Реклама

Дорогі харчі. Чому хліб подорожчає ще більше?

До Нового року експерти прогнозують зростання цін на хліб та хлібобулочні вироби.

Кожного дня ціни на продукти неприємно дивують. Споживач часто не розуміє, чому соняшникова олія в суботу коштувала 59,90 грн, а уже через тиждень усі 68,99 грн. Останнім часом досить активно у ЗМІ обговорювалися саме ціни на соняшникову олію. Agravery.com вирішив дізнатися, як  найближчим часом зміняться ціни на хліб та хлібобулочні вироби, адже більшість українців споживають їх щоденно.

Потенціал зернових

 

Сьогодні ми не будемо говорити про коливання цін на основні зернові культури на світових біржах. Зазначимо тільки те, що попит на українську пшеницю значний, про це свідчить і той факт, що станом на 17 листопада з початку 2021/22 маркетингового року з України експортовано 22,4 млн тонн зернових культур, що на 3,3 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року, зокрема, пшениці експортовано 13,4 млн тон.

«У той же час, уряд поки не збирається втручатися в експорт пшениці на даному етапі, але може зробити це пізніше у поточному сезоні, якщо темпи експорту виявляться надто високими», - заявив Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України.

Тобто, хвилюватися, що в країні буде дефіцит пшениці, не варто, чиновники, обіцяють контролювати ситуацію, та й для споживання на внутрішньому ринку поточного врожаю забагато, Україна «приречена» на експорт зерна. Навіть, якщо у Держрезерві знову «миші з’їдять» зерно, як це було у 2020 році, українцям його вистачить.

Читайте також: Поставки CIF, FOB та CPT: як формуються ціни на зерно?

Борошняні пристрасті

 

Перш ніж говорити про ціну на хліб та хлібобулочні вироби, варто розуміти, як формується ціна на основний їх інгредієнт – борошно. Після цінових гойдалок, коли ціна на пшеницю зростала до неймовірно високих показників, зараз вона зупинилась на певному рівні або поступово рухається вверх. Наприклад, в останні дні осені у Чорноморському чи Одеському порту ціна на пшеницю 2 класу, з якої виробляється борошно, становить 10 200-10 350 грн/т, а це орієнтовно $375. У директора ГС «Борошномели України» ми поцікавилися як формується ціна на борошно.

«Все досить просто, сільськогосподарський виробник у регіоні знає, що у порту продається пшениця за ціною 10 300 грн/т. Від цієї суми він віднімає вартість власної доставки у порт, а це приблизно 600 грн і отримує цифру 9 700 грн/т, а це $356. Тобто він пропонує переробникам пшениці купувати його сировину саме за такою ціною. Ось саме за такою ціною ми купуємо пшеницю у с/г виробника.

Якщо трансформувати сировину у борошно, то суму 9 700 грн одразу необхідно помножити на 1,25. Собівартість тільки муки без різноманітних додаткових витрат, наприклад на електроенергію, зарплати, аналізи тощо складатиме 12 125грн/т», - стверджує Родіон Рибчинський, директор ГС «Борошномели України».

Щоб говорити про рентабельність навіть на рівні 2-3%, за словами борошномелів, ціна муки повинна знаходитися на рівні 13 500 грн/т. Відповідно, на полицях магазинів, на прилавках ринку ця ціна буде вищою, адже до неї додаються витрати на пакування, транспортування тощо.

Останніми роками ми спостерігаємо за зниженням попиту на борошно. Експерти називають дві причини: об’єктивну та суб’єктивну.

«Об’єктивна у тому, що населення в країні зменшилось, також у них змінилися смакові вподобання. На щастя, чи ні, це вже залежить від кожного, доля хлібобулочних виробів у споживчому кошику українців зменшується. Суб’єктивна сторона полягає у тому, що частина невеликих та середніх борошномельних підприємств пішли «у тінь». Через цінові гойдалки на ринку зерна, через парадоксальну ситуацію з ПДВ, коли купуємо пшеницю у с/г виробників з 14%, а продаємо борошно з 20% ПДВ. Тобто тільки за рахунок борошномелів акумулюється  6% ПДВ – це нонсенс! Ми, напевне, єдина країна у світі, де ПДВ на готову продукцію вища, ніж на сировину.

Усі ці фактори спонукали частину виробників борошна перейти «у тінь», а боротися з системою вони не наважуються або не хочуть», - додає Родіон Рибчинський.

Суттєво зменшується і експорт борошна. До 17 листопада з початку 2021/22 МР було відвантажено 46,9 тис. т, що на 18,9 тис. т менше, ніж за відповідний період минулого МР. Слід додати, що минулий МР ми закінчили на рівні 129 тис. т, тоді як 3 роки тому цей показник складав 450 тис.  т борошна.

«Сьогодні ми йдемо з показником відставання 20% об’єму експорту. Це у першу чергу пов’язано з ціною на зерно. Ми не можемо з клієнтом домовлятися про те, що відвантажимо борошно через 2 місяці по певній фіксованій ціні, адже сировина через цей час може вирости на 15-20%. Ми втрачаємо зовнішні ринки збуту через цінові гойдалки на сировину», - зазначає директор ГС «Борошномели України».

Читайте також: Йдемо в зиму: в якому стані сходи озимої пшениці?

Взаємозалежність складових

 

фото: Depositphotos

До Нового року однозначно подорожчає хліб та хлібобулочні вироби: у різних регіонах по-різному, у середньому на 5-10%.

«Це пов’язано, у першу чергу зі зростанням вартості сировини та енергоносіїв. Наприклад, у листопаді ціна газу становила близько 34 тис. грн за 1000 кубів, тоді як на початку року за такий же об’єм ми платили 5-5,5 тис. грн. Тобто вартість газу зросла майже у 7 разів.

Зросло у ціні і борошно. Якщо ще пару місяців тому його вартість становила  9 000 грн/т, то сьогодні вона уже близько позначки 12 000 грн/т. Звичайно, ми не можемо не реагувати, у виробників хлібобулочних продуктів немає чим компенсувати зростання вартості основної сировини та енергоносіїв.

Насправді, вартість хліба та хлібобулочних виробів необхідно піднімати на 15%. Ми розумієм свою соціальну відповідальність і ринкову ситуацію, тому подорожчання буде більш поступовим і до Нового року у залежності від регіону, складатиме від 5% до 10%», - говорить Олександр Тараненко, перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів, заступник генерального директора ТОВ «Хлібні інвестиції».

«Соціальний хліб», а правильніше говорити, сорти хліба масового вжитку ніякого відношення до хліба для соціально незахищених громадян не мають.  Так, наприклад, в Києві реалізується програма з встановлення кіосків продажу соціальних сортів хліба ПАТ «Київхліб» спільно з Київською міською державною адміністрацією, де реалізують позиції: «Фірмовий український», пшеничний «Фірмовий» та батон «Фірмовий».

«Я знаю людей, які можуть дозволити купити собі будь-який хліб, але купують «Фірмовий український», тому що він їм подобається. Це якісний хліб простої рецептури, де всього 4 компоненти: борошно, дріжджі, сіль, вода. Я вважаю не зовсім коректно такий хліб називати «соціальним». Як вже йшлося, подорожчання хліба відбувається через зростання ціни борошна та енергоносіїв, тому ціни зростатимуть і на хліб масових сортів. Очікується, що їх вартість також зросте на 5-10%», - зазначає Олександр Тараненко.

Якщо говорити про споживання хліба, то за останні роки за статичними даними українці стали менше їсти хліба, а саме всього 50 грамів на добу. Але реальність може бути дещо іншою, адже чимало виробників хлібобулочних виробів, через скрутне становище переходять у «тінь», щоб не сплачувати ПДВ, податки з зарплати тощо. Експерти зазначають, що сьогодні українці споживають мінімум 150 грамів на добу.

Читайте також: Ринок круп в Україні: чи залишиться гречка фавориткою?

Вісті з полів

 

Незважаючи на потенціал зернових і олійних культур аграрії не поспішають відводити під ці культури весь земельний банк, який до слова, після відкриття ринку землі збільшився. Сьогодні фермери, які дивляться у майбутнє,  практикують рівномірний розподіл культур. Так, Андрій Капріца, керівник ФГ «Флора А.А.», що на Вінниччині, виділяє по 33% площ під різні культури і збільшувати площі під озимою пшеницею не планував.

«Цієї осені ми засіяли стільки ж озимої пшениці як і минулого року. Тільки була одна відмінність. У 2020 році у нашому господарстві було два кардинальних строки сівби, з різницею у місяць: у кінці вересня та у кінці жовтня, це було зумовлено погодними умовами. Цього року посів пройшов у оптимальні строки.

Поки оцінювати  стан посівів важко, оскільки, через абсолютну відсутність вологи сходів досі немає, але сподіваємося на краще», - каже Андрій Капріца.

На офіційному сайті Мінагрополітики інформують, що станом на 1 грудня в Україні засіяно 6248.2 тис.га озимої пшениці та тритикале, тобто аграріям залишилося засіяти озимими ще чуть більше 6% запланованих площ.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама