https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukTue, 03 Jun 2025 16:55:00 +0300https://www.agravery.com/uk/posts/show/ebitda-kernel-skorotilasa-na-26-v-olijnomu-segmentihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ebitda-kernel-skorotilasa-na-26-v-olijnomu-segmentiTue, 03 Jun 2025 16:55:00 +0300articleУ третьому кварталі 2025 року Kernel  переробив 845 тис. т олійних культур, що на 3% більше, ніж рік тому.  Про це йдеться у звіті компанії. Із загальної кількості сировини було перероблено 694 тис. т соняшника. Також було перероблено 151 тис. т сої, що дозволило компанії частково компенсувати дефіцит насіння. У Kernel  зазначили, що за дев’ять місяців фінансового року дефіцит сировини зберігався, однак ближче до посівної кампанії фермери активізували продаж — почали розпродавати запаси, які раніше утримували в очікуванні кращих цін. Загалом за дев’ять місяців компанія переробила 2,5 млн т олійних — на 12% більше, ніж торік, зокрема завдяки запуску нового заводу у лютому 2024 року. Проте середнє завантаження потужностей становило лише 86%, оскільки брак сировини спричиняв простої. Через відмінності у вмісті олії в соняшнику та сої, обсяги реалізації олії в третьому кварталі зменшилися на 9% р/р — до 347 тис. т. Упродовж дев’яти місяців компанія продала 1 млн т олії (−6% р/р), з них 63 тис. т у пляшках, решта — наливом. Попри зростання продажів шроту та підвищення цін, EBITDA на тонну олії скоротилася на $4 — до $103, а зниження у річному вимірі сягнуло 19%, що відображає тиск на галузь. В результаті, EBITDA сегменту становила $36 млн, що на 26% менше р/р та на 18% менше, ніж у попередньому кварталі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/zerno-stalo-planom-b-dla-biznesu-ta-rativnikom-ekonomiki-pid-cas-vijni-andrij-stavnicerhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zerno-stalo-planom-b-dla-biznesu-ta-rativnikom-ekonomiki-pid-cas-vijni-andrij-stavnicerTue, 03 Jun 2025 16:45:00 +0300article Про це заявив співвласник групи компаній TIS Андрій Ставніцер під час виступу на форумі Grain Ukraine в Києві. «Ми дуже швидко звикли до факту, що порти працюють, а морські коридори — це надзвичайний подвиг наших ВМС, дронів та морпіхів. Але це було не завжди», — наголосив Ставніцер. Він відзначив, що зерновий експорт став рятівним для української економіки в умовах війни. Частина гравців ринку, які раніше спеціалізувалися на перевалці металу чи контейнерів, переорієнтувалися на агропродукцію. Це допомогло зберегти колективи та інфраструктуру. «Зерно стало планом «Б» для тих учасників ринку, які до війни спеціалізувалися на металі або контейнерах. Попри всі ресурси, які Росія кинула, щоб зайняти нашу нішу, ми вистояли і забезпечуємо ключовий потік валютної виручки для розірваної війною економіки», — зазначив він. Ставніцер підкреслив, що українські фермери працюють у надзвичайно складних умовах — під загрозою обстрілів і постійного ризику для життя. Частина з них, за його словами, заплатила найвищу ціну, щоб зберегти глобальну продовольчу безпеку. Окремо бізнесмен звернув увагу на зростання частки переробки всередині країни — як доказ адаптивності та прагнення дивитися у майбутнє навіть в умовах війни.https://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-zerna-z-ukraini-vpav-na-225-u-20242025-mrhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-zerna-z-ukraini-vpav-na-225-u-20242025-mrTue, 03 Jun 2025 14:30:00 +0300articleСтаном на 2 червня у 2024/2025 МР Україна експортувала 38 млн 308 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 8 млн 649 тис. тонн або на 22,5% менше, ніж торік. Про це повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України. Експорт пшениці становить 14 млн 863 тис. тонн, що на 2 млн 579 тис. тонн або на 17,3% менше, ніж торік. Також українські аграрії експортували 2 млн 305 тис. тонн ячменю і 10,8 тис. тонн жита. Експорт кукурудзи становив 20 млн 575 тис. тонн, що на 6 млн 024 тис. тонн або на 29,2% менше, ніж торік. Крім того, за кордон відправили 65,0 тис. тонн борошна (або 86,7 тис. тонн в перерахунку на зерно), що на 27,5 тис. тонн на 42,3% менше, ніж торік.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-molocna-kompania-planue-rozsirenna-kombikormovij-zavod-i-nova-ferma-na-4000-korivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-molocna-kompania-planue-rozsirenna-kombikormovij-zavod-i-nova-ferma-na-4000-korivTue, 03 Jun 2025 12:45:00 +0300article«Понад 11 тисяч голів великої рогатої худоби, 160 тонн молока в добу, 670 м3 біогазу (1050 кВт електроенергії в годину) І це ще не всі досягнення підприємства «Українська молочна компанія». Практично вся їхня техніка їздить на електриці. Її виробляють з біогазу, складовою якого є органічні відходи корів. Це про повний замкнутий цикл: від вирощування зернових та розведення ВРХ до виробництва молока та біогазу», – розповів Віталій Коваль. Міністр підкреслив: на цьому фермери не зупиняються. В планах - будівництво комбікормового заводу, нової черги молочної ферми до 4000 корів та біогазової установки на 5000 м3 газу. Підприємство хоче стати повністю незалежними – своя електроенергія, заміна палива на біогаз, і заготівля 100% власними кормами. За його словами, «Українська молочна компанія» - це не лише про розвиток тваринництва та біоенергетики, а й про соціальну відповідальність. На фермі працює 450 осіб, з середньою заробітною платою майже 30 тисяч гривень. «Такі господарства вже сьогодні демонструють, яким може бути агросектор завтрашнього дня – енергоефективним, екологічним та інноваційним. І завдання держави – підтримувати тих, хто обирає сталий розвиток і працює на довготривалу перспективу», – наголосив Віталій Коваль.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-stvoreno-61-organizaciu-vodokoristuvaciv-so-obednue-ponad-150-agrovirobnikivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-stvoreno-61-organizaciu-vodokoristuvaciv-so-obednue-ponad-150-agrovirobnikivTue, 03 Jun 2025 10:50:00 +0300articleВ Україні вже створено 61 організацію водокористувачів, що об’єднує понад 150 агровиробників. Найбільше таких організацій — саме на Черкащині", — зазначив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький під час дискусії «Зрошення 2025: виклики і стратегія розвитку» в рамках Дня поля на Черкащині. Під час виступу Тарас Висоцький наголосив, що реформа гідромеліорації є одним із ключових пріоритетів Мінагрополітики, повідомляє Агроперспектива. «У березні Уряд затвердив довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року. Його мета — створення дієвого сектору зрошення, що управляється за участю водокористувачів. Сьогодні в Україні вже створено 61 організацію водокористувачів, що об’єднує понад 150 агровиробників. Найбільше таких організацій — саме на Черкащині», — зазначив перший заступник Міністра. За його словами, в державному бюджеті на 2025 рік передбачено 197 млн грн для підтримки агровиробників та організацій водокористувачів, що працюють на меліорованих землях. Водночас Тарас Висоцький звернув увагу, що для успішної реалізації реформи гідромеліорації необхідно прискорити процес передачі гідромеліоративного майна організаціям водокористувачів. «Лише 4 з 61 організації водокористувачів отримали у власність відповідні об’єкт. Для вирішення цього питання важливо якнайшвидше завершити передачу інфраструктури, яка нині перебуває в управлінні Держводагентства, до компетенції Держрибагентства», — підсумував Тарас Висоцький.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cifrova-baza-roducosti-gruntiv-stane-vidkritouhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cifrova-baza-roducosti-gruntiv-stane-vidkritouTue, 03 Jun 2025 09:05:00 +0300articleПредставники Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», що з 1964 року проводить агрохімічне обстеження земель, зустрілися з Натаном Парком – фахівцем із забруднення ґрунтів і води Відділу земельних та водних ресурсів (NSL) Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Гості ознайомилися з сучасним лабораторним обладнанням, отриманим у межах угоди між урядами України та Японії про технічне співробітництво та грантову допомогу (Програма екстреного відновлення через JICA). Нове обладнання дозволяє запровадити інноваційні методи дослідження ґрунтів за міжнародними стандартами: визначення органічного вуглецю, важких металів, залишків пестицидів тощо, що особливо актуально в умовах війни. Окрему увагу приділено результатам обстежень земель, що зазнали впливу бойових дій. Із 2022 року фахівці Інституту провели дослідження у семи областях України, оцінивши рівень деградації ґрунтів та запропонували напрями їх відновлення. Представники Інституту презентували електронну базу даних родючості та екологічного стану ґрунтів, яка невдовзі стане загальнодоступною, що сприятиме прозорості, відкритості та ефективному використанню інформації у сфері охорони земель. Представники FAO високо оцінили науково-методичний підхід Інституту, його спроможність працювати відповідно до міжнародних стандартів, а також важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки в умовах війни та під час післявоєнного відновлення. Вони зазначили, що лабораторії Інституту не лише є одними з найкращих для встановлення впливу бойових дій на ґрунтовий покрив України, а й відіграють провідну роль серед усіх вітчизняних лабораторій, що займаються дослідженням ґрунтів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/tekom-agro-group-testue-novu-kulturu-persi-rezultati-sivbi-socevici-na-300-gahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/tekom-agro-group-testue-novu-kulturu-persi-rezultati-sivbi-socevici-na-300-gaTue, 03 Jun 2025 08:20:00 +0300articleНа полях ТОВ «Агрофірма «Південна», що входить до холдингу Tekom Agro Group, посіви сочевиці перебувають у фазі масового цвітіння, а їх стан оцінюється фахівцями як добрий. Про це 30 травня повідомила пресслужба Tekom Agro Group, пише АПК-Інформ.  За словами заступника директора з виробництва Руслана Гриценка, цвітіння сочевиці - головний етап розвитку культури, що визначає майбутній урожай. «Незважаючи на стресові погодні умови квітня, які були в нас у Білгород-Дністровському районі, - і приморозки, і посуху, і сильні вітри, рослини сочевиці продемонстрували високу адаптивність та стійкість. Зараз спостерігаємо інтенсивне кущіння, що тим самим підтверджує здоровий розвиток вегетативної маси. Наразі посіви демонструють потужний потенціал», - говорить Руслан Гриценко. Фахівець також зазначає, що формування розгалуженої кореневої системи, яке наразі спостерігається в посівах, свідчить про ефективне поглинання води та поживних речовин, що особливо важливо після стресових впливів. Разом з цим слід відзначити, що цьогорічні весняно-польові роботи в холдингу Tekom Agro Group стартували саме з сівби сочевиці 7 березня в ТОВ «Агрофірма «Південна» в Білгород-Дністровському районі Одеської області і це абсолютно нова культура для господарства, пробну сівбу якої провели на площі 300 га.https://www.agravery.com/uk/posts/show/posuha-nisit-vrozaj-na-pivdni-agrarii-rahuut-milardni-vtrati-j-cekaut-zamorozenna-kreditivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/posuha-nisit-vrozaj-na-pivdni-agrarii-rahuut-milardni-vtrati-j-cekaut-zamorozenna-kreditivMon, 02 Jun 2025 16:01:00 +0300articleПро це під час брифінгу в Media Center Ukraine повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук: «Такої посухи аграрії не пам’ятають за останні 10–15 років. Втрати величезні. Ми говоримо про Херсонську область і прилеглі території, зокрема частину Миколаївщини. Люди втратили урожай, землю часто неможливо обробити через замінування, а ситуацію поглиблюють борги за кредитами.  ВАР ініціює звернення до прем’єр-міністра та міністра аграрної політики щодо розробки механізмів підтримки постраждалих сільгоспвиробників». Однією з ключових проблем цих регіонів є відсутність підпису Президента під законопроєктом, який передбачає замороження виплат за кредитами для аграріїв з тимчасово окупованих  та прифронтових територій до закінчення війни та ще рік після цього. «Гостро потребує підпису Президента законопроєкт №1214-8, який після ухвалення Верховною Радою у другому читанні отримав номер № 4340-ІХ. Цей закон — життєво важливий для аграріїв, які втратили майно, землю, урожай і при цьому залишаються з кредитними зобов’язаннями. Але вже понад два місяці документ перебуває в Офісі Президента. Всеукраїнська аграрна рада отримує численні звернення від аграріїв із проханням про якнайшвидше підписання закону», — наголосив Денис Марчук. У ВАР підкреслюють, що без оперативного втручання держави частина господарств може не дожити до наступної посівної. Ситуація, що склалася, становить загрозу для економіки та продовольчої безпеки регіону.https://www.agravery.com/uk/posts/show/rozminuvanna-silgospzemel-vhodit-do-prioritetnih-napramiv-spivpraci-z-faohttps://www.agravery.com/uk/posts/show/rozminuvanna-silgospzemel-vhodit-do-prioritetnih-napramiv-spivpraci-z-faoMon, 02 Jun 2025 14:30:00 +0300articleМіністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль зустрівся з делегацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) – директором Управління з питань надзвичайних ситуацій та стійкості Рейном Паулсеном та виконуючиим обов’язки Голови Офісу ФАО в Україні Мохаммедом Азукою. Участь у зустрічі також взяли заступниця Міністра Оксана Осьмачко, представники структурних підрозділів.  Сторони обговорили поточні напрями співпраці з ФАО, а також питання визначення ключових пріоритетів подальшого співробітництва. «Подякував колегам за масштабну підтримку, яку українські агровиробники отримали завдяки співпраці Міністерства із ФАО: це і модульні зерносховища, і засоби зберігання зерна, і генератори для підприємств харчової промисловості, і насіннєві пакунки, і ваучери для аграріїв прифронтових регіонів», – зазначив Віталій Коваль. Окремо обговорили критично важливі напрями: розмінування сільськогосподарських земель, діджиталізацію галузі, розвиток систем зрошення та будівництво овочесховищ. Саме ці сфери, наголосив Міністр,  потребують комплексних рішень, і ми вдячні ФАО за готовність поглиблювати співпрацю в кожному з них. «ФАО вже реалізувала сотні точкових рішень, які допомогли фермерам не зупинити виробництво навіть в умовах енергетичних атак і заблокованої логістики. І головне – ми маємо спільне розуміння подальших кроків і повну синергію в пріоритетах», – підкреслив Міністр. Віталій Коваль також відзначив, що Мінагрополітики високо цінує партнерство з ФАО та розраховує на подальшу адвокацію інтересів України на міжнародних платформах: «Українське сільське господарство вистояло – і вистоїть далі завдяки об’єднаним зусиллям». https://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-pidvisue-derzzamovlenna-na-fahivciv-dla-agrosektoruhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-pidvisue-derzzamovlenna-na-fahivciv-dla-agrosektoruMon, 02 Jun 2025 12:45:00 +0300articleДержава створює умови, щоб молодь під час навчання отримала навички, які будуть потрібні на ринку праці під час масштабної післявоєнної відбудови. Для цього Уряд планує збільшити державне освітнє замовлення на низку технічних та освітніх спеціальностей. Про це розповіла Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час виступу на конференції «Освіта нової України». Зокрема, у наступному навчальному році Уряд планує збільшити державне освітнє замовлення за такими фаховими напрямками:  Інженерія, виробництво та будівництво – 27,6% Освіта – 15,8%  Інформаційні технології – 13,4%  Безпека та оборона – 7,6% Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина – 6,7%  «Нині на ринку бачимо структурне безробіття, коли є вакансії і є шукачі роботи, але вони не відповідають запиту одне одного. Український бізнес називає дефіцит кадрів проблемою номер один. Тому розвиток освіти, якісна профорієнтація та розбудова системи навчання і перенавчання є пріоритетом. Наша задача як держави створити умови, щоб молодь мала ті навички, які нині потрібні на ринку праці», — наголосила Юлія Свириденко. За її словами, зараз є запит на фахівців технічних спеціальностей, тому уряд корегує державне освітнє замовлення.  Для тих, хто хоче змінити фах Уряд пропонує програми для перенавчання. Українці можуть отримати ваучери на суму до 30 тисяч гривень на перенавчання за тією спеціальністю й у тому навчальному закладі, який оберуть самостійно. «Реформуємо також центри профосвіти для дорослих. Залучаємо до цього бізнес. У всіх ЦПТО у нас в наглядову раду вже входять підприємці, які допомагають корегувати навчальні курси під запит ринку. Підготовка фахівців — це відповідальність не лише держави, але і бізнесу. Я вважаю, що гарною практикою є також дуальна освіта, коли студенти можуть поєднувати навчання і роботу. Ми з нашої сторони покращуємо умови роботи ринку праці. Зараз працюємо над зміною трудового законодавства», — продовжила Юлія Свириденко. Передбачається, що оновлене трудове законодавство впровадить поняття учнівського трудового договору, завдяки чому студенти зможуть і навчатися, і працювати легально. Також студенти, які навчаються дистанційно, зможуть брати додаткові оплачувані відпустки. Зараз вони доступні лише для студентів вечірньої й заочної форми навчання. https://www.agravery.com/uk/posts/show/vze-u-2026-r-pid-psenicu-bude-vidvedeno-100-zemelnogo-banku-alviva-grouphttps://www.agravery.com/uk/posts/show/vze-u-2026-r-pid-psenicu-bude-vidvedeno-100-zemelnogo-banku-alviva-groupMon, 02 Jun 2025 10:50:00 +0300articleГрупа компаній ALVIVA GROUP оголосила про стратегічне розширення своєї діяльності та вихід на аграрний ринок України. Цей крок дозволить групі встановити повний контроль над усім циклом агровиробництва, повідомила пресслужба компанії. Як було зазначено, минулого року група сформувала земельний банк 4 тис. га у Київській та Чернігівській областях, а вже цьогоріч очікує на перший врожай пшениці та соняшнику. «У 2025 р. пшениця займає 26% посівних площ, а вже у 2026 р. під неї буде відведено 100% земельного банку групи», – зазначає керуючий агронапрямком ALVIVA GROUP Артем Черниш. В пресслужбі також наголосили, що інвестиції в агровиробництво дадуть змогу забезпечити підприємства групи власною, високоякісною сировиною, яка не лише оптимізує виробничі процеси і гарантує стабільне постачання, а й забезпечить високу якість кінцевої продукції та дозволить контролювати її собівартість. «Сьогодні ALVIVA GROUP експортує готову продукцію до понад 30 країн світу. Саме тому започаткування агронапрямку – це логічний і стратегічно важливий крок. Адже поєднання досвіду в харчовій промисловості з потенціалом українського агросектору відкриє нові можливості для зростання та підсилить позиції групи як на ринку України, так і за її межами. Це інвестиція у майбутнє, яка демонструє прагнення ALVIVA GROUP до сталого розвитку та підтримки економіки країни», - підкреслюється в повідомленні.https://www.agravery.com/uk/posts/show/proces-vprovadzenna-akis-vze-rozpocato-u-pati-regionahhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/proces-vprovadzenna-akis-vze-rozpocato-u-pati-regionahMon, 02 Jun 2025 09:05:00 +0300articleМіністерство аграрної політики та продовольства України організувало вебінар «Система сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS) для України», який став першим у серії заходів, спрямованих на комунікацію з аграріями щодо впровадження стратегічних змін у галузі. У своїй промові заступниця Міністра наголосила, що AKIS — це не просто технічна реформа, а комплексна трансформація аграрної системи, в центрі якої стоять знання, інновації, співпраця та фермер. «Ми ставимо фермера в центр системи, надаючи йому доступ до актуальних знань, сучасних технологій та ефективної дорадчої підтримки», — зазначила Оксана Осьмачко. Процес впровадження AKIS вже розпочато у п’яти регіонах: Тернопільській, Київській, Житомирській, Полтавській та Чернігівській областях, де проведено інформаційні тренінги для фасилітаторів інноваційних груп дрібних виробників (SIGs) і надано допомогу у створенні таких груп, що сприятиме впровадженню AKIS для підвищення продуктивності та доходів агровиробників. Важливу роль у цьому відіграє міжнародна підтримка, зокрема з боку Європейського Союзу та проєкту IPRSA, які допомагають не лише з аналітикою, а й у налагодженні зв’язків з європейськими інституціями та впровадженні передових практик. AKIS уже інтегровано в державну аграрну стратегію до 2030 року, а це означає, що модернізація, цифровізація, розвиток людського капіталу і переробка стають офіційними пріоритетами. Наразі у Міністерстві створено спеціальну робочу групу та розроблено модель системи. Наступним кроком стане створення Координаційної ради з питань AKIS, що дозволить зробити систему цілісною та ефективною. «AKIS — це про майбутнє українського АПК. Це система знань, що перетворюються на економічну цінність; інновації, які допомагають адаптуватися до кліматичних викликів; і співпраця, яка є основою сталого розвитку сільських громад», — підкреслила Оксана Осьмачко. Вона подякувала всім партнерам і експертам, які вже долучилися до реалізації ініціативи, та закликала до подальшої співпраці задля створення сильного, сучасного і конкурентоспроможного аграрного сектору України.https://www.agravery.com/uk/posts/show/obmeziti-eksport-ripaku-ce-zabrati-grosi-v-agrariiv-i-viddati-ih-pererobnikam-mihajlo-sokolovhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/obmeziti-eksport-ripaku-ce-zabrati-grosi-v-agrariiv-i-viddati-ih-pererobnikam-mihajlo-sokolovMon, 02 Jun 2025 08:20:00 +0300articleОбмежити експорт ріпаку – ця резонансна пропозиція пролунала сьогодні під час наради в Міністерство аграрної політики та продовольства України, присвяченої питанням співпраці з ЄС у сфері торгівлі та подальшій інтеграції до внутрішнього ринку Євросоюзу. Ініціативу про обмеження експорту озвучив Степан Капшук, директор асоціації «Укроліяпром». Він запропонував заборонити вивезення 50% урожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей. Заступник голови ВАР Михайло Соколов розкритикував його пропозицію і наголосив, що аграрії категорично проти будь-яких обмежень. «Виробники олійних культур — це десятки тисяч аграріїв по всій Україні, і вони категорично проти будь-яких обмежень. Переробники самі визнають: заводів у нас достатньо, будувати нові не потрібно. Тобто мова не про розвиток інфраструктури, а про спробу штучно створити умови, за яких переробники просто більше зароблятимуть. А чому не виробники? Обмежити експорт — це забрати гроші в аграріїв і віддати їх переробникам. Але саме фермери сьогодні мають найбільші проблеми. У свою чергу, ми гарантуємо переробникам, що вони отримають стільки ріпаку, скільки їм потрібно — за умови, що запропонують справедливу й ринкову ціну. Ми закликаємо державу не втручатися в ринок і не створювати преференцій для однієї категорії бізнесу за рахунок іншої», - наголосив Михайло Соколов. ВАР переконана, що подібні обмеження суперечать ринковій логіці та завдадуть шкоди аграріям, які вже працюють у надскладних умовах.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/molocnotovarni-fermi-narostili-pogoliva-porivnano-z-poperednim-misacem-ta-minuloricnim-periodomhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/molocnotovarni-fermi-narostili-pogoliva-porivnano-z-poperednim-misacem-ta-minuloricnim-periodomSun, 01 Jun 2025 11:05:00 +0300articleМолочнотоварні ферми (МТФ) наростили поголів’я корів як порівняно з попереднім місяцем, так і порівняно з минулорічним періодом. Загальна тенденція скорочення поголів’я ВРХ в Україні відбувається переважно за рахунок господарств населення, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. За попередніми даними Мінагро, станом на 1 травня 2025 року в присадибному і промисловому секторі України утримується 2 млн 179,8 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 153,3 тис. корів. Порівняно до 1 квітня 2025 року, поголів’я ВРХ в Україні збільшилося на 41 тис. голів (+2%), а чисельність корів збільшилася на 3,4 тис. голів (+0,3%). Порівняно до 1 травня 2024 року поголів’я ВРХ скоротилося на 182 тис. голів (-8%), у тому числі корів – на 104 тис. голів (-8%). Близько 42% тварин утримується на промислових підприємствах, а 58% – в господарствах населення. В промисловому секторі утримується 921,5 тис. голів ВРХ, що на 5 тис. голів (+0,5%) більше відносно 1 квітня 2025 року. Поголів’я корів становить 382,4 тис. корів і збільшилося на 5,2 тис. голів (+1,4%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах виросло на 3,8 тис. голів (+0,4%), а кількість корів збільшилася на 3,2 тис. т голів (+0,8%). В присадибному секторі знаходиться 1 млн 258,3 тис. голів ВРХ, що на 37 тис. голів (+3%) більше порівняно до 1 квітня 2025 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 травня 2025 року становила 770,9 тис. голів, що на 2 тис. голів менше (-0,2%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 186 тис. голів (-13%), а кількість корів зменшилась на 107 тис. голів (-12%). Георгій Кухалейшвілі зауважує, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення росії. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я. Станом на тепер існують передумови до релокації господарств з Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Фермери зможуть перевезти лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я. Окрім прифронтових областей, поголів’я ВРХ скоротилося на сільгосппідприємствах Закарпатської та Чернівецької області, що ймовірно пов’язано с тим, що вони працюють над своєю ефективністю та збувають непродуктивних корів. Спалах ящуру в Угорщині та Словаччині створює потенційний ризик збільшення вибраковки поголів’я у разі поширення хвороби у західноукраїнські області. Багато фермерів не інвестують в збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва», проведеного УКАБ, Мінагро, при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення. Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів'я корів. Згідно підрахункам АВМ, станом на тепер не менше 40 господарств впроваджують зазначені заходи. За попередніми даними Мінагро, зростання чисельності поголів'я корів зафіксовано на сільськогосподарських підприємствах Львівської області (+9%), Тернопільської області (+7%), Волинської області (+7%), Хмельницької області (+5%), Миколаївської області (+4%), Київської області (+4%), Вінницької області (+4%), Черкаської області (+2%), Полтавської області (+1%), Чернігівської області (+1) порівняно до 1 травня минулого року.https://www.agravery.com/uk/posts/show/teplicni-kombinati-vidvantazuut-ogirki-na-17-desevse-niz-minulogo-tiznahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/teplicni-kombinati-vidvantazuut-ogirki-na-17-desevse-niz-minulogo-tiznaSun, 01 Jun 2025 08:20:00 +0300articleЗбільшення пропозиції тепличних огірків на українському ринку змушує виробників знижувати ціни на цю продукцію практично щодня. Сьогодні комбінати відвантажують огірки по 40-65 грн/кг ($0,96-1,56/кг), залежно від сорту, якості та обсягів партій, що на 17% дешевше, ніж минулого тижня. Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Також тиск на ціни в даному сегменті чинить ще й те, що оптові компанії та роздрібні мережі дедалі частіше відмовляються від закупівель великих партій тепличного огірка, посилаючись на низькі темпи збуту в роздріб. Як наслідок, на складах компаній вже накопичилися значні обсяги нереалізованої продукції, якість якої починає погіршуватися. Водночас зниження у сегменті цін на тепличний огірок виробники пояснюють суттєвим збільшенням пропозиції даної продукції з літніх теплиць, яка на сьогоднішній день надходить у продаж по 25-35 грн/кг ($0,60-0,84/кг). За даними аналітиків, тепличні комбінати в Україні наразі пропонують огірок до продажу в середньому на 35% дорожче, ніж наприкінці травня 2024 року. При цьому учасники ринку поки не бачать перспектив для покращення даної ситуації і не виключають можливості подальшого зниження цін у даному сегменті, оскільки вибірки цієї продукції в стаціонарних комбінатах продовжують збільшуватися. Раніше повідомлялося, що в Україні зростають ціни на м’ясо птиці. Так, із початку року воно здорожчало на 7%, а порівняно з квітнем минулого року – на 11,5%. До того стало відомо, що в Україні за минулий тиждень почали знижуватися ціни на тепличні помідори, що пояснюється зростанням пропозиції тепличних овочів у всіх регіонах країни, а також малоактивним попитом. https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-mtf-viperedili-novu-zelandiu-virobnictvo-moloka-zroslo-na-5https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-mtf-viperedili-novu-zelandiu-virobnictvo-moloka-zroslo-na-5Sat, 31 May 2025 11:05:00 +0300articleМолочнотоварні ферми наростили виробництво молока-сировини в січні-квітні 2025 року на 5%, що випереджає темпи приросту надою у провідних експортерів молочних продуктів. Нова Зеландія за цей період наростила виробництво молока-сировини лише на 0,2%, а Австралія і Нідерланди скоротили обсяги надою на 2%. Однак, ситуація на молочному ринку не сприяє подальшому нарощенню обсягів надою в промисловому секторі, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. За попередніми даними Мінагро, в квітні 2025 року господарства усіх категорій виробили 604 тис. т молока-сировини, що на 48 тис. т більше (+9%) відносно березня 2025 року, але на 27 тис. т менше (-4%) відносно квітня 2024 року. В січні-квітні 2025 року обсяги надою в Україні становили 2,05 млн т, що на 79 тис. т (-4%) менше відносно минулорічного періоду. В квітні 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 45%, а господарств населення – 55%. Підприємства виробили 270 тис. т молока-сировини в квітні 2025 року, що на 2 тис. т менше (-1%) порівняно з березнем 2025-го, але на 16 тис. т більше (+6%) порівняно з квітнем 2024-го. В січні-квітні 2025 року МТФ виробили 1,04 млн т молока-сировини, що на 53 тис. т (+5%) більше відносно минулорічного періоду. В господарствах населення обсяги надою в квітні 2025 року становили 334 тис. т молока, що на 51 тис. т більше (+18%) відносно березня 2025 року, але на 43 тис. т менше (-11%) відносно квітня 2024-го. В січні-квітні 2025 року присадибний сектор виробив 1,01 тис. т молока-сировини, що на 132 тис. т (-12%) менше відносно минулорічного періоду. Георгій Кухалейшвілі зауважує, що в січні-квітні 2025 року молочнотоварні ферми (МТФ) наростили обсяги виробництва молока-сировини в 13 областях. Серед нових лідерів за обсягами виробництва – Хмельницька, Тернопільська та Житомирська області. Однак, за результатами січня-квітня обсяги надою сповільнилися на МТФ в Закарпатській і Харківській області, попри те, що в першому кварталі вони продемонстрували приріст виробництва. Закарпатська обл. історично не була молочною а ось Харківська на жаль і далі потерпає від російської агресії. Розбиті ферми, вимушена релокація з прифронтових регіонів, а також невизначена ситуація на молочному ринку не сприяють нарощенню обсягів надою на сільгосппідприємствах. Вітчизняні молокопереробні підприємства з застарілою технологічною базою не здатні конкурувати за якістю з підприємствами розвинених країн. Тому вони не готові купувати молоко-сировину за ринковими цінами, оскільки продають свою продукцію за нижчими цінами щоб витримати конкуренцію на експортних ринках. Однак, в умовах зростання собівартості виробництва молока, низькі закупівельні ціни не відповідає інтересам виробників молока. МТФ вимушені збільшувати витрати на заходи біологічної безпеки з метою попередження поширення ящуру з Угорщини та Словаччини. Існує вірогідність зниження обсягів експорту молочних продуктів до ЄС у випадку відміни автономних торговельних заходів (АТЗ) для молока та молочної продукції з України, які з 2022 року дозволяли вітчизняним переробним підприємствам постачати свою продукцію в ЄС без квот та мит. Під тиском фермерів та політиків з Польщі та Франції,  Єврокомісія відновлює з 6 червня мита та квоти на українську аграрну продукцію, що може сприяти скороченню експорту молочних продуктів з України в ЄС.  В 2024 році українські компанії експортували в ЄС 14,91 тис. т сухого знежиреного молока, при цьому річна квота на сухе знежирене молоко для України складають лише 5 тис. т, експорт  за перші чотири місяці 2025 року – вже 4,33 тис. т.     Маємо проблеми для реалізації вітчизняної продукції маємо і на внутрішньому ринку. Сьогодні обсяги виробництва молочної продукції в Україні випереджають обсяги її реалізації. На внутрішньому ринку спостерігається скорочення попиту на молочну продукцію в умовах активізації ракетно-бомбових ударів російських окупантів по містам-мільйонникам та відтоку їх мешканців закордон. Ще одним викликом стало збільшення на імпорту сиру. Так вже в квітні  імпорт займає 47 % продажів сиру в Україні .Збільшення пропозиції імпортних сирів в Україні заважає реалізації продукції вітчизняних сироварів на внутрішньому ринку та стримує попит на молоко-сировину. Втім, обсяги виробництва молока збільшили сільгосппідприємства у Львівській області (+24%), Хмельницькій області (+17%), Миколаївській області (+16%), Чернівецькій області (+15%), Тернопільській області (+11%), Винницькій області (+9%), Полтавській області (+6%), Рівненській області (+5%), Житомирській області (+5%), Волинській області (+5%), Київській області (+4%), Черкаській області (+3%) та Чернігівській області (+2%) відносно минулорічного періоду. У січні-березні 2025 року близько 56% молока-сировини виробили сільгосппідприємства в наступних областях: Полтавська область – 211,1 тис. т; Хмельницька область – 198,3 тис. т; Вінницька область – 173,9 тис. т; Черкаська область – 147,9 тис. т; Чернігівська область – 128,9 тис. т; Тернопільська область – 127,7 тис. т; Житомирська область – 122,1 тис. т. Що стосується виробництва яловичини, то за попередніми оцінками Мінагро, в квітні 2025 року обсяги забою ВРХ склали 16,8 тис. т, що на 3 тис. т менше (-3%) відносно березня 2025 року і на 3,2 тис. т менше (-16%) відносно квітня 2024-го. В січні-квітні 2025 року обсяги забою ВРХ в Україні становили 60,9 тис. т, що на 7 тис. т (-10%) менше відносно минулорічного періоду.https://www.agravery.com/uk/posts/show/rinok-zivih-svinej-stabilizuetsa-cini-trimautsa-u-mezah-92-93-grnkghttps://www.agravery.com/uk/posts/show/rinok-zivih-svinej-stabilizuetsa-cini-trimautsa-u-mezah-92-93-grnkgSat, 31 May 2025 08:20:00 +0300articleВесна завершується подальшою стабілізацією та консолідацією цін на ринку живця свиней забійних кондицій, повідомляють аналітики Асоціації «Свинарі України» з посиланням на результати щотижневого моніторингу закупівельних цін. У кінці травня ціни на ринку живця здебільшого залишилися в ціновому коридорі попереднього тижня — 92–93 грн/кг. Разом із тим, середньозважена ринкова позначка втратила 0,6%, зупинившись на рівні 92,7 грн/кг. Така зміна відбулася через перегляд максимальних цінових пропозицій на ринку. Про відносну сталість оптово-відпускних цін на свинину зазначають представники м’ясопереробки. Так, останніми тижнями оператори описують перебіг торгівлі як стабільно млявий, а також констатують, що попит на кондиційну свинину відповідає обсягам пропозиції. З огляду на такий умовний ринковий баланс більшість із заготівельників очікує на незмінність котирувань на ринку свинини й на початку літа. Водночас заготівельники відзначають, що наявні на ринку обсяги живця залишаються досить «стриманими», що змушує дотримуватися більшого ніж зазвичай «радіусу» закупівлі, що не обмежується сусідніми областями. Відповідно, низка переробників вважає, що з покращенням погодних умов ціни на ринку живця можуть повернутися до попередніх позицій.https://www.agravery.com/uk/posts/show/onlajn-zakupivli-v-agrosektori-ak-fermeri-perehodat-u-cifruhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/onlajn-zakupivli-v-agrosektori-ak-fermeri-perehodat-u-cifruFri, 30 May 2025 16:01:00 +0300articleСвіт змінився — змінюється і агросектор Планування врожаю сьогодні відбувається за допомогою GPS-карт, на полі працюють дрони, а звіти зберігаються в CRM-системах. Але попри загальну цифровізацію, у багатьох агропідприємствах закупівлі залишаються такими, якими були десять років тому: телефонні дзвінки, Excel-файли, нотатники і сподівання на порядність постачальника. Цифровізація — це не лише поле, це і бекофіс Цифрова трансформація в агросекторі охоплює не лише технології точного землеробства, а й процеси, які залишаються "за лаштунками": облік, закупівлі, логістику. Саме ці речі забезпечують стабільну роботу господарства. У практичному вимірі це означає впровадження CRM-систем, електронного документообігу, автоматизованого контролю за залишками запчастин і пального. Проте на практиці закупівлі часто залишаються в "ручному режимі" — особливо у малих і середніх господарствах. Труднощі традиційної моделі закупівель Закупівлі "по телефону" можуть здаватися простими. Але саме вони найчастіше стають джерелом проблем: замовлення не фіксуються, ціни змінюються "в процесі", документи доводиться буквально випрошувати. І головне — замість чітких відповідей ви чуєте: «Зараз уточнимо», «Я вам передзвоню пізніше», або «Наразі не готовий сказати». У результаті — ви втрачаєте час, можливості, і не маєте жодних гарантій, що все піде за планом. Переваги переходу до онлайн-моделі Коли закупівлі відбуваються онлайн, ви бачите перед собою: асортимент товарів, актуальні ціни, наявність, умови доставки. Можна одразу оформити замовлення, зберегти рахунок, отримати документи — усе в електронному вигляді, без затримок і плутанини. Онлайн-формат не означає втрату людяності. Навпаки — комунікація часто проходить швидше. Те, на що раніше йшло кілька дзвінків, тепер вирішується за кілька хвилин. А головне — всі домовленості зафіксовані, є підтвердження на кожному етапі. Маркетплейси — ключовий елемент цифрової трансформації Онлайн-платформи для аграріїв стали містком між фермерами та сучасними технологіями. Це не просто онлайн-каталог, а повноцінна інфраструктура, де ви бачите продавців, рейтинги, умови, документи — й одразу приймаєте рішення. Одним із прикладів такої платформи є https://adam.ua — сервіс, який використовують сотні українських агрокомпаній. Тут купують шини, запчастини, засоби захисту. Головне — усе прозоро, доступно і без неприємних несподіванок. Що ви отримуєте, коли працюєте онлайн Менше хаосу. Є замовлення — є його статус. Вся документація під рукою. Зручно для бухгалтерії, логістики та звітності. Менше залежності від людського фактора. Усе автоматизовано — нагадування, контроль, збереження історії. Це не просто зручно — це дозволяє працювати стратегічно, а не "на ходу". Майбутнє — за цифровими закупівлями Аграрії, які вже перейшли на онлайн-модель, не повертаються до старого підходу. Бо розуміють: це швидше, безпечніше, передбачуваніше. І з кожним роком темпи цифровізації лише зростають. Хто не адаптується — ризикує залишитися поза ринком. Висновок Цифрові закупівлі в агросекторі — це вже не перевага, а необхідність. Як інтернет і мобільний зв'язок, це стає базовим стандартом. Онлайн-модель дає вам контроль, швидкість, прозорість і можливість приймати рішення на основі фактів, а не обіцянок. І саме ці речі формують конкурентну перевагу сучасного аграрія.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-vidiliv-197-mln-grn-na-pidtrimku-agrovirobnikiv-na-zrosuvanih-zemlah-u-2025-rocihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/urad-vidiliv-197-mln-grn-na-pidtrimku-agrovirobnikiv-na-zrosuvanih-zemlah-u-2025-rociFri, 30 May 2025 14:30:00 +0300articleПерший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький долучився до дискусії «Зрошення 2025: виклики і стратегія розвитку». Захід відбувся в рамках Дня поля на Черкащині. Під час виступу Тарас Висоцький наголосив, що реформа гідромеліорації є одним із ключових пріоритетів Мінагрополітики. «У березні Уряд затвердив довгостроковий план розвитку іригаційного комплексу України до 2050 року. Його мета - створення дієвого сектору зрошення, що управляється за участю водокористувачів. Сьогодні в Україні вже створено 61 організацію водокористувачів, що об’єднує понад 150 агровиробників. Найбільше таких організацій - саме на Черкащині», — зазначив перший заступник Міністра. За його словами, в державному бюджеті на 2025 рік передбачено 197 млн грн для підтримки агровиробників та організацій водокористувачів, що працюють на меліорованих землях. Водночас Тарас Висоцький звернув увагу, що для успішної реалізації реформи гідромеліорації необхідно прискорити процес передачі гідромеліоративного майна організаціям водокористувачів. «Лише 4 з 61 організації водокористувачів отримали у власність відповідні об'єкт. Для вирішення цього питання важливо якнайшвидше завершити передачу інфраструктури, яка нині перебуває в управлінні Держводагентства, до компетенції Держрибагентства», — підсумував Тарас Висоцький. Перший заступник Міністр також відзначив, що завдяки допомозі американського народу в Україні реалізується 18 проєктів із модернізації меліоративної інфраструктури, що дозволить відновити зрошення ще на 6,2 тис. га.https://www.agravery.com/uk/posts/show/mindovkilla-rekomenduvalo-do-derzreestracii-bilse-200-zasobiv-zahistu-roslinhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/mindovkilla-rekomenduvalo-do-derzreestracii-bilse-200-zasobiv-zahistu-roslinFri, 30 May 2025 12:29:00 +0300articleЄвропейська Бізнес Асоціація повідомляє, що 29 травня 2025 року при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України відбулося засідання науково-експертної ради з питань державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів. За результатами засідання понад 200 якісних та належним чином випробуваних препаратів рекомендовано до державної реєстрації. Як зазначають в Асоціації, вчасна реєстрація засобів захисту рослин є критично важливою для забезпечення продовольчої безпеки, сталого функціонування аграрного сектору, а також стабільного експорту та валютних надходжень до країни. ЄБА висловлює вдячність команді Міністерства за оперативну організацію засідання, що дозволяє виробникам ЗЗР забезпечити українських аграріїв сучасними агрохімічними рішеннями ще в поточному сезоні.