https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukTue, 27 Oct 2020 23:27:00 +0200https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prognozuut-podorozcanna-moloka-ta-maslavhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-prognozuut-podorozcanna-moloka-ta-maslavTue, 27 Oct 2020 23:27:00 +0200articleТаку думку висловила Анна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока, передає ukraina24.segodnya.ua. «Середньозважена ціна на молочну сировину всіх сортів, яка надходить на переробку, до кінця цього року може зрости на гривню до 10,6−10,7 грн/кг. Відповідно, ціни на готову продукцію, якщо прогнози справдяться, можуть зрости в розрізі від 2 до 5,5% в залежності від товарної групи», — розповідає Лавренюк. За словами експерта, ціна на молоко в пакеті, плівці, жирністю 2,5% може зрости вже на 1 січня 2021 року орієнтовно на 0,6 грн до 23,5 грн/кг. Аналогічно на 2−2,5% може зрости ціна на сметану. «Найбільше у ціні може додати масло, бо це найбільш молокоємний продукт, для виготовлення кілограму масла необхідно 22−24 кг молока. Його ціна за наступні три місяці, якщо тенденції до поглиблення дефіциту молочної сировини, скорочення поголів'я корів збережуться, може зрости на 5,5% з нинішніх 46 грн за пачку масла жирністю 72−73% до 48−49 грн», — підсумувала Анна Лавренюк. Нагадаємо, АФ «Соняшник» планує збільшити надої молока до 11 тис. літрів на корову.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cogoric-na-hersonsini-zibrali-mensij-vrozaj-vinograduhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cogoric-na-hersonsini-zibrali-mensij-vrozaj-vinograduTue, 27 Oct 2020 22:02:00 +0200articleПро це повідомляє golos.com.ua. «Це на 900 тонн менше, ніж торік, та й не дивно: дошкуляли весняні приморозки й літня посуха. Відповідно, й середня врожайність винограду становить 53 центнери з гектара замість минулорічних 56 ц/га», — йдеться в повідомленні. Натомість на гірший урожай відреагував ринок: закупівельна ціна винограду, порівняно з тим же минулим роком, зросла з 7 до 10 грн/кг. «Однак це оптова вартість для „технічних“ сортів. Столовий виноград, чия якість та смак не поступається турецькому чи іспанському, на ринках коштує від 30 до 65 грн/кг», — підкреслив Олександр Ощипок, директор агрофірми «Білозерська». Нагадаємо, в Одеському порту стартував сезон завозу цитрусових з Туреччини.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-cukrozavodi-vze-pererobili-288-mln-tonn-cukrovih-burakivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-cukrozavodi-vze-pererobili-288-mln-tonn-cukrovih-burakivTue, 27 Oct 2020 21:30:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». У 2020/21 сезоні виробництво цукру планують вести переробку 33 заводи. Наразі в Україні вже працюють 29 цукрових заводів. У цьому році новий сезон цукрові заводи розпочали у такій послідовності: 5 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Радехівське виробництво). 10 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Яреськівський цукровий завод». 12 вересня — ПрАТ «Червонський цукровик». 15 вересня — ТОВ «Старокостянтинівцукор». 16 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Хоростківське виробництво). 19 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Жданівський цукровий завод». 19 вересня — ПАТ «Городище-Пустоварівський цукровий завод». 20 вересня — ТОВ «Юзефо-Миколаївська АПК». 20 вересня — ПАТ «Саливонківський цукровий завод». 23 вересня — ПАТ «Линовицький цукровий комбінат „Красний“». 23 вересня — ПрАТ «Шепетівський цукровий комбінат». 25 вересня — ПрАТ «Гнідавський цукровий завод». 26 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Чортківське виробництво). 26 вересня — ТДВ «Шамраївський цукровий завод». 27 вересня — ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод». 3 жовтня — ТОВ «Панда» (Селищанський цукровий завод). 6 жовтня — ПП «Ланнівський цукровий завод». 10 жовтня — ТОВ «Новооржицький цукровий завод». 10 жовтня — ПАТ «Первухінський цукровий завод». 10 жовтня — ТОВ «Іллінецький цукровий завод». 10 жовтня — ТОВ «Олександрійський цукровий завод». 11 жовтня — ТОВ «Продовольча компанія „Зоря Поділля“» (Гайсинський цукровий завод). 11 жовтня — ТОВ «Сігнет-Центр». 13 жовтня — ТОВ «Агрокомплекс „Зелена долина“» (Томашпільський цукровий завод). 13 жовтня — ТОВ «Наркевицький цукровий завод». 14 жовтня — ТОВ «Краєвид» (Згурівський цукровий завод). 15 жовтня — ПрАТ «Продовольча компанія „Поділля“» (Крижопільський цукровий завод). 16 жовтня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Глобинський цукровий завод». 21 жовтня — ТОВ «Новомиргородський цукор» (Капітанівський цукровий завод). Нагадаємо, в Україні прогнозують підвищення цін на цукор.https://www.agravery.com/uk/posts/show/nibulon-pereviz-rickami-ukraini-20-mln-tonn-vantazivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/nibulon-pereviz-rickami-ukraini-20-mln-tonn-vantazivTue, 27 Oct 2020 20:18:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба ТОВ СП «Нібулон». «Нам це вдалося завдяки успішній реалізації масштабної інвестиційної програми з розвитку Дніпра та інших річок України як судноплавних артерій розпочатої у 2009 році. В рамках цього проекту ми збудували розгалужену мережу з 27 найсучасніших перевантажувальних терміналів на р. Дніпро і Південний Буг та елеваторних комплексів», — йдеться в повідомленні. Крім того, компанія збудувала сучасний приватний торговий флот (83 судна) на власному суднобудівно-судноремонтному заводі «Нібулон» у Миколаєві. «Оптимальне місцерозташування наших терміналів сприяє значному зменшенню, а в деяких містах і повному виключенню, в'їзду вантажівок-зерновозів у міста. Тепер 60% вантажів нашої компанії транспортуються річками, 30% — залізничними шляхами і всього 10% — автошляхами», — додали у компанії. Нагадаємо, з початку року перевалка зерна в морпорту Чорноморська зросла на 9,4%.https://www.agravery.com/uk/posts/show/uradu-neobhidno-zminiti-reguluvanna-cin-na-produkti-harcuvanna-ebahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/uradu-neobhidno-zminiti-reguluvanna-cin-na-produkti-harcuvanna-ebaTue, 27 Oct 2020 19:09:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба ЄБА. Зауважимо, що на час карантину уряд запровадив державне регулювання цін на товари, що мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення. Так, з 18 травня компанії зобов’язані декларувати зміни роздрібних цін у разі їх збільшення на п’ять або більше відсотків. Декларування цінових змін здійснюється в електронному вигляді шляхом подання відомостей до Держпродспоживслужби. «Вже п’ять місяців бізнес зобов’язаний декларувати збільшення роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення на вимогу постанови Кабінету міністрів України №341. Протягом цього часу компанії-члени Європейської Бізнес Асоціації мали змогу дослідити процес декларування на практиці та сформувати пропозиції щодо його вдосконалення», — розповідають в асоціації. Таким чином, асоціація пропонує розглянути можливість внесення трьох ключових змін до постанови №341. «По-перше, варто скоротити терміни декларування збільшення роздрібних цін, оскільки на них напряму впливають оптові ціни. Наприклад, у разі підвищення цін постачальника на 15%, у роздрібній торгівлі такий товар зможе з’явитися лише через 30 днів після декларування», — зазначають в ЄБА. Крім того, враховуючи, що строки зміни постачальником цін не регламентовані законодавством, то роздрібний торговець не може належним чином зреагувати на зміну оптово-відпускної ціни. Також звертаємо увагу, що певні товари мають короткий строк придатності. «По-друге, пропонуємо виключити з постанови перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість. Адже, згідно з даними представників бізнесу та інформацією про рівень середніх цін, який надається на щотижневій основі Мінекономіки, коливання цін на товари з цього переліку відбувається в межах 5%, а отже продовження декларування таких товарів, на думку експертів асоціації, є недоцільним», — додають фахівці. Разом з тим, зростання більш ніж на 5% спостерігається через те, що перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, містить категорії без уточнень. Наприклад, борошно, масло вершкове, вода мінеральна, птиця тощо підлягають декларуванню не тільки вітчизняного чи промислового виробництва, а й імпортовані чи фермерські з більшою доданою вартістю. «По-третє, необхідно виключити окремі позиції з переліку товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню COVID-19. Зокрема, до переліку потрапили деякі дезінфікуючі засоби, а також засоби індивідуального захисту, що здебільшого використовуються у побутових цілях, а не у медицині», — наголошують експерти. В результаті Європейська Бізнес Асоціація звернулася до міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з проханням ініціювати внесення зазначених змін до постанови №341. Нагадаємо, Мінекономіки пропонує виключити з підакцизних товарів натуральні вина.https://www.agravery.com/uk/posts/show/evroterminal-rozpocav-budivnictvo-kompleksu-z-dorobki-zernovih-kultur-v-odeskomu-portuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/evroterminal-rozpocav-budivnictvo-kompleksu-z-dorobki-zernovih-kultur-v-odeskomu-portuTue, 27 Oct 2020 18:10:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба компанії. «Станом на сьогодні залізницею до Одеського порту надходить до 20% контейнерних вантажів. Решта — автомобільним транспортом. У першу чергу це пов'язано з невідповідністю пропускної здатності залізничних шляхів порту і станції „Одеса-порт“. Так, пропускна спроможність станції „Одеса-порт“ — 792 вагони на добу, тоді як порт здатен опрацьовувати в кілька разів більшу кількість вагонів», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що особливо це відчутно в пікові навантаження на залізницю — навесні і восени, коли з морських терміналів порту відправляють зерно на експорт. Пояснюється це тим, що порт затиснутий рамками міста і розвивати залізничну інфраструктуру практично неможливо. «Залізнична гілка, яку будує „Євротермінал“, дозволить опрацьовувати більший обсягів контейнерів, зменшить навантаження на міські вулиці від руху великовантажного транспорту і знизить витрати вантажовідправників, експедиторів та інших учасників транспортного процесу. Крім того, новий залізничний шлях стане додатковим стимулом для розвитку логістики як „Сухого порту“, так і прилеглих до нього територій», — розповідає Олександр Ейсмонт, генеральний директор компанії «Євротермінал». За словами Ейсмонта, нова залізнична гілка буде заходити на територію «Сухого порту», що дозволить опрацьовувати і за потреби проводити стафування/розтафування вантажів у контейнерах. А також виконувати різні технологічні процеси з вантажами: вагон-склад, вагон-контейнер та інше. У планах компанії через новоспоруджену залізничну гілку опрацьовувати будь-які види вантажів: контейнери, сипкі вантажі, генеральні вантажі. «Після закінчення будівництва під'їзної колії „Євротермінал“ почне будувати спеціалізовану станцію з опрацювання контейнерів і контейнерних поїздів і комплексу з доопрацювання зернових і нішевих культур», — додав гендиректор. Підкреслимо, що компанія «Євротермінал» — інвестор будівництва на території Одеси «Сухого порту» — мультимодального логістичного комплексу, що включає демпферний майданчик Одеського морського порту і логістичний центр. Нагадаємо, в Україні до кінця року запустять 48 систем автоматичного габаритно-вагового контролю.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/virobnikiv-nasinna-zaklikaut-nadati-dopomogu-odeskim-fermeram-dla-posivnoihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/virobnikiv-nasinna-zaklikaut-nadati-dopomogu-odeskim-fermeram-dla-posivnoiTue, 27 Oct 2020 17:23:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Всеукраїнського Конгресу Фермерів. «Все ще триває збір допомоги для фермерів Бесарабії, які страждають через дворічну посуху. У фермерів немає грошей засіятись, вони повністю в кредитах, податки і внески за паї платити немає з чого», — розповідає Іван Слободяник, голова ВКФ. Зауважимо, що Насіннєва Асоціація України швидко відгукнулась на заклик. «Ми всі розуміємо, що ми — учасники однієї галузі і ми зацікавлені в тому, щоб наш товаровиробник був конкурентноспроможним, йому потрібно допомогти в нелегких умовах, щоб далі він був самостійним», — підкреслює Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої Асоціації України. Слід додати, що організації сподіваються, що насіннєві компанії у межах своїх можливостей допоможуть агропідприємствам Одещини. Крім того, ВКФ вже відправив на південь Одещини 125 тонн насіннєвого матеріалу. Це допомога, яку зібрали своїми силами учасники конгресу. За даними Одеської ОДА, тільки поточного року втрати місцевих фермерів складають 6,5 млрд грн. Нагадаємо, Депутатська аграрна рада закликає скликати нараду щодо ситуації із посухою.https://www.agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-var-uvijsla-do-novogo-skladu-gromadskoi-radi-pri-derzprodspozivsluzbihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/varti-novini-var-uvijsla-do-novogo-skladu-gromadskoi-radi-pri-derzprodspozivsluzbiTue, 27 Oct 2020 17:00:00 +0200articleAgravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проект, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення. «На Держпродспоживслужбу покладено чимало функцій. Це і контроль за якістю продуктів харчування, реєстрація та облік машин в агропромисловому комплексі, реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини тощо. І ми, аграрії, брали і будемо брати участь у роботі відомства. Адже ключова мета нашої спільної роботи — це підтримка і розвиток вітчизняного АПК. Тому ми як профільна асоціація готові допомагати у напрацюванні відповідних механізмів, які сприятимуть такому розвитку», — зазначив Денис Марчук. Також до складу Громадської ради увійшли представники асоціацій, які об'єднує ВАР: віцепрезидент зі зв'язків з громадськістю Асоціації виробників молока (АВМ) Ганна Лавренюк, президент асоціації «Свинарі України» (АСУ) Оксана Юрченко, директор Української голштинської асоціації (УГА) Ігор Присяжнюк.https://www.agravery.com/uk/posts/show/sud-zobovazav-htz-povernuti-derzavi-ponad-400-mln-grivenhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/sud-zobovazav-htz-povernuti-derzavi-ponad-400-mln-grivenTue, 27 Oct 2020 16:35:00 +0200articleПро це повідомляє finbalance.com.ua. «Суд скасував ухвалу від 3 липня 2020 року, якою було зупинено стягнення на підставі виконавчого листа №820/5225/15, виданого 14 грудня 2015 року про стягнення на користь Офісу великих платників податків ДПС заборгованості у розмірі 401 млн грн», — йдеться в повідомленні. Згідно з судовими матеріалами, у 1998 році Кабмін надав держгарантію для залучення кредитів «Укрексімбанком» кредитів у консорціуму банків KPW на фінансування проекту організації виробництва сільськогосподарських тракторів ХТЗ-17 021 з двигунами німецької фірми «Дойц АГ» на «Харківському тракторному заводі імені С. Орджонікідзе». За рахунок відповідної позики «Укрексімбанк» надав кредит для ХТЗ. Як зазначається, на 1 квітня 2020 року прострочений борг ХТЗ становив € 16,05 млн. Таким чином, 5 квітня 2016 року Вищий адмінсуд ухвалив рішення в справі №820/5225/15 про стягнення з ХТЗ на користь держави 401 млн грн. Крім того, 15 вересня 2020 року Східний апеляційний госпсуд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Госпсуду Харківської області від 3 серпня 2020 року, якою було задоволено клопотання ПрАТ «Харківський тракторний завод» та затверджено план санації підприємства (до відкриття провадження у справі про банкрутство), який був схвалений рішенням зборів кредиторів (оформлено протоколом від 30 червня 2020 року, терміном дії 24 місяці). Так, суд скасував мораторій на задоволення вимог кредиторів, які включені до плану санації ПрАТ «Харківський тракторний завод» — був введений ухвалою суду від 3 липня 2020 року у цій справі. «Умови санації призведуть до негативних наслідків для інтересів держави, а в плані санації не вказано конкретних заходів, які сприятимуть відновленню платоспроможності підприємства, оскільки плановий перелік заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, має узагальнений характер і не містить чіткого переліку дій, які мають на меті вивести підприємство з фінансової кризи та подальшого його розвитку як суб`єкта господарювання», — заявляють в Офісі великих платників податків ДПС. ПрАТ «Харківський тракторний завод» наголошувало, що включення заборгованості до плану санації не означає її реструктуризацію, оскільки законодавчі визначення не дають підстав для ототожнення цих понять. «Заборгованість перед державою є податковим боргом в силу положень абз.1 ч.9 ст. 17 Бюджетного кодексу України, стягнення якого здійснюється органами ДПС України шляхом звернення до суду з відповідним позовом, а тому виконання постанови Харківського апеляційного суду від 8 грудня 2015 року у справі №820/5225/15, яка є рішенням про стягнення податкового боргу, може бути відстрочене», — заявляють у ХТЗ. Підкреслимо, що за даними держреєстру, кінцевим власником ПрАТ «Харківський тракторний завод» є Олександр Ярославський. Нагадаємо, Росія зняла економічні санкції з українського виробника агротехніки «Брацлав».https://www.agravery.com/uk/posts/show/za-tizden-za-programou-dostupni-krediti-5-7-9-vidano-756-mln-grivenhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/za-tizden-za-programou-dostupni-krediti-5-7-9-vidano-756-mln-grivenTue, 27 Oct 2020 16:08:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України. «68,8% (520 млн грн) від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів. 14% (105 млн грн) — це видані уповноваженими банками інвестиційні кредити. І антикризові кредити під 3% складають 17,2% (131 млн грн), — йдеться в повідомленні. Слід додати, що від моменту старту програми «Доступні кредити 5−7-9%» уповноважені банки вже видали 4,8 тис. позик на загальну суму в 11,5 млрд грн. З них 8,4 млрд грн були видані в якості рефінансування попередньо отриманих позик, 2,2 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та 852 млн грн в якості антикризових кредитів під 3%. Нагадаємо, створення фондового ринку в Україні може зайняти три роки.https://www.agravery.com/uk/posts/show/z-ukraini-eksportuvali-vze-15-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-ukraini-eksportuvali-vze-15-mln-tonn-zerna-novogo-vrozauTue, 27 Oct 2020 15:30:00 +0200articleПро це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України. Зокрема, на зовнішні ринки поставлено: пшениці — 10,1 млн тонн; ячменю — 3,2 млн тонн; жита — 1,2 млн тонн; кукурудзи — 1,5 млн тонн. З України також було експортовано борошна пшеничного та інших культур — 59,9 тис. тонн, що на 49,8 тис. тонн менше, ніж за відповідний період минулого МР. Нагадаємо, в Україні застраховано всього мільйон гектарів посівів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/fermerami-ukraini-profinansovani-zaavki-na-otrimanna-bezvidsotkovih-kreditivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/fermerami-ukraini-profinansovani-zaavki-na-otrimanna-bezvidsotkovih-kreditivTue, 27 Oct 2020 14:56:00 +0200articleПро це повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на своїй сторінці у Facebook. «Для нас критично важливо забезпечити доступне фінансування для українських фермерів. Програма, яка дає можливість отримати безвідсоткового кредиту терміном на 5 років, є надзвичайно важливою. Ми і надалі будемо продовжувати її реалізацію», — розповів заступник міністра. Зауважимо, що наразі за програмою «Надання кредитів через Укрдержфонд» виплачено 28,2 млн грн, а за програмою «Здешевлення кредитів по фермерам ПКМУ 106» — 3,5 млн грн. «Дякую всім, що повірили у програму, подали заявки і отримають відповідні кошти на рахунок цього тижня», — підкреслив Висоцький. Нагадаємо, члени особистого селянського господарства отримають можливість реєструватися безробітними.https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-doneccini-zafiksuvali-spalah-acshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-doneccini-zafiksuvali-spalah-acsTue, 27 Oct 2020 14:19:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Краматорської міської ради. «Краматорське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області повідомляє, що 22 жовтня 2020 року в селищі Красногірка встановлено випадок захворювання свиней на АЧС. Рішенням ДНПК при Краматорській міській раді введені карантині обмеження, встановлені зони захисту та зони нагляду», — йдеться в повідомленні. Наразі проводяться повний комплекс ліквідаційно-локалізаційних заходів. Працюють групи обліку поголів'я свиней. Проводиться інформаційно-роз'яснювальна робота з населенням міста через всі доступні засоби масової інформації. «На ринках міста заборонено торгівля живими свинями та продуктами з них, крім отриманих на забійних та переробних підприємствах, які мають експлуатаційний дозвіл, за наявності супровідних ветеринарних документів», — додали у міськраді. Звернемо увагу, що в зоні захисту забороняється: продаж, переміщення, вигульне (вільне) утримання та безконтрольний забій свиней; ввезення чи вивезення з господарств усіх форм власності живих свиней, продукції з них та репродуктивного матеріалу протягом 40 днів з дня проведення дезінфекції в спалаху (неблагополучному пункті), крім випадків вивезення свиней на забій під контролем компетентного органу на визначеному ДНПК переробному підприємстві або забійному пункті; проведення виставок, ярмарків, базарів та інших заходів, пов’язаних із пересуванням та скупченням тварин (крім транспортування свиней на відведені забійні пункти і м’ясокомбінати). Нагадаємо, Україна не здійснює закупівлю російської свинини.https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-kiivsini-prodaut-ribnij-zavod-za-152-mln-grivenhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-kiivsini-prodaut-ribnij-zavod-za-152-mln-grivenTue, 27 Oct 2020 13:43:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба ДП «Сетам». Зазначається, що нежитлова будівля по переробці риби та морепродуктів, загальною площею 4,2 тис. м розташована на земельній ділянці площею 0,95 га. Цільове призначення земельної ділянки — для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Слід додати, що аукціон буде проведено 6 листопада 2020 року. Стартова ціна лоту становить 15,2 млн грн. «Риба та морепродукти — це не тільки джерело білка та мікроелементів, але й сировина для фармакологічної та косметичної галузей промисловості. Саме тому такий актив має усі шанси знайти нового власника вже на цих торгах. Особливо, якщо врахувати те, що лот вже уцінений на 20% від початкової вартості», — наголосив Олександр Мамро, генеральний директор ДП «Сетам». Нагадаємо, українці на 6% збільшили споживання риби та рибних продуктів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-dp-ukrliktravi-provedut-pozaplanovij-vnutrisnij-auditu-dialnostihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-dp-ukrliktravi-provedut-pozaplanovij-vnutrisnij-auditu-dialnostiTue, 27 Oct 2020 13:02:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Мінекономіки. «Відповідно до наказу, створюється аудиторська група, затверджується програма та здійснюється аудит. На підставі службового розслідування, інформації про незадовільний фінансово-господарський стан підприємства, а також у зв'язку з неналежним виконанням своїх службових обов'язків, було звільнено керівника ДП „Укрліктрави“ Андрія Власенка», — йдеться в повідомленні. Зауважимо, що згідно інформації, загальний податковий борг по підприємству складає понад 12 млн грн. Усі рахунки підприємства заблоковані. Станом на 26 жовтня 2020 року по підприємству не здані звіти в податкові органи по ПДВ та ЄСВ. «Фінансові плани підприємства на 2020 рік та на 2021 рік до Мінекономіки для затвердження не подавались, незважаючи на нагадування у формі листів і що є грубим порушення законодавства України. Не подавались також звітності за ІІ квартал 2020 року та І півріччя 2020 року», — підкреслили у міністерстві. Крім того, в процесі перевірок, було виявлено, що за юридичною адресою підприємство фактично не знаходиться. Штат працівників відсутній (немає юридичної, фінансової, кадрової та інших служб). «Поряд з цим, потребують термінового вирішення питання збирання кукурудзи та сої, які за погодних умов залишаються не зібраними та проведення комплексу осінніх польових робіт. Враховуючи зазначене, здійснення незалежного аудиту діяльності ДП „Укрліктрави“ є необхідним кроком у вирішенні комплексу проблематичних питань, які наразі є у підприємства», — стверджують у Мінекономіки. Нагадаємо, уряд протягом двох тижнів представить результати аудиту держави.https://www.agravery.com/uk/posts/show/nasinneva-asociacia-ukraini-dolucilasa-do-agro-prodovolcoi-radihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/nasinneva-asociacia-ukraini-dolucilasa-do-agro-prodovolcoi-radiTue, 27 Oct 2020 12:24:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба компанії. Зауважимо, що Насіннєва Асоціація — це 32 компанії-лідери своєї галузі, передові учасники не лише українського ринку, а й міжнародного. Це компанії, які на сьогодні формують бачення і те, як розвивається ринок насіння в Україні. «Ми абсолютно розділяємо напрямки діяльності Агро-Продовольчої Ради і бачимо, що взаємна участь у формуванні політики сталого розвитку допоможе у впровадженні тільки найкращих передових технологій, налагодженні відкритого діалогу і абсолютно прозорої і якісної комунікації з усіма учасниками ринку АПК України. Це ті цілі, які і ми в своїй діяльності виділили», — розповідає Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої Асоціації України. За її словами, асоціація розуміє, що коли йде синергія двох і більше учасників — це допомагає розвиватись і компанії, як об'єднанню насіннєвих організацій. «Насіннєва Асоціація, так само як і АПР, вважає своєю метою захист інтересів своїх учасників, підтримку на правовому рівні і розробку новин законодавчих ініціатив. Тепер ми разом реалізовуватимемо цілу низку корисних агро-галузі проектів», — додав Іван Слободяник, голова Агро-Продовольчої Ради. Слід підкреслити, що Насіннєва Асоціація допомагала розробляти законопроект №3680, який стосується спрощення процедур експертизи, реєстрації сортів рослин та обігу насіння. Основна мета документу — це прибрати бюрократичні елементи, які не відповідають моментам часу і сприяти діджиталізації, зокрема відкритості реєстрів. Довідка: Агро-Продовольча Рада — це об'єднання організацій та провідних фахівців аграрного сектору України задля захисту інтересів представників на регіональному, національному та міжнародному рівні. Натепер АПР нараховує вже 18 учасників. Нагадаємо, через 20 днів в ЄС набирає чинності рішення щодо еквівалентності українського насіння.https://www.agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-ne-planue-peregladati-granicni-obsagi-eksportu-ukrainskogo-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minekonomiki-ne-planue-peregladati-granicni-obsagi-eksportu-ukrainskogo-zernaTue, 27 Oct 2020 12:07:00 +0200articleПро це заявив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, передає apk-inform.com. «Сьогодні ми можемо говорити про врожай української пшениці на рівні 25 млн тонн, з яких близько 10 млн тонн вже експортовано. У той же час ми фіксуємо поступове уповільнення активності відвантажень, у зв'язку з чим зазначений у меморандумі обсяг експорту пшениці в 17,5 млн тонн бачиться цілком обґрунтованим», — пояснює заступник міністра. Однак, за словами Висоцького, не виключено, що на тлі поточної невизначеності щодо врожаю озимої пшениці в 2021 році, у другій половині сезону даний показник, найімовірніше, доведеться оцінювати додатково. «Що стосується кукурудзи, то Мінекономіки поки зберігає прогноз її виробництва в 2020/21 МР на рівні 33 млн тонн, а більш точний показник буде видно до завершення її збирання, до кінця поточного року. Таким чином, причини для перегляду закладених у меморандумі обсягів, як мінімум, до кінця 2020 року відсутні», — підсумував урядовець. Нагадаємо, в Україні аграрії зібрали 83% зерна.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-zernoviki-maut-znajti-kompromis-sodo-vikonanna-forvardnih-kontraktiv-petraskohttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-zernoviki-maut-znajti-kompromis-sodo-vikonanna-forvardnih-kontraktiv-petraskoTue, 27 Oct 2020 11:40:00 +0200articleПро це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. «У обговоренні взяло участь близько сотні учасників, представники яких отримали змогу висловити свою думку щодо зазначених питань. Абсолютно всі учасники погодились на тому, що Україна повинна й надалі підтверджувати статус надійного гравця на міжнародних ринках сільгосппродукції та виконувати свої торговельні зобов'язання», — йдеться в повідомленні. Крім того, йшлося про напрацювання певних механізмів, які б в адресному порядку допомагали у виконанні форвардних контрактів саме тим сільгоспвиробникам, які постраждали від складних погодних умов і неврожаю. «Ми всі розуміємо і цінуємо той прогрес, який Україна зробила за останні 5−10 років з точки зору збільшення виробництва і обсягів експорту. І ми всі розуміємо, що зобов’язання за форвардними контрактами мають бути виконані. Однак ми маємо врахувати ту ситуацію, в якій опинилися аграрії внаслідок погодних умов. Тому ми закликаємо усіх до пошуку розумного та компромісного рішення в цій ситуації», — наголосив Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. В результаті, на зустрічі було домовлено, що для представлення спільних та компромісних рішень асоціації мають надіслати свої пропозиції до міністерства протягом двох днів. Наступна нарада щодо напрацьованих рішень відбудеться 28 жовтня. Нагадаємо, в Україні застраховано всього мільйон гектарів посівів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zastrahovano-vsogo-miljon-gektariv-posivivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zastrahovano-vsogo-miljon-gektariv-posivivTue, 27 Oct 2020 11:04:00 +0200articleПро це розповів Олександр Артюшин, старший консультант з питань агрострахування Мюнхенського перестрахувального товариства, передає infoindustria.com.ua. «Таку невисоку цифру можна пояснити недосконалістю агрострахувальних продуктів, які свого часу запускалися. В результаті частина аграріїв отримала негативний досвід. Але зараз на ринку досить ефективні агрострахові програми. Проте страховим компаніям доводиться на першому етапі заломлювати початковий опір аграріїв, які обпеклися раніше», — коментує Артюшин. Слід додати, що недовіра до агрострахування мала місце і в інших регіонах світу, зокрема, у Східній та Західній Європі, Південній Азії. «Однак, в останні роки в таких країнах, як Індія, Китай, Туреччина, обсяги страхових програм виросли в десятки і навіть сотні разів», — підкреслив експерт. Нагадаємо, Зеленський заявляє, що українським аграріям потрібна нова система страхування врожаю.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vtratila-liderstvo-z-eksportu-gorihiv-do-krain-eshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-vtratila-liderstvo-z-eksportu-gorihiv-do-krain-esTue, 27 Oct 2020 10:31:00 +0200articleПро це повідомляє tsn.ua. «Нині на світовому ринку існує неабияка конкуренція серед країн. Це створило неабиякий ажіотаж навколо горіхового ядра. То ж тепер на противагу українському, Європа віддає перевагу горіху з США, Чилі та Аргентини», — йдеться в повідомленні. Разом з тим, один із головних покупців української продукції — Туреччина нині постачає горіхи з Китаю. «Аби змінити цю ситуацію, необхідно звернути увагу на якість. Поки ж що ціна на експорт вітчизняного насіння буде нижчою за попередні два роки», — вважають експерти. Нагадаємо, створення кластерів експортерів допоможе розвивати український горіховий бізнес.