Реклама

Невеселі яйця, або чому різко впали ціни та що загрожує експорту

Українці звикли до зростання цін на яйця напередодні Великодня. Проте цього сезону вона нижча за минулорічну. У чому причина та якої ціни чекати найближчим часом?

журналіст Agravery.com

На фоні подорожчання решти продуктів падіння ціни на яйця стало приємним сюрпризом. Навіть на Великдень вони коштували на 5-7% дешевше, ніж у минулому сезоні  – 16-21 грн за десяток. Після свят ціна не зросла – станом на десяте травня середня ціна у київських супермаркетах становить 16-18 гривень

Як розповідає директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, споживачі отримали непоганий подарунок до великодніх свят, проте тривалість подешевшання прогнозувати важко. "Останні кілька років перед великодніми святами яйця не дешевшали. Найчастіше відбувалось навпаки", – розповів він. За словами директора "Союзу птахівників України" Сергія Карпенка, причина у сезонному зростанні конкуренції від господарств населення, завдяки якому промислові виробники яєць вимушено працюють у збиток. "Відпускна ціна яєць становить 11-11,5 грн/дес. при середній собівартості виробництва у 15 гривень. Збільшення загального виробництва яєць за останній рік на 7%, а також сезонне зростання виробництва яєць у господарствах населення (які займають 50% у структурі виробництва) тримають ціну на достатньо низькому рівні", – зазначає експерт. Він прогнозує, що вартість яєць найближчим часом може іще трохи просісти, але це тимчасово. Вже з вересня-жовтня можна очікувати суттєвого подорожчання яєць на 20-30% – аби птахофабрики закінчили рік принаймні з мінімальним рівнем рентабельності. 

Експорт за планом

Надлишок яєць стимулює збільшення експорту. За даними ДФС, у першому кварталі поточного року поставки на зовнішні ринки збільшились на 40% (39 тис.тонн яєць у шкарлупі, в 1,4 рази більше ніж минулоріч). У грошовому еквіваленті обсяг продажів виріс ще більш суттєво – у 1,6 рази, до $35,8 млн. Згідно із даними Мінагропроду, у 2018 році українські птахівники заробили $93,1 млн від експорту курячих яєць до 205 країн  світу - ОАЕ, Іраку, Катару, Оману, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Латвії, Молдови тощо. Загалом вони продали 1,8 млрд яєць (для порівняння 1,5 млрд. у 2017 році та 0,8 млрд. у 2016-му). Серед лідерів, які забезпечили ці обсяги, – «Авангард» ($43,5 млн), ТОВ «Ясенсвіт» ($19,5 млн) та групу компаній «Інтер-Запоріжжя» ($17,8 млн.), повідомляють AgroPolit.com з посиланням на Союз птахівників України.  

Проте компанії-експортери не зупиняються на досягнутому. Так нещодавно «Овостар Юніон» у фінансовому звіті заявила про відкриття дочірньої компанії в Дубаї зі статутним капіталом в $28 млн.  Крім того, компанія інвестує 85 млн євро у виробництво яєць в Латвії до 2026 року. Будівництво підприємства планується почати в другій половині 2019 року, ймовірне місце розташування – Тукумсский або Огрский край. Там планується утримувати до 8 млн курей, передбачені цех з виробництва кормів та біогазова станція.

Читайте також: Як зйомки з космосу допоможуть контролювати сівозміни, впроваджувати точне землеробство та підтримувати ОТГ?

Знову центрі скандалу?

Але репутація України, як постачальника курятини і яєчних продуктів, може вкотре суттєво постраждати (згадаємо діоксиновий скандал у ЄС у 2010 році). Річ у тому, що буквально за три дні до Великодня впливова австрійська газета Die Presse поцікавилася, звідки, і від яких курей потрапляють яйця на тарілки австрійських бюргерів. У статті під назвою  "Яйця з кліток зі Сходу з`являються на наших тарілках" автори констатували, що більшість імпортованих у країну яєць "надходять від виробників в Україні, Азербайджані та Аргентині, які утримують курей у непристосованих для цього клітках". У матеріалі наголошується, що Україна стала основним постачальником яєць в ЄС (наводяться дані щодо 13 тисяч тонн – за період з січня по листопад 2018 року), за нею слідують США і Аргентина.

Ще раніше австрійські ЗМІ зарясніли заголовками про курятину, яка мало не контрабандно потрапляє з України в ЄС у величезних масштабах. При цьому акцент робився на стражданнях української курки в неволі перед її попаданням на стіл європейців. Зрозуміло, що подібна інформаційна атака на українську продукцію – це, здебільшого, проява протекціонізму внутрішнього ринку та обґрунтування достатньо високої ціни яйця у Австрії. Адже за вимогами щодо утримання курей Австрія попереду всього ЄС: в країні ще в 2009 році заборонили "негуманні", так звані "батарейні клітки", що на території Євросоюзу було зроблено трьома роками пізніше. Тоді на зміну "батарейним" прийшли більш  просторі, поліпшеної конструкції – і саме вони сьогодні використовуються на фабриках найбільших виробників яєць в ЄС у Франції, Іспанії, Польщі. В Австрії ці "поліпшені клітки" є тільки на 8 невеликих фабриках (% від загального виробництва яєць), а з кінця 2019 року використання і таких кліток буде заборонено.

Щоправда, висновок авторів статті щодо України виглядає як суперечливий, адже у тій же статті повідомляється з посиланням на дані українських виробників, що при виробництві яєць для експорту в ЄС якраз і використовуються стандартизовані в Євросоюзі  "поліпшені клітки".

Головним гравцем, а отже, і винуватцем історії називають "Миронівський хлібопродукт" (МХП), який є шостим найбільшим виробником курятини в Європі і найбільшим в Україні. Один холдинг виробляє м'яса курки і яєць вчетверо більше, ніж вся Австрія (понад 5 млн штук на день) і  тому ставить під загрозу виробників ЄС. Потужності МХП дійсно вражають: згідно зі звітом компанії, на її заводах в минулому році було вироблено майже 618 тисяч тонн курятини. На експорт пішло 286,8 тис тонн. Більшість – у Ірак, Словаччину та Нідерланди. 

Читайте також: Кардіологія поля: вирощуємо кукурудзу, пшеницю та ріпак – березень-квітень

Компанію австрійські журналісти також звинувачують у тому, що вона у обхід європейських квот завозить куряче філе. Річ у тому, що після  укладання  угоди про асоціацію та ЗВТ з Євросоюзом Україні надали відповідну квоту на безмитний експорт курячого філе ( 20 тисяч тонн на рік). Проте у МХП знайшли простий спосіб обійти ці обмеження: при обробці курки в Україні в грудях просто залишали кістку, а далі ця курятина в обхід квоти продавалася на свої ж заводи з переробки в Нідерландах і Словаччині. Там кістку з грудки просто витягали. На виході  виходило куряче філе вже як продукт ЄС, який можна продавати не тільки в країни Євросоюзу, а й безмитно на треті ринки, зокрема, в Південну Африку. І хоча з юридичної точки зору все виглядає законно і у межах дозволених правил, для Австрії та решти країн ЄС це означає суттєву загрозу і фінансові збитки фермерів. Тож найімовірніше, у країнах євроспільноти будуть винаходити нові інструменти для звинувачень і подальшого контролю імпорту такої продукції з нашої країни.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама