Чума повертається: куди до кінця жовтня дійшла АЧС

Африканська чума свиней дійшла до Одеси. Вчора Держветслужба повідомила, що на вихідних  на території Савранського району Одеської області в одному з особистих господарств було виявлено АЧС.

 

З початком осені кількість випадків захворювання різко пішла на спад.  Втім, минулого тижня чуму було виявлено на сумському підприємстві «Контакт плюс», де утримувалось 326 свиней, та у селі Короваї Полтавської області. А наприкінці тижня АЧС виявили в Одеській області. «Це дуже поганий знак, адже до цього АЧС була локалізована в одному регіоні. Зараз її виявили далеко на півдні, тобто втрутився людський фактор. Можливо, хтось привіз до ферми харчі з областей, уражених хворобою. І невідомо, куди АЧС піде далі», - говорить віце-президент Асоціації свинарів України Оксана Юрченко.

«У 2012 році випадки проникнення захворювання вдавалося ефективно контролювати і не допустити його локального поширення на сході та півдні країни. Цьому сприяла більш стабільна соціально-економічна ситуація, та відносно низька чисельність як диких, так і домашніх свиней, що утримуються населенням на сході країни. У 2014-2015 роках ситуація суттєво змінилася і роникнення АЧС з півночі має ознаки масштабної епізоотії (подібної до тієї, яка спостерігається на кордоні країн ЄС та РБ) з повільним дифузним поширенням вірусу в дикій природі. Цей процес, вочевидь, вже охоплює значні території Полісся: як мінімум від Дубровицького району Рівненщини на схід через північ Житомирщини, Київщини, Чернігівщини до півночі Сумщини», - пише Держветслужба.

За найпесимістичнішими прогнозами, африканська чума свиней не піде з України ще років 20–30.  «Основна причина — несвоєчасне виявлення та свідоме укривання спалахів захворювання. Важко сказати, скільки таких випадків, проте експерти переконані, що вони однозначно є. Люди бояться, що залишаться і без свиней, і без компенсації. А зачувши про "біду" в сусіда, завжди знайдуться ті, хто швиденько збуде тварин, не піклуючись про ризики поширення захворювання», — коментує Оксана Юрченко. Результати перевірок свиногосподарств Держветфітослужбою на предмет якості біобезпеки невтішні — виявлено більше 4 тисяч порушень. Це свідчить, що багато-хто з виробників і досі не усвідомлює, що заходи біобезпеки в господарстві мають на меті не лише захист власного поголів’я, а й попереджають його поширення з ураженого об’єкта, що може попередити катастрофу глобальних масштабів, говорить віце-президент АСУ.

 

 

Боротьба триває

Щоб «законсервувати» хворобу, ще у вересні Держфітоветеринарною службою було прийнято рішення перевести роботу свиноферм на «закритий» режим роботи та почати знищення дикого кабана. Але за інформацією Agravery.com у активну фазу ці попереджувальні заходи не перейшли.

Частково попередження поширення АЧС взяла на себе Асоціація свинарів України. Вона виграла грант від уряду Японії, продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), Європейського банку з реконструкції та розвитку (ЄБРР), які почали проект «Африканська чума свиней: зростання обізнаності про ризик і зменшення ризиків в Україні». Фактично, фахівці вчать представників ветслужби і свинарів як діяти, якщо є підозра на хворобу, або якщо її виявили на фермі.  Стартував проект із двох семінарів-симуляцій, які відбулися у липні в Києві та Полтаві, а у вересні у Житомирській та Волинській областях. У січні планується ще два симулятори.  

В заході брали участь як представники державних ветеринарних служб, так і ветеринари з господарств. Усіх їх поділили на чотири рівні: національний, обласний, районний та рівень господарства. Для повної достовірності симуляції були запрошені і фахівці державних лабораторій. Кожна група мала діяти згідно з діючою «Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней». Упродовж симуляції розігрувалася ситуація: у господарстві запідозрили АЧС. Учасники отримали вихідні дані про ферму та опис останніх подій, щоб визначити потенційні шляхи занесення хвороби на ферму. Як зазначили організатори заходу, від підозри до підтвердження діагнозу АЧС — нештатна ситуація. Тоді діяти треба швидко і злагоджено. А щоб цього досягти, треба підготуватися у «мирний» час. 

 


 

Довідка: 

Африканська чума свиней (хвороба Монтгомері) — вірусне захворювання домашніх і диких свиней. Захворювання передається при прямому контакті хворих тварин і здорових, через продукти зі свинини, кліщами і механічно (транспортними засобами, при переміщенні людей і тварин). Вакцини від захворювання немає. Майже все поголів'я хворих свиней гине. Для людей хвороба не є небезпечною.

Класична чума свиней — вірусна хвороба свиней, реєструється у всіх країнах. КЧС завдає величезний економічний збиток господарствам: летальність 80-100%. Вірус вражає тільки домашніх і диких свиней незалежно від породи і віку. Перехворівші свині набувають стійкий довічний імунітет. Для активної імунізації свиней застосовують, зокрема, суху лапінізірованную вірусвакціну.

 

Основа захворювання: господарства населення та невеликі підсобні свиноферми, в яких широко практикують згодовування свиням харчових відходів. Додатково ускладнює (місцями аж до формування вторинного незалежного циклу передачі вірусу) проникнення АЧС в популяцію дикого кабана, звідки цей патоген може інколи «повертатися» до свійських свиней і спричиняти нові спалахи. Крім того, через відсутність адекватних заходів контролю, уражені АЧС свиноферми можуть швидко перетворюватися на ключову ланку епізоотичного циклу захворювання. 

 

 

 

Як виглядає АЧС і необхідно робити при підозрі?

Інкубаційний період короткий (2–12 днів) і супроводжується лихоманкою (40–42 °С) впродовж 48-ми годин перед проявом клінічних ознак (на відміну від класичної чуми свиней) та відсутністю інших симптомів у цей час. Більшість хворих тварин виглядають абсолютно здоровими й не відмовляються від корму (і лише незначний відсоток виявляє неспокій або ж, навпаки, постійно лежить). Клінічні ознаки проявляються, коли спадає температура: тварини демонструють ознаки слабкості (хитка хода, відмова від корму, ознаки спраги), збиваються в гурти, з’являються ознаки серцевої недостатності, зокрема синюшність (ціаноз) шкіри, та обширні крововиливи (геморагії на шкірі та у внутрішніх органах). Поросні свиноматки, як правило абортують, незалежно від терміну поросності на 5–8 добу після зараження чи на 1–3 добу лихоманки. На плодових оболонках і шкірі плодів, часто реєструють крововиливи. Загибель хворих тварин настає внаслідок серцевої недостатності (набряк легенів внаслідок геморагічного діатезу) переважно на 7–10 добу з моменту прояву перших клінічних ознак хвороби. Смертність при АЧС сягає майже 100%.

 

 

 

 

фото: presslife.ru



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама