Реклама

На зрошувальних землях урожайність сільгоспкультур зростає у 2-2,5 рази

В Україні площа зрошуваних земель за часи незалежності значно скоротилася і це не може не відобразитися на врожайності й ціні сільськогосподарської продукції. Загалом в державі обліковується 2,1 млн га зрошуваних земель, але по факту у 2020 році зрошували лише 551,4 тис. га.

Про це повідомив Роман Лещенко, міністр агрополітики, передає epravda.com.ua.

«Південні регіони України вже давно страждають від посух, зростають темпи опустелювання і висихання водойм. Ці тенденції означають передусім здорожчання сільськогосподарської продукції з будь-якої позиції: або через дефіцит товарів через зменшення родючих ґрунтів, або через додаткові витрати аграріїв на зрошення. Зі зрошенням ситуація теж погіршується щороку і про цей варіант за відсутності належного реформування вже за кілька років можна буде забути», — розповідає міністр.

За його словами, цьогорічний рекордний врожай у 106 млн тонн Україні потворити буде тяжко, без належної розбудови меліоративних систем. В Україні обліковується 2,1 млн га зрошуваних земель, але по факту у 2020 році зрошували лише 551,4 тис. га, у 1990 — понад 2 млн га. Серед найважливіших причин скорочення зрошуваних площ:

  1. Привласнення і розкрадання інфраструктури після розпаду СРСР.
  2. Застаріле обладнання з низьким рівнем енергоефективності порівняно із сучасними системами. Вартість електроенергії за полив — це болюче питання для аграріїв і багато хто відмовляється від цієї послуги.
  3. У держави немає коштів для повної заміни обладнання в насосних станціях, а правил для самостійного фінансування аграріями ремонту чи будівництва нових об'єктів не існує.

«Все це разом робить меліоровані землі проблемними, в той час як у всьому світі зрошувані землі дорожчі за ті, що не зрошують. В Україні є затверджена урядом Стратегія зрошення та дренажу до 2030 року. Метою документа є збільшення площі зрошуваних земель і дренажних систем, реформування системи державного управління ними. Враховуючи сукупність проблем галузі, реформа управління — це єдиний потенційно ефективний шлях до впорядкування відносин і користування зрошувальною інфраструктурою», — додає Лещенко.

Така реформа вже прийнята в першому читанні у вересні і невдовзі розглядатиметься парламентом у другому (законопроєкт №5202-д). Урожайність сільськогосподарських культур, вирощених з гідротехнічною меліорацією, перевищує урожайність культур на землях без поливу в 2−2,5 рази. Але з поточним станом управління українські аграрії і землевласники не можуть впливати на рішення про експлуатацію інфраструктури, її ремонту чи заміни обладнання. Однак саме вони володіють потрібною для управління інформацією про стан земель і потребу у водному ресурсі.

«Звертаючись до міжнародного досвіду, бачимо, що у розвинених країнах з високоефективним землеробством працюють децентралізовані системи управління інфраструктурою зрошення. Тобто, керівні функції закріплені за юридично оформленими об'єднаннями користувачів (ОВК). Члени таких об'єднань отримують у користування об'єкти системи і управляють через колективні рішення більшості. Саме цю єдину ефективну в світі модель управління пропонує стратегія і законопроєкт №5202-д для українських аграріїв», — пояснює урядовець.

Зауважимо, що зміна системи передбачає і перекладання відповідальності за ощадливість використання ресурсу, стан мереж та добросовісне управління. Аграрій, який буде певний у тому, що вкладені кошти працюватимуть на його прибуток, буде інвестувати в нове енергоефективне обладнання, оскільки у перспективі це швидко окупиться і зменшить плату за електроенергію. У підсумку передача інфраструктури під ОВК підвищить ефективність сільського господарства та зменшить витрати держави на адміністрування системи меліорації.

«Передусім буде чітко визначена процедура реєстрації, набуття та припинення членства в ОВК, системи голосування, повноваження та права організації. ОВК за власний кошт ремонтуватимуть та будуватимуть нові зрошувальні системи. У них буде право сформувати тарифи за послуги зрошення та графік і об'єми подачі води. У ОВК буде визначена територія її обслуговування і вона зобов’язана прийняти в об'єднання будь-якого користувача з цієї площі. Водночас вимоги до власників земель чи аграріїв бути членами ОВК немає», — наголошує міністр.

Крім того, ОВК приймає у користування інфраструктуру безоплатно й усі дані про ОВК з мережами будуть внесені до Держгеокадастру. Продавати, здавати в оренду, змінювати цільове призначення чи власників тощо ОВК не матиме повноважень і прав, а після ліквідації ОВК його майно переходить в користування іншого об'єднання. Також законопроєкт блокує можливість рейдерських захоплень та інших зловживань повноваженнями.

«За розрахунками експертів, врегульований полив на кожних додаткових 100 тис. га дозволяє виробляти в середньому плюс 2 млн тонн сільськогосподарської продукції в рік. Ми вже дали людям право розпоряджатися сільськогосподарськими землями, наступний етап — дати право аграріям користуватися водним ресурсом, прийнявши законопроєкт №5202-д. Це зміни, які матимуть економічний ефект для країни не через 15 років, а вже через 3 чи 5, і дадуть новий поштовх економіці країни», — переконує Роман Лещенко.

Нагадаємо, з наступного року Мінекономіки відповідатиме за розвиток системи зрошування.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама