Реклама

Поворот у бік сої: які перспективи замайоріли перед виробниками олійної цьогоріч?

Протягом півроку ростуть експортні та внутрішні ціни на сою. В чому причина і чи вдасться аграріям скористатись ситуацією?

журналіст Agravery.com

В Україні за півроку виросли експортні та внутрішні ціни на сою. З другої декади січня у портах Чорного моря за базисом CPT за тонну сої пропонували 360 доларів, зараз — 370 доларів. На умовах FOB із середини січня сою можна було експортувати по ціні 365 дол./т, до середини червня вона сягнула 395 дол./т. Торік ситуація була протилежна. За перше півріччя 2019 р. експортні ціни на сою знизились з 340 дол./т до 311 дол./т за базисом CPT, і з 350 дол./т до 325 дол./т. на умовах FOB.

Що впливає на бум на ринку сої?

 

Китайський попит жене ціну вгору

Аналітики аграрних ринків одностайні — попит з боку Китаю формує світові ціни на сою. За оцінками USDA у 2019/20 МР імпорт сої до Китаю складе 92 млн т проти 82,5 млн т у 2018/19 МР, а у 2020/21 МР — 96 млн т соєвих бобів. Про це розповіла заступниця директора компанії «ПроАгроГруп» Марія Колесник. Основним торговим партнером Китаю по сої є Бразилія. За словами аналітика компанії Agritel Олексія Єрьоміна, Китай нарощує обсяги імпорту сої як на тлі відновлення тваринницького комплексу (після епідемії АЧС), так і в очікуванні можливої другої хвилі Covid-19 або, навіть, з ціллю застрахувати себе від чергового раунду торговельної війни через погіршення відносин зі США.

Нагадаємо, у січні в рамках підписання першої частини торговельної угоди «The Phase One Deal» між США і Китаєм, останній зобов’язався протягом 2020−21 років наростити імпорт агропродукції зі США на 12,5 млрд дол. у 2020 та на 19,5 млрд дол. у 2021 млрд більше, ніж у 2017 році.

Читайте також: Американо-китайський мир: чи похитне торговельна угода позиції України на ринку Піднебесної?

За словами Марії Колесник, у першій половині травня Китай перевищив очікувані обсяги закупівлі сої зі США. Також, незважаючи на власні переробні потужності, Китай імпортував велику партію (20 тис. метричних т — найбільший показник з 2016 р.) соєвої олії зі США.

Разом з тим, видання Bloomberg писало на початку червня про те, що китайські урядовці закликали великі державні компанії призупинити закупівлю деяких американських сільгосптоварів, зокрема, сої. Причина — напруження навколо Гонконгу. Однак, розповідає Олексій Єрьомін, не дивлячись на чутки про негласну заборону на купівлю продукції зі США, імпорт північноамериканської сої до Китаю також демонструє гарні показники. Марія Колесник підтверджує, що згідно з повідомленнями учасників ринку, 1 червня держкомпанії КНР закупили три партії соєвих бобів у США.

Окрім китайського попиту, на ринок сої впливає бразильська пропозиція

Марія Колесник зазначає, що згідно з оцінками аналітиків USDA виробництво сої в Бразилії очікується на рекордному рівні — 124 млн т у 2019/20 МР і 131 млн т у 2020/21 МР. Експорт з цієї країни прогнозується в обсязі 84 та 83 млн т сої відповідно, зі Сполучених Штатів — в сезоні 2019/20 МР — у 45,6 млн т, а у 2020/21 МР — 55,8 млн т. Однак, зауважує менеджерка з розвитку бізнесу Maxigrain Олена Нероба, наразі в Бразилії сезонно спадає експорт, а попит Китаю перевищує очікування. Тому Китай був вимушений перейти на закупівлі у Штатах.

В Україні ростуть ціни на сою на тлі дефіциту

За останні півроку соя в країні подорожчала на чверть — з 9 до 12,5 тис. грн/т. Тоді як 2019 року на початку січня переробники купували олійну по 9,8 тис. грн/т, на початку червня — вже по 8,8 тис. грн/т.

Активний експорт сої з України (з початку сезону поставлено щонайменше 2,5 млн т) на тлі скорочення посівних площ та валових зборів грає на підвищення внутрішніх цін. За словами Олексія Єрьоміна, дефіцит сої в Україні утворився ще наприкінці 2019 року, а новий врожай, як очікується, буде меншим за попередній. Наразі посівні площі під соєю становлять 1,4 млн га. Для прикладу, у 2019 під олійною засіяли 1,6 млн га, у 2018 — 1,7 млн га.

“Через соєві правки в нашій країні декілька років скорочувались площі під соєю, — зауважує Марія Колесник. — І, якщо у 2018 році через високу врожайність її обсяг виробництва був на значному рівні і склав 4,4 млн т, то вже у 2019 скоротився до 3,7 млн т”

Читайте також: ПДВ повертається: як змінить ринок скасування "соєвих правок"?

Звичайно, культура не є такою соціально значущою як пшениця. Однак від неї залежить, зокрема, діяльність переробних потужностей. Так, у 2018/19 МР Україна займала 7 місце за обсягами експорту сої, 8 — за обсягами експорту соєвої олії та шроту.

Переробники починають імпортувати олійну

Зростання внутрішніх цін на сою деяким чином обумовлено тим, що українські переробники не бажають втрачати клієнтів на зовнішніх ринках, пояснює Олексій Єрьомін. “Після того, як переробники зіштовхнулися з доволі неочікуваною активністю експортерів сої в першій частині сезону, вони були вимушені втягнутися в серйозну конкуренцію за українську сою для виконання контрактів на поставку шроту та олії”, — коментує експерт. За його словами, серед інших причин зростання цін на сою також девальвація гривні.

В середині травня, наголошує аналітик Agritel, ціни на сою у переробників в Україні  були майже на 100 дол./т вищими за ціни на умовах FOB-Бразильські порти. Однак ще в кінці лютого ця різниця в цінах вже сягала 75 дол./т. Це сприяло імпорту сої в Україну, каже аналітик. Наразі відомо, що наприкінці травня Бердянський порт уперше за 17 років почав обробляти імпортний вантаж сої. Обсяг загальної партії — 20 тис. т. До прикладу, за даними «ПроАгроГруп», у сезоні 18/19 увесь імпорт сої в Україну становив лише 5 тис. т.

Скасування соєвих правок, переконані експерти, посилить конкуренцію між експортерами та внутрішніми переробниками. Але за умови, що ціни на українську сою будуть конкурентоспроможні як для відвантаження за кордон, так і для переробки всередині країни. 

З огляду на прогнозований дефіцит сої в Україні, експерти не поспішають з висновками щодо скорочення внутрішнього виробництва соєвих олії та шроту. За сприятливої ринкової кон’юктури вони зможуть без проблем імпортувати олійну. Також, за умови гарної погоди під час вирощування пізніх культур, можна буде зібрати високий урожай сої в Україні попри скорочення площ.

Чи вдасться українським виробникам скористатись ситуацією?

Отже, наразі склались сприятливі умови для виробників олійної. Ціни ростуть, внутрішня пропозиція досі обмежена. Також скасовано “соєві правки”, а відтак всім експортерам буде повертатися ПДВ, яке вони сплатили при купівлі сої в аграріїв. Однак посівна олійної фактично завершена, тож чи кусатимуть лікті ті, хто цієї весни менше її посіяв?

Загалом аграрії з різних причин скорочували площі під соєю, та переважно — через несприятливі для вирощування погодні умови та низькі ціни. Володимир Дукач (ФГ «Рудківське») з Чернігівщини вже тривалий час не вирощує сою, тому що не підходять ґрунти. Кліматичні умови не дозволяють вирощувати сою і Андрію Душейко (СТОВ «Дніпро») з Черкащини. “У 2019 році було 500 га, у 2020 вже 200 га під соєю. Відіграли минулорічні погодні фактори і те, що практично до 2020 року ціни не було. При цьому врожайність сої 2 т, а затрати вищі, ніж на цукровий буряк”, — розповідає Михайло Гнилосир (СГК «Дружба») з Полтавщини.

Читайте також: Петро Гвоздик: Ми платимо близько 5 тисяч з гектару, а одноосібники - 200 гривень, і це не справедливо

Аграрій з Київщини Віталій Орловський (ТОВ «Полковничий хутір») наразі вирощує сою з метою  “підчистити” ґрунти, які раніше не використовувались у рослинництві. “Якщо раніше 3 т сої давали хороший (фінансовий) результат, то торік 3 т вже не давали прибутку. Середня урожайність в нашому регіоні становить 2,5-2,6 т. При собівартості разом з податками 18 тис. грн/га невигідно вирощувати сою”, — зазначає Віталій Орловський. Втім додає, що всі запаси сої розпродав ще в лютому. Володимир Дубчак (ФГ «Тарас») з Буковини, навпаки, за рік збільшив з 700 до 1000 га площі під олійною. “Зняли поправки по сої, тож думаю, що ціна буде кращою. Але ще осінь покаже, яке буде літо та які дощі”, — зауважив товаровиробник.

Відтак, якими б не були ціни на сою, її виробництво в Україні обмежують об’єктивні кліматичні фактори. Ймовірно, через недовіру до влади, аграрії також не ризикнули засіяти соєю більші площі навесні 2020 р. Адже Верховна Рада скасувала т.зв. «соєві правки» ще в січні. Однак відповідний законопроект №1210 президент підписав у кінці травня. Наразі «в плюсі» ті, у кого залишились запаси олійної. «Основний попит ми бачили зі сторони Туреччини та Республіки Білорусь», — розповів начальник відділу експорту зернових та олійних культур агродепартаменту “МХП” Сергій Довжик. А от спрогнозувати попит та ціну безпосередньо в сезон експорту української сої — восени 2020 року — наразі важко.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама