Україна вже стикається з потенційним дефіцитом азотних добрив

Україна вже стикається з потенційним дефіцитом азотних добрив. Ситуація ускладнюється й тим, що внутрішнє виробництво добрив скоротилося з 2,1 млн тонн у 2023 році до 1,6 млн тонн у 2025 році. Водночас у разі збереження геополітичної нестабільності світові ціни на добрива в першій половині 2026 р. можуть зрости ще на 15–20%. Про це у своєму виступі на міжнародній конференції «Добрива України» заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, повідомляє пресслужба УКАБ.

«Такі зміни напряму впливають на економіку виробництва. За словами Олега Хоменка, добрива традиційно формують 20–30% собівартості рослинництва, а зараз їх частка може сягати вже 50%. Додатковий тиск створюють витрати на пальне, акцизна політика та потенційне підвищення тарифів на залізничну логістику», - зауважив експерт.

За його словами, якщо ціна ресурсів перевищує економічно виправданий рівень, агровиробники змушені оптимізувати технологічні карти внесення добрив. Це запускає накопичувальний ефект: зменшується врожайність, скорочується валове виробництво та експортна виручка. За оцінками, дефіцит добрив потенційно може знизити врожайність зернових культур на 15–20%, що здатне призвести до втрати $4-5 млрд експортної виручки та $0,8-1 млрд бюджетних надходжень.

«Окрему увагу варто приділити питанню імпортних мит на добрива. ЄС уже пішов шляхом тимчасового скасування мит як інструменту підтримки власного агровиробника в умовах стрімкого зростання цін на енергоносії, газ та добрива. Водночас в Україні ситуація ускладнюється тим, що внутрішнє виробництво не покриває попит, а отже все більша частка ринку залежить від імпорту», - наголосив експерт.

За оцінками УКАБ, збереження мит на імпорт азотних добрив може призвести до втрати $1-2 млрд валютної виручки агросектору в найближчі сезони. Особливо критичним це питання стає напередодні осінньої посівної кампанії, коли аграрії формують запаси добрив під озимий клин та починають контрактування нового врожаю.

«Кожна країна сьогодні намагається насамперед зберегти власного агровиробника та застрахувати його від ризиків. У ситуації, коли внутрішнє виробництво добрив не покриває попит, а аграрії змушені купувати дорожчий імпортний ресурс, питання скасування мит стає питанням підтримки конкурентоспроможності всього сектору. Відповідно, Україні також доцільно розглянути рішення щодо скасування мит на імпорт азотних добрив, щоб не допустити подальшого зростання виробничих витрат, підтримати осінню посівну кампанію та зберегти майбутню експортну виручку галузі», - підсумував О. Хоменко.