Реклама

Географія врожаїв: Українські Карпати - що треба знати агроному

Аграрна Україна надзвичайно різноманітна: коли фермери Херсонщини страждають від нестачі вологи, фермери Волині клянуть дощі. Але знаючи особливості погоди та клімату, не завжди враховують їх при виборі насіння чи побудові системи захисту. Спільно з DuPont Pioneer, що увійшла до складу Corteva Agriscience™, Сільськогосподарського підрозділу DowDuPont Agravery.com продовжує проект “Географія врожаїв”, в якому ми будемо говорити про особливості регіональної агрономії. Цього разу ми розглянемо нюанси роботи в зоні Українських Карпат.

Головний редактор Agravery.com

Сума активних температур в зоні Українських Карпат дещо вища від Західного Лісостепу, а кількість опадів цілком достатня для вирощування сільгоспкультур. Проблемою є частий вітер, який не дає проводити обприскування та зимові відлиги, які можуть порушити зимовий спокій озимих культур. Також через велику кількість опадів можуть виникати проблеми із хворобами, тому варто звернути увагу на стійкі гібриди та надійний фунгіцидний захист.

Зона Українських Карпат займає територію Івано-Франківської, Чернівецької, та Закарпатської областей. Сільськогосподарські райони Українських Карпат займають незначну територію, відрізняються своєрідним кліматом, який залежить від висоти над рівнем моря та напрямком схилу гір. Гори впливають на температурний режим, на кількість опадів, вологість, хмарність, кількість сонячної радіації та інші параметри клімату. Ліс, який займає достатньо велику частину території зони, пом’якшує температурний режим, підвищує вологість повітря, ґрунту, уповільнює танення снігу, зменшує швидкість вітру.

Середня температура повітря гірської частини території за рік становить 4,6-7,8 °С (на високогір’ї - близько 3,0 °С).  Середня температура січня (найхолоднішого місяця) становить мінус 1,2-3,1С на рівнині, мінус 2,1-4,9 °С в горах та мінус 5,8 °С – на високогір’ї Карпат. Середня температура липня (найтеплішого місяця) – плюс 18,7-21,4 °С на рівнинній частині, 16,2-18,3 °С в гірській та 11,7-14,9 °С на високогір’ї.

Перші осінні заморозки (зниження температури повітря до 0 °С і нижче) за середніми багаторічними даними спостерігаються у  першій–другій декаді жовтня, останні весняні – у другій-третій декаді квітня. Середня кількість днів із заморозками у повітрі (за середніми багаторічними даними) становить 4-15 днів, на поверхні ґрунту – 9-23 дня. Тривалість періоду без заморозків у повітрі становить 171-188 днів, на поверхні ґрунту – 152–170 днів.

Сніговий покрив нестійкий. У більшості років він утворюється у кінці листопада-на початку грудня, а руйнується  у кінці лютого-на початку березня. Загальна тривалість залягання  снігового покриву за зиму коливається від 45 до 85 днів. Середня висота снігу за зиму становить 3–17 см, тоді як максимальна висота досягала 64-80 см. Досить часто після сходу стійкого снігового покриву весною можливі ще снігопади, що призводять до утворення тимчасового снігового покриву, який може утримуватись  декілька днів. Середня глибина промерзання ґрунту за зиму коливається від 9 см до 31 см.


  Тетяна Адаменко, керівник відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру

Вегетаційний період (із середніми добовими температурами повітря  5 °С і вище) триває 220-223 дні в Передкарпатті, 230-240 – в Закарпатті. Починається вегетація рослин в середньому в кінці березня і закінчується на початку листопада. Сума позитивних температур повітря вище 5 °С за цей період змінюється  від 2950 − 3265 ºС в Передкарпатті до  3100-3640 ºС в Закарпатті. Період активної вегетації с.-г. культур (із середніми добовими температурами повітря  10 °С і вище) в середньому триває 167-192 дні, починається у третій декаді квітня і закінчується на початку жовтня. Сума позитивних температур повітря вище 10 °С за цей період коливається від 2550 ºС - 2950 ºС в низинно-передгірних районах  до 2700-3240 в Закарпатті.

Метеорологічне літо триває 100-120 днів в Передкарпатті, 110-140 – в Закарпатті, з другої-третьої декади травня до першої-другої декади вересня. Середня кількість опадів за рік становить близько 750 мм, розподіляючись по території від 600 до 880 мм. Найбільша річна кількість опадів коливається від 956 до 1505 мм. Найбільш дощовим є період з  травня по серпень.

Відносна вологість повітря в теплий період року (квітень–жовтень коливається від 60 % весною до 80 % восени. Кількість днів із суховіями за теплий період (квітень-жовтень) як правило не перевищує 2-7 днів.

Узимку зазвичай спостерігаються відлиги, кількість днів з якими за період грудень – лютий коливається від 29 до 58. Відлиги, які тривають більше ніж 5 днів поспіль, зумовлюють порушення зимового спокою зимуючих сільськогосподарських культур, плодових та винограду, що призводить до зниження морозостійкості рослин.


Як працюють агрономи у зоні Українських Карпат

 Володимир Баскевич, «Поточище», Івано-Франківська область, Городенківський район, село Поточище

Площа: 2600 гектарів

Вирощує цукрові буряки, озимий ріпак, соняшник, сою, кукурудзу та кормові культури

Якихось надзвичайних погодних умов цього року у нас не було. Опадів було цілком достатньо, за сезон випало в межах 600 міліметрів. Це навіть більше ніж у минулому році. Вони випадали доволі рівномірно, тому проблем із вологою в нас не було. А от із вітром у нас традиційно бувають негаразди. Він не дає нам проводити обприскування. Доводиться підлаштовуватись. У нас є самохідний обприскувач із спеціальною системою, також ми використовуємо інжекторні форсунки, але усе це працює до швидкості вітру у 5 метрів за секунду. Після цієї позначки ми зупиняємо обробку і чекаємо поки вітер стихне.

Кукурудза

У нас посіяно 400 гектарів кукурудзи. Цього року гібридів Pioneer в нас не було. Вирощували у минулому році П9025 та плануємо на наступний рік посіяти П9175. Він у нас на демо-полі досить гарно себе показав. В цілому у нас у цьому році врожайність в залежності від гібриду коливалась від 11 до 14 тонн з гектара, це на декілька тонн більше ніж минулого року. Вирощуємо гібриди із ФАО від 240 до 350 для зручності збирання. Кукурудзу ми сіємо під оранку. З осені вносимо 150 кілограмів тукосуміші 8-19-29, при посіві вносимо від 150 до 200 кілограмів NPK 16-16-16. Потім у міжрядний обробіток у фазу 8-10 листків вносимо 150 кілограмів аміачної селітри. Окрім того робимо позакореневе підживлення КАСом або карбамідом у нормі 20 кілограмів на гектар. Для того щоб не було опіків від карбаміду, додаємо три кілограми сульфату магнію. Окрім того проводимо обробку цинком та іншими мікродобривами. Із шкідників нам цього року докучав західний кукурудзяний жук (діабротика), а із хворобами і бур’янами проблем не було.

Соняшник

Соняшнику в нас 250 гектарів. Із них 60 гектарів займає гібрид ПР64Ф50. Він доволі непогано показав себе цього року. В нас врожайність цього року була в межах трьох тонн з гектару, тоді як минулого року ми зібрали чотири тонни. Причина падіння врожайності скоріш за все у високій температурі в період дозрівання, коли насіння виповнюється. Через жару не відбулось якісне заповнення зернівки. Соняшник ми сіємо під оранку. В основне підживлення вносимо 200 кілограмів тукосуміші 8-19-29, При посіві вносимо 200 кілограмів NPK 16-16-16, а у міжрядний обробіток вносимо 150 кілограмів селітри. Також по листу робимо дві обробки мікродобривами та додаємо 1 літр бору до кожної обробки. Фунгіцидний захист також проводимо два рази, хотілося б більше, але не встигаємо та нема можливості. Діємо фунгіцидами на упередження, одразу після дощу, тому особливих проблем із хворобами немає. Також працювали у цьому сезоні регуляторами росту, бо минулого року поклало соняшник. Різниця в порівнянні з контролем була відчутна. Із бур’янами проблем не було. Обробили ґрунтовим, потім грамініцидом забрали злакові бур’яни і все чисто.


 Володимир Дубчак, ФГ «Тарас», Чернівецька область, Хотинський район, село Білівці

Площа: 2000 гектарів

Вирощує зернові, соняшник і сою

Цей рік був доволі нетиповим. Була весняна засуха, через що ми відмічали проблеми із рівномірністю сходів. Особливо це стало помітно, коли після першої хвилі сходів за декілька тижнів пройшли дощі і з’явилась друга хвиля. Інтенсивні літні опади пройшли вже після збирання пшениці, тож проблем із якістю зернових у нас не було. Минулого року погодні умови були кращими, не було такої посухи і дощі проходили рівномірно. А в цілому в нас доволі непогана зона для вирощування соняшнику.

Соняшник

У цьому році ми посіяли 500 гектарів соняшнику. Уся ця площа засіяна гібридом Pioneer П63ЛЕ113, він гарно себе показує і ми цілком задоволені його врожайністю. Хоча цього року у нас виникли проблеми із сірою гниллю після рясних дощів в кінці липня. Ми допустили помилку і провели лише одну фунгіцидну обробку, хоча варто було б і другий раз внести фунгіцид. Через це врожайність в нас дещо знизилась і склала 3 тонни з гектару, що в цілому доволі непогано. У минулі роки ми отримували 3,5, максимум 3,6 тонни з гектару. Також у цьому році довелось застосовувати десикацію через нерівномірність сходів. Тож в цілому ми задоволені тим результатом що отримали. Для прикладу, на дослідній ділянці розміром два гектари, де ми не вносили фунгіцид, врожайність була на рівні 1,5 тонни. Під соняшник ми робили глибоке рихлення. При посіві внесли 200 кілограмів нітроамофоски, а по листу зробили одну обробку бором.


Поради експертів Pioneer

 Микола Костюк, регіональний менеджер із агрономічної підтримки

Кукурудза

Закарпаття – це зона де багато тепла та достатньо опадів, тому ми рекомендуємо групу гібридів із ФАО від 290 до 440. Гарно себе в Ужгородському та Мукачівському районах показують гібриди П9578 із ФАО 350 та П9241 із ФАО 360. Для півдня Закарпаття, Виноградівського та Береговського районів ми радимо гібриди із ФАО 390-440. Це такі гібриди як П9911 та П0216. В Івано-Франківській області будуть гарно почувати себе гібриди із ФАО від 220 до 350. Для півдня Чернівців підійдуть ті самі гібриди із пізньої групи стиглості, що ми рекомендуємо для вирощування у Закарпатській області. Для усіх областей зони Українських Карпат для вирощування кукурудзи необхідно проводити оранку на глибину 27-30 сантиметрів, оскільки ґрунти важкі, глинисті і їх треба зрушувати. Для пізньої групи гібридів у Закарпатті важливо щоб густота стояння на момент збору врожаю складала 65-72 тисячі рослин на гектар. Загущувати не рекомендується. По строкам посіву Закарпаття швидше відсівається, у цій зоні потрібно орієнтуватись на температуру ґрунту. Для зубовидного гібриду потрібно дочекатись прогрівання ґрунту на глибині залягання насіння до 8-10 °С.

Соняшник

Для Закарпатської та Чернівецької областей підійдуть гібриди із середньо-ранньої групи стиглості, це П64ЛЕ25, П64ГЕ118 та П63ЛЛ06. Для Івано-Франківської області можу порадити гібриди ранньої групи стиглості, це П62ЛЛ109, П63ЛЛ06, П63ЛЛ124 та П63ЛЕ113. Основний обробіток ґрунту для соняшника також оранка. Із посівом спішити не варто, температура ґрунту має прогрітись до 8-10 °С. Густота стояння на момент збирання має складати 55-60 тисяч рослин на гектар. Також потрібно дотримуватись сівозміни і проводити одну, а бажано дві фунгіцидні обробки. Через дощі активізується розвиток грибкових захворювань, таких як фомоз та фомопсис, які можуть значно знизити врожай. Обробку варто проводити починаючи із фази 6-8 листків і повторити перед фазою бутонізації. Також у бакову суміш необхідно додати мікродобрива на основі бору.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама