Реклама

Ягоди на експорт. Чи зможе Україна конкурувати на глобальному ринку?

Ягідництво – це експортоорієнтована галузь. Проте нерідко фермери бояться самотужки виходити на зовнішні ринки.

журналіст

Під час Х Міжнародного форуму «Ягоди 2021 UA» - Технології, інвестиції, маркетинг» йшлося не про технології вирощування ягід чи їх зберігання, а про те, що попит на українську ягоду та продукти її переробки  зростають у світі. Вищеназвана платформа, як зазначила Ліліана Дмитрієва, власниця групи компаній «Брусвяна», дозволяє виробникам спілкуватися безпосередньо з людьми, які можуть вирішити ті чи інші питання, зокрема і ті, що стосуються експорту. Адже на форумі були представники міністерств, державних установ, громадських організацій, дипломати, радники з економічних питань тощо.

Реалії ринку

Сьогодні на українському ринку обсяги виробництва ягід постійно зростають, що провокує зниження цін на цю продукцію. Затримати цінове  падіння можна тільки за рахунок зростання попиту, а останнє можливе  лише при покращенні платоспроможності населення. Але, як зазначають експерти, про такий сценарій розвитку подій поки не доводиться говорити. Найкращий варіант для стримування цін – це експорт продукції.

«Як тільки ми починаємо говорити про експорт, одразу же підключаються політичні фактори та ті, які потребують коригування роботи бізнесу зі сторони держави. Не потрібно забувати, що зростають обсяги світового виробництва ягід. Україна має конкурувати на глобальному ринку з досить серйозними виробниками. Тут також виникає питання, як держава може допомогти ягідникам», - каже Ліна Доценко, голова правління аграрної консультаційної групи БРІДЖЕС.

Читайте також: Прогноз на рекорд: чого очікувати від жнив 2021

У Департаменті аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України знають про цю проблему та намагаються підтримати вітчизняного виробника у його прагненні освоювати нові ринки. Садівництво на сьогоднішній день є одним з пріоритетних напрямків, за яким здійснюється державна підтримка.

«З 2017 року було відновлено держпідтримку галузі і щороку виділяються кошти, у тому числі і для ягідництва. Компенсуються витрати щодо купівлі посадкового матеріалу, з 2020 року запроваджено часткову компенсацію на будівництво систем крапельного зрошення, будівництво холодильників, придбання ліній технологічної обробки, організації цехів заморозки ягід тощо. У цьому році збільшено відсоток компенсації по певним напрямкам.

У 2021 році документи на компенсацію витрат можна подавати до 15 жовтня і отримати компенсацію до листопада. Зазначу, що на прохання, у тому числі і ягідних асоціацій, у перелік для компенсації були включені деякі механізми і техніка, яка у минулому році випала з нього. У поточному році на держпідтримку садівництва, виноградарства, хмелярства передбачено 450 млн грн, з яких левова частка піде на ягідництво», - говорить Володимир Пустовіт, завідуючий сектору Департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Ягідникам потрібно розуміти, що компенсацію отримують 99% господарств, які подали документи, та їх оформили відповідно до зазначених вимог.

Зламані стереотипи

Після відкриття ринку землі експерти очікують збільшення закладень нових садів та ягідників. Оскільки, після придбання землі інвестор буде готовий витрачати кошти на більш довгі інвестиції. Тому питання експорту стане для садівників та ягідників ще більш актуальним. Допомогти його вирішувати готова Державна установа «Офіс із розвитку підприємства та експорту.

«Часто ми чуємо, що бізнес просить державу не втручатися у їх справи. Ми довгий час намагаємося зламати цей стереотип та довести, що державні послуги можуть бути дійсно ефективними і безкоштовними. Послуги Офісу розроблені каскадово і працюють вони лише у напрямку експорту. Ми готові навчати виробників. Спочатку слід визначитися з напрямками експортних ринків, з маркетинговою стратегією, вивчити регулятивні бар’єри тощо. Саме з цими моментами ми допомагаємо. Ці курси виробники проходять онлайн, також у нас є практичні заняття», - розповідає Андрій Литвин, заступник директора ДУ «Офісу із розвитку підприємства та експорту.

Читайте також: Біле проти червоного. Чому свинина програє курятині?

Розвиток садово-ягідного напрямку у тому числі, як економіки взагалі, може вивести Україну у 20-ку найбільших світових експортерів. Питання у тому, що фермери бояться самотужки виходити на зовнішні ринки. Як радять експерти, для цього їм необхідно об’єднуватися у кооперативи, асоціації. Активно готова допомагати також у експортних питаннях виробникам новостворена ГС «Асоціація «Українська ягода».

«З точки зору Торгово-промислової палати України ми бачимо величезний потенціал  ягідництва у плані експорту. Світовий ринок кожного року збільшує свій потенціал на 5-10% і Україна хоче бути у тренді і увійти у 10 найбільших світових експортерів. Важливо, щоб кожен фермер знав, що експортувати не так важко. Тому ми об’єднуємо зусилля Торгово-промислової палати України, ягідників та держави, щоб разом реалізувати гасло «експорт – це просто», - додав президент ТПП України Геннадій Чижиков.

Позитивний імідж

Про українську ягоду не тільки чули за кордоном, але і спробували на смак. Здебільшого закордонна спільнота знайомилася з нею на міжнародних виставках, на яких приймали участь українськи виробники. Активним їх учасником є Ліліана Дмитрієва, яку ще називають «українською королевою лохини».

Посол Хорватії в Україні Аніца Джамич пропонує усім зацікавленим у співпраці фермерам звертатися безпосередньо у посольство в Києві або у  Торгово-промислову палату Хорватії.

«Наші звички змінилися, і ми стали більше споживати здорової їжі, зокрема, фруктів та ягід. Це важливо не тільки для Хорватії, але загалом для усієї Європи, тому наш ринок є відкритим для українських ягід. Але їх виробникам потрібно пам’ятати, що у кожній країні є свої процедури, які потрібно дотримуватися. Хочу додати, що в Україні дуже смачні усі ягоди, але найбільше мені подобається лохина», - зазначила Аніца Джамич.

Не потрібно забувати, що сьогодні Україна є найбільшим торгівельним партнером Єгипту. Поки що найбільше експортується на африканський континент вітчизняне зерно. «У африканського ринку досить великі перспективи та потенціал як з точки зору експорту, так і імпорту. Вони здійснюються через двохсторонні угоди між країнами, так і у рамках угоди про встановлення Африканської зони вільної торгівлі. У плані інфраструктури у нас також є великі проекти щодо його розвиту. Ми відкриті до співпраці», - говорить Енас Таха, радник з економічних питань Посольства Єгипту в Україні.

Читайте також: Інстаграмні місця, або Агробізнес на 15 сотках

Готове до співпраці з вітчизняними виробниками ягід Посольство Південно-Африканської Республіки в Україні.

«Ми хочемо встановлювати більш тісні відносини з українськими виробниками. Одна з переваг такої співпраці – це різниця у сезонах. Ми спостерігаємо, як у країнах нашого регіону збільшується ВВП на 5% щороку, тобто зростає прошарок населення з вищими доходами, і вони хочуть споживати якісні як продукти товарного виробництва, так і харчові. Україна може запропонувати якісні продукти у певний сезон, тому ми хочемо розвивати зв’язки між нами.

Звичайно, між нашими країнами велика відстань. Але якщо подивитись на відстань між Кейптауном і Роттердамом то вона не є більшою за відстань між Кейптауном і Одесою. Звертайтесь безпосередньо до нас у посольство і не потрібно боятись порушити дипломатичні протоколи. Ми тут не для протоколів, а для того, щоб робити бізнес», - закликав Андре Грюневальд, посол Південно-Африканської Республіки в Україні.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама