Представники влади, експерти та аграрії обговорили проблеми молочної галузі та перспективи її відновлення

Поточний стан молочної галузі, збитки за час війни, перспективи відновлення та подальшого розвитку обговорили представники влади, аграрії та експерти 3 листопада під час Міжнародного молочного конгресу.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів про перспективи пільгового кредитування аграрних підприємств.

“Світовий банк днями затвердив допомогу для аграрного сектору України в обсязі 500 млн рік на 2023-2024 роки. З цих коштів 230 млн грн будуть спрямовані на гранти, 270 млн грн - на компенсації довгострокових кредитів, залучених аграріями за програмою пільгового кредитування “5-7-9”. Виділених коштів буде достатньо, щоб розглядати ставку по кредитам на рівні 5%. Тобто, одну четверту будуть платити аграрії, а три чверті – компенсують за програмою”, - повідомив Тарас Висоцький. 

Очільник ВАР та президент АВМ Андрій Дикун виступив спікером та модератором панелі "Дорожня карта відновлення і розвитку молочної галузі".

“Високотехнологічні підприємства, які займалися молочним скотарством ефективно, виживають зараз у війну. Дослідження Світового банку свідчать, що Україна має великий потенціал з виробництва молока, в той час як світ відчуває дефіцит молочних продуктів. Сьогодні є політична воля і Президента, і профільного міністерства щодо розвитку молочного скотарства. Ми зараз на порозі низького старту, в Україні можна прогнозувати значний розвиток будівництва молочних ферм та переробки. Українські МТФ навчилися отримувати надої на рівні 35-40 літрів. Але є питання до переробки: Україна потребує будівництва великих заводів, а для цього треба кооперація ферм та переробки. Галузь на порозі великих змін”, - зазначив Андрій Дикун.

Ганна Лавренюк, генеральна директорка АВМ, розповіла про втрати галузі за час війни,  зростання виробництва молока в Україні та наголосила на необхідності експорту молочної продукції.

“До війни 42% всього молока вироблялися у регіонах, які попали під найбільші обстріли. Сьогодні спостерігаємо  стрімкий вихід присадибного сектору з молочної галузі. Неможливо точно оцінити всі втрати, зокрема недоступними є дані по Запорізькій, Херсонській, Луганській, Донецькій областях. Але за попередніми оцінками Держастату, Україна втратила 43 тис. корів.  За інформацією  АВМ, цей показник  перевищує 50 тис. голів. Понад 100 ферм пошкоджено або знищено, близько 50 заводів втрачено.

Хоча виробництво молока суттєво нижче, ніж у 2022, але в розрізі молочних ферм маємо зростання – плюс 7%, що свідчить про інвестиції виробників у технологічні та бізнес-моделі на підконтрольних Україні територіях. Саме МТФ, які продовжили нарощувати виробництво, зокрема в центральних та західних регіонах, сприяли тому, що за підсумками 2023 року на переробку має бути поставлено 2,9 млн тон молока. Тобто насправді не йдеться про зростання, але ми практично відновлюємо рівні, досягнуті до повномасштабного вторгнення”, - розповіла Ганна Лавренюк.

Якщо в 2022 в ЄС спостерігалися пікові ціни на молоко, то в 2023 показники обвалилися до типових для останньої декади, внаслідок чого українські виробники втратили конкурентні переваги.

“Внутрішній попит зріс і в 2023-му підтримує вітчизняну молочну галузь, бо близько 4 млн жінок з дітьми повернулися в країну, але це не той фактор, на який треба спиратися. Українській молочні продукції потрібні зовнішні ринки”, - додала генеральна директорка АВМ.

До дискусій конгресу долучилися народні депутати Олександр Ковальчук, Іван Чайківський, Сергій Лабазюк, Олег Тарасов. Вони назвали зростання собівартості продукції, втрату кадрів, замінування серед ключових проблем агросектору. А також акцентували увагу на необхідності функціонування програми “5-7-9” і збільшення кредитних лімітів у тваринництві. Також були розглянуті питання переробки, кооперації, погектарної підтримки, земельної реформи, необхідності прийняття закону про патронажні дивіденди.