Реклама

Хочу бути аграрієм: як знатись на лабораторних дослідженнях

Про одну з ключових професій агросектору з перших вуст.

журналіст Agravery.com

Рік за роком в Україні виробляють рекордні обсяги сільськогосподарської продукції, а аграрний експорт є вкрай важливим джерелом надходження валютної виручки в країну. Однак високі виробничі результати могли залишатися тільки мріями, якби не професіоналізм та відповідальне ставлення до своєї справи кожного окремого працівника в сільському господарстві. Agravery.com та агрохолдинг HarvEast продовжують серію публікацій про ключові професії в агросекторі. Ми будемо розбиратися — як стати найкращим у своїй агро-спеціальності та за якими критеріями обирати роботодавця своєї мрії. Досвідчені фахівці поділяться рецептами успіху та особливостями роботи у тій чи іншій професії, викладачі навчальних закладів порадять де здобути потрібні знання, а керівники компаній та рекрутери розкажуть наскільки затребуваними сьогодні є представники різних агро-професій, та чи є їм місце в агробізнесі у майбутньому.

Раніше Agravery.com розповідав про особливості роботи інженера сільгосптехніки. Цього разу розбираємо детально роботу працівників, які з легкістю можуть зекономити вам мільйони гривень – лаборантів.

Лаборант готує обладнання та проводить різноманітні дослідження, аналізи й експерименти. Це широко поширена професія. З латинського слово «laborator» переводиться як «працівник». В різних галузях кожне велике чи середнього розміру підприємство має в своєму штаті лаборантів. В національному класифікаторі професій 63 види робітничої діяльності мають у своїй назві слово лаборант: інженер-лаборант, лікар-лаборант, лаборант з хімічних досліджень та навіть зоолаборант серпентарію. Але, разом з цим, лаборанти працюють за вузькою спеціалізацією: в дослідницьких центрах, в лікарнях, на підприємствах, на кафедрах університетів, в санітарних та екологічних службах. Сама діяльність лаборантів різних галузей істотно відрізняється.

Ми ж будемо розповідати про професію лаборанта в агросекторі. В його обов’язки входить знання  технології проведення аналізів, вміння правильно користуватись устаткуванням лабораторії, яке може коштувати мільйони гривень, знати  технічні вимоги до реагентів, матеріалів і проб, володіти чинними стандартами вимог до продукції.

Очі агронома

 

Сьогодні в Україні тисячі лабораторій надають послуги для агросектору. Тільки тих, що можуть зробити агрохімічний аналіз ґрунту, налічується 6000. Проте, довіра до більшості з них низька, в той час, коли робітників для них вистачає. Це трошки збавляє заробітну плату лаборантам, у порівнянні з іншими фахівцями агросектору. Слід відмітити, що на гарних фахівців-лаборантів попит є, а пропозиції мають гідну оплату праці. Також багато фермерських господарств звикли працювати, покладаючись на свої знання про стан поля та визначати проблеми рослин «на око».

Щоб стати директором лабораторії «Сілінвест» Марія Веремеєнко 6 років вчилась у Сумському національному аграрному університеті, за спеціальністю технолог-дослідник. Після 4 роки працювала лаборантом на м’ясокомбінаті, а з 2013 році - у «Сілінвест». ЇЇ лабораторія надає послуги за десятками видів аналізів, починаючи від показників стану ґрунту , закінчуючи визначенням  потенціалу насіння та вивченням мутації хвороб рослин. Лабораторія проводить повний супровід на всіх етапах виробництва зернових: перевірка насіння на схожість, щоб розрахувати норми висіву; дослідження ґрунту для розрахунку внесення добрив; дослідження рослин, щоб зрозуміти їх стан; визначення якості зерна після жнив. Також фахівці перевіряють рослини на хвороби і проводять аналізи шкідників та якості комбікормів. У пікові часи роботи один лаборант лабораторії «Сілінвест» може проводити близько 350 досліджень на день.

Марія Веремеєнко, директор лабораторії «Сілінвест». 

«Робота лаборанта - це зовсім не нудно, як здається. Це точна, командна робота. Щоб бути кращим, потрібно постійно вчитись. Адже з’являються нові шкідники та відбувається мутація хвороб, змiнюеться клiмат. Вважати, що лаборант знає менше агронома – хибна думка. Без агрономічних знань неможливо точно провести аналіз. Ми, скоріш, його головні помічники. Агроном «на око» визначає, що з рослиною щось не так, ми кажемо, що саме», - розповіла Марія Веремеєнко.

Всі результати аналізів лабораторія передає агрономам та технологам. На основі цих даних агрономи корегують внесення добрив, як перед сівбою, так і безпосередньо вже, коли рослина дала сходи. Аналіз отриманого врожаю дає можливість зрозуміти якісні показники зерна. Ці показники потрібні для розуміння: чи відповідає зерно вимогам у контракті, чи його потрібно доробити. Або його якість перевищує очікувані показники, і таке зерно можна продати набагато дорожче. Всі ці знання допомагають зекономити або заробити мільйони гривень.

«Один аналіз за 1000 гривень може розповісти багато. Наприклад, в нас траплялись випадки, коли проба ґрунту показувала повну норму всіх елементів, замовнику не потрібно вносити добрива. Без цих знань він би витратив сотні тисяч гривень на живлення. В нас виробники звикли, якщо певний компонент дав позитивний ефект, то його будуть вносити кожен рік. Але перенасичення може мати зворотній результат, вже не говорячи про марну трату грошей. Така ж ситуація і з визначенням якістю врожаю. Чим вище якість, тим вище ціна», - пояснила директор лабораторії «Сілінвест».

Лаборанти можуть виїхати на поле для комплексного аналізу. У разі, якщо проба не потребує складних маніпуляцій, замовник може сам взяти проби та надіслати їх поштою на аналіз. Для цього у «Сілінвест» навчать, як це робити. Якщо брати повний «пакет» послуг лабораторії, то вже за перший рік співпраці врожайність може зрости на 30%.

Точність - запорука успіху

 

Невірні результати в агросекторі можуть мати сумні наслідки. З розвитком таких технологій, як точне землеробство, де добрива та ЗЗР вносять диференційовано, одна помилкова цифра може суттєво змінити всі подальші дії, результатом чого буде незбалансоване живлення рослин, нерівномірний висів, каже агрохімік агрономічного відділу компанії «Астарта» Вікторія Олійник.

«Робота кожного спеціаліста в ланці аналізу ґрунтів, рослин чи, наприклад, води, надзвичайно важлива. Шлях зразка для подальшого аналізування починається з правильного відбору та пробопідготовки згідно методик. Далі  наступає черга лаборанта провести точні вимірювання. А закінчується все обробкою результатів, де вся попередня робота буде інтерпретована та впроваджена у виробництво. І на кожному з цих кроків хороший спеціаліст може помітити похибку і оперативно виправити її», - зауважив спеціаліст.

На її думку, хороший лаборант, як і будь-який інший працівник, відрізняється своєю відповідальністю та націленістю на результат. Ця робота дуже кропітка, адже під час підготовки витяжок, титрування чи інших робіт, в лабораторії людині потрібно використовувати реактиви, наприклад, по 0,05-0,1мл і похибка на 0,01 мл може суттєво змінити результати. Тому уважність і врівноваженість відіграють надзвичайно важливу роль.

Пригоди лаборанта

 

Роботу лаборанта можна назвати першим етапом для того, щоб стати гарним науковцем. Всі ми чули розповіді професорів про «роки миття пробірок в інституті», щоб їх допустили до мікроскопу.  Сам по собі кваліфікований лаборант – це вже кар’єра. Але можливості зростання є завжди: можна розвиватись і відкрити власну лабораторію, чи працювати науковцем.

Керівник проектів R&D (Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи) компанії Kernel Катерина Шаванова постійно у своїй роботі використовує вміння лаборанта. Адже вона дослідник, який багато часу провів у полі, збираючи та аналізуючи ґрунти та інші зразки для досліджень. Після навчання на факультеті агрохімії та ґрунтознавства в «Національному університеті біоресурсів і природокористування України» (НУБіП),  Катерина була задіяна у декількох різноманітних проектах від ветеринарії до вивчання мікробіоуму ґрунтів в Чорнобилі та Казахстані.

«Це зараз є автоматичні пробовідбірники, а раніше все поле потрібно було пройти самостійно, час від часу викопуючи ґрунт для аналізу. Ви повинні розуміти, що іноді робота буде монотонною, але вона того варта. Чим складніше обладнання в лабораторії, тим вища повинна бути кваліфікація. Одна справа «бовтати» пробірку, інша - робити радіоспектральний аналіз. В Україні й досі не роблять необхідної точності аналізів для моєї роботи, доводиться відправляти зразки за кордон», - розповіла керівник проектів R&D компанії Kernel Катерина Шаванова.

Після отримання базових навичок із роботи лаборанта, можна починати переходити до аналітичної складової. За її словами, вдалий аналіз ґрунту розкриває його «пам’ять» і  розкаже, що та коли відбувалось із ним.

«Ми вивчали ґрунт у Чорнобилі, він цікавий тим, що багато років його не чіпала рука людини. В ньому можна знайти елементи, які вже давно втрачені в інших місцях. Плюс, після катастрофи можна вивчати етапи відновлення ґрунту. Ці знання допомагають у розумінні роботи по відновленню мікробіому ґрунту. Це, так би мовити, корисні бактерії, які допомагають рослині всмоктувати необхідні елементи. До мікробіому переходять, коли всього іншого у ґрунті вдосталь: волога, базові мікроелементи. Щоб знати, які бактеріальні препарати вносити, бажано знати, стан ґрунту. Знов таки, без лаборантів - ніяк», - пояснила Катерина Шаванова.

фото: facebook Катерини Шаванової

Сьогодні Катерина очолює відділ  досліджень у великій агрокомпанії. За її словами, вже не часто вона працює «в полі», скоріш за все, її робота пов’язана з організацією процесів, керуванням персоналу та аналітикою отриманих результатів.

Лаборант з «доданою вартістю»

 

Щоб бути кращим, лаборант потрібен постійно удосконалювати та поповнювати свої знання. Сьогодні це вміння працювати на дорогому обладнанні, користуватись програмами для розрахунків. Базові знання лаборантів мають обов’язково складатись із досконалого знання хімії та біології. Також до лаборантів в останні роки постійно «стукається» ще одна наука – генетика.

В НУБіП фахівців-лаборантів не готують окремим факультетом. Це входить у вибір напрямку навчання, який обирають студенти на другому курсі. Навчатись на лаборанта йдуть приблизно 10-20% студентів. Ті з них, які обирають спеціальність агрохімію чи ґрунтознавство, краще знаються на аналізі ґрунтів, агрохімікатів; загальна агрономія дає навички досліджень якості зерна та біохімічного складу; спеціальність селекція та генетика, дає більше знань у ПЛР-аналізі рослин, визначенні ДНК, паспортизації рослин, що готуються на створення нових сортів.

«Така підготовка краще навчає людину працювати у лабораторії. Бо робітникам потрібно знати, які процеси перебували у матеріалі, які згодом опинились у зразку, як ці елементи пов’язані – все для того, щоб розрахувати дозування реактивів, коректно відібрати зразок. Для кожного виду аналізів та виду рослин існує свій підхід. Наприклад, якщо хочете дослідити пестициди, або їх післядію, то потрібно діяти по методиці, яка прив’язана до мети дослідження, а не до загального результату. Методика аналізу ґрунтів обирається в залежності від того, за яким принципом відбувалось землеробство: за американською чи європейською моделлю, які та скільки добрив вносили? Більш того, самі цифри в аналізі нічим не допоможуть, якщо фахівець не знає, як їх використати», - зазначила декан агробіологічного факультету НУБіП  Оксана Тонха.

Сьогодні сайти з працевлаштування пропонують десятки вакансій лаборанта в агросфері. Напрямок діяльності - від стажування до лаборанта-аналітика. Зарплати коливаються від 5 тисяч гривень у державних установах, до 20 тисяч гривень і вище. При чому, у переліку пропозицій часто зустрічаються всім відомі українські та закордоні виробники аграрної та харчової продукції. З вимог -відповідна професійна освіта, бажано мати досвід роботи на аналогічній посаді та вміння швидко вчитись.

Лаборантом стане кожний?

 

Якщо говорити про тенденції в світі, то багато лабораторій переходять на роботизовані системи, тому в аграрному секторі посада лаборанта певною мірою втрачає позиції. В Україні поки більшість аналізів в лабораторіях проводять за допомогою так званої «мокрої хімії», тому і потреба в лаборантах існує. Результати аналізів на 80% залежать від людського фактору, адже, окрім здійснення точних вимірів, лише працівник лабораторії може виявити неякісні реактиви, похибку приладу чи його несправність тощо.

При цьому сьогодні кожен з нас може придбати окремі прибори з аналізу води, ґрунтів, які визначають від одного до десятка різноманітних показників. Точність буде залежати від вартості приладу. Навчитись ними користуватись можна за інструкцією, яка йде в комплекті. Звісно, для складних аналізаторів доведеться отримати додаткові знання. Але ці витрати окупляться, мало не з першим застосуванням. Складні аналізи можна відправляти поштою до лабораторій, попередньо проконсультувавшись, як вірно брати проби. Тому обов’язки лаборанта, принаймні прості аналізи, перейдуть до рук звичайного робітника ферми, який вмітиме користуватись точною технікою. З кожним роком перелік таких видів аналізів буде збільшуватись, разом із розвитком технологій. Проте, на висококваліфікованих спеціалістів попит буде завжди.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама