Реклама

Молочна полиця: чому посилюється тиск імпорту?

Протягом року в Україні спостерігалися цінові гойдалки щодо молока та молочних продуктів, які були зумовлені як панічними настроями у світі, так і об’єктивними причинами. Тиск і мпорту лише посилився у 2021 році.  Що чекає на галузь у найближчому майбутньому, цікавився Agravery.com.

Щоб забезпечити внутрішній ринок необхідною кількістю молочної продукції слід переробляти 6 млн т молока, з яких 5 млн т – це внутрішнє споживання, а 1 млн – йде на експорт. Про перспективи, напрямки діяльності виробників молочної продукції йшлося на ХІІІ Всеукраїнській конференції з міжнародною участю Молочний бізнес-2021.

Без ілюзій

Середня світова ціна молочної сировини у 2020 році складала 36,5$/100кг  без ПДВ.  Базові показники: жир – 4%, білок – 3,3%. І квартал 2021 року показав зростання світових цін, що відбулося за рахунок збільшення споживання молочних продуктів, тому ціна становила 38,5$/100кг. Проте в Україні показник цін відрізнявся.

«У той же час в Україні ціна на молочну сировину (жир – 4%, білок – 3,3%) у 2020 році становила 39,5$/100кг, а у І кв.2021 – 40,0$/100кг. Тобто, ми з вами стали не конкурентоздатні.

Відповідаючи на запитання, чому така ситуація виникла, одразу скажу, що у нас дефіцит молочної сировини. Тільки от ніхто з можновладців про це не говорить. З 1 березня в Україні почав діяти Закон України 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» відповідно до якого, у пункті, де йдеться про молоко з кодами згідно з УКТ ЗЕД ПДВ:  0102, 0103, 0104 10, 0401 в частині молока незбираного), 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91,  становитиме 14%. Цей закон призвів до того, що в середньому молочна галузь недоотримує більше чим 1 млрд грн», - розповідає Вадим Чагаровський, голова Спілки молочних підприємств України.

З початку весни у країні не відбулося сезонного зниження цін на молочну продукцію. Як зазначають експерти така картина буде спостерігатися ще 3-4 роки, поки не відбудуться зміни у самій молочній галузі. Основні показники молочного скотарства – це болюча тема для усіх. Поголів’я корів падає і сьогодні в Україні найменша їх кількість у порівнянні з іншими роками. У 90-х роках було 8,5 млн голів, сьогодні ж – менше 1,7 млн. Відповідно, і виробництво молока скорочується.

«Проте у нас є певна стабілізація у виробництві молока серед господарств. Стабільно вони виробляють 2,7 млн т. Це перспективний напрямок, яким мають займатися наші тваринники. Говорячи про обсяги виробництва молочних продуктів у 2019-2020р.р.,  ми можемо констатувати його скорочення по певним категоріям, - додає Вадим Чагаровський.

Важливо розуміти, що за останні 5 років все ж таки була державна підтримка галузі, але у порівняні з європейськими країнами, вона мізерна, а інколи й іронічна.

Читайте також: Українські чорноземи: хто зупинить деградацію?

Імпортна експансія

Тільки спільними зусиллями чиновників та виробників молочної продукції можна захистити прилавки магазинів від засилля імпортних товарів. За минулий рік в Україну зайшло 750 тис. т закордонного молока офіційно, а за підрахунками Спілки молочних підприємств України, включаючи контрабандний ринок, у країну потрапило 1 млн т молока, і це тільки з країн ЄС. За 4 місяці цього року імпорт тільки зріс, у середньому на 22%.

«Під кінець року ми прогнозуємо збільшення імпорту до €400 млн, у минулому році ця цифра становила €300 млн. У той же час жодна потужна вітчизняна молочна компанія не може похвалитися такими успіхами, а саме тим, що вони виробляють продукції на таку суму, у них значно менші показники, порівняно з імпортом.

У минулому році у нас відбулося падіння по експорту на 22%. Цього року у перші 4 місяці стабілізація відбулася завдяки зміні ціни у світі на сухе знежирене та сухе незбиране молоко», -  говорить голова Спілки молочних підприємств України.

В Україні  відсутня Національна Програма розвитку молочного скотарства та молокоперобної галузі. Незважаючи на те, що за часів незалежності приймалося чимало різних програм щодо розвитку молочного сектору, але вони не давали бажаного результату.

Читайте також: Андрій Кошиль: У сегменті сільськогосподарських земель попит значно перевищує пропозицію

Офіційна позиція

Для відродження молочної галузі на державному рівні приймається чимало законопроектів і за один рік їх реалізувати неможливо. Не потрібно забувати і про імплементацію норматив ЄС у вітчизняні нормативні акти. Законодавці відводять досить невеликий період для  втілення цих змін у життя. Для Міністерства економічного розвитку і торгівлі України – це надзвичайно велике завдання.

«На початку року було прийнята нова редакція закону про ветеринарну медицину, що вплине на виробників. Саме до цих нових правил необхідно буде адаптуватися усього за 2 роки. Для органів виконавчої влади депутати виділили перехідний період в один рік, за який потрібно розробити велику кількість підзаконних нормативно-правових актів», - зазначає Сергій Глущенко, заступник міністра Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Для виробників молочної продукції – це означає, що за один рік з двох необхідно перебудувати своє господарство та адаптуватися до нових реалій, в яких працює Європейський Союз.

Позитивним для молочної галузі, на думку чиновника, є підвищення тарифів, оскільки вони не переглядалися досить давно. Останній раз це відбувалося у 2013 році. Ми можемо говорити про суттєве знецінення тарифів.

«Це у свою чергу впливало на розвиток і спроможність системи контролю виконувати свою функцію. Тому потреба у перегляданні тарифів була», - зазначає Сергій Глущенко.

Виробники молока тепер будуть під наглядом і Держпродспоживслужби, яка буде контролювати якість сирого молока. Говорячи про євроінтеграцію, експерти зауважують, що її планується завершити до кінця року, особливо у санітарно-ветеринарному напрямку. Це допоможе зробити молочний продукт більш безпечним для споживача. Маленькими кроками перемог молочна галузь рухається до повної імплантації вимог євроугод, які стосуються боротьби з хворобами тварин.

Читайте також: Не дрібниці. Чи завжди є безпечними локальні харчові продукти?

Захист вітчизняного виробника

Як вже йшлося, одна з основних проблем, яка зараз гостро стоїть перед переробниками молочної продукції – це засилля на вітчизняних прилавках імпортної молочної продукції, навіть з’явилося вже закордонне питне молоко.

«Якщо раніше Україна виробляла 25 млн т молока, то сьогодні ця цифра становить всього 9-6млн т. Відповідно, зменшилось поголів’я у 5 разів, у порівнянні з 1990р.р. Уже сьогодні від 35% до 50% молочної продукції на полицях – це імпортна. З нами усі хочуть «дружити», але от любити не хочуть. Країна стала «прохідними воротами» для продуктів і, що погано, ми навіть не можемо провести аналіз цього імпорту. На Житомирщині існує цілий логістичний центр з білоруськими прапорами. Уже завтра білоруського згущеного молока буде більше, ніж українського.

Ми стали нетто-імпортером. Крім того, наш ринок наповнений фальсифікатом. Ми бачимо, що для мінімального завантаження заводів нам не вистачає на переробку близько 1 млн т сирого молока і, як наслідок, склалася висока ціна на сировину», - каже Арсен Дідур, Спілка молочних підприємств України.

В основних конкурентів української молочки, зокрема, в країнах ЄС, закупівельна ціна на сировину нижча на 20%. Можемо говорити про те, що галузь живе «без господарів», з точки зору державної стратегії та в умовах дефіциту сирого молока для переробки.

Сьогодні, як зазначають експерти, Україна конкурує не з голландським, польським чи білоруським імпортом, а з «державною машиною». Молочна галузь потребує реальної підтримки, щоб повернути лідируючі позиції та знову стати експортером молочної продукції, а не її імпортером.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама
Реклама
Реклама