Україні необхідно продовжувати діалог з ЄС щодо €220 млн підтримки аграріїв, - Денис Марчук

Український агросектор в умовах ворожих атак змушений одночасно перебудовувати внутрішню логістику та забезпечувати стабільне постачання продовольства, вирішувати питання фінансування для проведення посівної кампанії, а також розширювати альтернативні маршрути експорту.

Про це розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР)  Денис Марчук в ефірі телеканалу «Ми — Україна».

Головною проблемою залишається фінансова підтримка аграрного сектору. Йдеться про €220 млн екстреної допомоги, на які розраховувала Україна в умовах ускладнення експорту через морські порти.

«Прикро чути заяви щодо відмови у фінансовій підтримці ЄС, але сподіваємося, що це не остаточне рішення Брюсселю. Україні потрібно продовжувати активну комунікацію з європейськими партнерами. Допомога  €220 млн — дуже важливі кошти для продовження посівної кампанії озимих культур. Ресурсів, які сьогодні спрямовуються державою на відповідні програми підтримки, буде недостатньо для покриття всіх потреб аграріїв. Тому на європейське фінансування покладали великі сподівання. Ці кошти могли б працювати через кредитні механізми та банківські програми і допомагати покривати відсотки за кредитами для товаровиробників. Для аграрного сектору в нинішніх умовах це надзвичайно важливо», — наголосив Марчук.

Паралельно Україна працює над розширенням можливостей сухопутної логістики. За його словами, принципово нових альтернативних маршрутів фактично немає, тому необхідно максимально підвищувати ефективність уже існуючих коридорів через сусідні держави.

Чинні домовленості з Молдовою щодо залізничних тарифів дають можливість транспортувати українські вантажі через її територію у напрямку румунського порту Констанца. Також активні переговори тривають із Польщею.

«Обсяги перевезення української агропродукції через Польщу становлять близько 300 тис. тонн. Ми бачимо можливість суттєво збільшити цей показник за рахунок покращень дій на митниці. Потрібно посилювати спільний контроль і водночас прибирати процедури, які дублюють одна одну. Це стосується, зокрема, роботи з ветеринарними сертифікатами. За рахунок таких рішень обсяги продукції, яка транспортується польським напрямком, можна було б збільшити щонайменше до 600 тис. тонн. Тобто фактично йдеться про можливість подвоїти нинішні обсяги перевезень. Ці переговори не зупинялися і продовжуються», — повідомив заступник голови ВАР.

За його словами, дискусія з європейськими країнами щодо українського аграрного експорту залишається непростою через побоювання конкуренції з боку України. Водночас обмеження українських поставок на світові ринки сприяє зростанню цін і дає можливість виробникам інших країн продавати зерно дорожче.

Окрім проблем із зовнішньою логістикою, через російські удари Україна змушена перебудовувати систему постачання продуктів усередині країни. Додаткові логістичні витрати можуть позначитися на кінцевій ціні продукції.

«Сьогодні виникають труднощі з доставкою продовольства: товар потрібно довезти, а частина великих запасів була зосереджена на складах. Це не означає, що з полиць зникнуть цілі категорії продуктів. Наприклад, у певний період може не бути двох-трьох марок молочної продукції, але локальні виробники зможуть постачати її напряму. Проте виникає питання ціни, адже додаткове логістичне навантаження збільшує витрати. Великі ритейлери вже перебудовують логістику і тепер мають обов'язково враховувати фактор безпеки, система постачання має працювати інакше», — зазначив Денис Марчук.

Ще однією проблемою для виробників стає розподіл ризиків у разі знищення продукції на складах. За словами Марчука, в окремих випадках втрати можуть перекладатися безпосередньо на постачальника. Тому бізнес очікує на рішення щодо механізмів страхування воєнних ризиків, які могли б зменшити фінансове навантаження на виробників.