Органічний ринок Данії та Швеції: як експортувати та що мати на увазі виробникам

Нещодавно на Agravery.com була опублікована стаття про особливості органічного ринку США та Канади, а цього  разу я вирішила більш детально зупинитись на високомаржинальних скандинавських ринках – Данії та Швеції.

Данія                                                                                  

Загальні відомості про органічний сектор

Чому Україні варто брати приклад у розвитку агрогалузі і, зокрема, органічного сектору з Данії? Данська органічна політика є каталізатором органічних інновацій та зростання. Ця країна була першою, яка запровадила органічне маркування, органічні правила та громадські перевірки.

Читайте також: Директор ГС «Укргрибпром»: Рентабельність виробництва грибів становить від 15 до 40%

А в 1987 році Данський парламент одним із перших у світі серед скандинавських країн прийняв розгорнуте законодавство з питань органічного сільського господарства. Наразі 13,3% усіх продуктових покупок данців є органічними. Це найбільша частка порівняно з будь-якою іншою країною світу – на другому місці за цим показником Швеція, а на третьому – Швейцарія. 51,4 % данців купують органічну їжу щотижня.

У країні працює приблизно 3500 органічних ферм, або 8,8% від загальної кількості господарств. Якщо подивитись на територію, що знаходиться під агровиробництвом в  країнї, то 9,2 % з них є органічними. Це приблизно 245 тис га. Для порівняння: в Україні близько 400 тис. га зайняті під органічним виробництвом – це як сертифіковані землі, так і ті, що заходяться у перехідному періоді. За 2018 рік у Данії з’явилось більше 1000 фермерів, які почали перехід на органічне виробництво. Danish Agricuture&Food Council очікує, що до 2020 року 20% с/г ділянок Данії буде використовуватися для органічного землеробства.

Це пов’язано із спеціальною органічною програмою європейського уряду під назвою САР 2014-2020 (Common Agriculture Policy) та вимогам Постанови ЄС 2018/848 від 30 травня 2018 року щодо органічного виробництва та маркування органічної продукції, котрий набуває чинності з 2021 року. Ця програма покликана забезпечити виробництво та переробку локальної органічної продукції для потреб тваринництва. Згідно з Постановою, існує вимога, що щонайменше 60% кормів має надходити із самої ферми або, якщо це неможливо, або такий корм недоступний, повинен вироблятися у співпраці з іншими органічними або у стадії перехідного періоду виробничими підрозділами та операторами кормової індустрії, які використовують корми та кормові матеріали з того ж регіону. Цей відсоток буде підвищено до 70% з 1 січня 2023 року.

Тобто, потенційному українському постачальнику сировини на корми до ЄС в майбутньому залишається для експорту лише 30-40%. На відміну від України, молочний сектор є рушієм органічного сектору Данії – там існує багато пасовищ для органічної худоби, виробляється велика кількість органічного молока, а також чимало площ задіяні під виробництво органічних зернових. Також  постійно зростає виробництво свинини, адже її споживання є частиною традицій данців. Станом на 2017 рік 3,5% свинини, що продавалася у ритейлі, була органічною.

Концепція споживання органіки

Споживання органіки за 2017 рік на душу населення склало 2500 DKK (данських крон – прим. Ред), або приблизно 335 євро. І це другий показник у світі за величиною. Ринок дуже динамічно розвивається – з 2017 по 2018 рік продаж органічної продукції у Данії збільшився на 14%. Крім того, більше половини (51,4%) данців купують органічну продукцію щотижня, а 93% споживачів – час від часу. Якщо для українського покупця органіка все ще в новинку, то для пересічного данця – це уже норма життя.

Хочу звернути увагу на те, що окрім обов’язкового «зеленого євролистка», на органічних продуктах у Данії є іще і локальне державне еко-маркування – данський логотип органіки (логотип Ø).  А також деякі виробники сертифікують свою продукцію за стандартами біодинамічного виробництва – DEMETER.

Продукти, які виробляються та контролюються відповідно до органічного законодавства ЄС, можуть бути добровільно марковані цим логотипом на додаток до логотипу ЄС для органічного землеробства. Але це тільки за випадку, якщо остання підготовка (обробка) продукту проводилася перевіреною державними органами датською компанією в Данії. Тому логотип Ø можна побачити як на продуктах харчування, що походять з данських органічних ферм, так і на імпортних харчових продуктах, які переробляються, упаковуються або маркуються в Данії.

Розвиток органічного сектору в країні підтримується, як на рівні держави, так і на рівні ритейлерів та експортерів, а також на рівні двох організацій – це Organic Denmark і Danish Agricuture&Food Council. Компетентний орган, відповідальний за імплементацію законодавства ЄС та національного органічного законодавства, – Міністерство навколишнього середовища та продовольства Данії. У межах Міністерства за інспекцію органічних фермерів та постачальників органічних кормів, насіння, зернових, добрив та інших непродовольчих товарів відповідає Данське сільськогосподарське агентство, в той час як Данська адміністрація ветеринарних та харчових продуктів перевіряє компанії з виробництва органічних продуктів харчування. 

Читайте також: Стратеги експорту. Який план МінАПК має для розвитку торгівлі?

Не можу обійти увагою  органічні топові продукти. По споживанню у Данії на першому місці морква (46,7% продажів), далі вівсянка (42,6%), натуральний йогурт (40,2%), далі йде рослинна олія, банани, борошно, яйця, апельсини, дитяче харчування тощо.  Варто пояснити, що морква є для данців традиційним продуктом споживання, тож у тому, що саме цей коренеплід опинився на першому місці нічого дивного. Сьогодні він також слугує снеком, або щоденним перекусом. У Данії вирощують спеціальні сорти моркви – вона більш солодка, із підвищеним вмістом корисних речовин.

Якщо розглянути цей ринок у розрізі органічної частки продукції від загального обсягу за певними категоріями, то найбільший відсоток займає вівсянка, яйця та молоко, трохи менше мають соки, м’ясо, мармелад та кава, а найменшу частку займає  органічна курка, чорний хліб та ковбаса. У секторі роздрібної торгівлі третину органічних продажів складають фрукти та овочі (33%), молочна продукція (21%), а от на яйця припадає лише 6% продажів. 

Імпорт Данії складається з органічних фруктів та овочів, зерна та кормів для тварин з інших країн ЄС, зокрема Німеччини, Нідерландів та Італії.

Важливі деталі та тренди

Данія є передовою країною по харчових інноваціях, і ці інновації рухають саме кластери. Взагалі, ця країною була одною із перших країн у якій виробники почали об’єднуватись у кластери. І від цього є зиск – приміром, відомий у країні Danish Food Cluster. Його компанії побачили, що діти у Данії не дуже  зацікавлені їсти моркву, тож запропонували інновацію аби друкувати моркву на 3D принтері, і таким чином сподіваються, що молоде покоління почне більше звертати увагу на корисний продукт.

Що стосується трендів, то найбільший акцент на сьогодні на здорову, веганську, безлактозну, безглютенову продукцію, яка має бути зручною, у інноваційній упаковці. Крім того, все більше продукції продається у форматі снеків, тобто швидких перекусів. А ще у Данії є тренд до споживання органічних базалкогольних напоїв. Там навіть спеціальні органічні ігристі вина, що вироблені на основі яблучного та інших видів соків. Загалом, у 2018 році данці купили органічної продукції на 16 млн DKK. Що стосується каналів продажу датської органічної їжі, то данці купують багато органіки у роздрібних мережах та Інтернеті (12,9 млн DKK – станом на 2018 рік) і через різноманітні фуд-сервіси (2,5 млн DKK), решта купівель – через мінімаркети. Лідерами з продажів органіки у країні є такі магазини як NETTO, Superbrugsen, Fotex, IRMA та онлайн сервіс nemlig.com.

Не можу не зазначити іще один цікавий момент – практично усі продукти харчування у Данії дуже високої якості і дорогі, а тому різниця у ціні між органічною та неорганічною продукцією мінімальна.

Швеція

Загальні відомості про органічний сектор

Швеція входить до ТОП-10 країн за рівнем споживання органічної продукції у світі, хоча і поступається за обсягами Канаді, США, Німеччині,Франції та ін. На відміну від Данії, у Швеції є органічний стандарт KRAV. Це стандарт асоціації виробників, що адаптований до європейських вимог IFOAM і у деяких сферах мають ширший спектр застосування. Приміром, з точки зору захисту клімату, добробуту тварин, соціальної ефективності та здоров’я. Крім того, стандарти KRAV визначають правила для територій, які не охоплені регулюванням ЄС, – наприклад, рибальство, забій худоби та  сертифікація ресторанів.  Загалом, сертифіковані ферми мають відповідати 37 нормам, що зменшують вплив клімату на землю – приміром, це зобов’язання щодо використання відновлюваної енергетики. Позначка KRAV дуже відома, і використовується на 80%  органічних продуктів, що продаються у Швеції. Як заявляє сама організація KRAV - cільськогосподарське виробництво,сертифіковане KRAV наразі повертає фермерам Швеції вартість приблизно у 1,5 мільярда шведських крон щороку.

Тож  не дивно, що 70% органічних площ сертифіковано за стандартами KRAV, а це 20% площ загалом відведених під сільське господарство у Швеції. Тобто із 609 тис. га сільськогосподарських земель Швеції під органікою (зокрема і у процесі конвертації) – 428 тис. га сертифіковані KRAV. За останні 10 років органічні площі зросли на 58%, тобто на 224 тис. га. Мета уряду - 30% сільськогосподарських угідь Швеції мають бути органічними до 2030 року. Друга національна мета полягає в тому, щоб до 2030 року частка споживання в державному секторі (школи, мед заклади і т. ін.) органічної сертифікованої продукції склала 60%. До речі, український орган сертифікації «Органік Стандарт» дає змогу сертифікуватись за стандартами KRAV.

Концепція споживання органіки

Сумарна вартість органічної їжі, проданої у Швеції у 2018 році, становила майже 29 млрд шведських крон. Органічна частка в загальній кількості їжі та напоїв склала 9,6%.  Цікаво, що за даними досліджень EkoWeb темпи зростання ринку органічних продуктів у Швеції різко сповільнився у 2018 році. Найімовірніше, це пов’язано із тим, що шведські споживачі перейшли на продукти з новим маркуванням звичайної продукції і нові ціннісні пропозиції – менше викидів вуглекислого газу під час виробництва, додаткові стандарти якості тощо.  Тобто, люди переходять від просто органічної продукції на не менш якісну звичайну, проте із додатковими «еко бонусами».  Але і від питомо органіки у споживанні шведи теж не відмовляються.

Темп зростання продажів у ICA, Coop та Axfood - найбільших каналів збуту органічних продуктів  зменшився після кількох рекордних років. Лише Axfood повідомляє про збільшення вартості органічних продажів у 2018 році. Однак показники зростання в 20-70% можна побачити для менших мереж Lidl та Netto, а також у відділеннях електронної комерції.  Провідний учасник сектору продовольчого обслуговування, Martin & Servera, повідомляє про незмінну частку органіки за вартістю.

Systembolaget, монополіст в сфері алкоголю, що є другим за величиною одиночним гравцем на ринку органіки Швеції, відзначає найбільше зростання всіх вітчизняних каналів. Продажі в Systembolaget зросли на 9% (500 мільйонів шведських крон, 49 мільйонів євро), що становить половину загального приросту продажів у Швеції у 2018 році.

У споживанні органіки найбільшу ставку роблять саме на жінок, адже згідно із дослідженнями чоловіки у віці від 40 до 60 років є найменш зацікавленими у купівлі та споживанні органіки.  До того ж, шведи не надто роблять ставку на органіку і не вирізняють її серед продуктової корзини, як це роблять більшість споживачів у інших країнах ЄС, наприклад, у Німеччині.

Також серед основних гравців органічного ринку Швеції відзначають компанію з продажу органічних упакованих продуктів харчування та напоїв – Arla Foods Amba, Lactalis Groupe та Hipp GmbH & Co Vertrieb KG.

Важливі деталі та тренди

І у Швеції, і у Данії активно борються із викидами у атмосферу  вуглекислого газу. Тому, аби бути конкурентним на цих ринках  українським виробникам бажано підтвердити, що їхнє органічне виробництво не перевищує ліміти по викидам вуглекислого газу (CO2 footprint).  Швеція є непоганим ринком збуту для таких продуктів як органічний білий хліб чи рафінований цукор, морозиво, готові органічні страви, фруктово-трав`яні чаї, та ароматизовані порошки на основі шоколаду. Споживачі віддають перевагу тим продуктам, які піддаються найменшій обробці, а отже, є більш корисними для здоров’я, і виробляються екологічним способом. Існує мода на змішування традиційних рецептів із нетрадиційними для цієї місцевості добавками – приміром додаванням перцю чилі, екзотичних овочів та фруктів. Водночас, продукт має бути максимально простим, зрозумілим та натуральним – занадто перероблений продукт навряд знайде свого покупця. Великий попит мають продукти із позначками "непастеризований", "не фільтрований" тощо.

Тільки останні декілька років Українські органічні експортери почали продвати продукцію напряму шведським та данським імпортерам та переробникам. Раніше вся органічна продукція в дані країни йшла через іноземних трейдерів в Голландії, Німеччині, Італії та Великобританії.

Найпопулярніший органічний товар на експорт з України в Данію та Швецію – пшениця, кукурудза, макуха соняшника та соя. Більшість продукції йде на використання для виробництва кормів, менше - на виробництво харчових продуктів.

Читайте також: Час експорту: чому аграрії не тримають зерно та на які ціни збуту їм розраховувати?

Виробнику органіки важливо звернути увагу  на упаковку продукції, а особливо на інформацію, що міститься на ній. Адже уся інформація щодо вмісту зазначень на упаковці регулюється стандартами ЄС. Обов’язково має міститись інформація про місце виробництва, назва експортера чи імпортера продукції та їх адреси, інформація про органічний статус, код органу сертифікації, перелік інгредієнтів продукції у випадку більше ніж одного інгредієнта. Важливо зрозуміти, що продукція має бути максимально простежуваною, а інформація про її склад та вміст – максимально повною.