В Україні швидкими темпами зростає кількість комерційних плантацій обліпихи

Про це повідомляє seeds.org.ua.

«Обліпиха — це ягода здоров’я, яку цілком успішно можна вирощувати за органічними технологіями. На обліпиху є постійний запит на ринку (на експорт) і це практично на 100% заморожені плоди», — розповідає Олександр Ярещенко, кандидат с/г наук, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН.

За словами науковця, останні 20 років комерційних плантацій практично не створювалось і запиту такого на ринку на той час не було. До того ж більшість сортів були родом з Сибіру і в наших умовах вони були схильні до враження кореневими гнилями. Це і фузаріоз, та інші збудники.

«Загалом же ця культура відносно стійка, має порівняно невисокі витрати на догляд за насадженнями. Однак останні 3 роки, Україна, виходячи на міжнародні ринки, зокрема і на ягідний, бачить нішу, і з’являється сплеск зацікавленості у створенні товарних комерційних насаджень. Але тут ніхто до цього не був готовий. В розсадниках садивного матеріалу для створення комерційних насаджень немає», — зауважує Ярещенко.

Так, в невеликій кількості вони продавалися на аматорських ринках. Жодного сорту на той час не існувало в Дежреєстрі, хоча раніше їх було 3, і всі українські. Буквально за 2 останні роки імпорт садивного матеріалу налагодили. Імпортують переважно з Литви, Румунії, Чехії, Німеччини — країн, де вже відпрацьовані сорти і де є розсадники, які могли б дати садивний матеріал.

«До того ж активно реєструються нові сорти в Україні — тільки у минулому році з нуля їх стало одразу 7: 6 жіночих і одна чоловіча форма. Зараз розсадники, які орієнтуються на обліпиху, створюють маточні насадження, починають системне розмноження і почали з’являтися перші комерційні плантації. Станом на кінець 2020 року, ніхто не знає точної цифри», — підкреслює експерт.

Проте, власних насаджень обліпихи в нашій країні все ще недостатньо. Зараз в Україні є навряд чи більше 100 гектарів культивованої обліпихи, якщо не рахувати дикорослих насаджень — таких можливо і більше.

«Всі ці насадження молоді, які ще не вступили активне товарне плодоношення. А на комерційне плодоношення плантація виходить тільки на 3−4 рік — все залежить від того, якого віку садивний матеріал використовувався. Останнім часом почали з’являтися і технології, які допомагають певною мірою обійти основну проблему цієї культури — складність збору врожаю», — коментує Олександр Ярещенко.

Звернемо увагу, що основне що потрібно для обліпихи — її переробити одразу після збору. В Україні вже є переробні підприємства, їх кількість збільшується, що додає більше можливостей для роботи. Однак, якщо такого підприємства близько немає, фермери повинні самі його створювати, або прив’язувати закладання насаджень до переробних підприємств.

«Саме відсутність швидкого гарантованого доступу до потужностей заморозки можна назвати одним з головних ризиків у вирощуванні цієї культури. Суть збирання врожаю обліпихи така: ви зрізаєте повністю гілки з плодами, відправляєте їх на заморожування. Після заморозки вони струшуються, сортуються, видувається звідти листя, залишки кори», — підкреслює спеціаліст.

В результаті, зібрану ягоду необхідно швидко доставити до переробного підприємства, там за класичною технологією заморозити, і потім уже доробляти: струшувати, сортувати і т.д.

«Однак за підрахунками науковців, невеликі насадження обліпихи в принципі економічно недоцільні — сформувати потрібну товарну партію для переробки доволі проблематично», — підсумовує Олександр Ярещенко.

Нагадаємо, USAID запускає проект підтримки плодоовочівників України.