Закон про фінмоніторинг. Що зміниться для громадян та бізнесу?

Коментарі

0

перший заступник Голови Національного банку України

Новий закон про фінансовий моніторинг, а саме Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”,  набув чинності 28 квітня 2020 року. Розповідаємо про основні зміни, яких варто чекати українцям.

Поняття фінансового моніторингу не є новим, воно супроводжує фінансові послуги в Україні, починаючи з 2001 року, саме з терористичного акту у Нью-Йорку 11 вересня. На той момент було важливим зупинити фінансування тероризму, то ж було прийнято перший в Україні закон про фінансовий моніторинг. Згодом, до закону додалися нові цілі та завдання, зокрема, це протидія ухиленню від сплати податків. Більшість країн світу імплементували такі правила. Банківський сектор України вже давно, з періодичними оновленнями, працює у рамках такого законодавства. Отже, всі клієнти банків вже є ідентифікованими.

Новий закон запроваджує так званий ризикоорієнтований підхід. На практиці це означає, що клієнти, які здійснюють звичайні операції в рамках буденної діяльності, не будуть потребувати багато уваги з боку банків.

Що значить «звичайні» операції та «звичайні» клієнти?

Це пенсіонери, студенти, пересічні громадяни, які отримують заробітну плату на пластикові картки, відкриті у банках в рамках зарплатних проектів; підприємці, які працюють і здійснюють діяльність в обсягах, зазначених на момент відкриття рахунків.

Всі ці операції є простими, і за статистикою, близько 95% всіх клієнтів банків України мають низький рівень ризику. То ж для цих клієнтів дане законодавство спрощує роботу з паперовими документами.

Закон змінює параметри обов’язкового фінансового моніторингу

Згідно з законодавством, всі операції, які перевищували 150 тис. грн та мали принаймні 17 ознак, обов’язково повинні були попасти в поле зору не лише банківського фінансового моніторингу, але і спеціального уповноваженого органу.

Новий закон підвищує цю межу до 400 тис. грн, а з 17 ознак лишає тільки 4: зняття готівки, перерахування коштів за кордон, операції так званої підвищеної групи ризику (публічні діячі, або політики), операції з перерахуванням коштів або платежами до тих країн, які не імплементували законодавство в сфері фінансового моніторингу.

Закон дозволяє здійснювати дистанційну ідентифікацію.

 Що це значить для простих громадян? Якщо потрібно відкрити рахунок,  то не обов’язково йти до банку. Можна  скористатися відео-телефонним зв’язком, через який менеджер банку  встановлює вашу особистість, а далі надсилаються копії чи скани документів. Це можливість уникнути фізичного контакту.

Система ID запроваджена тільки у двох банках –  «Приватбанк» та «Ощадбанк». Вона дуже проста, скористатися нею можуть лише ті фінансові установи, які приєднані до системи. Сподіваємось, що таких буде більше.

Де найбільше питань і відкритих проблемних моментів?

Закон розширює коло суб’єктів фінансового моніторингу, тобто тих фінансових установ, які надають фінансові послуги, і тут багато суперечностей.

штрафів, придбання товарів та послуг шляхом сплати коштів через особисті банківські  картки. Норми закону не розповсюджуються на зняття готівки з власного рахунку, погашення кредиту в обсязі до 30 000 грн.

Якщо ви здійснюєте поповнення будь- якого рахунку через платіжний термінал шляхом внесення готівки, то норми цього закону вимагають ідентифікації вашої особи у випадку, якщо операція перевищує 5000 грн. 

Як це буде працювати? До кінця поточного року всі платіжні термінали необхідно обладнати спеціальними електронними зчитувачами. І, якщо сума вашої операції (і це не комуналка, не мобільний зв'язок, не погашення кредиту, не сплата товарів і послуг) понад 5000 грн, то ), то вам необхідно при ідентифікувати себе.  

Як себе ідентифікувати? Або шляхом використання банківської картки, або шляхом використання закордонного паспорту, або будь-якого ID документу. Термінали будуть обладнані відповідними пристроями, які будуть сканувати інформацію про вас для ідентифікації.  До кінця ж поточного року все залишиться у звичайному режимі.  

Наступне питання, яке дискутується – це мобільні оператори. Вони  зможуть обслуговувати неідентифікованих абонентів.

Новели закону

Розширюється перелік суб’єктів, які будуть здійснювати додаткову перевірку операцій, в рамках тих послуг, які вони надають:

- Поштові оператори, вони повинні розробити процедуру ідентифікації клієнтів, яких обслуговують.

 - Емітенти електронних грошей

 - Представники грального бізнесу, лотереї, казино, букмекерські контори, які також повинні ідентифікувати клієнтів, яких обслуговують.

Вищеназвані установи до кінця 2020 року матимуть час для розробки процедур для впровадження закону. З 1 січня 2021 року вони вже зобов’язані здійснювати повну ідентифікацію усіх клієнтів.

За матеріалами: https://www.youtube.com/watch?v=9xQzGrYdeF4



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама