Світові ціни на добрива майже досягли рекордного рівня

Ціни на добрива високі та можуть залишатися такими до кінця 2022 року і далі. Підвищення цін спричинене низкою чинників, зокрема й російсько-українською війною. Ситуація матиме негативний вплив на світову сільськогосподарську галузь.Про це йдеться у відповідному звіті USDA (Міністерства сільського господарства США), передає Украгроконсалт.

У ньому зазначено, що у структурі витрат агровиробників Сполучених Штатів 1/5 частина припадає на добрива. А для виробників кукурудзи та пшениці ця цифра ще більша. Зокрема, на добрива припадає 36% операційних витрат фермерів, що вирощують кукурудзу, і 35 % у вирощуванні пшениці. Окрім підвищення цін, російське вторгнення в Україну погіршило і без того складну ситуацію з постачанням добрив і спричинило обмеження імпорту та експорту, що посилить дефіцит продукції.

Усе почалося зі зростання цін на природний газ у 2021 році, яке наклалося на перебої в ланцюгах поставок, спричинені пандемією COVID-19.

Ситуація іще поглибилася, коли росія та Китай ввели експортні обмеження, а потім вступили в силу міжнародні санкції проти Білорусі та росії. Ці дві країни є основними постачальниками добрив на світовий ринок. Останнім часом багато країн ввели обмеження на російський імпорт. У відповідь росія запровадила початкові обмеження на експорт азоту та комплексних азотних добрив до червня 2022 року. Із червня уряд росії дещо збільшив граничні обсяги квоти на експорт деяких добрив. Так, азотних добрив збільшити на 231 тис. тонн до 5,7 млн ​​тонн, комплексних або складних азотовмісних добрив — на 466 тис. тонн до 5,6 млн тонн.

У звіті зауважується, що разом Китай, росія, Сполучені Штати, Індія та Канада виробляють понад 60 % поживних речовин у світі. Найбільшим виробником є Китай, частка якого сягає приблизно 25%. Водночас він же сам є і найбільшим споживачем добрив.

При цьому, зазначено у звіті, росія та Білорусь відіграють вирішальну роль на світовому ринку добрив, на них припадає майже 20% світового експорту. Сполучені Штати закуповують 14% імпортних добрив у росії та 3% в Білорусі. Оскільки росія та Білорусь є двома обмеженими постачальниками калійних добрив, економічні санкції проти росії та прямі санкції щодо білоруського калію негативно впливають на світові пропозиції калію.

Війна між росією та Україною впливає на світові пропозиції добрив та продовольства. Унаслідок цього ціни, ймовірно, залишатимуться високими до закінчення російсько-української війни, оскільки нарощування виробництва добрив займає в середньому від 3 до 5 років за наявності необхідних резервів. Проте в деяких країнах запаси фосфатів і калію обмежені.

Деякі країни ввели обмеження на імпорт в рамках санкцій проти росії. 8 квітня Євросоюз запровадив квоти на імпорт деяких добрив у рамках пакету санкцій. Але це посилить тиск на світовий ринок добрив. Сполучені Штати також наклали санкції на росію, обмеживши доступ до частин трубопроводу й інших ресурсів, які можуть бути життєво важливими в їхньому процесі виробництва добрив. Також Євросоюз і США запровадили певні санкції і щодо білоруських добрив.

Також у звіті наголошується, що вторгнення росії в Україну призвело до зупинки українського виробництва добрив. Незважаючи на те, що Україна є відносно невеликим виробником, але за даними Міжнародної асоціації добрив, у 2019 році вона виробила 1,58 млн т добрив і забезпечила понад 75% внутрішнього споживання азоту.

Зазначається, що у 2021 році 65% імпортних добрив надходило в Україну з росії та Білорусі. Незважаючи на війну, українські фермери продовжують вирощувати сільськогосподарські культури в 2022 році, але наявні у них добрива були переважно закуплені у 2021 році. Враховуючи позицію України як основного експортера зернових і олійних культур, дефіцит добрив може ще більше скоротити українське виробництво, що вплине на глобальну продовольчу безпеку.

Глобальні перспективи у виробництві продовольства на 2023 рік можуть бути ще жахливішими, вважають в USDA. Оскільки російсько-українська війна триває, а постачання добрив залишається обмеженим, високі ціни, ймовірно, матимуть ще сильніший вплив на рішення щодо вирощування сільгоспкультур серед аграріїв США, та й і світу загалом.