Реклама

Забороняємо забороняти: чому продовження мораторію на обіг ріллі нічого не змінює

Постійне подовження заборони на ринок ріллі не узгоджується із логікою чинного законодавства, реальними настроями селян та вимогами західних партнерів. Втім, заради «земельного мораторію» деякі члени ВР пішли на пряму фальсифікацію результатів голосування.

журналіст Agravery.com

У п’ятницю, 21 грудня, до ВР вперше за 17 років подали документ проти заборони на ринок ріллі: народні депутати Олексій Мушак та Павло Пинзеник зареєстрували постанову про визнання недійсним голосування за законопроект №9355-5 за подовження «земельного мораторію» на рік. Для такої ініціативи парламентарі мали усі підстави: ЗМІ повідомляли про масові випадки «кнопкодавства» під час голосування за «земельний мораторій»; нардеп Аркадій Корнацький окремо зазначав у Facebook, що його картку незаконно використали для голосування «за» подовження заборони на ринок ріллі. У свою чергу, подача постанови від Мушака та Пинзеника відстрочить вступ нової відстрочки для «земельного мораторію»: через це спікер зможе підписати законопроект №9355-5 лише під час сесії ВР у другій половині січня 2019 року, коментує радник прем’єр-міністра України Павло Кухта.

Нагадаємо, у четвер 20 грудня парламент до 1 січня 2020 року подовжив дію «земельного мораторію», котрий триває ще з 1 січня 2002 року. При цьому ВР розглядала одразу 15 законопроектів про подальшу заборону ринку земель. Минулоріч таких ініціатив було лише вісім. За словами експерта Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики Анни Федун, голосування за продовження «земельного мораторію» не має жодного юридичного сенсу: в перехідних положеннях Земельного кодексу чітко вказано, що ринок ріллі не почнеться без ухвалення відповідного закону. «Фактично, щороку мораторій використовується як виправдання черговій бездіяльності, небажання впровадженню змін та захисту інтересів тих, що виграють від тіньових схем», - наголосила експерт.

Читайте також: Максим Мартинюк: У земельному питанні нас останні 17 років лякали міфами

Особливості національної соціології

Прихильники «земельного мораторію» свої дії пояснюють настроями суспільства: мовляв, соціологічні опитування свідчать, що українці не готові до ринку ріллі. З цієї точки зору, постанова депутатів Мушака та Пинзеника про нечинність голосування за законопроект №9355-5 суперечить інтересам громадян. Втім, як наголошують експерти Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), «у більшості випадків населення піддається впливу різних маніпулятивних тверджень, тому думки населення щодо питання права продажу землі не є кристалізованими». Окрім цього, у переважній більшості випадків соціологічні опитування вимірюють лише ставлення людей до ідеї ринку ріллі, втім не фіксують рівень обізнаності щодо змісту земельної реформи, додає керівник програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» Денис Нізалов. У свою чергу, як свідчать результати тих же опитувань, селяни хочуть продати свій пай, але не розуміють, що саме «земельний мораторій» заважає їм вільно розпорядитись своїм майном. 

Зокрема, за даними опитування Центру Разумкова, проведеного 19 жовтня - 2 листопада 2018 року, проти купівлі-продажу ріллі висловились 72% із опитаних 10 тисяч громадян, за – лише 13%. Цікаво, що серед молоді «земельний мораторій» підтримують 18% опитаних, серед літніх людей – 79%. Втім, саму суть ринку ріллі розуміють лише 26% респондентів серед забезпечених громадян, та 9% - серед бідних громадян.

Дані дослідження того ж КМІС свідчать: скасування «земельного мораторію» не підтримують 66,3% українців. Втім, 68% респондентів погодились із твердженням, що українці повинні мати право вільно продавати свої земельні паї.

Читайте також: Директор ДП "Сетам": Зараз ніхто не готовий купувати землю за $15 тисяч

Опитування компанії GFK на замовлення Світового банку говорить, що «земельний мораторій» взагалі підтримує лише 44% опитаних громадян. При цьому на питання "чи підтримуєте Ви земельну реформу та скасування мораторію?" ствердно відповіли 21,1% опитаних громадян, а право вільних купівлі-продажу земельних наділів підтримало 32,6% респондентів. Цікаво, що найбільше право вільного обігу ріллі підтримують на Закарпатті, Волині та Рівненщині, найменше – на Сумщині, Хмельниччині, Кіровоградщині і Херсонщині. «Дуже важливо не зупинятися на питанні “так чи проти”, а рухатися далі та пояснювати компроміс з точки захисту прав людини та переваг реформи. Чим більше респондент знає про земельну реформу, тим краще він ставиться до скасування мораторію. Вже навіть прихильники збереження мораторію не говорять, що ринок не потрібен», – прокоментував виконавчий директор Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський. «Ми вже зараз говоримо більше про позитивні наслідки зняття земельного мораторію – люди більше знають про ринок ріллі, громадські організації навіть об’єднались у Коаліцію за відкриття ринку ріллі», - додав консультант Світового банку Олег Нів’євський.  

Якщо ж опиратись на дані «Моніторингу земельних відносин 2016-2017 років» від того ж Світового банку, то випливає, що селяни активно шукають способів обійти «земельний мораторій», аби розпорядитись своїм майном. Зокрема, останні два роки на тисячу селян в Україні припадало 105 операцій із паями, з яких 36 операцій проводилось для обходу заборони на ринок ріллі. Зокрема, на операції із угодами довготривалої оренди ріллі (понад 10 років) припадало 23 операції із 36 «позамораторних». Кількість таких угод складає близько 700 тисяч, користуватись схему довготривалої оренди наважуються аграрії та селяни південних та східних областей України.

На угоди емфітевзису припадало 11 операцій із 36 «позамораторних». В цілому за останні два роки уклали 28,42 тисячі договорів емфітевзису на 80,43 тисячі гектарів ріллі. Третину угод уклали в Полтавській, Одеській та Сумській областях. Дві із 36 «позамораторних» операцій, якщо вірити офіційній статистиці, припадає на угоди обміну ділянками. У 2015-2017 роках таким чином в рамках 58,74 тисяч угод нових власників знайшло 50,8 тис га ріллі. Найчастіше таким форматом обігу ріллі користувались аграрії Київської, Кіровоградської та Львівської областей.

Читайте також: Рілля в моніторі, або як відкриті дані допоможуть побороти "земельний мораторій" та аграрних рейдерів?

Коло на вимогу

Формально, постанова Мушака та Пинзеника про невизнання голосування за «земельний мораторій» не дасть суттєвих наслідків для старту ринку ріллі. так нардепи лише оскаржать проведення юридично не потрібної процедури, коментує експерт зі зв'язків з ВР Стратегічної групи радників при Кабміні Ярослав Желізняк. Втім, для українського політику кон'юнктура складається так, що чергова та бездумна відстрочка запуску ринку ріллі стає майже неможлива. Зокрема, новий Меморандум про співпрацю із МВФ передбачає, що Україна «готуватиметься до ринку ріллі». При цьому, як зазначають в МВФ, уряд вже має законопроект про обіг сільгоспземель, розроблений за допомоги експертів Світового банку. У свою чергу, як свідчать слова в.о. міністра аграрної політики Максима Мартинюка під час брифінгу 19 грудня, Мінагрополітики налаштоване запуск ринку ріллі максимально узгодити із інтересами аграріїв, і так досягнути найвищої політичної підтримки.

«Позиція міністерства полягає у тому, що потрібно припинити постійно подовжувати мораторій та «захищати селян». Натомість – прийняти закон про обіг сільськогосподарських земель, виставити там умову про відстрочку дії. На мою думку, це має бути два роки. Бізнесу потрібні чіткі умови та час, аби підготуватись», - сказав урядовець.

Подібну точку зору схвалює експертна спільнота. Зокрема, як припустив адвокат, партнер Crowe LF Ukraine Віктор Кобилянський під час круглого столу «Чи зможуть фермери купити землю після повноцінного відкриття ринку чи все скуплять агрохолдинги», в закон про обіг сільгоспземель варто включити норму про запуск ринку ріллі через рік чи п’ять років ухвалення закону. «Так з’являться правила гри, які можна вивчити і до яких можна підготуватися і реально запустити ринок сільгопземель земель», - наголосив адвокат.

Читайте також: Купити землю: на які умови продажу-викупу паїв погодяться аграрії



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама