Все, що могла зробити для обмеження торгових стосунків, Росія вже зробила, зауважив вчора аграрний міністр Олексій Павленко. Російське ембарго вже майже не лякає українських виробників. Чому та в кого ще залишились побоювання Agravery.com розпитало експертів.
З введенням заборони з 1 січня 2016 року на імпорт української продукції в Росію розширюються можливості для поставок продовольчих товарів з Азербайджану, Туреччини та Ірану.
У Європейському Союзі розглядають три варіанти продовження санкцій щодо Росії, а саме — стосовно строку їх застосування.
Свинарі Фінляндії знаходяться в страху розповсюдження африканської чуми свиней, яка не тільки міцно влаштувалася в італійській Сардинії, а й потрапила у Росію, і в країни Балтії з інших східноєвропейських країн.
Україна буде розвивати виробництво органічної продукції. Хоча виробники впевнені, що масовий покупець до неї не готов.
Традиційно, у першій половині сезону, Чорноморський регіон експортує близько 70% свого потенціалу. Основними структурними складовими причорноморського експорту є російська пшениця і українська кукурудза.
Російські продовольчі контрсанкціі будуть діяти досить довгий час, і російський бізнес повинен скористатися цим часом для створення конкурентоспроможного виробництва, проте контрсанкціі введені не назавжди.
В Європі дисбаланс попиту та пропозиції відбивається і у формуванні цін на готову молочну продукцію і на вартості сировини.
Швеція і Литва підтримують продовження санкцій проти Росії до відновлення Україною контролю над своїм кордоном.
Великі російські переробники молока просять Мінсільгосп перенести на три роки передбачені техрегламентом про безпеку харчової продукції Митного союзу обмеження щодо використання сировини від хворих на лейкоз корів.
