Аграверіhttps://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifАграверіhttps://www.agravery.com/site/indexukMon, 17 Jun 2024 16:50:00 +0300Аграрії під загрозою: спрощену систему оподаткування можуть ліквідуватиhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-pid-zagrozou-sprosenu-sistemu-opodatkuvanna-mozut-likviduvatihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarii-pid-zagrozou-sprosenu-sistemu-opodatkuvanna-mozut-likviduvatiMon, 17 Jun 2024 16:50:00 +0300articleВ Україні розглядають можливість ліквідації спрощеної системи оподаткування для аграріїв. Ця система дозволяє сільськогосподарським підприємствам сплачувати єдиний податок, значно спрощує бухгалтерію та зменшує податковий тиск. Скасування такої можливості може призвести до серйозних ускладнень у роботі аграріїв. Заступник голови (ВАР) Дмитро Кохан у коментарі AgroPolit  підкреслює: «Сьогодні 90% всіх земель (близько 20 млн га) обробляють платники єдиного податку (так званий сільгоспподаток). Лише 2 млн  обробляють платники, які працюють на загальній системі оподаткування».  За його словами, скасування спрощеної системи призведе до зростання податкового контролю та перевірок аграріїв. «Якщо на загальній системі оподаткування всі платять податок на прибуток, то платники єдиного податку сплачують лише єдиний податок (фіксована сума —1-1,5% з НГО з кожного гектару). Тобто будучи на 4 групі аграрій має сплатити єдиний податок не залежно від того є чи немає прибуток. Я не сприймаю як серйозну  загрозу скасування єдиного податку. Така загроза є, бо існують такі положення в Нацстратегії доходів Мінфіну. Однак, це як довгострокова  перспектива. Якщо її реалізують, то для аграріїв це буде точно удар, бо це не тільки питання спрощення бухгалтерії, але й зростання проблем у частині податкового контролю та перевірок податку на прибуток. Це і є одна з найскладніших тем, на яку скаржиться  бізнес. Всі ці перевірки автоматом переїдуть на аграріїв, бо треба буде рахувати прибутки (щось можна, щось ні відносить до податків) — це викликає проблеми у бізнесу. Зараз же за 4 групою заплатив єдиний податок державі — та працюй далі», — зазначає фахівець.  Всеукраїнська Аграрна Рада закликає до зваженого підходу у вирішенні цього питання, враховуючи специфіку роботи сільськогосподарських підприємств.Українські елеватори мають змогу підписувати довгострокові договори з Укрзалізницеюhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-elevatori-maut-zmogu-pidpisuvati-dovgostrokovi-dogovori-z-ukrzalizniceuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-elevatori-maut-zmogu-pidpisuvati-dovgostrokovi-dogovori-z-ukrzalizniceuMon, 17 Jun 2024 14:50:00 +0300articleДовгострокові договори на використання рухомого складу з АТ «Укрзалізниця» можуть підписувати не лише агровиробники, а й елеватори, які «впевнені, що зможуть щомісяця відправляти визначений обсяг агропродукції». На цьому наголосив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи товариства Валерій Ткачов під час онлайн-наради з учасниками аграрного ринку, повідомляє Rail.insider. Посадовець нагадав про те, що кампанія стосовно підписання довгострокових договорів триває, зауваживши водночас, що час дії цих угод обмежується 31 грудня 2024 р. Також він попередив, що на обрахування розміру ставки плати за використання вагонів Укралізниці впливає термін, на який підписується договір. «Компанії, які уклали договір, з травня, отримали одну ставку. Якщо ви прийдете і перед сезоном підпишете довгостроковий договір, буде вже інша ставка. Адже ми беремо статистику минулого року, беремо саме цей «високий сезон», а там доволі високі ставки були. Тому я закликаю звертатися якомога раніше до ЦТЛ і підписувати довгострокові договори», — наголосив В. Ткачов.Виробництво зернових в Україні залишається збитковимhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-zernovih-v-ukraini-zalisaetsa-zbitkovimhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/virobnictvo-zernovih-v-ukraini-zalisaetsa-zbitkovimMon, 17 Jun 2024 12:35:00 +0300articleМінагрополітики повідомляє, що починаючи з липня 2023 року, рентабельність основних видів сільськогосподарських культур стабільно поліпшується. Утім виробництво зернових досі не досягло беззбитковості, а прибутковість олійних культур залишається мінімальною. Згідно з оновленим прогнозом, у 2024 році рентабельність олійних культур буде вищою, ніж прогнозувалось раніше, однак виробництво зернових й надалі буде збитковим.  Про це йдеться у четвертому випуску дослідження «УКРАЇНА: Вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва». Аналіз проведений  Мінагрополітики спільно з Українським клубом аграрного бізнесу (УКАБ) за підтримки Глобального фонду зі зменшення ризиків катастроф і відновлення (GFDRR), який адмініструється Світовим банком.  Поліпшенням рівня рентабельності, у порівнянні з попереднім періодом, пов'язано з  відновленням експортних морських шляхів. Це знизило вартість логістики та дозволило збільшити закупівельні ціни на внутрішньому ринку, навіть попри зниження світових цін на всі види зернових та олійних культур. Протягом останніх 6 місяців ціни на елеваторах зросли: на 38%  - для зернових культур і на 14% - для олійних у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Ціни в українських портах також збільшились, але не так відчутно, адже вартість логістики залишається доволі високою. При цьому закупівельні ціни на українському ринку досі значно відстають від світових. З початку 2024 року змінилась структура експортних маршрутів. Логістика агропродукції через річкові порти Дунаю відіграла важливу роль для України, коли глибоководні порти Одеси не працювали. Однак на сьогодні потенціал експортного шляху Дунаєм не використовується на повну через більшу вартість логістики в цьому напрямі в порівнянні з глибоководними портами Одеси. Наразі експорт до портів Гданська/Гдині практично не здійснюється через збільшену пропускну спроможність та вищу рентабельність інших каналів експорту. У квітні 2024 року майже не здійснювався експорт олійних культур через румунський порт Констанца, що було частково пов’язано зі зменшенням залишків олійних культур для експорту. Тенденція до зниження середніх норм внесення добрив у галузі продовжується. Хоча восени 2023 року і було зафіксоване збільшення норм внесення добрив під озимі культури, то навесні 2024 року норми внесення знову скоротились - в середньому на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Основними причинами зменшення норм внесення добрив є брак обігових коштів та здорожчання їхньої вартості через зміни до Митного Кодексу та загальну ситуацію невизначеності  в галузі у зв’язку з війною. Варто зауважити, що великі виробники практично не зменшили норми внесення добрив, в той час, як дрібні аграрії були змушені їх скоротити в середньому на 10-15%. Норми внесення засобів захисту рослин залишились на тому ж рівні, адже зменшення використання ЗЗР може призвести до погіршення врожайності та якості зернових і олійних культур. За результатами 2024 року очікується вищий рівень рентабельності рослинництва у порівнянні з попереднім прогнозом. Прибутковість соняшника очікується на рівні 45 дол. США за тонну (-4 дол. США/т у 2023 році), сої – на рівні 83 дол. США за тонну (69 дол. США/т у 2023 році), рапсу – на рівні 78 дол. США за тонну (5 дол. США/т у 2023 році). Виробництво ж зернових, на жаль, залишиться збитковим. На результати галузі рослинництва цього року найбільше впливатимуть такі фактори як зменшення норми внесення добрив, і як наслідок незначне зменшення врожайності. Також зниження вартості експортної логістики, зменшення цінового розриву між ціною на елеваторах та в українських портах завдяки налагодженню експортних відвантажень, що сприятиме активнішому відновленню внутрішніх закупівельних цін. Ситуація у галузі тваринництва з початку 2024 року була в цілому стабільною: більшість видів продукції залишаються прибутковими, крім виробництва яловичини. У квітні 2024 року спостерігалось зниження рентабельності виробництва усіх видів продукції, крім птиці. На це вплинули зростання цін на ячмінь та кукурудзу на внутрішньому ринку, сезонне зниження цін на молоко, зниження цін на свинину через збільшення пропозиції на внутрішньому ринку. Водночас курятина, як найбільш доступний для кінцевого споживача вид м’яса, демонструє позитивну динаміку зростання рівня рентабельності. Більше цифр у презентації  - https://minagro.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/viini-na-pributkovist-silskogospodarskogo-virobnitstvavipusk-4.pdfРівнеазот після модернізації буде виробляти мінімум 40 тис. тонн селітри за місяцьhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/rivneazot-pisla-modernizacii-bude-viroblati-minimum-40-tis-tonn-selitri-za-misachttps://www.agravery.com/uk/posts/show/rivneazot-pisla-modernizacii-bude-viroblati-minimum-40-tis-tonn-selitri-za-misacMon, 17 Jun 2024 10:40:00 +0300articleПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, перезапустило базові цехи з виробництва мінеральних добрив – цех аміаку (А-2), цех неконцентрованої азотної кислоти та цех з виробництва аміачної селітри. Про це 14 червня повідомила пресслужба компанії. «Після завершення планової ремонтної кампанії завод успішно перезапущений. Ми провели тестування продукції після модернізації виробництва – якість повністю відповідає стандартам. Продукція відвантажується замовникам по всій країні, підприємство набирає обертів пропорційно зростанню попиту. Всі наші логістичні можливості залучені по максимуму для швидкої доставки продукції нашим покупцям відповідно до укладених угод», – зазначив голова правління ПрАТ «Рівнеазот» Михайло Заблуда. Як уточнюється, на «Рівнеазоті», зокрема, було відновлено роботу агрегату підготовки синтезу газу та модернізовано агрегат синтезу аміаку. Усі роботи були здійснені в межах інвестиційної програми OSTCHEM, що стартувала два роки тому та супроводжується значними інвестиціями в основні фонди заводу. «Потужність запущеної лінії аміаку – 650 тонн аміаку/добу, неконцентрованої азотної кислоти – 1000 тонн азотної кислоти/добу. Цех аміачної селітри буде працювати на максимальній потужності лінії аміаку, тобто мінімум 40 тис. тонн селітри за місяць», - вказується в повідомленні.Працівники українського АПК зможуть отримати річну бронь від мобілізаціїhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/pracivniki-ukrainskogo-apk-zmozut-otrimati-ricnu-bron-vid-mobilizaciihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/pracivniki-ukrainskogo-apk-zmozut-otrimati-ricnu-bron-vid-mobilizaciiMon, 17 Jun 2024 09:10:00 +0300articleПрацівники АПК зможуть отримати річну бронь від мобілізації для забезпечення збору врожаю. Про це 15 червня заявив в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час Black Sea Security Forum, повідомляє Суспільне. Як уточнив посадовець, задля безпечної діяльності аграріїв урядом України було прийнято декілька рішень щодо мобілізації. «Перше — це автоматично пролонговані існуючі бронювання на три місяці без необхідності подавання жодного пакета документів. Друге — подальше бронювання буде надаватись на 12 місяців, до цього було 6», - зазначив Т.Висоцький. Крім того, додав він, загальна норма бронювання становить до 50%, але по певних професіях можна подати клопотання з обґрунтуванням щодо збільшення цієї кількості. Це стосується, наприклад, трактористів, агрономів, ветеринарних лікарів. «В цьому випадку є можливість бронювати ту кількість працівників, яка критично необхідна, при цьому отримуючи погодження від військових», - зауважив посадовець. За словами Т.Висоцького, через мобілізацію на певних напрямках вітчизняного АПК кількість працівників зменшилась приблизно до 20%, що суттєво збільшило навантаження на решту. Найбільш потрібні, на його думку, і в агро секторі, і в Збройних Силах - це інженерні професії: трактористи, машиністи, інженери елеваторного обладнання.З початку червня на мережі залізниці України навантажено понад 1 млн тонн зернаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-cervna-na-merezi-zaliznici-ukraini-navantazeno-ponad-1-mln-tonn-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-cervna-na-merezi-zaliznici-ukraini-navantazeno-ponad-1-mln-tonn-zernaMon, 17 Jun 2024 08:15:00 +0300articleпродовж перших 12 діб червня обсяг навантаження зернових на залізничній мережі України перевищив 1 млн тонн. Про це йшлося під час онлайн-наради представників АТ «Укрзалізниця» й учасників аграрного ринку 13 червня, повідомляє Rail.insider. «За оперативними даними, обсяги навантаження зернових у червні становили 1,47 млн тонн. Це на 183 тис. тонн, або на 15% менше, ніж у травні 2024 р. Порівняно з червнем 2023 р. обсяги навантаження за звітний період збільшилися на 507 тис. тонн, або майже удвічі», - вказується в повідомленні. Середньодобовий обсяг навантаження з початку червня становив 93,7 тис. тонн, на 16 тис. тонн (на 15%) менше обсягу в травні 2024 р. За звітний період загальні обсяги перевезення зерна та продуктів помелу скоротилися на 74 тис. тонн, або на 5%, порівняно з травнем – до 1,365 млн тонн. При цьому в експортному сполученні перевезено 1,134 млн тонн зернових. Порівняно з травнем цей показник скоротився на 147,6 тис. тонн, або на 11,5%. Водночас продовжують збільшуватися обсяги перевезення олії на експорт. У травні було зафіксовано рекордний показник за останні чотири роки, проте червневий показник наразі перевищує травневий на 8,3 тис. тонн (або на 12%) та становить 78 тис. тонн.Україна може експортувати понад 60 млн тонн зернових та олійних культур - Висоцькийhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-eksportuvati-ponad-60-mln-tonn-zernovih-ta-olijnih-kultur-visockijhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-eksportuvati-ponad-60-mln-tonn-zernovih-ta-olijnih-kultur-visockijMon, 17 Jun 2024 07:10:00 +0300articleУ наступному маркетинговому році (з липня 2024 року) Україна може експортувати понад 60 млн тонн зернових та олійних культур і продуктів їх переробки. Ці цифри залишають Україну серед світових лідерів аграрного експорту.  Наголосив виконуючий обов'язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.  «Після двох років повномасштабної війни Україні вдалося вирівняти ринковий баланс виробництва та експорту основних агрокультур. Це стало можливим завдяки стійкості аграрних виробників та  розвитку логістики. Нинішній маркетинговий 2023/2024 рік Україна завершує з кінцевими залишками сільгосппродукції на середньостатистичному рівні , як було до 2022 року. У наступному маркетинговому році агроекспорт становитиме понад 60 млн тонн. І це свідчить, про те що Україна залишається гарантом світової продовольчої безпеки», – наголосив Тарас Висоцький.  Прогнозується, що з нового врожаю виробництво зернових культур  складе майже 56 млн тонн. З них пшениці – 21 млн тонн,  ячменю – близько 5 млн тонн, кукурудзи – 28,5 млн тонн. Загальний експорт зернових прогнозується на рівні 43 млн тонн. Зокрема, пшениці – 15 млн тонн,  ячменю –  2,5 млн тонн,  кукурудзи – близько 25 млн тонн. Виробництво олійних культур за прогнозами досягне 22 млн тонн. Зокрема, ріпаку очікується  4 млн тонн, соняшнику – близько 13 млн тонн. Сої прогнозується на рівні 5 млн тонн – і це буде рекордний показник в історії України! Експорт олійних та продуктів їх переробки очікується понад 17 млн тонн.Нацбанк України продовжив зниження облікової ставкиhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/nacbank-ukraini-prodovziv-znizenna-oblikovoi-stavkihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/nacbank-ukraini-prodovziv-znizenna-oblikovoi-stavkiMon, 17 Jun 2024 06:05:00 +0300articleПравління Національного банку на черговому засіданні ухвалило рішення з 14 червня знизити облікову ставку з 13,5% до 13%, повідомила пресслужба регулятора. «Ураховуючи все ще стримані показники інфляції, триваюче поліпшення інфляційних очікувань та баланс ризиків для подальшої інфляційної динаміки, Національний банк продовжує цикл пом’якшення процентної політики, щоб підтримати відновлення економіки», - вказується в повідомленні. При цьому зазначається, що базовий сценарій квітневого макропрогнозу передбачав зниження облікової ставки до 13% у п.р., однак НБУ готовий адаптувати монетарну політику в разі змін балансу ризиків для інфляції та валютного ринку. «Фундаментальний ціновий тиск внаслідок війни зберігатиметься, очікується пришвидшення інфляції в другому півріччі. Враховуючи це, НБУ спрямовуватиме свою політику на збереження помірної інфляції цього року і повернення її до цільового діапазону 5% ± 1 в.п. в наступні роки. В разі зміни балансу ризиків для інфляції та стійкості валютного ринку НБУ може переглянути прогнозну траєкторію облікової ставки», - зауважили в НБУ. Наступне засідання правління Національного банку України з питань монетарної політики, на якому буде розглядатися можливість корегування облікової ставки, заплановано на 25 липня п.р.Литва зацікавлена в застосуванні системи для визначення вкраденого Росією українського зернаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/litva-zacikavlena-v-zastosuvanni-sistemi-dla-viznacenna-vkradenogo-rosieu-ukrainskogo-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/litva-zacikavlena-v-zastosuvanni-sistemi-dla-viznacenna-vkradenogo-rosieu-ukrainskogo-zernaSun, 16 Jun 2024 11:10:00 +0300articleЛитва зацікавлена у застосуванні систему аналізу, яка дасть можливість визначати крадене Росією українське зерно. Про це було зазначено під час онлайн зустрічі заступників міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича та Віталія Головні з представниками аграрних міністерств Великобританії та Литви, повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Як зазначається, темою зустрічі стало застосування системи, за допомогою якої можна визначити походження зерна, яке РФ поставляє на світові ринки. Систему хімічного аналізу зерна розробляють у Великобританії. Литва, зі свого боку, вже висловила зацікавленість у застосуванні такого аналізу, щоб мати можливість визначати крадене Росією українське зерно і не допускати його перевалку через литовські порти. «Ми почали цей проєкт два роки тому і зараз майже закінчили з методологією. Хочу висловити подяку Литві, першій країні, яка має намір приєднатися до цієї схеми і реалізувати її на практиці. Для України це дуже важливий крок. Ми високо цінуємо дії наших партнерів для реалізації цього проєкту», – наголосив під час зустрічі М. Дмитрасевич. Також уточнюється, що сторони обговорили технічні питання роботи системи визначення походження зерна та механізми реалізації на практиці. Наступна тристороння зустріч запланована на липень. У Єдиному держреєстрі тварин зареєстровано 1,9 млн голів ВРХhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-edinomu-derzreestri-tvarin-zareestrovano-19-mln-goliv-vrhhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-edinomu-derzreestri-tvarin-zareestrovano-19-mln-goliv-vrhSun, 16 Jun 2024 08:10:00 +0300articleНа 1 червня 2024 року в Єдиному державному реєстрі тварин проідентифіковано і зареєстровано 1,89 млн. голів ВРХ. Про це повідомили в Агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин, передає  AgroTimes. Також у реєстрі наразі зареєстроване поголів’я: овець/кіз – 403,1 тис. голів; племінних свиней – 85 тис. голів; товарних свиней – 168,1 тис. голів. Протягом січня-травня цього року зареєстровано 248,2 тис. голів ВРХ, 127,1 тис. голів овець й кіз, 10,2 тис. голів племінних свиней та 178,7 тис. голів товарних свиней.USDA: оцінка врожаю та експорту української кукурудзи у 2024/25 МР зрослаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/usda-ocinka-vrozau-ta-eksportu-ukrainskoi-kukurudzi-u-202425-mr-zroslahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/usda-ocinka-vrozau-ta-eksportu-ukrainskoi-kukurudzi-u-202425-mr-zroslaSat, 15 Jun 2024 11:10:00 +0300articleАналітики USDA прогнозують світове виробництво кукурудзи у сезоні 2024/25 на рівні 1 220,54 млн. тонн (+0,61 млн. тонн до попереднього прогнозу). Оцінка світового експорту кукурудзи — 191,75 млн. тонн (+0,65 млн. тонн), прогноз кінцевих запасів — 310,77 млн т (-1,5 млн. тонн). Про це йдеться у звіті USDA за червень, передає «ПроАгро Груп». Прогноз щодо врожаю кукурудзи в Україні — 27,7 млн. тонн (+0,7 млн. тонн), експорт прогнозується на рівні 24,5 млн. тонн (+0,5 млн. тонн), кінцеві запаси — 1,48 млн. тонн. Аналітики USDA залишили без змін оцінку виробництва кукурудзи в США — 377,4 млн. тонн, експорту — 55,88 млн. тонн (+1,27 млн. тонн) та кінцевих запасів — 53,39 млн. тонн.Мінагрополітики напрацьовує програми допомоги фермерам на маточне поголів’я свинейhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-napracovue-programi-dopomogi-fermeram-na-matocne-pogoliva-svinejhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-napracovue-programi-dopomogi-fermeram-na-matocne-pogoliva-svinejSat, 15 Jun 2024 08:10:00 +0300articleДля ефективного розвитку українського свинарства необхідні дві умови – державна підтримка та розширення ринків збуту. Зараз Мінагрополітики працює над програмами допомоги фермерам у галузі свинарства, повідомив в. о. міністра агрополітики Тарас Висоцький. За його словами, щорічний приріст в галузі складає лише 3-4 %. Необхідно прискорювати нинішній приріст поголів’я і зробити цей процес незворотнім. «Щоб свинарство вийшло на новий рівень розвитку, треба забезпечити виконання двох  умов. Перша – державна підтримка фермерів. І зараз Мінагрополітики працює над програмами щодо надання допомоги на маточне поголів’я свиней. Друга – розширення ринків експорту, зокрема, європейських і Південно-Східної Азії», – підкреслив Тарас Висоцький. Він зазначив, що потенційний агровиробник свинини має розраховувати на системну підтримку держави протягом 5-7 років, а згодом – ринки збуту продукції за кордоном. Це стимулюватиме інвестиції в галузь.  Крім того, Тарас Висоцький наголосив, що виробництво м’ясної продукції з доданою вартістю – це також вклад у розвиток економіки і забезпечення Сил оборони. «Запровадження програм, які дозволятимуть виробляти більше харчових продуктів з доданою вартістю, приміром, м’ясної продукції, – це вклад у розвиток економіки і забезпечення Сил оборони. Нам необхідна стала продовольча безпека для забезпечення харчовими продуктами українців і ЗСУ», – підкреслив він.Україна та Євросоюз незабаром пролонгують «транспортний безвіз» до кінця червня 2025 року - Шмигальhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-evrosouz-nezabarom-prolonguut-transportnij-bezviz-do-kinca-cervna-2025-roku-smigalhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-ta-evrosouz-nezabarom-prolonguut-transportnij-bezviz-do-kinca-cervna-2025-roku-smigalFri, 14 Jun 2024 16:10:00 +0300articleУкраїна та Євросоюз незабаром пролонгують дію Угоди про вантажні перевезення (так званий «транспортний безвіз») на строк до кінця червня 2025 р. Про це 13 червня у своєму Telegram-каналі повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Сьогодні уряд схвалив розпорядження президента України Володимира Зеленського щодо визначення уповноважених осіб на підписання цієї угоди. Після продовження «безвізу» водії зможуть і надалі виконувати бездозвільні двосторонні перевезення», - написав очільник КМУ. Він також назвав вказане рішення «потужним стимулом для українських виробників, нагадавши, що минулого року український експорт автотранспортом до Євросоюзу збільшився орієнтовно на 30% порівняно з 2021 р.Фрахт на перевезення української агропродукції «короткою водою» досяг сезонного мінімумуhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fraht-na-perevezenna-ukrainskoi-agroprodukcii-korotkou-vodou-dosag-sezonnogo-minimumuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fraht-na-perevezenna-ukrainskoi-agroprodukcii-korotkou-vodou-dosag-sezonnogo-minimumuFri, 14 Jun 2024 14:10:00 +0300articleФрахтові ставки на перевезення української агропродукції короткими відстанями водним транспортом наразі досягли свого найнижчого в поточному сезоні значення рейсами до Туреччини, Греції чи країн східного Середземномор’я. Про це 12 червня у своєму Telegram-каналі повідомила Spike Brokers. «Щодо хендісайзів і барж, ситуація стабільна. Ставки фрахту для костерів на перевезення кукурудзи з українських дунайських портів до Мармари та Східної Греції впали на $1/т», - додали експерти. За їхніми даними, ринкові ставки транспортування річковим транспортом станом на 2 червня були такими: Ізмаїл – Констанца, Румунія – 9-10 євро (1-3 тис. тонн); Ізмаїл – Русе/Сілістра (Болгарія) – 15 євро (1-3 тис. тонн); Ізмаїл – Ізраїль – $25-26 (5-7 тис. тонн); Рені – Мармара (Туреччина) – $15-16 (5-7 тис. тонн). При транспортуванні з порту Чорноморськ вказані ставки є такими: Бангладеш – $55-56 (60-65 тис. тонн); Східне узбережжя Італії – $20-22 (30-35 тис. тонн); Китай – $54-56 (60-65 тис. тонн).Мінагрополітики України розробляє механізми визначення мінімальних експортних цін на сільгосппродукціюhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-ukraini-rozroblae-mehanizmi-viznacenna-minimalnih-eksportnih-cin-na-silgospprodukciuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-ukraini-rozroblae-mehanizmi-viznacenna-minimalnih-eksportnih-cin-na-silgospprodukciuFri, 14 Jun 2024 12:30:00 +0300articleМіністерство аграрної політики розробляє механізм розрахунку мінімальних цін на експорт агропродукції. Про це заявив виконуючий обов’язки керівника відомства Тарас Висоцький під час чергового засідання Координаційної наради з логістики за участю представників державного сектору та агроасоціацій, повідомила 13 червня пресслужба Мінагрополітики. Як нагадав Т. Висоцький, Верховна Рада України ухвалила законопроєкти № 10168-2 та 10169-2, якими вносяться зміни до Податкового та Митного кодексів щодо вдосконалення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів. Цими документами, зокрема, визначаються мінімальні експортні ціни на агропродукцію, передусім на зернові та олійні культури. «Запровадження законів щодо мінімальних цін на експорт сільгосппродукції створить механізми для боротьби з тіньовим експортом зернових та олійних культур. І встановить чіткі правила для всіх учасників ринку. Зараз Мінагрополітики розробляє відповідні інструменти для застосування цих законів. Зокрема, мінімальні ціни після вступу в дію законів визначатимуться на основі розроблених методик щомісяця 10 числа», - наголосив виконуючий обов’язки міністра.Попит на азотні добрива з боку аграріїв зріс на 15-20%, незважаючи на "низький" сезон - Ostchemhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/popit-na-azotni-dobriva-z-boku-agrariiv-zris-na-15-20-nezvazauci-na-nizkij-sezon-ostchemhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/popit-na-azotni-dobriva-z-boku-agrariiv-zris-na-15-20-nezvazauci-na-nizkij-sezon-ostchemFri, 14 Jun 2024 10:40:00 +0300articleУкраїнські аграрії у травні-червні п.р. значно збільшили закупівлю добрив – попит на азотні добрива у низький сезон несподівано зріс. Про це повідомив керівник напряму Ostchem RETAiL Євген Хуриленко, повідомила 12 червня пресслужба компанії. «У травні та червні ми побачили нехарактерне для низького сезону зростання попиту – десь на 15-20% вище звичайного для цього періоду. Причому активно контрактуються на осінь не лише дрібні та середні фермери, а й великі гравці», - зазначив фахівець. На його думку, такий нетиповий сплеск попиту пов'язаний із низкою чинників, серед яких зростання цін на зерно та поява в аграріїв додаткових ресурсів на закупівлю добрив, зниження цін на базові добрива, порушення логістичних ланцюжків імпортерів, а також ситуація в українській електроенергетиці. Також він додав, що у червні попит на азотні добрива продовжив зростати через появу нових чинників, які «активізують ринок і змінюють структуру постачання». «У великих імпортерів добрив «зламалися» логістичні ланцюжки. Ми знаємо, що контракти було зірвано, оскільки багато водіїв відмовлялися йти в міжнародні рейси через ризики мобілізації на митниці. Також ми бачимо, як поляки знову почали перекривати дороги до ЄС. Імпорт добрив став менш надійним, дорожчим», - пояснив Є.Хуриленко. Представник Ostchem RETAiL наголосив, що надалі новими визначальними факторами, які суттєво впливатимуть на ринок добрив, будуть ситуація в українській енергетиці та динаміка цін на енергоносії. «Електроенергія займає 10% у собівартості добрив, газ – близько 70%. Дворазове зростання цін на електроенергію в Україні та поновлення зростання цін на газ у ЄС уже сформували в аграріїв цілком чіткі очікування щодо вартості добрив на наступний сезон. Аграрії розуміють, що падіння цін на азотні добрива в найближчому майбутньому малоймовірне. Крім того, додаються і ризики блекаутів. Усі розуміють, що літо буде складним, зима – ще складнішою. Намагаючись застрахувати себе від нестабільності ринків, аграрії вже зараз роблять передоплати, закуповуючи добрива наперед і формуючи складські запаси. Від значного зростання ринок добрив стримує лише те, що аграрії досі сильно обмежені в обігових коштах», - резюмував Є.Хуриленко.Україна отримає $25 млрд міжнародної допомоги наступного року - НБУhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-otrimae-25-mlrd-miznarodnoi-dopomogi-nastupnogo-roku-nbuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-otrimae-25-mlrd-miznarodnoi-dopomogi-nastupnogo-roku-nbuFri, 14 Jun 2024 09:15:00 +0300articleУ Національному банку розраховують, що наступного року Україна отримає 25 млрд дол. зовнішнього фінансування, чого має бути достатньо для закриття потреб бюджету. Про це на брифінгу сказав заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук, повідомляє Укрінформ. "На сьогодні наш базовий сценарій передбачає, що наступного року ми отримаємо 25 млрд дол. зовнішнього фінансування. З урахуванням потенціалу внутрішнього ринку, цього буде достатньо, щоб закрити потреби бюджету", - сказав Ніколайчук. Він додав, що цей сценарій регулятора базується на припущенні про те, що можливості уряду закривати потреби власними ресурсами теж поступово зростатимуть.Аграрний комітет підтримав євроінтеграційний законопроєкт по виноградарствуhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-komitet-pidtrimav-evrointegracijnij-zakonoproekt-po-vinogradarstvuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrarnij-komitet-pidtrimav-evrointegracijnij-zakonoproekt-po-vinogradarstvuFri, 14 Jun 2024 08:15:00 +0300articleКомітет з питань аграрної та земельної політики рекомендував Верховній Раді прийняти в цілому законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства» (реєстр. №9139), підготовлений до другого читання. Про це GrowHow повідомила пресслужба українського парламенту. Документ пропонує імплементувати положення ряду актів Євросоюзу. Його прийняття зокрема сприятиме розв’язанню проблеми з виробництвом та обігом вина із географічними зазначеннями аналогічно до сучасних правил в країнах ЄС та буде спрощено вихід виноробної продукції на міжнародні ринки. Також законопроєкт спрямований на підвищення якості виноробної продукції, захист українських виробників, усунення чинників, що спотворюють конкуренцію та простежуваність виноградно-виноробної продукції від лози до пляшки, а також на цифровізацію виноробної сфери. У пресслужбі Верховної Ради зазначили, що ухвалення закону забезпечить: виконання міжнародних зобов’язань України зокрема щодо географічних зазначень; імплементацію міжнародних енологічних (виноробних) практик; запровадження вимог для виробництва та обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічних до сучасних правил в країнах ЄС; визначення механізму захисту на території України географічних зазначень; створення єдиної державної інформаційної системи «Виноградарсько-виноробний реєстр», яка включатиме відомості про виробників винограду, виробників виноробної продукції, виноградні ділянки; впровадження обов’язкових декларацій для сприяння простежуваності виноградно-виноробної продукції від лози до пляшки; встановлення принципу проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградної лози до кінцевого продукту, визначення контролюючих органів та їх повноваження і санкції, які встановлюються за порушення вимог цього закону; встановлення відповідальності за порушення норм закону, яка буде застосовуватись лише за повторювані порушення.«Агрейн» розпочав жнива озимого ячменю на 5 тис. гаhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrejn-rozpocav-zniva-ozimogo-acmenu-na-5-tis-gahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrejn-rozpocav-zniva-ozimogo-acmenu-na-5-tis-gaFri, 14 Jun 2024 07:10:00 +0300articleГрупа компаній «Агрейн» приступила до обмолоту озимого ячменю на Одещині, повідомляє агровиробник у Facebook. «Загалом у цьому сезоні практично усі озимі культури на півдні України пришвидшили свою вегетацію в середньому на 2 тижні. Далі в планах – збір врожаю озимої пшениці. Очікуємо цього року зібрати гідний врожай, адже прогноз – позитивний», – розпопів головний агроном агрогрупи Славко Станішич. Загалом на Одещині під озимий ячмінь виділено площу понад 5 тис. га, озиму пшеницю – понад 8 тис. га, а озимого ріпаку – понад 600 га.«Вайтерра Україна» придбала елеватор на Вінниччиніhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vajterra-ukraina-pridbala-elevator-na-vinniccinihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vajterra-ukraina-pridbala-elevator-na-vinnicciniFri, 14 Jun 2024 06:05:00 +0300articleУ травні «Вайтерра Україна» розширила власну мережу зберігання зерна, придбавши елеватор у Вінницькій області, повідомляє «ПроАгро Груп»  з посиланням на інформацію компанії. Пеньківський елеватор має потужність зберігання 26 тис. тонн і може приймати 3 тис. тонн зерна на добу. Він також здатний завантажити до 54 залізничних вагонів протягом 40 годин, зазначили в компанії Придбання цього елеватору має на меті збільшити пряме надходження зерна від виробників у регіоні та відправлення до глибоководних портів України. «Будучи ключовим учасником глобального постачання продовольства у світі, Viterra прагне підтримувати українську сільськогосподарську галузь, продовжуючи інвестувати в плани та проєкти, які сприяють її довгостроковому зростанню та розвитку», – наголосили у «Вайтерра Україна»