріїв. Олександр Ковальчук зауважив, що після стабілізації бюджетної ситуації до цього питання можуть повернутися. Також учасники ВАР порушили питання податкових перевірок та проблем взаємодії з податковими органами. Аграрії наголосили на необхідності більш прогнозованого та партнерського підходу з боку контролюючих органів. Присутні цікавилися перспективами функціонування четвертої групи єдиного податку. Данило Гетманцев запевнив, що наразі питання її скасування не розглядається. Водночас він зазначив, що у разі вступу України до Європейського Союзу перегляд цього механізму може стати одним із зобов’язань у рамках адаптації українського законодавства до європейських норм. Окремо учасники ВАР запропонували розглянути можливість запровадження податкових пільг для ветеранів, які після служби у Збройних силах України працюють або створюють власний аграрний бізнес. Під час обговорення Данило Гетманцев наголосив, що фінансова ситуація в державі залишається надзвичайно складною. За його словами, Україна щороку потребує близько 50 млрд доларів на військові видатки. При цьому власних податкових надходжень недостатньо для повного покриття потреб сектору безпеки та оборони, а необхідні витрати надалі лише зростатимуть. Він також звернув увагу на зменшення рівня фінансової підтримки з боку США та різні політичні настрої всередині ЄС. Україна продовжує значною мірою залежати від міжнародної допомоги, однак фінансування власної безпеки країна повинна дедалі більше забезпечувати самостійно. «Для аграріїв надзвичайно важливо мати відкритий діалог із владою, особливо коли йдеться про податкову політику. Ми розуміємо виклики, які сьогодні стоять перед державою, але водночас наголошуємо, що агросектор залишається одним із ключових наповнювачів бюджету та основою економічної стійкості країни. Саме тому рішення, які стосуються оподаткування аграріїв, мають ухвалюватися з урахуванням реальної ситуації на місцях та можливостей виробників», — зазначив голова ВАР Андрій Дикун. Аграрії та представники парламентського комітету домовилися продовжувати діалог щодо податкової політики та пошуку рішень, які дозволять зберегти конкурентоспроможність українського агросектору.https://www.agravery.com/uk/posts/show/zrosenna-vidnovluut-sami-agrarii-v-ukraini-vze-pracuut-78-organizacij-vodokoristuvacivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zrosenna-vidnovluut-sami-agrarii-v-ukraini-vze-pracuut-78-organizacij-vodokoristuvacivWed, 03 Jun 2026 08:20:00 +0300article78 організацій водокористувачів (ОВК), які беруть на себе управління та модернізацію меліоративної інфраструктури, вже створили в Україні. Вони відновлюють мережі, розширюють площі поливу та впроваджують сучасні технології зрошення. Найбільше ОВК працює у Черкаській (21) та Одеській (18) областях. Подальший розвиток меліоративної реформи, модернізацію систем зрошення та розширення державної підтримки обговорили під час IV Меліоративного форуму «Smart Irrigation: Технології та ефективність» на Полтавщині. «Наше завдання — створити прозорі та зрозумілі правила, які дозволять аграріям інвестувати у відновлення та розвиток екологічно збалансованого зрошення», — зазначила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко. Міністерство продовжує розвивати нормативну базу для роботи операторів меліоративних систем та підтримує організації водокористувачів як ключових учасників реформи. У 2026 році Уряд посилив підтримку аграріїв та ОВК у прифронтових регіонах. Розмір компенсації за будівництво, реконструкцію та ремонт меліоративних систем і насосних станцій збільшили з 50% до 80% вартості проєктів. Максимальна підтримка становить 26,5 тис. грн на гектар, а загальний обсяг фінансування — 196,7 млн грн. Крім того, держава розширила напрями фінансування для ОВК. Відтепер кошти можна спрямовувати не лише на ремонт насосних станцій, а й на будівництво та реконструкцію меліоративних мереж. Міністерство також підготувало зміни до програми підтримки, які передбачають збільшення максимальної допомоги до 48 тис. грн на гектар для прифронтових територій та до 30 тис. грн — для інших регіонів. Під час форуму організація водокористувачів «Джерело 1» представила результати модернізації своєї зрошувальної мережі. Завдяки трьом автономним дощувальним машинам 360 RAIN площа поливу зросте з 241 до 435 гектарів. Технологія точного землеробства дозволяє зменшити споживання води на 50–75% порівняно з традиційними системами та ефективніше використовувати ресурси навіть за умов їхнього дефіциту. Обладнання, надане Урядом США через Програму АГРО. Меліоративна реформа вже демонструє практичні результати: аграрії об’єднуються для управління інфраструктурою, залучають інвестиції та збільшують площі зрошення навіть в умовах війни.https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrovirobniki-zmozut-otrimati-zvilnenna-vid-eksportnogo-mita-na-sou-ta-ripak-bez-visnovkiv-tpphttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrovirobniki-zmozut-otrimati-zvilnenna-vid-eksportnogo-mita-na-sou-ta-ripak-bez-visnovkiv-tppTue, 02 Jun 2026 16:50:00 +0300articleКабінет міністрів вдосконалив механізм підтвердження права сільськогосподарських товаровиробників та кооперативів на звільнення від сплати експортного мита власно вирощених сої та ріпаку та прибрав необхідність отримувати висновки Торгово-промислової палати, тепер достатньо тільки Державного аграрного реєстру (ДАР). "Ми вдосконалюємо механізм, який дозволить агровиробникам та кооперативам швидше, без зайвого адміністративного навантаження реалізовувати своє право на звільнення від експортного мита при поставках сої та ріпаку за кордон. Максимальна автоматизація процесу через ДАР мінімізує бюрократію та зробить процедуру більш зручною для бізнесу", – наводяться у релізі слова заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького. Зазначається, що новий порядок верифікації сільгоспвиробників і кооперативів здійснюватиметься автоматично через ДАР. Як повідомлялось, 16 липня 2025 року Верховна Рада підтримала запровадження 10%-го експортного мита на сою та ріпак, але надала звільнення від нього у межах обсягів цих власно вирощених культур у поточному маркетинговому році (МР), а також залишків урожаю попереднього МР – з 2026/2027 МР. Відсутність підзаконних нормативних актів призвела до різкого зменшення експорту цих культур восени минулого року, але пізніше ситуація була значною мірою врегульована. Галузеві асоціації вимагали скасувати експорте мито і прогнозували скорочення посівних площ під цими культурами.https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-ternopilsini-vidbuvsa-festmoloko-persij-v-ukraini-festival-prisvacenij-molocnij-galuzihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-ternopilsini-vidbuvsa-festmoloko-persij-v-ukraini-festival-prisvacenij-molocnij-galuziTue, 02 Jun 2026 14:30:00 +0300articleНа Тернопільщині 30-31 травня відбувся «ФЕСТмолоко» – перший в Україні фестиваль, присвячений молочній галузі. Захід зібрав поціновувачів молочної продукції з різних областей країни, представників влади, підприємців, виробників, кухарів і митців. Гості мали змогу відвідати ярмарок крафту, продегустувати молочну продукцію, власноруч збити масло та взяти участь у майстер-класі відомого шеф-кухаря Євгена Клопотенка. Учасники ВАР та Асоціації виробників молока (АВМ), які долучилися до події, підкреслили важливість таких ініціатив. Адже популяризація молочної галузі сприяє розвитку українського тваринництва, обʼєднує виробників і споживачів та формує культуру споживання вітчизняної продукції. «Подібні фестивалі — це не лише культурна подія, а й інструмент підтримки галузі, яка потребує уваги та інвестицій», — зазначила Ганна Лавренюк, президентка АВМ.