Реклама

Аграрний 2020-й: яким був рік для виробників меду?

Підводячи річні підсумки медового сезону, його можна визнати одним із невдалих для пасічників України. Через несприятливу погоду та потрави бджіл, меду зібрали менше, а зростання цін не було таким значним, як у сегменті базових продуктів харчування. З плюсів – державні дотації, з рекордів – показники експорту.

Заступниця головного редактора

Погодні умови заважали взятку меду і ранньою весною, коли йшли дощі, і наприкінці літа, коли в країні настала посуха. Недобір врожаю сільськогосподарських культур став причиною і недобору меду. Виробники зібрали достатньо продукту лише в окремих регіонах, де погода дозволила отримати і кращі врожаї, і, відповідно, мед.

Григорій Легкий, очільник Асоціації професійних пасічників, до якої входять представники 17 областей, та власник пасіки у Харківській області свідчить:

— Сезон був невдалим і ранньою весною, і восени. У 2020-му році було багато потрав бджіл, поганий врожай отримали сільгоспвиробники, погода не сприяла діяльності пасік. Лише в трьох-чотирьох областях пасічники нормально заробили. Полтавська, Харківська, Сумська області - там бджоляри зібрали найбільше меду. Головний несприятливий чинник — це погодні умови. Не було достатньо дощів для розвитку сільськогосподарських культур, вся країна страждала від засухи, та особливо Південь. Донецька, Миколаївська, Херсонська області отримали обмаль меду, місяцями майже нічого не зібрали.

Майже нуль ранніх медів

 

Низка різновидів медів взагалі зникла з полиць, або ж місце дефіцтних солодощів зайняли підробки із сиропу.

Ганна Бурка, національний консультант у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО), розповідає: «2020-й рік запам’ятається зменшенням збору меду, в першу чергу це стосується перших весняних різновидів, зокрема, акацієвого. Це відбулося через несприятливі погодні умови, що спостерігались весною».

Згадаємо, що навесні видалися сильні вітри, холод, температурні коливання від +8−15°С, що негативно вплинуло на силу бджолосімей та їх весняний розвиток. До цього додались потрави, які розпочалися рекордно рано — вже у квітні пасічники почали звертатися до хімічних лабораторій та Держпродспоживслужби зі скаргами. В ДП «Науковий токсикологічний центр ім. академіка Л.І. Медведя МОЗ України» були зафіксовані звернення з Рівненщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Чернігівщини, Київщини, Кіровоградщини щодо потрав бджіл.

— Раннього меду був недобір. Акацієвий мед взагалі випав з асортименту. Те, що можна було знайти на ринку під виглядом акацієвого меду — на 90% це фальсифікат, підробка, цукровий сироп, згодований бджолам. Є такі, на жаль, недобросовісні виробники. Була проблема з ріпаковим медом, його майже не зібрали. На власній пасіці у Харківській області розраховував на збір ріпакового меду, та нічого було в результаті продавати. Хоча на Харківщині, вважаю, що аграрії зібрали ще відносно непоганий врожай сільськогосподарських культур, — згадує Григорій Легкий.

Головний взяток — соняшник

 

Головний взяток меду в Україні бджоли збирають з соняшнику. Пасічники качають мед наприкінці липня — початку серпня. Аграрії розрахували на більш високий врожай соняшнику в 2020 році, а пасічники — на гарний взяток меду, зважаючи на значні площі під культурою. Та на заваді стала погода: посуха, яка вдарила по врожайності усіх ярових.

Олексій Єрьомін, аналітик Agritel, розповідає:

 — По соняшнику в Україні очікувався врожай до 17 млн тонн, але в підсумку отримали 13 млн тонн. Для порівняння, в 2019 врожай соняшника становив 15 млн тонн. Рівень у 13 млн тонн — це середній показник в останні роки. Цьогоріч врожайність соняшника — одна з найнижчих. В середньому цей показник складає 2,25 т/га, а в 2020 він впав до 2,06 т/га.

Точно оцінити обсяги виробництва меду в Україні, на жаль, наразі неможливо. «Офіційна статистика по меду зявиться лише в середині 2021 року. Однак, за попередніми оцінками, щонайменше недобір меду в минулому році складав 20−30%. Головний чинник недобору, на мою думку, — аномальні та нетипові погодні умови весни», — вважає Ганна Бурка.

Григорій Легкий так оцінює зниження збору меду: «Падіння виробництва, за попередніми оцінками, складе В середньому близько 40−50% по Україні. Краще ситуація в Полтавській, Сумській, Харківській областях — тут може бути зафіксоване найменше падіння, на рівні 10−20%. Найгірша ситуація у південних регіонах — збір меду впав місцями на 60−70%. По центральним областям — на 50−60%, не менше, впало виробництво меду.

Рекордний експорт звільнив від старих запасів

 

Дефіцит певного продукту, як правило, призводить до його здорожчання. Ціни на мед на тлі недобору дійсно піднялися, але не так значно, як на інші продукти харчування. Платоспроможність населення впала внаслідок коронакризи. Отже, вочевидь, мед українські споживачі сприймають як преміальний продукт харчування. Між тим, закордонний попит на український мед тільки зріс.

— Експорт меду в 2020 році демонструє новий абсолютний рекорд — практично 81 тис. тонн або майже $ 139 млн. Це рекордні показники як в обсягах, так і в грошову значенні. В порівнянні з 2019 роком обсяг експорту українського меду виріс на 45%. Нагадаю, що попередній рекорд з експорту меду зафіксовано в 2017 році, коли було експортовано 67,8 тис. тонн на $ 133,8 млн, — розповідає Ганна Бурка.

Читайте також: Аграрний 2020-й: що відбувалось протягом року з ягодами і фруктами

На тлі зацікавленості до українського меду, пасічники продали минулорічні залишки солодкого продукту, які не могли реалізувати у 2019-му.

— Неврожай був у всьому світі, і, відповідно, недобір меду. Отже піднявся рівень закупівельних цін на український мед. Багато хто з виробників у 2020 продали всі залишки меду, які залишилися з попереднього року, і зробили це по вищій ціні, — каже Григорій Легкий.

Ганна Бурка пояснює, що на рекордний експорт також вплинула пандемічна криза: «Що стосується експортної складової, то в 2020 році завдяки фактору „корони“, Україна експортувала рекордний обсяг меду, адже всі робили запаси на фоні невизначеності з розвитком ситуації з пандемією у світі».

Ціни на мед могли бути і вищими

 

Минулорічний мед весною продавали по 25−26 грн/кг. На сьогодні показник становить близько 48−49 грн/кг, ціни піднялися на тлі недобору. Такі дані наводить Григорій Легкий. Для порівняння, соняшник виріс у ціні на 70 відсотків, порівняно з минулим роком, за даними Agritel.

— Для простого пасічника не було проблеми продати мед в умовах коронакризи. Пасічники перейшли і на продажі меду через інтернет-канали. Проте ціна меду по суті залишилася на рівні минулого року. Якщо всі продукти дуже подорожчали, то мед — ні. Це мова про роздрібні ціни. Попит на мед не піднявся, оскільки платоспроможність населення знизилася, — вважає Григорій Легкий.

Ганна Бурка притримується схожої думки: «З одного боку спостерігалось деяке підвищення попиту на мед на початку пандемії через його корисні властивості. З іншого боку, треба пам’ятати, що мед все ж таки не є продуктом першої необхідності, і попит на нього визначається купівельною спроможністю населення, а по друге — смаковими звичками та вподобаннями».

Читайте також: Ринок альтернативного борошна: від амарантового до соснового

Вплив коронакризи бджоляри відчули скоріше не у продажах. Змінилися звичні способи придбання обладнання, бджолопакетів, інвентарю.

— Коронакриза заважала спілкуватися бджолярам особисто, приймати участь у виставкках-ярмарках, де традиційно вони купляли обладнання. Так вони гірше зорієнтувалися цьогоріч в технологічних новаціях. Придбавали через інтернет інвентар, не будучи впевненими у його якості. Були побоювання при закупівлі бджолопакетів, адже часто потрібно було їхати зі сходу на захід, бо на Західній Україні зосереджені виробники бджолопакетів, а в травні ці регіони західні були взагалі закриті. Неможливо було полетіти в іншу країну, щоб домовитися особисто з імпортерами меду — такі незручності коронакризи, — зазначає Григорій Легкий.

Державні дотації стали сюрпризом

 

Українські аграрії часто скептично ставляться до державної підтримки, або взагалі у неї не вірять. У 2020 році виплати державних дотацій бджолярам стали неочікуваним сюрпризом і и не головним плюсом року.

Заступник міністра Тарас Висоцький відзвітував наприкінці грудня: «Фермерам були виплачені кошти на отримання дотацій за бджіл. На 1 197 201 бджолину сім'ю бджолярі отримали 239,4 мільйона гривень».

Пасічники та експерти галузі оцінили підтримку держави як ефективну.

— На мою думку, визначальним для галузі бджільництва в 2020 році в розрізі законодавства стала державна підтримка на бджолосім'ї, яку отримали 23 430 пасічників, загальна вартість якої - 239,4 млн грн, — каже Ганна Бурка.

З експерткою згоден і виробник Григорій Легкий: «Із позитивного для бджолярів у 2020 році - це лише державні дотації. Держава їх реально виплатила, всі обіцянки були виконані, і це плюс».

Дотація надавалась на безповоротній основі фізичним особам та суб'єктам господарювання, які є власниками бджолосімей, за наявні від 10 до 300 бджолосімей у розмірі 200 гривень за бджолосім'ю. Якщо бджолосімей понад 300, максимальний розмір дотації становив 60 тис. гривень одному отримувачу. Проте таку допомогу змогли отримати лише офіційно зареєстровані пасіки.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама