Після запуску Бюро економічної безпеки ДФС працюватиме ще пів року

Про це повідомляє прес-служба Європейської Бізнес Асоціації.

«У зв’язку з прийняттям законопроекту №3087-д про Бюро економічної безпеки України, постало питання щодо подальшого функціонування ДФС. Так, новостворений орган БЕБ має розпочати свою роботу протягом шести місяців після підписання відповідного проекту закону. Зокрема, перші два місяці будуть приділені передачі процесуальних повноважень від Державної фіскальної служби до БЕБу за рішенням прокуратури», — розповів Вадим Мельник, голова Державної фіскальної служби України, під час зустрічі із учасниками ЄБА.

Таким чином, протягом піврічного перехідного періоду ДФС продовжуватиме свою діяльність з розслідування економічних злочинів. Також у перші шість місяців існування бюро має набрати до штату не менше 30% працівників. Призначення нових кадрів має відбуватися на конкурсній основі. Протягом піврічного періоду БЕБу також необхідно організувати приміщення, обладнання та інфраструктуру для повноцінної роботи.

«Функції щодо забезпечення економічної безпеки будуть виконуватися правоохоронними органами згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України», — додає голова Державної фіскальної служби України.

Однак, на переконання ЄБА, існує ризик, що протягом деякого періоду тиск на бізнес можуть здійснювати одночасно декілька органів, а саме БЕБ, ДФС, СБУ та національна поліція.

«Державна фіскальна служба активно проводить реорганізацію своєї роботи. Так в рамках заходів з протидії корупції ДФС домоглася 70% зміни складу керівництва в представництвах Державної фіскальної служби України в регіонах», — зауважив Мельник.

Крім того, бізнес також привернув увагу служби до проблем тіньової економіки.

«У цьому напрямку за останні два місяця були відкриті 97 кримінальних проваджень проти продавців контрабандної продукції, а також припинено діяльність 15 недобросовісних лікеро-горілчаних заводів та 4 тютюнових. Також був конфіскований спирт на 48,6 млн гривень, лікеро-горілчаних виробів — на 18,4 млн грн, тютюнових — на 53,3 млн грн, пально-мастильних матеріалів — на 87, 9 млн грн», — підкреслив посадовець.

За словами Вадима Мельника, системні дії у боротьбі з контрабандою треба продовжувати як щодо підакцизних, так і не підакцизних товарів, до прикладу, таких як кава та побутова техніка.

Нагадаємо, Кабмін визначив основні завдання і сфери діяльності Мінагрополітики.