Самостійний експорт без помилок: ВАР пояснила ключові ризики для агровиробників

Про це йшлося під час вебінару у межах проєкту Всеукраїнської аграрної ради з підтримки українських агровиробників із постраждалих регіонів у партнерстві з міжнародною гуманітарною організацією Prosper Global (раніше Mercy Corps). До заходу долучилися понад 130 агровиробників.

Під час вебінару учасники розглянули практичний маршрут агровиробника, який планує самостійний експорт: від пошуку покупця, перевірки коду УКТ ЗЕД, підготовки ЗЕД-контракту, специфікацій, інвойсу, транспортних документів і сертифікатів до реєстрації ПН-РЕЗ, якщо товар підпадає під режим експортного забезпечення, подання митної декларації та отримання оплати в межах граничних строків валютних розрахунків.

За словами економіста та податкового консультанта Дениса Омельянчука, актуальність теми посилюють одразу кілька чинників: ускладнена експортна логістика, обмеження в роботі портової інфраструктури, конкуренція за канали збуту, а також системні зміни 2025–2026 років. Зокрема, йдеться про запровадження вивізного мита на сою і ріпак, автоматичну верифікацію через Державний аграрний реєстр та продовження строків валютних розрахунків для окремих аграрних експортних операцій.

Окрему увагу приділили режиму експортного забезпечення. Для окремої агропродукції експортер має зареєструвати спеціальну податкову накладну до митного оформлення, а ціна, заявлена для митного оформлення, не може бути нижчою за мінімально допустиму експортну ціну. Учасникам нагадали, що перед кожним відвантаженням потрібно перевіряти чинний наказ Мінекономіки щодо мінімально допустимих експортних цін, адже їхні значення змінюються щомісяця.

Учасникам нагадали про ліцензування експорту окремих культур до країн ЄС. Зокрема, перед постачанням пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку або кользи та насіння соняшнику до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини чи Польщі потрібно перевірити необхідність отримання ліцензії, адже вона залежить не від країни реєстрації покупця, а від країни призначення вантажу.

Також під час вебінару розглянули правила експорту сої та ріпаку зі звільненням від вивізного мита. Для застосування пільги власно вирощена продукція має бути верифікована через Державний аграрний реєстр. Для ріпаку заявки подаються з 1 липня поточного року до 1 квітня наступного року, для сої — з 1 вересня поточного року до 1 червня наступного року. Під час верифікації ДАР враховує ліміти врожайності: для ріпаку — не більше 5 т/га, для сої — не більше 3,5 т/га.

Експерт акцентував, що під час митного оформлення пільга підтверджується через відповідні коди у митній декларації: код пільги 063 та код документа 8055 з унікальним номером заявки ДАР. Для пільгового експорту сої та ріпаку попередня митна декларація подається із забезпеченням сплати митних платежів у розмірі суми вивізного мита. Після підтвердження підстав для пільги забезпечення вивільняється, а залишок авансових коштів може бути використаний для наступних платежів або повернений за заявою платника.

Окремо під час вебінару зупинилися на валютному нагляді. Для окремих аграрних кодів УКТ ЗЕД діють спеціальні строки розрахунків: базово 120 днів, а для операцій, здійснених з 1 липня 2026 року до 31 серпня 2027 року, тимчасово застосовується строк 150 днів. Для решти експортних операцій діє загальний строк 180 календарних днів.

Серед інших важливих питань вебінару були застосування нульової ставки ПДВ під час експорту, податкові ризики у разі продажу продукції нижче собівартості, трансфертне ціноутворення, блокування податкових накладних, податкові перевірки та питання статусу платника єдиного податку 4 групи.

Ознайомитися з повним інформаційним дайджестом за темою вебінару та завантажити файл можна за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1Muht8T7aK6niEL1TVmEByGRcbQU7CwlX/view?usp=share_link

Наприкінці вебінару Руслан Кальницький, юридичний радник ВАР, наголосив, що агровиробники можуть звертатися на юридично-консультаційну лінію ВАР, якщо після вебінару виникнуть додаткові практичні питання щодо експорту, податкових чи митних процедур.

Нагадаємо, щоб отримати консультацію, необхідно залишити свій запит в електронній формі: https://forms.gle/v56UzTAsrD9Zrx998

Для уточнення звертайтеся за номером юридично-консультаційної лінії:
+38 067 522-03-43

Довідково:

Prosper Global (раніше Mercy Corps) — міжнародна гуманітарна організація, яка працює у 35+ країнах світу та надає допомогу людям, які постраждали від катастроф, війн, бідності та наслідків зміни клімату.