Реклама

ВАРті новини: ВАР працює над виправленням дискримінаційних норм законів щодо габаритно-вагових норм

Фахівці заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна» готують законопроект, який виправить основні недоліки законів України № 1534-IX та № 1582-IX, норми яких з 1 жовтня 2021 року встановлюють нові правила щодо дотримання габаритно-вагового контролю на дорогах та відповідальності за їх порушення. Найближчим часм законопроект буде зареєстрований у Верховній Раді України.

Agravery.com та Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) проводять спільний проект, який має на меті висвітлювати найактуальніші проблеми для аграріїв в умовах сьогодення.

Повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради.

«Ці законопроекти абсолютно змінюють правила притягнення до відповідальності автоперевізників і вантажовідправників за порушення граничних габаритно-вагових норм при транспортуванні вантажів автодорогами. Ми розуміємо, що питання збереження відремонтованих доріг в межах „Великого будівництва“ є важливим. Так, ефективним інструментом зберегти ці дороги — це посилити ваговий контроль, відповідальність за „перегрузи“ і відповідно покарати порушників. Але, нажаль, коли приймалися ці закони, не врахували конструктивні зауваження експертів. На щастя, самі представники профільного комітету та Міністерство інфраструктури визнають, що прийняті закони мають недоліки та їх варто виправити. Тому, разом з народними депутатами напрацьовуємо документ і найближчим часом спробуємо виправити недоліки цих законів», — пояснив експерт аналітичного центру ВАР «Розумна Країна» Руслан Кальницький.

Основні недоліки законів стосуються саме притягнення до відповідальності вантажовідправників. Отже, у своїх пропозиціях до нового законопроекту ВАР ініціює встановити пропорційні, недискримінаційні та збалансовані механізми. Зокрема:

1. Встановити однаковий підхід щодо підстав для притягнення до адміністративної відповідальності за однакове порушення вантажовідправника та перевізника, які є рівноправними учасниками перевізного процесу.

Наразі, згідно Закону № 1582-IX, встановлено неоднаковий підхід. Так, якщо перевізник за оновленою редакцією частини другої статті 1321 притягається до адміністративної відповідальності за перевищення визначених законодавством граничних норм на 5% та більше, то для вантажовідправника за таке ж порушення адміністративна відповідальність наставатиме за будь-яке перевищення граничних норм (навіть незначне: декілька кг чи десятків кг).

На практиці, особливо під час перевезення с\г продукції з місць збору врожаю, саме водій перевізника зазвичай може оцінити повну масу авто з приблизною похибкою у 5%. Адже, як правило, через відсутність відповідних технічних засобів вантаж у полі не зважують. Крім того, в процесі перевезення може збільшитися повна маса авто (дозаправка палива, довантаження іншим вантажем), на яку жодним чином не впливає вантажовідправник, але яка може обернутися для нього відповідним адміністративним штрафом.

2. Встановити градацію розмірів штрафів за перевищення граничних норм габаритно-вагового контролю.

У новій ст. 1322 Кодексу передбачається встановити фіксований розмір відповідальності для вантажовідправника — 51 тис грн. Водночас, для перевізника така градація передбачена у відповідній санкції частини другої 1321 Кодексу (перевищення норм в розмірі 5−10% - штраф 8500 грн, 10−20% - штраф 17 тис. грн, 20−30% - штраф 34 тис. грн, понад 30% - штраф 51 тис. грн).

Наголошуємо, необґрунтоване визначення безальтернативного розміру штрафу у санкції ст. 1322 Кодексу унеможливлює виконання вимог частини другої ст. 61 Конституції України та низки загальних положень Кодексу (ст. 33−35) щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи.

Аналогічне застереження до цієї норми висловлювало Головне юридичне управління апарату Верховної Ради України.

3.Прибрати подвійне притягнення до адміністративної відповідальності за одне й те ж порушення, якщо перевізник та вантажовідправник є однією особою.

Згідно нововведень, які починають діяти з 1 жовтня 2021 року, якщо перевізник та вантажовідправник є однією особою, зокрема, під час перевезення вантажу власним транспортом вантажовідправника, такий вантажовідправник буде двічі притягнений до адміністративної відповідальності за одне й те ж порушення (перевищення вагових норм) за статтею 1321(як перевізник) та за статтею 1322(як вантажовідправник). Це протирічить ч.1 ст. 61 Конституції, яка визначає, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.

4. Усунути юридичну відповідальність для вантажовідправника за перевезення вантажів без отримання відповідного дозволу, якщо такий вантаж перевищує нормативні габаритні параметри.

Ст. 1322 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає юридичну відповідальність для вантажовідправника за перевезення вантажів без отримання відповідного дозволу, якщо такий вантаж перевищує нормативні габаритні параметри. При цьому за частиною другою ст. 1321 за те саме порушення притягатиметься до адміністративної відповідальності також й перевізник.

Зауважимо — забезпечення дотримання вимог законодавства під час руху великогабаритних транспортних засобів чи перевезення великогабаритного вантажу, зокрема, в частині отримання дозволу на такий рух (перевезення) є виключним обов’язком саме автомобільного перевізника, а не вантажовідправника, який жодним чином не може вплинути на виконання перевізником такого обов’язку (ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», п 32 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879).

При цьому варто враховувати, що відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Наведений припис Конституції щодо індивідуалізації адміністративної відповідальності також конкретизований у відповідних нормах Кодексу (ст. 9−11, 33−35).

За таких обставин, покладання на вантажовідправника адміністративної відповідальності за бездіяльність перевізника щодо неотримання дозволу на рух великогабаритного транспортного засобу чи перевезення великогабаритного вантажу є безпідставним та таким, що порушує зазначені приписи Конституції України та Кодексу щодо індивідуального характеру адміністративної відповідальності.

5. Також у розробленому ВАР законопроекті пропонується відповідно до принципу правої визначеності, якому має відповідати будь-який закон, уточнити процедурні питання притягнення вантажовідправників до відповідної адміністративної відповідальності у сфері вагового контролю

Кодексом про адміністративні правопорушення, з урахуванням внесених Законом змін, визначені такі особливості розгляду справ та притягнення до адміністративної відповідальності вантажовідправника за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 1322 Кодексу, зокрема, встановлюється, що не враховуються при накладенні стягнення за цією статтею: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність (зміни до ч. 2 ст. 33 Кодексу); не застосовується вимога про відкритий розгляд справи (зміни до ч. 1 ст. 249 Кодексу); протокол про адміністративне правопорушення не складається (зміни до ч. 2 ст. 258 Кодексу); постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зміни до ч. 7 ст. 258, ч. 4 ст. 2795 Кодексу); встановлюються особливості примусового виконання постанов у справі про таке адміністративне правопорушення (зміни до ч. 3 ст. 299 Кодексу).

Водночас, наголошуємо, що статтею 33 Кодексу передбачені загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суть яких полягає в реалізації найважливіших принципів адміністративної відповідальності - її законності та індивідуалізації. Зокрема, щодо врахування при накладенні стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Зважаючи на характер порушення, передбаченого в новій ст. 1322 (порушення вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж) та той факт, що Кодексом не визначений спосіб фіксації такого правопорушення, незастосування до ст. 1322 частини другої статті 33 Кодексу є неприйнятним з точки зору її практичної реалізації, адже не реалізовано вимогу юридичної визначеності закону як елементу принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Крім того, відповідно норм Закону, порушення, передбачені в ст. 1322, не будуть фіксуватися за допомогою засобів-фото- і кінозйомки, відеозапису, зокрема в автоматичному режимі (оскільки відповідних змін до ст. 143 Кодексу немає у Законі), але такі справи будуть розглядатися у порядку, передбаченому для розгляду справ про адміністративні правопорушення, які фіксуються в автоматичному режимі (статті 249, 258, 2795 та інших).

Отже, в Кодексі, з урахуванням внесених законом змін, не буде вирішено питання щодо того, на підставі яких матеріалів (доказів) буде розглядатися справи про порушення, передбачені ст. 1322, що ускладнить практичну її реалізацію. А тому наразі, з питань розгляду справ та притягнення до відповідальності за ст. 1322 норми Кодексу не міститимуть достатніх і завершених правових механізмів реалізації його норм як того вимагає конституційні принципи правової держави та верховенства права (ст. 1 та 8 Конституції України) та не враховуватимуть рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 року № 7рп/2001 щодо повноти законодавчого регулювання суспільних відносин, його системності та комплексності. Аналогічне застереження висловлювало до наведених норм й Головне юридичне управління апарату Верховної Ради ще до розгляду законопроекту у другому читанні.

За таких обставин, враховуючи, що правопорушення, передбачені ст. 1322 Кодексу, з огляду на об'єктивну сторону диспозиції цієї статті не можуть бути зафіксовані за допомогою засобів-фото- і кінозйомки, відеозапису, зокрема в автоматичному режимі, адже вимагають перевірки та огляду відповідних ТТН чи інших передбачених законодавством документів на вантаж. Необхідно виключити відповідні зміни до зазначених вище статей Кодексу та поширити на процедуру розгляду відповідних справ про адміністративні правопорушення та притягнення вантажовідправника до відповідальності за ст. 1322 Кодексу загальні положення цього Кодексу, що відповідатиме принципу правової визначеності та забезпечить гарантії дотримання законних прав вантажовідправників.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама