Реклама

Ціна ліцензії: скільки аграрії заплатять за зберігання палива

Коментарі

0

У чому складність оформлення ліцензії на ємності для зберігання палива, та скільки це коштуватиме аграріям?

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Станом на 12 серпня ДФС видала 9,5 тис. ліцензій на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. З них на зберігання пального видано усього 780 ліцензій і серед них не лише сільгоспвиробники. Це свідчить про низьку активність реєстрації аграріями та іншими гравцями ринку своїх ємностей для зберігання палива. Але в чому реальна причина такої млявості аграріїв?

Нагадаємо, що з 1 липня 2019 року вступили в дію зміни до закону 481/95-ВР, згідно з якими вводиться обов’язкове ліцензування усіх етапів виробництва, зберігання та реалізації паливно-мастильних матеріалів, а також висуваються нові вимоги до обладнання та роботи акцизних складів. Це стало певним шоком для сільгоспвиробників, адже вони були зовсім не готові до цього. Окрім того, за словами керуючого партнера «Crowe audit & accounting Ukraine» Ольги Богданової, аби стимулювати гравців ринку отримувати ліцензії, законом був передбачений штраф у розмірі 500 тисяч гривень. Більш детально про це читайте у матеріалі «Уперед за ліцензією: як аграріїв без палива залишили (+опитування виробників)». Проте, за даними ДФС, штрафні санкції до кінця 2019 року накладатись не будуть. Це відтермінування також не додає сільгоспвиробникам активності. І вони сподіваються, що оновлена Верховна Рада прислухається до них та скасує цю ліцензію.

У чому складнощі?

Проблема в тому, що для реєстрації ємностей для зберігання палива потрібно подати цілий пакет документів, але його доволі важко зібрати, особливо, якщо ці ємності дістались господарствам у спадок від колгоспів. Як повідомляють у ДФС, для того, аби отримати ліцензію, необхідно надати копії документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою на якій встановлені ємності. Також потрібен акт вводу в експлуатацію об'єкта. З цим актом бувають проблеми, оскільки досить часто ємності вводились в експлуатацію ще при колгоспах і нині ці акти не збереглися. А отже, їх треба відновлювати. Також необхідно отримати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації устаткування підвищеної небезпеки. За словами заступника директора Асоціації виробників молока (АВМ) зі зв'язків із громадськістю Ганни Лавренюк, цей дозвіл отримати найважче: «Необхідно отримати документи про оцінку впливу на довкілля відповідного об’єкту. А для цього також потрібно зібрати цілий пакет документів, провести навчання персоналу та зробити екологічні заміри».

Читайте також: Сезон ріпаку-2019. Темні часи

Окрім того, отримання усіх актів та дозволів займає багато часу. «Ми вже третій місяць займаємось збором усіх документів та проходженням усіх відповідних процедур. Зараз чекаємо на документи від Держпраці і будемо подаватися на отримання ліцензії в ДФС»,–- стверджує заступник директора ПАП «Соколівка» Олександр Косенюк. У господарстві ТОВ «Кищенці» також підтверджують, що пройти ліцензування доволі складно. За словами юриста компанії Олександра Дерипапи, головна проблема – це отримати висновок від Держпраці про поводження з небезпечними матеріалами. «Коли ти починаєш отримувати цей висновок, то стає зрозуміло, що це займе декілька місяців часу», – стверджує юрист. За його словами, для цього потрібно пройти дуже багато перевірок та надати безліч документів.

Але не завжди проблема полягає лише у відсутності документів. Держава також не була готова до такого стрімкого розвитку подій. Так, за словами співвласника господарства «Лебідь-Агро» Дениса Сергієнка, у Державній службі України з питань праці самі не до кінця розуміють усю процедуру оформлення документів: «Коли ми прийшли до них, то вони сказали, що не розуміють, чого усі від них хочуть, адже і самі не знають, як усе оформляти. Немає підзаконних актів, які б це регулювали, а брати на себе відповідальність вони не бажають». Проте, за словами генерального директора консалтингового агентства "А-95" Сергія Куюна, ця проблема вирішується вже по ходу роботи, і до закону із часом додаються необхідні підзаконні акти.

Ціна питання

Але постає цілком закономірне питання вартості оформлення такої ліцензії. На перший погляд, вона зовсім невелика. У ДФС повідомляють, що на одну ємність аграрію потрібно витратити усього 700 гривень на рік. Але далеко не завжди аграрії готові витрачати стільки часу на оформлення усіх дозволів. Щоправда, існує безліч фірм, які зроблять це за аграріїв. Звісно – не безкоштовно. Сільгоспвиробникам доведеться витрачати десятки, а іноді і сотні тисяч гривень, аби зекономити декілька місяців. За словами Олександра Косенюка, його знайомий сільгоспвиробник зміг оформити усі необхідні документи усього за 48 тисяч гривень на одну ємність. А в його господарстві чотири ємності і їх оформлення потягне з бюджету підприємства майже 200 тисяч гривень. А от за словами Дениса Сергієнка, проходження усіх кабінетів Держпраці за допомогою спеціальних фірм обійдеться у 60 тисяч гривень на одну ємність. Проте, він поки вирішив не витрачати кошти і сконцентруватись на посівній ріпаку та збиральній кампанії. Сподівається, що нова влада скасує обов’язкове ліцензування для сільгоспвиробників. А за словами Олександра Дерипапи, його господарству отримання ліцензій на ємності з допомогою спеціальних організацій обійдеться у 300-400 тисяч гривень, а самостійне оформлення може потягнути з бюджету до 200 тисяч гривень. І це тільки на ємності об’ємом менше 15 кубічних метрів. «Нещодавно ми дізнались, що на великі ємності об’ємом 15 кубічних метрів і більше, необхідно отримувати оцінку впливу на довкілля, а це коштує приблизно 100-150 тисяч гривень». Тому оформлення ліцензії господарству ТОВ «Кищенці» обійдеться від 300 до 550 тисяч гривень.

Читайте також: Фермер як мішень: чому вбивства аграріїв стаються все частіше і як цьому зарадити

Чи є альтернатива?

Цифри доволі вражаючі, адже за такі гроші можна придбати сучасний трактор чи обприскувач, але аграріїв змушують вкладати кошти у те, що не принесе їм помітного прибутку, на відміну від тієї ж техніки. То, може, є якась альтернатива? Перше, на що сподіваються усі аграрії – це відміна цього закону, або спрощення процедури отримання необхідних документів. І в цьому аграрії покладають великі надії на новий парламент. Але, за словами Сергія Куюна, скасування закону маловірогідне, так само, як і виключення з нього сільгоспвиробників: «Якщо позбавити аграріїв необхідності отримувати ліцензію, то це дискредитує усю реформу. Весь тіньовий ринок палива почне працювати через аграрний сектор». За його словами, уся Європа вже давно відмовилась від власних ємностей для зберігання палива і використовує бензовози, які заправляються на нафтобазах. Але, за словами Дениса Сергієнка, придбання одного бензовоза буде коштувати від 15 тисяч доларів за старий ЗіЛ чи Камаз до 80-100 тисяч доларів за новий автомобіль. «Тож мені значно вигідніше заплатити 60 тисяч гривень, та отримати ліцензію на свою ємність, ніж купувати бензовоз», – стверджує співвласник господарства «Лебідь-Агро».



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама