https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukSat, 14 Feb 2026 11:20:00 +0200https://www.agravery.com/uk/posts/show/nibulon-obrav-sulfat-amoniu-dla-pidzivlenna-ozimih-na-mikolaivsinihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/nibulon-obrav-sulfat-amoniu-dla-pidzivlenna-ozimih-na-mikolaivsiniSat, 14 Feb 2026 11:20:00 +0200article«НІБУЛОН» розпочав підживлення озимих культур в господарствах Миколаївської області. Про це повідомила пресслужба компанії. «Для першого етапу підживлення обрано сульфат амонію – добриво, що забезпечує рослини амонійною формою азоту та сіркою. Ці елементи є критично важливими для відновлення весняної вегетації, розвитку кореневої системи та підвищення ефективності азотного живлення, що дозволяє оптимізувати живлення на початкових етапах кущення, стимулювати формування вторинної кореневої системи та знизити ризики азотного голодування в умовах обмеженої вологи», - вказується у повідомленні. Як уточнюється, станом на 9 лютого сульфат амонію було внесено на 10 тис. га, що становить 51% від запланованої площі. Усі технологічні операції виконуються відповідно до сучасних агротехнологічних вимог із постійним моніторингом стану посівів. Також в повідомленні зазначається, що у господарствах компанії, які розташовані у Кам’янець-Подільському, Черкаському та центральному регіонах, через промерзання ґрунту внесення основних добрив наразі призупинено.https://www.agravery.com/uk/posts/show/finansova-dopomoga-molocnim-fermam-za-iniciativi-avm-urad-zvernuvsa-do-eshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/finansova-dopomoga-molocnim-fermam-za-iniciativi-avm-urad-zvernuvsa-do-esSat, 14 Feb 2026 08:20:00 +0200articleАсоціація виробників молока (АВМ) ініціювала питання антикризової фінансової підтримки для промислових молочних ферм України у 2026 році. За результатами звернення АВМ, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства  України офіційно звернулося до Європейського Союзу щодо можливості фінансування відповідної програми. Причиною ініціативи стала критична ситуація в галузі. Упродовж останніх місяців закупівельні ціни на молоко-сировину стрімко знижуються та вже опустилися нижче економічно обґрунтованого рівня, що робить виробництво збитковим. Кризу посилюють: обмежена експортна конкурентоспроможність переробних підприємств в умовах світової молочної кризи; зростання собівартості через необхідність роботи на дизельних генераторах по 16 і більше годин на добу; складні зимові умови утримання поголів’я; критична нестача персоналу внаслідок мобілізації, вимушеної міграції та безпекових загроз. Молочний сектор є довгоокупною галуззю та відіграє системну роль для сільських територій: це один із найбільших роботодавців, джерело податкових надходжень і виробник соціально важливих продуктів харчування. У зверненні до Міністерства економіки та особисто до заступника Міністра Тараса Висоцького АВМ запропонувала розширити програму спеціальної субсидії для компенсації витрат на утримання корів у сухостійний період. Така підтримка вже фінансувалася Європейським Союзом у 2022–2025 роках у межах Екстреного проєкту ARISE для мікро- та малих ферм. АВМ пропонує поширити програму на всі промислові молочні господарства України. Орієнтовний обсяг підтримки — 160 євро на корову на рік. За наявності станом на 1 січня 2026 року 386,3 тис. промислових корів, загальна потреба у фінансуванні становить близько 62 млн євро. «Маємо підтвердження від Мінекономіки факту звернення до Європейського Союзу щодо можливості фінансування програми. І дуже сподіваємося на позитивне рішення – і важливо його отримати до початку весняної посівної. Це стане важливим сигналом для молочних господарств не відмовлятися від посівів кормових культур та не скорочувати поголів’я корів. У нинішніх умовах надзвичайно важливо зберегти виробничий потенціал галузі та людей, які працюють у ній», — зазначила генеральна директорка АВМ Ганна Лавренюк. АВМ висловлює вдячність Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України, заступнику Міністра Тарасу Висоцькому та його команді за оперативну реакцію, відкритий діалог та підтримку ініціативи. Забезпечення безперервної роботи молочної галузі є питанням стратегічної стійкості агросектору України, збереження інвестиційного потенціалу галузі та недопущення структурного скорочення виробництва, яке матиме довгострокові наслідки для національної економіки.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-karbamid-z-pocatku-roku-pidskocili-na-18https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-karbamid-z-pocatku-roku-pidskocili-na-18Fri, 13 Feb 2026 16:50:00 +0200articleСвітовий ринок карбаміду розпочав рік із підвищення цін: спотові котирування на Близькому Сході перевищили 480 $/т FOB, що на 18% більше, ніж на початку січня. Заявки трейдерів під час останнього катарського тендера (постачання у другій половині березня) формувалися у діапазоні вище 470 $/т FOB, а підсумкова угода була укладена на рівні 480 $/т FOB. За 10 днів до цього ціни становили 460 $/т FOB. Здорожчання сечовини відбулось і в Північній Африці, де спотові ціни вперше з початку листопада 2025 року перевищили 500 $/т FOB. Ціни на єгипетський гранульований продукт зросли на 52 $/т, або 12% із середини місяця. У Європі складські котирування також рухаються вгору: у Ла-Палліс (Франція) ціни наближаються до 500 €/т FCA, тоді як березневі постачання з Північної Африки сягали понад 500 $/т FOB — уперше з першої половини листопада минулого року. Як зазначають аналітики, так ціни реагують на обмеження пропозиції, оскільки Китай практично відсутній на міжнародному ринку через експортні квоти, Індонезія поки що відвантажила лише один експортний вантаж, а виробництво в Тринідаді не працює. Сезонні переорієнтації газу в Ірані виводять із ринку до 450 тис. т/місяць, додатково впливають перебої з постачаннями з Венесуели та зупинка одного з чорноморських постачальників у лютому. Продажі січневих і лютневих вантажів із Нігерії та Алжиру також скоротили доступність продукції для європейських покупців. Попит водночас залишається активним. Очікуються подальші закупівлі США для постачання у березні та можливі нові тендери Індії, що підтримує ціни. Торгові компанії активно займають позиції та закривають попередні короткі продажі, додатково піднімаючи котирування. Для європейських імпортерів фактором впливу стала й політика CBAM: багато з них тимчасово беруть на себе пов’язані з нею цінові ризики. «Поточні FOB-бенчмарки лише трохи нижчі за пікові значення червня – серпня 2025 року. Подальша динаміка найближчих місяців значною мірою залежатиме від обсягів закупівель Індії та США, а також від можливого відновлення експорту з Китаю ближче до другого кварталу», — прогнозують експерти.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-maksimalni-cini-popitu-na-sou-dosagli-rivna-202223-mrhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-maksimalni-cini-popitu-na-sou-dosagli-rivna-202223-mrFri, 13 Feb 2026 14:25:00 +0200articleЗа даними моніторингу ІА «АПК-Інформ», в Україні максимальні ціни попиту на сою досягли рівня 2022/23 МР. Підвищення цін на сою спостерігається протягом останніх чотирьох місяців 2025/26 МР та зумовлене активним попитом на тлі обмеженої кількості пропозицій даного товару. Висока конкуренція при закупівлі соєвих бобів стимулює покупців підвищувати ціни попиту. Станом на початок дня 13 лютого 2026 року максимальні ціни попиту на соєві боби досягли 20000 грн/т СРТ, що вище аналогічних цін, озвучених чотирма місяцями раніше, на 2800 грн/т. Такий рівень цін останній раз фіксувався у 2022/23 МР, а саме в кінці червня.https://www.agravery.com/uk/posts/show/nbu-zminiv-ocinki-vrozau-zernovih-ta-olijnih-v-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/nbu-zminiv-ocinki-vrozau-zernovih-ta-olijnih-v-ukrainiFri, 13 Feb 2026 12:35:00 +0200articleНаціональний банк України у січневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 63,5 млн тонн з 61,5 млн тонн у жовтневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 18,6 млн тонн з 19,3 млн тонн. Про це сказано в документі, передає «ПроАгро Груп». Оцінку врожаю олійних культур у 2025 році погіршено на 0,7 млн тонн через дещо нижчий, ніж очікувалося, урожай сої та неможливість зібрати частину врожаю соняшнику внаслідок несприятливих погодних умов і складної безпекової ситуації в регіонах вирощування культури. Нацбанк уточнив, що станом на кінець 2025 року зібрано 89% кукурудзи і 95% зернових та зернобобових культур. Водночас завдяки суттєво вищій урожайності кукурудзи загальний урожай зернових і зернобобових перевищив показник попереднього року – на 7,4% або на 3%, якщо порівнювати з кінцевими даними Держстату. Щодо врожаю 2026 року, то НБУ зберіг прогноз щодо зернових на рівні 62,9 млн тонн та знизив прогноз щодо олійних з 21,4 млн тонн до 20,9 млн тонн. «У 2026/27 роках обсяги виробництва зернових і зернобобових (62,9 млн тонн та 63,5 млн тонн відповідно) залишатимуться близькими до поточного рівня та суттєвіше зростуть у 2028 році (65,0 млн тонн). Виробництво олійних культур помірно зростатиме у 2026–2028 роках (до 22 млн тонн наприкінці прогнозного періоду) на тлі поступового поліпшення продуктивності в галузі, однак його стримуватимуть кліматичні зміни у регіонах півдня, посилені наслідками руйнування Каховської ГЕС, а також безпекові ризики», – вважають у Нацбанку. НБУ припускає збереження від’ємного внеску тваринництва в додану вартість сільського господарства через очікуване скорочення поголів’я та тиск з боку виробничих витрат. Проте цей внесок буде меншим, ніж очікувалося раніше, завдяки зростанню птахівництва та активному відновленню свинарства після суттєвих втрат 2024 року.https://www.agravery.com/uk/posts/show/kernel-persim-na-rinku-vprovadiv-elektronni-ttn-u-svoij-logisticihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kernel-persim-na-rinku-vprovadiv-elektronni-ttn-u-svoij-logisticiFri, 13 Feb 2026 10:50:00 +0200articleKernel першим на ринку масштабно впровадив електронні товарно-транспортні накладні (еТТН) у своїй логістиці. Компанія інтегрувала в єдину цифрову систему 1000 партнерських автопідприємств, 6 000 водіїв та понад 400 диспетчерів та вагарів, довівши, що еТТН покращує ефективність навіть у напруженому ритмі збиральної кампанії. Це скоротило час розрахунків, знизило ризики втрати документів і підвищило прозорість процесів, повідомляє Інтерфакс-Україна. Враховуючи державний курс на цифровізацію вантажних перевезень, Kernel готовий ділитися напрацюваннями задля якісної інтеграції та швидкого масштабування еТТН як стандарту. Зокрема, у компанії адаптували структуру накладної під потреби агробізнесу.  Ключові бізнес-показники:  Прискорення розрахунків: Час від розвантаження до оплати скоротився у рази. Перевізникам більше не треба чекати 5-7 днів, поки паперові акти дійдуть поштою. Ефективність: Час перевірки на коректність оформлення первинних документів скоротився на 80%. Ризик-менеджмент: Повністю ліквідовано проблему втрачених ТТН (щосезону в середньому виписується 240 тис. накладних – і це лише при переміщенні агропродукції між власними складами компанії). "Ми інвестували ресурс у навчання ринку. Ми допомогли тисячам водіїв партнерів-перевізників отримати КЕП та налаштувати процеси. Ми показали, що агробізнес може бути швидшим та ефективнішим за інші галузі ринку та будь-які бюрократичні процедури", – розповів директор з логістики Kernel Микола Мірошниченко. Kernel – драйвер цифровізації агросектору та найбільший у світі виробник соняшникової олії. Компанія системно впроваджує інновації, які згодом стають золотим стандартом для всього ринку.https://www.agravery.com/uk/posts/show/morozi-ne-zagrozuut-vrozau-ozimih-visockijhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/morozi-ne-zagrozuut-vrozau-ozimih-visockijFri, 13 Feb 2026 09:05:00 +0200articleПікові морози, які Україна пережила останніми тижнями, не матимуть критичного впливу на майбутній врожай. За оперативними результатами моніторингу ситуація з озимими культурами залишається контрольованою. Про це повідомив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу «1+1». За його словами, восени аграрії засіяли понад 5 млн гектарів озимих зернових культур та більше 1 млн гектарів ріпаку. Наразі триває комплексний моніторинг стану посівів, зокрема відбір зразків для лабораторного аналізу. «Попередні результати моніторингу стану озимих не дають підстав говорити про масштабні втрати. В окремих господарствах, переважно у центрально-південно-східних регіонах, де був недостатній сніговий покрив або утворювалася льодова кірка, може виникнути потреба в частковому пересіві. Водночас про проблему національного масштабу не йдеться. Остаточні висновки сформуємо наприкінці лютого – на початку березня після узагальнення даних з усіх регіонів», – зазначив Тарас Висоцький. Позитивною є і ситуація в секторі овочівництва. За попередніми оцінками, виробництво овочів у літньо-осінній період 2025 року зросло на 20–25% порівняно з 2024 роком. Це дозволило сформувати достатні запаси та зменшити залежність від імпорту у 2026 році. «Порівняно з минулим роком різкого зростання цін на продукти борщового набору не очікується. Можливе лише традиційне сезонне подорожчання навесні через витрати на зберігання. Однак рекордних стрибків, як це було раніше з картоплею чи цибулею, цього року не прогнозуємо», – підкреслив Тарас Висоцький. Заступник Міністра  також зазначив, що державне регулювання цін на базові соціальні продукти – хліб, молочну продукцію, олію та цукор – зберігається на період воєнного стану. Крім того, продовжують діяти державні програми підтримки аграріїв, зокрема в напрямі енергонезалежності. Уряд розширив можливості програми «Доступні кредити 5-7-9%»: максимальну суму інвестиційного кредиту збільшено зі 150 млн грн до 250 млн грн. Кошти можуть спрямовуватися на встановлення об’єктів розподіленої генерації. Також діє окрема програма пільгового кредитування під 0% річних на закупівлю енергообладнання – підприємці можуть отримати до 10 млн грн строком до трьох років для придбання генераторів та іншого обладнання.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-nemae-deficitu-fermerskih-elevatoriv-fas-usdahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-nemae-deficitu-fermerskih-elevatoriv-fas-usdaFri, 13 Feb 2026 08:20:00 +0200articleПосилення російських атак на порти України, енергетичну систему та внутрішню логістику може призвести до сповільненння експорту та збільшення кінцевих запасів зерна у 2025/26 маркетинговому році. Про це йдеться у звіті FAS USDA, передає «ПроАгро Груп». Водночас FAS зазначають, що в Україні відсутній дефіцит внутрішніх фермерських елеваторів, тож можливе сповільнення експорту не обов’язково призведе до псування або утилізації зерна через неналежні умови зберігання. У першій половині 2025/26 МР (липень–грудень 2025 року) середні темпи експорту зерна з України були на 30% повільнішими, ніж за аналогічний період 2024/25 МР. Експорт у 2025 календарному році обмежували російські атаки на енергетичну систему України, залізничну та портову інфраструктуру, а також на судна – як у портах, так і в Чорному морі. За оцінками FAS, у період з липня по грудень 2025 року Україна відвантажила приблизно половину прогнозованого експортного потенціалу пшениці у 2025/26 МР. На початку сезону фермери переважно продавали фуражну пшеницю, утримуючи продовольчу, яка краще піддається зберіганню та може бути реалізована за вищими цінами у другій половині маркетингового року. У FAS припускають, що експорт пшениці у 2025/26 МР розвиватиметься за сценарієм, подібним до попереднього сезону, із поступовим продажем основних обсягів продовольчої пшениці у другій половині року. Експорт ячменю у першій половині 2025/26 МР становив 1,3 млн т, що на 34% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Поставки скоротилися до всіх традиційних напрямків, зокрема до ЄС, Китаю та Лівії. Це зниження не було компенсоване зростанням імпорту Саудівською Аравією, Ліваном і Туреччиною, яка, ймовірно, виступала транзитною країною. Експорт кукурудзи на початку 2025/26 МР (жовтень–грудень 2025 року) становив 5 млн тонн, що на 29% менше, ніж у попередньому сезоні. Поставки до ЄС скоротилися на 41%, до Туреччини – на 18%. За даними галузі, у цей період фермери переважно продавали кукурудзу, непридатну для тривалого зберігання через якісні показники. З урахуванням поточних оцінок виробництва та фактичних обсягів експорту, FAS USDA прогнозує такі обсяги експорту у 2025/26 МР: ячмінь – 3,1 млн тонн; пшениця – 14,3 млн тонн; кукурудза – 23,2 млн тонн; жито – 10 тис. тонн. Оцінки FAS ґрунтуються на припущенні безперебійної роботи портів Чорного моря та здатності залізничної логістики забезпечити транспортування зерна з внутрішніх елеваторів до портів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/elvorti-zmensiv-prodazi-silgosptehniki-u-iv-kvartali-2025-rokuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/elvorti-zmensiv-prodazi-silgosptehniki-u-iv-kvartali-2025-rokuThu, 12 Feb 2026 16:50:00 +0200articleВиробник посівної та грунтообробної техніки АТ «Ельворті» (колишній завод «Червона зірка», м. Кропивницький) у жовтні-грудні 2025 року скоротив суму виторгу на 17,3% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до майже 121 млн грн, передає «ПроАгро Груп». Згідно з матеріалами проміжного звіту компанії за четвертий квартал минулого року, сума експорту становила 36,8 млн грн (30,4% виторгу), тоді як рік тому цей показник становив 37,9 млн грн (25,9%). Торік у  четвертому кварталі завод, зокрема, виготовив 149 сівалок на 61,6 млн грн (у жовтні-грудні-2024 – 153 сівалки на 49,6 млн грн), чотири культиватори на 1,2 млн грн (72 од. на 17,5 млн грн), 45 борон на 10,5 млн грн (36 од. на 7,9 млн грн), 13 обприскувачів на 11,3 млн грн (14 од. на 8 млн грн). Основними клієнтами були вітчизняні ТОВ «Агроресурс», «Техноторг», «Мінетех», а також Agropiese TGR Grup (Молдова) та «Галуотас» (Литва). Основнi ринки експорту – Казахстан, Молдова, Болгарiя, Латвiя, Румунiя. Реалiзацiя технiки  «Ельворті» вiдбувається через власну дилерську мережу компанії, яка наразі понад 35 дилерських центрiв. Планом дiяльностi «Ельворті» на 2025 рiк було передбачено реалiзацію продукцiї на 712 млн грн (на 25% більше ніж рік тому) та досягнення беззбиткової дiяльностi. АТ «Ельворті», яке входить до групи підприємств «Ельворті Груп, спеціалізується на випуску посівної та ґрунтообробної техніки: сівалок для посіву зернових та просапних культур, культиваторів для суцільного та міжрядного обробітку ґрунту та дискових борін для його ресурсозберігаючої обробки.https://www.agravery.com/uk/posts/show/u-2025-roci-kontinental-splativ-186-mlrd-grn-podatkiv-i-spramuvav-5097-mln-grn-na-vtilenna-socialnih-iniciativ-u-gromadahhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-2025-roci-kontinental-splativ-186-mlrd-grn-podatkiv-i-spramuvav-5097-mln-grn-na-vtilenna-socialnih-iniciativ-u-gromadahThu, 12 Feb 2026 14:30:00 +0200article«Контінентал Фармерз Груп» традиційно відкрито звітує про підсумки діяльності за попередній рік, зокрема щодо сплати податків і здійснення соціальних інвестицій. Попри всі виклики, у 2025 році Компанія залишалася стабільною підтримкою для держави, а також надійною опорою для місцевих громад. Розмір податкових відрахувань Компанії до бюджетів усіх рівнів продовжив зростати і минулоріч сягнув 1,86 млрд грн — на 239 млн грн більше, ніж у 2024 році. Водночас «Контінентал» надалі системно підтримує громади, на території яких веде свою діяльність: на втілення соціальних проєктів у п’яти західних областях України протягом 2025 року було спрямовано 50,97 млн грн. «Ми розуміємо, що сільське господарство сьогодні має для країни вкрай важливе значення: наша галузь стала фундаментом економічної стійкості України, оскільки забезпечує національну продовольчу безпеку, генерує основну частку валютних надходжень від експорту та підтримує функціонування сільських територій. Відтак ми продовжуємо розвивати агросектор, масштабуючи діяльність та виходячи на нові ринки, — зазначив Генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп» Георг фон Нолкен. — Незважаючи на складні умови, в  яких зараз працює український бізнес, Компанія незмінно виконує свої податкові зобов’язання, забезпечуючи стабільні надходження до бюджетів різних рівнів.  Також “Контінентал” надалі безперервно підтримує своїх основних партнерів — місцеві громади, адже їхній розвиток і стійкість є життєво необхідною інвестицією у наше спільне майбутнє». Соціальні інвестиції Компанії 2025 року були спрямовані на проєкти у сферах благоустрою та інфраструктури, медицини, освіти, молоді і спорту, духовності, культури, а також підтримку орендодавців та кооперації. Напрями фінансування визначали самі громади відповідно до своїх актуальних потреб. Компанія не обмежилася втіленням лише локальних ініціатив і продовжила реалізовувати централізовані соціальні проєкти. Насамперед у 2025 році «Контінентал» значно масштабував свої освітні програми: розширив перелік дисциплін у навчальних онлайн-курсах для школярів, також запрацювала онлайн-платформа в межах проєкту «Розумно з Контінентал», де зібрані курси з підприємництва, маркетингу, продажів та аграрної справи. Торік «Розумний город» об’єднав уже 1000 школярів із 18 областей України: 57 команд разом засіяли понад три гектари грядок. А «Розумний город. Мікрозелень» розширився до 25 навчальних закладів у 18 містах по всій Україні. Станом на кінець 2025 року учасники цього проєкту заробили понад 1 млн 25 тис. грн на вирощуванні та реалізації мікрозелені, а частину прибутку традиційно спрямували на благодійність. Корпоративне волонтерство залишається важливою складовою соціальної політики «Контінентал». У 2025 році працівники Компанії активно долучалися до реалізації восьми проєктів у межах конкурсу малих грантів, підтверджуючи, що відповідальний бізнес — це спільна справа всієї команди.https://www.agravery.com/uk/posts/show/desevih-ovociv-ta-fruktiv-u-sezoni-2026-ne-ocikuetsa-viklikom-dla-sektoru-bude-nestaca-robocoi-sili-upoahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/desevih-ovociv-ta-fruktiv-u-sezoni-2026-ne-ocikuetsa-viklikom-dla-sektoru-bude-nestaca-robocoi-sili-upoaThu, 12 Feb 2026 12:25:00 +0200articleУкраїна за підсумками 2025 року підтвердила статус найбільшого у світі експортера замороженої малини, а в сезоні 2026-го ключовим вектором розвитку плодоовочевого сектору на тлі стагнації внутрішнього споживання залишиться нарощування експортної експансії, повідомив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник. "Ми два роки поспіль є найбільшими у світі експортерами малини. Очікується, що за результатами сезону 2025 року обсяг експорту становитиме близько 80 тис. тонн проти 65 тис. тонн роком раніше. Потенціал до зростання зберігається", — зазначив він під час конференції "Прибутковий агробізнес 2026". За словами експерта, аналогічна тенденція спостерігається в сегменті лохини, де виробництво щороку зростає на 15-20%. Баштанник підкреслив, що внутрішній ринок лохини досяг "стелі" споживання в близько 10 тис. тонн, тому подальший розвиток галузі можливий лише через експорт. Наразі Україна експортує близько 8-10 тис. тонн цієї ягоди, тоді як світові лідери, як-от Чилі та Перу, постачають на зовнішні ринки до 400 тис. тонн, що свідчить про значний простір для заміщення гравців на глобальному ринку. Деталізуючи прогнози на сезон 2026 року, президент УПОА наголосив, що очікувати на дешеві овочі та фрукти не варто. Він висловив упевненість, що світ увійшов у фазу, коли можливості для виробництва продукції з низькою собівартістю вичерпані, а Україна поки залишається конкурентною лише завдяки меншим витратам порівняно з країнами ЄС. Висока рентабельність певних культур у минулі роки (іноді до 700% вище собівартості- ІФ-У) провокує фермерів на різке розширення площ без належного аналізу. Баштанник нагадав, що це вже призвело до "просідання" цін на овочі борщового набору у 2025 році. Проте у новому сезоні ризик перевиробництва моркви чи буряка збережеться і залежатиме від термінів весняної посівної. Ключовим гальмом у розвитку плодоовочевого сектору, за словами експерта, стане брак кваліфікованих та некваліфікованих працівників. Відтак галузь стикнеться з необхідністю або тотальної механізації або навіть залучення іноземної робочої сили. Баштанник прогнозує, що виробники плодоовочевої продукції в сезоні-2026 традиційно відчують проблеми через екстремальні погодні умови — від посухи до аномальних злив. Це вимагатиме від аграріїв збільшення інвестицій у системи зрошення та захисту. В умовах дорогої та довгої логістики, зокрема на ринки Близького Сходу, успіх сезону залежатиме не від обсягів зібраного врожаю, а від здатності його продати на зовнішні ринки. "Питання перевиробництва — це не про те, скільки ми зібрали, а про те, чи змогли ми це продати. Якщо ми нормально попрацюємо на експорт, то все буде добре. Україна має перевагу в різноманітті ґрунтово-кліматичних зон, і якщо грамотно вибирати сорти, інвестувати можна в будь-яку культуру — від груші до топінамбура", — резюмував президент  УПОА.https://www.agravery.com/uk/posts/show/uridicno-konsultacijna-linia-var-vze-opracuvala-ponad-600-zvernen-agrovirobnikiv-z-postrazdalih-regionivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/uridicno-konsultacijna-linia-var-vze-opracuvala-ponad-600-zvernen-agrovirobnikiv-z-postrazdalih-regionivThu, 12 Feb 2026 10:50:00 +0200articleПонад 600 запитів отримали експерти Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) упродовж перших двох місяців реалізації проєкту з підтримки українських агровиробників з постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією MERCY CORPS. На полях Всеукраїнського конгресу Top Crops, організованого ВАР за участі представників уряду та парламенту, керівник проєкту та юридичний радник ВАР Руслан Кальницький зазначив, що на юридично-консультаційну лінію надійшло понад 600 запитів, з яких близько 400 – запити від малих та середніх агровиробників, які працюють у прифронтових та постраждалих громадах і часто не мають у штаті юристів чи фінансових фахівців. «Маємо не лише значну кількість звернень, а й повторні запити від аграріїв з різних регіонів України. Це свідчить про високу затребуваність консультацій і їхню практичну цінність для агровиробників у вирішенні правових, фінансових та організаційних питань. Ми також бачимо, що для багатьох господарств юридично-консультаційна лінія ВАР стала важливим інструментом підтримки», — зазначив Руслан Кальницький. Нагадаємо, мета проєкту — забезпечити аграріїв доступом до якісних консультаційних послуг, підвищити їхню фінансову грамотність, конкурентоспроможність і стійкість, особливо в регіонах, які найбільше постраждали від війни. Підтримка включає правові, фінансові та бухгалтерські консультації, інформаційно-аналітичний супровід, а також допомогу у впровадженні сучасних агротехнологій. Проєкт охоплює всю територію України з основним акцентом на регіони, що найбільше постраждали від війни: Донецьку, Херсонську, Запорізьку, Харківську, Сумську, Миколаївську, Дніпропетровську, Чернігівську, Одеську, Київську, Полтавську, Черкаську та Кіровоградську області. Щоб отримати консультацію, залиште свій запит в електронній формі за посиланням: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998 Для уточнюючих запитань звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії: +38 067 522-03-43 Довідково: MERCY CORPS — міжнародна гуманітарна організація, яка працює більш ніж у 40 країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.https://www.agravery.com/uk/posts/show/dostupni-krediti-5-7-9-najmasovisa-programa-v-politici-zrobleno-v-ukraini-sobolevhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/dostupni-krediti-5-7-9-najmasovisa-programa-v-politici-zrobleno-v-ukraini-sobolevThu, 12 Feb 2026 09:05:00 +0200articleЗа шість років дії програми «Доступні кредити 5–7–9%» український бізнес отримав 137,0 тис. пільгових кредитів на загальну суму 471,4 млрд грн. У період воєнного стану підприємці залучили 102,2 тис. кредитів на 381,8 млрд грн. З початку 2026 року бізнес отримав 2,5 тис. пільгових кредитів на загальну суму 11,5 млрд грн. Лише за минулий тиждень підприємці оформили 786 кредитів на понад 2,8 млрд грн. Загалом від початку 2026 року найбільше кредитних коштів було отримано за такими напрямами: кредитування у зоні високого воєнного ризику — 4,5  млрд грн; розвиток переробної промисловості — 3,6 млрд грн; інвестиційні проєкти — 1,9 млрд грн Найпомітніше зростання за сумою виданих кредитів цього тижня зафіксовано у кредитуванні переробної промисловості (+ 1,1 млрд грн). Нагадаємо, програма «Доступні кредити 5-7-9%» є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» і спрямована на стимулювання мікро-, малого та середнього бізнесу через здешевлення кредитних ресурсів шляхом державних компенсацій або державних гарантій. «Доступні кредити 5–7–9%» – наймасовіша програма в політиці «Зроблено в Україні» яка вже шість років забезпечує бізнесу доступні кошти для розвитку. Ми послідовно адаптуємо її до потреб економіки — від стимулювання інвестицій  до допомоги бізнесу в прифронтових регіонах, а нині розширюємо умови за енергонапрямом, аби підприємства могли навіть при нестабільному енергопостачанні продовжувати працювати», — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.https://www.agravery.com/uk/posts/show/trendi-posivnoi-2026-najbilsi-plosi-kukurudzi-v-mhp-urozajna-krainahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/trendi-posivnoi-2026-najbilsi-plosi-kukurudzi-v-mhp-urozajna-krainaThu, 12 Feb 2026 08:20:00 +0200articleВ «МХП-Урожайна країна», що обробляє землі на Сумщині, вже сформували структуру посівів на 2026 рік. Найбільше площ планують відвести під кукурудзу. Про це повідомиляє Agrotimes. У 2026 році плануємо посіяти такі ключові культури: кукурудза – 13,5 тис. га; соняшник високоолеїновий – 4,75 тис. га; соя – 2,1 тис. га; гірчиця – 2,2 тис. га; гречка – 1 тис. га. Продумана сівозміна з поєднанням зернових, олійних і нішевих культур допомагає максимально розкривати потенціал ґрунтів і забезпечувати стабільні врожаї з року в рік. Водночас у полі вже розвиваються озимі культури майбутнього врожаю. Нині рівномірно вегетують: озима пшениця – 4,735 тис. га; озимий ріпак – 2,884 тис. га. Посіви перебувають у доброму стані та закладають надійну основу врожаю 2026 року. «Ми підходимо до сезону системно: догляд за озимими, чітке планування польових робіт і продумана структура посівів дозволяють максимально ефективно використовувати кожен гектар. Таке поєднання культур підтримує родючість ґрунтів і дає прогнозований результат у виробництві», – зазначає Віталій Муквич, директор з виробництва підприємства. Паралельно продовжуємо працювати за принципами сучасного землеробства: мінімальний безвідвальний обробіток, активне використання органічних добрив, оновлення техніки та технології точного землеробства. Саме так формується результат, який має продовження.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/evrointegracia-agrosektoru-potrebue-ekonomicnih-rozrahunkiv-i-zbalansovanoi-pidtrimki-andrij-dikunhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/evrointegracia-agrosektoru-potrebue-ekonomicnih-rozrahunkiv-i-zbalansovanoi-pidtrimki-andrij-dikunWed, 11 Feb 2026 16:50:00 +0200articleУ Києві відбувся круглий стіл «Майбутнє агропромислового комплексу України на шляху до ЄС», організований Європейським банком реконструкції та розвитку. Під час заходу учасники обговорили інструменти підтримки українського аграрного сектору, а також подальшу роль ЄБРР та інших європейських фінансових інституцій у розвитку й посиленні українського аграрного бізнесу на шляху до членства в ЄС. У своєму виступі голова ВАР Андрій Дикун наголосив, що інтеграція українського агросектору до ЄС потребує чітких економічних розрахунків і зрозумілої моделі підтримки з урахуванням структури виробництва та ролі галузі в економіці держави. «Сьогодні в Україні немає чіткого розуміння, скільки коштів потрібно — і в якості інвестицій, і в якості дотацій — як на рівні окремих підприємств, так і на рівні цілої галузі. Водночас у ЄС тривають дискусії щодо обмеження суми дотацій «в одні руки». Для України це питання є критичним. Господарства, які обробляють близько 80% земель, можуть фактично залишитися без адекватної державної підтримки та втратити конкурентоспроможність на ринках третіх країн. Це буде мати катастрофічні наслідки не лише для українського аграрного сектору, але і в цілому для економіки України, бо на відміну від країн ЄС його частка у ВВП складає не 1%, а 14%, а з урахуванням переробної промисловості сягає 20% ВВП», — зазначив він. Окремо очільник ВАР звернув увагу, що європейські підходи до структури господарств потребують адаптації до українських реалій з огляду на дефіцит робочої сили в сільській місцевості, демографічні виклики та наслідки війни. «Проблема нестачі робочої сили лише загострюється з часом в наслідок одночасного старіння населення, міграції економічно активної частини суспільства в країни ЄС та втрат пов’язаних з війною. Тому для збереження українського села необхідно робити ставку не на збільшення кількості малих господарств, а на розвиток середніх за українськими стандартами, які здатні залучати нових та утримувати старих робітників за рахунок запровадження сучасних технологій, збільшення продуктивності праці та, відповідно, збільшення заробітних плат», - додав Андрій Дикун. Участь у круглому столі взяли віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка, міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова, перший віцепрезидент ЄБРР Грегорі Гайєтт, представники українських аграрних асоціацій та профільні експерти.https://www.agravery.com/uk/posts/show/inflacia-v-ukraini-u-sicni-zbilsilasa-do-07-ale-v-ricnomu-vimiri-zmensilasa-do-74-derzstathttps://www.agravery.com/uk/posts/show/inflacia-v-ukraini-u-sicni-zbilsilasa-do-07-ale-v-ricnomu-vimiri-zmensilasa-do-74-derzstatWed, 11 Feb 2026 14:45:00 +0200articleЗростання споживчих цін в Україні у січні 2026 року прискорилося до 0,7% з 0,2% у грудні та 0,4% у листопаді, повідомила Державна служба статистики (Держстат). Статвідомство нагадало, що у січні 2025 року зростання споживчих цін становило 1,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками січня цього року зменшилася до 7,4% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада. Зазначається, що у січні-2026 базова інфляція також зросла до 0,4% з 0,1% у грудні та 0,3% у листопаді. Але з урахуванням того, що в січні-2025 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція також уповільнилася – до 7,0% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада. Як повідомлялося, інфляція в Україні у перший рік повномасштабної російської агресії підскочила до 26,6%, після чого у 2023 році вона знизилася до 5,1%. У наступний рік вона знову зросла до 12%, але у 2025 році її вдалося знизити до 8%, у тому числі за рахунок доволі жорсткої монетарної політики Нацбанку. НБУ наприкінці січня погіршив прогноз інфляції на 2026 рік з 6,6% до 7,5%, у 2027 році – з 5% до 6%.https://www.agravery.com/uk/posts/show/top-crops-2026-koli-agrobiznes-sukae-ne-gasla-a-risennahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/top-crops-2026-koli-agrobiznes-sukae-ne-gasla-a-risennaWed, 11 Feb 2026 12:30:00 +0200articleКоли ризики стають нормою, агросектору потрібні працюючі інструменти. Саме про це говорили під час TOP CROPS 2026 — Всеукраїнського конгресу з рослинництва, який об’єднав власників агробізнесу, управлінців, агрономів, науковців, представників уряду та парламенту. Тут стратегія зустрічається з практикою, а рішення — з реальними викликами війни, кліматичних змін та євроінтеграції. Секція «СТРАТЕГІЇ ТА ВИКЛИКИ» У фокусі — майбутнє агробізнесу в умовах війни та трансформаційної економіки. У стратегічному обговоренні взяли участь урядовці та парламентарі: Тарас Висоцький — перший заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, а також народні депутати Данило Гетманцев, Олександр Ковальчук та Іван Чайківський. Такий формат дозволив аграріям безпосередньо обговорити податкову політику, агрострахування, підготовку до євроінтеграції, ринок землі та інші питання, що безпосередньо впливають на стабільність аграрного сектору у 2026 році. У центрі уваги були: ситуація на світових ринках зернових та олійних культур; вартість пального, добрив і логістики; податкова політика та бронювання працівників; підготовка агросектору до вступу України в ЄС; ринок землі та доступ до фінансування; роль держави у збереженні агровиробництва в умовах війни. Також учасники отримали чіткий сигнал: акциз на пальне для сільгосптехніки не змінюватиметься до завершення воєнного стану. Також учасники отримали чіткий сигнал: акциз на пальне для сільгосптехніки не змінюватиметься до завершення воєнного стану. Особливу увагу привернув круглий стіл «Шляхи оптимізації агробізнесу», де власники та директори провідних господарств ділилися досвідом виживання в умовах війни. Спікери відверто розповіли про власні стратегії адаптації: як вони оптимізують процеси сьогодні та куди планують рухати свій бізнес завтра. «Був радий бачити на цьогорічному TOP CROPS друзів та колег. Почув багато конструктивних думок та пропозицій, які обов'язково візьмемо з командою в роботу. Дякую за участь, за єдність у багатьох питаннях, і за підтримку колег з постраждалих територій. В цьому напрямку продовжуємо працювати», — коментує голова ГС Всеукраїнська Аграрна Рада Андрій Дикун. Секція «УПРАВЛІННЯ ТА ТЕХНОЛОГІЇ» Інша частина TOP CROPS була присвячена практичним рішенням у рослинництві — від економіки та сівозміни до адаптації культур до кліматичних змін. Обговорювали: диверсифікацію ризиків у сівозміні та виробництві; ефективні системи живлення та захисту культур; адаптацію кукурудзи, соняшнику та бобових до посух і температурних аномалій; результати польових досліджень 2025 року; нішеві культури: можливість зростання чи додатковий ризик; інноваційні підходи: від диференційованого живлення до фотобіоніки. Думки учасників: Олександр Косенюк, ПОП «Соколівка» «Дуже приємно відвідувати такі комплексні заходи. Тут одночасно техніка, ЗЗР і семінари для бухгалтерів та агрономів. Це економія часу й можливість одразу планувати роботу». Анатолій Артеменко, ФГ «Гранат» «Хотілося б, щоб такі події відбувалися по всій Україні. Питання бронювання, податків, четвертої групи критичні. Найголовніше — нам триматися командою й не втрачати натхнення». Володимир Кузьмич, «Limagrain» «Ми беремо участь у TOP CROPS 2026, бо маємо що запропонувати аграрію. Такі заходи допомагають фермеру підвищити фінансову стабільність, а агроному — спростити роботу». Святослав Мороз, начальник відділу маркетингу «BTU» «Приємно бачити зал, який слухає від початку до кінця. Тут не блогери, не медійники, а справжні аграрії. Для нас це нові знайомства й зміцнення партнерських зв’язків». Володимир Мірненко, бренд-менеджер «Pöttinger Україна» «Відчувається, що аграрії прокинулися: люди приїжджають із конкретними питаннями й шукають відповіді. Атмосфера тепла, спілкування живе й змістовне». Олександр Ярошенко, директор ТОВ «Мзурі Тех» «Наші технології допомагають аграріям боротися з посухою. Коли є рух і зворотний зв’язок, тоді є розвиток. Ми будемо підтримувати агросектор настільки, наскільки можемо, до нашої спільної перемоги». Сергій Іващук, ТОВ НВА «Перлина Поділля» «Підтримую цей захід, бо агросектор — це моє життя. ВАР об’єднує. Особливо вразив досвід захисту бізнесу — це те, що сьогодні має знати кожен аграрій». Олеся Шакало-Ольшанецька, СФГ «Повернення» «Це сильний майданчик для діалогу між аграріями та державою. Тут надихаються, обмінюються досвідом і знаходять нові управлінські рішення». Ольга Полозова, ТОВ «Красногірське» «Обмін досвідом сьогодні критично важливий. Нові технології обробітку ґрунту й виробництва — це те, що дозволяє бізнесу вистояти». TOP CROPS 2026 показав: агросектор готовий не чекати, а діяти, шукати рішення та триматися разом. Ми дякуємо всім відвідувачам, експертам, партнерам, а також Збройним Силам України за можливість збиратися та розвивати аграрний сектор України.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-kukurudza-u-centri-svitovogo-rinku-na-tli-pogodnih-rizikiv-u-pivdennij-americihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukrainska-kukurudza-u-centri-svitovogo-rinku-na-tli-pogodnih-rizikiv-u-pivdennij-americiWed, 11 Feb 2026 10:05:00 +0200articleСвітовий ринок кукурудзи наразі працює стабільно, однак фактично має лише двох активних продавців — Україну та США. При цьому США переважно працюють у форвардному сегменті з постачанням у квітні–травні, тоді як Україна залишається ключовим постачальником спотової кукурудзи з поставками у лютому–березні. Це формує підвищений інтерес імпортерів до українського зерна в короткостроковій перспективі. Про це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.   Основним зовнішнім чинником для цін на кукурудзу залишається ситуація в Південній Америці. «У Бразилії спостерігається затримка з сівбою кукурудзи через посуху в південних регіонах та очікування опадів. В Аргентині ситуація також напружена: південні регіони страждають від спеки та нерівномірних опадів. Є висока ймовірність, що Аргентина не зможе активно вийти на експорт у березні, і це буде додатково підтримувати ринок», — зазначають аналітики. На цьому тлі Україна демонструє високу експортну активність. «За перші дні лютого вже відвантажено близько 700 тис. тонн кукурудзи, а загальний експорт у лютому може сягнути 2,6–2,7 млн тонн, із потенціалом до 3 млн тонн. В січні–березні Україна традиційно максимально завантажує експортні канали, а цьогоріч додатковий попит формують імпортери, які розраховували на дешевшу аргентинську кукурудзу. На споті фактично залишається один продавець — Україна, і це працює на зростання ціни», — пояснюють у ПУСК. Цінова динаміка на внутрішньому ринку вже відображає вищевказані фактори. «Кукурудза в портах умовно торгується на рівні 214–216 $/т, а в гривневому еквіваленті — близько 10 350–10 500 грн/т. Поточного тижня ринок може закріпитися в діапазоні 10 500–10 550 грн/т, а середньостроково зберігається потенціал поступового зростання на 1–2 $/т щотижня. Можливі коливання після публікації звіту USDA, але вони матимуть короткостроковий характер і не змінять загального тренду», - вважають аналітики. Прогнози на кінець лютого та березень залишаються позитивними.  «Якщо погодні умови в Аргентині не покращаться, українська кукурудза може подорожчати до 220 $/т і вище, а сезонна модель допускає рівні 230–235 $/т CPT у лютому–квітні», — резюмують у ПУСК.https://www.agravery.com/uk/posts/show/minimalno-dopustimi-eksportni-cini-na-ukrainsku-kukurudzu-na-bazisah-srt-i-fob-u-lutomu-znizenohttps://www.agravery.com/uk/posts/show/minimalno-dopustimi-eksportni-cini-na-ukrainsku-kukurudzu-na-bazisah-srt-i-fob-u-lutomu-znizenoWed, 11 Feb 2026 09:05:00 +0200articleМіністерство економіки, довкілля та сільського господарства України провело чергове щомісячне корегування мінімально допустимих цін на сільськогосподарську продукцію, відносно якої діє режим експортного забезпечення. Вказане рішення закріплене відповідним наказом міністерства від 10 лютого п.р. №2250, пише АПК-Інформ. Мінімально допустиму експортну ціну на кукурудзу на базисі СРТ поточного місяця встановлено на рівні 0,162 USD/кг проти 0,167 USD/кг у грудні. Зниження також зафіксовано і  для базису FOB – до 0,158 USD/кг проти 0,172 USD/кг відповідно. Таким чином, індикатор для базису FOB у лютому виявився нижчим, аніж для базису СРТ, а також встановлений на мінімальному рівні з березня 2025 р. Нагадаємо, що оновлені ціни будуть діяти протягом січня п.р. при експорті пшениці і суміші пшениці та жита (меслин), ячменю, кукурудзи, жита, вівса, соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику, соняшникової, соєвої та ріпакової олій, макухи, а також меду та горіхів.https://www.agravery.com/uk/posts/show/kontinental-farmerz-grup-prognozue-zrostanna-pererobki-kartopli-v-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kontinental-farmerz-grup-prognozue-zrostanna-pererobki-kartopli-v-ukrainiWed, 11 Feb 2026 08:20:00 +0200articleАгрохолдинг «Контінентал Фармерз Груп» наразі є найбільшим виробником картоплі в Україні, зокрема, чипсової. В компанії прогнозують розвиток галузі переробки, зокрема виробництво чипсів та картоплі фрі, передає «ПроАгро Груп». «У чипсовій картоплі ми — гровер, вирощуємо під контракти переробників. Виробництво чипсів, мабуть, для України є достатньо розвиненим, а тому це дуже висококонкурентна галузь в переробці»,– розповів операційний директор «Контінентала» Костянтин Шитюк. Цей ринок у країні наразі зростає, адже поки що вона за споживанням картоплі фрі на останньому місці в Європі. «Це значить, що потенціал розширення є. Колись хтось з великих гравців або місцевих вирішить відкрити завод, який вироблятиме не лише картоплю фрі під фастфуд, а й заморожену продукцію для супермаркетів», – додав генеральний директор «Контінентал Фармерз Груп» Георг фон Нолкен.