Реклама

Аграрний 2020-й: закони, які найбільше вплинули на агробізнес

Законодавча підготовка до запуску ринку землі та наведення ладу у видачі державної підтримки. Таким напрямкам в українській агросфері парламентарі приділили найбільшу увагу у 2020 році. Певні законодавчі завдання перенесено на 2021 рік

журналіст Agravery.com

З часу обрання народних депутатів ІХ скликання, станом на кінець 2020 року, в Раді зареєстрували 2886 законопроєктів, з них вступили у дію лише 12%, або 322 закони. Ще менше з них стосуються безпосередньо аграрного сектору. Також роботу сільського господарства оновили і низкою нормативно-правових актів від Кабміна. Що змінилось у 2020 році та що чекати у 2021-му, розбираємось далі.

Земреформа

 

Найбільший та найсканадальніший закон щодо запуску вільного ринку сільськогосподарської землі, був ухвалений Радою наприкінці березня та підписаний президентом 28 квітня. Це до нього депутати подали понад 4 тисячі правок, аби відтягнути його ухвалення. Врешті решт, за документ проголосували 240 народних депутатів. Остаточна його редакція містить такі основні положення:

  • з 1 липня 2021 року до 1 січня 2024 року покупцями земель сільськогосподарського призначення зможуть бути лише фізичні особи – громадяни України;
  • з 1 січня 2024 року покупцями зможуть бути також і юридичні особи.
  • до 1 січня 2024 року для громадян діятиме обмеження на набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 га. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності законом.

«Безумовно, доленосним для всіх нас у 2020 році став закон «Про відкриття ринку землі». Він, без перебільшення, визначає розвиток нашого сільського господарства на довгі роки. Вважаю, що шляхом довгої та упорної боротьби вдалось зробити цей законопроєкт оптимальним, як для розвитку сільського господарства та суспільства загалом, так і для середніх та малих аграріїв. Це важкий законопроект. Він залишає багато відкритих та складних питань. І впевнено сказати, як далі буде розвиватись ситуація, не можна. Бо для його функціонування потрібно ще багато працювати», - заявив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.

Читайте також: Ринок альтернативного борошна: від амарантового до соснового

Та додав, що для повноцінної роботи законопроекту на користь саме малих та середніх агровиробників, потрібно ухвалити законопроекти: про створення Фонду часткового гарантування кредитів для придбання с/г землі; законопроект про дерегуляцію земельних відносин та передачі повноважень громадам для розпорядження цими землями.

Світло в «земельному» тунелі

 

Для створення повноцінного та прозорого ринку землі до 1 липня 2021 року, потрібно якомога швидше прийняти решту «земельних» законопроектів, а також розробити та впровадити низку підзаконних актів. За оцінками експертів Київської школи економіки, уряд має приймати в середньому по дві постанови в тиждень упродовж наступних півроку, аби забезпечити належний запуск та функціонування обігу земель сільськогосподарського призначення.

«Вікно можливостей не буде відкритим вічно, і треба рухатися швидше у питанні прийнятті законів. Критично важливим сьогодні є ухвалення закону щодо вдосконалення управління та дерегуляції у сфері земельних відносин №2194. На жаль, у зв’язку з локдауном, це питання буде розглядатися лише наприкінці січня. Законопроект №2194 – це нова «Земельна Конституція», без нього ми не зможемо реалізувати земельну реформу повноцінно», - зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.  

Також, для належної імплементації земельної реформи, потрібно ухвалити:

№ 2195 – запроваджує прозорий процес земельних електронних аукціонів,

№3205-2 – передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві для поліпшення доступу малих агровиробників до банківського фінансування, зокрема, з метою придбання сільгоспземель,

№ 3012-2 – визначає принципи розподілу земель при приватизації сільгоспугідь державних та комунальних підприємств.

Зі слів заступника міністра економічного розвитку Тараса Висоцького, уряд зможе швидко забезпечити необхідну нормативну базу, за умови оперативного прийняття необхідних законопроектів Верховною Радою.

«Самі підзаконні акти на 90% готові. Усе можливо організувати, головне – політичне бажання. Технічно ми їх відпрацюємо і впораємося, якщо законопроекти будуть проголосовані», - запевнив Тарас Висоцький.

Але не слід забувати, що всі напрацювання може перекреслити Конституційний суд. 2 листопада 2020 року,  на закритому засіданні судді розглянули депутатське подання про роз'яснення статей 13 та 14 Конституції України, які за змістом стосуються земельних відносин. В мережу потрапив напрацьований проєкт рішення цього засідання, яким фактично скасовується впровадження ринку землі. Остаточного рішення досі немає, дата наступного засідання невідома.

Діджиталізація держпідтримки

 

4 листопада, на засіданні Верховної Ради України прийнято у другому читанні законопроект №3295, який створює єдину державну інформаційну систему – Державний аграрний реєстр. Крім того, в ньому містяться положення, які удосконалюють та розширюють державну підтримку для сільгоспвиробників. За допомогою агрореєстру планується надавати державні сервіси, спростити доступ до банківського фінансування та програм кредитних гарантій, а також запровадити програми цільової державної підтримки та ввести оцінки їх ефективності.

Також документ передбачає:

  • визначення принципів, на яких надається державна підтримка (прозорість, публічність, цільове використання наданих коштів);
  • надання права на отримання бюджетної дотації суб’єктам, які займаються козівництвом, аквакультурою, ведуть органічне виробництво, використовують зрошення, вирощують овочі, плоди та ягоди;
  • запровадження можливості підтримки виробників, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
  • передбачається державна підтримка дорадчих служб, шляхом компенсації витрат при наданні таких послуг аграріям.

В розрізі нормативно-правових актів у Мінекономрозвитку попрацювали над змінами до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, затвердженого постановою КМУ, згідно з  якими:

  1. Запроваджено новий напрям підтримки фермерських господарств -  спеціальну бюджетну дотацію за утримання від п’яти корів молочного напряму продуктивності;
  2. Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам надано можливість отримувати  часткову компенсацію вартості техніки та обладнання, придбаних не тільки за власні кошти, а й за кредитні.

Трирічна битва за «соєві правки»

 

Точніше за їх скасування. У 2017 році низка депутатів в один із законопроєктів раптово внесли правку, яка скасовувала відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів, насіння свиріпи та ріпаку. Після обурення аграріїв правку переглянули та дозволили отримувати відшкодування ПДВ при експорті лише сільгоспвиробникам. Аграрні асоціації назвали це обманом, бо відомо, що зібрати необхідний об’єм для експорту сої або ріпаку можуть лише великі підприємства. «За бортом» повернення 20% податку на додану вартість опинились середні та малі виробники.  Звісно, переробники вказаних олійних відразу знизили на них закупівельні ціни. Запрацював «сірий ринок», аграрії почали продавати сою за зниженими цінами перекупщикам, які формували партії на експорт. Усе це в результаті призвело до скорочення площі посівів під трьома олійними: зі 1,98 млн гектарів у 2017 році, до 1,58 млн гектарів у 2020.

Читайтет також: Дивись під ноги. Як реалізувати полив із свердловини

16 січня Прийнято закон, який поновив відшкодування ПДВ українським експортерам олійних культур. Президент підписав його наприкінці травня.

Конституція кооперації

 

21 липня Верховна Раду ухвалила нову редакцію Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», а 12 серпня 2020 року Президент України підписав цей Закон. Два роки знадобилось для ухвалення кооперативної «конституції». Новий закон поліпшує правові умови діяльності реально працюючих сільськогосподарських кооперативів. Після ухвалення схожих законопроектів країнами Європи, обіг у сільськогосподарських кооперативах зростав у 10 разів.

Тепер для повноцінного функціонування цього закону потрібно внести правки до податкового кодексу, кажуть експерти аграрного ринку.

Зокрема у раді вже лежить законопроект № 4457, метою якого є приведення положень Податкового кодексу України, які стосуються діяльності сільськогосподарських кооперативів. Законопроектом започатковано механізм виплати компенсації членам кооперативів шляхом нарахування і виплати патронажних дивідендів.

Також на розгляд уряду подано проект постанови «Про затвердження модельних статутів сільськогосподарського кооперативу», якою затверджуються типові установчі документи, що використовуватимуться для створення сільськогосподарських кооперативів.  Це гарантуватиме захист прав та інтересів їх членів від неправомірних дій інших осіб та спростить для них порядок відкриття та ведення бізнесу.

Диво-ПДВ

 

17 грудня Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроєкт №3656 щодо зниження ПДВ на окремі агротовари. Тобто закон знижує податок на додану вартість з 20% до 14% на велику рогату худобу і живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, ріпаку, соняшнику, насіння і плоди інших олійних культур.

А диво полягає в тому, що від такого зниження бюджет країни не втратить жодної копійки надходжень. Документ передбачає зниження ставки ПДВ при реалізації сировини, тобто тієї продукції, яку не реалізують кінцевому споживачу. Відомо, що збори від ПДВ йдуть до бюджету тільки після оплати товару кінцевим споживачем. Проте, закон дає змогу підприємцям чекати меншу суму при поверненні ПДВ та створює умови для детінізації агровиробників.

Корми, насіння та органіка

 

Розблоковано ринок кормів та кормових добавок. Виробники кормів зможуть використовувати зареєстровані в ЄС кормові добавки.

Верховна Рада України 02 грудня ухвалила в першому читанні і одразу в цілому проєкт Закону № 3672 «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів».

Законом дозволяється вільне використання кормових добавок, зареєстрованих у Європейському Союзі. Таке регулювання буде застосовуватись на тимчасовій основі – протягом чотирьох років. Зазначеного часу має вистачити, щоб створити в Україні повноцінну систему реєстрації кормових добавок, яка повністю відповідатиме вимогам законодавства ЄС.

Для ринку насіння спрощено процедуру сертифікації насіння. Документ врегульовує розбіжності, які виникають під час проведення сертифікації насіння, знижує фінансове навантаження на аграріїв.

Зокрема, постановою кабміну передбачається:

  • збільшення терміну дії сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння (на насіння овочевих культур, насіння соняшнику та насіннєву картоплю);
  • визначення відсотку насіння, яке підлягатиме ділянковому (ґрунтовому) сортовому та лабораторному сортовому контролю;
  • скасування норми щодо подання завірених перекладів документів на імпортоване насіння;
  • спрощення процедури подання документів до органу сертифікації виробникам категорії до базового насіння (розсадників випробування та розсадників розмноження).

Затверджено Порядок сертифікації органічного виробництва та обігу органічної продукції. Ним запроваджується власна система сертифікації органічного виробництва. Взагалі то закон про органічне виробництво працює із 2019 року. Але без цієї правки він не працював на повну. Також, для нормального обігу органічної продукції, мають бути прийняті постанови переліку речовин, які дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва; порядку розгляду апеляцій на рішення органів сертифікації; затвердження вимог до матеріально-технічної бази для виконання функцій із сертифікації органічного виробництва.

Законодавчі завдання на 2021 рік

 

Окрім пакету документів для налагодження на ефективного функціонування ринку землі українським законотворцям потрібно врегулювати ще безліч питань. Зокрема, у Міністерстві економічного розвитку виділяють наступні законопроєкти:

1. Розроблено законопроєкт № 3318 «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», який комплексно врегульовує три блоки питань: здоров’я тварин; благополуччя тварин; реєстрації, виробництва та обігу ветеринарних препаратів.

Верховна Рада 17 червня ухвалила законопроєкт в першому читанні, очікується ухвалення в цілому найближчим часом.

2. Розроблено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення законодавства України у сфері дитячого харчування у відповідність до вимог законодавства ЄС».

Передбачає узгодження національного законодавства щодо харчових продуктів, призначених для дитячого харчування, із законами України у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, які відповідають праву Європейського Союзу та вимогам законодавства ЄС щодо харчових продуктів, призначених для дитячого харчування.

3. Розроблено законопроєкт «Про захист рослин».

Законопроєкт розроблений з метою системного та комплексного регулювання суспільних відносин у сфері захисту рослин з урахуванням міжнародних зобов’язань України, зокрема в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

Основні блоки законопроєкту – вимоги до застосування пестицидів, права та обов’язки операторів ринку, питання навчання і допуску до застосування пестицидів, державний контроль, вимоги до захисту рослин, а також практику застосування цих положень.

4. Розроблено законопроєкт «Про особливості правової охорони географічних зазначень, традиційних гарантованих особливостей, захист прав та застосування схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів».

Пропонується запровадити регулювання особливостей правової охорони географічних зазначень, традиційних гарантованих особливостей, захист прав та застосування схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, відповідно до принципів регулювання ЄС, для підвищення рентабельності українських товарів та їх репутації на ринку, розвитку малого підприємництва на сільських територіях, створенню робочих місць та стимулювання доданої вартості сільськогосподарської продукції та харчових продуктів.

5. Розроблено законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо обліку спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення».

Документ розроблений з метою забезпечення сприятливих умов для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, у виробництві якої використовують спирт етиловий денатурований, що сприятиме, зокрема, сталому налагодженню виробництва дезінфікуючих засобів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00 (група «Різноманітна хімічна продукція»), функціонуванню підприємств-виробників спирту етилового денатурованого та суміжних галузей.

«Недоухваленим» лежить в Раді законопроект «Про пестициди та агрохімікати». Наприкінці року його ухвалили у першому читані. Проект закону покликаний розблокувати ввезення зразків інноваційних засобів захисту рослин для наукових досліджень та державних випробувань. Зараз українські аграрії отримують ЗЗР на 4-5 років пізніше, аніж їхні колеги за кордоном, або ж не отримують взагалі. При відсутності інноваційних діючих речовин нового покоління на ринку, шкідники рік за роком стають більш стійкими до наявного асортименту ЗЗР.

«Нам необхідно вирішувати питання із консолідацією земель,  необхідно вирішити питання з зрошенням, нам необхідно хоча б розпочати питання пов’язані із тіньовим ринком землі. Не може бути що у нас 30-40% землі обробляється в тіньовій спосіб. І це можна бачити по тому, як довго просувається закон щодо мінімального податку з одного гектару. Закон по кооперації є, але тепер потрібно внести зміни у податковий кодекс для того, щоб цей закон працював во благо. Нам потрібно вирішувати питання із підключення до електромереж, спрощення отримання дозволів на будівництво. Нам потрібно вирішувати питання функціонування залізної дороги. Потрібно розділити її на оператора інфраструктури та компаній, які займаються перевезеннями», - підсумував заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Відомо, що наразі Укрзалізниця об’єднує в собі оператора із пасажирських перевезень, інфраструктури та вантажних перевезень. Відбувається покриття збитків одного напрямку  коштом інших. Наприклад, за рахунок аграріїв обсягів перевезень, які здійснюються аграріями субсидується перевезення залізної руди. Коштом інших промислових перевезень субсидуються пасажирські перевезення.

Читайте також: Олег Алєксєєв: Для українських страв краще обирати більш крохмальний вітчизняний рис

Щодо підключення до електромереж, Комітет ВРУ з питань житлово-комунальних послуг вже подав на обговорення відповідний законопроєкт. Ним передбачається:

  • спрощення процедур, пов'язаних з земельними питаннями та погодженням проектної документації для будівництва об’єктів енергетики;
  • створення «Єдиного вікна» для видачі вихідних даних і узгодження проекту органами влади і місцевого самоврядування, муніципальними службами та підприємствами;
  • відкритий доступ до містобудівного кадастру та інших вихідних даних.

Однак, не всі положення у документі покликані спростити процедури, деякі норми можуть навпаки погіршити ситуацію з підключеннями об’єктів для замовників. Аграрні асоціації вже пропонують зміни до проекту закону. Як і з іншими не ухваленими правовими актами, розпочинається новий рік лобіювання інтересів фермерів у законодавчому полі. Слідкуємо.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама