https://www.agravery.com/site/indexhttps://www.agravery.com/img/logo-x-100.gifhttps://www.agravery.com/site/indexukSat, 15 Nov 2025 11:10:00 +0200https://www.agravery.com/uk/posts/show/na-zitomirsini-vze-zasiano-96-zernovihhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/na-zitomirsini-vze-zasiano-96-zernovihSat, 15 Nov 2025 11:10:00 +0200articleСтаном на 11 листопада господарства Житомирської області, попри складні погодні умови, вчасно засіяли 144,6 тис. га озимих зернових культур, що становить 96% від прогнозованих площ. Таку новину 13 листопада оприлюднила пресслужба Житомирської ОВА. Зокрема, за оперативними даними ОВА, в області засіяно 129,0 тис. га озимої пшениці (95% до прогнозу), 9,2 тис. га озимого ячменю (100%) та 6,4 тис. га озимого жита (100%). Крім того, озимим ріпаком засіяно 36,5 тис. га, що повністю відповідає запланованим обсягам. Найбільші посівні площі традиційно зосереджені в південних районах області – насамперед у Бердичівському та частині Житомирського районів, де сприятливі ґрунтово-кліматичні умови дають змогу забезпечити стабільні врожаї. «У загальноукраїнському масштабі, за даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на ту ж дату озимими культурами засіяно 6,19 млн га, що становить 94,5% від прогнозу. Незважаючи на виклики погоди та воєнного часу, аграрний сектор області залишається одним із найстійкіших і найрезультативніших в Україні, забезпечуючи продовольчу безпеку регіону й роблячи вагомий внесок у розвиток національної економіки», - уточнюється в повідомленні. https://www.agravery.com/uk/posts/show/realna-rinkova-cina-vagoniv-zernovoziv-vtrici-nizca-za-potocnu-tkacovhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/realna-rinkova-cina-vagoniv-zernovoziv-vtrici-nizca-za-potocnu-tkacovSat, 15 Nov 2025 08:20:00 +0200articleНа нещодавньому аукціоні середньозважена вартість вагонів-зерновозів філії ЦТЛ сягнула 5378 грн/добу без ПДВ. Така висока ціна є результатом торгів між покупцями та не відображає їх реальної ринкової вартості. Про це заявив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов під час онлайн-наради з учасниками аграрного ринку. Про це пише elevatorist.com. «Ми виставляємо стартову ціну на рівні 1400 гривень. Те, що вона зростає, це, мабуть, покупці закладають свої якісь витрати. Тобто, це аукціонна ціна, це самі отримувачі поставили її», — пояснив Валерій Ткачов. Крім того, він зауважив, що тарифи на використання вагонів УЗ враховують розрахункову швидкість руху — 323 км на добу для маршрутів в напрямку портів. Фактична швидкість руху зерновозів нині значно нижча — близько 100–140 км на добу, що робить реальну ринкову вартість вагона приблизно втричі нижчою за поточну. «Тому, якщо врахувати, що зараз їдемо 100-120-140 кілометрів, то можете цю ставку сміло поділити на три, оце і буде реальна ринкова вартість цього вагону, бо приватні власники беруть по фактичній або якісь іншій розрахунковій швидкості руху», — додав Ткачов. Він запевнив, що на ринку достатньо вагонів — близько 20 тис. приватних і приблизно 3,6 тис. у ЦТЛ. Ткачов також закликав учасників ринку при спілкуванні з приватними власниками вагонів враховувати швидкість, з якою буде наданий приватний вагон.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zrostae-rentabelnist-virosuvanna-vrhhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zrostae-rentabelnist-virosuvanna-vrhFri, 14 Nov 2025 16:50:00 +0200articleВ Україні вирощування великої рогатої худоби стає дедалі вигіднішим — високі ціни на яловичину у 2024–2025 роках стали потужним стимулом для фермерів. Про це йдеться у спецпроєкті Latifundist.com. Однак експерти застерігають: через активні продажі поголів’я темпи скорочення ВРХ можуть суттєво зрости вже у 2025–2026 роках. За словами Олександра Назарка, співзасновника Global Agro Finance, кількість худоби у промисловому секторі може номінально залишитися стабільною, але на ринку посилиться дисбаланс: дрібні та середні фермери виходитимуть, а великі господарства — розширюватимуться. Ключовим чинником залишається цінова ситуація в молочній галузі — висока вартість кормів і низька ціна на молоко знижують економічну ефективність ферм. Тому багато господарств змушені продавати частину корів, щоб забезпечити обіг коштів. Як зазначає фермер із Полтавщини Олексій Бовдир, на його фермі утримується 3500 голів ВРХ, з них 1300 — дійні корови. Поряд із виробництвом молока господарство займається дорощуванням молочних і м’ясних порід. Зокрема, раніше на фермі вирощували абердино-ангуську породу, що дає преміальну мармурову яловичину. З настанням зими проєкт тимчасово зупинили через нестачу місця, але не через збитковість — попит на якісну яловичину залишається високим.https://www.agravery.com/uk/posts/show/znizenna-zakupivelnih-cin-stvorue-riziki-dla-molocnoi-galuzihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/znizenna-zakupivelnih-cin-stvorue-riziki-dla-molocnoi-galuziFri, 14 Nov 2025 14:30:00 +0200articleСкорочення експорту, слабкий попит на внутрішньому ринку, зниження світових цін на біржові товари та наслідки блекаутів впливатимуть на зниження цін на молоко-сировину. Покращити справи в молочній галузі може посилення боротьби з фальсифікатом та сірим імпортом молочних продуктів в Україну, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. Середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 10 листопада склала 17,05 грн/кг без ПДВ, що на 20 коп. менше відносно попереднього місяця. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 16,50 до 17,50 грн/кг без ПДВ. Нижній діапазон цін знизився на 50 коп., а верхній – на 70 коп. Вищий ґатунок в середньому коштує 16,90 грн/кг без ПДВ, що на 15 коп. нижче відносно попереднього місяця. Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 16,50 до 17,10 грн/кг без ПДВ. Нижній діапазон цін знизився на 30 коп., а верхній – на 50 коп. Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 16,50 грн/кг без ПДВ, що на 15 коп. менше відносно попереднього місяця. Мінімальна ціна в господарствах становила 16,50 грн/кг. Максимальна ціна становила 16,70 грн/кг. Нижній діапазон цін не змінився, а верхній діапазон знизився на 50 коп. Відповідно, середньовиважена ціна трьох ґатунків становила 16,95 грн/кг без ПДВ, що на 18 коп. менше відносно попереднього місяця. Георгій Кухалейшвілі зауважує, що закупівельні ціни знизилися по всім ґатункам, оскільки пропозиція на молоко-сировини в Україні перевищує попит, а склади заповнені біржовими товарами, які складно реалізувати. Попри очікування, експорт молочної продукції в ЄС за новими квотами не відновився після 29 жовтня, оскільки європейські трейдери пропонують українським компаніям нижчі ціни на готову продукцію ніж торік на тлі зниження цін на біржові товари у світі. Триває зниження цін на вершкове масло у Німеччині, Нідерландах та країнах Океанії. Знизилися обсяги експорту вершкового масла в Казахстан, Молдову та Південний Кавказ через зростання пропозиції товару з боку конкурентів. Ріст цін на молоко-сировину стримує слабкий попит на молочні продукти на внутрішньому ринку. В супермаркетах проводяться акційні знижки на молочні продукти, у тому числі вершкове масло, але кількість товарів на складах все ще значна. Без звільнення складів активізація попиту на молоко-сировину та стабілізація цін малоймовірна. Вірогідна певна активізація продажів на внутрішньому ринку напередодні новорічних свят. Блекаути стали викликом для молочної галузі. Відключення електроенергії ускладнює зберігання та реалізацію молочної продукції, а також впливає на зростання виробничих витрат через використання дизельних генераторів. Разом з тим росте збитковість виробництва сухого молока, казеїну та вершкового масла. Вірогідно, що в другій половині листопада молокопереробні підприємства запропонують чергове зниження закупівельних цін, аргументуючи свою позицію скороченням експортної виручки для покращення оборотного капіталу та високою заборгованістю мереж роздрібної торгівлі, яким складно реалізувати молочну продукцію в умовах слабкого попиту. В найгіршому випадку, молокопереробні підприємства можуть почати відмовлятися від молока-сировини, що, скоріш за все, призведе до вимушеного скорочення обсягів виробництва на МТФ у 2026 році. З метою пом’якшення впливу негативних чинників на молочну галузь, держава має посилити контроль за оборотом фальсифікату та закрити сірий імпорт молочних продуктів, щоби розчистити дану нішу на ринку для вітчизняної продукції.https://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-stati-castinou-strategicnoi-bilkovoi-avtonomii-eshttps://www.agravery.com/uk/posts/show/ukraina-moze-stati-castinou-strategicnoi-bilkovoi-avtonomii-esFri, 14 Nov 2025 10:50:00 +0200articleУкраїна здатна відігравати провідну роль у забезпеченні Європейського Союзу не-ГМ соєю та сприяти поглибленню стратегічної автономії ЄС у сфері білків. Про це заявив заступник міністра економіки, довкілля та аграрної політики України Тарас Висоцький під час Non-GM Soy Conference 2025 у Франкфурті-на-Майні, пише АПК-Інформ.  «Ці цифри демонструють, що українське сільське господарство залишається активним, гнучким і конкурентним навіть у найскладніші періоди», — зазначив Висоцький. Попри війну, руйнування інфраструктури та логістичні виклики, українські аграрії продовжують інвестувати у виробництво сої. Динаміка посівних площ: 2022 р. — 1,5 млн га 2023 р. — 1,8 млн га 2024 р. — рекордні 3 млн га 2025 р. (прогноз) — близько 2,4 млн га з очікуваною вищою врожайністю Щороку Україна постачає до ЄС близько 3 млн тонн сої та активно розвиває переробку — виробництво шроту, олії, протеїнових концентратів і лецитину. Наступним етапом розвитку, за словами заступника міністра, є розширення виробництва рослинних білків і біопалива. Це відповідає стратегії ЄС щодо декарбонізації, скорочення викидів і переходу до відновлюваної енергетики. «Українська соя може відігравати важливу роль у зеленому переході Європи», — наголосив Висоцький. Сегмент не-ГМ сої став стратегічним для українського експорту: за останні три роки понад 25% продукції охоплено Програмою протеїнового партнерства асоціації «Дунайська Соя». Це гарантує перевірену сталість, не-ГМ цілісність та зменшення викидів CO₂. «Готовність до простежуваності та сталих практик — це ключ до довіри, що є найвищою цінністю на європейському ринку», — підкреслив посадовець. Україна може стати надійним та географічно близьким партнером ЄС у забезпеченні білкової безпеки. Євросоюз прагне зменшити залежність від імпорту із регіонів, де високі ризики вирубки лісів, а Україна має потенціал підтримати цей курс. «Ми не конкуренти — ми партнери, які разом формують продовольчу безпеку континенту», — наголосив Висоцький. Він підкреслив необхідність переходу від простої торгівлі до спільної стратегічної автономії у сферах білків, продовольства та відновлюваної енергетики. Україна вже глибоко інтегрована у ланцюжки постачання ЄС — отримує технології, насіння, добрива, ЗЗР, а натомість постачає соєвий шрот, кукурудзу, пшеницю та соняшникову олію. «Україна не поза Європою — ми її частина: частина спільного майбутнього, відповідальності та сили», — підсумував Тарас Висоцький.https://www.agravery.com/uk/posts/show/agrometeorologicni-umovi-v-ukraini-buli-spriatlivimi-dla-rozvitku-ozimih-kultur-ukrgidrometeocentrhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/agrometeorologicni-umovi-v-ukraini-buli-spriatlivimi-dla-rozvitku-ozimih-kultur-ukrgidrometeocentrFri, 14 Nov 2025 09:05:00 +0200articleАгрометеорологічні умови в першій декаді листопада були сприятливими для росту і розвитку озимих культур. Про це у своєму декадному звіті наголосили фахівці Укргідрометеоцентру, пише АПК-Інформ. Як зазначалось, помірно тепла волога погода, тумани та мряка, слабкі опади в більшості днів мали позитивний вплив на посіви, однак через повільне накопичення ефективних температур активного розвитку не спостерігалося. Разом з цим за спостереженнями агрометеорологів озимі культури, посіяні у вересні та на початку жовтня, досягли масової фази кущіння. «Посіви першої половини жовтня знаходились у фазах утворення листків та вузлових коренів. На пізніх посівах другої половини жовтня тривало формування сходів. Саме ці посіви можуть бути найбільш вразливими до несприятливих умов перезимівлі в разі їх виникнення», - йшлося у звіті.https://www.agravery.com/uk/posts/show/organik-standart-provela-sertifikaciu-agroholdingu-imk-za-standartom-iscc-euhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/organik-standart-provela-sertifikaciu-agroholdingu-imk-za-standartom-iscc-euFri, 14 Nov 2025 08:20:00 +0200article«Органік Стандарт» провела сертифікацію компаній агрохолдингу IMK за міжнародним стандартом ISCC EU (International Sustainability and Carbon Certification). Про це компанія повідомляє у Facebook, пише ukragroconsult.com. «Завдяки успішно проведеному аудиту IMK підтвердила відповідність вимогам ISCC EU: простежуваність ланцюга постачання, зниження викидів парникових газів та екологічно свідоме виробництво», — уточнили в «Органік Стандарт». У компанії зазначили, що «Органік Стандарт» став переможцем тендеру, проведеного ІМК, що є прикладом відкритої та прозорої співпраці, коли компанія свідомо обирає партнера через чесну конкурсну процедуру. «Такий підхід — ще один доказ того, що сталий розвиток починається з відповідальності на кожному етапі», — резюмували в компанії.https://www.agravery.com/uk/posts/show/do-sirii-pribuli-korabli-z-ukrainskou-pseniceu-v-mezah-programi-prodovolcoi-bezpekihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/do-sirii-pribuli-korabli-z-ukrainskou-pseniceu-v-mezah-programi-prodovolcoi-bezpekiThu, 13 Nov 2025 16:50:00 +0200articleДо порту Тартус у Сирії прибули три вантажні судна з понад 70 тис. тонн пшениці в межах програми зміцнення стратегічних запасів зерна та забезпечення потреб внутрішнього ринку, повідомило місцеве видання sana.sy із посиланням на інформацію портової адміністрації, пише Інтерфакс-Україна.  "Три судна, завантажені більше ніж 70 тис. тонн пшениці, прибули до порту "Тартус" для Генерального управління з торгівлі та переробки зерна в рамках постійних зусиль уряду щодо зміцнення стратегічного запасу зерна та забезпечення потреб місцевого ринку в пшениці", - зауважило видання. Операційний керівник порту "Тартус" Юсеф Арнус уточнив, що два судна привезли зерно з України, а одне – із РФ, їх наразі розвантажують. Частина вантажу зберігатиметься в силосах зерносховищ порту, а решту перевозитимуть вантажівками та залізницею і спрямовуватимуть на задоволення потреб місцевого ринку та забезпечення продовольчої безпеки. Він додав, що на розвантаження чекає четверте судно із 26 тис. тонн пшениці та є ознаки прибуття найближчим часом додаткових суден, завантажених приблизно 50 тис. тонн. Помічник директора Тартуського відділення залізниці Нідаль Абдель Кадер повідомив, що одне із суден під назвою Golden Nour прибуло у Тартус із вантажем понад 30 тис. тонн пшениці. Частину цього вантажу було доставлено на елеватори "Аш-Шіншар", і це вже четверта поставка за останній період.https://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-v-alzir-i-na-blizkij-shid-spriav-pidvisennu-cin-na-ukrainskij-acminhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/eksport-v-alzir-i-na-blizkij-shid-spriav-pidvisennu-cin-na-ukrainskij-acminThu, 13 Nov 2025 14:30:00 +0200articleПро це повідомляють в аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР.  «Ячмінь демонструє позитивну динаміку — за тиждень ціни зросли на $2–4, або близько 100–150 грн на тонні. У середньому на внутрішньому ринку умовна ціна на ячмінь становить близько 10 600 грн/т. Ринок підтримали точкові експортні продажі, зокрема до Близького Сходу та Алжиру», - зазначають аналітики. Водночас експерти вважають, що поточне зростання може виявитися короткостроковим. «Трейдери зараз шукають поставки максимум до 15–20 листопада. Після цього попит може зникнути. Тобто ті $5–7, які набрала ціна за тонну, можуть так само швидко зникнути. Ринок зараз локально перегрітий, а ячмінь залишається відносно дорогим фуражним зерном», - вважають у ПУСК. Попри це, у найближчі дні ще можливе незначне підвищення.  «До кінця цього тижня або на початку наступного можемо побачити ще зростання. Ячмінь ймовірно додасть  $1–2 за тонну, відповідно може сягнути умовного рівня 10 800 грн/т на внутрішньому ринку», — підсумовують аналітики.https://www.agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-sonasnik-v-ukraini-znizilis-na-tli-padinna-cin-na-oliuhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zakupivelni-cini-na-sonasnik-v-ukraini-znizilis-na-tli-padinna-cin-na-oliuThu, 13 Nov 2025 12:25:00 +0200articleЗбільшення пропозиції соняшника та падіння цін на соняшникову олію призвели до зниження спекулятивного попиту на соняшник в Україні та відкату цін, пише graintrade.com.ua. В Україні виробникам вдалось прискорити збирання соняшнику, незважаючи на високу вологість та періодичні опади. Станом на 6 листопада з 90% запланованих площ або 4,61 млн га зібрано 8,729 млн т соняшника при врожайності 1,89 т/га (торік з 95% площ було намолочено 9,684 млн т при врожайності 2,06 т/га). Через надмірні опади частину врожаю на заході втрачено, тому загальний збір в Україні не перевищить 10-10,5 млн тон (порівняно з 11,5 млн т торік). Закупівельні ціни на соняшник за тиждень знизились ще на 200-500 грн/т до 27400-28500 грн/т або 573-595 $/т без ПДВ (для олійності 50%) з доставкою на завод слідом за подальшим падінням цін на соняшникову олію. При цьому потрібно зазначити, що частина переробників суттєво знизила ціни, накопичивши достатні запаси, а інші все ще продовжують утримувати високі ціни для збільшення поставок. Ціни попиту на соняшникову олію в Україні за тиждень знизились ще на 10-20 $/т до 1220–1230 $/т з доставкою до портів у листопаді – грудні, в цілому втративши за останні два тижні вже біля 40-50 $/т під тиском падіння цін на пальмову олію на 10% за місяць. На ринку Індії спред між цінами соняшникової та пальмової олії виріс до 200-220 $/т, тому місцеві переробники знову переключаються на закупівлю дешевої пальмової олії. Найближчими тижнями ринок залишатиметься в очікуванні завершення збирання соняшнику в  чорноморському регіоні, і ціни будуть коригуватися відповідно до оновлених балансів. За оцінками Європейської комісії, у 2025 році в країнах ЄС виробництво соняшника складе лише близько 8,5 млн т, що хоча й перевищить на 3% показник неврожайного 2024 року, проте буде третім найнижчим урожаєм за останні 10 років. В рф на кінець жовтня соняшник був зібраний на 82% площ або 10 млн га, з яких намолочено 15,1 млн т, тому потенціал врожаю залишається на рівні 16,5-17,5 млн т порівняно з 16,5 млн т торік.https://www.agravery.com/uk/posts/show/tovaroobig-ukraini-za-10-misaciv-2025-roku-perevisiv-100-mlrdhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/tovaroobig-ukraini-za-10-misaciv-2025-roku-perevisiv-100-mlrdThu, 13 Nov 2025 10:50:00 +0200articleЗа підсумками січня-жовтня 2025 р. в Україну було імпортовано товарів на загальну суму $67,8 млрд, а експортовано – на $33,2 млрд. Таким чином, загальний товарообіг за вказаний період становить $101 млрд, повідомила Державна митна служба України, пише АПК-Інформ. Як зазначається в повідомленні, країнами, з яких найбільше імпортували товарів до України в цей період, були Китай ($15,1 млрд), Польща ($6,4 млрд) и Німеччина ($5,4 млрд). Експортували з України найбільше до Польщі — на $4,2 млрд, Туреччини — на $2,2 млрд та Німеччини— на $2 млрд. До трійки найбільш експортованих у січні-вересні з України товарів увійшли продовольчі товари ($18,2 млрд), метали та вироби з них ($3,9 млрд), а також машини, устаткування та транспорт ($3,1 млрд). «При митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 950,7 млн грн», - додали у відомстві.https://www.agravery.com/uk/posts/show/var-pracue-ne-lise-na-rivni-predstavnictva-interesiv-agrariiv-a-j-realizue-gumanitarni-proekti-denis-marcukhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/var-pracue-ne-lise-na-rivni-predstavnictva-interesiv-agrariiv-a-j-realizue-gumanitarni-proekti-denis-marcukThu, 13 Nov 2025 09:05:00 +0200articleЗаступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук взяв участь у Національному форумі обміну досвіду “Відновлення разом”, де представив діяльність аграрної спільноти у напрямку підтримки громад, постраждалих від війни, та розвитку місцевих ініціатив. Під час свого виступу він нагадав, що ВАР є засновником благодійного фонду SaveUA, створеного аграріями на початку повномасштабного вторгнення. “Для нас важливо було розпочати міжнародну співпрацю, адже і аграрії, і постраждалі люди, внутрішньо переміщені особи потребували допомоги. Але як агроспільнота ми приділяємо особливу увагу підтримці агровиробників”, — зазначив він. У 2025 році фонд SaveUA реалізував важливий проєкт за підтримки всесвітньо відомого шеф-кухаря та щирого друга України Хосе Андреса (José Andrés) і його фонду Longer Tables Fund. «Метою проєкту стала підтримка українських молочних фермерів, які працюють на прифронтових територіях і потерпають від блекаутів та періодичних відключень електроенергії через ворожі обстріли», - розповів Денис Марчук. Протягом весни та літа 2025 року аграріям було передано 60 дизель-генераторів потужністю 80 та 100 кіловат. Кожен із них здатен забезпечити безперебійну роботу ферми із поголів’ям від 200 до 800 корів, що дозволяє зберегти виробництво молока та робочі місця у громадах. “Працюють господарства — є робочі місця — сплачуються місцеві податки — є життя в громадах — є підтримка загалом молочної галузі. Це яскравий приклад того, що ВАР працює не лише на рівні представництва інтересів аграріїв, а й у напрямку гуманітарних і соціально важливих ініціатив. Для нас розвиток проєктного менеджменту на місцях, де люди можуть залучати гранти та міжнародну допомогу, є надзвичайно важливим. І ми робимо це професійно”, — додав заступник голови ВАР. Дякуємо Агенції відновлення та розвитку за організацію заходу та представлення проєктів, які допомагають громадам зростати, впроваджувати ефективний менеджмент і залучати мотивованих фахівців.https://www.agravery.com/uk/posts/show/porti-mikolaivsini-ne-mozut-vidnoviti-robotu-cerez-timcasovu-okupaciu-kinburnskoi-kosihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/porti-mikolaivsini-ne-mozut-vidnoviti-robotu-cerez-timcasovu-okupaciu-kinburnskoi-kosiThu, 13 Nov 2025 08:30:00 +0200articleПорти Миколаївської області повністю готові до роботи, але вихід до моря лишається обмеженим через окупацію Кінбурнської коси. Про це  заявив очільник Миколаївської ОВА Віталій Кім, пише agrotimes.ua. За його словами, російська армія перекриває морську логістику до Чорного моря. Через це виникають труднощі з відновленням портової діяльності. Віталій Кім також розповів, що багато працівників портової галузі переїхали працювати в порти Одеси, де є стабільне завантаження. У Миколаєві ж працівники порту перебували на простої. Їм виплачували приблизно 70% зарплати, що становило близько 28 тисяч гривень зі звичних 40 тисяч. Очільник області впевнений, що після вирішення питання з виходом до моря порти можуть значно збільшити свою пропускну спроможність. «Ми можемо утричі підняти пропускну здатність і так само утричі підняти ефективність аграрного сектора. Земля вже не «нічия» — ринок працює, аукціони йдуть, буде конкуренція і врожайність зросте», — наголосив Кім.https://www.agravery.com/uk/posts/show/zrostanna-pererobki-sonasniku-pidstovhne-svitovij-eksport-olii-u-2026-rocihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/zrostanna-pererobki-sonasniku-pidstovhne-svitovij-eksport-olii-u-2026-rociWed, 12 Nov 2025 16:50:00 +0200articleВосени 2024 року світовий ринок соняшникової олії зіткнувся з безпрецедентним зростанням цін, повідомляє агенція OilWorld (Німеччина), вартість продукту досягла максимумів за останні три роки. Ключовими причинами стали невідповідність прогнозів щодо врожаю, низька активність фермерів на ринку та скорочення складських запасів в основних країнах-виробниках. Про це пише Украгроконсалт. Ситуація посилилася значним зниженням обсягів переробки у Причорноморському регіоні та ЄС. В результаті соняшникова олія торгується з рекордною премією $220-240 за тонну в порівнянні з соєвою, ріпаковою і пальмовою оліями. За прогнозами, в останньому кварталі 2025 року глобальні обсяги переробки соняшнику скоротяться на 0,5–0,8 млн тонн у річному обчисленні. Зростання відновиться лише у 2026 році на тлі активного продажу фермерів та нарощування виробництва з експортом з Аргентини. Очікується, що це збільшить світовий експорт на 1,4 млн тонн. Незважаючи на деяке зростання, глобальні запаси залишаться нижчими за середні значення, що продовжить тиснути на ринок. Раніше повідомлялося, що індекс цін ФАО на рослинні олії зріс до 169,4 пункту (+0,9%), що стало максимальним значенням з липня 2022 року. Зростання забезпечили подорожчання пальмової, ріпакової, соєвої та соняшникової олії. Основними причинами є скорочення поставок з Чорноморського регіону, високий внутрішній попит у Бразилії та США, а також обмежена пропозиція в ЄС.https://www.agravery.com/uk/posts/show/soa-v-ukraini-prodozue-postupovo-dodavati-v-cinihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/soa-v-ukraini-prodozue-postupovo-dodavati-v-ciniWed, 12 Nov 2025 14:30:00 +0200articleВ секторі сої ціни продовжували укріплюватися під впливом зростаючого попиту, а також зовнішніх чинників, зокрема, новин про ймовірну закупівлю Китаєм партій сої зі США. Однак, через нижчу вартість бразильської сої, а також імпортного мита на північноамериканську сою в КНР (13%), учасники ринку не очікують значних поставок останньої до КНР. Про це пише АПК-Інформ. Ціни попиту на українську сою в портах зросли до 398-410 USD/т СРТ-порт. Ціни попиту на умовах CIF-Мармара на українську сою озвучувалися на рівні 445 USD/т. На внутрішньому ринку ціни попиту на сою за підсумками тижня підвищилися на 100-300 грн/т.https://www.agravery.com/uk/posts/show/es-ta-ukraina-mozut-zabezpecuvati-tretinu-svitovogo-rinku-psenici-ce-potuznij-instrument-vplivu-v-africi-ta-azii-andrij-dikunhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/es-ta-ukraina-mozut-zabezpecuvati-tretinu-svitovogo-rinku-psenici-ce-potuznij-instrument-vplivu-v-africi-ta-azii-andrij-dikunWed, 12 Nov 2025 12:10:00 +0200article11 листопада у Європейському парламенті в Брюсселі відбувся публічний захід «Інтеграція сільського господарства України та ЄС: виклики та шляхи вперед», організований політичною групою Renew Europe за ініціативи Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР). Подія зібрала політиків, представників аграрного сектору та експертів з України та Європейського Союзу для обговорення майбутньої співпраці у межах Спільної аграрної політики (САР). Очільник ВАР Андрій Дикун зазначив, що нині — слушний момент для стратегічного діалогу про те, як Україна може робити внесок у розвиток ЄС, не створюючи викликів для Спільної аграрної політики (CAP), адже в Брюсселі тривають дебати щодо майбутнього CAP і з’являються безпідставні побоювання стосовно потенційного вступу України до ЄС. «Євроінтеграція України здатна зміцнити як українське, так і європейське сільське господарство. Ми вже є світовим лідером з експорту соняшникової олії, третіми за експортом ячменю, четвертими за експортом кукурудзи та п’ятими за експортом пшениці. Інтеграція цього потенціалу в європейську сім’ю може посилити продовольчу безпеку, відкрити нові ринки та зміцнити позиції Європи у світі», — зазначив Андрій Дикун. Він наголосив, що українські фермери не прагнуть замінити своїх європейських колег на внутрішньому ринку, а об’єднати зусилля для спільної конкуренції на глобальних ринках, особливо в Африці та Азії, де Росія агресивно розширює свій вплив у сільському господарстві, а попит на продовольство зростає найшвидше. «Поєднуючи виробничі потужності України з якістю, стандартами та торговельною дипломатією ЄС, ми можемо посилити присутність Європи та запропонувати країнам, що розвиваються, надійну, стійку альтернативу російському зерну. Однак для цього українським фермерам потрібна реалістична нормативно-правова база, яка дозволить виробляти продукцію на експорт до третіх країн за диференційованими екологічними стандартами, повністю дотримуючись норм ЄС, а також 20-річного перехідного періоду з гарантіями, які захистять обидві сторони та збережуть стабільність продовольчого ринку», — сказав очільник ВАР. Учасники заходу погодилися, що надання Україні повного рівня підтримки Спільної аграрної політики одразу після вступу стане викликом для ЄС, однак це не перешкода, а нагода створити більш гнучку, розумну модель інтеграції. «Надто швидке впровадження деяких правил ЄС, зокрема щодо засобів захисту рослин, може призвести до щорічних витрат понад 2 мільярди доларів США — через зниження врожайності та подорожчання ресурсів. За оцінками ВАР це становить реальну загрозу конкурентоспроможності наших фермерів. Багато речовин, які досі дозволені в Україні, заборонені в ЄС, але вони використовуються на ринках Азії та Африки, де Україна безпосередньо конкурує з Росією. Тому, для нас важливий поетапний підхід — як це було з Іспанією, Польщею та Румунією, із поступовою адаптацією до стандартів ЄС: з пріоритетною підтримкою малих і середніх фермерів, технічною допомогою у гармонізації стандартів та взаємним навчанням між українськими та європейськими виробниками. Це дозволить зробити інтеграцію керованою, збалансованою та вигідною для обох сторін», — зазначив Тарас Висоцький. Тарас Качка, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, наголосив, що в Україні працюють різні представники агросектору: від великих і малих, більш і менш ефективних, більш і менш вразливих, і саме тому, щоб досягти взаєморозуміння, потрібно проводити багато дискусій із широким колом зацікавлених сторін. «На мою думку, лише в результаті таких широких обговорень — як тут, у Брюсселі, в Україні, та безпосередньо на полях і на виставках, як у Ганновері — ми зможемо подолати занепокоєння та страхи одне щодо одного, та отримаємо можливість разом розвивати найкращу продовольчу систему у світі», — резюмував Тарас Качка. ВАР висловлює вдячність за участь у заході: Бруно Мемме, директору департаменту з питань сировинних товарів (Copa-Cogeca), Венсану Кордоньє, заступнику керівника підрозділу з питань сусідства, розширення та передвступної допомоги (DG AGRI), Тассосу Ханіотісу, науковому співробітнику Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA), Дачіану Чолошу, екс-Єврокомісару, представнику Farm Europe, Пекка Товері, голові Делегації до Парламентського комітету асоціації між ЄС та Україною (D-UA), Петеру Полайнару, заступнику керівника підрозділу Служби з питань України (DG ENEST), Тарасу Качці, віце-прем'єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Тарасу Висоцькому, заступнику Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, Вадиму Галайчуку, першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Дякуємо групі Renew Europe, зокрема депутаткам Європарламенту Валері Аєр та Ельсі Катайнен, за підтримку ініціативи українських агровиробників та можливість започаткувати конструктивний діалог і спільне напрацювання підходу до CAP, який буде спеціально адаптований для України — інклюзивного та збалансованого, задля посилення Європейського Союзу.https://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zrostaut-cini-na-psenicu-ta-furaznij-acminhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/v-ukraini-zrostaut-cini-na-psenicu-ta-furaznij-acminWed, 12 Nov 2025 10:50:00 +0200articleВ Україні спостерігається зростання експортного попиту та цін на пшеницю через низьку пропозицію, при цьому світові котирування знову перейшли до зниження, пише superagronom.com За даними Bloomberg, єгипетська державна агенція Mostakbal Misr, що відповідає за імпорт зерна, законтрактувала близько 500 тис. т пшениці з країн Чорноморського регіону з поставкою у грудні та січні. З них 200 тис. т пшениці буде поставлено з рф, 150 тис. т — з Болгарії та понад 130 тис. т — з України. Крім того, агенція веде переговори щодо придбання ще близько 500 тис. т зерна з різних країн, і очікується, що угоду буде укладено на початку грудня. На тлі низької пропозиції трейдери продовжили піднімати закупівельні ціни в Україні, і за тиждень експортні ціни попиту на пшеницю виросли на 50-100 грн/т до 10550–10700 грн/т на продовольчу пшеницю та 9900–10100 грн/т на фуражну з доставкою до чорноморських портів, але ціни в валюті залишились рівнях 218–223 $/т та 207–209 $/т відповідно. У 2025/26 МР (станом на 10 листопада) Україна експортувала  6,5 млн т пшениці, що  на 26% поступається відповідному показнику минулого року (8,5 млн т). В Україні ціни на фуражний ячмінь на минулому тижні продовжували зростати. Активний попит трейдерів, підвищувальна цінова динаміка на експортному напрямку та недостатня кількість пропозицій зернової на ринку продовжували надавати підтримку цінам. Більшість внутрішніх споживачів працювали на раніше сформованих обсягах ячменю та великої цікавості до закупівлі не виявляли. Лише поодинокі покупці намагаючись залучити додаткові об’єми сировини підвищували закупівельні ціни. Зростання світових цін попиту на ячмінь вже призвело до підвищення цін на ячмінь в Україні до 220-222 $/т або 10400-10500 грн/т з доставкою до портів, особливо з огляду на обмежену пропозиціюhttps://www.agravery.com/uk/posts/show/pererobka-ta-agrosektor-sered-klucovih-napramiv-kredituvanna-za-programou-5-7-9https://www.agravery.com/uk/posts/show/pererobka-ta-agrosektor-sered-klucovih-napramiv-kredituvanna-za-programou-5-7-9Wed, 12 Nov 2025 09:05:00 +0200articleЗа минулий тиждень у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» представники мікро-, малого та середнього бізнесу отримали від уповноважених банків 820 пільгових кредитів на загальну суму 2,6 млрд грн, зокрема, від банків державного сектору економіки – 530 кредитів на 1 млрд гривень. З початку 2025 року за програмою «5-7-9%» підприємці отримали 24 578 кредитів на 72,4 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 17 080 кредитів на 35,5 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 94 213 кредитів на 348,8 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 68 942 кредити на 177,2 млрд грн), з яких станом на 10 листопада поточного року: - 52,14 млрд грн – на інвестиційні цілі; - 78,78 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу; - 47,83 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; - 50,72 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції; - 3,50 млрд грн – на фінансування енергосервісу; - 56,83 млрд грн – на антивоєнні цілі; - 47,13 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику. Усього з моменту старту Програми підписано 129 035 кредитних договорів на 438,5 млрд грн, з них банками державного сектору економіки – 89 418 договорів на 203,9 млрд гривень.https://www.agravery.com/uk/posts/show/global-ocean-link-spilno-z-timac-agro-zbuduut-logisticnij-hab-dla-zberiganna-ta-fasuvanna-mindobriv-bila-odesihttps://www.agravery.com/uk/posts/show/global-ocean-link-spilno-z-timac-agro-zbuduut-logisticnij-hab-dla-zberiganna-ta-fasuvanna-mindobriv-bila-odesiWed, 12 Nov 2025 08:20:00 +0200articleМіжнародний гігант Timac Agro, що входить до французької групи Groupe Roullier, спільно з Global Ocean Link розпочинають під Одесою масштабне будівництво нового спеціалізованого хабу для мінеральних добрив, повідомиляє АПК-Інформ. Як зазначалось, йдеться про спільний проєкт із будівництва спеціалізованого каркасного комплексу площею 6 тис. м², одночасна потужність якого складатиме 30 тис. тонн продукції навалом. Логістичний хаб буде розташовано за 20 км від Одеси, поблизу Київської траси — з доступом до основних морських портів (Одеса, Чорноморськ, Південний), що забезпечить операційну гнучкість, мінімальні транспортні витрати та зниження військових ризиків, говориться у повідомленні. Основні перспективні напрямки роботи комплексу – імпорт і транзит добрив морем, залізницею та автотранспортом, перевалка навалом і тарою (біг-беги 500–1200 кг, хопери, піввагони), змішування гранульованих добрив та зберігання з гарантованими квотами та стабільним сервісом у пікові періоди. «На першому етапі передбачено приймання, фасування та логістичну обробку добрив, а в перспективі - розширення до повноцінного виробничого майданчика. Партнери планують вийти на щорічний обсяг 100 тисяч тон протягом наступних трьох років. Завершення будівництва заплановане на травень 2026 року, а контракт між компаніями підписано строком на 5 років. Це ще один крок у реалізації стратегії глибокої інтеграції в бізнес клієнта та подальшого розвитку 4PL-рішень. Імпорт і подальше доопрацювання мінеральних добрив – одна з ключових ніш зростання української економіки», – прокоментував генеральний директор GOL Павло Линник.https://www.agravery.com/uk/posts/show/u-zovtni-tempi-inflacii-v-ukraini-priskorilisahttps://www.agravery.com/uk/posts/show/u-zovtni-tempi-inflacii-v-ukraini-priskorilisaTue, 11 Nov 2025 16:50:00 +0200articleЗа підсумками жовтня споживчі ціни в Україні зросли на 0,9% порівняно з показником попереднього місяця. Такі дані оприлюднила Державна служба статистики України, пише АПК-Інформ. Зазначимо, що у вересні п. р. в Україні було зафіксовано інфляцію на рівні 0,3%. При цьому продукти харчування у звітному місяці подорожчали більш суттєво – на 1,7%. Найбільше серед категорій продуктів минулого місяця зросли ціни на яйця – на 11,0% та овочі – на 10,4%. Крім того, подорожчали хліб - на 1,3% та олія соняшникова – на 1,6%.   Також за підсумками місяця підвищились ціни на тваринницьку продукцію: м'ясо і м'ясопродукти здорожчали на 1%, молоко – на 3,8%, сири та м’які сири – на 1%, масло вершкове – на 1,3%. Водночас у жовтні подешевшали макаронні вироби – на 0,2%, цукор – на 2,6% та фрукти – також на 2,6% У цілому за підсумками перших десяти місяців п. р. споживчі ціни в Україні підвищились на 7,3%, тоді як на продукти харчування – на 8,8%.