Реклама

Олександр Пахно: На невеликій ділянці саду можна заробити як на тисячах гектарів зернових

Чи може українське яблуко стати впізнаваним брендом на міжнародній арені розповів генеральний менеджер компанії «Сади Дніпра» Олександр Пахно.

журналіст

Рік тому на Дніпропетрівщіні стартував садівничий проект «Сади Дніпра» - сучасний шпалерний сад розміром понад 50 га. Сьогодні його керівник, Олександр Пахно, чекає перший урожай і уже ділиться амбітними планами на майбутнє - через п'ять років тут буде уже 500 га садів, які щорічно даватимуть 20 тис. тонн елітних яблук. 

- У сільському господарстві я не новачок. Довгий час працював у великій аграрній компанії, яка на 37 тис. га землі вирощувала пшеницю, кукурудзу, соняшник та сою у Дніпропетровській області.  Зараз ми також продовжуємо займатись рослинництвом – з 2013 року вирощуємо на 600 га під поливом насіння кукурудзи для компанії «Майсадур» та «Сінгента». Але хотілося займатись іншим високотехнологічним бізнесом, закласти маржинальні культури із відносно коротким строком повернення інвестицій.  Роздивлялись різні варіанти - сади сподобались найбільше. І гарно, і технологічно. Технології та бізнес-процеси почали вивчати з кінця 2013 року – їздили на навчання за кордон, спілкувались із фахівцями провідних розсадників, розробляли бізнес-плани. Готувати ділянку під посадку розпочали у 2015, сад заклали у минулому сезоні. Цьогоріч вже очікуємо перший урожай яблук під брендом «Uapple». Загальна територія саду складає 53 га, минулого року посадили 35 га, цього року посадили ще 18 га. Протягом наступних 4-5 років, згідно із нашим бізнес-планом, хочемо працювати на території у 500 га. Зараз ми починаємо будівництво сховища для яблук на 19,2 тис. тонн. Першу чергу будівництва на 2,5 тис.т. закінчимо у наступному році. Свою переробку також плануємо робити, але згодом – вироблятимемо соки прямого віджиму.

 

Скільки для цього потрібно грошей?

- Інвестиції залежать від того, які ви саженцы обираєте, яку техніку та опирискувачі використовуєте, яку шпалеру, чи є у вас протиградова сітка та метеостанція, яка система зрошення тощо. Закласти один гектар саду коштує від $25 до 55 тис. Якщо берете однорічні саджанці, результату чекати довше та й дерево ви так не сформуєте, як у іноземних розсадниках. Якщо дворічні, буде прибуток буде швидше. Загалом, у садівництві цілком реально на невеликій території заробляти приблизно стільки ж, як тисячах гектарів у звичайному рослинництві.

При правильному підході яблучний бізнес окуповується на 4 рік після закладки саду. З п’ятого року ви починаєте отримувати  перші прибутки. Самоокупність настає, коли господарство отримує 12 тонн яблук з одного гектару, її ви можете мати уже на другий рік після закладки саду.  

Яким чином підбирали сорти для саду?

- Аналізували, які сорти яблук є у світі найпопулярнішими, і скільки ще років приблизно буде на них попит, які ринки збуту під ці сорти, враховували урожайність, кліматичні особливості. Сьогодні маємо у своєму арсеналі сорти Гала, Голден, Грені Сміт, Пінова, Фуджі і Ред Делішез. Брали сорти із провідних німецьких та голландських розсадників. Саджанці обрали стандарту  «knip-baum»  для того, аби швидше отримувати перші врожаї.

Читайте також: Сергій Юр’єв: Поле – це пазл, який треба кожного сезону збирати по-новому

Цьогорічні весняні заморозки вплинули на ваші сади?

- Нам пощастило, морози не зачепили, у нас у фазі зеленої бруньки було -4 градусів, дерева витримали, втрат у саду немає.  У багатьох колег збитки цьогоріч величезні. Завдяки сучасним технологіям можна мінімізувати вплив заморозів – використовувати європейську технологію дощування, період заморозків глазурувати бруньку  льдом, не дозволяючи їй промерзати, інша технологія - так званий млин, який розганяє повітря і не дає деревам та грунту примерзати. У нас поки що не було потреби ними користуватися, проте придивляємось, хочемо також покрити сад протиградовою сіткою.

На яку урожайність розраховуєте?

- Урожайність цього року буде на рівні 20-25 т/га. На одному гектарі у нас 2857 дерев, одне яблуко важить 180-200 грамів, у період повного плодношення ми будемо отримувати 60 т/га. Це другий рік після посадки, згідно європейської технології, на дереві будемо залишати по 50 яблук, наступний 75 і всі наступні – по 100 яблук.

Якими ще технологіями користуєтесь?

- Намагаємось запозичувати найкращий світовий досві , всі технологічні моменти максимально автоматизовані. Вся техніка іноземного виробництва, маємо один трактор на 12 га площ, плюс набір оприскувачів, косарок тощо.  Супровід ведуть голандські спецілісти, вони прописують технологічну карту. Найбільш корисна річ у саду -  це метеостанція, яка  підключена до норвезького гідрометцентру і голланського серверу консалтингової компанії. На основі цих даних ми моделюємо різноманітні проблеми, які можуть виникати у розрізі агрономії. Очевидно, що будь-яка проблема - шкідник чи хвороба, виникає при певних температурах чи погодних умовах протягом певного періоду. Комп`ютер це все прораховує і ми на моніторах бачимо, яка ситуація може виникнути незабаром, вживаємо запобіжних заходів. У нас в саду працюють агрономи, автоматика – це добре, але треба вести постійний нагляд за деревами.

Велика проблема для підприємств знайти агронома. Як вирішували це питання?

- Це одна із найважчих проблем бізнесу, відкрити підприємство – не проблема, проте працювати нікому. У нас немає сучасної школи садівництва, не готують фахівців із європейським рівнем знань. Спеціалістів «старої школи» агрономії у нас на підприємстві немає. Я ставлюсь до них із повагою, проте нові господарства потребують свіжих сил. Сьогодні у нас три агрономи, старшому із них 25 років, а молодшому - 21 рік. Основна вимога при прийомі на роботу була добре знання англійської мови, аби вони могли вільно спілкуватись на агрономічну тематику із нашими консультантами за кордоном. Решту ми їх вчили «під себе» - відправляли за кордон на стажування. Все це великі кошти, враховуючи і переліт, і проживання, і послуги спікерів-консультантів. Тим не менше, це єдиний вихід для компанії, аби мати гарного фахівця.  Зараз у нас в саду працює всього 20 чоловік, і цього достатньо.

Читайте також: Що слід враховувати впроваджуючи НАССР на підприємстві

Про конкуренцію та вихід на міжнародні ринки

Наскільки високим є рівень конкуренції у яблочному бізнесі в Україні?

- Конкуренція – це коли ти борешся із іншими підприємствами за один і той же ринок. В Україні умовно є три напрямки вирощування яблук – це елітний, звичайний та яблука на переробку.  Елітний сегмент зайнятий на 10% і ми позиціонуємо  себе саме такими виробниками. Якщо ви пам`ятаєте, до стрибка курса евро в Україні було багато голландських яблук, вони коштували 24 грн, або приблизно 2,4 евро, цей сегмент зараз вивільнився, хоча елітні сорти по 70-90 грн у супермаркетах є, але це нішева продукція. Яблук аналогічної якості українського виробництва досі у державі дуже мало. Починаючи з січня їх взагалі не знайти, не вміють добре зберігати. Є багато яблук напівтоварної якості, які ми бачимо у низькому ціновому сегементі. Так, там є і конкуренція, і корупція.  Не виключаю, що там платять великі гроші за потрапляння у торгові мережі. Бо іншої причини, чому споживачам пропонують такі фрукти,  не бачу. Таке яблуко треба викидати або переробляти, але не їсти. Понад 60% ринку – це виробники, які були орієнтовані на продажі у Росію, і мають відповідні сорти (приміром, Чемпіон, Ренет Симеренка), яких європейський споживач не розуміє, не купуватиме. Із зміною ринків збуту не всі можуть швидко перелаштуватись, вони якраз найбільше негативно налаштовані щодо перспектив яблучного бізнесу тут. Просто не звикли докладати зусиль, працювати над якістю, тому продовжують продавати товар манівцями до Росії. Якщо не виходить – починають демпінгувати ціни всередині держави.

Продавати яблука ви будете на внутрішньому ринку чи відразу стартуватимете із експортом?

-  Ми орієнтовані на експорт яблук, проте якщо тут буде прийнятна ринкова ціна, то продаватимемо. Чому вибрали експорт?  Не зважаючи  на перепони, там прості і зрозумілі правила гри – ти маєш гарне яблуко, обсяг, готовий вкладати у логістику та пакування - без покупця не залишишся. До того ж, ціна у світі на яблука останнім часом приблизно рівна, без таких перекосів, як в Україні.  Приміром, у Індонезії середньорічна ціна яблук $1-1,10.

Що потрібно враховувати при експорті яблучної продукції?

- В Україні за рік виробляють всього мільйон тон яблук, тоді як у Китаї – 45 млн, і ще 5 млн тонн імпортують, існує нестача понад мільйон тон яблук у Німеччині. Ті 20 тис. т, які ми плануємо виробляти щорічно,– це крапля у морі. У нас зараз проблем із покупцями взагалі немає – близько 40 світових компаній і трейдерів уже зараз готові заключати форвардні контракти.

Найбільш доцільно укладати угоди про партнерство на різноманітних профільних заходах, виставках, як у Європі, так і в Україні. Цього року обсягів сформувати експортні партії у нас не вистачить – будемо робити пробні поставки у скандинавський та азіатський регіони.

На мій погляд, для експорту важливі три складові – перше, це якісна продукція, що підтверджено сертифікатами, які визнають у багатьох країнах світу. У нашому випадку це GlobalGAP, отримаємо його у вересні. Друге – логістика, потрібно прорахувати всі ризики, умови та строки доставки, знайти компанії, які можуть цього дотримуватись. Якщо яблуко їде на далеку відстань 20-30 днів, то повинен бути певний рівень температури та вологи. Яблуко під час перевезення «дихає», виділяє етилен, тож потрібні спеціальні матеріали, сошетки тощо. Третя складова –відповідний калібр, смакові якості, готовність виробника до системної роботи.

А як щодо великого яблучного конкурента, Польщі, яка географічно під боком. Чи не завадить це робити бізнес?

- Ця країна щорічно виробляє 3 млн яблук, це найкращий показник у Європі, вони професійні, мають багато конкурентних переваг. Основні сорти, які виробляє Польща, також розраховані на російський ринок – Лігол, Чемпіон, Айдаред. Серед переліку найбільш популярних у світі їх немає. Найбільшою популярністю користуються яблука сорту Канзі, Пінк Леді, Крімсон Сноу, Ред Делішез.  Тому поляки активно продають свою продукцію в Україну та Грузію. А от приміром, у Індонезію  вони поставляти яблуко не можуть - через відсутність карантинних дозволів. І це гарна можливість для України.

фото: facebook UApple

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама