Реклама

Захисти себе сам: що аграріям робити з атаками рейдерів

Рейдерські напади на агропідприємства тривають попри оптимістичні заяви влади. Аграріїв врятують лише щедрі витрати на охорону, юристів та медіа, членство у профільних асоціаціях та постійна перевірка своїх документів на землю та майно.

журналіст Agravery.com

За офіційною статистикою, кількість рейдерських атак на аграріїв падає: якщо за січень-жовтень 2017 року трапилось 75 випадків рейдерства, то за цей же період 2018 року – лише 41.

До кінця поточного року влада обіцяє зробити усе, аби випадки аграрного рейдерства більш не повторювались. Наприклад, народний депутат Антон Геращенко запевняє, що Мін’юст синхронізує роботу земельного кадастру, майнового реєстру та Єдиного реєстру судових рішень, аби злочинці більше не могли захоплювати агропідприємства за підробленими ухвалами суду. Очільник Мін’юсту Павло Петренко подав законопроект №9341, за яким комунальні підприємства втратять право реєструвати операції з майном: 90% випадків рейдерства припадає саме на комунальних реєстраторів. У свою чергу, ВР готується ухвалити в цілому “антирейдерський" законопроект №8121, котрий уже пройшов перше читання. 

Втім, аграрії не поділяють оптимізму представників влади. Зокрема, 11 жовтня рейдери розстріляли автомобіль керівника ТОВ “Славута Юг" Андрія Федоренка, аграрій зазнав чисельних поранень. 13 листопада суд без застави випустив організатора атаки на елеватор ФГ “Строгого О.Ф.” Олега Ширяєва. Відомі випадки, коли цьогоріч аграріям довелось самотужки відбивати атаки рейдерів без жодної допомоги держави: охоронна компанія “Гайдамаки" у січні-вересні цього року допомогла ПСП “Шпанівське" на Рівненщині відібрати у рейдерів 17 паїв площею 40 га. Від зловмисників страждають й інші сектори економіки: наприклад, в липні цього року рейдери захопили Братський маслопресовий завод і це було “актом відвертого криміналу", вважає Геращенко.

Читайте також: Курс на розширення: як спроектувати та побудувати успішний елеватор

Самотужки бізнес протистояти злочинцям не здатен. Як саме потрібно зупиняти рейдерів, провідні бізнес-асоціації України, зокрема Всеукраїнська аграрна рада, обговорювали 5 грудня на Антирейдерському форумі “Бізнес проти знищення держави".

Реєстрова націоналізація

Спікери Антирейдерського форуму наголосили: поки уряд та ВР не змінять законодавство, що визначає роботу реєстрів, рейдери зможуть і далі маніпулювати базами даних для своїх злочинів. Навіть якщо Мін’юст відключить усіх дискредитованих реєстраторів, рейдерські атаки продовжуватимуться. Зокрема, як пояснив голова комітету ВР з питань інформатизації Олександр Данченко, аби не користуватись послугами “чорних реєстраторів", зловмисники навчились “зламувати" комп’ютери, які містять ключі доступу реєстраторів у майновий або інші реєстри.  При цьому факт “злому" комп’ютера вдається зафіксувати не раніше за півроку від хакерської атаки.

У свою чергу, правоохоронці не можуть достеменно з’ясувати, коли саме злочинці проникли до баз даних, наголошує член Ради Нотаріальної палати України Ольга Ніщук. За словами експерта, програмне забезпечення (“софт") майнового реєстру фіксує лише те, який саме ключ доступу використали злочинці для підробки даних. Тому доброчесний реєстратор чи нотаріус не може довести, що він не був співучасником злочину.

Про таку проблему Нотаріальна палата попереджала український уряд ще чотири роки тому. Втім, право на “софт" майнового реєстру належить приватній особі, тому чиновники стверджували, що держава може лише відраховувати роялті за користування програмним забезпеченням. “Ми розробили і подали через депутатів законопроект про націоналізацію цього реєстру, але чомусь ВР навіть не стала реєструвати документ", - наголосила Ніщук.

Якщо ж Мін’юст не може змінити налаштування у роботі реєстрів так, аби до майна аграріїв не могли дістатись рейдери, то міністерству варто запровадити “заморозку" набутого права власності мінімум на тиждень після проведеної реєстраційної операції, вважає заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Читайте також: Парасолька для аграрія, або чому зростає популярність індексного страхування

На думку експерта, таку новела буде ефективна вкупі із СМС-інформуванням бізнесменів про зміни даних у реєстрах щодо їх майна, яке міністерство юстиції обіцяє запровадити з наступного року. “Тиждень “заморозки" права власності потрібно, аби аграрій встиг або підтвердити правомірність операції з його майном, або ж заявити до правоохоронні органи про спроби крадіжки власності", - наголошує Соколов. Тим більш, як наголошує Ніщук, подібна норма діяла ще до 1 січня 2016 року: аби завершити угоду, учасники мали не лише внести відповідні зміни у реєстри, але й засвідчити правомірність операції у нотаріуса.

Рятунок по-гайдамацьки

Водночас, як додали деякі учасники Антирейдерського форуму, аграрії та інші бізнесмени не зможуть протистояти рейдерам, якщо не будуть об’єднувати в структури громадянського суспільства. Також – якщо не посилять юридичний аудит свого майна.

Зокрема, як пояснив Антон Геращенко, поліція не може у всіх випадках вчасно та адекватно відреагувати на заяви про рейдерські атаки на агропідприємства. “Тому підприємцям нічого не лишається, аніж єднатись у профільні асоціації, що мають відповідний юридичний та медійний ресурс", - сказав парламентар. Також, як додав очільник ВАР Андрій Дикун, профільні асоціації здатні надати не лише юридичну консультацію чи медійний ресурс, але й силовий захист легальних охоронних компаній. “Наша асоціація має окремий фонд, аби повідомляти у ЗМІ про випадки рейдерства. Також в нас працює охоронна компанія “Гайдамаки", принцип якої – виїжджати лише до тих аграріїв, що оплатити утримання компанії. Поки що люди не хочуть розуміти, що хто економить на юристах, медіа чи охороні, той втратить вдвічі більше", - наголосив Дикун.

Читайте також: Student Wanted: Де прокачати агро-скіл та пройти виробничу практику або стажування?

Окрім того, розповідає приватний нотаріус Острозького районного нотаріального округу Інна Бернацька, попри усі поради юристів аграрії досі не перевіряють належним чином документи на своє господарство. “Нерідко трапляється, коли власники господарства не перевіряють, чи є на всіх угодах оренди підпис селян, або ж чи не підписував усі угоди директор підприємства власноруч. У моїй практиці також були випадки, коли аграрії чи селяни втрачали свої паспорти, але не заявляли про це в поліцію. В підсумку, на втрачений паспорт реєстрували угоди оренди на ділянки, по яким попередній орендар не перевірив чинність підписів, і всі зусилля по юридичному захисту йшли нанівець. Навіть якщо приїжджала поліція, їй лишалось тільки розгублено розвести руками", - бідкається Бернацька. Тому, як наголосила нотаріус, самі аграрії мають також відповідати за захист свого майна, а не лише держава чи профільні асоціації.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама