Реклама

Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (11.01.2021-15.01.2021)

Що важливого відбулось в аграрному світі України за цей тиждень? Всі найактуальніші матеріали та найважливіші новини в агродайджесті від Єнота-агровіра.

Аааапчих…тільки не лякайтесь, це щось у носі закрутило. А цей ніс ніколи не підводить, щось ще відчуває, адже не усі січневі свята відсвяткували. Але не про це мова. Присяду на пеньок, трохи попліткуємо та пригадаємо як під новорічну ялинку нам повернули Мінагрополітики. Й недивно, адже майже більше 44% валютних надходжень держава отримує від сільськогосподарських виробників. Зараз ніби наші слуги прийшли до тями, але тепер потрібно десь знайти понад 1 млрд  монет, щоб поновити роботу міністерства. І хто за це все заплатить? Дружно скажемо правильну відповідь - «ми». От не розумію, хто два роки тому додумався знищити курку, що несе золоті яйця?! Якось недавно спілкувався зі своїм братом, що живе у Новому Світі, так там у Міністерстві сільського господарства працює понад 42 тис. людей і воно є одним з найефективніших у світі.

А що у нас?

А у нас наш новий очільник заговорив про те, що найцінніше, що у нас є - це землю зможуть продавати іноземцям, правда, після того як проведуть протягом 3-х років референдум. І хто буде на нашій же землі працювати у наймитах? Думаю, відповідь і на це запитання знаєте ви, і я.

Щоб заспокоїти нерви випив би настоянку з ехінацеї пурпурової, але після того як на неї ціни взлетіли майже вдвічі, бажання пропало. Краще погризу часнику теж корисно і собівартість його вирощування менша за 17 грн/кг. Потрібно галявину тільки придивитись під посадку. Приємно й те, що ВАР запропонувала поправки до законопроєкту «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо спрощення земельних відносин запровадження механізму єдиного вікна при погодженні проектів» і скоро до електронних мереж буде набагато простіше і легше приєднатись. Якось дивно, але сусіди-ведмеді, що топчуть наш рідний ліс, потрапили в трійку експортерів та імпортерів. Чогось я не розумію у цьому житті.

Дорогі мої, як завжди, є хороші новини, а й такі, про які хочеться забути, тому краще подивимось на хіт-парад цифр за тиждень.

Цифра тижня № 1: 650 млн гривень допомоги отримали роботодавці на період посиленого карантину.

Коментар Єнота: Підтримати працівників та зберегти робочі місця – основний посил програми. А може це спроба не допустити голодних бунтів?

Цифра тижня № 2:  на 27% знизилися у січні-листопаді 2020 року обсяги експорту яловичини.

Коментар Єнота: Під час пандемії українці стали більше їсти м’яса, тому експортувати стали менше.

Цифра тижня № 3: в 3-4 рази у 2021 році зросте ринок дронів-обприскувачів.

Коментар Єнота: От і ми зрозуміли що за новітніми технологіями майбутнє. В 2021 році планують обробляти дронами-обприскувачами 600 тис. га.

Не просто виростити чи виробити продукти, а важливо їх відправити. І все частіше експортують їх повітряним транспортом, що недивно. Це просто і надійно, правда, як завжди і тут є свої нюанси, про які розповіли експерти. Вони точно знають, як не втратити кошти.

В інституті Таїрова створенням нових сортів винограду займаються вже більше ста років. Вчені розповіли, як створюються сорти винограду найбільш перспективні для промислового вирощування в Україні. Зокрема, високою стабільністю господарських показників відзначається технічний сорт винограду Загрей. Його розрахункова генетична формула, що має співвідношення 75 % генів, які відповідають за якісні характеристики, та 25 % генів стійкості. Може й мені посадити цей сорт, треба подумати.

Ви ж не забули, що у компанії «Фенікс-Агро» знають все, що відбувалося  з цінами  на зернові та олійні минулого тижня. Так, ми знову спостерігали як зростають ціни на експорт пшениці, хоча, світові ціни взагалі знизились.

Після посух 2019 та 2020 років більшість аграріїв, що не мають доступу до відкритих водойм, почали вивчати можливість організувати полив із свердловини. Думаєте складно? А інженер-гідрогеолог компанії «Акваторія» впевнений, що немає нічого неможливого. Потрібно знати, де шукати воду.

Під час карантину українці стали більш активно експериментувати на кухні, випробовувати нові рецепти. Деякі пекарні та кондитерські, щоб не втрачати клієнтів, стали пропонувати споживачам хлібовипічку з альтернативних видів борошна. Але, як кажуть експерти, українські підприємства розгойдуються дуже повільно, не поспішають займатися новими інгредієнтами, менше думають про здоров'я людей. Тоді як підприємства Німеччини, Чехії чи Словаччині сприймають нішеве борошно  як дуже актуальний і надзвичайно корисний продукт.

Дивлюся, поки ми з вами пліткували, налетіли «білі мухи». Час збиратись, а то ще замете мене на цьому пеньку. Піду подивлюся, як перераховує запаси зерна мій знайомий кріт. До наступного тижня, мої хороші.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама