Реклама

Михайло Малков: Як би хто не був «проти» кооперації, життя змусить це зробити

Коментарі

0

ФАО планує розпочати новий масштабний  проект із мешканцями Сходу України, допоможе боротися із деградацією грунтів та із надлишком сміттєвих відходів.

журналіст Agravery.com

Площа деградованих і непродуктивних орних земель в Україні перевищує 20% (більше 6,5 мільйонів гектарів) від загальної площі. Через ерозію щорічно втрачається від 300 до 600 мільйонів тонн грунту. Аби побороти цю проблему та навчити аграріїв правильно користуватись земельними ресурсами, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО)  нещодавно запустила в Україні новий проект. Про його суть, а також про те, як народжуються та фінансуються інші проекти ФАО, у інтерв’ю Agravery.com розповів координатор програм розвитку Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні Михайло Малков.

Розкажіть про напрямки роботи ФАО в Україні?

- Як ви, напевне, знаєте, ФАО діє в Україні у трьох основних напрямках. Перший – це діяльність у межах СPF (Country Programming Framework) та надання технічної допомогти уряду з боку нашої організації, зокрема у розрізі допомоги Мінагропроду. Другий напрямок – це питання допомоги мешканцям Сходу України, і третій – взаємодія у межах так званого інвестиційного центру ФАО, який працює із іншими міжнародними фінансовими інститутами, зокрема із ЄБРР. По першому напрямку ми реалізуємо новий проект по деградації ґрунтів, підходить до закінчення проект, пов'язаний з адаптацією сільського господарства до змін клімату, і ми знаходимось у стадії запуску низки інших, зокрема і регіональних проектів.

фото: прес-служба ФАО

Читайте також: Реєстрації договорів оренди землі: як не стати жертвою рейдерів?

Що стосується допомоги на Сході України, то тут також триває перехідний період. Підійшов до завершення проект, фінансований урядом Канади. Загалом, була надана допомога 19 000 домогосподарств у 90 прифронтових селах Донецької та Луганської областей. Мешканці отримали молодняк тварин, корми, насіння овочів та зернових культур, набори для бджолярства та системи крапельного зрошення. Усе те, що необхідно для підтримки продовольчої безпеки всередині родин та часткового наповнення місцевих ринків.  

Окрім того, програма передбачала підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, які були забезпечені спеціалізованою технікою та пройшли серію бізнес-тренінгів. За три роки роботи ми плідно працювали з ініціативними групами агровиробників і в результаті посприяли утворенню 14 нових кооперативів.

Чи продовжаться ці проекти?

- Ми розраховуємо, що найближчим часом буде запущений новий проект фінансований із бюджету ЄС, виконавцями в ньому будуть відразу декілька агенцій ООН, у тому числі і ФАO. Наразі, до підписання угоди, я не можу відкривати усіх деталей проекту, проте скажу, що він буде дещо відрізнятися від традиційної гуманітарної допомоги постраждалим у зоні військового конфлікту.

Ми зосередимось на відновленні економіки територій, хочемо навчити людей жити у реаліях, що склалися, і допомогти населенню знаходити нові, прибуткові заняття. У той же час, проект спрямований на покращення бізнес-середовища для малих та середніх підприємств.

Чи йдеться про побудову нових агропідприємств на Сході?

- Знову-таки, не хочу відкривати усіх «карт» але, наскільки мені відомо, фінансування під аграрні проекти також передбачене. Це дасть суттєвий поштовх для агробізнесу та створенню підприємств харчової промисловості на сході країни у майбутньому. На жаль, частина потужних промислових підприємств залишилась на непідконтрольних Україні територіях, тому принципово важливо, аби сільськогосподарська компонента існувала. Ми бачимо потребу у створенні  нових кластерів, кооперації, тому сприятимемо цим процесам.

Нещодавно на зустрічі ФАО та Мінагропроду було сказано, що лише ЄБРР на  програми різних напрямків, що стосуються розвитку  аграрної галузі, витратила близько 1 млрд євро. Частину із цих проектів ви робили спільно, тож які ви вважаєте найбільш успішними і чому?

- ЄБРР, дійсно, є одним із найбільших донорів української економіки та сільського господарства взагалі. Левова частка цих грошей – це кредитні кошти, які рано чи пізно потрібно буде повертати. Я не буду говорити, який проект з точки зору кредитування ЄБРР є найбільш фінансово успішним, оскільки не працюю там.  Ми у ФАО  вітаємо те, що ЄБРР знизив планку доступності кредитів не лише для крупного агробізнесу (як це було раніше), а й для середніх товаровиробників. У цьому аспекті для нас найбільш цікавим видався проект виданий господарству «Кищенці» для закупівлі сільгосптехніки та поповнення операційних коштів. Це наочно продемонструвало, що механізм запущено і він працює.

Читайте також: Директор департаменту «Укрпошти»: Великим агрокомпаніям вигідно розраховуватись із пайовиками через поштарів

Переконаний, що із часом дрібний та середній бізнес буде із більшою охотою працювати із міжнародними інституціями по залученню кредитної допомоги. Ті ж кошти, які у рамках проектів спрямовує ФАО, можна розцінити як policy making для  держави – здебільшого, це розробка програм, збір аналітичних да них, супровід проектів та багато іншого.

Тому тут досить важко оцінити, який із проектів найбільш вагомий. Мені імпонує проект з поставки обладнання для лабораторій для своєчасної діагностики чуми свиней та спільний проект ЄБРР-ФАО та держави по відновленню зрошення. Тут можна сказати діє системний підхід, коли до однієї глобальної проблеми ми підходимо на різних рівнях, намагаємось її усунути.

За ці роки і діяльність ФАО у нашій державі дещо трансформувалась. Як це виглядає зараз?
- Це правда. По суті, ми не є офіційно зареєстрованими в Україні, працюємо  проектно. Проте дедалі більше це перетворюється на повноцінне потужне представництво, ефективно діючий офіс. Зараз намагаємось всі три напрямки роботи, про які я говорив вище, об’єднати і розробити скоординований підхід.

Це унікальна система, у нас немає поділу персоналу на конкретні проекти, ми всі працюємо спільно, це дозволяє дивитися на поставлену проблему більш широко, іноді кроссекторально, а отже, і більш об’єктивно.

Що ви маєте на увазі?

- Спробую пояснити на прикладі. В Україні іще за часів  міністра Олексія Павленка була прийнята комплексна «Стратегія розвитку сільського господарства до 2020 року». Цей документ був унікальним, адже його спільними зусиллями готували практично усі донори, які координувались і визначали, хто за який аспект відповідає. Безумовно, у більшості донорів є свої пріоритети, в рамках яких вони обирають  нішу. 

Позиція ФАО полягає в тому, що ми оцінюємо ризики, наш «мандат» достатньо спеціалізований у рамках глобального пакету у межах сфери відповідальності ООН, проте достатньо широкий у покритті – починаючи від проблем біорізноманіття та закінчуючи харчовою безпекою держав. Тому проекти, які ми ведемо в Україні, є настільки різноплановими.

Яким чином залучаються кошти під проекти?

- Ми маємо певний бюджет ФАО, який розраховується під кожну конкретну країну раз на два роки, а також активно залучаємо донорські кошти урядів певних країн чи міжнародних організацій. Беремо ці кошти для роботи у певній країні і розробляємо нішеві проекти у тих сферах, де це найбільш цікаво і відповідає глобальним інтересам ФАО. Приміром, на гроші уряду Норвегії на замовлення уряду України ми зробили аналіз рибного сектору. Детальний звіт уже доступний публічно і на його основі, у подальшому, буде проведена масштабна реформа у рибній галузі. Відбувається пошук і інших проектів, спільно із Держпродспоживом, іншими відомствами – обсяг роботи, який можна зробити, колосальний.

Приміром, аби побудувати в України цивілізовану рибну галузь та розвивати ринки збуту, потрібно було підключити систему безпечності та якості. Таким чином з’явився іще один проект ФАО по гармонізації системи безпечності у рибній галузі до вимог стандартів ЄС – це і законодавчі засади, і зміна лабораторних підходів та відбору проб тощо. Це питання, що пов’язані із протидією харчовим шахрайствам, – не мені вам розповідати,  що зараз відбувається у рибній галузі.

Яким чином розробляються проекти ФАО – це більше пошук самої організації, чи запити від українського уряду, міністерств та відомств?

- ФАО – це міжнародна організація, у якої є своя так би мовити конституція, ми зобов’язані виконувати правила певної країни. Ми не можемо прийти до уряду і зобов’язати чи змусити його зробити певні дії, можемо тільки рекомендувати. У нас є два механізми дій – перший, це ті проекти, про які ми домовились у межах СPF, другий – у яких держава просить нас взяти участь.

Чи переноситься у проектах досвід інших країн, чи вони розробляютьсялише відповідно українських реалій?

- Для початку, ми намагаємось оцінити наслідки однієї чи іншої проблеми – тобто, що може відбутися при різних сценаріях розвитку подій. Коли ми розуміємо аспекти, то залучаємо фахівців, які мають  досвід у подібній галузі – таким чином спільно роблять план дій і національні і іноземні експерти – це синергія зусиль. Ніхто не займаються «копіпейстом» проектів. Реалії України, та інших країн, бодай і географічно наближених, зовсім різні.

Як щодо роботи конкретно із Мінагропродом? Чи завжди ви отримуєте підтримку та порозуміння?

- Це наш базовий, стратегічний партнер в Україні. Ми постійно знаходимось на зв’язку, консультуємо їх, у разі потреби. Ми беремо участь у низці дебатів по аспектах ведення сільського господарства, можемо підказати, у чому бачимо проблему, і далі спільними зусиллями усуваємо. Тож, наразі, я оцінюю роботу з Мінагропродом як конструктивну.

фото: прес-служба ФАО

Часто доводиться чути про необхідність проектів ФАО, проте на етапі реалізації вони чомусь є не настільки ефективними в Україні, як хотілось би. Чим це можна пояснити – слабкістю «верхів», чи певною немотивованістю «низів»? Як, зрештою, із цим можна було б боротися?

- Це філософське питання. Проекти «буксують» не лише в Україні, а й у інших країнах, не завжди запланований результат досяжний відразу. Згадайте, бодай, Революцію Гідності в Україні – далеко не всі надії людей, які стояли на Майдані у 2013-2014  роках, виправдались. Та сама ситуація і у нас. Не завжди до наших  рекомендацій дослухаються, а іноді вони випереджають загальний тренд.

Читайте також: Можливості для експорту нішевих культур: куди варто постачати та які особливості враховувати

Приміром, ми допомогли у розробці концепції з консолідації земель, проте вона запрацює лише у прив’язці до ринку землі, якого досі не існує.  ФАО не  працює «сьогодні на сьогодні», ми розуміємо напрямок перспективної роботи у цій державі.  Комунікуємо із урядом, до нас дослухаються. Ми глибоко розуміємо проблеми і намагаємось бути максимально ефективними.

Про деградацію грунтів та роботу із ОТГ

У травні цього року в Україні за підтримки ФАО було розпочато проект по боротьбі із деградацією ґрунтів. Розкажіть, які аспекти він включатиме? Яких конкретних результатів заплановано досягти?

- Проект стосується боротьби із деградацією грунтів у степовій та лісостеповій зонах України. У ньому є такі основні напрямки – це інстиціональний чи законодавчий, та два технічні, пов’язані із використанням лісосмуг, моніторингом та  технологіями. Окрема складова – це моніторинг та оцінка проекту. 

Проект спрямований на відновлення продуктивності та стійкості виробничих ландшафтів з використанням демонстраційних полів площею 7500 гектарів. Зараз існує чотири локації – у Київській, Харківській, Миколаївській та Херсонській областях. Задача проекту – зрозуміти, що відбувається на кожній із ділянок наочно продемонструвати, які заходи можна впровадити, аби виправити ситуацію із деградацією грунтів, зменшити ерозію тощо.

На ділянці у Херсонській області родючого шару грунту немає взагалі, це уже, фактично, пустеля. Але існує низка заходів, якими можна змінити ситуацію, що склалася, і повернути її до обігу господарства. Таким чином ми вибудуємо своєрідну матрицю на кожній із ділянок, виберемо оптимальні моделі, а далі досвід локацій підприємці зможуть поетапно «переносити» у свої господарства.

Яким чином це відбуватиметься?

- Скоріше за все обрані оптимальні технології будуть доноситись до агровиробників через Дні Поля чи іншими способами.

Як працюватимете по облаштуванню лісосмуг? А що буде зроблено у цьому напрямку?

- Зараз лісосмуги, фактично, нікому не належать. Їх планують передати під контроль об’єднаних територіальних громад. Проте передати – це одна справа, а от чи готові громади взяти за них відповідальність – це інше. Зрозуміло, що лісосмуга – це додаткове навантаження до бюджету ОТГ, і, у кращому випадку, про неї просто забудуть, а у гіршому – пустять на дрова.

Саме тому ми взяли локацію у Миколаївській області, на території однієї із ОТГ, там ми будемо намагатись налагодити механізм і зрозуміти, який рівень знань, які фахівці потрібні аби ефективно розпоряджатись лісосмугами. Ми повинні довести вигоду від використання лісосмуг, що пов’язано не тільки із боротьбою із ерозією, але й доходом від їх використання – приміром, там можна саджати енергетичні рослини, горішники.

Зачепили ви питання роботи з ОТГ, а от про кооперацію, яку так чи інакше підтримує своїми проектами ФАО, говорите мало. Сьогодні думки щодо неї у суспільстві розділились – якщо на початку всі підтримували, то зараз кількість скептиків зростає. Що думаєте з цього приводу?

- Будемо відверті,  кожна людина має свою току зору, бачення чи модель ведення бізнесу. Це нормально. Є досвід інших країн, який демонструє, що із введенням європейських стандартів на молоко та вимог до його якості, хочемо чи того чи ні, але молоко, що продається у трилітрових банках при дорогах, зникне. Це молоко уже не може більше називатись товарним. Власники корів будуть об’єднуватись між собою та здавати молоко на переробку. Якщо вони хочуть його продавати, купуватимуть охолоджувачі та обладнання, як це має бути відповідно до стандарту. Якщо подивитись далі, на середнього виробника, то йому потрібна система зрошення, аби не поля не потерпали від посухи. Аби знизити затрати, він буде вимушений об’єднуватись із сусідніми господарствами.  Тому рано чи пізно, як би хто там не був «проти» чи «за» кооперацію, життя змусить це зробити. І подивіться на іще один аспект – кооперація змусить запрацювати фінансовий сектор. Як демонструє досвід Італії та Франції, у потужних кооперативів із часом з’являється певна сума на рахунках  і вони створюють кооперативні банки, яскравий приклад – французький Credit Agricole. У довгостроковій перспективі – це забезпечить додаткові інвестиції і послабить кредитне навантаження на аграріїв.

фото: прес-служба ФАО

Читайте також: Зникаючий клас: чи вдасться Україні відмовитись від молока другого ґатунку?

На яких проектах ФАО в Україні зосередиться у найближчій перспективі?

- Ми у ФАО плануємо зайнятись в Україні двома дуже важливими проблеми – це антимікробна резистентність та необхідність скорочення харчових відходів. Перша є на сьогодні топовою темою у світі. Всі ми стикаємось із ситуацією, коли людина, хворіючи починає приймати антибіотики, і потім вони з якоїсь причини не діють, потрібно шукати інші. Це відбувається, бо людина стає стійкою до дії певних антибіотиків. Дві причини – неправильно їх використовує або ці антибіотики можуть потрапляти до нас із їжею через традиційні продукти рослинництва чи тваринництва. Адже антибіотики додають  для регуляції росту та інших цілей. Далеко не всі підприємства дотримуються правил біобезпеки і норм використання антибіотиків. Тому ми, із низкою глобальних донорів, почали вибудовувати цю програму і незабаром запустимо її. Другий масштабний проект – це суттєве скорочення харчових відходів та продовольчих втрат.

Як це відбуватиметься?

- Спочатку ми зробимо оцінку ситуації у великих містах України, а потім запустимо пілотний проект у одному із них. Приміром, це може бути Львів – відомий центр гастрономічного туризму, який потерпає від «сміттєвої» проблеми. Потрібно буде суттєво зменшити органічну складову цих відходів із тих же ресторанів, супермаркетів, домівок львів’ян. Спільно із місцевою владою  ми вибудуємо систему таким чином, аби відходи перероблятись максимально ефективно із затратою мінімального бюджету на ці цілі.

Про обіг нелегальних пестицидів

Не можу обійти увагою питання боротьби із обігом нелегальних пестицидів.  Розкажіть, яких позитивних результатів вдалось досягти у цьому напрямку?
- Із позитивних новин – роз’яснювальна робота, низка проектів по недопущенню поширення та використання нелегальних пестицидів працює, виробники починають більше звертати увагу, що саме вони використовують на полях. Втім, говорю відверто, ще багато прогалин у законодавчому секторі. На мою особисту точку зору, трохи забагато дерегуляції відбулось у цій царині, що призвело до збільшення кількості фальсифікованих та нелегальних хімікатів. 

До того ж, існує проблема із управлінням відходами, а саме їх знищенням після виявлення.  Відповідно із міжнародними вимогами пестициди є речовинами підвищеної небезпеки і мають бути відповідними чином знищені.  А от,  приміром, системи збору і знищення контейнерів та іншої тари з-під пестицидів не існує.  І навіть більше – часто кримінальний бізнес скупає ці контейнери за готівку і у кращому випадку у них знову наливаються пестициди і продаються на ринку, у гіршому  – їх, не миючи, продають на ринках як бочки для господарських цілей.

Знаю, що вже було запущено спільну програму Інтерполу та  USPTO, по контролю обігу і завезення нелегальних пестицидів. Розкажіть, яким чином виглядатиме процедура контролю? Наскільки реально можна буде у перспективі зменшити «чорний ринок» хімікатів, якщо наразі він, за вашими словами, складає більше 25% від загальної кількості»?

- Ніякої програми ФАО з цього питання не було, адже  ми не займаємось правоохоронною чи пошуковою діяльністю. Проте боротьба із нелегальними пестицидами частково дотична до програм стійкою розвитку, маємо локальне агентство по боротьбі із організованою злочинністю, яке входить у мандат ООН.

Я давно знаюсь на темі нелегальних пестицидів, тому періодично допомагаю колегам із Інтерполу та іншим інституціям у якості експерта, не втручаючись у оперативний процес. За допомогою цієї інформації вони можуть боротися із цими проявами злочинності. Приміром нещодавно було вилучено  за 20 днів операції Silver Axe III, координованої Європолом, 360 тонн фальшивих пестицидів. Вперше Україна взяла повноцінну участь у такому масштабному проекті.

Читайте також: Керівник Сумського кластеру LNZ Group: Свій елеватор дає не тільки свободу при експорті зерна, але й зменшує втрати при зборі врожаю

Хочу наголосити, що операція проходила у квітні-травні, що є мертвим сезоном з точки зору ринку, коли усі пестициди уже знаходяться у коморах господарів, а отже про реальні масштаби «чорного ринку» – як то кажуть, без коментарів. Українські правоохоронці теж не пасуть задніх – нещодавно вилучили партію у 139 тонн нелегальних отрутохімікатів, які завозились під виглядом якісного європейського бренду.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  [email protected]



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама