Україна розпочала вже другу посівну кампанію в умовах повномасштабної війни. За прогнозами, цьогоріч фермери засіють на чверть менше територій, ніж минулого року. Без фінансування агросектору посівні площі будуть скорочуватися. Аграрії працюють попри війну Повномасштабна війна триває, а значить в економіці продовжують панувати її негативні прояви – бойові…
Чого бояться аграрії та чому реформа ринку землі, запропонована аграрним комітетом парламенту, б'є по компаніям, які найбільше вкладають в економіку країни?
В уряді переможно звітують, що перші об’єднані територіальні громади (ОТГ) вже отримали право розпоряджатись сільгоспземлями державної власності, у самих громадах настрої менш оптимістичні. Але чому проведена реформа викликає у селян більше побоювань, аніж радості від очікуваного поглиблення децентралізації?
За попередніми підрахунками весняна сівба обійдеться на 20-25% дорожче за минулорічну і загалом вартуватиме біля 130 млрд грн. Основними чинниками, які зумовлюють високу вартість посівної, є подорожчання добрив, паливно-мастильних матеріалів і традиційно невміла політика держави.
Якщо в країнах ЄС середньостатистична сім’я витрачає на власний стіл в середньому одну десяту доходу за місяць, то в Україні більше половини.
Прогноз: «Хліб Український» по 18 гривень за хлібину.
Завершується 2017 рік. Час підбити підсумки та планувати подальші кроки. Поточний рік виявився для аграрної галузі не менш насиченим за попередні роки. Він ознаменувався кардинальними змінами у законодавстві, масовими акціями протесту сільгоспвиробників та іншими викликами, із якими аграріям довелося зіткнутися.
Цього тижня Верховна Рада України розпочинає розгляд головного фінансового документу держави на наступний рік. Відстоюючи інтереси сільгоспвиробників аграрні асоціації подали до уряду та профільних комітетів парламенту пропозиції до Бюджету-2018, врахування яких покликане сприяти розвитку аграрної галузі.
3 серпня, за моїм авторством, вийшла стаття «Чотири маніпуляції: як уряд проштовхує продаж земель державної власності», в якій проведено аналіз мотивів і наслідків прийняття урядової постанови № 413 від 7 червня 2017 р. «Стратегія удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними». Стаття викликала жваве обговорення громадськості. Відреагували і ряд провідних Інтернет-ЗМІ, які опублікували відповідь «невідомого автора» під провокативною назвою «Аграрна партія лобіює повернення земельних схем». Апелюючи «невідомому автору» продовжимо розгляд Стратегії.
Політика Кабміну у сфері сільського господарства та земельних відносин нагадує айсберг, близько 90% якого знаходиться під водою. Тому без ґрунтовного аналізу важко розібратися у мотивах і наслідках, до яких призведе те чи інше урядове рішення.
