З надією на експорт: як пройшов рік для виробників молока

Більшість проблем сільського господарства припало на м'ясомолочну галузь. Що трапилось з нею у 2015 році, розповідає аналітик консалтингової компанії Dykun Яна Музиченко.

 

Про основні тенденції

падіння зовнішнього попиту

Як відомо, на кінець 2014-го та весь 2015 рік кон’юнктура світового молочного ринку була несприятливою. На це вплинули три основних фактори. По-перше, відмова від квот на виробництво молока в Європі обернулася для співдружності справжнім «колапсом», що наклало негативний відбиток на ціноутворення в усьому світі. По-друге, Росія ввела торговельне ембарго на імпорт з ряду провідних країн-виробників молока (основний вплив це мало на торгівлю з ЄС). По-третє, Китай, найбільший імпортер молочної продукції, активно скорочував закупівлю та переключився на власне виробництво. КНР почала скуповувати молочні кооперативи в Океанії і виробляти молоко для власного споживання. Всі ці фактори спричинили дестабілізацію на світовому ринку. Пропозиція молочних продуктів «зашкалювала», як наслідок, ціни впали до десятирічного мінімуму.

Зважаючи на те, що Україна є нетто-експортером, тенденції світового ринку мали прямий вплив на молочну галузь в середині країни. Відносне полегшення було лише в період девальвації національної валюти, що давало змогу експортно-орієнтованим компаніям вигідніше продавати продукт.

 

скорочення внутрішнього виробництва

В той же час, в середині країни торгівля рухалася досить «натужно». Падіння доходів населення та зростання витрат на комунальні платежі вплинули на споживчий кошик. Так, споживання молочних продуктів за рік скоротилося більше, ніж на 13 кілограмів. Тепер пересічний українець споживає лише 209,3 кг молочних продуктів (в перерахунку на сире молоко).

Незважаючи на кризу галузі держава майже відмінила дотації на підтримку виробництва молока. За три квартали цього року було виділено 8,997 млн грн. Тоді як за аналогічний період 2014-го сума складала 226,5 млн.

Сукупність факторів стала для переробників «шоковою терапією». Більшість дрібних молокопереробників та цехів просто банкрутували. Втриматися змогли лише крупні гравці. Та все ж, в період найбільшої продуктивності корів, коли робиться закладка молочних продуктів, тривало зберігання (сухе молоко, масло та сир) молокопереробні заводи створювали лише мінімальні записи. Так, як очікувати пожвавлення продажів фактично не було звідки. Закупівельні ціни на молоко при цьому трималися на одному рівні.

 

відкриття китайського ринку

Поштовхом до відновлення ринку стало відкриття китайського ринку для 18 українських підприємств. Пройшовши акредитацію, з 23 вересня цього року, доступ на китайський ринок отримали п'ять підприємств агрохолдингу «Мілкіленд»: «Менський сир», «Славутський маслоробний комбінат», «Охтирський сирокомбінат», «Миргородський сироробний комбінат» і «Роменський молочний комбінат».

Крім того, право поставляти молочну продукції отримали підприємства Агропромгрупи «Укрпродукт» − «Старокостянтинівського молочного заводу», «Техмолпром» та два підприємства групи «Молочний альянс» − «Золотоніського маслоробного комбінату» і «Баштанського сирзаводу».

Також, можливість постачання до Китаю отримали: «Клуб сиру»; «Жашківський молокозавод»; «Елітмол»; «Ічнянський молочно-консервний комбінат»; завод корпорації Roshen «Бершадьмолоко»; «Дубномолоко», а також «Тульчинський маслосирзавод» компанії «Терра Фуд», «Хмельницький завод «Молочний візит» і «Літинський молокозавод».

 

обсяги експорту

Варто зазначити, що відкриття цього ринку стало несподіванкою для вітчизняних переробників, до якої ніхто не був готовий. Обсяги потенційних експортних продуктів скоротилися більше ніж на 10%. Виробництво сухого молока у серпні впало на 23,7%, в порівнянні із серпнем минулого та склало 6,7 тис. т. А від початку року його обсяги зменшилися на 13,7% — до 45,1 тис. т. Крім того, виробництво масла за вісім місяців зменшилося на 12,5% та склало 70,2 тис. т, а в серпні — на 21,5% — до 9,4 тис. т. Що стосується сирів, то їх виробництво у серпні зросло на чверть та склало 11 тис. т. Від початку року обсяги продукту скоротилися на 21,6% — до 83,3 тис. т. Це свідчить про відкриття російського ринку.

До того ж на китайському ринку вже існує висока конкуренція. Якість європейської продукції значно вища від української. Океанія також поставляє якісну та недорогу продукцію з мінімальними логістичними витратами. Молочну продукцію українського виробництва республіка розглядає як низькоякісну, та відповідно, дешевшу.

 

Про ціни

В перші ж тижні після акредитації молочних підприємств китайською стороною закупівельна ціна на сире молоко пішла вгору і не припиняє цієї тенденції й до сьогодні. Ціна за кілограм такого молока вже перевалила за 6 гривень. Так, станом на 22 грудня, кілограм молока екстра ґатунку коштував 6,17 грн, що на 48 коп. вище ціни попереднього місяця. Вищий ґатунок за місяць подорожчав на 49 коп. — до 5,95 грн./кг. Середня ціна на молоко першого ґатунку за тиждень зросла на 35 коп. — до 5,65 грн/кг.

В даний час, на формування цін на молоко впливають такі фактори: скорочення виробництва молока, як наслідок вирізання поголів'я та сезонного скорочення надоїв, хоч і не тривала та все пожвавлення світового ринку та передноворічне пожвавлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку.

 

Про структуру виробництва

У жовтні цього року в Україні було вироблено 135,4 тис. т молочних продуктів, що на 15,9% менше, ніж в минулому році, а порівняно із вереснем воно скоротилося на 3,4 тис. т.

Найбільше впало виробництво йогуртів та інших ферментованих чи сквашених молока та вершків. У жовтні на переробних підприємствах було вироблено 32,9 тис. т таких продуктів. Тоді, як у вересні цей показник сягав 36,6 тис. т (-3,7 тис. т).

В той же час, обсяги пастеризованого молока за місяць зросли на 1% — 78,8 тис. т. Виробництво масла також мало позитивну динаміку — 8,5 тис. т (+4,9%). Незначно, але зросло виробництво кисломолочного сиру — 5,7 тис. т (+3,6%).

На продаж твердих сирів неабияк вплинуло, хоч і нестабільне, та все ж відкриття російського ринку. Як тільки Росія знімала заборону на імпорт, так і переробники нарощували виробництво. У жовтні на українських сироварнях було вироблено 9,5 тис. т, тоді як, у вересні показник сягав 11,7 тис. Це було обумовлено сезонним скороченням виробництва молока.

 

Про зовнішню торгівлю

Українські переробники змогли інтегруватися на інші ринки. За підсумками одинадцяти місяців Україна поставила на зовнішні ринки 112 тис. т молочних продуктів на загальну вартість 164,4 млн дол. Левова частка доходу припала на групу 402 «Молоко та вершки згущені» — 84 млн дол. В натуральному виражені це 55 ,05 тис. т. Поставляли згущене молоко найбільше до Бангладеш — 12,28% всього експорту, або 10,3 млн дол. Імпорт продукту склав всього 558 т (1,2 млн дол.). 58,2% продукту було закуплено в Білорусії (692 тис. дол.)

На другому місці за часткою доходу були сири. Торгівля ними принесла Україні 31,4 млн дол. (Таблиця 2.) Найбільше продавали сири до Казахстану (39,75%; 12,5 млн дол.), Росії (26,55%; 8,3 млн дол) та Молдови (18,67% ; 5,9 млн дол.). Їх імпорт Україні обійшовся в 20,4 млн дол. За 11 місяців було закуплено 4,7 тис. т продукту. Основними контрагентами були: Німеччина (26,29%; 5,4 млн дол.), Польща (20,25%; 4,1 млн дол.) та Франції (14,81%; 3 млн дол.).

У той же час, вітчизняні виробники в січні-листопаді 2015 експортували 10,7 тис. т вершкового масла, що на 1% більше показника за 11 місяців минулого року. У грошовому вираженні обсяги експорту цієї продукції знизилися на 40% — до 27 млн дол.

Імпорт вершкового масла в Україну за вказаний період скоротився в натуральному вираженні до 584 т проти 10 тис. т роком раніше. У грошовому виразі імпорт масла склав 2,1 млн дол., тоді як за 11 місяців 2014 — 47,4 млн.

Варто зазначити, що від’ємне торгівельне сальдо було лише по групі 403 «Маслянка, ферментовані або сквашені молоко та вершки» — мінус 352 тис. дол. Їх експорт склав лише 3,5 тис. т на суму 3,1 млн дол. Та все ж імпорт в натуральному виразі був меншим — 2,5 тис. т.

 

Чого чекати від 2016 року

Основними ціноутворюючими факторами для м’ясомолочної галузі у 2016 році будуть:

- кон’юнктура світового ринку. Наразі для світового ринку характерна передноворічна активізація попиту на молочну продукцію. Та все ж така динаміка не буде тривалою. Вже після закінчення свят та періоду відпусток ціна може знову опуститися. До того ж, надлишок виробництва молока в Європі все ще тисне на світовий ринок. І в той час, як на початку року говорили, що відновлення балансу попиту та пропозиції на світовому ринку відбудеться вже в першій половині 2016, то зараз аналітики (за оптимістичним сценарієм) очікують його відновлення не раніше 2 півріччя.

- купівельна спроможність населення. Якщо рівень доходів буде на тому ж рівні, то споживання молочної продукції буде й надалі скорочуватися. Населення буде переключатися на молоковмісні продукти.

- девальвація. За умов подальшого знецінення гривні експорт буде привабливішим. Переробники зможуть отримати більший дохід від експортних операцій.

- відкриття нових експортних ринків та посилення своєї присутності на вже освоєних. По молочному напрямку переробники активно працюють над закріпленням на китайському ринку та відкриття країн Північної Африки та Азії. Ці ринки досить місткі, але умови ведення бізнесу на них не звичні для українських переробників. На 2016 рік вже заплановані торговельні місії до Тайваню, Анголи та Південної Кореї.

Закупівельні ціни на молоко в Україні будуть тримати високу планку протягом всього наступного року. Різке скорочення поголів'я корів в країні призвело до нестачі молока. Тому в наступному році скоріше за все, ми будемо спостерігати «боротьбу між переробниками» за сировину.

 


Яна Музиченко,

аналітик консалтингової компанії Dykun

 


Реклама
Реклама