Залишитись в майбутньому: поради експертів щодо транформації бізнесу

Український агропромисловий комплекс за декількома показниками посідає провідні позиції у світі. В агросекторі України великими темпами йде оновлення та модернізація методів ведення сільського господарства, впровадження інновацій на всіх ланцюгах виробництва, а широкомасштабна державна програма сприяння сільгоспвиробникам останнім часом набирає обертів.

За площею орних земель Україна входить до 10-ки світових лідерів. За обсягом виробництва та експорту соняшнику та соняшникової олії – перша у світі. АПК України – це близько 18% доданої вартості ВВП, який, за неофіційними оцінками уряду, має потенціал росту до 25%.

Втім, у багатьох сенсах, український агробізнес залишається на рівні 90-х. Способи ведення бізнесу, перерозподілу капіталу та ресурсів, вирішення операційних питань і захист активів відбувається, м’яко кажучи, не за стандартами розвиненого 21-го століття.

За винятком декількох агро-гігантів, український аграрний мідл-маркет саме підходить до розуміння необхідності трансформаційних змін. Крім того, до 90% продовольчої продукції в Україні виробляється невеликими фермерськими та селянськими господарствами, які звикли працювати за старими правилами.

Серед ознак, що й досі притаманні українському бізнесу такі:

• незрілість бізнес-стратегії або цілковита її відсутність;
• заплутаність структури власності та недосконала управлінська структура;
• наявність широкого спектра «спеціальних» практик для цілей оптимізації оподаткування;
• договірні відносини на рівні усних домовленостей;
• договірні стосунки щодо користування землею неоформлені, або оформлені не на належному рівні;
• відсутність сформованої корпоративної культури бізнесу, програм корпоративної соціальної відповідальності, бачення бренду та його впливу на ринок і державу в цілому.

Ці риси притаманні не лише агросектору, але саме йому – більшою мірою, адже в Україні, за загальними оцінками, зосереджено до 30% світового чорнозему. Тому все, що пов’язано із сільським господарством має величезний потенціал і завжди буде ключовим фактором української економіки та стратегічним напрямом для держави.

Читайте також: Мала земля або чому працівники обирають не український агросектор?

Європа готова купувати продукцію українських аграріїв, але аграріїв зрілих, які працюють за стандартами прогресивного світу та відповідають потребам екологічності (мають продукцію, що сертифікована за європейськими стандартами якості).

Міжнародні фінансові організації готові кредитувати українські компанії, що працюють в агросекторі, але компанії, структурно-зрозумілі, прозорі та суспільно-орієнтовані, які мають довгострокові, юридично-оформлені відносини з контрагентами.

Світові банки готові відкривати рахунки українським аграріям, але таким, що мають хорошу або нейтральну корпоративну репутацію та (що для представників нашого бізнесу часто виявляється несподіванкою) персональну позитивну репутацію власників (підписантів) компанії, зрозумілі джерела походження та прозорий рух грошових коштів.

Усі очікують відкриття ринку землі, та чи готові ми до вільного ринку та приходу іноземних інвесторів у великих масштабах? Щодо того, чи буде він відкритий, залишається усе менше сумнівів.

Про це свідчать навіть останні події:

• гучні рішення Європейського суду з прав людини, що зачіпають права власності на землі сільськогосподарського призначення;
• початок спільної масштабної програми Світового банку та керівництва декількох областей України, спрямованої на технічну підготовку до відкриття ринку землі та кроків задля підвищення інвестиційної привабливості аграрного сектора та поліпшення якості управління земельними ресурсами;
• нещодавні рішення про надання великих довгострокових кредитів вітчизняним аграрним компаніям, що були прийняті українськими та міжнародними фінансовими організаціями.

Ми впевнені, що майбутнє готує нам багато можливостей, питання лише в тому, чи готові українські аграрії та бізнес в цілому до майбутнього. Чи готові компанії змінюватись самі та змінювати середовище, у якому вони живуть та працюють.

Розумним рішенням для тих, хто бажає змінюватись, можуть стати усвідомлені трансформації бізнесу в кожному напрямі, що впливає на успішність та зрілість бізнесу.

Читайте також: Регіони говорять: як проходить сезон сертифікації насіння в Україні

Практичні кроки можна узагальнити у три основні напрями:

• Комплексна діагностика та оцінка основних бізнес-процесів, механізмів прийняття рішень, структури власності та інших важливих напрямів, що визначають ефективність і вектор розвитку компанії.
• Розробка дорожньої карти, з практичними кроками й алгоритмами досягнення довгострокових цілей компанії.
• Реалізація поставлених цілей, контроль процесу виконання та його корекція залежно від обставин, що виникають у процесі реалізації.

Безперечно, кожен з наведених кроків містить у собі багато дій, рішень та корекцій, вони є комплексними та багаторівневими. Втім, саме розумна трансформація дозволяє бізнесу правильно розміститись на мапі можливостей, перспектив і зростання.

А головне, без чого неможлива жодна трансформація, – дійсно бажати змінюватись, зростати, ставати прозорішими. Нині світ не вірить у зміни заради відмітки у чиємусь бажанні виглядати правильно. Сьогодні лише реальні наміри, впевнене бажання та віра у зміни дозволяють досягти справжнього успіху.

Наталія Ульянова, партнер податково-юридичного департаменту «Делойт» в Україні та керівник практики комплексних трансформацій бізнесу

Ірина Мягка, консультант податково-юридичного департаменту «Делойт» в Україні