Олена Остапчук: Будівництвом нових елеваторів займаються зростаючі агрокомпанії
Ринок елеваторів сьогодні має переважно експортну спрямованість в сегменті зернових. Основна частина елеваторних потужностей зосереджена в центральній і південній частині країни і Олена Остапчук переконана, що цей ринок буду тільки розвиватись. Про це вона розповіла Agravery.com під час профільної конференції «Елеватори і складська логістика 2021».
Чи вистачає Україні наявних елеваторних потужностей?
— На даний момент Україна забезпечена елеваторними потужностями на 66,3%, виходячи з обсягу виробництва зернових. З урахуванням тренда розвитку сільського господарства і експорту, ринок має перспективу до подальшого зростання. Якщо говорити про фактори, які впливають на розвиток даного ринку, то це, у першу чергу, збільшення експорту зернових, розуміння того, який валовий урожай очікуємо та позитив від державних програм розвитку підтримки не тільки аграріїв, але й портів.
Читайте також: Артіль одноосібників: чим новий закон про с/г кооперацію допоможе дрібним фермерам
Які основні тенденції були на ринку логістики та елеваторів у минулому році?
— Основний тренд 2020 року — пандемія Covid-19, яка триває й сьогодні. Ми спостерігали за зниженням цін на експортні перевезення на міжнародному ринку, була низка обмежень, зокрема, на експорт зерна, щоб не допустити різкого зростання ціни на хліб, та на перетин кордонів, в окремі періоди — кордонів областей. Спостерігалося зростання ризиків, пов'язаних з персоналом, який має стимулювати оптимізацію процесів роботи.
Серед внутрішніх тенденцій слід відзначити зростання зовнішнього попиту і сезонні фактори, які, у свою чергу, підняли ціни на пшеницю. Крім того, в Україні запрацювали комплекси вагового контролю, який більше пов’язаний з логістикою, але й на ринок елеваторів також вплинув. Ще одна внутрішня проблема — це низька якість автомобільних доріг, яка у свою чергу обмежує пропускну здатність транспорту і час доставки вантажів. Через пандемію було відмінено пасажирські перевезення залізницею та були обмеження з вантажопотоками. Разом з тим ми спостерігали за розвитком морської інфраструктури, зараз мова йде про концесію порту Ольвія в морській логістиці та будівництво великого зернового терміналу «MV Cargo» в Одеській області.
Яка динаміка збору зернових і зернобобових культур в Україні в останні роки?
— Щодо темпів збору зернових, то у період з 2018 по 2020 рр вирізняється своєю врожайністю тільки 2019 рік, тоді показники зросли на 27% у порівняні з попереднім роком. У 2020 року врожайність знизилась на 17,6% переважно через погодні умови.
Читайте також: Гібриди та захист: протруйники кукурудзи перестали бути опцією
Чи врожайність впливає на завантаження елеваторів?
— Скоріше сезонність. Робота елеваторів тісно залежить від темпів і періодів роботи підприємств сільськогосподарського комплексу. Основна сезонність припадає на липень, коли збирають пшеницю та кукурудзу, тоді елеватори завантажені майже на 51%. Накопичення обсягів свідчить про період збору врожаю і формування запасів на наступний рік. Другий найбільш завантажений місяць для елеваторів — це жовтень, коли закінчуються усі збори.
Процес вивантаження складів пов'язаний з транспортуванням на зовнішні чи внутрішні ринки чи на переробні підприємства.
фото: infoindustria.com.ua
Читайте також: Андрій Тимофєєв: Ще з середини минулого століття зерносховища обробляли димовими генераторами
Які макроекономічні показники впливають на ринок елеваторів?
— Виробники і торгові компанії використовують послуги для зберігання і сушіння зерна перед відправкою своїх товарів за межі території України. Збільшення в показниках зовнішньої торгівлі призводить до збільшення попиту на послуги елеваторів, і навпаки. Минулий рік став виключенням, ми спостерігали за зниженням темпів експорту на 2%.
Зазначу, що загальна потужність елеваторів в Україні 55,4 млн тонн. За даними операторів ринку, їх всього 1322. Основна кількість зосереджена у центральній та південній частині країни.
Яка структура експорту, якщо говорити про види зерна?
— Найбільше експортують кукурудзу, а саме 53%, пшеницю та суміш пшениці і жита — 35,8% та ячмінь — практично 9%.
За даними USDA, займаючи 8 місце в рейтингу світових виробників зерна з часткою 3,3−3,5%, Україна забезпечує майже 15% потреб глобального експорту і в 2019/20 МР зайняла почесне друге місце в рейтингу світових експортерів. Протягом останніх трьох сезонів Україна стабільно займає 4 і 5 місця в рейтингу світових експортерів кукурудзи і пшениці.
У кого найбільше елеваторів?
— В основному будівництвом нових елеваторів займаються зростаючі агрохолдинги, які зацікавлені в збереженні свого врожаю до моменту продажу його за найвигіднішими цінами. Найбільший — це Степанівський елеватор у Сумській області, потужністю 488 тис.т. Найвищий показник сумарної потужності елеваторів має ДПЗКУ — 3,6 млн тонн одночасного зберігання та компанія «Кернел» — 3,0 млн тонн.
Читайте також: Контроль і захист. Особливості безпеки зернових колосових у весняно-літній період
Які ще фактори впливають на ринок зерна і елеваторів?
— Умовно ми їх можемо розділити на внутрішні і зовнішні по відношенню до досліджуваного ринку. До внутрішніх відносять забезпеченість необхідними ресурсами, вартість основних засобів і їх ремонту, кваліфікація персоналу, розвиток сектора e-commerce. До зовнішніх — стан доріг, політичні фактори, погодні умови тощо.
Підсумовуючи, що найбільше буде впливати на розвиток ринку зерна і елеваторів ?
— Ринок зерна і елеваторів буде розвиватися з відновленням і зростанням економіки, стабілізацією політичної ситуації, збільшенням обсягів зовнішньої торгівлі і безпосередньо гарним врожаєм. Не потрібно забувати, що тенденція нарощування обсягів експорту буде зберігатися і в 2021−22 роках.
Зернові елеватори є одним із шляхів вирішення проблеми сезонного збуту зерна, бо надають можливість зерновиробникам підвищити ефективність роботи за рахунок продажу зерна при сприятливій кон'юнктурі ринку в більш широкому діапазоні часу. Даний фактор утримує стабільний попит на послуги зі зберігання продукції, які надають елеватори.
Говорячи про перспективи елеваторних потужностей в 2020—2022 рр, то чого нам чекати?
— Звичайно, розвитку логістичної інфраструктури, низьких кредитних ставок для впровадження нових технологій в порівнянні з періодом до 2019 року, зростання економіки та попиту на продукцію глибокої переробки.
Якщо говорити про негативні перспективи, їх не так багато, але вони є. До них слід віднести погодні умови, обмеження міжнародних перевезень, що очікується з 3-ю хвилею пандемії, яка можливо вплине не весняні посіви та на збір врожаю літом. Незрозуміла ситуація із залізничними перевезеннями та можливими змінами у системі річкового вантажного транспорту.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Коментарі
0