https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukTue, 28 Jun 2022 17:35:00 +0300https://www.agravery.com/uk/posts/show/svitove-virobnictvo-soi-ta-ripaku-moze-zrosti-do-novih-rekordiv-prognozhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/svitove-virobnictvo-soi-ta-ripaku-moze-zrosti-do-novih-rekordiv-prognozTue, 28 Jun 2022 17:35:00 +0300articleЗгідно з червневим прогнозом аналітиків Oil World, світове виробництво ключових олійних культур – сої та ріпаку – у 2022/23 МР може збільшитися до нових рекордних значень -  до 385,1 млн тонн та 72,8 млн тонн відповідно. Про це пише АПК-Інформ.  Зокрема, аналітики прогнозують збільшення світового виробництва соєвих бобів в 2022/23 МР на 34 млн тонн у порівнянні з показником поточного сезону за умови сприятливих погодних умов в основних країнах-виробниках олійної. Так, в США валовий збір сої прогнозується на рівні 125,7 млн тонн (+5 млн тонн на рік), в Бразилії – 144 (+18) млн тонн, Аргентині – 45 (+3,2) млн тонн, Парагваї – 10 (+6) млн тонн, КНР – 18,2 (+1,8) млн тонн. Окрім цього, аналітики прогнозують збільшення світової переробки соєвих бобів в 2022/23 МР до 323,8 млн тонн порівняно з 318,26 млн тонн в 2021/22 МР. Кінцеві запаси соєвих бобів в майбутньому МР можуть збільшитися на 12,3 млн тонн до 98 млн тонн. Світове виробництво рапса в 2022/23 МР може зрости за рахунок відновлення урожаю олійної в Канаді – до 19,6 млн тон порівняно з 12,6 млн тонн в 2021/22 МР, а також збільшення валового збору в ЄС – до 18,62 (17,39) млн тонн. Однак, в Австралії врожай може знизитися до 6,5 (7) млн тонн, в Індії – до 10,1 (10,3) млн тонн, в Україні – до 2,6 (3,13) млн тонн. Обсяги світової переробки рапса в майбутньому сезоні можуть зрости до 68,1 млн тонн проти 64 млн тонн у поточному МР, а запаси – до 7,55 (5,33) млн тонн.https://www.agravery.com/uk/posts/show/optovi-cini-bilogo-sampinjona-startutut-z-33-35-grnkghttps://www.agravery.com/uk/posts/show/optovi-cini-bilogo-sampinjona-startutut-z-33-35-grnkgTue, 28 Jun 2022 16:15:00 +0300articleНа ринку грибів чергова хвиля низьких цін. На Київщині закупівельні ціни з господарства є найнижчими - 33-35 грн/кг. Ціни для мереж супермаркетів варіюються у діапазоні  60-70 грн/кг. Про це повідомляє агенція УМДІС,  Київська область Ціна білого шампіньйона з господарства – 33-35 грн/кг. Ціна білого шампіньйона на оптовому ринку – 38-40 грн/кг. Ціна білого шампіньйона для мереж супермаркетів – 60-64 грн/кг з ПДВ. Гриба стає менше, попит покращився. Львівська область Ціна білого шампіньйона з господарства – 38 грн/кг. Ціна білого шампіньйона на оптовому ринку – 44-45 грн/кг. Гриба стає менше, попит хороший. Хмельницька область Ціна білого шампіньйона з господарства – 40 грн/кг. Попит хороший. Івано-Франківська область Ціна білого шампіньйона з господарства – 42-44 грн/кг. Одеська область Ціна білого шампіньйона з господарства – 45-50 грн/кг. Ціна білого шампіньйона для мереж супермаркетів – 60-70 грн/кг з ПДВ. Кількість гриба зменшилась, попит покращився.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-malinu-v-16-raziv-nizci-u-porivnanni-z-minulim-rokomhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cini-na-malinu-v-16-raziv-nizci-u-porivnanni-z-minulim-rokomTue, 28 Jun 2022 15:05:00 +0300articleНа поточному тижні в Україні стартував сезон масової реалізації малини з місцевих господарств. Сьогодні оптова ціна на малину коливається в межах від 50 до 70 грн/кг, що в середньому в 1,6 раза нижче, ніж на перші оптові партії малини рік тому. Про це повідомили аналітики платформи EastFruit. “Перші партії даної ягоди з південних регіонів з’явилися на ринку більше тижня тому, проте ціни на них були занадто високими. На сьогоднішній день до збирання малини приступили господарства практично в усіх регіонах країни, що дозволило збільшити пропозицію даної ягоди на ринку і дещо знизити відпускні ціни в даному сегменті”, – йдеться в повідомленні. Зазначається, що на сьогодні оптова ціна на малину коливається в межах від 50 до 70 грн/кг, що в середньому в 1,6 раза нижче, ніж на перші оптові партії малини рік тому. Таку цінову різницю аналітики ринку пояснюють досить раннім початком сезону малини, а також сприятливими погодними умовами поточної весни. Ще одним фактором низьких цін, за словами експертів, в поточному сезоні стала проблема з експортом ягоди через блокаду морських портів. Але, при цьому оптові і роздрібні ціни на малину можуть відрізнятися вдвічі. “Така ситуація, в першу чергу, склалася через окупацію Херсонської області, виробники якої на даний момент не можуть поставляти свою продукцію на решту території України. Також важливу роль в різниці оптових і роздрібних цін зіграло стрімке подорожчання палива, а також внаслідок значного збільшення витрат на логістику”, – зазначили експерти.https://www.agravery.com/uk/posts/show/zelenskij-na-g7-nagolosiv-na-vazlivosti-rozblokuvanna-eksportu-ukrainskogo-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zelenskij-na-g7-nagolosiv-na-vazlivosti-rozblokuvanna-eksportu-ukrainskogo-zernaTue, 28 Jun 2022 13:50:00 +0300articleПрезидент України Володимир Зеленський під час онлайн-участі в саміті лідерів «Групи семи» наголосив на важливості розблокування експорту українського зерна й закликав подумати над дієвими механізмами задля забезпечення продовольчої безпеки у світі. Про це повідомляє Мінагрополітики.  Глава держави запропонував «Групі семи» долучитися до роботи над гарантіями безпеки для України.  Крім того, очільник держави зробив акцент на необхідності посилення санкційного тиску на Росію, зокрема шляхом примусового обмеження ціни російської нафти, яка експортується. Володимир Зеленський висловив сподівання, що Державний департамент США підтримає рішення щодо визнання РФ державою – спонсором тероризму. Президент також запропонував створити дієвий глобальний механізм конфіскації заморожених або арештованих російських активів, що має стати одним з найпотужніших інструментів стримування інших потенційних агресорів від нападу на сусідів. За словами Президента, після закінчення війни Українська держава матиме значно кращий доступ до глобального ринку у порівнянні з країною-агресором. Крім того, Україна володіє безмитним доступом до ринків провідних демократичних країн. Глава держави також відзначив важливість післявоєнної відбудови України. За словами Володимира Зеленського, це буде найбільший економічний проект нашого часу, участь у якому значно посилить країни «Групи семи».  https://www.agravery.com/uk/posts/show/britania-vidilit-15-mln-funtiv-sterlingiv-na-rozrobku-sistemi-dla-identifikacii-vkradenogo-z-ukraini-zernahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/britania-vidilit-15-mln-funtiv-sterlingiv-na-rozrobku-sistemi-dla-identifikacii-vkradenogo-z-ukraini-zernaTue, 28 Jun 2022 12:40:00 +0300articleБританський уряд зазначає, що «росія краде зерно з України, переправляє його контрабандою через кордон, щоб продати та поповнити військову скарбницю російського диктатора володимира путіна». Для розв’язання цієї проблеми Велика Британія виділить 1,5 млн. фунтів стерлінгів на розробку системи, яка визначає, чи було зерно, яке росія продає на світовому ринку, незаконно вивезено з України. Про це повідомляється на сайті британського уряду, повідомляє «ПроАгро Груп» з посиланням на «Ліга.Новини».    «Це дозволило б урядам країн світу впоратися з проблемою крадіжки зерна, стримати активність росії та гарантувати, що Україна отримуватиме доходи, яких вона так вкрай потребує», – зазначили в уряді Великої Британії. Велика Британія виділить 1,5 млн. фунтів стерлінгів на розробку системи, яка визначає, чи було зерно, яке росія продає на світовому ринку, незаконно вивезено з України.  https://www.agravery.com/uk/posts/show/kadirivci-privezli-bilorusam-kradeni-hersonski-pomidori-i-melitopolsku-ceresnuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/kadirivci-privezli-bilorusam-kradeni-hersonski-pomidori-i-melitopolsku-ceresnuTue, 28 Jun 2022 11:15:00 +0300articleПомідори з окупованого Херсону з’явилися на продажу не лише в Криму – рашистські окупанти вже довезли їх і до білорусі. Фото вкрадених в українських фермерів овочів, що пропонують покупцям на одному з ярмарків поблизу мінська, опублікував білоруський Телеграм-канал Еўрадыё, передає «ПроАгро Груп».    «Довго чекати не довелося. Невже білоруси купуватимуть?», – ставлять питання автори допису. Водночас, як повідомляє «24 канал», ЗМІ на росії пишуть, що білорусам зараз пропонують також і мелітопольську черешню. «В деяких містах білорусі на місцевих базарах  з’явилися мелітопольська черешня і херсонські помідори. Цікаво, що продукцію з окупованих українських територій привезли не кримчани, а браві хлопці з Чечні», – зазначають журналісти.https://www.agravery.com/uk/posts/show/porti-reni-izmail-ta-ust-dunajsk-planuut-dovesti-vantazoobig-do-15-mln-tonnhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/porti-reni-izmail-ta-ust-dunajsk-planuut-dovesti-vantazoobig-do-15-mln-tonnTue, 28 Jun 2022 10:05:00 +0300articleТри діючи на даний час українські порти - Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ - працюють фактично на межі можливостей, і збільшити їх вантажообіг можливо лише за рахунок середньострокових та довгострокових рішень, зокрема, будівництва нових перевантажувальних комплексів. Про це на брифінгу 27 червня заявив заступник голови Адміністрації морських портів України Дмитро Барінов, повідомляє Укрінформ. «Всього в Україні є 18 портів, 5 з них – були тимчасово окуповано у 2014 р., ще 4 – після початку повномасштабного вторгнення РФ. Також 6 українських портів заблоковані з моря. Тобто, всього працює 3 порти в дунайському напрямку, які у березні разом перевантажили 400 тис. тонн вантажів, здебільшого агропромислова продукція, а вже у травні – близько 1,3 млн тонн. У червні плануємо довести їх вантажообіг до 1,5 млн тонн», - зазначив він. При цьому він нагадав, що до початку війни усі українські порти щомісячно відвантажували близько 5 млн тонн агропродукції.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukrainskih-portah-na-r-dunaj-sformuvalisa-cini-popitu-na-acmin-novogo-vrozauhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukrainskih-portah-na-r-dunaj-sformuvalisa-cini-popitu-na-acmin-novogo-vrozauTue, 28 Jun 2022 09:10:00 +0300articleЗа даними ІА «АПК-Інформ», в українських портах Рені та Ізмаїл минулого тижня на тлі просування збиральної кампанії остаточно сформувалися закупівельні ціни на фуражний ячмінь нового врожаю. Обмежені можливості експорту зернових альтернативними шляхами на тлі блокади морських портів та низький попит європейських покупців на ячмінь були одними з ключових факторів впливу на ціни. Однак деяку підтримку їм надавали прогнозоване скорочення виробництва вказаної культури в Україні та світі і невисокі перехідні залишки зернової врожаю минулого року. Ціни попиту на ячмінь урожаю-2022 з поставкою в липні-серпні в портах Рені та Ізмаїл переважно становили 170-190 USD/т СРТ-порт, а в окремих випадках (переважно у перекупів) сягали 120-135 USD/т СРТ-порт. Ціни попиту в гривневому еквіваленті озвучувалися в основному в межах 5000-6000 грн/т СРТ-порт. При цьому максимальні ціни фіксували поодинокі трейдери.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cerez-tureckih-importeriv-padaut-cini-na-ukrainsku-kukurudzu-v-portah-reni-ta-izmailhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cerez-tureckih-importeriv-padaut-cini-na-ukrainsku-kukurudzu-v-portah-reni-ta-izmailTue, 28 Jun 2022 08:25:00 +0300articleЗгідно з даними ІА «АПК-Інформ», минулого тижня в дунайських портах України фіксувалося зниження цін на фуражну кукурудзу. Вказана ситуація зумовлена низьким попитом імпортерів, особливо з Туреччини, які заявляли про намір купувати українське зерно зі знижкою більш ніж 25% і очікували вступу в дію цього дисконту. Це підкріплювалося подальшим поширенням у ЗМІ інформації з посиланням на високопоставлених турецьких чиновників про начебто досягнення домовленості щодо надання їм знижки на агропродукцію, яку буде перевезено з порту Одеси в Стамбул у рамках спільної угоди між Анкарою, Києвом і Москвою. Ціни попиту імпортерів на кукурудзу на базисі FOB у портах Рені та Ізмаїл знизилися в середньому ще на 25 USD/т – до 225-235 USD/т з поставкою в липні-серпні, при цьому ціни пропозиції здебільшого були не нижчими за 240 USD/т. Водночас ціни попиту на кукурудзу в портах Рені та Ізмаїл на умовах СРТ-порт знизилися ще на 5-25 USD/т – до 185-195 USD/т, а в гривневому еквіваленті здебільшого не перевищували 6500 грн/т. Зазначимо, що ціни попиту на зернову з доставкою до порту Констанца (Румунія) в липні-серпні й надалі фіксувалися в межах 270-285 EUR/т.https://www.agravery.com/uk/posts/show/pravovi-zmini-aki-zakoni-sektoru-ekonomiki-uhvalili-deputati-na-cetvertomu-misaci-vijnihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/pravovi-zmini-aki-zakoni-sektoru-ekonomiki-uhvalili-deputati-na-cetvertomu-misaci-vijniTue, 28 Jun 2022 08:00:00 +0300articleЗ міркувань безпеки, мало хто знає, коли народні депутати зберуться на чергове пленарне засідання. Проте, після кожного засідання новини з «під куполу» ллються дощем. В перший місяць літа, депутати продовжують ухвалювати закони переважно економічного блоку. Також народні обранці стверджують, що всі їх законодавчі ініціативи націлені на спрощення ведення бізнесу в умовах воєнного стану. Мита до Британії скасовані. Імпортні повернули «Зелене світло» безмитній торгівлі з Великобританією увімкнув ухвалений законопроєкт № 0155. «За» проголосував 301 народний обранець. Скасовані ввізні мита та тарифні квоти двостороньої торгівлі діятимуть щонайменше протягом наступних 12 місяців. На меті збільшення експорту української агропродукції, які традиційно поставляються до Великобританії. У першу чергу мова йде про борошно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, соки, цукор тощо. Верховна Рада ухвалила урядовий законопроєкт № 7418, який передбачає повернення мита та ПДВ на імпортні товари. Законопроєкт підтримали 234 голосів нардепів одразу в двох читаннях. Документом пропонується відновити оподаткування, яке було скасовано: для товарів, що ввозяться платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи; для підприємств, що не сплачують ввізне мито; для транспортних засобів, що ввозяться громадянами. Водночас пропонується звільнити від сплати збору до Пенсійного фонду легкові автомобілі, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома). Читайте також: Підземні елеватори: як зберегти новий український врожай за досвідом минулих війн А ось законопроєктом № 7328 депутати відтермінували електронізацію скарг в публічних закупівлях. Спрощена процедура оскарження торгів мала вступити 25 червня. За новими правилами, це відбудеться після 6 місяців з припинення дії воєнного стану. Боротьба з корупцією та приватизація майна Верховна Рада ухвалила закон № 4135 про антикорупційну стратегію до 2025 року. Зокрема документом запроваджуються звіти та моніторинг щодо антикорупційної діяльності. «Дорожня карта» подолання корупції передбачає створення цілодобового веб-сайту, на якому відображатимуться: результати моніторингу та оцінки ефективності реалізації антикорупційних стратегій; виконання заходів державних антикорупційних програм; національні доповіді щодо ефективності реалізації державної антикорупційної політики; інформацію про результати виконання позапланових заходів щодо запобігання та протидії корупції, у тому числі в рамках міжнародного співробітництва. В першому читані Верховна Рада ухвалила законопроект № 7451 «Про внесення змін до Закону України „Про приватизацію державного і комунального майна“ та інших законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації під час воєнного стану та економічного відновлення держави». Документом створюються полегшені умови для перевезення підприємств із зони бойових дій. Також нововведення спрощують та пришвидшують процедури приватизації. Зміни, передбачені законопроєктом: Оплата відбувається до укладання договору купівлі-продажу — додаткова гарантія виконання зобов’язань покупцем. Строки підготовки об'єктів до аукціонів та їх проведення суттєво скорочено. Аукціони великої приватизації (вартість активу понад 250 млн грн) відбуватимуться виключно на електронному майданчику. Збереження всіх дозволів та ліцензій для нових власників ЄМК — раніше потрібно було переоформлювати всі дозвільні документи ще раз. Але забороняється проведення аукціонів з продажу об'єктів великої приватизації та викупу об'єктів великої приватизації в період дії воєнного стану. Також забороняється приватизація об'єктів, які розташованих у зоні бойових дій. Відходи та індустріальні парки Дано старт реформі управління відходами. Відповідний законопроєкт ухвалено за номером 2207−1-д. Законопрєкт рамковий, він встановлює лише сучасні правила формування системи управління відходами. Але в Міністерстві захисту довкілля кажуть, що закон дає можливість: запровадити європейську ієрархію поводження із відходами, розробляти системи управління відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях, закрити старі сміттєзвалища, а ті, що залишаться, привести до європейських норм, створити умови для побудови в Україні сучасної сміттєпереробної інфраструктури за європейськими правилами і відкрити кордони для інвесторів, встановити принцип «забруднювач платить» впровадити розширену відповідальність виробника, коли виробник продукції буде зобов’язаний забезпечити повну утилізацію упаковки, яку випустив на ринок разом із товарами. Також відразу двома законопроктами № 5688 та № 5689 врегулювані питання щодо роботи індустріальних парків. Автори законопроєкту вказують на те, що створення правового механізму для роботи індустріальних парків залучатиме інвестиції в Українську економіку. Читайте також: 110 днів війни в агросекторі: що змінилося? Зокрема, прибуток учасника індустріального парку звільняється від оподаткування податком на прибуток протягом десяти років, а сума вивільнених від оподаткування коштів повинна спрямовуватися на розвиток діяльності учасника індустріального парку. Сільським, селищним, міським ради надано право встановлювати пільги з податку, що сплачується в індустріальному парку. «Загалом в світі активно діє понад 15 000 індустріальних парків, які є осередками економічного зростання десятків високорозвинених країн та країн, що динамічно розвиваються», — кажуть автори законопроєкту. Робота бізнеса в окупації та блокування податкових накладних Українське законодавство не дає чіткої відповіді на те, чи є керівник працюючого господарства на окупованій території зрадником. Сьогодні в окупації залишаються багато сільськогосподарських підприємств. Всі вони можуть потрапити під статтю за колабораціонізм, бо так чи інакше співпрацюють із окупаційною владою. І це при тому, що на початку весняної посівної президент Володимир Зеленський закликав аграріїв сіяти по всій Україні, в тому числі і на окупованих територіях. «Держава потрібна вирішити на законодавчому рівні, як бути з тими