Українські аграрії вперше застосують інноваційне рішення для протидії посухам

Аграрії Херсонщини та Миколаївщини вперше в Україні застосують інноваційне рішення для збереження вологи у ґрунті та органічного живлення рослин. Таку безкоштовну можливість вони отримали завдяки донорам з Японії та проєкту «Згуртовані громади», який за підтримки Програми USAID АГРО реалізує Всеукраїнська асоціація громад.

Загалом 125 аграріїв Херсонщини та Миколаївщини, що найбільше постраждали через  підрив Каховської ГЕС, отримають безкоштовно 5120 кг сорбенту. Це допоможе частково вирішити питання нестачі води для поливу.

Інновація полягає у застосуванні сорбенту - органічного  гідрогелевого продукту, що дозволяє зберегти вологу у ґрунті, а після використання розпадається на поживні речовини для удобрення. Це рішення нове для українських аграріїв, але добре відоме в Японії, Індії, та посушливих регіонах  країн ЄС та США.

Сорбент, який називається EF Polymer – це екологічно чистий продукт, виготовлений з органічних відходів, таких як шкірки фруктів. Завдяки гідрогелевій консистенції він зберігає у ґрунті вологу, поступово вивільняючи її рослині. Таким чином сорбент дозволяє скоротити використання води на 40%. Окрім того, продукт 100% біологічно розкладається та перетворюється на добрива, допомагаючи заощадити ще й до 20% на удобренні. 

Сорбент широко використовується в Японії та в інших країнах світу. Його вносять у ґрунт під час посівної. Працює він таким чином: поглинає воду в 50 -100 разів більше своєї ваги, далі – зберігає вологість у ґрунті на 15 днів більше звичайного часу та повільно її віддає рослині. Таким чином культури відчувають менше стресу від зневоднення. Водночас сорбент запобігає ерозії ґрунту. Через 180 днів продукт починає розкладатися і працює як органічне добриво. Для того, щоб сорбент почав працювати, достатньо хоча б одного поливу чи опадів.

За відгуками японських та європейських аграріїв, таке інноваційне рішення дозволяє збільшити врожайність у посушливих регіонах на 10-30%. Результати його застосування в Україні досліджуватимуть фахівці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НАНУ, а також самі аграрії з Херсонщини та Миколаївщини.