підприємствами, які залишились на окупованих територіях. Встановити чіткі правила: у якому випадку вони будуть колаборантами, в якому ні. В цьому питані немає простої відповіді, але залишати це напризволяще не можна. Інакше після деокупації наші правоохоронці будуть шантажувати бізнес кримінальними справами, які вони можуть відкрити за власним бажанням», — каже радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан. Читайте також: Тонка межа: як українське право робить із фермерів на окупованих територіях колаборантів На його думку, є 4 варіанти вирішення проблеми. Заборонити будь-яку підприємницьку діяльність. Тоді фермер має знищити господарство і виходити на вільні території. Але є ризик, що не всі з цим погодяться і будуть співпрацювати на повну з окупантами. Все дозволити. Але тоді український бізнес буде наповнювати окупаційний бюджети. Детально прописати, які дії підпадуть під поняття колабораціонізм. Залишити все як є. Що не вирішує проблему, а дає правоохоронцям ще одну можливість отримати хабар від аграріїв за невідкриту справу щодо зради. Також з 1 червня відновили відшкодування ПДВ, але і почались блокування податкових накладних. При цьому блокують досить активно, каже Дмитро Кохан. Наприклад, тільки у Хмельницькій області 37% членів ВАР заявили про блокування податкових накладних. «Напевно серед них є частка таких, хто хотів оптимізувати податки та помилився, але точно не така велика кількість. Цю проблему можна вирішити на рівні Кабміну, спростивши умови, за якими блокуються податкові накладні. Бо контролюючі органи намагаються „щось зловити“, а по факту — борються з легальним бізнесом. На законодавчому рівні можна взагалі скасувати інструмент блокування накладних і перейти до контролю переміщення товарів через електроні товарно-транспортні накладні», — розповів радник ВАР з питань взаємодії з органами державної влади Дмитро Кохан. Лібералізація ринку пального та трудові відносини Також законотворцям слід звернути увагу на лібералізацію обігу та умов зберігання пального. На сьогодні все, що стосується ринку пального, потрібно лібералізувати. В цьому питанні українське законодавство максимально зарегулюване через боротьбу з тінню. Але зараз постало питання боротьби з його дефіцитом. Наприклад, аграрії повинні мати можливість купляти пальне напряму. При умові дотримання правил безпеки, повинні отримати полегшені дозволи на будівництво ємностей для зберігання пального у себе в господарстві. Бо зберігати пальне на нафтобазах в умовах постійних обстрілах — вже не актуально. Також фахівці ВАР пропонують спростити трудове законодавство шляхом ухвалення законопроекту № 5371, яким пропонується: запровадження особливого (спрощеного) договірного режиму регулювання трудових відносин для суб'єктів малого або середнього підприємництва з кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше як 250 осіб при збереженні основних загальновизнаних трудових прав та гарантій найманих працівників; реалізація принципу свободи праці та свободи трудового договору; зменшення адміністративного навантаження (значні обсяги фінансових, часових і людських витрат) на суб'єктів господарювання — роботодавців в частині формування та ведення кадрової документації. https://www.agravery.com/uk/posts/show/posivna-2023-moze-vidbutisa-lise-na-60-vid-zaplanovanih-ploshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/posivna-2023-moze-vidbutisa-lise-na-60-vid-zaplanovanih-plosTue, 28 Jun 2022 07:05:00 +0300articleЧерез блокування портів та ускладнений експорт аграрії починають все більше відчувати брак фінансових ресурсів. Про це 27 червня повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства. Навіть із нарощуванням експорту альтернативними шляхами, різниця між світовою і внутрішньою ціною величезна, оскільки левову частку, близько 50 відсотків, займає логістика. Тому через низькі ціни, необхідність погашення кредитів і незрозумілість того, що буде восени, аграрії вже зараз думають над тим, що їм вирощувати, а від яких культур можливо доведеться відмовитись. Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич висловив припущення, що посівна 2023 може відбутися лише на 60% від запланованих площ. "І це все - через брак фінансових ресурсів. Якщо порти не розблокують, і фермери не реалізують зерно - то наступного року їм не буде за що сіяти", - зауважив заступник Міністра.https://www.agravery.com/uk/posts/show/pid-okupacieu-znahoditsa-15-vsih-organicnih-silskogospodarskih-zemel-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/pid-okupacieu-znahoditsa-15-vsih-organicnih-silskogospodarskih-zemel-ukrainiTue, 28 Jun 2022 06:30:00 +0300articleБлизько 30% виробників органічної продукції на початку активних військових дій в Україні заявили про повну зупинку діяльності та ще стільки ж – про часткову. Частина територій була деокупована, але на сьогодні досі під окупацією залишається 1/5 всіх органічних земель України. Про це 25 червня повідомило OrganicInfo.ua. «Переважно це території Херсонської та Запорізької областей. І навіть там, де активні бойові дії не ведуться, залишається ризик окупації та обстрілів, погрожують аграріям рештки снарядів та міни», – уточнили експерти. Згідно з повідомленням, попри складну ситуацію, представники органічного сектора вже зараз думають про повоєнне відновлення України – це повинна бути повноцінна перебудова та інтеграція до європейської спільноти, на принципах сталого розвитку та з урахуванням Європейського зеленого курсу. Особливо зараз, після отримання Україною статусу країни-кандидата в ЄС. «Війна в Україні демонструє вразливість інтенсивного виробництва і недоліки довгих ланцюгів постачання. Перехід до локальних та сталих продовольчих систем може забезпечити місцевим виробникам стабільний дохід, сприяти зниженню цін на харчові продукти, зменшенню їх вуглецевого сліду та підвищенню якості їжі й продовольчій безпеці на місцевому та регіональному рівнях», – зазначила Катерина Шор, представниця українських членів IFOAM Organics Europe.https://www.agravery.com/uk/posts/show/pererobka-u-prioriteti-urad-ukraini-dae-novi-grantihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/pererobka-u-prioriteti-urad-ukraini-dae-novi-grantiMon, 27 Jun 2022 18:20:00 +0300articleУряд підтримав реалізацію ще трьох грантових програм з підтримки підприємництва та створення нових робочих місць під час війни. Вони спрямовані на розвиток переробної промисловості та ІТ-сфери. “Головна мета програм – створити нові робочі місця та сприяти розвитку малого та середнього бізнесу, навіть, під час війни. Це дозволить забезпечить ріст ВВП, стійкість економіки та максимально швидке відновлення нашої країни, щоб українці, які змушені були виїхати за кордон через російську агресію могли повернутися додому”, – зазначила Перша віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.  Програма розвитку переробної галузі передбачає державне співфінансування підприємців, які хочуть створити або розвинути свій бізнес. Кошти виділяються на придбання основних засобів виробництва (верстати, технологічне обладнання) та покриття витрат на їх доставку та введення в експлуатацію. Перші 1000 заявників отримують грант у розмірі до 70% вартості проекту, решту 30% фінансують за власний рахунок. Учасники можуть залучити додаткові кредитні кошти – до 16 мільйонів гривень за програмою “5-7-9” під 0%. Підприємці мають сплатити податки та ЄСВ на суму гранту протягом 3 років, створивши щонайменше 25 робочих місць.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ocinocna-vartist-zagiblogo-cerez-vijnu-pogoliva-vrh-stanovit-136-miljoniv-dolarivhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ocinocna-vartist-zagiblogo-cerez-vijnu-pogoliva-vrh-stanovit-136-miljoniv-dolarivMon, 27 Jun 2022 17:00:00 +0300articleГенеральний директор Асоціації виробників молока Анна Лавренюк у коментарі порталу Страна.ua розповіла, що оціночна вартість загиблої худоби становить 136 мільйонів доларів. "Це попередній аналіз Київської школи економіки про збитки від втрат поголів'я. Оцінити кількість втрати поголів'я точно досить складно, тому що основна кількість великих молочних підприємств знаходиться на тимчасово-окупованих територіях або в зоні бойових дій", - розповіла Ганна Лавренюк. За неофіційною інформацією, у промисловому секторі втратили 50 тисяч корів. "Велика кількість тварин гинула від поранень, голоду, недостатньої кількості води або підриваючись на мінах. На сьогоднішній день у нас ситуація залишається дуже складною", - повідомила Лавренюк. Вона зазначила, що фактично щодня в Асоціації (АВМ) одержують новини про загибель корів. "У Харківській області є інформація про те, що підприємство ДП "ДГ "Кутузівка" після обстрілу втратило 400 корів. Тижнем раніше було повідомлення, що Гусарівське підприємство втратило 500 корів. Минулого тижня була інформація про обстріл Сумської області, постраждало одне з найкращих підприємств Глухівської громади, яке входить до топ-10 України за обсягом виробництва молока та надої. Прилетіла ракета, слава Богу, вона не вибухнула. Поруч були потужні вибухи, тому худоба постраждала від уламків", - розповіла Ганна Лавренюк. Крім цього, у зв'язку зі скороченням можливостей підприємств доглядати своїх тварин у Харківській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій областях, можливий сценарій, коли частину корів будуть змушені умертвити. "Є ризик, що підприємства не встигнуть заготувати достатньо корму для поголів'я. Тому будуть змушені умертвити частину корів, щоб залишку кормів було достатньо для тих, хто залишиться. Це критичний сценарій і крайній захід, тому що це втрата інвестицій, а також втрата років роботи над еволюцією української молочної галузі", - заявила Лавренюк. Проте, за її словами, є й позитивні сигнали з областей, які перебувають у відносно спокійній зоні та продовжують працювати. "Більшість із них налагодили логістичне постачання ветеринарних препаратів. Зараз заготовляють корми. Відновили довоєнний рівень продуктивності за обсягом виробництва молока. Підприємства призупинили інвестиційні плани щодо будівництва нових молочних комплексів, але плани з реконструкції для забезпечення вищої продуктивності, кращих умов утримання худобу, яку закупили протягом 2021 року, могла реалізувати потенціал", — повідомила Ганна Лавренюк. Вона додала, що через великі втрати поголів'я в прифронтових і фронтових зонах обсяг виробництва молока впав. "До кінця року у зв'язку із втратами поголів'я та продуктивності у прифронтових зонах, можна прогнозувати, що обсяг виробництва молока може впасти до 20%. Це за оптимістичною сценарієм, якщо не буде бойових дій на інших територіях або не буде таких цинічних прильотів, як було у попередні тижні по аграрних підприємствах", - розповіла Лавренюк.https://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-cervna-padaut-zakupivelni-cini-na-souhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-cervna-padaut-zakupivelni-cini-na-souMon, 27 Jun 2022 16:40:00 +0300articleЗгідно з моніторингом ІА "АПК-Інформ", з початку червня на українському ринку спостерігається зниження закупівельних цін на ГМ соєві боби. Розвитку цієї тенденції насамперед сприяв малоактивний попит переробників, який пояснювався закупленими раніше значними обсягами олійної, достатніми для роботи в середньо- та довгостроковій перспективі. До того ж проблеми з реалізацією готової продукції змушують виробників скорочувати обсяги переробки соєвих бобів. Однак варто відзначити, що темпи зниження цін у третій декаді місяця зменшилися через стримування продажу олійної аграріями, які вважають ціни, що встановилися, неприйнятно низькими, особливо в умовах високих витрат на логістику. З початку місяця ціни попиту на ГМ соєві боби в Україні знизилися на 800-1500 грн/т і станом на 27 червня в основному озвучуються в межах 11000-13200 грн/т СРТ.https://www.agravery.com/uk/posts/show/cerez-okupaciu-hersonsini-sezon-rannih-burakiv-rozpocavsa-na-misac-piznisehttps://www.agravery.com/uk/posts/show/cerez-okupaciu-hersonsini-sezon-rannih-burakiv-rozpocavsa-na-misac-pizniseMon, 27 Jun 2022 15:35:00 +0300articleНаприкінці червня нарешті розпочався довгоочікуваний сезон реалізації буряків нового врожаю з українських господарств.Про це повідомляє в аналітичному огляді АПК-Інформ: овочі та фрукти. Варто зазначити, що в попередні роки початок сезону продажів ранніх коренеплодів традиційно стартував з кінця травня, і до середини червня відпускні ціни в цьому сегменті стрімко знижувалися, проте на сьогоднішній день ситуація прямо протилежна. Один із лідерів з вирощування ранніх овочів – Херсонщина – наразі залишається під окупацією, через що сезон реалізації столових буряків врожаю 2022 року на вільних територіях України стартував із запізненням майже на місяць. Як свідчать дані регулярного моніторингу, стартові ціни на перші оптові партії ранньої продукції з українських господарств озвучуються на рівні 30-40 грн/кг, що в середньому у 3 рази дорожче, ніж вартість перших партій цього коренеплоду минулого року. Ключові гравці ринку прогнозують зниження відпускних цін в сегменті ранніх буряків, оскільки пропозиція даних овочів буде зростати найближчим часом, хоч і не так стрімко, як у попередні сезони. Наразі головними постачальниками ранніх овочів в Україні виступають західні області, зокрема, Закарпаття.https://www.agravery.com/uk/posts/show/garaca-linia-saveua-dla-vpo-pocala-pracuvati-po-vsij-teritorii-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/garaca-linia-saveua-dla-vpo-pocala-pracuvati-po-vsij-teritorii-ukrainiMon, 27 Jun 2022 14:10:00 +0300articleГаряча лінія благодійного фонду SaveUA   розпочинає активно працювати по всій території України, щоб допомагати внутрішньо переміщеним особам. ВАР, благодійний фонд SAVEUA у партнерстві з Help-Hilfe zur Selbsthilfe Ukraine в межах проєкту «Екстрена допомога та захист населення, яке постраждало від війни в Україні», створили гарячу лінію підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Люди, які залишили тимчасово окуповані території та зони ведення активних бойових дій, можуть проконсультуватися з різних питань. Також за допомогою можуть звернутися ВПО, які транзитом перебувають в у безпечних місцях та потребують оперативної інформаційної допомоги щодо подальших дій. Вид консультацій залежить від індивідуальної ситуації потребуючих: Інформаційна допомога. Запит на гуманітарну допомогу. Безкоштовна психологічна підтримка від висококваліфікованого практикуючого лікаря. Тел.: 0-800-406-206 Графік роботи: ПН-ПТ: 09:00-19:00, СБ-НД: 09:00-15:00 *дзвінки безкоштовні в межах України з номерів українських операторів   Довідка: Проєкт «Екстрена допомога та захист населення, яке постраждало від війни в Україні» фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини та NAK-karitativ e. V.https://www.agravery.com/uk/posts/show/var-spilno-iz-usaid-agro-vprovadat-najkrasi-miznarodni-praktiki-z-fiksacii-voennih-zlociniv-v-ukrainihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/var-spilno-iz-usaid-agro-vprovadat-najkrasi-miznarodni-praktiki-z-fiksacii-voennih-zlociniv-v-ukrainiMon, 27 Jun 2022 13:20:00 +0300articleГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, розпочинають спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України. За попередніми підрахунками українських економістів, загальні втрати від російсько-української війни в агросекторі України сягнули $ 4,3 млрд. Окупанти на захоплених територіях крадуть зерно, що належить фермерам, вивозять сільськогосподарську техніку та запчастини до неї, руйнують та знищують підприємства галузі. Українські науковці вказують на руйнацію плодоносного шару ґрунту від розривів снарядів. Для недопущення уникнення відповідальності росії за завдані збитки представникам аграрного бізнесу, землевласникам, землекористувачам, громадянам, державним органам влади, в рамках проекту будуть впроваджені найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та  розрахунку завданих ними втрат. На основі зібраної інформації буде створена доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди. Крім цього, передбачені консультації для представників аграрного бізнесу. Відбудуться навчання для коректного документування збитків. Також передбачається розробка інтерактивної карти з відображенням наслідків військової агресії для сільськогосподарських підприємств.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zareestrovano-105-173-zemelni-ugodihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zareestrovano-105-173-zemelni-ugodiMon, 27 Jun 2022 12:25:00 +0300articleМіністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що станом на 26 червня укладено 105 173 угоди в рамках ринку землі.  Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5548 нотаріусів. Всього заяв – 6230, із них погоджено 5475, відмову отримали 752, в черзі – 3. Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі. Серед регіонів-лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини, – Харківщина, Дніпропетровщина, Херсонщина, Кіровоградщина та Полтавщина. Довідково: 1 липня 2021 в Україні офіційно стартував ринок землі. До 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи-громадяни України з обмеженням у 100 гектарів. Закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям. Питання щодо продажу землі особам без українського громадянства та іноземцям вирішуватиметься тільки на загальнонаціональному референдумі.https://www.agravery.com/uk/posts/show/persi-partii-ukrainskoi-cornici-visokorosloi-startuut-vid-320-grnkghttps://www.agravery.com/uk/posts/show/persi-partii-ukrainskoi-cornici-visokorosloi-startuut-vid-320-grnkgMon, 27 Jun 2022 11:20:00 +0300articleНа цьому тижні стартував сезон реалізації чорниці високорослої, або лохини. Відпускні ціни на першу українську лохину знаходяться у діапазоні від 320 до 380 грн/кг. Старт розпочався із Закарпаття. Про це повідомляє в аналітичному огляді АПК-Інформ: овочі та фрукти. Так, впродовж поточного тижня перші поставки цієї ягоди на український ринок зробили виробники із Закарпаття. Треба відзначити, що мова йде про пробні партії лохини з місцевих господарств, тож надходження продукції на ринок відбувається невеликими обсягами і переважно націлено на роздрібну торгівлю. Як наслідок, і відпускні ціни на першу українську лохину відносно високі: садівники пропонують свою продукцію за цінами від 320 до 380 грн/кг. Проте, незважаючи на те, що вроздріб вартість подекуди сягає вдвічі більших показників, попит в цьому сегменті доволі активний вже на самому старті сезону. Щодо відпускних цін на лохину, чи залишаться вони високими протягом усього сезону чи, навпаки, почнуть стрімко падати? Більшість виробників цієї ягоди планують розпочати сезон масової реалізації наступного тижня, проте на заваді може стати погодний фактор. Ще наприкінці минулого тижня саме виробники із Закарпаття потерпали від граду, а цього тижня проливні зливи відбулися на більшій часті території України, тож якщо погодні умови не стабілізуються, валове надходження лохини до продажу може зміститися на півтора тижні.